Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


95. Судово-медична експертиза

2. "2. Розлад здоров'я та смерть вiд ушкоджень"


54. В яких дiлянках синцi можуть не змiнювати свiй колiр?
55. Яка форма внутрiшньошкiрного крововилива на стегнi вiд дiї тупого предмета з прямокутною подовженою поверхнею з ребрами?
56. Яка форма внутрiшньошкiрного крововилива на стегнi при дiї торцевої частини порожнистого замкнутого круглого тупого предмета пiд кутом 90 градусiв?
57. Яка форма внутрiшньошкiрного крововилива на спинi вiд дiї торцевої частини прямокутного тупого предмета з ребрами пiд кутом 45 градусiв?
58. Яка форма ран голови вiд дiї тупого предмета з обмеженою прямокутною поверхнею пiд кутом 90 градусiв?
59. Яка форма ран голови вiд дiї торцевої частини тупого предмета з круглим замкнутим контуром пiд кутом 45 градусiв?
60. Найбiльш легко розривається шкiра у таких дiлянках:
61. Класифiкацiя переломiв хребта залежно вiд їх небезпеки:
62. Вид деформацiї, що призводить до переломiв хребта вiд безпосередньої ударної дiї тупого предмета:
63. Вид деформацiї, що призводить до виникнення переломiв хребта на вiдстанi вiд мiсця прикладання сили:
64. Вид деформацiї, що призводить до виникнення поперечних переломiв тiл хребцiв з роздвоєнням лiнiї перелому:
65. Вид деформацiї, що призводить до виникнення поздовжнiх переломiв тiл хребцiв:
66. Вид переломiв тiл хребцiв вiд стиснення по осi хребетного стовпа:
67. Форма ран голови вiд розтягнення:
68. Що не вiдноситься до клiнiчних форм черепно-мозкової травми?
69. Вид деформацiї, що призводить до виникнення переломiв кiсток черепа вiд удару тупим предметом з обмеженою поверхнею:
70. Вид деформацiї, що призводить до виникнення переломiв кiсток склепiння черепа вiд удару тупим предметом з необмеженою поверхнею:
71. Вид деформацiї, що призводить до виникнення переломiв трубчатих кiсток вiд безпосередньої ударної дiї тупого предмета:
72. Види переломiв трубчастих кiсток внаслiдок деформацiї вигину:
73. Вид деформацiй, що призводять до виникнення переломiв трубчастих кiсток на вiдстанi вiд мiсця прикладання сили:
74. Ознаки перелома кiсток черепа вiд сплощення:
75. Ознаки перелома кiсток черепа вiд згинання:
76. Ознаки, що дозволяють визначити на кiстках черепа напрямок зовнiшньої дiї:
77. Ознаки, що дозволяють визначити на кiстках черепа мiсце прикладання зовнiшньої сили:
78. Яка мiнiмальна кiлькiсть ударiв необхiдна для виникнення розшаровуючого перелому кiсток черепа?
79. Ознаки розшаровуючого перелому:
80. Ознаки звичайного дiрчастого перелому:
81. Ознаки синдрому позицiйного здавлення:
82. Ознаки синдрому тривалого розчавлення:
83. Вiдсутнiсть загальних змiн в клубочках та вогнищевий характер дистрофiчних i некробiотичних змiн в нирках свiдчить про:
84. Строкатiсть ураження м'язiв та виражена лейкоцитарна реакцiя свiдчать про:
85. Ознаки синдрому позицiйного здавлення:
86. Ознаки первинних внутрiшньостовбурових крововиливiв:
87. Ознаки вторинних внутрiшньостовбурових крововиливiв
88. При якому механiзмі виникають ерозивні ушкодження м'яких мозкових оболонок та плямисті субарахноiдальні крововиливи:
89. У яких зонах зустрiчаються ерозивнi ушкодження м'яких мозкових оболонок та плямистi субарахноїдальнi крововиливи?
90. Де розташовуються розривнi ушкодження м'яких мозкових оболонок i обмежено-дифузнi субарахноiдальнi крововиливи?
91. З яким видом субарахноiдальних крововиливiв поєднуються розривнi ушкодження м'яких мозкових оболонок?
92. Ознаки травматичного субарахноiдального крововиливу:
93. Ознаки нетравматичного субарахноiдального крововиливу:
94. Локалiзацiя первинних травматичних крововиливiв у стовбур мозку при ротацiйному механiзмi черепно-мозкової травми:
95. Локалiзацiя первинних травматичних крововиливiв у стовбур мозку при кавiтацiйному механiзмi черепно-мозкової травми
96. Коли виникла субдуральна гематома, яка має такий вигляд - рiдка кров з домiшком пухких неоформлених дрiбних згорткiв?
97. Коли виникла субдуральна гематома, яка має такий вигляд - згортки кровi сухуватi, темночервонi з бурим вiдтiнком, пухко спаяні з твердою мозковою оболонкою?
98. Коли виникла субдуральна гематома, яка має такий вигляд - згортки кровi сухуватi, темночервонi з бурим вiдтiнком, щiльно зпаяні з твердою мозковою оболонкою?
99. Капсулу субдуральної гематоми вiзуально можна визначити через:
100. Субдуральна гематома розрiджується через:
101. Неповнi переломи ребер у виглядi жолоба чи валика поєднаного з поздовженими трiщинами обох країв зустрiчаються при:
102. Поздовжна трiщина по верхньому краю ребра, яка призводить до повного або часткового його розщеплення по довжинi зi збереженням цiлостi пластинок зустрiчається при переломах:
103. Переломи ребер по околохребетнiй лiнiї з ознаками стиснення зсередини зустрiчаються при дiї:
104. Ознаки повторної травматизацiї ребер:
105. Наявнiсть на зовнiшнiй поверхнi ребра проявiв стиснення, а на внутрiшнiй - поєднання ознак розтягнення i повторної травматизацiї свiдчить про те, що перелом є:
106. Наявнiсть на внутрiшнiй поверхнi ребра проявiв стиснення, а по зовнiшнiй - поєднання ознак розтягнення i повторної травматизацiї свiдчить про те, що перелом є:
107. Вид деформацiї, що призводить до виникнення переломiв ребер з множинними поздовжнiми розщепленнями на внутрiшнiй поверхнi:
108. Вид деформацiї, що призводить до виникнення переломiв ребер зi списоподiбними уламками на внутрiшнiй поверхнi:
109. Вид деформацiї, що призводить до виникнення переломiв ребер з уламками у виглядi зрiзаного конуса з Х- або У-подiбними розгалуженнями:
110. Орiєнтовний ступiнь знекровлення при гемоглобiнi 106 - 103, гематокритi 44 - 40:
111. Орiєнтовний ступiнь знекровлення при гемоглобiнi 101 - 83, гематокритi 38 - 32:
112. Орiєнтовний ступiнь знекровлення при гемоглобiнi 88 - 63, гематокритi 30 - 23:
113. Орiєнтовний ступiнь знекровлення при гемоглобiнi 70 i нижче, гематокритi 20 i нижче:
114. Розрив зчленування шийного вiддiлу хребта на рiвнi VI - VII хребцiв, розташування саден на бiчнiй поверхнi шиї, а синцiв в середнiй її третинi дає можливiсть гадати, що мав мiсце удар:
115. Розрив зчленування шийного вiддiлу хребта на рiвнi I - II хребцiв, розташування саден на бiчнiй поверхнi шиї, а синцiв в середнiй її третинi дає можливiсть гадати, що мав мiсце удар:
116. Розрив зчленування шийного вiддiлу хребта на рiвнi IV - V хребцiв, розташування саден на передньо-бiчнiй поверхнi шиї, а синцiв у нижнiй третинi шиї дає можливiсть гадати, що мав мiсце удар:
117. Розрив легенi у дiлянцi верхньої частки, пiдплевральнi i паренхиматознi крововиливи на переднiй чи дiафрагмальнiй поверхнi, їх локальний, локально-вогнищевий, вогнищево-плямистий характер за звичаєм виникає при ударi у груди:
118. Розрив легенi у дiлянцi нижньої частки, пiдплевральнi i паренхиматознi крововиливи в дiлянцi серцевого втиснення, коренiв легень, дифузно-вогнищевий їх характер має мiсце при ударi:
119. Дiлянкою найбiльш мiцної фiксацiї твердої мозкової оболонки є:
120. Контактне динамiчне доцентрове навантаження тривалiстю менше 50 мс вiдповiдає такому механiзму травматизацiї голови:
121. Безконтактне динамiчне вiдцентрове навантаження тривалiстю 50 - 200 мс вiдповiдає такому механiзму травматизацiї голови:
122. Контактне статичне навантаження тривалiстю бiльше 200 мс вiдповiдає такому механiзму травматизацiї голови:
123. Перелом з вiдсутнiстю додаткової трiщини в зонi розриву та прямих волосоподiбних кортикальних, поперечних трiщин на бiчних дiлянках дiафiза, з формуванням ознаки "конус - лiйки", закругленням вершин гребенiв в зонi долому з дiлянками зтикання i згладжено
124. Перелом з додатковою трiщиною в зонi розриву, нерiдко з формуванням дефекту кiстки, прямими кортикальними волосоподiбними поперечними трiщинами, що вiдходять вiд магiстральної, гребенi у виглядi гострого кута в зонi долому без додаткового ушкодження їх в
125. При перпендикулярнiй дiї травмуючої сили на дiафiз трубчастої кiстки дитини найбiльше вiдшарування надкiсницi виявляється:
126. У яких вiддiлах трубчастих кiсток дiтей частiше формуються вбитi переломи:
127. Вдавлений перелом черепа округлої форми при дiї тригранного предмета виникає при:
128. При ударi по головi без головного убору сферичним предметом переважаючими є рани з кiлькiстю променiв:
129. При ударi по головi через головний убiр сферичним предметом переважаючими є рани з кiлькiстю променiв:
130. При ударi по головi сферичними предметами через головний убiр розмiри ран:
131. Яка мiнiмальна кiлькiсть кровi, що вилилась епiдурально може призвести до здавлення головного мозку:
132. Яка мiнiмальна кiлькiсть кровi, що вилилась субдурально може призвести до здавлення головного мозку:
133. Ознаки перелому поперечного вiдростку грудного хребця з боку удару тупим предметом з обмеженою поверхнею:
134. Ознаки перелому поперечного вiдростку грудного хребця з боку протилежного удару тупим предметом з обмеженою поверхнею:
135. Ознаки, якi свiдчать про пiдвертання стопи назовнi:
136. Ознаки, якi свiдчать про пiдвертання стопи досередини:
137. Одиночнi косо-поздовжнi розриви на вiсцеральнiй поверхнi селезiнки, якi йдуть вiд ворiт до верхнього краю; розриви у мiсцi прикрiплення селезiнки виникають (при вертикальному положеннi тiла) при ударi в:
138. Одиночнi поперечнi або косо-поперечнi розриви на дiафрагмальнiй поверхнi селезiнки; розриви у мiсцi прикрiплення дiафрагмо-селезiнкової та додаткової зв'язок виникають (при вертикальному положеннi тiла) при ударi в:
139. Одиночнi розриви на задньому кiнцi селезiнки та на вiсцеральнiй поверхнi її, що прилягає до нього; розриви з вiдшаруванням капсули у мiсцi прикрiплення листка дiафрагмо-селезiнкової зв'язки, що розташований вище, виникають (при вертикальному положеннi тiл
140. Одиночнi поперечнi або косо-поперечнi розриви на дiафрагмальнiй поверхнi селезiнки; розриви у мiсцi прикрiплення дiафрагмо-селезiнкової та додаткової зв'язки виникають при ударi в:
141. Одиночнi поперечнi розриви на вiсцеральнiй поверхнi селезiнки у сполученнi з одиночними розривами на дiафрагмальнiй поверхнi виникають при ударi в:
142. Яким чином впливає заповнення шлунка їжею на характер ушкоджень селезiнки при ударi у лiву бокову поверхню грудної клiтки (в проекцiї селезiнки) при вертикальному положеннi тiла:
143. Субарахноiдальнi крововиливи за вiдсутнiстю нагноєння зберiгають своє забарвлення на протязi до:
144. Ознаки субарахноiдальних крововиливiв у випадках нагноєння, що швидко прогресують зникають через:
145. Ознаками вiдкритої черепно-мозкової травми є наявнiсть:
146. Ознаками сукупної черепно-мозкової травми є:
147. Ознаками комбiнованої черепно-мозкової травми є:
148. За атиповий перелом свiдчить:
149. Ознаками згинального (захисного) перелома Монтеджi є:
150. Ознаками розгинального (дiя сили по осi) перелома Монтеджi є:
151. Ознаками згинального (захисного) перелома Галеаццi є:
152. Ознаками розгинального (дiя сили по осi) перелома Галеаццi є:
153. Косий перелом зовнiшнього виростку великогомiлкової кiстки i перелом голiвки малогомiлкової кiстки виникає при:
154. Вертикальний крайовий перелом зовнiшнього виростку великогомiлкової кiстки при цiлостi голiвки малогомiлкової кiстки виникає при:
155. Ознакою вiдривного кiльцеподiбного перелома кiсток основи черепа є:
156. Ознакою вбитого кiльцеподiбного перелома кiсток основи черепа є:
157. Особливостi лiнiї перелома великогомiлкової кiстки при перпендикулярнiй дiї тупого предмета шириною 1 i 3,5 см:
158. Особливостi лiнiї перелома великогомiлкової кiстки при перпендикулярнiй дiї тупого предмета шириною 10 см:
159. Внаслiдок чого синець на шкiрi набуває зеленого забарвлення?
160. Яка форма внутрiшньошкiрного крововилива на спинi внаслiдок дiї торцевої частини порожнистого замкнутого круглого тупого предмета пiд кутом 45 градусiв?
161. Вид деформацiї, що найчастiше призводить до виникнення локальних переломiв хребта:
162. Вид деформацiї, що найчастiше призводить до виникнення конструкцiйних переломiв хребта:
163. Вид деформацiї, що призводить до виникнення поздовжнiх переломiв тiл хребцiв:
164. Вид переломiв тiл хребцiв, що виникають внаслiдок стиснення по осi хребетного ствола:
165. Форма ран голови внаслiдок розтягнення тканин:
166. Що не вiдноситься до клiнiчних форм черепно-мозкової травми?
167. Вид деформацiї, що призводить до виникнення переломiв кiсток черепа:
168. Вид деформацiї, що призводить до виникнення переломiв кiсток склепiння черепа внаслiдок удару тупим предметом з необмеженою поверхнею:
169. Вид деформацiї, що призводить до виникнення переломiв трубчастих кiсток на вiдстанi вiд мiсця прикладання сили:
170. Характер переломiв трубчастих кiсток внаслiдок деформацiї вигину:
171. Ознаки, що дозволяють визначити на кiстках черепа напрямок зовнiшньої дiї:
172. Ознаки, що дозволяють визначити на кiстках черепа мiсце прикладання зовнiшньої сили:
173. Чи виникають дiрчастi переломи кiсток черепа вiд багаторазової дiї з невеликою силою тупого предмета з обмеженою поверхнею?
174. Ознаки синдрому позицiйного здавлення:
175. Ознаки синдрому тривалого розчавлення:
176. Ознаки синдрому позицiйного здавлення:
177. Ознаки синдрому тривалого розчавлення:
178. Вкажiть прiзвище вченого, який видав монографiю, що присвячена черепно-мозковiй травмi:
179. Вкажiть прiзвище вченого, який видав монографiю присвячену черепно-мозковiй травмi:
180. Наявнiсть ерозивних ушкоджень м'яких мозкових оболонок та плямистих субарахноїдальних крововиливiв свiдчить за:
181. Ознаки травматичного субарахноїдального крововиливу:
182. Ознаки нетравматичного субарахноїдального крововиливу:
183. Спиралеподiбнi переломи ребер можуть виникати по таких лiнiях:
184. Наявнiсть на зовнiшнiй поверхнi ребра ознак стиснення, а на внутрiшнiй поєднання ознак розтягнення i повторної травматизацiї свiдчить про те, що перелом:
185. Наявнiсть на внутрiшнiй поверхнi ребра ознак стиснення, а на зовнiшнiй поєднання ознак розтягнення i повторної травматизацiї свiдчить про те, що перелом:
186. Внаслiдок якої деформацiї виникають переломи ребер з множинним поздовжнiм розщепленням на внутрiшнiй поверхнi?
187. Вид деформацiї, що призводить до виникнення переломiв ребер зi списоподiбними уламками на внутрiшнiй поверхнi:
188. Вид деформацiї, що призводить до виникнення переломiв ребер з уламками у виглядi зрiзаного конуса з Х- або У-подiбним розгалудженням:
189. Основний об'єм внутрiшньочерепних гематом формується у такi строки пiсля травми:
190. Вогнище розтрощення скроневої частки у випадках аксiальної травми розташовується на:
191. Вогнище розтрощення скроневої частки у випадках латеральної травми розташовується на:
192. Первиннi ушкодження кори головного мозку у випадках черепно-мозкової травми розташовуються:
193. Вториннi ушкодження кори головного мозку у випадках черепно-мозкової травми розташовуються:
194. У якому вiцi струс головного мозку може супроводжуватись негрубою вогнищевою симптоматикою?
195. Ознаки стиснення в переломах ребер:
196. Ознаки розтягнення в переломах ребер:
197. Ознака, що свiдчить про дiю сили на дiлянку таза ззаду:
198. Ознака, що свiдчить про дiю сили на дiлянку таза збоку:
199. Ознака, що свiдчить про дiю сили на дiлянку таза спереду:
200. Одиночнi косо-поздовжнi розриви на вiсцеральнiй поверхнi селезiнки, якi йдуть вiд ворiт до верхнього краю; розриви у мiсцi прикрiплення селезiнки виникають при ударi (у вертикальному положеннi тiла) в:
201. Одиночнi поперечнi або косо-поперечнi розриви на дiафрагмальнiй поверхнi селезiнки; розриви у мiсцi прикрiплення дiафрагмально-селезiнкової та додаткової зв'язок виникають при ударi (у вертикальному положеннi тiла) в:
202. Одиночнi розриви на задньому кiнцi селезiнки та на вiсцеральнiй її поверхнi, що прилягає до нього; розриви з вiдшаруванням капсули у мiсцi прикрiплення листка дiафрагмально-селезiнкової зв'язки, що розташований вище, виникають при ударі (у вертикальному п
203. Ознаки ушкодження легень вiд удару:
204. Ознаки ушкодження легень вiд струсу:
205. Ознаки ушкодження легень вiд здавлення:
206. Якi ушкодження шийного вiддiлу хребта виникають внаслiдок безпосередньої дiї сили ззаду?
207. Якi ушкодження шийного вiддiлу хребта виникають внаслiдок безпосередньої дiї сили збоку?
208. Механiзм переднього вивиху плечової кiстки:
209. Механiзм заднього вивиху плечової кiстки:
210. Особливостi лiнiї перелома великогомiлкової кiстки внаслiдок перпендикулярної дiї тупого предмета шириною 1 см i 3,5 см:
211. Особливостi лiнiї перелома великогомiлкової кiстки внаслiдок перпендикулярної дiї тупого предмета шириною 10 см:
212. Розриви брижи тонкої кишки, що розташованi паралельно кишковiй трубцi, виникають при:
213. Розриви брижи тонкої кишки, що розташованi перпендикулярно до кишкової трубки, виникають при:
214. Вкажiть джерело субдуральних гематом:
215. Вкажiть джерело епiдуральних гематом:
216. Передньогрудинний вивих стернального кiльця ключицi виникає внаслiдок дiї на:
217. Надгрудинний вивих стернального кiнця ключицi виникає внаслiдок дiї на:
218. Розгинальний перелом суглобового вiдростка нижньої щелепи виникає внаслiдок удару в:
219. Згинальний перелом суглобового вiдростка нижньої щелепи виникає внаслiдок удару в:
220. Косий перелом в дiлянцi кута нижньої щелепи виникає внаслiдок удару в:
221. Переломи дiафiзарної частини кiсток передплiччя при "захисному" механiзмi розташованi на:
222. Переломи дiафiзарної частини кiсток передплiччя внаслiдок дiї сили по осi кiнцiвки розташованi на:
223. Конструкцiйнi переломи грудини виникають внаслiдок дiї сили на:
224. Двобiчнi переломи суглобових вiдросткiв нижньої щелепи виникають внаслiдок дiї сили в дiлянку:
225. Роз'єднання кiстки з утворенням двох поверхонь, яке допускає змiщення однiєї з них по вiдношенню до iншої за 2 ступенями свободи це:
226. Роз'єднання кiстки з утворенням двох поверхонь, яке допускає змiщення однiєї з них по вiдношенню до iншої за 1 ступенем свободи це:
227. Порушення суцiльностi кiстки, що не допускає змiщення поверхонь, якi утворилися, по вiдношенню друг до друга це:
228. Частина кiнцевого вiддiлу кiстки, яка вiд'єдналась, це:
229. Частина кiстки, що вiд'єдналась, i має розмiри, якi перевищують товщину (дiаметр) кiстки це:
230. Частина кiстки, що вiд'єдналась, i має найбiльший розмiр, який не перевищує товщину (дiаметр) кiстки це:
231. Одиночний поздовжнiй розрив верхньої чи задньо-верхньої стiнки сечового мiхура виникає внаслiдок:
232. Одиничний поздовжнiй розрив передньої чи передньо-бiчної стiнки сечового мiхура виникає внаслiдок:
233. У разi виникнення подвiйного перелома трубчатої кiстки з формуванням фрагмента кiстки, довжина його приблизно вiдповiдає травмуючiй частинi предмета на:
234. Формування перелома з боку стиснення починається у випадку:
235. Формування перелома з боку розтягнення починається у випадку:
236. Що обумовлює змiну кольору синця?
237. Якi перетворення гематину ведуть до того, що синець стає зеленуватим?
238. Яка форма внутрiшньошкiрного крововилива на спинi внаслiдок дiї тупого предмета з цилiндричною поздовжньою поверхнею?
239. Яка форма внутрiшньошкiрного крововилива на спинi внаслiдок дiї тупого предмета зi сферичною поверхнею?
240. Яка форма внутрiшньошкiрного крововилива на спинi внаслiдок дiї торцевої частини порожнистого замкнутого круглого тупого предмета пiд кутом 90??
241. Яка форма внутрiшньошкiрного крововилива на спинi внаслiдок дiї торцевої частини порожнистого замкнутого круглого тупого предмета з ребрами пiд кутом 45??
242. У яких вiддiлах основи черепа рiдко виникають конструкцiйнi iзольованi переломи?
243. За яких умов виникають конструкцiйнi переломи шийних хребцiв з клиноподiбною компресiєю у передньому вiддiлi тiла?
244. За яких умов виникають конструкцiйнi переломи шийних хребцiв з клиноподiбною компресiєю у задньому вiддiлi тiла?
245. Яку форму мають крововиливи в м'якi тканини тiм'яної дiлянки внаслiдок дiї тупого поздовжнього з цилiндричною поверхнею предм?та?
246. Що не вiдноситься до видiв внутрiшньо-черепних крововиливiв?
247. Що не вiдноситься до клiнiчних форм черепно-мозкової тра?ми?
248. Види деформацiї, що призводять до формування переломiв трубчастих кiсток внаслiдок безпосередньої дiї тупих предметiв:
249. Чи можуть виникати терасоподiбнi переломи вiд дiї тупих предметiв з цилiндричною поверхнею поверхнею пiд кутом 90??
250. Чи є шви та природнi отвори черепа перешкодою для поширення переломiв та чи змiнюють вони їх напрямок?
251. За якою ознакою можна визначити на кiстках черепа напрямок дiї травмуючої сили?
252. За якою ознакою можна визначити на кiстках черепа мiсце прикладання зовнiшньої сили?
253. Чи виникають дiрчастi переломи внаслiдок одноразової дiї з невеликою силою тупого предмета з обмеженою поверхнею?
254. Якi ознаки первинних внутрiшньостовбурових крововиливiв?
255. Якi ознаки вторинних внутрiшньостовбурових крововиливiв?
256. Чи можуть обмежено-дифузнi субарахноiдальнi крововиливи бути поєднаними з ерозивними ушкодженнями м'яких мозкових оболонок?
257. Ознаки травматичного субарахноiдального крововиливу:
258. Ознаки нетравматичного субарахноiдального крововиливу:
259. Чи можуть зустрiчатися спиралеподiбнi переломи ребер по задньопахвовiй лiнiї?
260. Чи можуть переломи ребер по навколохребетнiй лiнiї мати ознаки стиснення зовнi у випадках дiї сили збоку?
261. Чи можуть спостерiгатись ознаки повторної травматизацiї ребер якщо нова дiя не супроводжувалась виникненням перелома у мiсцi прикладання сили?
262. Наявнiсть на зовнiшнiй поверхнi ребра ознак стиснення, а на внутрiшнiй - розтягнення, свiдчить про те, що перелом є:
263. Наявнiсть на внутрiшнiй поверхнi ребра ознак стиснення, а на зовнiшнiй - розтягнення, свiдчить про те, що перелом є:
264. Iндекс Алговера - це вiдношення:
265. У випадках шоку I ступеня iндекс Алговера дорiвнює:
266. У випадках шоку II ступеня iндекс Алговера дорiвнює:
267. У випадках шоку III ступеня iндекс Алговера дорiвнює:
268. Особливостi перебiгу травматичних субдуральних гематом у дiтей:
269. Клiнiчна картина травматичних субдуральних гематом характеризується переважанням симптомiв:
270. Основний об'єм травматичних внутрiшньочерепних гематом формується у такi строки пiсля травми:
271. Ознаки розтягнення у переломах ребер:
272. Перелом третьої кiсточки (типу Десто) виникає внаслiдок:
273. Iзольований перелом зовнiшнього виростка стегнової кiстки iз зоною розриву на зовнiшнiй його поверхнi виникає внаслiдок:
274. Iзольований перелом зовнiшнього виростка стегнової кiстки iз зоною розриву на суглобовiй поверхнi виникає внаслiдок:
275. За яких умов розрив нирки проникає в порожнину ниркової миски?
276. Ознака ушкодження легенi внаслiдок удару:
277. Ознака ушкодження легенi вiд струсу:
278. Ознака ушкодження легенi вiд здавлення:
279. Ушкодження шийного вiддiлу хребта внаслiдок безпосередньої дiї сили ззаду:
280. Ушкодження шийного вiддiлу хребта внаслiдок безпосередньої дiї сили збоку:
281. Механiзм переднього вивиху плечової кiстки:
282. Механiзм заднього вивиху плечової кiстки:
283. Якi переломи трубчастої кiстки можуть виникати у мiсцi прикладання сили, якщо вона дiє пiд гострим кутом?
284. Особливостi лiнiї перелома великогомiлкової кiстки внаслiдок перпендикулярної дiї тупого предмета завширшки 1 см i 3,5 см:
285. Особливостi лiнiї перелома великогомiлкової кiстки внаслiдок перпендикулярної дiї тупого предмета завширшки 10 см:
286. Внаслiдок удару у верхнi вiддiли та центр живота ушкоджуються петлi тонкої кишки на вiдстанi до:
287. Внаслiдок удару у нижнi вiддiли передньої черевної стiнки ушкоджуються петлi тонкої кишки на вiдстанi до:
288. Розриви брижi кишки, що розташованi паралельно кишковiй трубцi, виникають внаслiдок:
289. Розриви брижi кишки, що розташованi перпендикулярно до кишкової трубки, виникають внаслiдок:
290. Центральнi розриви печiнки найчастiше спостерiгаються при:
291. Ознаки перелома кiсток черепа внаслiдок розтрiскування:
292. Ознака набряку головного мозку:
293. Ознака набухання головного мозку:
294. Набряк головного мозку - це накопичення вiльної рiдини у:
295. Набухання головного мозку - це накопичення вiльної рiдини у:
296. Передньогрудинний вивих стернального кiнця ключицi виникає внаслiдок дiї на:
297. Надгрудинний вивих стернального кiнця ключицi виникає внаслiдок удару в:
298. Загрудинний вивих стернального кiнця ключицi виникає внаслiдок дiї на:
299. Згинальний перелом суглобового вiдростка нижньої щелепи виникає внаслiдок удару в:
300. Косий перелом в дiлянцi кута нижньої щелепи виникає внаслiдок удару в:
301. Перелом ключицi з ознаками стиснення переважно на зовнiшнiй поверхнi виникає внаслiдок:
302. Перелом ключицi з ознаками стиснення переважно на заднiй поверхнi виникає внаслiдок:
303. Який вид травматизму не відноситься до дорожньо-транспортного?
304. Назвіть вид виробничого травматизму?
305. Що не відноситься до факторів зовнішньої дії, які приводять до виникнення ушкоджень?
306. Що не є видом травматичної дії?


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів