Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


93. Спортивна медицина

3. "Методи комплексного обстеження та оцінки функціонального стану спортсменів."


152. Для яких видів спорту рекомендується проведення тональної аудіометрії
153. Для яких видів спорту проводяться додаткові дослідження нервово-м'язового апарату та часу рухової реакції
154. Ступінь стресової реакції у спортсмена оцінюють за рівнем
155. При вимірюванні росту стоячи спортсмен повинен доторкатись до вертикальної планки ростоміру
156. При вимірюванні кола грудної порожнини сантиметрову стрічку накладають
157. При вимірюванні ЖЄЛ спортсмен робить
158. При соматоскопії вивчають
159. При динамометрії кистей динамометр стискується
160. При соматометрії вивчають
161. Комплексні обстеження спортсменів полягають в
162. Пансистолічний шум
163. До графічних методів вивчення механічної діяльності серця належать всі, за винятком
164. При швидкості руху стрічки ЕКГ 25 мм/с кожна маленька клітинка (1 мм.) на ній відповідає інтервалу
165. Особливості дослідження спортсменів полягають у
166. Проведення антропометрії вимагає належних умов
167. Основні ознаки фізичного розвитку
168. Полікардіографія - метод дослідження фазової структури серцевого циклу, який базується на синхронному запису
169. У нормі амплітуда комплексу QRS у грудних відведеннях не повинна перебільшувати
170. Про подовження інтервалу QТ кажуть у тих випадках, коли він перебільшує нормативи більше, ніж на
171. Для оцінки системи В-імунітету у спортсменів використовують метод
172. Нормальна форма грудної клітини
173. За допомогою простої спірографії можна визначити показник легеневої вентиляції
174. Обсяг повітря, який безпосередньо бере участь у легеневому газообміні знаходиться у легеневій ємності
175. За оксигемограмою затримки дихання можна визначити показник
176. Індекс Тіфно є показником
177. Плетизмографія дозволяє оцінити
178. Метод діагностики скорочувальності жовчного міхура у спортсменів
179. У фонокардіографії пресистола визначається як відрізок
180. Нормальний вміст сечовини крові
181. У нормі коливання відносної щільності сечі у спортсмена становить
182. За яким методом оцінюють кислотно-лужний баланс у спортсменів
183. Для запису ЕКГ у відведенні V4 за Вільсоном активний електрод встановлюють у
184. При нормальному розташуванні електричної осі серця співвідношення амплітуди зубців R у стандартних відведеннях
185. При запису ЕКГ у спортсмена до лівої ноги підключають електрод
186. У нормі амплітуда комплексу QRS у стандартних та підсилених відведеннях від кінцівок не перебільшує
187. У нормі при синхронному запису ЕКГ та ФКГ інтервал Q - 1 тон становить
188. Гіпертрофія правого передсердя у спортсменів є ознакою
189. Гіпертрофія міокарду шлуночків у спортсменів є ознакою
190. Для реєстрації відведень за НЕБОм жовтий електрод ставлять
191. У нормі зубець Т у спортсменів може бути негативним
192. Для визначення якої патології у спортсмена може допомагати ультразвукове дослідження серця
193. Основний метод дослідження фізичних властивостей печінки та жовчного міхура у спортсменів
194. До диспепсичних скарг при захворюваннях шлунку у спортсмена не належать
195. Основна скарга спортсмена при захворюваннях кишковика
196. Метод дослідження електричної активності серця
197. Відповідність вентиляції інтенсивності обміну речовин в організмі оцінюється за допомогою
198. Функціональна залишкова ємність легень складається з суми таких об'ємів та ємностей
199. Для виявлення початкових порушень оксигенації крові у легенях найбільш інформативним є визначення
200. Норма вмісту глюкози капілярної крові натщесерце у спортсмена
201. Вміст креатинина в нормі
202. Кількість лейкоцитів у сечовому осаду за Нечипоренком
203. Кількість еритроцитів у сечовому осаді за Нечипоренком
204. Норма рH артеріальної крові
205. Нормальна межа концентрації калію в крові
206. Більшість функціональних серцевих шумів у спортсменів
207. Виникнення першого тону обумовлено
208. Про зниження вольтажу ЕКГ кажуть у тих випадках, коли амплітуда комплексу QRS в усіх відведеннях від кінцівок менша за
209. У нормі зубець Q не повинен реєструватись у відведеннях
210. Ранній систолічний шум визначається
211. Для реєстрації відведень за НЕБом червоний електрод ставлять
212. Тривалість інтервалу РQ визначають у
213. При записі ЕКГ до електрода на лівій руці приєднують провід за кольором
214. Сфігмографія - метод дослідження, який базується на графічній реєстрації коливань стінок
215. У нормі амплітуда зубця Р на ЕКГ не повинна перебільшувати
216. У нормі зубець Т завжди позитивний у
217. При синхронному запису ЕКГ та ФКГ перший тон серця визначається на рівні зубця
218. До грудних відведень ЕКГ належать
219. На нормальній ФКГ записується кількість тонів серця
220. Діастолічний шум визначається
221. У нормі серцевий товчок знаходиться у дорослого на 1-1,5 см.
222. Нормальний рівень холестерину крові
223. При синусовій тахікардії синокаротидна проба
224. При синусовій тахікардії ЧСС у спокої звичайно не перебільшує
225. Додаткове лікарське обстеження спортсменів не проводять у випадку
226. Найбільшу деформацію грудної клітини викликає викривлення хребта
227. Норма об'єму циркулюючої крові
228. Часто хворіючи гострими респіраторними захворюваннями спортсмени мають бути обстеженими спортивним лікарем
229. Пневмотахометрія - метод визначення швидкості повітряного струменю при максимально швидкому
230. Під час піку спортивної форми розвивається
231. Найбільш вірогідна інформація про ступінь гіпертрофії міокарду у спортсменів може бути отримана при використанні метода
232. У висококваліфікованих спортсменів гіпертрофія міокарду виявляється клінічними методами
233. Фізіологічна гіпертрофія міокарду у спортсменів супроводжується
234. Найбільш адекватно реагує на фізичне навантаження спортсмен з
235. Існують стадії розвитку гіперфункції серця при його функціональному перевантаженні, за винятком
236. Показник міотонометрії найбільший у
237. Після тренування вміст креатину у крові спортсмена
238. Фізіологічний вміст лактату у крові спортсмена складає
239. Величина артеріального тиску у більшості спортсменів реєструється на рівні
240. Виражена брадикардія під впливом спортивного тренування розвивається у спортсменів, які розвивають переважно
241. При якому граничному значенні ЧСС потрібне поглиблене дослідження функції серця у спортсменів
242. У спортсменів розрізняють типи кровообігу, за винятком
243. Синдром ранньої реполяризації шлуночків у спортсменів є ознакою
244. Функціональний систолічний шум у спортсменів пояснюється всім, за винятком
245. Патологічний систолічний шум у спортсменів реєструється при всіх випадках, за винятком
246. Функціональний систолічний шум у спортсменів після фізичного навантаження
247. Функціональний систолічний шум у спортсменів при зрості тренованості
248. Серед причин, які викликають систолічне пролабування мітрального клапану, яке супроводжується систолічним шумом, розрізняють всі, за винятком
249. Для спортсменів з систолічним пролабуванням мітрального клапану потрібна тактика
250. Для оцінки скорочувальної функції серця не використовують метод
251. Зовнішня робота серця у спортсменів у стані спокою, як правило
252. Для фазового аналізу структури діастоли у спортсменів використовують метод функціональної діагностики
253. При використанні ехокардіографії встановлено, що досягнення високих спортивних результатів
254. Кінцево-діастолічний об'єм серця складається з усіх фракцій, за винятком
255. Стійка адаптація системи кровообігу до динамічного фізичного навантаження у спортсменів високого класу характеризується формуванням типу кровообігу
256. У спортсменів, які тренують рухову якість загальна витривалість, формується, як правило, тип кровообігу
257. У спортсменів, які тренують рухову якість швидкість, формується, як правило, тип кровообігу
258. У спортсмена у ході тренування відзначено перехід від еукінетичного до гіперкінетичного типу кровообігу. Це є ознакою
259. У спортсменів, які тренуються у силових видах спорту, спостерігається переважно тип кровообігу
260. Максимально досяжна ЧСС у спортсменів на висоті фізичного навантаження складає
261. Максимально досяжний хвилинний об'єм кровообігу у спортсменів на висоті фізичного навантаження складає
262. Максимально досяжний рівень ударного об'єму серця у спортсменів на висоті фізичного навантаження складає
263. Методика визначення залишкового артеріального тиску складається з усіх етапів, за винятком
264. Визначення залишкового або базального тиску дозволяє
265. Заняття фізичною культурою сприяють
266. Головний фактор, який нормалізує вуглеводний обмін при фізичному тренуванні
267. Адаптаційні зміни дихальної системи під час фізичного тренування
268. Фактори, які знижують рівень артеріального тиску під впливом фізичного тренування
269. Головний фактор нормалізації обміну ліпідів під впливом фізичного тренування
270. Ланкою, що лімітує функцію киснетранспортної системи є
271. Найбільші розміри серця мають спортсмени, які розвивають переважно
272. Висока кардіопродуктивність характерна при розвитку
273. У спортсменів при пневмотахометрії потужність вдиху у зрівнянні з потужністю видиху
274. ЖЕЛ найбільша у спортсменів у видах спорту
275. Міопія середнього ступеню характеризується величиною оптичної корекції
276. До характеристики вегетативної нервової системи спортсмена не відноситься
277. Фізичний розвиток оцінюється за методом стандартів як середній при відхиленні від середньої арифметичної на
278. Величина ділення маси тіла (г.) на ріст (см.) носить назву індексу
279. Для оцінки динамічної координації у спортсменів використовують
280. Симптом натягнення у вигляді болю при гіперекстензії стегна носить назву симптому
281. Постава спортсмена, як правило, досліджується у положенні
282. Підсилення поперекового лордозу характеризується як
283. Фізіологічна форма грудної клітки
284. В нормі пігментована частина стопи повинна складати не більше
285. Каліперометрію проводять для визначення компоненту маси тіла
286. Обсяг повітря, який видихається з легенів на протязі 1 хвилини називається
287. МСК зв'язаний з хвилинним об'ємом кровообігу
288. У першу фазу міогенного лейкоцитозу число лімфоцитів периферичної крові
289. У відповідь на фізичне навантаження концентрація катехоламінів у крові спортсменів
290. До протипоказань для визначення станової сили у спортсменів не відноситься
291. Для візуальної характеристики ступеню розвитку скелетної мускулатури не використовують критерій
292. Кут рухів у суглобах вимірюється прибором
293. До складу життєвої ємності легень не входить об'єм
294. Середня величина індексу Кетле у жінок
295. Життєвий індекс у чоловіків у середньому рівний
296. Силовий індекс у чоловіків у середньому рівний
297. Показник, який визначає різницю між ростом стоячи та сумою маси тіла та кола грудної клітини має назву індексу
298. Залежність між хвилинним об'ємом кровотоку та загальним периферичним опором є
299. Час поширення збудження по міокарду шлуночка відбиває
300. Час викиду крові з лівого шлуночка відбиває
301. У сечі здорового спортсмена у спокої у період відпочинку від м'язової діяльності білок
302. У результаті регулярного тренування на витривалість об'єм циркулюючої крові
303. Реєстрація коливань артеріальної стінки при поширенні пульсової хвилі по судинам носить назву
304. Показник амплітуда моди у варіаційній пульсометрії відбиває стан каналу регуляції
305. Графічна реєстрація об'єму досліджуваної ділянки тіла, які зв1язані з його кровонаповненням, носить назву
306. Із збільшенням МСК у спортсменів концентрація гемоглобіну у крові
307. У інтоксикаційну фазу міогенного лейкоцитозу еозинофіли периферичної крові
308. Короткочасна напружена м'язова діяльність веде до
309. Ступінь катаболізму білків відбивається на рівні накопичення в крові спортсмена
310. Кислотно-лужний стан крові спортсмена не характеризує показник
311. Підвищення потужності лужного резерву крові відбивається при виконанні вправ
312. Стабілографія - необхідний метод при відборі у видах спорту, за винятком
313. Статичну координацію характеризує
314. Апекскардіографія дозволяє оцінити
315. У тесті Айзенка вивчаються всі властивості особи спортсмена, за винятком
316. Допуск до тренувань гімнастів не дозволяють при наявності
317. Для характеристики вегетативної нервової системи використовують
318. У нормі зубець Т завжди негативний у відведенні
319. Вміст молочної кислоти характеризує стан процесів в організмі спортсменів
320. До методів дослідження функції зовнішнього дихання не відносять
321. При записі ЕКГ з швидкістю 50 мм/с. 1 мм. на паперовій стрічці відповідає
322. Про збільшення інтервалу РQ говорять у випадку, коли він перевищує
323. Про скорочення інтервалу РQ кажуть у випадку, коли він менший за
324. При збільшенні частоти серцевих скорочень тривалість інтервалу Q-Т
325. При збільшенні частоти серцевих скорочень тривалість інтервалу Р-Q
326. У нормі амплітуда комплексу QRS в будь-якому з грудних відведень не перевищує
327. Зубець Р на нормальній ЕКГ відбиває
328. Зубець Т на ЕКГ відбиває
329. Найбільш об'єктивну інформацію про гіпертрофію міокарду дає
330. Прямими ЕКГ-ознаками гіпертрофії міокарду є
331. Для фізіологічної гіпертрофії лівого шлуночку у спортсменів на ЕКГ характерно
332. Основна ознака гіпертрофії шлуночків серця
333. Для оцінки ступеню гіпертрофії шлуночків серця у спортсменів треба враховувати
334. Зміни амплітуди зубців комплексу QRS та його розширення при гіпертрофії шлуночків серця обумовлено
335. Зміни реполяризації при гіпертрофії міокарду обумовлені
336. Синусовий вузол збуджується з частотою
337. Пучок Гіса ділиться на ніжки
338. В правих грудних відведеннях (V1, V2) зубець R формується в результаті збудження
339. Максимальна амплітуда зубця S спостерігається у грудних відведеннях
340. В нормі депресія сегменту SТ не перевищує
341. В нормі елевація зубця S не перевищує
342. Нормальна електрична ось серця знаходиться у діапазоні
343. Вертикальна позиція серця характерна для спортсменів, які займаються видами спорту
344. У спортсменів тривалість зубця Р у стандартних та посилених відведеннях не перевищує
345. Межа норми тривалості пересердно-шлуночкової провідності для нормального ритму у спортсменів
346. Тривалість комплексу QRS у спортсменів у спокої знаходиться у межах
347. Час внутрішнього відхилення у нормі у відведенні V1
348. Час внутрішнього відхилення у нормі у відведенні V6
349. Функція міокарду, яку не можна виявити на ЕКГ
350. Особливістю ЕКГ спортсменів є
351. Фізіологічні зміни ЕКГ в процесі виконання фізичних навантажень
352. Тахікардія визначається, коли ЧСС більша за
353. Брадикардія визначається, коли ЧСС менша за
354. У видах спорту на витривалість ЧСС у стані спокою може бути меншою за
355. До характеристик вегетативної нервової системи у спортсменів не відносять
356. Рівень замикання колінного рефлексу у спортсмена
357. До поверхневого виду чутливості у спортсменів відноситься
358. Для виявлення судинних порушень головного мозку у спортсменів проводять
359. Індекс Кетле - це
360. Життєвий індекс - це
361. Силовий індекс - це
362. Індекс Робінсона - це
363. Середнє значення індексу Робінсона у здорової людини складає
364. Індекс Робінсона у спортсмена засвідчує про
365. У спортсмена після тренувального мезоциклу спостерігається зниження індексу Робінсона у стані спокою. Слід зробити висновок, що відбулось
366. Безпечний рівень соматичного здоров'я людини за шкалою експрес оцінки Г.Л.Апанасенко складає
367. В основу кількісної оцінки рівня соматичного здоров'я людини покладено характеристику
368. Збереження вегетативного гомеостазу характеризує значення індексу напруження міокарду
369. Для визначення індексу напруження міокарду необхідно записати кількість кардіоінтервалів
370. У спортсмена-легкоатлета (стрибки у довжину) відзначили індекс маси тіла, рівний 24,0. Це означає
371. У легкоатлета-десятиборця відзначили індекс маси тіла 32. Це розцінюється як
372. У спортсменки-спринтера відзначили індекс маси тіла 18. Це розцінюється як
373. "Спортивне серце" характеризується
374. Головна задача поглиблених оглядів спортсменів
375. У спортсмена-марафонця виявлено розщеплення першого тону на верхівці серця. Це слід розцінити як
376. У футболіста на верхівці серця виявлено м'який систолічний шум, який підсилюється стоячи та після функціональної проби з фізичним навантаженням. Найвірогідніше цей шум є
377. Ендоморфний компонент соматотипу спортсмена характеризує
378. При соматоскопії спортсмена виявлено, що його тіло витягнуте у довжину, з тонкими довгими руками та ногами, вузькою грудною клітиною, слабким розвитком м'язів та зниженим жировим прошарком. Оцініть соматотип спортсмена
379. При дослідженні юного спортсмена методом перцентилей виявлено, що деякі показники його фізичного розвитку належать до сьомого коридору при дисгармонійному розвитку в цілому. Які медичні заходи необхідно вжити для спортсмена
380. Метод дослідження фізичного розвитку спортсмена за методом номограм базується на
381. Розвиток спортсмена вважається гармонійним, коли за методом перцентилей різниця між кожним з двох показників не перевищує номерів
382. Перекіс тазу, виявлений у спортсмена, не може виникати з причини
383. Обов'язковим для постановки діагнозу діспластичний сколіоз у спортсмена є
384. У спортсмена виявлено вальгусну деформацію стіп, торкання внутрішньої частини стіп підлоги, широку пігментовану частину стіп, спортсмен скаржиться на біль в ікроніжних м'язах. Який тип плоскостіпності у спортсмена
385. До оцінки ступеню стресової реакції у спортсмена належить динаміка показника


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів