Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


89. Рефлексотерапія

1. "Анатомичні та фізіологічні особливості рефлексотерапії"


1. Яка перша жива iстота має примiтивну нервову систему?
2. Верхня межа спинного мозку:
3. Нижня межа спинного мозку:
4. Макроскопiчна будова спинного мозку:
5. Якi утворення складають переднiй корiнець спинного мозку?
6. Функцiя переднього корiнця спинного мозку:
7. Що таке заднiй корiнець спинного мозку?
8. Функцiя заднього корiнця спинного мозку:
9. Сегмент спинного мозку - це:
10. На рiвнi яких сегментiв сiра речовина спинного мозку утворює боковi роги?
11. Вказанi вiддiли спинного мозку складаються з таких сегментiв:
12. На рiвнi 3 шийного хребця знаходиться:
13. Рiвню 4 шийного сегмента вiдповiдає:
14. Рiвню 3 грудного хребця вiдповiдає:
15. Рiвню 5 грудного сегмента вiдповiдає:
16. Рiвню 10 грудного сегмента вiдповiдає:
17. Поперековi сегменти розташованi:
18. ХII грудний i I поперековий хребець вiдповiдають:
19. Розташуванню поперекових, крижових i куприкових сегментiв вiдповiдають:
20. Кiнський хвiст - це сукупнiсть:
21. Кiнський хвiст iннервує:
22. Центральний канал спинного мозку являє собою:
23. Мiжхребцевий ганглiй розташований:
24. Де знаходяться тiла I нейронiв больової i температурної чутливостi?
25. Де знаходяться II нейрони вiбрацiйної, тактильної чутливостi i суглобово-м'язового чуття:
26. Де знаходяться тiла II нейронiв больової i температурної чутливостi:
27. У зоровому бугрi знаходяться тiла III нейронiв таких видiв чутливостi:
28. Медiальна петля - це:
29. Спиноталамiчний шлях починається вiд:
30. Який нейрон чутливого аналiзатора утворює перехрест:
31. Що вiдбувається зi спиноталамiчним шляхом на межi з варолiєвим мостом?
32. Вiд яких ядер черепних нервiв приєднуються аксони до медiальної петлi:
33. Де закiнчуються волокна медiальної петлi:
34. Де закiнчуються III нейрони усiх видiв чутливостi?
35. Яку частину внутрiшньої капсули складає сукупнiсть III нейронiв усiх видiв чутливостi:
36. Сегментарний тип розладу чутливостi буде спостеiгаються при ураженнi:
37. Диссоцiйований розлад чутливостi буде спостекутатися при ураженнi:
38. Провiдниковi розлади чутливостi можливi при ураженнi:
39. Больовий синдром виникає при ураженнi:
40. При ураженнi заднього корiнця спостерiгається слiдуюче:
41. При ураженнi спиноталамiчного шляху на рiвнi спинного мозку буде:
42. Дo ознак ураження внутрiшньої капсули не вiдносяться:
43. Яка iз перерахованих ознак не характерна для броунсекарiвського паралiчу:
44. У хворого патологiчнi стопнi рефлекси. Що уражено?
45. Якi сегменти спинного мозку утворюють шийне потовщення?
46. Якi сегменти утворюють поперекове потовщення:
47. Якi сегменти утворюють конус спинного мозку?
48. Якi сегменти спинного мозку утворюють епiконус?
49. Якi сегменти спинного мозку формують цилiоспiнальний центр:
50. До ознак випадiння функцiї цилiоспiнального центру Будге вiдносяться:
51. Дo ознак симптомокомплексу Клода Бернара-Горнера не вiдносяться:
52. Як називається симптомокомплекс подразнення цилiоспiнального центру Будге:
53. Якi м'язи iннервує цилiлоспiнальний центр Будге:
54. Симптомокомплекс Клода Бернара-Горнера буває при:
55. У яких сегментах спинного мозку знаходяться спiнальнi центри iннервацiї тазових органiв:
56. Кiрковий центр сечовидiлення розташований в:
57. У складi яких шляхiв проходять волокна з кори до спiнального центру сечовидiлення:
58. Порушення сечовидiлення за центральним типом виникає при:
59. Порушення сечовидiлення за периферичним типом - дiйсне нетримання сечi - виникає при ураженнi:
60. Види центральних розладiв сечовидiлення:
61. Затримка сечовидiлення виникає:
62. Парадоксальне нетримання сечi є частiше слiдством:
63. Ознаки парадоксального нетримання сечi:
64. Неврогенная затримка сечовидiлення може:
65. Ознаки перiодичного нетримання сечi:
66. Якi рухи можливо визначити у людини?
67. Як називається шлях рухового аналiзатора, що забезпечує довiльнi рухи:
68. Зi скiлькох нейронiв складається головний шлях рухового аналiзатора, що забезпечує довiльнi рухи?
69. Головнi аферентнi системи, якi визначають моторику:
70. Що виникає при ураженнi кортикомускулярного шляху на будь-якому рiвнi?
71. Для ураження центрального рухового нейрона характерно:
72. Для ураження периферичного рухового нейрона характерно:
73. Повiльне тонiчне розгинання 1 пальця i веєроподiбне розходження iнших пальцiв у вiдповiдь на подразнення пiдошовної поверхнi стопи - це:
74. Розгинання 1 пальця стопи у вiдповiдь на натискування подушечкою 1 пальця обстежуючого по переднiй поверхнi гомiлки - це
75. Розгинання 1 пальця при стисненнi iкроножного м'яза - це:
76. Розгинання великого пальця при стисненнi ахилова сухожилля - це:
77. Швидке пiдошовне згинання всiх пальцiв стопи у вiдповiдь на вiдривчастi удари по дистальним фалангах пальцiв - це:
78. Швидке пiдошовне згинання II - V пальцiв при постукуваннi по тилу стопи в дiлянцi III - IV плюсневих кiсток - це:
79. Швидке пiдошовне згинання II - V пальцiв стопи при ударi молоточком по пiдошовнiй сторонi стопи ближче до пальцiв - це:
80. Патологiчнi рефлекси больової групи з'являються:
81. Для ураження переднiх рогiв спинного мозку характерно:
82. Кiлькiснi види змiни чутливостi:
83. Якiснi види змiни чутливостi:
84. Порушення сприйняття подразнення /дотик - як бiль; холод - як тепло/ це:
85. Ненормальнi вiдчуття, яки виникають без подразнення ззовнi - це:
86. Типи розладiв чутливостi, якi зустрiчаються в неврологiчнiй практицi:
87. При ураженнi заднiх рогiв спинного мозку має мiсце:
88. Зазначте, який синдром виникає при половинному ураженнi спинного мозку:
89. Для броун-секарiвського паралiчу характерно:
90. По яким ознакам визначається рiвень ураження спинного мозку?
91. При повному поперечному ураженнi спинного мозку у верхньошийному вiддiлi виникає:
92. Для повного поперечного ураження спинного мозку на рiвнi шийного потовщення характерно:
93. При повному поперечному ураженнi спинного мозку в грудному вiддiлi /ТhIII - ТhХII/має мiсце:
94. До ознак повного поперечного ураження спинного мозку на рiвнi поперекового потовщення вiдносяться:
95. До ознак ураження епiконуса спинного мозку вiдносяться:
96. При ураженнi конуса спинного мозку виникає:
97. До ознак ураження кiнського хвоста вiдносяться:
98. Мускулатуру верхнiх кiнцiвок iнервують сегменти:
99. Мускулатуру тулуба iнервують сегменти:
100. Сегментарний рiвень iнервацiї дiафрагмального м'язу
101. Сегментарний рiвень iнервацiї м'зiв, що випрямляють хребет:
102. Сегментарний рiвень iнервацiї нижнiх кiнцiвок:
103. З чим межує довгастий мозок:
104. Ядра яких черепних нервiв знаходятьсяi в довгастому мозку:
105. Ядра яких черепних нервiв знаходяться в довгастому мозку:
106. Якi життєво важливi центри знаходяться в довгастому мозку i до якої частини вегетативної нервової системи вони вiдносяться?
107. Блукаючий нерв має волокна:
108. До ознак одностороннього ураження блукаючого нерва вiдносяться:
109. При двобiчному ураженнi блукаючого нерва виникає:
110. До ознак ураження блукаючого нерва не вiдносяться:
111. Ознаки порушення ковтання при ураженнi блукаючого нерва:
112. При порушеннi ковтання ураженi:
113. При осиплостi голосу ураженi:
114. До каудальной групи вiдносяться:
115. Бульбарний паралiч виникає при:
116. Псевдобульбарний паралiч виникає при:
117. До ознак бульбарного паралiчу вiдносяться:
118. До ознак бульбарного паралiчу не вiдносяться:
119. Характернi ознаки псевдобульбарного паралiчу:
120. До ознак псевдобульбарного паралiчу не вiдносяться:
121. Ядра яких черепних нервiв розташовуються у варолiєвому мосту:
122. Ознаки ураження рухового ядра трiйничного нерва:
123. Тризм спостекутається при:
124. Невралгiя трiйчастого нерва:
125. Для невралгiї трiйчастого нерва характерно:
126. Лицьовий паралiч може бути при:
127. Сегментарнi зони /по Зельдеру/ анестезiї виникають при ураженнi:
128. До ознак ураження ядра лицевого нерва вiдносяться:
129. Правобiчний лагофтальм, симптом Белла, з цiєї ж сторони вiдсутнi скорочення м'язiв обличчя /брови, чола, щоки, кута рота/. Який характер паралiчу м'язiв обличчя:
130. Велика гусяча лапка вiдноситься до системи:
131. Мала гусяча лапка вiдноситься до системи:
132. Шийка матки iнервується сегментами:
133. Дo ознак центрального паралiчу мiмiчних м'язiв вiдноситься:
134. Тригемiнальну невралгiю необхiдно диференцiювати з:
135. Тригемiнальну невралгiю необхiдно диференцiювати з:
136. Одностороннiй периферичний паралiч м'язiв обличчя буває при:
137. Одностороннiй периферичний паралiч м'язiв обличчя буває при:
138. Двостороннє ураження лицевого нерва виникає при:
139. Одностороннiй розлад чутливостi виникає при ураженнi:
140. Негативний симптом Рiне свiдчить про:
141. Позитивний симптом Рiне свiдчить про:
142. Латералiзацiя сприйняття звуку в здорову сторону при пробi Вебера свiдчить:
143. Латералiзацiя сприйняття звуку в хвору сторону при пробi Вебера свiдчить:
144. Якщо рiзко знижене сприйняття низьких тонiв /шепiтна мова/, значить гiпоакузiя пов'язана з ураженням:
145. Де розташовується мозочок?
146. Ураження мозочка супроводжуються розладом:
147. Дo ознак ураження мозочка вiдносяться:
148. Дo ознак ураження мозочка вiдносяться:
149. Головнi прояви хвороби Меньєра:
150. Дo головних фiзiологiчних функцiй гiпоталамiчної ділянки вiдносяться:
151. Гiпоталамiчна ділянка складає:
152. Центр Брока знаходиться:
153. При ураженнi центру Брока виникає:
154. При ураженнi центру Вернiке виникає:
155. Центр Вернiке знаходиться:
156. Зорова агнозiя або душевнаа слiпота виникає при ураженнi:
157. Амнестична афазiя виникає при ураженнi:
158. Аграфiя виникає при ураженнi:
159. Алексiя виникає при ураженнi:
160. Апраксiя з двох сторiн у правшi виникає при ураженнi:
161. Втрата здатностi робити складнi цiлеспрямованi дiї при вiдсутностi паралiчу i iнкоординацiї рухiв - це:
162. Нерозпiзнавання предмета навпомацки /iз закритими очима/ це:
163. Неусвiдомлення свого дефекту /паралiчу/ це:
164. Розлад схеми тiла, невпiзнавання частин власного тiла - це:
165. Вiдчуття наявностi неiснуючих кiнцiвок i зайвих частин тiла - це:
166. Хворий знає призначення предметiв, але не може їх назвати, мова його бiдна iменниками. Як називається симптом?
167. Морфологiчний субстрат, що складає головну частину лiмбiчної системи:
168. Головнi функцiї лiмбiчної системи:
169. Патогенетична терапiя спрямована на:
170. Симптоматична терапiя - це:
171. Етiологiчне лiкування - це:
172. Дo утворень периферичної нервової системи вiдносяться:
173. Спiнальний нерв утворюється:
174. Спiнальний нерв дiлиться:
175. З яких гiлок спiнального нерва утвориться сплетення?
176. Функцiя заднiх гiлок спiнальних нервiв:
177. Переднi гiлки спiнальних нервiв утворюють такi сплетення, крiм:
178. Розлади при ураженнi нерва кiнцiвки:
179. Зазначте симптоми, характернi для випадiння функцiї рухових волокон нервiв, сплетень:
180. Характернi симптоми при подразненнi рухових волокон:
181. Характернi розлади для подразнення чутливих волокон нерва, сплетення:
182. Зазначте симптоми, характернi для випадiння функцiї чутливих волокон нерва, сплетення:
183. Вегетативнi порушення при ураженнi нерва, сплетення:
184. Зазначте судиннi розлади, не характернi при ураженнi нерва, сплетення:
185. Секреторнi змiни при ураженнi нерва або сплетення:
186. Трофiчнi розлади при ураженнi нерва або сплетення:
187. Шийне сплетення утвориться:
188. Шийне сплетення варто пальпувати:
189. Нерви шийного сплетення iнервують:
190. Самий довгий нерв шийного сплетення:
191. Дiафрагмальний нерв iннервує:
192. До симптомiв ураження дiафрагмального нерва вiдносяться:
193. До симптомiв подразнення дiафрагмального нерва вiдносяться:
194. Нерви, утворенi з заднiх гiлок шийних спiнальних нервiв:
195. Гiлки спиномозкових нервiв, що беруть участь в утвореннi плечового сплетення:
196. Вегетативнi волокна, що входять у плечове сплетення:
197. Короткi гiлки плечового сплетення iнервують:
198. Довгi гiлки плечового сплетення вiдходять:
199. Вiд пiдключичної частини плечового сплетення починається:
200. Симптоми ураження коротких гiлок плечового сплетення:
201. Вiдведення руки до горизонтального рiвня i вище забезпечують:
202. Лiктьовий нерв забезпечує:
203. ДО автономної зони чутливостi лiктьового нерва належать:
204. Лiктьовий нерв може защiмлюватися:
205. До симптомiв ураження лiктьового нерва вiдносяться всi перерахованi, за винятком:
206. До рухових порушень при ураженнi лiктьового нерва вiдносяться:
207. Компресiя n.medianus можлива:
208. n.medianus забезпечує функцiї, крiм:
209. .ДО основних симптомiв ураження серединного нерва вiдносяться:
210. Зона автономної чутливостi серединного нерва:
211. До рухових порушень при ураженнi серединного нерва вiдносяться:
212. Форма кистi при ураженнi серединного нерва:
213. Променевий нерв забезпечує слiдуючi функцiї, крiм:
214. Автономна зона чутливостi променевого нерва:
215. М'язи, якi пiднiмають надплеччя iнервуються:
216. До характерних рiвнiв можливого здавлення променевого нерва - тунельнi синдроми - вiдносяться:
217. До ознак тотальної ураження плечового сплетення вiдносяться:
218. Мiжреберний нерв - це:
219. Якi гiлки, яких спiнальних нервiв беруть участь в утвореннi поперекового сплетення?
220. До нервiв, що утвориться з поперекового сплетення вiдносяться:
221. Колiнний рефлекс забезпечує:
222. ДО ознак ураження стегнового нерва вiдносяться:
223. Зовнiшнiй шкiрний нерв стегна переважно складається:
224. Найчастiше здавлення зовнiшнього шкiрного нерва стегна можливо:
225. Захворювання зовнiшнього шкiрного нерва стегна - це:
226. Спино-мозковi нерви, що беруть участь в утвореннi крижового сплетення:
227. Крижове сплетення дiлиться на гiлки:
228. Короткi гiлки крижового сплетення iнервують:
229. Довгi гiлки крижового сплетення:
230. Найбiльша кiлькiсть вегетативних волокон входить у:
231. Розлад сечовидiлення, дефекацiї i статевої дiяльностi настає при ураженнi:
232. Причини невропатiй:
233. Патоморфологичнi змiни при невропатiях:
234. Класифiкацiя невропатiй за переважними ознаками:
235. Головнi прояви полiневропатiй:
236. Найбiльш частi неврологiчнi прояви ураження хребта:
237. Характернi ознаки поперекового остеохондрозу:
238. У розвитку остеохондрозу первинно:
239. Характернi рентгенологiчнi ознаки остеохондрозу:
240. Головнi синдроми, що складають класифiкацiю неврологiчних проявiв остеохондрозу /I.П.Антонова/
241. Виникнення рефлекторних синдромiв при остеохондрозi обумовлено:
242. Рефлекторнi синдроми при остеохондрозi:
243. У натягнутому та здавленому корiнцi виникає:
244. Клiнiчнi прояви компресiї заднього корiнця:
245. Рiвнi вертеброгенних уражень:
246. До вертеброгенних рефлекторних синдромiв шийного рiвня вiдносяться:
247. Вертеброгеннi рефлекторнi синдроми попереково-крижового рiвня:
248. Рiвнi найбiльш частих i виражених дегенеративно-дистрофiчних змiнень хребта:
249. Корiнцi, якi найчастiше зазнають компресiї, на шийному рiвнi при остеохондрозi:
250. Корiнцi, якi найчастiше зазнають компресiї на попереково-крижовому рiвнi при остеохондрозi:
251. Короткочаснi приступи iнтенсивного болю в лiвiй половинi обличчя, що тривають декiлька хвилин або секунд i викликаються жуванням, розмовою. Можливий дiагноз?
252. У хворого виникла слабкiсть правоi кистi, кисть звисає, неможливо вiдвести великий палець, розiгнути його дистальну фалангу. Зниження больової чутливостi 2 фаланги великого пальця. При данiй симптоматицi ураженi:
253. Після операцiї у жiнки виникло порушення розгинання стопи: вона звисає, схудла,гiпотонiя м'язiв гомiлки. Порушенi поверхневi види чутливостi по зовнiшнiй поверхнi гомiлки та тильнiй сторонi стопи. Хода "пiвня". Уражений:
254. Кисть набрякла, синюшна. Тенар гiпотрофичний, неможливе протиставлення 1 пальця. Хворий скаржиться на пекучi болi в дистальному вiддiлi руки. Уражений:
255. Анестезiя в областi кiнцевих фаланг 2,3 пальцiв руки, порушення м'язово-суглобної чутливостi в дистальнiй фаланзi 2 пальця. Уражений нерв:
256. У хворого "когтиста"кисть, неможливе розведення 2-5 пальцiв i приведення 1-5 пальцiв, порушена чутливiсть у мiзинцi та ульнарному краї кистi. Ураженi:
257. Загальномозковi симптоми:
258. Менiнгеальнi симптоми:
259. Основнi клiнiчнi прояви СНIДу:
260. Якi симптоми вiдносяться до менiнгеальних?
261. Джерела кровопостачання головного мозку:
262. Синонiмами вегетативної нервової системи є всi перерахованi, за винятком:
263. Фiзiологiчна сутнiсть вегетативної нервової системи:
264. Анатомно-функцiональний розподiл ВНС на вiддiли:
265. Сегментарна вегетативна нервова система складається з вiддiлiв:
266. Рiвень спинного мозку, на якому розмiщуються боковi роги:
267. До утворень периферичної частини симпатичної нервової системи вiдносяться:
268. Сегментарнi утворення парасимпатичного вiддiлу вегетативної нервової системи знаходяться:
269. Ядра парасимпатичного вiддiлу вегетативної нервової системи в мосту i довгастому мозку:
270. Крижовий вiддiл парасимпатичної нервової системи розташовується:
271. Найменування парасимпатичних гiлок, що вiдходять вiд сегментарних утворень:
272. Мiсця знаходження парасимпатичних вузлiв:
273. Преганглiонарнi парасимпатичнi волокна закiнчуються:
274. Бiлi з'єднувальнi гiлки починаються:
275. Бiлi з'єднувальнi гiлки проходять:
276. Бiлi з'єднувальнi гiлки закiнчуються:
277. Симпатичнi вузли у функцiональному вiдношеннi є:
278. Волокно, яке скорiше проводить iмпульс i має бiльш товсту мiєлiнову оболонку :
279. Особливостi периферiйного шляху вегетативної нервової системи:
280. Основнi принципи класифiкацiї вегетативних нервових порушень:
281. Кiлькiсть вузлiв кожного вiддiлу симпатичного стовбура /зазначте неправильну вiдповiдь/:
282. Сiрi з'єднувальнi гiлки починаються:
283. Сегменти спинного мозку, якi забезпечують симпатичну iнервацiю голови i шиї:
284. Сегменти спинного мозку, якi забезпечують симпатичну iнервацiю рук:
285. Сегменти спинного мозку, якi забезпечують симпатичну iнервацiю тулуба:
286. Сегменти спинного мозку, якi забезпечують симпатичну iнервацiю нiг:
287. Симпатичнi волокна, якi йдуть вiд спиномозкового нерва до симпатичного вузла - це:
288. Симпатичнi волокна, якi йдуть вiд спиномозкового нерва до симпатичного вузла, починаються:
289. Симпатичнi волокна, якi йдуть вiд симпатичного вузла - це:
290. Симпатичнi волокна, якi йдуть вiд симпатичного вузла закiнчуються:
291. Верхнiй шийний симпатичний вузол знаходиться:
292. Вiд верхнього шийного симпатичного вузла вiдокремлюються такi утворення, за винятком:
293. Гiлки середнього шийного симпатичного вузла:
294. Нижнiй шийний симпатичний вузол знаходиться:
295. Волокна, якi вiдходять вiд цiлiоспiнального центру, йдуть:
296. Розташування сегментарного цiлiоспiнального центру:
297. Шлях волокон вiд цилiоспiнального центру до шийних симпатичних вузлiв проходить:
298. Шлях слiдування постганглiонарних волокон верхнього шийного симпатичного вузла:
299. М'язи, якi iнервуються цiлiоспiнальним центром Будге:
300. . Синдром Горнера-Клода-Бернара:
301. Синдром ураження цiлiоспiнального центру або волокон, якi виходять вiд нього до м'язiв - це:
302. Гiлки, що утворюються вiд нижнього шийного симпатичного вузла:
303. Грудний вiддiл симпатичного стовбура знаходиться:
304. До гiлок, якi вiдходять вiд грудного вiддiлу симпатичного стовбуру належать всi перерахованi, за винятком:
305. Гiлки, якi утворюють великий черевний нерв, вiдходять:
306. Гiлки, якi утворюють малий черевний нерв, вiдходять:
307. Черевнi нерви направляються:
308. Черевнi нерви утворюють:
309. Поперековий вiддiл симпатичного стовбура знаходиться:
310. Крижовi i куприковi симпатичнi вузли розташовуються:
311. До вегетативних сплетень черевної порожнини вiдносяться:
312. Волокна, якi беруть участь в утвореннi вегетативних сплетень черевної порожнини:
313. Сонячне сплетення оточує:
314. Тiльки симпатичну iнервацiю мають:
315. До функцiй симпатичної нервової системи вiдносяться всi перерахованi, за винятком:
316. Цiлiарний вузел знаходиться:
317. М'язи, якi iнервуються постганглiонарними парасимпатичними волокнами цiлiарного вузла:
318. Основнопiднебiнний вузол знаходиться:
319. Постганглiонарнi волокна вiд основнопiднебiнного вузла iнервують:
320. Постганглiонарнi волокна вiд вушного вузла iнервують:
321. Ортостатичний синкопальний стан - це:
322. Для пароксизмальних вегетативних розладiв характерно:
323. Переваження тонусу симпатичного вiддiлу приводить до:
324. Особливостi ходу i передачi iмпульсiв постганглiонарних парасимпатичних волокон:
325. Особливiсть поширення парасимпатичного збудження:
326. Дiя симпатичної системи на серце:
327. Дiя симпатичної системи на дихальну функцiю:
328. Дiя симпатичної системи на функцiю кишечника:
329. Вплив симпатичної нервової системи на функцiї тазових органiв:
330. Дiя парасимпатичної нервової системи на функцiю тазових органiв:
331. Спiнальнi симпатичнi центри для iнервацiї тазових органiв розташовуються:
332. Спiнальнi парасимпатичнi центри для iнервацiї тазових органiв розташовуються:
333. Корковi центри сечовидiлення розташовуються:
334. Спосiб зв'язку коркового центру зi спiнальним центром сечовидiлення:
335. До надсегментарних утворень вегетативної нервової системи вiдносяться:
336. Найвищi вегетативнi центри локалiзуються:
337. Тонус симпатичного вiддiлу переважає:
338. Вплив надсегментарної вегетативної системи:
339. Система, яка переважно забезпечує ерготропну функцiю:
340. Система, яка переважно забезпечує трофотропну функцiю:
341. До симптомiв ураження вегетативної нервової системи при органiчних захворюваннях нервової системи не вiдносяться:
342. Що є причиною ураження симпатичних вузлiв?
343. Зазначте симптоми, якi належать до ураження периферiйного вiддiлу симпатичної нервової системи:
344. Ознаки ураження шийного вiддiлу симпатичного стовбура:
345. Трофiчнi порушення в тканинах голови, обличчя i шиї при ураженнi верхнього шийного вузла:
346. До судинних розладiв при ураженнi верхнього шийного симпатичного вузла вiдносяться:
347. Найбiльш частi ознаки ураження верхнiх грудних симпатичних вузлiв:
348. Ознаками синдрому псевдостенокардiї є всi перерахованi, за винятком:
349. Ознаки, характернi для ураження середнiх i нижнiх грудних симпатичних вузлiв:
350. Симптоми ураження поперекового вiддiлу симпатичного стовбура:
351. Патологiчнi стани, якi симулюють солярит:
352. Головнi причини розвитку соляриту:
353. Прояви, що не спостерiгаються в мiжприступному перiодi при ураженнi сонячного сплетiння:
354. Симптоми розпiзнавання соляриту - зазначте неправильну вiдповiдь:
355. Вплив симпатичної нервової системи на рефлекторну сферу:
356. До синонiмiв симпаталгiї хребетної артерiї вiдносяться такi, за винятком:
357. Хребетне симпатичне сплетiння утворюється:
358. До симптомiв заднього шийного симпатичного синдрому вiдносяться:
359. Симптоми синкопального хребетного синдрому:
360. Заднiй шийний симпатичний синдром не слiд диференцiювати:
361. До симптомiв, характерних для невралгiї Слудера, вiдносяться такi, крiм:
362. Який симптом не характерний для синдрому Шарлена?
363. Больовi пальпаторнi точки синдрому Шарлена:
364. Головнi функцiї гiпоталамiчної ділянки:
365. Гiпоталамiчна ділянка регулює:
366. Анатомо-функцiональнi особливостi гiпоталамуса:
367. Найбiльш частi причини ураження гiпоталамiчної областi:
368. ДО ознак ураження гiпоталамiчної областi вiдносяться:
369. Чинники, якi викликають синдром ВСД:
370. Головнi симптоми гiпоталамiчної епiлепсiї:
371. Типи перебiгу вегетативних розладiв при ВСД:
372. Вегетативнi кризи протiкають:
373. Вегетосудинна дистонiя є:
374. Форми мiгренi, якi спостерiгаються в клiнiцi:
375. Головнi критерiї дiагнозу "мiгрень":
376. Чи є радикальнi способи лiкування мiгренi
377. Перiоди в лiкуваннi мiгренi:
378. Найбiльше ефективне лiкування мiгренi:
379. Форми мiгренi, якi пiдлягають стацiонарному обстеженню:
380. Синдроми, якi складають групу ангiотрофоневрозiв:
381. До ознак нецукрового дiабету вiдносяться:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів