Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


88. Рентгенологія

4. "Рентгенодіагностика захворювань органів черевної порожнини і заочеревинного простору"


1485. Верхня межа глотки знаходиться на рівні:
1486. Перехід глотки в стравохід знаходиться на рівні:
1487. Максимальна ширина стравоходу у разі тугого заповнення барієвою суспензією:
1488. Стравохід за Бромбаром поділяється на:
1489. Детальне вивчення стравоходу можливо в положенні хворого:
1490. Проходженню вмісту стравоходу сприяє:
1491. Для найкращого виявлення складок слизової оболонки стравоходу хворого досліджують:
1492. Детальне вивчення складок слизової оболонки стравоходу можливо в положенні хворого:
1493. Товщину стінки стравоходу можна визначити за допомогою:
1494. Товщина стінки стравоходу не визначається в умовах:
1495. Перше фізіологічне звуження стравоходу знаходиться на рівні:
1496. Друге фізіологічне звуження стравоходу знаходиться на рівні:
1497. Третє фізіологічне звуження стравоходу знаходиться на рівні:
1498. Четверте фізіологічне звуження стравоходу знаходиться на рівні:
1499. До активних рухів стравоходу відносяться:
1500. До пасивних рухів стравоходу відносяться:
1501. Тонус стравоходу визначають:
1502. Перистальтика стравоходу вивчається в положенні хворого:
1503. В нормі в стравоході спостерігається:
1504. Перистальтика стравоходу найкраще визначається під час:
1505. В нормі стравохід зміщується на рівні дуги аорти:
1506. Правобічна аорта зміщує стравохід:
1507. Дослідження стравоходу в умовах природної контрастності застосовується для діагностики:
1508. Оптимальним засобом введення газу в стравохід для подвійного контрастування є:
1509. Найефективнішою методикою для диференціювання патологічних процесів і функціональних змін є:
1510. Яка ознака не характерна для ракової пухлини стравоходу ендофітного типу росту:
1511. Методика Іванової-Подобєд допомагає виявити:
1512. Загострення хронічного запального процесу стравоходу характеризуються функціональними порушеннями типу:
1513. Порушення акту ковтання спостерігається у разі:
1514. Відхилення стравоходу збільшеними лімфатичними вузлами частіше виникає у сегменті:
1515. Дисфагію не викликає:
1516. Дифузне звуження просвіту стравоходу не характерно для:
1517. Стійке звуження просвіту стравоходу характерно для:
1518. Розширення серединної тіні стравоходом може спостерігатися у разі:
1519. Халазія кардії частіше виникає у разі:
1520. У разі ахалазії кардії просвіт стравоходу:
1521. Для ахалазії кардії характерно виникнення стійкого звуження просвіту в ділянці сегментів:
1522. Звужена ділянка у разі ахалазії кардії локалізується:
1523. У разі ахалазії стравоходу III-IV ступеня газовий міхур шлунка:
1524. Який тип функціональних порушень характерний для гострого езофагіту?
1525. Який тип функціональних порушень характерний для хронічного езофагіту у фазі ремісії?
1526. Який тип функціональних порушень характерний для хронічного езофагіту у фазі загострення?
1527. Морфологічні симптоми езофагіту виявляються під час:
1528. У разі хронічного езофагіту складки слизової оболонки стравоходу:
1529. Яка ознака дозволяє відрізнити рак стравоходу від його рубцевого звуження?
1530. Рак стравоходу найчастіше метастазує у:
1531. Яка рентгенологічна ознака рідко зустрічається у разі раку стравоходу екзофітного типу росту?
1532. Виразкова порожнина в стравоході частіше локалізується у сегменті:
1533. Який тип функціональних порушень характерний для гострої стадії виразкової хвороби стравоходу?
1534. Яка рентгенологічна ознака нетипова для раку стравоходу ендофітного типу росту?
1535. Рентгенографію глотки і стравоходу в умовах природної контрастності використовують для діагностики:
1536. Варикозне розширення вен стравоходу частіше локалізується:
1537. Варикозне розширення вен стравоходу краще виявляється під час:
1538. У разі варикозного розширення вен стравоходу його контури частіше:
1539. У разі варикозного розширення вен рельєф слизової оболонки стравоходу:
1540. Хімічні опіки стравоходу частіше уражають:
1541. У разі хімічних опіків стравоходу рідше уражаються:
1542. У разі хронічного медіастініту у стравоході виникають дивертикули:
1543. Тракційні дивертикули стравоходу частіше виникають в сегменті:
1544. Пульсійні дивертикули стравоходу виникають у результаті:
1545. Тракційні дивертикули стравоходу виникають у результаті:
1546. Сторонні тіла стравоходу частіше локалізуються в:
1547. Плоскі сторонні тіла розташовуються в стравоході у площині:
1548. Для неускладненого пульсійного дивертикулу стравоходу характерна форма:
1549. Для неускладненого тракційного дивертикулу стравоходу характерна форма:
1550. Для дивертикулу стравоходу, ускладненого дивертикулітом, характерно:
1551. Яка доброякісна пухлина стравоходу зустрічається частіше:
1552. Найхарактерніша форма доброякісних пухлин стравоходу:
1553. Складки слизової оболонки у разі доброякісних пухлин стравоходу:
1554. У разі доброякісних пухлин стінка стравоходу на рівні пухлини:
1555. Рак стравоходу частіше локалізується у:
1556. Значне дифузне розширення стравоходу характерно для:
1557. Для ендофітної ракової пухлини стравоходу характерно:
1558. Для екзофітної ракової пухлини стравоходу характерно:
1559. У разі ендофітної ракової пухлини стравоходу рельєф слизової оболонки:
1560. У разі екзофітної ракової пухлини стравоходу рельєф слизової оболонки:
1561. Туге заповнення склепіння шлунка барієвою суспензією можливо в положенні хворого:
1562. Для тугого заповнення вихідного відділу шлунка барієвою суспензією найвигіднішим положенням хворого є:
1563. Для вивчення складок слизової оболонки шлунка застосовують:
1564. В рентгенівському зображенні контур малої кривини шлунка у нормі:
1565. В рентгенівському зображенні контур великої кривини шлунка у нормі:
1566. Перистальтика нормотонічного шлунка починається на рівні:
1567. Максимальна кількість перистальтичних хвиль у нормі водночас може досягати:
1568. Подвійне контрастування шлунка застосовується для вивчення:
1569. Парієтографія шлунка застосовується для вивчення:
1570. Ацеклідин під час дослідження шлунка застосовується для вивчення:
1571. У разі функціональних порушень шлунка за гіпертонічним типом перистальтика починається на рівні:
1572. У випадку функціональних порушень шлунка за гіпотонічним типом перистальтика починається на рівні:
1573. У разі функціональних порушень шлунка за гіпертонічним типом спазми:
1574. У разі функціональних порушень шлунка за гіпотонічним типом спазми:
1575. Для функціональних порушень шлунка за гіпертонічним типом характерна перистальтика:
1576. Для функціональних порушень шлунка за гіпотонічним типом характерна перистальтика:
1577. Для функціональних порушень шлунка за гіпертонічним типом характерна евакуація:
1578. Для функціональних порушень шлунка за гіпотонічним типом характерна евакуація:
1579. Для диференціювання функціональних порушень і морфологічних змін шлунка найефективніша методика:
1580. Для посилення перистальтики шлунка застосовується:
1581. У разі парієтографії газ вводять в шлунок, а також у:
1582. У разі парієтографії газ вводять в шлунок, а також виконують:
1583. Для подвійного контрастування шлунка газ вводять у:
1584. У разі надмірного розвитку слизової оболонки шлунка його складки:
1585. Найтиповіша локалізація надмірного розвитку складок слизової оболонки шлунка:
1586. Найтиповіша локалізація надмірного розвитку складок слизової оболонки шлунка:
1587. Надмірний розвиток складок слизової оболонки шлунка необхідно диференціювати з:
1588. У випадку хронічного гастриту складки слизової оболонки шлунка:
1589. У початковій фазі розвитку хронічного ригідного антрального гастриту складки слизової оболонки пілорусної частини шлунка:
1590. Для хронічного ригідного антрального гастриту характерно:
1591. У разі хронічного гастриту антрального відділу шлунка складки слизової оболонки пілорусної частини:
1592. Найінформативнішою ознакою хронічного антрального гастриту є:
1593. Характерний тип функціональних порушень для гострого гастриту:
1594. Характерний тип функціональних порушень для хронічного гастриту в період ремісії:
1595. Характерний тип функціональних порушень для хронічного гастриту в період загострення:
1596. Надмірний розвиток складок слизової оболонки слід диференціювати з:
1597. Додаткова тінь на тлі газового міхура в кардіальній частині шлунка характерна для:
1598. В гострій стадії виразкової хвороби форма виразкової порожнини є:
1599. В стадії загоювання виразкової порожнини форма її:
1600. Запальний вал навколо виразкової порожнини спостерігається у стадії:
1601. У разі виразкової хвороби шлунка виразка у більшості випадків локалізується:
1602. Функціональна конвергенція складок спостерігається у разі виразкової хвороби у стадії:
1603. У разі виразкової хвороби шлунка рубцева конвергенція складок спостерігається у стадії:
1604. Чи можливе комбіноване ураження шлунка і дванадцятипалої кишки виразковою хворобою:
1605. У разі виразкової хвороби функціональні порушення шлунка за гіпертонічним типом характерні для стадії:
1606. Надмірний розвиток слизової оболонки шлунка слід диференціювати з:
1607. У разі виразкової хвороби функціональні порушення шлунка за гіпотонічним типом характерні для стадії:
1608. Вивчення рельєфу слизової оболонки шлунка у разі гіперсекреції:
1609. Для якої стадії виразкової хвороби характерні функціональні порушення шлунка за змішаним типом?
1610. Стовщення склепіння шлунка є ознакою :
1611. У разі рубцевої деформації тіла шлунка типу "піскового годинника" евакуаторна функція:
1612. У разі рубцевої деформації пілорусної частини шлунка типу "піскового годинника" евакуаторна функція:
1613. Деформація типу "кисетного шлунка" виникає внаслідок рубцювання виразки, що існувала в:
1614. Найтиповішою деформацією внаслідок виразки, що існувала у ділянці кута шлунка є:
1615. Для якої деформації шлунка характерний залишок барієвої суспензії в ньому через 24 години після її прийому:
1616. Через 24 години після прийому барієвої суспензії у шлунку хворого на компенсований стеноз виявляється:
1617. Через 24 години після прийому барієвої суспензії у шлунку хворого на субкомпесований стеноз виявляється:
1618. Через 24 години після прийому барієвої суспензії у шлунку хворого на декомпенсований стеноз виявляється:
1619. Для виявлення вільного газу в черевній порожнині у разі перфорації виразки шлунка хворого доцільно досліджувати:
1620. Для виявлення вільного газу в черевній порожнині у разі перфорації виразки шлунка хворого доцільно досліджувати в положенні:
1621. Для перфорації виразки шлунка характерною ознакою є:
1622. Найхарактерніша ознака перфорації виразки шлунка:
1623. У разі перфорації виразкової порожнини газовий пухир шлунка:
1624. Характерна рентгенологічна ознака пенетрації виразки шлунка:
1625. Характерна рентгенологічна ознака пенетруючої виразки шлунка:
1626. У разі пенетрації виразки шлунка в передню черевну стінку виразкова порожнина:
1627. У разі пенетрації виразки в підшлункову залозу виразкова порожнина:
1628. У ранній період росту ендофітної форми раку шлунка складки слизової оболонки на рівні пухлини :
1629. У разі екзофітної форми раку шлунка складки слизової оболонки на рівні пухлини:
1630. Симптом дефекту наповнення характерний для форми раку:
1631. Найінформативніша рентгенологічна методика виявлення екзофітної форми пухлини склепіння шлунка:
1632. Як змінюється перистальтика на рівні ураження у випадку ракової пухлини шлунка:
1633. Евакуація зі шлунка порушується у випадку локалізації ракової пухлини в:
1634. Після якої операції на шлунку може виникнути синдром привідної кишки?
1635. Злоякісний атиповий рельєф слизової оболонки шлунка характерний для:
1636. Яке захворювання шлунка характеризується ригідністю складок слизової оболонки?
1637. З якими захворюваннями слід диференціювати ендофітний рак шлунка?
1638. Парієтографія найефективніша у разі локалізації раку в:
1639. Для визначення товщини стінки склепіння шлунка найефективнішою методикою є:
1640. Для визначення товщини стінки в ділянці склепіння шлунка неефективною методикою є:
1641. В якому відділі шлунка найчастіше локалізується рак?
1642. Рак шлунка вкрай рідко уражає:
1643. Рак шлунка найчастіше локалізується на:
1644. Який частина шлунка уражається раковою пухлиною зрідка?
1645. Найефективнішою методикою визначення еластичності склепіння шлунка є:
1646. Типова деформація шлунка внаслідок виразки, що існувала у субкардіальному відділі:
1647. Яка методика найефективніша для виявлення виразки малої кривини шлунка?
1648. Яке ускладнення може виникнути у ранній післяопераційний період після резекції шлунка за типом Більрот-II?
1649. Ознакою якого захворювання є збільшення відстані від склепіння шлунка до діафрагми?
1650. Об'єм шлунка у разі ракової пухлини у більшості випадків:
1651. Яке захворювання найчастіше призводить до збільшення об'єму шлунка?
1652. Визначальними симптомами ендофітного /інфільтративного/ раку шлунка є:
1653. Множинні дефекти наповнення 0, 5-1 см в діаметрі правильної округлої форми з чіткими контурами і гладкою поверхнею на тлі незміненої слизової оболонки є ознаками:
1654. Одинокий дефект наповнення у шлунку розміром 2 см і більше, неправильної округлої форми, з хвилястою поверхнею і широкою основою є ознакою:
1655. Шлунок має збільшений об'єм, вихідний відділ подовжений і звужений, в пілорусі і препілорусному відділі складки не простежуються, Ваш висновок:
1656. Антральний відділ шлунка концентрично звужений, контури його нерівні, стінки ригідні, пілорус зяє, складки слизової оболонки не можна простежити, Ваш висновок:
1657. Одинокий центральний дефект наповнення неправильної округлої форми розмірами більше 3 см, що легко зміщується більше ніж на 10 см є характерною ознакою:
1658. Найхарактернша рентгенологічна ознака малігнізації виразки шлунка:
1659. Найтиповіша рентгенологічна ознака малігнізації виразки шлунка:
1660. Оптимальний рівень отвору анастомозу шлунка у разі гастроентеростомії при ускладненнях виразкової хвороби:
1661. Порушення евакуації внаслідок рубцевих змін виникає після гастроентеростомії в період:
1662. Порушення евакуації зі шлунка типу "гострого хибного кола" може спостерігатися після операції:
1663. Порушення евакуації зі шлунка типу "хронічного хибного кола" може спостерігатися після операції:
1664. Після якої операції може виникати порушення евакуації зі шлунка типу "гострого хибного кола"?
1665. Після якої операції може виникати порушення евакуації зі шлунка типу "хронічного хибного кола" ?
1666. Після якої операції може спостерігатися порушення евакуації з шлунка типу "часткового хибного кола"?
1667. Після гастроентеростомії у разі відсутності природного шляху евакуації зі шлунка може виникнути порушення евакуації типу "хибного кола":
1668. Після якої операції не виникає порушення евакуації з шлунка типу "часткового хибного кола"?
1669. Після гастроентеростомії в ранній післяопераційний період може спостерігатися:
1670. Після гастроентеростомії в ранній післяопераційний період може спостерігатися:
1671. Яке ускладнення не виникає у ранній післяопераційний період у разі гастроентеростомії?
1672. Яке ускладнення гастроентеростомії не характерне для пізнього післяопераційного періоду?
1673. Для штучної гіпотонії дванадцятипалої кишки використовують:
1674. Рентгенологічна ознака функціональних пристосувань після резекції шлунка:
1675. Рентгенологічна ознака функціональних пристосувань після резекції шлунка:
1676. Рентгенологічна ознака функціональних пристосувань після резекції шлунка:
1677. Рентгенологічна ознака функціональних пристосувань після резекції шлунка:
1678. Яке ускладнення може виникнути у ранній післяопераційний період після резекції шлунка?
1679. Після резекції шлунка в ранній післяопераційний період може виникнути:
1680. Після резекції шлунка в ранній післяопераційний період може виникнути:
1681. Після резекції шлунка в ранній післяопераційний період може виникнути:
1682. Після гастректомії в ранній післяопераційний період може виникнути:
1683. Після резекції шлунка в ранній післяопераційний період може виникнути:
1684. Після резекції шлунка в ранній післяопераційний період може виникнути:
1685. Після резекції шлунка в ранній післяопераційний період може виникнути:
1686. Яке ускладнення не виникає у ранній післяопераційний період після резекції шлунка?
1687. В ранній післяопераційний період після резекції шлунка не виникає:
1688. Яке ускладнення не виникає в ранній післяопераційний період після резекції шлунка?
1689. Після резекції шлунка в пізній післяопераційний період може виникнути:
1690. В пізній післяопераційний період після резекції шлунка може виникнути:
1691. Яке ускладнення може виникнути в пізній післяопераційний період після резекції шлунка?
1692. Після резекції шлунка в пізній післяопераційний період може виникнути:
1693. Після резекції шлунка в пізній післяопераційний період може виникнути:
1694. Після якої резекції шлунка може виникнути порушення евакуації типу "часткового хибного кола"?
1695. Яке ускладнення не виникає в пізній післяопераційний період після резекції шлунка ?
1696. Яке ускладнення не може виникнути в пізній післяопераційний період після резекції шлунка?
1697. Опимальне положення хворого під час рентгенологічного дослідження для диференціювання набряку в ділянці анастомозу від гіпотонії культі шлунка:
1698. У разі виразкової хвороби з локалізацією у шлунку найбільший розмір виразки спрямований:
1699. У разі розпаду ракової пухлини шлунка найбільший розмір виразкової порожнини спрямований:
1700. Яка перистальтика характерна для компенсованого стенозу виходу зі шлунка ?
1701. Для декомпенсованого стенозу виходу зі шлунка характерна перистальтика:
1702. У разі стенозу виходу зі шлунка виразкового походження перистальтика:
1703. У разі стенозу виходу зі шлунка ракового походження перистальтика:
1704. Який препарат найефективніший для релаксації під час зондової дуоденографії ?
1705. Для прискореного контрастування тонкої кишки до барієвої суспензії додають:
1706. У разі перорального прийому барієвої суспензії контрастування ілеоцекальної ділянки в нормі настає через:
1707. Повне спорожнення тонкої кишки від барієвої суспензії у нормі настає через:
1708. Функціональні зміни товстої кишки найкраще можна оцінити за допомогою:
1709. Яка методика найефективніша для вивчення морфологічних змін товстої кишки?
1710. Повне контрастування товстої кишки після перорального прийому барієвої суспензії у нормі настає через:
1711. Стовщення стінки товстої кишки вивчають за допомогою методики:
1712. Для створення штучної гіпотонії товстої кишки під час іригоскопії до барієвої суспензії найкраще додавати:
1713. Найінформативніша методика рентгенодіагностики хронічного коліту:
1714. Яка методика протипоказана у разі дослідження хворих на неспецифічний виразковий коліт?
1715. Яка вада чи аномалія розвитку дванадцятипалої кишки зустрічаються вкрай рідко:
1716. Яка рентгенологічна ознака не характерна для хронічного дуоденіту?
1717. Під час якого ускладнення виразкової хвороби виникає напруга передньої черевної стінки?
1718. Яке ускладнення може виникнути у хворих на неспецифічний виразковий коліт у разі подвійного контрастування товстої кишки під час іригоскопії?
1719. В якій частині дванадцятипалої кишки найчастіше виникають виразки?
1720. Яка ознака не типова для гострої виразки цибулини дванадцятипалої кишки?
1721. Виразкова порожнина в цибулині дванадцятипалої кишки у гостру фазу захворювання має форму:
1722. Для виразки цибулини дванадцятипалої кишки типовою ознакою є:
1723. Для хронічної виразки цибулини дванадцятипалої кишки найхарактернішим є:
1724. З яким захворюванням товстої кишки найчастіше необхідно диференціювати спазми в ділянках анатомічних сфінктерів?
1725. Типовою ознакою неспецифічного виразкового коліту під час іригоскопії вважають:
1726. Яке захворювання товстої кишки найчастіше потребує диференціації зі спазмами в ділянках функціональних сфінктерів?
1727. Характерна ознака хронічного апендициту під час іригоскопії:
1728. Дивертикули дванадцятипалої кишки найчастіше виникають у:
1729. Найхарактерніша рентгенологічна ознака дивертикуліту дивертикулу тонкої кишки:
1730. Найтиповіша рентгенологічна ознака злоякісної пухлини дванадцятипалої кишки:
1731. Найхарактерніша рентгенологічна ознака хронічного апендициту:
1732. Типовою ознакою хронічного апендициту під час іригоскопії є:
1733. З якої частини кишечнику у більшості випадків починається запальний процес у разі неспецифічного виразкового коліту?
1734. Рентгенологічна ознака неспецифічного виразкового коліту під час іригоскопії:
1735. Характерна ознака неспецифічного виразкового коліту під час іригоскопії:
1736. Яке ускладнення не є типовим для неспецифічного виразкового коліту:
1737. Яка ознака відрізняє хворобу Крона від неспецифічного виразкового коліту?
1738. Під час хвороби Крона запальний процес найчастіше уражає :
1739. Типова ознака хвороби Крона під час іригоскопії:
1740. Характерна ознака хвороби Крона під час іригоскопії:
1741. Найефективніше положення хворого під час оглядової рентгеноскопії у разі підозри на кишкову непрохідність:
1742. Найхарактерніша ознака непрохідності тонкої кишки під час оглядової рентгеноскопії черевної порожнини:
1743. Рентгенологічна ознака хвороби Крона під час ретроградного заповнення товстої кишки барієвою суспензією:
1744. Рання ознака туберкульозу кишечнику:
1745. Серед доброякісних пухлин товстої кишки найчастіше зустрічаються:
1746. У разі підозри на кишкову непрохідність вивчення черевної порожнини починають з:
1747. Клінична ознака, що дозволяє відрізнити рак сліпої чи висхідної ободової кишки від раку низхідної чи сигмоподібної ободової кишок?
1748. Рак товстої кишки екзофітного типу росту найчастіше уражає:
1749. Найхарактерніша ознака раку товстої кишки екзофітного типу росту під час іригоскопії:
1750. Рак товстої кишки ендофітного типу росту найчастіше слід диференціювати з:
1751. Характерна рентгенологічна ознака раку товстої кишки ендофітного типу росту:
1752. У разі метастазування раку товстої кишки найчастіше уражаються:
1753. Поліпи товстої кишки найчастіше локалізуються у:
1754. Найефективніша методика рентгенологічного дослідження поліпів товстої кишки:
1755. У разі відсутності патологічних змін жовчний міхур у гіперстеніків рентгенологічно виявляється на рівні:
1756. У разі відсутності патологічних змін дно жовчного міхура у астеніків рентгенологічно виявляється на рівні:
1757. У разі відсутності патологічних змін жовчний міхур у нормостеніків рентгенологічно виявляється на рівні:
1758. Які конкременти виявляються на оглядовій рентгенограмі?
1759. Рентгенологічна ознака ехінококозу печінки:
1760. Оптимальна проекція для вивчення жовчного міхура?
1761. Яка рентгенологічна методика дозволяє вивчити артеріальну і портальну систему печінки?
1762. Яка рентгенологічна методика дозволяє впевнено виявити аномалію розвитку печінки?
1763. Симптом розвороту петлі 12-палої кишки найбільш виражений у разі:
1764. Петля 12-палої кишки розгорнута, медіальний контур її деформований і ригідний, мають місце симптом напівтіні /куліс/ і атиповий рельєф слизової оболонки, Ваш висновок:
1765. Найтиповіші зміни протоків підшлункової залози у разі панкреатиту:
1766. У разі підозри на об'ємний процес в підшлунковій залозі рентгенологічне дослідження доцільно починати з:
1767. Виражена гіперсекреція, високі цифри кислотності шлункового соку, множинні дрібні виразки шлунка і 12-палої кишки характерні для:
1768. У разі підозрі на рак підшлункової залози найінформативнішою методикою дослідження є:
1769. Зміщенння вихідного відділу шлунка догори і наперед, ригідність і атиповий рельєф медіальної стінки слизової оболонки низхідної частини 12-палої кишки, механічна жовтяниця характерні для:
1770. Контрастований холедох під час ретроградної холецистопанкреатографії у разі хронічного індуративного панкреатиту, ускладненого механічною жовтяницею:
1771. Який симптом не характерний для об'ємного збільшення підшлункової залози під час релаксаційної дуоденографії?
1772. В якій частині підшлункової залози найчастіше локалізується злоякісна пухлина?
1773. Рання клінічна ознака раку головки підшлункової залози:
1774. Не характерна ангіографічна ознака раку підшлункової залози:
1775. Яка побічна рентгенологічна ознака не спостерігається в прямій проекції у разі об'ємного збільшення головки підшлункової залози:
1776. У якій проекції доцільно виконати рентгенологічне дослідження шлунка для отримання побічних симптомів збільшення тіла підшлункової залози?
1777. Яка відстань у нормостеніків між задньою поверхнею тіла шлунка і передньою поверхнею тіл поперекових хребців у нормі?
1778. У осіб якого віку найчастіше зустрічається рак підшлункової залози?
1779. Яка побічна рентгенологічна ознака збільшення об'єму підшлункової залози спостерігається під час дослідження шлунка в бічній проекції?
1780. Середня відстань між нижніми кінцями нирок на урограмі у дорослих:
1781. Середня відстань між верхніми кінцями нирок на урограмі у дорослих:
1782. Кут між поздовжніми вісями нирок:
1783. Середні розміри довжини нирок на урограмі у дорослих:
1784. Середній розмір ширини нирок на урограмі у дорослих:
1785. Рентгенологічна методика, що дозволяє оцінити функціональний стан нирок:
1786. Оптимальна концентрація контрастної речовини для проведення ретроградної пієлографії:
1787. Оптимальна кількість мілілітрів контрастної речовини для ретроградної пієлографії:
1788. Основний недолік ретроградної пієлографії:
1789. Основна перевага ретроградної пієлографії щодо внутрішньовенної урографії:
1790. Методика, що дозволяє найбільш детально визначити положення, форму і величину нирок:
1791. Основна перевага внутрішньовенної урографії перед ретроградною пієлографією:
1792. Яка методика контрастування нирок найчастіше ускладнюється пієлоренальним рефлюксом?
1793. Антеградну пієлографію застосовують у разі:
1794. Наявність тіні всього сечоводу на екскреторній урограмі вказує на:
1795. Основна мета підготовки хворого до проведення внутрішньовенної урографії:
1796. Які кісткові орієнтири дозволяють більш певно визначити положення нирок?
1797. Тінь якої нирки на урограмі розташована вище у більшості випадків?
1798. Фізіологічне зміщення нирок щодо висоти тіла поперекового хребця:
1799. Поздовжня вісь нирки спрямована:
1800. Кількість фізіологічних звужень сечоводу:
1801. Перегини сечоводу характерні для:
1802. Яка рентгенологічна ознака порожнинної системи нирок характерна для набряково-інфільтративної фази хронічного пієлонефриту?
1803. Яка рентгенологічна ознака характерна для змін порожнинної системи нирок в фазі рубцювання у разі хронічного пієлонефриту?
1804. Яка методика найінформативніша для діагностики піонефрозу?
1805. Найхарактерніша рання рентгенологічна ознака гострого пієлонефриту:
1806. Найхарактерніша рентгенологічна ознака змін ниркових порожнин в спастичній стадії хронічного пієлонефриту:
1807. Характерна рентгенологічна ознака змін ниркових порожнин гіпотонічної стадії хронічного пієлонефриту?
1808. Характерна ознака функціональних змін ниркових порожнин у разі ранньої пієлоектазії:
1809. Озака функціонального стану ниркових порожнин у разі переходу від пієлоектазії до гідронефротичної трансформації:
1810. Найпереконливіша морфологічна ознака переходу від пієлоектазії до гідронефротичної трансформації:
1811. Стеноз чи обтурація якого відділу нирки найчастіше зумовлює гідрокалікоз?
1812. Який тип будови ниркової миски раніше спричиняє атрофію паренхіми нирки внаслідок стійкого порушення відпливу сечі?
1813. Рання рентгенологічна ознака порушення відтоку сечі з ниркових порожнин:
1814. З якого боку частіше спостерігається нефроптоз?
1815. Яка методика є провідною у разі підозри на нефроптоз?
1816. Рентгенологічна ознака не характерна для нефроптозу:
1817. Про сечокам'яну хворобу на оглядовій рентгенограмі свідчить:
1818. Які конкременти є рентгенопозитивними?
1819. Чи відповідають розміри конкременту вираженим морфологічним змінам верхніх сечових шляхів?
1820. Оптимальна методика діагностики сечокам'яної хвороби:
1821. Концентрація рентгеноконтрастної речовини для висхідної цистографії:
1822. Кількість рентгеноконтрастної речовини для висхідної цистографії:
1823. Найінформативніша рентгенологічна методика діагностики аплазії нирки:
1824. Яка рентгенологічна ознака спостерігається на боці ураження на висоті нападу ниркової коліки?
1825. Рівень обтурації чи стенозу, що спричиняє двобічну дилятацію ниркових порожнин:
1826. Найчастіша причина дилятації сечових шляхів в дитячому віці?
1827. Який вид рефлюкса характерний для пієлонефриту під час ретроградного введення контрастної речовини?
1828. Чим рентгенологічно відрізняється поверхневий папілярний /сосочковий/ некроз від форнікального рефлюкса?
1829. Що не спричиняє виникнення пієло-ренального рефлюкса?
1830. Який вигляд має тубулярний рефлюкс?
1831. Який вигляд має форнікальний пієло-венозний рефлюкс?
1832. Який вигляд має форнікальний пієло-лімфатичний рефлюкс?
1833. Найінформативніша методика для діагностики ниркового папілярного некрозу?
1834. Рентгенологічна ознака ниркового медулярного некрозу:
1835. Рання рентгенологічна ознака ниркового папілярного /сосочкового/ некрозу:
1836. Рентгенологічна ознака розпалу папілярного /сосочкового/ некрозу:
1837. Яка рентгенологічна ознака не характерна для наслідків сосочкового некрозу?
1838. Рентгенологічна ознака, що відрізняє туберкульозний пієлонефрит від неспецифічного інфекційного:
1839. Найчастіший наслідок хронічного неспецифічного пієлонефриту:
1840. Оптимальною рентгенологічною методикою для виявлення оклюзивних ниркових каверн є:
1841. Яка рентгенологічна ознака не характерна для гіпернефроїдного раку нирки?
1842. Характерна рентгенологічна ознака об'ємного утворення нирки у разі його поверхневої локалізації в кірковій речовині:
1843. Характерна рентгенологічна ознака об'ємного утворення нирки у разі його росту в бік мозкової речовини?
1844. Локалізація об'ємного процесу в нирці, який відхиляє сечовід медіально:
1845. Чим зумовлені додаткові згини сечоводу у разі об'ємного утворення нирки?
1846. Чим зумовлене відхилення довгої вісі нирки у разі її пухлини?
1847. Яка рентгенологічна ознака не характерна для простої солітарної кісти нирки ?
1848. Характерна рентгенологічна ознака пухлини ниркової миски:
1849. Найчастіша локалізація раку нирки:
1850. Клінічні ознаки пухлини нирки:
1851. Оптимальна методика для диференціювання солідної пухлини від солітарної кісти нирки:
1852. Оптимальна методика для диференціювання солітарної кісти від солідного об'ємного утворення нирки :
1853. Яка рентгенологічна ознака не характерна для проростання пухлини нирки в навколишні тканини?
1854. Кільцеподібне звапнення в паренхімі нирки більш характерне для:
1855. Туберкульозне ураження частіше виникає:
1856. Які зміни чашечко-мискової системи характерні для туберкульозу нирки?
1857. Яка рентгенологічна ознака характерна для туберкульозу сечоводу?
1858. Який вид звапнення характерний для туберкульозних каверн?
1859. Який вид звапнення характерний для сосочкового некрозу нирки?
1860. Який вид звапнення характерний для розпаду злоякісних пухлин нирки?
1861. Який вид звапнення характерний для ниркового конкременту?
1862. Який вид звапнення характерний для нефрокальцінозу?
1863. Який вид звапнення характерний для казеозного розпаду нирки /звапнена нирка/?
1864. Яка рентгенологічна ознака не характерна для туберкульозу сечового міхура?
1865. Яких розмірів пухлини сечового міхура краще виявляються на пневмоцистограмі ніж на цистограмі?
1866. Яка цистографічна ознака не характерна для пухлини сечового міхура?
1867. Найінформативніша методика для визначення еластичності стінок сечового міхура:
1868. Осадкову пневмоцистографію доцільно застосувати у разі підозри на:
1869. Найхарактерніша рентгенологічна ознака ендофітного раку сечового міхура:
1870. Найхарактерніша рентгенологічна ознака екзофітного раку сечового міхура:
1871. Яка довжина задньої частини чоловічої уретри на уретрограмі?
1872. В який частині чоловічої уретри найчастіше зустрічаються дивертикули?
1873. Які клінічні симптоми переважають у разі заднього уретриту?
1874. Які клінічні симптоми переважають у разі переднього уретриту?
1875. Яка стриктура уретри виникає після інструментальної травми?
1876. У якій частині уретри не спостерігаються гонорейні стриктури?
1877. Кількість і розташування конкрементів у передміхуровій залозі:
1878. У разі якого захворювання органів малого тазу найдоцільніша тазова артеріографія?
1879. Основне показання для пневмопельвіографії:
1880. Гістеросальпінгографія не дає оптимальної діагностичної інформації у разі:
1881. Гістеросальпінгографія протипоказана у разі:
1882. Основне показання застосування водорозчинних контрастних речовин для гістеросальпінгографії:
1883. Зображення яких органів і структур можна отримати на оглядовій рентгенограмі малого таза?
1884. Положення хворого під час пневмопельвіографії:
1885. Який газ недоцільно використовувати для пневмопельвіографії?
1886. На рівні яких хребців виявляється тінь тіла матки?
1887. Основні показання для виконання тазової флебографії:
1888. Які ознаки матки інфантильного типу виявляються під час гістеросальпінгографії?
1889. Ознака однорогої матки на гістеросальпінгограмі:
1890. Найтиповіша рентгенологічна ознака туберкульозу маткової труби:
1891. Рентгенологічна ознака туберкульозу шийки матки:
1892. Рентгенологічна ознака не характерна для туберкульозу тіла матки:
1893. Характерна ознака хронічного неспецифічного запалення матки і маткових труб на гістеросальпінгограмі:
1894. Який метод найінформативніший для діагностики внутрішнього ендометріозу?
1895. Найінформативніша методика дослідження у разі хоріонепітеліоми:
1896. Ангіографічна ознака хоріонепітеліоми:
1897. Рентгенологічна ознака субмукозних міом на біконтрастній гінекограмі:
1898. Найхарактерніша ознака інтрамуральних міом на біконтрастній гінекограмі:
1899. Найхарактерніша ознака субсерозних міом на біконтрастній гінекограмі:
1900. Який контингент жінок частіше хворіє на рак тіла матки?
1901. Найхарактерніші рентгенологічні ознаки раку тіла матки:
1902. Яка гістологічна форма позаорганних пухлин заочеревинного простору найчастіше зустрічається у дітей?
1903. Яка позаорганна пухлина частіше локалізується в крижово-куприковій ділянці?
1904. Яка кількість газу на 1 кг ваги хворого потрібна для ретропневмоперитонеуму?
1905. В якому віці у дітей частіше зустрічаються позаорганні заочеревинні пухлини?
1906. Які клінічні прояви не типові для злоякісних неврогенних пухлин заочеревинного простору у дітей?
1907. В якій частині заочеревинного простору і малого таза частіше локалізуються злоякісні неврогенні пухлини у дітей?
1908. У які органи і тканини найчастіше метастазують злоякісні невриноми?
1909. В якому напрямку не відхиляються нирка і сечовід у разі заочеревинних і позаорганних пухлин?
1910. Чи спостерігаються вогнища звапнення у разі злоякісних неврогенних пухлин у дітей?
1911. У якій віковій групі частіше виявляються вогнища звапнення в позаорганних заочеревинних пухлинах?
1912. Який метод променевої діагностики неефективний для діагностики позаорганних заочеревинних пухлин?
1913. Яка рентгенологічна ознака вторинних змін сечовидільних органів не спостерігається у разі позаорганних заочеревинних пухлин:
1914. Типовою рентгенологічною ознакою змін органів травного каналу у разі злоякісної неврогенної пухлини заочеревинного простору є:
1915. Показання до ангіографії у хворих на заочеревинні пухлини:
1916. З якими пухлинами необхідно диференціювати позаорганні заочеревинні пухлини у дітей?
1917. Типова локалізація ретикуло - і лімфосаркоми в заочеревинному просторі та малому тазі:
1918. Як часто у разі тератоми заочеревинного простору виявляються кісткові включення?
1919. У разі якого захворювання не протипоказаний ретропневмоперитонеум?
1920. Непряма ангіографічна ознака позаорганної заочеревинної пухлини:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів