Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


78. Провізор

4. "Рідкі лікарські форми"


79. Використовуються для приготування ліків і дозуються за масою
80. При виготовленні рідких лікарських форм використовуються концентровані розчини
81. Нашатирно-анісові краплі до мікстури складу: Натрію бензоату 2,0 г; нашатирно-анісових крапель 5 мл; сиропу цукрового 10 мл; води кропу 200 мл додають
82. Дозуються за об'ємом та додаються до водного розчину в останню чергу
83. Для підвищення розчинності лікарських речовин в технології ліків використовують
84. Особливість приготування гліцеринових розчинів лікарських речовин полягає в тому, що
85. До концентрованих розчинів (аптечна заготівка) ставляться такі вимоги, як
86. Стандартними фармакопейними розчинами, які готують з урахуванням фактичного вмісту речовини у вихідній рідині, є
87. До обмеженно набрякаючих ВМС відносяться
88. Враховувати вміст кристалізаційної води в фармакопейних препаратах слід при приготуванні
89. Концентрація спиртових розчинів йоду, до складу яких при приготуванні, згідно НТД, не потрібно додавати калію йодид, складає
90. Згідно НТД готують на 70 % спирті етиловому
91. Воду кропу готують таким чином
92. Можна приготувати і відпустити вушні краплі за прописом: Фенолу рідкого 1,0 г; олії соняшникової 10,0 г за умови
93. При приготуванні ліків за прописом: Фенолу рідкого 1,0 г; олії соняшникової 10,0 г можна замінити на фенол кристалічний
94. В результаті неправильного зберігання формальдегіду в розчинах з'явився осад (параформ); перевести параформ в розчин можливо шляхом
95. Аптечну заготівку яких спиртових розчинів можна виготовляти в аптеці
96. Кількість інгредієнтів для приготування 50,0 г розчину густого екстракту беладони складає
97. Технологія розчину за прописом: Розчину формаліну 15 % 100 мл полягає в тому, що у флакон для відпуску відмірюють
98. Приготовляють і відпускають по масі такі лікарські форми, як
99. Особливість приготування мікстур, що містять витяжки з лікарської рослинної сировини, полягає в тому, що
100. Дозують за об'ємом і додають до водного розчину в останню чергу
101. Дозують за об'ємом і додають до водного розчину в останню чергу
102. Якщо в аптеці є розчин, що містить 32 % формальдегіду, то ліки за прописом: Формаліну 50 % 100 мл приготувати
103. При приготуванні спиртових розчинів враховують такі властивості спирту етилового, як
104. Особливість приготування і відпуску з аптеки розчинів аміаку полягає в тому, якщо в рецепті не зазначена його концентрація, приготовляють і відпускають
105. Спиртовмісні розчини до водних додають
106. В розрахунках при приготуванні розчинів оцтової кислоти
107. К концентрованим розчинам (аптечна заготівка) пред'являють вимоги
108. Рідкі лікарські засоби, що містять ефірні олії (нашатирно-анісові краплі, грудний еліксир, розчин цитралю та ін.) вводять до мікстури
109. При приготуванні водної витяжки з рослинної сировини враховують слідуючи чинники
110. Дозволено готувати ароматні води в умовах аптеки шляхом
111. Для приготування ліків за прописом: Розчину Люголя 20,0 г; По 2 краплі 3 рази на день при гіпертиреозі необхідно використати
112. При приготуванні рідких лікарських форм дозують за масою
113. Вміст вологи в препаратах враховують при приготуванні
114. Олійні розчини лікарських речовин готують
115. Для приготування концентрованого розчину кальцію хлориду для бюреткової установки відповідно до " Інструкції " використовують воду
116. При приготуванні 1 % розчину метиленового синього потрібно використати спирт етиловий концентрації
117. Для приготування аптечної заготівки 3 % розчину перекису водню треба використати як стабілізатор
118. Для розведення стандартних фармакопейних розчинів в розрахунках завжди виходять з фактичного вмісту речовини в фармакопейному препараті
119. Для приготування масо-об'ємним способом ліків за прописом: Розчину тіосульфату 60 % 100 мл
120. Для приготування 2 % спиртового розчину йоду необхідні такі інгредієнти, як
121. Якщо глюкоза містить 10 % вологи, то для приготування ліків за прописом: Розчину глюкози 10 % 200 мл; кислоти аскорбінової 3,0 г; настойки валеріани, настойки конвалії по 10 мл; настойки м'яти 5 мл необхідно взяти
122. При приготуванні лікарських форм в аптеці спирт етиловий дозують
123. Для приготування лікарської форми за прописом: Натрію саліцилату 3,0 г; натрію бромиду 3,0 г; нашатирно-анісових крапель 10 мл; сиропу цукрового 10 мл; води кропної 200 мл, необхідно взяти води кропної
124. Мікстуру, яка містить 8 % сипких речовин, що підлягають розчиненню масо-об'ємним способом, готують таким чином, що
125. Мікстуру, яка містить 3 % сипких речовин, що підлягають розчиненню масо-об'ємним способом готують таким чином, що
126. Особливість приготування розчинів калію перманганату полягає в тому, що використовують свіжоперегнану воду; розчини
127. Особливість приготування розчинів срібла нітрату полягає в тому, що
128. Розчини ( в масо-об'ємній концентрації), що містять 2 % сипких речовин, які підлягають розчиненню готують таким чином, що
129. Особливість приготування розчинів кислоти хлористоводневої полягає в тому, що
130. Для приготування 1 % розчину цитралю використовують спирт концентрацією
131. В розчині Люголя для зовнішнього застосування концентрація йоду складає
132. Для приготування лікарської форми за прописом: Натрію бензоату 6,0 г; натрію бромиду 3,0 г; нашатирно-анісових крапель 5 мл; сиропу цукрового 10 мл; кропної води до 200 мл необхідно взяти кропної води
133. Для приготування лікарської форми за прописом: Кислоти хлористоводневої 4 мл, води очищеної 200 мл слід взяти
134. Допустимий термін зберігання води очищеної, яка може бути використана для приготування рідких лікарських форм внутрішнього і зовнішнього застосування, становить
135. Ліки для змазування нігтів і стоп ніг за прописом : Йоду 10,0 г, димексиду до 100,0 г готують таким чином
136. Стійкість суспензійної лікарської форми, що містить гідрофобну речовину, залежить від
137. Для приготування суспензії кальцію карбонату застосовується метод
138. В емульсійну систему лікарські та смакові сиропи додають
139. Суспензії можуть утворюватися
140. Для отримання тонкої пульпи при приготуванні суспензій (при умові, що вони входять до складу пропису) раціонально використати
141. Для отримання тонкої пульпи при приготуванні суспензій сірки треба використати
142. Стійкість суспезії залежить від
143. Стабільність емульсійної дисперсної системи залежить від
144. Для стабілізації емульсії типу в/о раціонально використати емульгатори з числовим значенням ГЛБ
145. В емульсійну систему лікарські і смакові сиропи додають
146. Найдоцільніше використовувати для отримання тонкої пульпи при приготуванні суспензій з гідрофільних речовин
147. Для стабілізації суспензій можна використовувати
148. Спеціфічними показниками якості суспензійє
149. Методом скаламучування готують суспенії з
150. Водорозчинні лікарські речовини при введенні в емульсію розчиняють у воді
151. Водяні суспензії з концентрацією лікарських засобів 3 % і більш, емульсії (типу м\в) незалежно від концентрації готують
152. Емульсії для внутрішньовенного введення рекомендують використовувати
153. Для отримання тонкої пульпи при приготуванні суспензій з гідрофільних речовин найраціональніше використовувати
154. Дрібнодисперсні суспензії методом конденсації можна отримати тільки за умов змішування об'ємів рідин
155. Емульсії для внутрішнього вживання можуть втратити стабільність при додаванні
156. В емульсійні дисперсні системи по типу суспензії вводяться
157. Критерієм ефективності емульгаторів, при їх виборі з метою стабілізації лікарських форм є
158. Якщо в пропису кількість сировини не позначена, то в співвідношенні 1:30 приготовляють витяжки з
159. У складі емульсії для внутрішнього застосування не можна відпускати
160. 1-10 % розчини метилцелюлози при приготуванні лікарських форм в умовах аптеки можна використати як
161. Приготувати якісну суспензію без використання стабілізатора можна з
162. Стабільність емульсійної дисперсної системи залежить від
163. Особливість технології колоїдних розчинів (коларголу, протарголу, їхтіолу) для офтальмологічної практики полягає в тому, що їх
164. Особливість технології 10 % розчину коларголу, призначеного для введення в сечовий міхур, полягає в тому, що субстанцію
165. Особливість технології розчинів іхтіолу, призначеного для введення в сечовий міхур, полягає в тому, що субстанцію
166. По масі приготовляють суспензії з концентрацією дисперсної фази
167. Емульгатори, які використовуються в технології лікарських форм повинні бути
168. Вимоги до неводних розчинників для приготування розчинів для ін'єкцій
169. Можливо проводити в аптеці аптечну заготівку таких спиртових розчинів, як
170. При приготуванні ліків за прописом: Фенобарбіталу 0,8 г; кофеїн-бензоату натрію 0,4 г; натрію тетраборату 1,0 г; кальцію хлориду 1,5 г; настойки м'яти 5 мл; води очищеної 200 мл, фенобарбітал раціонально розчинити у
171. Вплив концентрації спирту етилового на порядок додавання спиртовмісних розчинів до водних
172. При готуванні ліків за прописом: Йоду, хлоралгідрату по 1, 0 г; кислоти саліцилової 2,0 г; олії касторової 5,0 г; спирту етилового 96 % 50 мл кислоту саліцилову розчиняють у
173. При готуванні мікстури Бехтерева зробити заміну кодеїну на кодеїн фосфат без узгодження заміни з лікарем
174. Технологія лікарської форми за прописом: Настою листів наперстянки 0,5 г 200 мл; кофеїн-бензоату натрію 1г; настойки валеріани 5 мл, полягає в тому, що
175. Термін зберігання 5 діб мають розчини для внутрішнього застосування новонародженим дітям, закупорені гумовими пробками під обкатування і простерилізовані
176. Для готування аптечної заготівлі 3 % розчину перекису водню в якості стабілізатора потрібно використовувати
177. Особливістю технології колоїдних розчинів (коларголу, протарголу, іхтіолу) для офтальмологічної практики є те, що
178. Особливістю технології розчинів протарголу є те, що його розчиняють
179. Для розведення стандартних фармакопейних розчинів в розрахунках завжди виходять з фактичного вмісту речовини в фармакопейному препараті
180. Якщо в пропису не позначена концентрація спирту етилового, то необхідно відпустити
181. Особливістю приготування лініменту бензилбензоату є
182. Готування лікарських форм, до складу яких входять стандартні фармакопейні рідини, здійснюється
183. Готують з обліком фактичного утримання вологи в препараті такий розчин для внутрішнього вживання новонародженим дітям, як
184. При виготовлені рідких ліків по масі додають
185. Концентровані розчини готують в асептичних умовах на очищеній воді
186. Вимоги до косметичних препаратів із рідким дисперсним середовищем
187. Методи одержання стабільних гомогенних систем
188. Методи одержання стабільності гетерогенних систем
189. Лікарська сировина, для якої потрібно створення лужного середовища при приготуванні настоїв і відварів
190. При приготуванні водного витягу з рослинної сировини треба врахувати
191. Якість водного витягу при екстракції лікарської рослинної сировини залежить від
192. Проціджувати негайно після зняття інфундирки з водяної бані слід відвари, приготовані з
193. Особливість отримання водного витягу з сировини, що містить ефірні олії, полягає в тому, що
194. Водну витяжку в одній інфундирці отримують при екстракції такої рослинної сировини
195. Технологія витягу з лікарської рослинної сировини : Кореня алтеї 10,0 г; кореневищ з корінням валеріани 8,0 г; трави кропиви собачої , листя підбілу по 20,0 г; кори калини 25,0 г ; води очищеної до 1000 мл полягає в тому що
196. Для приготування ліків за прописом: Слизу кореня алтеї з 10,0 200 мл слід використати
197. Технологія витягу за прописом: Кореневищ з корінням валеріани 8,0 г; трави кропиви собачої, листків підбілу по 20,0 г; води очищеної до 200 мл полягає в тому, що
198. Відмінність настоїв від настойок, отриманих з однієї лікарської сировини полягає у
199. Лікарські форми "настій" та "настойка", отримані з однієї лікарської рослинної сировини, відрізняються за
200. Для отримання водних витяжок використовують рослинну сировину з біологічною активністю ЖОД (КОД)
201. Особливість екстрагування рослинної сировини, що містить алкалоїди, полягає в тому, що
202. Лікарська рослинна сировина, що містить дубильні речовини
203. Особливість екстракції кори крушини полягає в тому, що готують відвар, використовуючи сировину, що зберігалась не менш
204. При отриманні відвару, що містить дубильні речовини, витяжку проціджують відразу після зняття інфундирки з водяної бані, тому що
205. Проціджують після 10 хв. охолоджування відвари з
206. У випадку, якщо кількість рослинної сировини в пропису не вказана, приготовляють у співвідношенні 1:30 настої і відвари з
207. Якщо кількість рослинної сировини в пропису не вказана, то настій з кореневищ з корінням валеріани приготовляють у співвідношенні
208. Проціджують негайно після зняття інфундирки з водяної бані відвари з
209. При приготуванні мікстур, до складу яких входить водна витяжка з рослинної сировини, лікарські речовини розчиняють
210. При приготуванні водних витягів з пресованої (брикетованої) рослинної сировини коефіцієнти водопоглинання
211. Для створення лужного середовища при екстракції сировини, що містить сапоніни, використовують
212. При приготуванні водних витяжок , не погоджуючи заміну з лікарем можна замінити лікарську рослинну сировину
213. Для отримання настою можна використати листя наперстянки пурпурної або великоквіткової з біологічною активністю в ЖОД (КОД) відповідно вимогам
214. При приготуванні настоїв з лікарської рослинної сировини з поміткою "Сіtо!" настоювання на водяній бані проводять на протязі
215. При приготуванні водних витягів з екстрактів-концентратів враховують
216. При приготуванні водних витяжок з екстрактів-концентратів треба враховувати
217. При приготуванні витягу з сировини, що містить алкалоїди, в екстрагент необхідно додавати кислоту хлористоводневу в кількості
218. Лікарські форми, що містять водні витяжки з лікарської рослинної сировини, в аптеці зберігають протягом
219. Особливість приготування витягу за прописом: Настою листків наперстянки з 0,5 г 200 мл, кофеін-бензоату натрію 1,0 г; настойки валеріани 5 мл полягає в тому, що
220. Відвари з листя мучниці після зняття з водяної бані потрібно
221. При виготовленні водних витяжок з екстрактів-концентратів враховують фактори
222. Особливістю приготування водних витяжок з пресованої (брикетованої) рослинної сировини є те, що
223. В екстрагент при приготуванні витяжки з сировини, що містить алкалоїди, хлористоводневу кислоту додають в кількості
224. Не домовляючись про заміну з лікарем при приготуванні водних витяжок можна замінити корінь з корневищем валеріани
225. При виготовленні настоїв та відварів потрібно створювати лужне середовище для
226. Багатокомпонентний водний витяг із рослинної сировини, що вимагає різних умов екстрагування одержують
227. Багатокомпонентні водні витяги з лікарської рослинної сировини, що вимагають однопланового режиму екстрагування готують
228. При виготовленні мікстур, до складу яких входять водні витяжки з екстрактів-концентратів треба враховувати
229. Розчинність лікарських речовин підвищують за допомогою
230. При розчиненні потребують нагрівання
231. Не можна використати підігрівання, як метод підвищення розчинності речовин, при приготуванні розчинів
232. Не можна використовувати підігрівання, як метод підвищення розчинності речовин при готуванні розчинів
233. Неводні розчинники, які використовують для приготування розчинів для ін'єкцій, повинні


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів