Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


76. Провізор - аналітик

5. "Аналiз готових та екстемпоральних лiкарських форм"


367. Вода очищена пiдлягає в аптеці перевiрцi на вмiст
368. Вода, призначена для приготування розчинiв для iн'єкцiй, лiкiв для новонароджених, очних крапель додатково перевiряється в аптеці на вмiст
369. Вода очищена направляється в контрольно-аналiтичнi лабораторiї для повного хiмiчного аналiзу
370. Лiкарськi засоби, концентрати та напiвфабрикати, якi поступають в асистентську кiмнату пiдлягають
371. Лiкарськi засоби, розфасованi в аптецi, пiдлягають якiсному аналiзу
372. Лiкарськi форми, якi виготовленi по iндивiдуальним рецептам, вимогам лiкувально-профiлактичних закладiв на протязi робочого дня пiдлягають якiсному аналiзу
373. Повному хiмiчному аналiзу пiдлягають виготовленi в аптецi розчини для iн'єкцiй
374. Повному хiмiчному аналiзу пiдлягають виготовленi в аптецi очнi краплi та мазi
375. Повному хiмiчному аналiзу пiдлягають виготовленi в аптецi лiкарськi форми для новонароджених
376. Повному хiмiчному аналiзу пiдлягають концентрати, напiвфабрикати, внутрiшньоаптечнi заготовки
377. Провiзор-аналiтик при роботi в одну змiну вибiрково перевiряє лiкарськi форми, якi виготовленi в аптецi, не менше
378. Розчини для iн'єкцiй,виготовлені в аптеці, перевiряються пiсля стерилiзацiї
379. Стерилiзацiя розчинiв для iн'єкцiй проводиться не пiзнiше
380. Повторна стерилiзацiя розчинiв для iн'єкцiй
381. Одержана вода очищена зберiгається в асептичних умовах не бiльше
382. Одержана вода для iн'єкцiй зберiгається в асептичних умовах i придатна для застосування протягом не бiльше
383. Санiтарний день в аптецi проводиться
384. Строк зберiгання стерильного посуду, який використовується при виготовленнi i розфасуваннi лiкiв в асептичних умовах не бiльше
385. Бюреточнi установки i пiпетки миють не рiдше 1 разу
386. На штангласах з лiкарськими засобами в примiщеннях зберiгання вказуються
387. На штангласах з лiкарськими засобами в асистентских кiмнатах повиннi бути
388. В паспортi письмового контролю вказуються
389. Паспорти письмового контролю зберiгаються в аптецi на протязi
390. Опитувальний контроль використовується
391. Органолептичний контроль заключається в перевiрцi
392. Фiзичний контроль заключається в перевiрцi
393. Фiзичному контролю пiдлягає кожна серiя внутрiшньоаптечної заготiвки або фасовки в кiлькостi одиниць фасовки, внутрiшньоаптечної заготiвки
394. Фiзичному контролю в аптеці пiдлягають лiкарськi форми, виготовленi по iндивiдуальним рецептам (вимогам) вiд кiлькостi лiкарських форм, приготовлених за день
395. Фiзичному контролю в аптеці пiдлягають лiкарськi форми, потребують стерилiзацiї
396. Якiсному хiмiчному контролю в аптеці пiдлягає вода очищена
397. Якi вимоги у вiдношеннi розпадання ставить ДФУ до таблеток без оболонки
398. Тест розчинення - це випробування,яке проводиться
399. Для випробування "Однорідність маси для одиниці дозованого лікарського засобу: відбирають
400. Iзотонiчний еквiвалент - це кiлькiсть
401. Назвiть термiн зберiгання в аптеці води для iн'єкцiй з моменту перегонки
402. Назвiть спосiб зниження кислотного числа рослинного масла
403. Назвiть iзотонiчну концентрацiю кальцiю хлориду (еквiвалент по натрiй хлориду дорiвнює 0,36)
404. Вимоги до капсул - зовнiшнiй вигляд
405. Вимоги фармакопеї ДФУ до твердих капсул у вiдношеннi розпадання
406. Якщо для таблеток і капсул за вимогами ДФУ проводиться випробування за показником "Розчинність" ,то випробування "Розпадання"
407. Випробування "Розпадання" для твердих ,м'яких капсул проводять у середовищі
408. Якщо у виробництві субстанцій використовуються органічні розчинники, тест "Залишкові кількості органічних розчинників"
409. Сумарний вміст супроводних домішок не повинен перевищувати
410. В субстанціях мають бути ідентифіковані усі домішки,концентрація яких перевищує
411. Випробування на мікробіологічну чистоту проводять для контролю якості субстанцій
412. Вміст основної речовини в синтетичній субстанції звичайно має бути в межах від
413. Вимоги до загальної статті "Субстанції" ДФУ на допоміжні речовини
414. Температура плавлення супозиторіїв,виготовлених на ліпофільній основі, не повинна перевищувати
415. Час повної деформацiї ректальних супозиторiїв має бути не більшим
416. Максимальний діаметр ректальних супозиторіїв має бути не більше
417. Маса одного ректального супозиторія знаходиться у межах :
418. Маса одного ректального супозиторія для дітей знаходиться у межах :
419. Осмоляльність - це
420. Вимоги до дитячих лiкарських форм
421. ЛАЛ - тест - це
422. Відповідно з вимогами ДФУ тест "Розчинення" для жувальних таблеток,полівітамінних препаратів :
423. Дослідження розчинення для випробовуваного препарату проводять
424. Тест "Однорідність вмісту діючої речовини в одиниці дозованого лікарського засобу" виконують для таблеток із вмістом діючої речовини менше
425. Тест "Однорідність вмісту діючої речовини в одиниці дозованого лікарського засобу" виконують в
426. Випробовування "Розчинність" для субстанцій відповідно з вимогами ДФУ проводять так
427. Під температурою "водяної бані"відповідно з ДФУ мається на увазі температура
428. Для повільно розчинних субстанцій,які потребують для свого розчинення більше 10 хв, нагрівання на водяній бані до 30°С
429. Фармакопейні стандартні зразки - це
430. Чим iзотонують очнi краплi з атропiну сульфатом
431. Чи iзотонують очнi краплi, якщо їх осмотичний тиск по натрiю хлориду дорiвнює 0
432. Чи додають стабiлiзатор Вейбеля в очнi краплi з 40% розчином глюкози
433. Чи стерилiзують очнi краплi з оксацилiном
434. Метою одержання мiкрокапсульованих лiкiв є
435. Мiкрокапсули можуть бути використанi для одержання
436. В якостi ядра для одержання мiкродраже використовують
437. Визначення густини проводять при температурі
438. При фармакопейному аналiзi пiд "гарячою" розумiють температуру в градусах Цельсiя в промiжках
439. Робочі стандартні зразки можуть використовуватися для проведення поточних аналізів за умови, що
440. В Державній фармакопеї України позначається температура за
441. Вкажiть спосiб пониження кислотного числа рослинної олiї
442. Для якiсного визначення пiлокарпiну гiдрохлориду в очних краплях складу: пiлокарпiну гiдрохлориду 0,1, прозерiну 0,02, натрiю хлориду 0,043, води очищеної 10,0 застосовують
443. Для якiсного визначення прозерiну в очних краплях складу: пiлокарпiну гiдрохлориду 0,1, прозерiну 0,02, натрiю хлориду 0,043, води очищеної 10,0 використовується
444. Для iдентифiкацiї натрiю хлориду в очних краплях складу: пiлокарпiну гiдрохлориду 0,1, прозерiну 0,02, натрiю хлориду 0,043, води очищеної 10
445. Кiлькiсний вмiст пiлокарпину гiдрохлориду в очних краплях складу: пiлокарпину гiдрохлориду 0,1, прозерiну 0,02, натрiю хлориду 0,043, води очищеної 10,0 визначають методом
446. Кiлькiсть натрiю хлориду в очних краплях складу: пiлокарпину гiдрохлориду 0,1, прозерiну 0,02, натрiю хлориду 0,043, води очищеної 10,0 розраховують по рiзницi пiсля сумарного титрування (Б мл) з пiлокарпину гiдрохлориду методами
447. Вмiст прозерiну в очних краплях складу: пiлокарпину гiдрохлориду 0,1, прозерiну 0,02, натрiю хлориду 0,043, води очищеної 10,0 визначають по рiзницi пiсля сумарного титрування з пiлокарпином гiдрохлоридом методами
448. Для якiсного визначення прозерiну в iзотонованих очних краплях використовують
449. Кiлькiсть прозерiну в очних iзотонованих краплях визначають методами
450. Вмiст натрiю хлориду в очних краплях складу: прозерiну 0,05, натрiю хлориду 0,081, води очищеної 10,0 визначають методами
451. Валідація аналітичної методики - це
452. Специфічність аналітичної методики -
453. Насичення хроматографічної камери рухомою фазою для виконання випробувань "Тонкошарова хроматографія" проводять таким чином:
454. Хроматографічне розділення методом ТШХ виконують за вимогами ДФУ в основному
455. Для якiсного визначення кислоти аскорбiнової в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, води очищеної 10,0 використовують
456. Для iдентифiкацiї калiю йодиду в очних краплях: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, води очищеної 10,0 використовують
457. Кiлькiсть рибофлавiну в очних краплях складу: рибофлавiн 0,02, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, води очищеної 10,0 визначають методами
458. Кiлькiсний вміст калiю йодиду в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, води очищенної 10,0 визначається методами
459. Кiлькiсть кислоти аскорбiнової в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, води очищеної 10,0 визначається методами
460. Для iдентифiкацiї рибофлавiну в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, глюкози 0,2, води очищеної 10,0 застосовуються
461. Для якiсного визначення кислоти аскорбiнової в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, глюкози 0,2, очищеної води 10,0 використовують
462. Для iдентифiкацiї калiю йодиду в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, глюкози 0,2, очищеної води 10,0 використовують
463. Для якiсного визначення глюкози в очних краплях складу:рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, глюкози 0,2, очищеної води 10,0 використовують
464. Вмiст рибофлавiну в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, глюкози 0,2, очищеної води 10,0 визначають методами
465. Кiлькiсть аскорбiнової кислоти в очних краплях: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, глюкози 0,2, очищеної води 10,0 визначають методами
466. Кiлькiсне визначення калiю йодиду в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, глюкози 0,2, очищеної води 10,0 проводять методами
467. Кiлькiсть глюкози в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, глюкози 0,2, очищеної води 10,0 визначають методами
468. Для iдентифiкацiї рибофлавiну в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, кислоти борної 0,2, очищеної води 10
469. Для якiсного визначення кислоти аскорбiнової в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, кислоти борної 0,2, очищеної води 10,0 використовують
470. Для iдентифiкацiї калiю йодиду в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, кислоти борної 0,2, очищеної води 10,0 застосовують
471. Для iдентифiкацiї кислоти борної в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, кислоти борної 0,2, очищеної води 10,0 використовують
472. Кiлькiсний склад рибофлавiну в очних краплях складу:рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, кислоти борної 0,2, очищеної води 10,0 визначають методами
473. Кiлькiсне визначення кислоти аскорбiнової в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, кислоти борної 0,2, очищеної води 10,0 проводять методами
474. Кiлькiсть калiю йодиду в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, кислоти борної 0,2, очищеної води 10,0 визначають методами
475. Кiлькiсть кислоти борної в очних краплях складу: рибофлавiну 0,002, кислоти аскорбiнової 0,05, калiю йодиду 0,2, кислоти борної 0,2, очищеної води 10,0 розраховують по рiзницi пiсля сумарного визначення з аскорбiновою кислотою методами
476. Iдентифiкацiю цитралю в iзотонiчних очних краплях проводять
477. Тотожнiсть натрiю хлориду в очних краплях цитралю пiдтверджують
478. Значення pH очних крапель відповідно з вимогами ДФУ має знаходиться в межах
479. Вмiст натрiю хлориду в очних краплях цитралю визначають
480. Мезатон в очних краплях з дiмедролом iдентифiкують
481. Димедрол в очних краплях з мезатоном iдентифiкують
482. Кiлькiсть мезатону в очних краплях з димедролом визначають
483. Вмiст димедролу в очних краплях з мезатоном розраховують
484. Пiлокарпiну гiдрохлорид в очних краплях з калiю йодидом iдентифiкують
485. Тотожнiсть калiю йодиду в очних краплях з пiлокарпiном гiдрохлоридом пiдтверджують
486. Кiлькiсне визначення пiлокарпiну гiдрохлориду в очних краплях з калiю йодидом проводять
487. Кiлькiсть калiю йодиду в очних краплях з пiлокарпiном гiдрохлоридом визначають
488. Iдентифiкацiю левомiцетину в очних краплях з димедролом i кислотою борною здiйснюють
489. Тотожнiсть димедролу в очних краплях з левомiцетином i кислотою борною визначають
490. Виявлення кислоти борної в очних краплях з левомiцетином i димедролом здiйснюють по забарвленню полум'я в
491. Кiлькiсне визначення левомiцетину в очних краплях з димедролом i кислотою борною проводять
492. Кiлькiсть димедролу в очних краплях з левомiцетином i борною кислотою визначають
493. Вмiст кислоти борної в очних краплях з левомiцетином i димедролом розраховують
494. Якими реактивами можна встановити тотожнiсть магнiю сульфату в лiкарськiй формi: настою кореневища з коренями валерiани 10,0, листя м'яти перцевої 4,0 - 200 мл, натрiю бромiду 3,0, амiдопiрину 0,6, кофеїну-бензоату натрiю 0,4, магнiю сульфату 0
495. Натрiю бромiд в лiкарськiй формi: розчин натрiю бромiду 2% - 200,0, кофеїну-бензоату натрiю 0,05 визначають
496. Калiю йодид в лiкарськiй формi: розчину калiю йодиду 2% - 200,0, еуфiлiну 2,0, ефедрину гiдрохлориду 0,4 визначають
497. Iдентифiкацiя натрiю салiцилату i гексаметилентетрамiну в лiкарськiй формi по реакцiї з концентрованою сiрчаною кислотою заснована на утвореннi
498. Нашатирно-анiсовi краплi в лiкарськiй формi: натрiю гiдрокарбонату 2,0, натрiю бензоату 2,0, натрiю бромiду 0,5, пертусину 20,0, екстракту кореня алтею 5,0 - 100,0, нашатирно-анiсових крапель 5,0 визначають методами
499. За допомогою якого реактиву можна виявити тотожнiсть кодеїну фосфату в лiкарськiй формi: настою кореня алтею 200,0, натрiю гiдрокарбонату, натрiю бензоату, нашатирно-анiсових крапель по 4,0, кодеїну фосфату 0
500. Димедрол в лiкарськiй формi: димедролу, ефедрину гiдрохлориду по 0,2, розчину натрiю хлориду 0,9% - 100,0 кiлькiсно визначають
501. Ефедрин гiдрохлорид в лiкарськiй формi: димедролу, ефедрину гiдрохлориду по 0,2, розчину натрiю хлориду 0,9% - 100,0 кiлькiсно визначають
502. Кількісний вміст кальцiю хлориду в його 20% розчинi визначають методами
503. Тотожнiсть йоду в розчинi Люголю пiдтверджують
504. Якiсно калiю йодид в розчинi Люголю встановлюють
505. Вказати оптимальний хiд кiлькiсного визначення компонентiв в розчинi Люголю
506. Пiсля титрування йоду розчином натрiю тiосульфату в розчинi Люголю на глiцеринi кiлькiсть його розраховується по формулi:
507. Розчин пероксиду водню кiлькiсно визначають
508. Відповідно з вимогами ДФУ об'єм очних крапель у багатодозових контейнерах не повинен перебільшувати
509. Вказати оптимальний хiд кiлькiсного визначення iнгредiєнтiв в мiкстурi Павлова
510. Вказати оптимальний хiд кiлькiсного визначення iнгредiєнтiв в мiкстурi Кватера
511. Вказати оптимальний хiд кiлькiсного визначення iнгредiєнтiв в лiкарськiй формi складу: еуфiлiну 2,0, ефедрину гiдрохлориду 0,4, розчин калiю йодиду 2% - 200
512. Для iдентифiкацiї калiю йодиду в присутностi еуфiлiну використовують
513. Для iдентифiкацiї еуфiлiну в присутностi калiю йодиду використовують
514. Для якiсного визначення ефедрину гiдрохлориду в присутностi еуфiлiну використовують
515. Для якiсного визначення еуфiлiну в присутностi ефедрину гiдрохлориду застосовуються
516. Для якiсного визначення кодеїну фосфату в присутностi натрiю гiдрокарбонату i натрiю бензоату застосовуються
517. Для якiсного визначення кодеїну в присутностi натрiю гiдрокарбонату, натрiю бензоату застосовуються
518. Для якiсного визначення натрiю бензоату в присутностi натрiю салiцилату використовують
519. Для якiсного визначення натрiю бензоату в присутностi кодеїну фосфату застосовуються
520. Для iдентифiкацiї натрiю гiдрокарбонату в присутностi натрiю бензоату i натрiю салiцилату застосовуються
521. Для iдентифiкацiї хлористоводневої кислоти в присутностi новокаїну i пепсину застосовуються
522. Для якiсного визначення соляної кислоти в мiкстурi застосовуються
523. Для iдентифiкацiї гексаметилентетрамiну в присутностi натрiю гiдрокарбонату i натрiю бензоату використовують
524. Для iдентифiкацiї гексаметилентетрамiну в присутностi натрiю салiцилату використовують
525. Для iдентифiкацiї етилморфiну гiдрохлориду в присутностi натрiю бромiду в рiдкiй лiкарськiй формi застосовують
526. Для якiсного визначення пепсину в присутностi кислоти хлористоводневої застосовують
527. Для iдентифiкацiї кислоти глютамiнової в присутностi кислоти аскорбiнової застосовують
528. Для iдентифiкацiї хлоралгiдрату в присутностi натрiю бромiду застосовують
529. Лікарські засоби для парентерального застосування - це стерільні лікарські засоби, призначені для введення шляхом
530. Згiдно з вимогами ФС воду для iн'єкцiй зберiгають
531. Провести кiлькiсне визначення компонентiв в лiкарськiй формi складу: норсульфазолу натрiю 2,0, амiдопiрину 1,0, води очищеної 100
532. Кiлькiсно димедрол в лiкарськiй формi складу: димедролу 0,24, розчину глюкози 25% - 200 ,0 визначають методами
533. Кiлькiсно сульфацил натрiю в його концентрованих розчинах (10-20-30%) визначають методами
534. Кiлькiсно натрiю салiцилат в його концентрованому розчинi визначають методами
535. Кiлькiсно натрiю бензоат в його концентрованому 10% розчинi визначають методами
536. Норсульфазол-натрiй в лiкарськiй формi з амiдопiрином визначають
537. Кiлькiсть кальцiю глюконата в його 5% розчинi визначають методами
538. Кiлькiсть срiбла нiтрата в його концентрованому 10% розчинi визначають методами
539. Кiлькiсть ефедрину гiдрохлориду в лiкарськiй формi такого складу: ефедрина гiдрохлориду 0,2, розчину кислоти борної 2%-10,0 визначають методами
540. Адреналiна гiдрохлорид поряд з ефедрiна гiдрохлоридом визначають
541. Кiлькiсне визначення компонентiв лiкарської форми такого складу: розчину кальцiя хлориду 5%-200,0, магнiя сульфату 2,0 проводять по схемi
542. Магнiя сульфат в присутностi кальцiя хлорида визначають
543. Для визначення кальцiя хлориду в лiкарськiй формi з магнiя сульфатом застосовують
544. Для внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів осмоляльність (осмолярність)
545. В лiкарськiй формi: аскорбiнової кислоти 0,1, глюкози 0,2 - глюкозу якiсно визначають
546. Кiлькiсно аскорбiнову кислоту в присутностi глюкози визначають
547. Схема рефрактометричного визначення глюкози в лiкарськiй формi: аскорбiнової кислоти 0,05, глюкози 0,3 слiдуюча
548. При розрахуваннi вмiсту глюкози (г)(рефрактометричне визначення) в лiкарськiй формi: аскорбiнової кислоти 0,05, глюкози 0,3 величину СF для аскорбiнової кислоти
549. Виберiть схему кiлькiсного аналiзу компонентiв сумiшi: димедрола 0,02, кальцiя глюконата 0
550. Визначення iонiв кальцiя при аналiзi сумiшi кальцiя глюконата 0,3, димедрола 0,02 проводять з
551. Кiлькiсне визначення ефедрина гiдрохлориду в присутностi з еуфiлiном проводять
552. Вмiст еуфiлiну в лiкарськiй сумiшi: ефедрина гiдрохлорида 0,01, еуфiлiна 0,02, цукру 0,2 визначають
553. Вихідні розчини для визначення ступеня забарвлення рідини не готують із субстанцій
554. Формула розрахунку умовного титру 0,1 М розчину хлористоводневої кислоти по еуфiлiну, де 14 - вмiст етилендiамiну в %, (М.м.=60,1)
555. Кількісне ацидиметричне визначення еуфіліну проводять по
556. Якiсне визначення пентоксилу в присутостi цукру встановлюють
557. Кiлькiсть пентоксилу в лiкарськiй формi: пентоксилу 0,02, цукру 0,1 визначають
558. Наявнiсть фуразолiдону в лiкарськiй формi: фуразолiдона 0,01, цукру 0,2 визначають по реакцiї з
559. Кiлькiсть фуразолiдону в присутностi цукру визначають
560. Iдентифiкацiю аскорбiнової кислоти в присутностi глюкози проводять з розчином
561. Глюкозу в присутностi аскорбiнової кислоти визначають по реакцiї з
562. Iдентифiкацiю димедролу в лiкарськiй формi: димедролу 0,02, кальцiю глюконату 0,2 проводять по реакцiї з
563. Тотожнiсть еуфiлiну в присутностi ефедрину гiдрохлориду i цукру визначають по реакцiях
564. Iдентифiкацiю ефедрина гiдрохлорида в присутностi еуфiлiна i цукру проводять реакцiями
565. Вiдмiнною реакцiєю сульфанiламiдних препаратiв є реакцiя з розчином
566. Тотожнiсть димедролу в лiкарськiй формi: ефедрина гiдрохлорида, димедрола 0,03, цукру 0,2 проводять по реакцiї з
567. Iдентифiкацiю рутiну в лiкарськiй формi: рутiну 0,02, глюкози 0,2 проводять по реакцiї з розчином
568. Якiсне визначення глюкози в лiкарськiй формi: рутiну 0,02, глюкози 0,2 проводять по реакцiї з
569. Кiлькiсть аскорбiнової кислоти в лiкарськiй формi: рутiну 0,02, аскорбiнової кислоти 0,1 визначають
570. Кiлькiсне визначення рутiну в лiкарськiй формi: рутину 0,02, аскорбiнової кислоти 0,1 визначають
571. Якiсний аналiз фенобарбiтала в лiкарськiй формi: фенобарбiтала 0,005, глюкози 0,1 проводять по реакцiї з
572. Кiлькiсне визначення фенобарбiтала в лiкарськiй формi: фенобарбiтала 0,005, глюкози 0,1 проводять
573. Кальцiя глюконат в лiкарськiй формi: фенбарбiталу 0,005, кальцiя глюконату 0,5 визначають по реакцiї з
574. Який розчинник використовують для повного проведення екстракцiї анестезину iз основи в анестезиновiй мазi
575. Який розчинник використовують для повного проведення екстракцiї салiцилової кислоти iз основи при аналiзi мазi салiцилової
576. З якою метою при кiлькiсному визначеннi пiлокарпiну гiдрохлориду в мазi добавляють воду i хлороформ
577. Чи обов'язкове вiддiлення основи вiд мазi, якщо переведений розчинником iнгредiєнт кiлькiсно визначають окисно-вiдновним способом, чому
578. Для розчинення оксидiв металiв, карбонатiв i їх витяжки iз мазевої основи необхiдно
579. Чи обов'язково вiддiлити основу при йодометричному визначеннi фурацилiну з мазi, чому
580. Формула розрахунку вмiсту норсульфазола-натрiя в очнiй мазi: норсульфазола-натрiя 2,0, основи 48,0 при ацидиметричному визначеннi
581. Формула розрахунку вмiсту анестезину в 5% мазi, на аналiз береться 0,5 г, прибавляється 5 мл НСl розв, анестезин визначається нiтритометрично
582. Визначення тотожностi пiлокарпiну гiдрохлориду в очнiй мазi проводять
583. Iдентифiкацiю борної кислоти в мазi проводять
584. Для кiлькiсного визначення ртутi (II) оксиду в ртутнiй жовтiй мазi попередньо
585. При кiлькiсному визначеннi ртутної жовтої мазi необхiдно прибавити
586. При визначеннi тотожностi салiцилової кислоти пробу попередньо
587. Iдентифiкацiю димедролу в 1% мазi проводять з
588. Якiсне визначення анестезину в 1% мазi проводять пiсля
589. Для iдентифiкацiї фурацилiну в 0,2% мазi водну витяжку препарату вiд мазевої основи
590. Формула розрахунку вмiсту тіаміну гідроброміду в 1% тiамiновiй мазi, 0,5 г мазi титрували відозміненим методом Фольгарда (М.м.т тіаміну гідроброміду - 435,2)
591. Iдентифiкацiю еуфiлiну в супозиторiях проводять пiсля
592. Кiлькiсть еуфiлiну в супозиторiях визначають ацидиметрично (по етилендiамiну) без вiддiлення вiд жирової основи пiсля
593. Кiлькiсне визначення новокаїну в 5% мазi проводять
594. Чи проводять кiлькiсне визначення стабiлiзатора в розчинах глюкози 5%, 10%, 25% для новонароджених дiтей, яким методом
595. Визначення тотожностi глюкози в дитячiй лiкарськiй формi складу: розчину глюкози 5% - 100,0, кислоти аскорбiнової 1,0 проводять
596. Яка схема кiлькiсного експрес-аналiзу iнгредiєнтiв дитячої лiкарської форми: розчину глюкози 5% - 100,0, аскорбiнової кислоти 1,0 є оптимальною
597. Яка схема кiлькiсного експрес-аналiзу iнгредiєнтiв дитячої лiкарської форми: розчину глюкози 10% - 100,0, кислоти глютамiнової 1,0 є оптимальною
598. Який об'єм 0,1 М розчину їдкого натру повинен пiти на титрування кислоти глютамiнової при бромтимоловому синьому (Т = 0,01471) в 2 мл лiкарської форми складу: розчину глюкози 20% - 100 мл, глютамiнової кислоти 1
599. Який мiнiмальний об'єм лiкарської форми для новонароджених складу: розчину дiбазолу 0,01 % можна взяти для алкалiметричного титрування 0,02 М розчином їдкого натру (Т = 0,004894)
600. Методи кiлькiсного визначення суми натрiю гiдроцитрату i кислоти лимонної, застосування в аналiзi лiкформ для новонароджених: кислоти лимонної 1,0, натрiю гiдроцитрату 5,0, води очищеної до 100 мл
601. Кислоту нiкотинову в 0,05% розчинi для внутрiшнього прийому для новонароджених дiтей кiлькiсно визначають
602. Формула розрахунку кислоти хлористоводневої при титруваннi 0,1 М розчином натрiю гiдроксиду 2 мл лiкарської форми складу: розчину кислоти хлористоводневої 1% - 100 мл
603. Пiрiдоксину гiдрохлорид в 0,2% розчинi для внутрiшнього прийому у новонароджених дiтей кiлькiсно визначають методом
604. Кiлькiсне визначення калiю перманганату в 5% розчинi, прописаному для новонароджених дiтей проводять методом
605. Формула розрахунку хлористоводневої кислоти при алкалiметричному визначеннi (0,1 М розчином NаОН) лiкарськiй форми: розчин кислоти хлористоводневої 2 % - 100 мл слiдуюча
606. Iдентифiкацiю цукру в лiкарськiй формi: еуфiлiну 0,003 г, цукру 0,2 г проводять
607. Формула розрахунку при ацидиметричному визначеннi (0,02 М розчином НС1 ) еуфiлiну по етилендiамiну (м.м. = 60,1) в 0,2 г лiкарської форми: еуфiлiну 0,003 г, цукру 0,2 г (Р - середня вага порошку)
608. Кiлькiсне визначення еуфiлiну в лiкарськiй формi: еуфiлiну 0,003 г, цукру 0,2 г проводять
609. Для кiлькiсного визначення натрiю тетраборату в лiкарськiй формi: розчину натрiю тетраборату 10% в глiцеринi необхiдно
610. Iдентифiкацiю натрiю гiдроцитрату в лiкарськiй формi: кислоти лимонної 1,0 г, натрiю гiдроцитрату 5,0 г, води очищеної до 100 мл проводять по реакцiї
611. Куприметричне визначення суми натрiю гiдроцитрату i лимонної кислоти в дитячiй лiкарськiй формi проводять в
612. Тотожнiсть магнiю сульфату в 5% розчинi для новонароджених дiтей визначають з розчином
613. Кiлькiсне визначення магнiю сульфату в 5% розчинi для новонароджених дiтей визначають
614. Якiсне визначення дiбазолу в лiкарськiй формi: дiбазолу 0,001, цукру 0,1 визначають по реакцiї з
615. Тотожнiсть калiю перманганату в 5% розчинi визначають по знебарвленню розчину пiсля створення кислого середовища i додавання
616. Для iдентифiкацiї мазi танiнової 1% для новонароджених необхiднi реактиви
617. Для iдентифiкацiї еуфiлiну в лiкарськiй формi: еуфiлiну 0,003, цукру 0,2 необхiднi реактиви
618. При визначенi тотожностi масла персикового, абрикосового, олiвкового, соняшникового вимiрюють
619. Для iдентифiкацiї етакридину лактату в 0,1% розчинi необхiднi
620. Iдентифiкацiю глутамiнової кислоти в 1% розчинi для новонароджених дiтей проводять по реакцiї з розчинами
621. Кiлькiсть альбуциду в 10% розчинi для новонародженiх дiтей визначають методами
622. Для iдентифiкацiї альбуциду в 20% розчинi для новонароджених дiтей необхiднi розчини
623. Кiлькiсть перекису водню в 1% розчинi для новонароджених дiтей визначають методом
624. Кiлькiсть етакридину лактату в 0,1 %розчинi для новонароджених дiтей визначають
625. Кiлькiсть натрiю хлориду в лiкарськiй формi для дiтей складу: фурацилiну 0,02, розчину натрiю хлориду 10% до 100 мл визначають
626. Субстанція - це
627. Зразки всіх серій субстанцій, використаних для виготовлення готових лікарських засобів, зберігають на підприємстві після випуску готової продукції, не менше
628. Якість субстанції може контролюватися безпосередньо відповідною монографією ДФУ в тому випадку, коли
629. Коли субстанція даного виробника не має Сертифікат відповідності монографії Європейської фармакопеї, її якість контролюється за
630. Вимоги монографії або АНД на субстанції конкретні технології виробництва з певними профілями домішок
631. Тест "Механічні включення" уводять для контролю якості
632. Для iдентифiкацiї стабiлiзатора (кислота хлористоводнева) в 0,5% розчинi новокаїна для новонароджених дiтей до проби додають
633. Кiлькiсне визначення коларголу в 2% розчинi для новонароджених дiтей проводять методами
634. Для iдентифiкацiї коларголу в 2 % розчинi для новонароджених дiтей необхiднi розчини
635. Формула розрахунку кiлькостi стабiлiзатора (в мл) при титруваннi 0.01 М розчином їдкого натру (наважка - 10 мл) в лiкарськiй формi для новонароджених складу: розчин новокаїну 0,5% - 100 мл
636. Формула розрахунку вмiсту глюкози в % при рефрактометричному визначеннi в лiкарськiй формi для новонароджених дiтей складу: розчину глюкози 5% - 10 мл (а - % склад вологи в препаратi )
637. Iдентифiкацiю кальцiю лактату в 3% розчинi для дiтей здiйснюють з розчинами
638. Iдентифiкацiю пiрiдоксина гiдрохлорида в 0,2% розчинi (для внутрiшнього вживання в дитячiй практицi) проводять з розчином
639. Для кiлькiсного визначення пiрiдоксина гiдрохлорида в 0,2% розчинi для внутрiшнього вживання в дитячiй практицi використовують метод
640. Для якiсного визначення протарголу в 2% розчинi необхiднi
641. Кiлькiсне визначення протарголу в 2% розчинi (для використання в дитячiй практицi) проводять по методу
642. Титр 0.05 М розчину сiрчаної кислоти по амiаку (М.м = 17,03) дорiвнює
643. Вказати засоби, прискорюючi виведення яду через нирки
644. Відповідно з вимогами ДФУ порівняльні випробування проводять в пробірках
645. Якщо серія субстанції раніше була сертифікована на відповідність усім вимогам монографії, ДФУ випробування із підрозділу "Друга ідентифікація" замість випробувань із підрозділу "Перша ідентифікація " використовуватися
646. В аптеці вода очищена пiдлягає перевiрцi на вмiст домiшок
647. В аптеці воду, яку використовують для виготовлення розчинiв для iн'єкцiй, лiкарських форм для новонароджених, очних крапель додатково перевiряють на вмiст домiшок
648. Аптека направляє воду очищену в контрольно-аналiтичну лабораторiю для повного хiмiчного аналiзу
649. В аптеці вода очищена зберiгається в асептичних умовах не бiльше
650. Вода для iн'єкцiй зберiгається в аптеці в асептичних умовах i придатна до застосування на протязi не бiльше
651. По ДФУ концентрацiя титрованих розчинiв виражається в
652. Види кислотно-основного титрування
653. Для титрування в неводних середовищах застосовують розчинники
654. Кислотно-основне титрування проводять у
655. Виберiть iндикатор, який застосовують при кiлькiсному експрес-аналізі 10% розчину амiаку
656. За ДФУ для 0.1 М розчину натрiю гідроксиду титр i поправочний коефiцiєнт молярностi визначають по iндикаторам
657. Титрування слабких кислот 0.1 М розчином натрiю гiдроксиду можливе при iндикаторах
658. Титрування слабких основ 0.1 М розчином хлористоводневої кислоти проводять при iндикаторах
659. Титрування сильних кислот 0.1 М розчином натрiю гiдроксиду виконується при iндикаторах
660. Титр 0.1 М розчину натрiю гiдроксиду по хлористоводневій кислоті ( М.м. = 36,46) дорiвнює
661. Титр 0.1 М натрію гідроксиду по кислоті нікотиновій (М.м. = 123.1) дорiвнює
662. Назвiть умови алкалiметричного титрування борної кислоти, iндикатор
663. Титр 0.1 М розчину хлористоводневої кислоти по амiаку (М.м. = 17,03) дорiвнює
664. При ацидиметричному титруваннi 1 мл розчину натрiю бензоату (допустимий об'єм титранта 2,14 мл) необхiдно додати ефiру
665. Виберiть титрант i iндикатор для кiлькiсного експрес-аналiзу гексаметилентетрамiну
666. Виберiть формулу розрахунку процентного вмiсту хлористоводневої кислоти в лікарській формі: розчин кислоти хлористоводневої 1 % - 100 мл (титрант - 0.1 М розчин натрiю гiдроксиду )
667. Кiлькiсно амiнокапронова кислота в розчинах титрується
668. Титр 0.1 М розчину хлористоводневої кислоти по бензоату натрiя (М.м. = 144,0) для кофеїну-бензоату натрiя розраховують по формулi
669. Назвiть умови титрування i iндикатор при ацидиметричному визначеннi кодеїну
670. При алкалiметричному визначеннi глутамiнової кислоти, пiридоксину гiдрохлориду чи тiамiну бромiду використовують iндикатор
671. Назвiть умови i iндикатор алкалiметричного визначення солей алкалоїдiв слабких основ
672. Назвiть iндикатор i умови алкалiметричного визначення солей алкалоїдiв (i їх замiнникiв) сильних основ
673. Чому дорiвнює молярна маса еквiваленту димедролу (М.м. = 291,82) при титруваннi розчином натрiю гiдроксиду
674. Титр 0.1 М розчину натрiю гiдроксиду по глутамiновiй кислотi (М.м = 147,13) при титруваннi з бромтимоловим синiм рiвний
675. Титр 0.1 М розчину натрiю гiдроксиду по глутамiновiй кислотi (М.м. = 147,13) при титруваннi в присутностi формалiну з фенолфталеїном рiвний
676. Для кiлькiсного експрес-аналiзу ртутi дихлориду необхiднi
677. Для кiлькiсного експрес-аналiзу рибофлавiну необхiднi
678. Для кiлькiсного визначення тримекаїну в умовах аптеки необхiднi
679. Вмiст хлористоводневої кислоти в лікарській формі:розчин хлористоводневої кислоти 2 % - 100 мл розраховують за формулою (титрант - натрiю гiдроксид 0,1 моль/л)
680. Чому дорiвнює молярна маса еквiваленту оксиду ртутi жовтої (М,м. = 216,59) при титруваннi розчином хлористоводневої кислоти пiсля взаємодiї з йодидом калiю
681. Чому дорiвнiює еквiвалент аскорбiнової кислоти (М.м. = 176,13 ) при алкалiметричному титруваннi
682. Виберiть вид титрування, а також iндикатор для кiлькiсного експрес-аналiзу розчину етонiю 0,1% за методом нейтралiзацiї
683. Чому дорiвнює титр 0.02 М розчину натрiю гiдроксиду по дикаїну М.м. = 300,83 г
684. Чому дорiвнює еквiвалент i молярна маса еквiваленту кодеїну фосфату (М.м. = 424,4) при алкалiметричному титруваннi
685. Чому дорiвнює титр 0.01 М розчину натрiю гiдроксиду по атропiна сульфату (М.м.=694,8)
686. Чому дорiвнює еквiвалент атропiна сульфату при його титруваннi розчином натрiю гiдроксиду
687. Алкалiметричне визначення мезатону у присутностi ацетону проводять за допомогою iндикатора
688. Чи застосовується в експрес-аналізі метод нейтралiзацiї для кiлькiсного визначення еуфiлiну, назвiть титрант та iндикатор
689. Алкалiметрiю для визначення натрiю бензоату
690. Ацидиметричне визначення натрiю бензоату проводять у присутностi
691. Ацидиметричне визначення натрiю салiцилату проводять у присутностi
692. Алкалiметрично визначають
693. Ацидиметрично визначають
694. Алкалiметрично без додавання формалiну визначають
695. Алкалiметрично амiнокапронову кислоту визначають в присутностi
696. Алкалiметрично глутамiнову кислоту визначають
697. Алкалiметрично глутамiнову кислоту визначають
698. Алкалiметричне визначення одноосновних амiнокислот проводять у присутностi
699. Сольовi форми барбiтуратiв визначають
700. Кислотнi форми барбiтуратiв визначають
701. Алкалiметрично визначають
702. Кодеїну фосфат в умовах аптеки визначають
703. Алкалiметричне визначення кодеїну фосфату проводять у присутностi
704. Алкалiметричне визначення папаверину гiдрохлориду проводять у присутностi
705. Алкалiметричне визначення дибазолу проводять у присутностi
706. Алкалiметричне визначення пiлокарпiну гiдрохлориду проводять у присутностi
707. Алкалiметричне визначення атропiну сульфату проводять в присутностi
708. Алкалiметрично визначають в присутностi сумiшi спирту та хлороформу (1:2)
709. Алкалiметрично в присутностi сумiшi спирту та хлороформу (1:2) визначають
710. Алкалiметрично в присутностi сумiшi спирту та хлороформу (1:2) визначають
711. При бромтимоловому синьому алкалiметрично визначають
712. При бромтимоловому синьому алкалiметрично визначають
713. При бромтимоловому синьому алкалiметрично визначають
714. Ацидиметрiю для визначення дибазолу
715. Алкалiметрiю для визначення тримекаїну
716. Алкалiметрiю для визначення новокаїну
717. Алкалiметрiю для визначення натрiю гiдроцитрату
718. Хлороформ вiдносять до групи розчинникiв
719. Алкалiметрiю використовують для кiлькiсного визначення
720. Алкалiметрiю використовують для кiлькiсного визначення
721. Алкалiметричне визначення атропiну сульфату в присутностi сумiшi спирту та хлороформу проводять при iндикаторi
722. Алкалiметрiю для визначення натрiю цитрату
723. В якому середовищi проводять титрування за методом Мора, iндикатор, який використовують
724. Iндикатори, якi використовують для кiлькiсного визначення галогенiдiв за методом Фаянса
725. Галогенiди, якi кiлькiсно титруються за методом Мора
726. Вкажiть кислоту, необхiдну для створення середовища при проведеннi кiлькiсного визначення галогенiдiв методом Фаянса
727. Iндикатор та титрованi розчини, якi використовують у методi Фольгарда
728. Додатковi умови, якi необхiдно створити для кiлькiсного визначення хлоридiв за методом Фольгарда
729. Якi з аргентометричних методiв можливо використовувати для кiлькiсного визначення суми галогенiдiв (хлорида, бромiда, йодида) в лiкарськiй сумiшi
730. При аргентометричному титруваннi яких галогенiдiв можливо використання амiдопiрину як iндикатора
731. Що являється критерiєм вiзуального фiксування точки еквiвалентностi при безiндикаторному меркурiметричному визначеннi йодидiв
732. В якому середовищi проводиться меркурiметричне визначення хлоридiв та бромiдiв
733. В якому середовищi проводиться безiндикаторне меркурiметричне визначення йодидiв, чому дорiвнюють еквiваленти
734. Який iндикатор використовується в меркурiметричному визначеннi галогенiдiв
735. Як провести аргентометричне визначення натрiю хлориду в присутностi натрiю бромiду
736. Вкажiть галогенiди, якi кiлькiсно визначаються методом Кольтгофа
737. Вкажiть правильний варiант вiдповiдi, який характеризує розчиннiсть осадiв галогенiдiв срiбла в 10% розчинi амiаку
738. Покращення умов меркурiметричного визначення хлоридiв та бромiдiв здiйснюється
739. Якими аргентометричними методами можна визначити калiю йодид в присутностi калiю бромiда
740. Яким iз нижчеперерахованих методiв проводять кiлькiсне визначення левомiцетину по хлору пiсля руйнування молекули
741. Чому дорiвнює молярна маса еквiвалента левомiцетину при аргентометричному визначеннi (М.м.=323,13)
742. Для зменшення розчинностi срiбної солi лимонної кислоти при аргентометричному визначеннi цитрата натрiю (калiю) додають
743. Яким чином фiксують точку еквiвалентностi при аргентометричному визначеннi барбiтуратiв
744. Який з пуринових алкалоїдiв визначається аргентометрично
745. Якi iндикатори використовуються в аргентометричному визначеннi теофiлiну
746. Який з методiв аргентометрiї оптимальний для кiлькiсного визначення дикаїну
747. Який з методiв аргентометрiї оптимальний для кiлькiсного визначення новокаїну
748. Чому дорiвнюють еквiваленти дикаїну при меркурiметричному i аргентометричному визначеннi
749. Який з методiв аргентометрiї оптимальний для кiлькiсного визначення мезатону
750. Який з методiв аргентометрiї оптимальний для кiлькiсного визначення дiмедролу
751. На чому базується аргентометричний метод кiлькiсного визначення цитрату натрiю (калiю)
752. Чому дорiвнює еквiвалент теофiлiну при аргентометричному кiлькiсному визначеннi
753. Чи можливе аргентометричне визначення еуфiлiну, по якiй iз складових проводиться визначення
754. Який iндикатор використовується в методицi аргентометричного визначення норсульфазолу-натрiю
755. Титриметричнi методи визначення етонiю
756. В якому середовищi проводиться аргентометричне визначення трiмекаїну
757. В якому середовищi проводиться меркурiметричне визначення дикаїну
758. Чому дорiвнює еквiвалент мезатону при меркурiметричному визначеннi
759. Умови аргентометричного титрування пiридоксину гiдрохлориду, iндикатор
760. Чому дорiвнює еквiвалент тiамiну бромiду (хлориду) при аргентометричному визначеннi методом Фаянса
761. Якi з методiв аргентометрiї застосовують для кiлькiсного визначення тiамiну гiдробромiду
762. Якi з методiв аргентометрiї придатнi для кiлькiсного визначення скополамiну гiдробромiду
763. Чому дорiвнюють еквiваленти ефедрину гiдрохлориду при аргентометричному i меркурiметричному визначеннi
764. Чому дорiвнює титр 0.02 М розчину срiбла нiтрату по тiамiну бромiду (М.м. = 435,2) при визначеннi методом Фаянса
765. Чому дорiвнює титр 0.05 М розчину срiбла нiтрату по лєвомiцетину (М.м. = 323,13)
766. Для кiлькiсного визначення папаверину гiдрохлориду використовуються аргентометричнi методи
767. Для кiлькiсного визначення тiамiну хлориду використовуються аргентометричнi методи
768. Для кiлькiсного визначення пiридоксину гiдрохлориду аргентометрiю
769. Для кiлькiсного визначення барбiталу натрiю аргентометричний метод
770. Для кiлькiсного визначення гоматропiну гiдробромiду використовуються аргентометричнi методи
771. Аргентометричний метод використовується для визначення
772. Аргентометричний метод використовується для визначення
773. Аргентометричний метод використовується для визначення
774. Аргентометричний метод використовується для визначення
775. Аргентометричний метод використовується для визначення
776. Для кiлькiсного визначення дикаїну використовують аргентометричнi методи
777. Для кiлькiсного визначення етонiю аргентометричнi методи
778. Аргентометричний метод використовується для визначення
779. Аргентометричний метод використовується для визначення
780. Аргентометричний метод застосовується для визначення препаратiв
781. При аргентометричному визначеннi фармпрепаратiв застосовуються iндикатори
782. Аргентометрiя застосовується для визначення
783. При аргентометричному визначеннi барбiтуратiв iндикатори
784. При аргентометричному визначеннi натрiю цитрата використовують iндикатор
785. Срiбла нiтрат в лiкарськiй формi титрують розчином
786. Метод Фаянса з бромфеноловим синiм застосовується для визначення
787. Метод Фаянса з натрiю еозинатом застосовують для визначення
788. Аргентометрiю застосовують для кiлькiсного визначення
789. Меркурiметрiю застосовують для кiлькiсного визначення
790. Меркурiметрiю застосовують для кiлькiсного визначення
791. Меркурiметричне визначення пiридоксину гiдрохлориду проводять в
792. Аргентометричне визначення теофiлiну проводять в присутностi
793. Етилморфiну гiдрохлорид визначають аргентометричним методом
794. Меркурiметрiю використовують для кiлькiсного визначення
795. Меркурiметрiю використовують для кiлькiсного визначення
796. Аргентометричний метод Фольгарда (класичний) використовують для визначення
797. Натрiю йодид визначають методами
798. Калiя йодид визначають методами
799. В меркурiметрiї застосовують титрований розчин
800. Меркурiметричне визначення тiамiну хлориду проводять в середовищi
801. Аргентометричний видозмiнений метод Фольгарда застосовується для визначення
802. Стехiометричне спiввiдношення iона металу i натрія едетату в комплексонатi
803. Фактори, вiд яких залежить стiйкiсть комплексiв металу з натрію едетатом
804. Назвiть iндиферентнi речовини, якi використовуються за ДФУ для приготування iндикаторних сумiшей, що використовуються в комплексонометрiї
805. У присутностi яких металоiндикаторiв можливе комплексометричне визначення кальцiю
806. У присутностi яких металоiндикаторiв можливе комплексометричне визначення цинку
807. Чому дорiвнює титр 0.01 М розчину натрію едетату по iону кальцiю (А Са=40,08)
808. Чому дорiвнює титр 0.05 М розчину натрію едетату по iону цинку (А Zn=65,37)
809. Назвiть металоiндикатор i iнтервал рН,які дозволяють кiлькiсно вiдтитрувати iон кальцiю в присутностi iону магнiю
810. З якими iндикаторами за ДФУ проводиться комплексонометричне визначення iону кальцiю
811. Якi реактиви використовуються для приготування амiачного буферного розчину
812. По якому катiону установлюється титр 0.1 М розчину натрію едетату по ДФУ
813. Значення рН амiачного буферного розчину, який використовується в комплексонометрiї
814. Хiмiчна назва речовини трилон Б
815. Вираження концентрацiї титрованого розчину натрію едетату за ДФУ
816. Iндикатор,який використовується при титруваннi атропiна сульфата розчином свинця нiтрата
817. Титрованi розчини, які використовуються для куприметричного визначення кислоти нiкотинової
818. Чому дорiвнює титр 0.01 М розчину натрію едетату по iону магнiя (А Мg=24,3)
819. Який iз катiонiв, перерахованих в статтi "Комплексометричне титрування" ДФУ визначається зворотнім титруванням
820. Який iз видiв комплексонометричного титрування ДФУ рекомендується для визначення свинцю
821. Який комплекс або речовина забезпечує в точцi еквiвалентностi колiр при прямому комплексонометричному титруваннi
822. Iндикатор, що використовується в методицi прямого куприметричного титрування лєвомiцетину
823. На якiй реакцiї засновано кiлькiсне визначення кислоти нiкотинової з мiддю (П) сульфатом
824. В якому середовищi проводять куприметричне кiлькiсне визначення ефедрина гiдрохлорида
825. Iндикатор, який використовується при куприметричному титруваннi натрiя цитрату
826. Еквiвалент натрiя цитрата при куприметричному кiлькiсному визначеннi
827. Комплексонометричне визначення кальцiю можливо проводити в середовищi
828. В комплексонометрiї застосовуються iндикатори
829. При кiлькiсному визначеннi солей вiсмута (Ш) комплексонометрiю
830. Комплексонометричне визначення трьохвалентних катiонiв Вi, Аl проводять в середовищi
831. Комплексонометричне визначення магнiю проводять в середовищi
832. Комплексонометрiю застосовують для визначення катiонiв
833. Комплексонометрiю застосовують для визначення
834. Металохромнi iндикатори з визначуваним катiоном утворюють
835. Комплексонометрiю застосовують для визначення iонiв
836. Комплексонометрiю для визначення хлоргексидiна бiглюконата
837. Комплексонометрiя застосовується для визначення
838. Комплексонометрiя застосовується для визначення
839. Цинка сульфат визначають методом
840. Кальцiя хлорид визначають методом
841. Для якої групи сполук застосовують метод нiтритометрiї
842. Продуктом реакцiї первинних ароматичних амiнiв з нiтритом натрiю в кислому середовищi є
843. Продуктом реакцiї вторинних ароматичних амiнiв з нiтритом натрiю в кислому середовищi є
844. Каталiзатором процесу дiазотування є
845. Метод нiтрiтометрiї виконується при температурi
846. В методi нiтритометрiї застосовують
847. Яким фiзико-хiмiчним методом можна встановити точку еквiвалентностi в методi нiтритометрiї
848. Зовнiшнiм iндикатором в методi нiтрiтометрiї є
849. Внутрiшнiми iндикаторами в методi нiтритометрiї являються
850. Для встановки титру розчину натрiю нiтриту (0,1 моль/л) використовують
851. Метод нiтритометрiї використовують для кiлькiсного визначення
852. Реакцiї окислення - вiдновлення базуються на
853. До незворотних редокс-iндикаторiв вiдносяться
854. Зворотньо чи незворотньо мiняють своє забарвлення в точцi еквiвалентностi редокс-iндикатори метиловий оранжевий i ферроїн
855. Який вид йодометричного титрування використовують при визначеннi мiдi (П) сульфата
856. Який вид титрування використовують при йодометричному визначеннi формальдегiду, рН середовища
857. Який вид титрування використовують при цериметричному визначеннi кислоти аскорбiнової, iндикатор
858. Чи можливо використовувати метиловий оранжевий та дифенiламiн в окислювально-вiдновному титруваннi
859. В йодометрії застосовують титровані розчини
860. Чому дорiвнює молярна маса еквiваленту речовини в реакцiях окислення-вiдновлення
861. В який iон перетворюється Мn(7+) в кислому середовищi
862. Якi лiкарськi речовини визначаються перманганатометрично
863. В якому середовищi проводиться перманганатометрiя перекису водню
864. Методи, що можуть застосовуватись для кількісного визначення перекису водню
865. Вкажiть титр 0.02 М розчину калiю перманганату по перекису водню (М.м = 34,02)
866. Точку еквiвалентностi при перманганатометричному визначеннi йодидiв визначають по
867. Вкажiть правильнi умови зберiгання 0.1 М розчину натрiю тиосульфату
868. В якi речовини перетворюється натрiю тиосульфат при взаємодiї вуглекислоти та кисню
869. Для йодометричного визначення коларголу використовується титрування
870. Для йодометричного визначення глюкози використовується титрування
871. Для йодометричного визначення фурацилiну використовується титрування
872. Чому дорiвнює еквiвалент фурацилiну при йодометричному визначеннi
873. Чому дорiвнює титр 0.01 М розчину йоду по глюкозi (М.м. глюкози водної = 198,0)
874. Чому дорiвнює титр 0.05 М розчину йоду по формальдегiду (М.м. = 30,02)
875. При прямому йодометричному визначеннi аскорбiнової кислоти еквiвалент дорiвнює
876. Чому дорiвнює титр 0.05 М розчину йоду по аскорбiновiй кислотi при прямому визначеннi (М.м аскорбiнової кислоти = 176,0)
877. Для перманганатометричного визначеня левомiцетину застосовують титрування
878. Оберiть вiрний варiант вiдповiдi при перманганатометричному кiлькiсному визначеннi прозерiну
879. Який iз методiв кiлькiсного визначення є загальним для альдегiдiв (формальдегiд, глюкоза, хлоралгiдрат)
880. Який вид йодометричного визначення вживається для хлоралгiдрату, вкажiть речовину з допомогою якої створюються умови для визначення
881. В яких положеннях по вiдношенню до фенольної групи бром замiщує водень при проведеннi реакцiї бромування фенолiв
882. Яке похідне утворюється при бромуваннi фенолу, якщо в його молекулi в пара-положеннi по вiдношенню до фенольного гiдроксилу знаходиться карбоксильна група
883. Яке похідне утворюється при бромуваннi фенолу, якщо в його молекулi в мета-положеннi по вiдношенню до фенольного гiдроксилу знаходиться карбоксильна група
884. Яке похідне утворюється при бромуваннi фенолу, якщо в його молекулi в пара-положеннi по вiдношенню до фенольного гiдроксилу знаходиться сульфогрупа
885. Яке похiдне утворюється при бромуваннi фенола, якщо в його молекулi в орто-положеннi по відношенню до фенольного гiдроксилу знаходиться сульфогрупа
886. Який вид йодометричного титрування застосовують для антипiрину
887. При йодометричному визначеннi кофеїну еквiвалент дорiвнює
888. Якi з перерахованих речовин визначаються йодометрично (виберiть вiрний варiант вiдповiдi)
889. Чому дорiвнює еквiвалент аскорбiнової кислоти при йодометричному визначеннi в сильнолужному середовищi
890. Чому дорiвнює еквiвалент натрiю салiцилату при броматометричному визначеннi
891. Якi речовини використовують в якостi iндикатора при броматометричному визначеннi фенолiв по надлишку
892. Відповідно з вимогами ДФУ термін придатності титрованих розчинів з молярністю нижче 0.1 М
893. Яка кислота застосовується для виготовлення титрованого розчину церiю сульфату
894. В якому середовищi проводять цериметричне визначення речовин
895. Iндикатори, якi застосовують в цериметрiї
896. Який вид цериметричного титрування застосовують для визначення аскорбiнової кислоти
897. Яке похiдне утворюється при йодуваннi йодмонохлоридом фенола, якщо в його молекулi в пара-положеннi вiдносно фенольного гiдроксилу знаходиться карбоксильна група
898. Яке похiдне утворюється при йодуваннi йодмонохлорида фенола, якщо в його молекулi в мета-положеннi вiдносно фенольного гiдроксилу знаходиться сульфогрупа
899. Яке похiдне утворюється при йодуваннi йодмонохлоридом фенола, якщо в його молекулi в о-положеннi вiдносно фенольного гiдроксилу знаходиться карбоксильна група
900. Red-ox - iндикатори в окисно-вiдновних методах подiляють на
901. Чи може метиловий червоний використовуватися в якостi iндикатора в броматометрiї
902. В цериметрiї в якостi iндикатора дифеніламін
903. В броматометрiї використовують iндикатори
904. Броматометричне визначення речовин проводять в середовищi
905. Йодометричне визначення речовин проводять в середовищi
906. Перманганатометричне визначення речовин проводять в
907. При йодометричному визначеннi формальдегiда використовують титрованi розчини
908. В церiметрiї титрованним розчином є
909. В основi йодометичного визначення алкалоїдiв лежить реакцiя
910. Перманганатометичне визначення йодидiв проводять в середовищi
911. В окисно-вiдновних реакцiях частинку, що вiддає електорони називають
912. В окисно-вiдновних реакцiях частинку, що приймає електрони називають
913. Йодометричне визначення антипiрину основане на реакцiї
914. Йодометричне визначення прозерiну засновано на реакцiї
915. В окисно-вiдновнiй реакцiї з йодом, натрiя тiосульфат перетворюється в
916. Еквiвалент натрiя тiосульфату в окисно-вiдновнiй реакцiї з йодом рiвняється
917. Методом прямого титрування користуються для визначення
918. Бромiд-броматна сумiш для бромування фенолiв це
919. Бромування фенолiв проводять в
920. Броматометичне визначення фенолiв та ароматичних амiнiв базується на реакцiї
921. Титрованi розчини, якi застосовуються при броматометричному визначеннi фенолiв по надлишку
922. Для кiлькiсного визначення левомiцетину застосовують наступнi окисно-вiдновнi методи
923. Для кiлькiсного визначення перекису водню церiметричний метод
924. Для кiлькiсного визначення кислоти аскорбiнової йодатометричний метод
925. Йодхлорометричне визначення димедролу основано на реакцiї
926. Йодхлорометричне визначення аскорбiнової кислоти засновано на реакцiї
927. Для кiлькiсного визначення резорцину йодхлорометрiю
928. Для кiлькiсного визначення мезатону церiметричний метод
929. Титрованi розчини, якi застосовуються при зворотньому церiметричному визначеннi речовин
930. Йодометрiя застосовується для кiлькiсного визначення
931. Йодометрiя застосовується для кiлькiсного визначення
932. Йодометрiя застосовується для кiлькiсного визначення
933. Йодометрiю для визначення iзонiазиду
934. Йодометрiя застосовується для кiлькiсного визначення
935. Йодометрiя застосовується для кiлькiсного визначення
936. Йодометрiя застосовується для кiлькiсного визначення
937. Йодхлорометрiя застосовується для кiлькiсного визначення
938. Йодхлорометрiя застосовується для кiлькiсного визначення
939. Йодхлорометрiя застосовується для кiлькiсного визначення
940. Йодхлорометрiя застосовується для кiлькiсного визначення
941. Йодатометрiя застосовується для кiлькiсного визначення
942. Перманганатометрiя застосовується для кiлькiсного визначення
943. Перманганатометрiя застосовується для кiлькiсного визначення
944. Перманганатометрiю для визначення iзонiазиду
945. Церiметрiя застосовується для кiлькiсного визначення
946. Церiметрiя застосовується для кiлькiсного визначення
947. Який вид церiметричного титрування застосовують для визначення рибофлавiну
948. Прямим церiметричним титруванням визначають
949. Прямим церiметричним титруванням визначають
950. Броматометрiя застосовується для кiлькiсного визначення
951. Метод поляриметрiї заснований на вимiрюваннi
952. Оптичне обертання - це
953. Для iдентифiкацiї етилморфину гiдрохлориду в iзотонованих очних краплях застосовується
954. Для якiсного визначення натрiя хлориду в очних краплях складу: етилморфину гiдрохлориду 0,1, натрiю гiдрохлориду 0,075, води очищеної 10,0 застосовується
955. Вмiст етилморфину гiдрохлориду в iзотонованих очних краплях визначають методами
956. Вмiст натрiю хлориду в очних краплях з етилморфином гiдрохлоридом розраховують по рiзницi пiсля сумарного титрування (Б мл) методами
957. Для iдентифiкацiї левомiцетину в iзотонованих очних краплях застосовуються
958. Для iдентифiкацiї натрiю хлориду в очних краплях складу: левомiцетину 0,025, натрiю хлориду 0,087, води очищеної 10,0 застосовуються
959. Вмiст левомiцетину в iзотонованiх очних краплях визначають методами
960. Вмiст натрiю хлориду в очних краплях складу: левомiцетину 0,025, натрiю хлориду 0,087, води очищеної 10,0 визначають методами
961. Для iдентифiкацiї левомiцетину в очних краплях складу: левомiцетину 0,025, кислоти борної 0,2, води очищеної 10,0 застосовуються
962. Для iдентифiкацiї кислоти борної в очних краплях складу: левомiцетину 0,025, кислоти борної 0,2, води очищеної 10,0 застосовуються
963. Вмiст левомiцетину в очних краплях складу: левомiцетину 0,025, кислоти борної 0,2, води очищеної 10,0 визначають методами
964. Вмiст кислоти борної в очних краплях складу: левомiцетину 0,025, кислоти борної 0,2, води очищеної 10,0 визначають методами
965. Для кiлькiсного визначення атропiну сульфату в очних краплях складу: атропiну сульфату 0,1, кислоти борної 0,2, води очищеної 10,0 застосовують
966. Для iдентифiкацiї кислоти борної в очних краплях складу: атропiну сульфату 0,1, кислоти борної 0,2, воли очищеної 10,0 застосовують
967. Вмiст атропiну сульфату в очних краплях складу: атропiну сульфату 0,1, кислоти борної 0,2, води очищеної 10,0 визначають методом
968. Кiлькiсть кислоти борної в очних краплях складу: атропiну сульфату 0,1, кислоти борної 0,2, води очищеної 10,0 розраховують по рiзницi пiсля сумарного титрування з атропiном сульфатом методом
969. Для iдентифiкацiї цинку сульфату в очних краплях складу: цинку сульфату 0,05, кислоти борної 0,2, води очищеної 10,0 застосовується
970. Для якiсного визначення кислоти борної в очних краплях складу: цинку сульфату 0,05, кислоти борної 0,2, води очищеної 10,0 застосовуються
971. Кiлькiсть цинку сульфату в очних краплях складу: цинку сульфату 0,05, кислоти борної 0,2, води очищеної 10,0 визначають методом
972. Кiлькiсть кислоти борної в очних краплях складу: цинку сульфату 0,05, кислоти борної 0,2, води очищеної 10,0 визначають методом
973. Для якiсного визначення цинку сульфату в очних краплях складу: цинку сульфату 0,05, кислоти борної 0,2, новокаїну 0,05, води очищеної 10,0 застосовують
974. Для iдентифiкацiї новокаїну в очних краплях складу: цинку сульфату 0,05, кислоти борної 0,2, новокаїну 0,05, води очищеної 10,0 застосовуються
975. Для якiсного визначення кислоти борної в очних краплях складу: цинку сульфату 0,05, кислоти борної 0,2, новокаїну 0,05, води очищеної 10,0 застосовуються
976. Вмiст цинку сульфату в очних краплях складу: цинку сульфату 0,05, кислоти борної 0,2, новокаїну 0,05, води очищеної 10,0 визначають методом
977. Вмiст новокаїну в очних краплях складу: цинку сульфату 0,05, кислоти борної 0,2, новокаїну 0,05, води очищеної 10,0 визначають методом
978. Для iдентифiкацiї пiлокарпiну гiдрохлориду в очних краплях складу: пiлокарпiну гiдрохлориду 0,1, кислоти борної 0,2, води очищеної 10,0 застосовують
979. Для якiсного визначення кислоти борної в очних краплях складу: пiлокарпiну гiдрохлориду 0,1, кислоти борної 0,2, води очищеної 10,0 застосовуються
980. Вмiст пiлокарпiну гiдрохлориду в очних краплях складу: пiлокарпiну гiдрохлориду 0,1, кислоти борної 0,2, води очищеної 10,0 визначають методами
981. Кiлькiсть кислоти борної в очних краплях складу: пiлокарпiну гiдрохлориду 0,1, кислоти борної 0,2, води очищеної 10,0 розраховують по рiзницi пiсля сумарного титрування (Б мл) з пiлокарпiну гiдрохлоридом методом
982. Вмiст магнiю сульфату в 5% розчинi для новонароджених дiтей визначають
983. Кальцiю лактат у 3% розчинi для дiтей не iдентифiкують з розчинами
984. Глутамiнову кислоту в 1% розчинi для новонароджених дiтей iдентифiкують з розчином
985. Дибазол у дитячий лiкарськiй формi (дибазолу 0,0005, цукру 0,2) iдентифiкують з розчином
986. Тотожнiсть калiю перманганату в 5% розчинi неможливо визначити в кислому середовищi по забарвленю розчину пiсля додавання реактиву
987. Димедрол у лiкарськiй форми: димедролу 0,01, глюкози 0,2 iдентифiкують
988. Для стабiлiзацiї iн'єкцiйних розчинiв iз солями алкалоїдiв застосовують
989. Якiсно кислоту хлористоводневу, що використовують як стабiлiзатор розчинiв новокаїну (0,25%, 0,5%, 1%, 2%) для iн'єкцiй визначають з реакцiєю
990. Для проведення якiсного експрес-аналiзу глюкози не застосовують реактив
991. До препаратiв амiнокислот вiдносяться
992. Як консерванти iн'єкцiйних розчинiв застосовують


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів