Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


7. Гематологія

15. "Основи клінічної трансфузіології"


976. Обов'язки донорiв:
977. Одноразова доза кроводачі, загальновизнана у всьому свiтi:
978. Для чого необхiдно дотримуватися принципу "один донор - один хворий":
979. Яка кiлькiсть антигенiв, еритроцитiв у людини?
980. Кiлькiсть антигенiв у людини (по всiх системах):
981. Про що свiдчить виявлення в сироватцi антитiл до антигена системи резус?
982. Скiльки необхiдно виконати iндивiдуальних проб на сумiснiсть при гемотрансфузiях?
983. Що виявляє позитивна холодова проба на iндивiдуальну сумiснiсть при гемотрансфузiях?
984. Що виявляє позитивна теплова проба на сумiснiсть при гемотрансфузiях?
985. Яке значення в трансфузiйнiй практицi має рiзновид антигена А?
986. Яке значення має умовний розподiл осiб на резус-позитивних i резус-негативних?
987. Чому не визначають перед трансфузiєю групи кровi по системах Келл-Челлано, Mn, Ss, Даффi i iнш.?
988. Найбiльш частi причини невдач при пересадцi органiв i тканин?
989. Термiни зберiгання еритроцитарної маси при температурi + 4 градуса на консервантi глюгицир:
990. Граничнi термiни зберiгання заморожених еритроцитiв:
991. Допустимий час зберiгання вiдмитих еритроцитiв:
992. Оптимальна температура зберiгання вiдмитих еритроцитiв (градусів за Цельсієм):
993. Кiлькiсть кровi необхiдної при виконаннi бiологiчної проби:
994. При трансфузiї плазми чи потрiбне проведення бiологiчної проби?
995. Про що свiдчить позитивна бiологiчна проба?
996. Що необхiдно зробити при позитивнiй бiологiчнiй пробi?
997. Що можна виявити при макроскопiчнiй оцiнцi консервованої кровi?
998. Переваги еритроцитарної маси в порiвняннi з суцiльною кров'ю?
999. Головнi переваги вiдмитих еритроцитiв:
1000. Яка трансфузiя кровi найбiльш безпечна?
1001. У яких випадках виправдано переливання суцiльної кровi?
1002. Чому не вiдбуваються ускладнення при переливаннi до 500 мл О (I) групи кровi хворим з А (II) i В (III) групами?
1003. Якi початковi клiнiчнi симтоми ускладнення, пов'язаного з переливанням кровi несумiсної за системою АВО?
1004. Основнi показання до застосування свiжозамороженої плазми:
1005. Причини обмеження показань до застосування прямого переливання кровi:
1006. Переваги методу аутогемотрансфузiй перед переливанням донорської кровi:
1007. На чому заснована лiкувальна дiя плазмафереза?
1008. Якi трансфузiйнi середовища можуть надати оптимальний гемостатичний ефект при гiпокоагуляцiйнiй кровотечi?
1009. Якi препарати стимулюючої дiї краще рекомендувати для лiкування гiпорегенераторних захворювань, що мають в'ялий перебiг?
1010. Якi трансфузiйнi препарати краще усувають порушення мiкроциркуляцiї?
1011. Кращi дезiнтоксикацiйнi препарати:
1012. Основна задача трансфузiйної терапiї при гострiй крововтратii:
1013. По спрямованостi лiкувальної дiї, до яких препаратiв вiдноситься полiглюкiн?
1014. До яких препаратiв по спрямованостi лiкувальної дiї вiдноситься реополiглюкiн?
1015. До яких препаратiв вiдноситься желатиноль?
1016. Гемодез. Яка лiкувальна дiя його?
1017. До якої групи препаратiв вiдноситься полiдез?
1018. До осмодiуретикiв вiдносяться:
1019. До препаратiв гемодинамiчної дiї вiдносяться:
1020. До дезiнтоксикацiйних препаратiв вiдносяться:
1021. До яких препаратiв вiдноситься лактосол?
1022. До бiлкових гидролiзатiв вiдносяться:
1023. До розчинiв амiнокислот вiдносяться:
1024. Основна задача трансфузiйної терапiї опiкового шоку?
1025. Основнi препарати для трансфузiйної терапiї опiкового шоку?
1026. Якi методи дезiнтоксикацiї вiдносяться до хiрургiчних?
1027. Розчини для керованої гемодилюцiї:
1028. Оптимальний спосiб гемотрансфузiї:
1029. У якiй кiлькостi вводиться полiглюкiн для бiологiчної проби?
1030. Кращий препарат для лiкування стафiлококового сепсису:
1031. Чи показана гемотрансфузiя при хронiчнiй залiзодефiцитнiй анемiї?
1032. Основний метод лiкування гемофiлiчного криза при гемофiлiї А:
1033. Оптимальнi дози крiопреципiтату (ОД на 1 кг маси тiла) при лiкуваннi гемофiлiї А, при невеликих кровотечах:
1034. Спосiб введення крiопреципiтату:
1035. Препарати для лiкування гемофiлiї В:
1036. Перiод активностi антигемофiльного глобулiну - VIII фактора:
1037. Перiод активностi IХ фактору:
1038. При якому термiнi зберiгання консервованої кровi в нiй зберiгається активнiсть тромбоцитiв?
1039. Показання до застосування фiбриногену:
1040. Термiн зберiгання лiофiлiзованого фактору VIII:
1041. Оптимальна температура зберiгання крiопреципiтату (градусів за Цельсієм)
1042. Препарати для лiкування гемофiлiї С:
1043. Доза плазми, що вводиться при гемофiлiї С:
1044. Частота введення плазми при гемофiлiї С:
1045. Кiлькiсть плазми, що допускається для взяття у донорiв:
1046. Ознаки посттрансфузiйної реакцiї легкого ступеня:
1047. Ознаки посттрансфузiйної реакцiї важкого ступеня:
1048. Найбiльш оптимальний метод трансфузiйної терапiї гемофiлiї В
1049. Препарати, що використовуються як дезагреганти при ДВЗ-синдромi
1050. Що таке свiжоцитратна кров?
1051. Термiни зберiгання в кiмнатних умовах свiжоцитратної кровi:
1052. Оптимальнi термiни вливання свiжоцитратної кровi:
1053. Оптимальна температура зберiгання консервованої кровi (градусів за Цельсієм)
1054. Оптимальнi термiни зберiгання консервованої кровi:
1055. Термiни зберiгання еритроцитарної маси придатної для трансфузiї:
1056. Що таке еритроцитна завись?
1057. Термiни зберiгання еритроцитарної зависi:
1058. Вiдмитi еритроцити - це:
1059. Негемолiтичнi посттрансфузiйнi ускладнення можливi при трансфузiї:
1060. Негемолiтичнi постттрансфузiйнi ускладнення проявляються:
1061. Алергiчна реакцiя пiд час трансфузiйної терапiї проявляється:
1062. Лiкування анафiлактичного шоку повинно бути спрямовано:
1063. Основнi мiрi профiлактики негемолiтичних ускладнень:
1064. Зараження реципiєнта iнфекцiйними захворюваннями можливо при трансфузiях:
1065. При трансфузiї еритроцитної маси, вiдмитих еритроцитiв, збiдненої лейкоцитами та тромбоцитами, найбiльш вiрогiднi наступнi посттрансфузiйнi ускладнення:
1066. При трансфузiї концентрату тромбоцитiв вiрогiднi наступнi посттрнасфузiйнi ускладнення:
1067. Посттрансфузiйнi негемолiтичнi ускладнення при гемотрансфузiї, несумiсної за антигенами лейкоцитiв та тромбоцитiв, можуть мати мiсце тiльки при наявностi в кровi хворого:
1068. Чим розчинюють фiбриноген?


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів