Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


7. Гематологія

12. "Анемії"


605. Термiн перебування ретикулоцитiв в кiстковому мозку:
606. Справжнiй ретикулоцитоз це:
607. Планоцитоз - це:
608. Пойкiлоцитоз - це:
609. Полiхроматофiлiя еритроцитiв є показником:
610. Шизоцитоз - це:
611. Базофiльна пунктацiя еритроцитiв характерна для:
612. Акантоцитоз спостерiгається при:
613. Елiптоцитоз спостерiгається при:
614. Стоматоцитоз зустрiчається при:
615. Мiкросфероцитоз спостерiгається при:
616. Мiшенеподiбнi еритроцити найбiльш характернi для:
617. Ретикулоцитоз є показником:
618. Наявнiсть тiлець Жоллi i кiлець Кебота в еритроцитах звичайно спостерiгається при:
619. Анемiї - це:
620. НОРМОЦИТИ представлені на малюнку
621. МІКРОЦИТИ представлені на малюнку
622. МЕГАЛОЦИТИ представлені на малюнку
623. ОВАЛОЦИТИ представлені на малюнку
624. СЕРПОВИДНІ ЕРИТРОЦИТИ представлені на малюнку
625. МІШЕНЕВИДНІ ЕРИТРОЦИТИ представлені на малюнку
626. АКАНТОЦИТИ представлені на малюнку
627. На малюнку представлені
628. На малюнку представлені
629. На малюнку представлені
630. На малюнку представлені
631. На малюнку представлені
632. На малюнку представлені
633. На малюнку представлені
634. СТОМАТОЦИТИ представлені на малюнку
635. На малюнку представлена картина крові при
636. Представлена картина кісткового мозку характерна для анемії
637. На малюнку представлена картина периферичної крові при
638. Час виявлення лабораторних ознак гострої постгеморагiчної анемiї:
639. Час появи ретикулоцитарного кризу пiсля гострої крововтрати:
640. Гостра постгеморрагічна анемiя є:
641. Невiдкладнi заходи пiсля гострої крововтрати:
642. Визначення поняття гiпохромної анемiї:
643. Для арегенераторної анемiї характерно:
644. Основна причина розвитку залiзодефiцитної анемiї у жiнок:
645. Основна причина розвитку дефiциту залiза у чоловiкiв:
646. Вплив ахiлiї на всмоктування залiза:
647. Сидеропенiчний синдром при залiзодефiцитнiй анемiї проявляється:
648. Для якого виду анемiї характерний сидеропенiчний синдром?
649. Змiни в кровi при хронiчнiй залiзодефiцитнiй анемiї:
650. Колiрний показник при залiзодефiцитнiй анемiї коливається в межах:
651. Для хронiчної залiзодефiцитної анемiї характерний вмiст ретикулоцитiв:
652. Розміри еритроцитiв при залiзодефiцитнiй анемiї:
653. Вмiст залiза в сироватці кровi при хронiчнiй залiзодефiцитнiй анемiї:
654. Добова потреба залiза дорослої людини:
655. Яке залiзо краще всмоктується?
656. Для якого захворювання характерне рiзке зниження коефiцiєнта насиченостi трансферином при нормальному вмiстi сироваткового залiза?
657. У кого частiше спостерiгається ювенiльний хлороз?
658. Колiрний показник при ювенiльному хлорозi
659. Форми еритроцитiв, що найчастiше зустрiчаються при ювенiльному хлорозi
660. Кiлькiсть лейкоцитiв при ювенiльному хлорозi:
661. Концентрацiя залiза в сироватцi при ювенiльному хлорозi:
662. Причина розвитку ювенiльного хлорозу:
663. Пiзнiй хлороз частiше спостерiгається:
664. Симптом, що найчастiше зустрiчається при пiзньому хлорозi:
665. Колiрний показник при пiзньому хлорозi складає:
666. Переважна морфологiя еритроцитiв у хворих на пiзнiй хлороз:
667. Характернi бiохiмiчнi особливостi у хворих на пiзнiй хлороз:
668. Якi клiтини переважають в кiстковому мозку при хлорозi:
669. У кого частiше зустрiчається анемiя при грижi стравохiдного отвору дiафрагми?
670. Нормальний вмiст кiльцевих сидеробластiв у кiстковому мозку:
671. Нормальний вмiст феритину у дорослої людини:
672. Чи можлива корекцiя дефiциту залiза дiєтою:
673. Чи показанi гемотрансфузiї при залiзодефiцитнiй анемiї?
674. Принципи лiкування залiзодефiцитних анемiй:
675. Тривалiсть лiкування препаратами залiза хворих на залiзодефiцитнi анемiї:
676. Коли доцiльно приймати препарати залiза?
677. Якi препарати залiза є пролонгованими?
678. Час появи ретикулоцитарного кризу пiсля початку терапiї при залiзодефiцитнiй анемiї:
679. У яких випадках необхiднi трансфузiї еритроцитарної маси при залiзодефiцитнiй анемiї:
680. У яких випадках залiзодефiцитної анемiї показанi глюкокортикоїднi гормони?
681. Якi продукти харчування мiстять високу кiлькiсть 2-х валентного залiза?
682. При захворюваннях яких органiв можливий розвиток В12- фолiєво-дефiцитної анемiї?
683. Патологiчнi змiни в кровотворних клiтинах при В12-дефiцитнiй анемiї пов'язанi з:
684. Картина кровi при мегалобластнiй анемiї:
685. Морфологiчнi особливостi еритроцитiв при мегалобластнiй анемiї:
686. Особливостi лейкограми при мегалобластнiй анемiї:
687. Кiлькiсть ретикулоцитiв при мегалобластнiй анемiї:
688. Час появи ретикулоцитарного кризу при терапiї хвороби Адiсона-Бiрмера:
689. Для чого необхiдно обов'язково дослiдити кiлькiсть ретикулоцитiв при В12-фолiєво-дефiцитнiй анемiї?
690. У якому вiцi найбiльш часто розвивається В12-фолiєво-дефiцитна анемiя?
691. Симптом, що найчастiше зустрiчається при В12-фолiєво-дефiцитнiй анемiї:
692. Найбiльш типовi морфологiчнi ознаки мегалобластiв?
693. У чому виявляється асинхронiзм дозрiвання ядра i цитоплазми мегалобласта?
694. Характернi морфологiчнi ознаки клiтини Гюзе:
695. Кiлькiсть мiєлокарiоцитiв при В12-фолiєводефiцитнiй анемiї:
696. Спiввiдношення лейко/еритро в кiстковому мозку при В12-дефiцитнiй анемiї:
697. Аналiз шлункового вмiсту при В12-дефiцитнiй анемiї звичайно виявляє:
698. Клiнiчнi прояви дефiциту вiтамiну В12:
699. Вмiст залiза в сироватцi кровi при В12-дефiцитнiй анемiї:
700. Найбiльш вiрогiдний патогенез неврологiчних порушень при дефiцитi вiтамiну В12:
701. Найбiльш раннiми ознаками фунiкулярного мiєлозу при хворобi Адiсон-Бірмера є:
702. Термiни зникнення неврологiчної симптоматики при лiкуваннi В12-фолiєво-дефiцитнiй анемiї:
703. Температура тiла при В12-дефiцитнiй анемiї в перiод загострення:
704. При В12-дефiцитнiй анемiї ураження нервової системи проявляється ураженням:
705. Вмiст порфiрина в кровi при В12-дефiцитнiй анемiї:
706. Вмiст бiлiрубiну в сироватцi кровi при В12-дефiцитнiй анемiї:
707. Курс лiкування при дефiцитi вiтамiну В12 продовжується:
708. Доза вiтамiну В12 при загостреннi В12-дефiцитної анемiї:
709. Тривалiсть курсу терапiї вiтамiном В12 при фунiкулярному мiєлозi:
710. Дози вiтамiну В12 при лiкуваннi фунiкулярного мiєлозу:
711. Колiрний показник при В12-дефiцитнiй анемiї:
712. Есенциальна епiтелiопатiя (синдром Iммерслунд-Гресбека) характерна для:
713. Якi лiкарськi засоби найчастiше викликають розвиток В12-дефiцитної анемiї:
714. Патогенез природженої мегалобластної анемiї пов'язаний з:
715. Картина кiсткового мозку при хворобi Iмерслунд-Гресбека характеризується:
716. Чи показанi трансфузiї еритроцитiв при В12-дефiцитнiй анемiї:
717. Найбiльш ефективним при лiкуваннi В12-дефiцитної анемiї є:
718. Чи показана фолiєва кислота при лiкуваннi дефiциту вiтамiну В12?
719. Найбiльш часте ускладнення терапiї кобаламiном:
720. Термiн зникнення гiперсегментацiї нейтрофiльних гранулоцитiв при лiкуваннi В12-дефiцитної анемiї:
721. Патогенез анемiї пернiциозного типу при хворобi Iмерслунда-Гресбека зв'язаний з:
722. Клiнiчна картина при СПРУ складається з:
723. Добова потреба фолiєвої кислоти складає:
724. У яких продуктах харчування вмiст фолiєвої кислоти найбiльш високий:
725. Мiсце всмоктування фолiєвої кислоти:
726. Патогенез змiн у кровотворних органах при фолiєво-дефiцитнiй анемiї пов'язаний з:
727. Якi захворювання найчастiше приводять до розвитку фолiєво-дефiцитної анемiї?
728. Чи спостерiгається поразка сосочкiв язика при дефiцитi фолiєвої кислоти?
729. ендокринопатiя при спру виражається в:
730. Кольорний показник при спру складає:
731. Чи показанi гемотрансфузiї при спру?
732. Кiлькiсть ретикулоцитiв при фолiєво-дефiцитнiй анемiї:
733. Осмотична резистентнiсть еритроцитiв при фолiєво-дефiцитнiй анемiї:
734. Прогноз при фолiєво-дефiцитнiй анемiї:
735. Час нормалiзацiї вмисту гемоглобiну при В12 фолiєво-дефiцитнiй анемiї звичайно складає:
736. Колiрний показник при фолiєво-дефiцитнiй анемiї:
737. Час зменшення пiдвищеної концентрацiї залiза у хворих В12 фолiєво-дефiцитнiй анемiй:
738. Вмiст лактатдегiдрогенази при В12 фолiєводефiцитнiй анемiї:
739. Вмiст ретикулоцитiв при спадковому пiропойкiлоцитозi:
740. При аутоiмуннiй гемолiтичнiй анемiї селезiнка збiльшена у:
741. При аутоiмуннiй гемолiтичнiй анемiї печiнка збiльшена у:
742. В основі патогенезу природженої пiрiдоксiндефiцитної анемiї:
743. Лабораторні критерiї природженої пiрiдоксiндефiцитної анемiї:
744. Вмiст сидеробластiв при природженiй пiрiдоксiндефiцитної анемiї в кiстковому мозку:
745. При лiкуваннi пiрiдоксiндефiцитної анеми i бiльший ефект надає:
746. Патогенез придбаних пiрiдоксiндефiцитних анемiй укладається в:
747. Картина кровi при дефiцитi фолiєвої кислоти:
748. При фолiєводефiцитній анемiї фунiкулярний мієлоз спостерiгається у хворих:
749. У кого частiше спостерiгається анемiя внаслідок дефiциту фолiєвої кислоти?
750. Який метод фарбування мегалобластiв застосовується для проведення диференцiальної дiагностики вiтамiну В12 i фолiєвої кислоти?
751. Оптимальнi дози фолiєвої кислоти при лiкуваннi фолієводефіцитної анемiї
752. Поява базофильно-пунктованих еритроцитiв характерно для:
753. Картина кровi при анемiї внаслiдок аліментарної дистрофiї
754. Картина кровi при анаеробнiй iнфекцiї
755. Морфологiчнi змiни еритроцитiв при анемiї внаслiдок раневої iнфекцiї:
756. Колiрний показник при анемiї внаслiдок раневої iнфекцiї:
757. Вмiст залiза в сироватцi кровi при анемiї внаслiдок раневої iнфекцiї:
758. Змiнення кровi при нирковiй недостатностi характеризується:
759. Основний патогенетичний чинник хвороби Мінковського-Шоффара:
760. Картина кровi при хворобi Мінковського-Шоффара:
761. Колiрний показник при хворобi Мінковського-Шоффара:
762. Основнi клiнiчнi ознаки природженої мiкросфероцитарної анемiї:
763. Морфологiя еритроцитiв при хворобi Мінковського-Шоффара:
764. Розміри еритроцитiв при хворобi Мінковського-Шоффара:
765. Товщина еритроцитiв при хворобi Мінковського-Шоффара складає:
766. Найбiльш характерна кiлькiсть ретiкулоцитiв при природженiй мiкросфероцитарнiй анемiї:
767. Осмотична резистентнiсть еритроцитiв при природженому мiкросфероцитозi:
768. Термiн життя еритроцитiв при природженому мiкросфероцитозi:
769. Змiни кровi пiсля гемолитичної кризи при хворобi Мінковського-Шоффара характеризуються:
770. Найбiльш ефективне лiкування хвороби Мінковського-Шоффара:
771. Основний патогенетичний механiзм при спадковому елiптоцитозi:
772. Якi клiнiчнi ознаки спостерiгаються при елiптоцитозi?
773. Осмотична резистентнiсть еритроцитiв при спадковому елiптоцитозi:
774. Вмiст ретiкулоцитiв при спадковому елiптоцитозi:
775. При яких захворюваннях може спостерiгатися симптоматичний елiптоцитоз?
776. Найбiльш ефективний метод лiкування при природженому елiптоцитозi:
777. Спадковий стоматоцитоз - це група аномалiй еритроцитiв, пов'язана з:
778. Осмотична резистентнiсть еритроцитiв при спадковому стоматоцитозi:
779. Рiвень гемоглобiну у хворих на спадковий стоматоцитоз поза кризою складає:
780. Дiагностика спадкового стоматоцитозу заснована на:
781. Вмiст калiю i натрiю в еритроцитах при спадковому стоматоцитозi:
782. У яких випадках проводиться лiкування спадкового стоматоцитозу?
783. Спадковий пiропойкiлоцитоз - це гемолiтична анемiя, пов'язана:
784. При якiй температурi (градус Цельсія) в нормi наступає деформацiя еритроцитiв?
785. Вмiст гемоглобiну при спадковому пiропойкiлоцитозi в перiод кризи звичайно складає:
786. Кiлькiсть ретiкулоцитiв при спадковому пiропойкiлоцитозi в перiод кризи складає:
787. Картина кровi при спадковому пiропойкiлоцитозi характеризується:
788. Патогенез спадкового акантоцитоза пов'язаний з:
789. При захворюваннях яких органiв можливо поява в кровi "шпоро-клiтинних" еритроцитiв?
790. Час появи гемолiза внаслiдок прийому медикаментiв при дефiцитi Г-6-ФДГ:
791. Чим зумовлена руйнування еритроцитiв при дефiцитi Г-6-ФДГ
792. Клiнiчнi особливостi фавизма виявляються при:
793. Час вияву симптомiв фавизму:
794. Лабораторнi показники при анемiях, пов'язаних з дефiциту Г-6-ФДГ:
795. Найбiльш точний метод дiагностики дефiциту активностi Г-6-ФДГ:
796. Характерний час захворювання фавизмом:
797. Серповидноклiтинна анемiя зумовлена:
798. Основнi патогенетичнi змiни при серповидноклiтиннiй анемiї:
799. Домiнуючi клiнiчнi вияви серповидноклiтинної анемiї:
800. Картина кровi при серновидноклiтиннiй анемiї:
801. Морфлогiчнi особливостi еритроцитiв при серповидноклiтиннiй анемiї:
802. Найбiльш простий i доступний спосiб дiагностики серповидноклiтинної анемiї:
803. Найбiльш характерний симптом серповидноклiтинної анемiї у дiтей:
804. У яких випадках спостерiгаються клiнiчнi змiни при гетерозиготнiй формi гемоглобiнопатiї S?
805. Основнi вияви при поєднаннi гетерозиготної форми серпиовидноклiтинної анемiї з бета-таласемiєю:
806. Лiкування серновидноклiтинної анемiї:
807. Основний патогенетичний чинник розвитку таласемiй:
808. Лiкування альфа-таласемiї:
809. Найбiльш характерний час вияву клiнiчної картини таласемiї:
810. Характернi змiни кiсток скелету при таласемiї:
811. Колiрний показник при таласемiї:
812. Картина кровi при таласемiї:
813. Представлена на малюнку картина крові характерна для
814. Представлена картина крові характерна для анемії при
815. На малюнку представлена картина при
816. На малюнку представлена картина при
817. Представлена на малюнку картина крові характерна для
818. Патогенетичний чинник розвитку аутоiмунних гемолiтичних анемiй:
819. Клiнiчнi вияви бета-таласемiї:
820. Патогенез аутоiмунної гемолiтичнiй анемiї перебуває у:
821. Патогенез трансiмунної гемолiтичнiй анемiї:
822. Картина при придбанiй гемолiтичнiй анемiї:
823. Колiрний показник при аутоiмуннiй гемолiтичнiй анемiї коливається в межах:
824. Кiлькiсть тромбоцитiв при аутоiмуннiй гемолiтичнiй анемiї:
825. Вмiст бiлiрубiну при аутоiмуннiй гемолiтичнiй анемiї у бiльшостi хворих коливається в межах:
826. ШОЕ у бiльшостi хворих аутоiмунною гемолiтичною анемiєю:
827. Початок аутоiмунної гемолiтичнiй анемiї з тепловими гемагглютининами звичайно:
828. Вмiст гемоглобiну при аутоiмуннiй гемолiтичнiй анемiї з тепловими гемолiзинами в межах:
829. Характерною особливiстю аутоiмунної гемолiтичної анемiї з тепловими гемолiзинами є:
830. Вмiст бiлiрубiну при аутоiмуннiй гемолiтичнiй анемiї з тепловими гемолiзинами:
831. Показання до спленектомiї при аутоiмуннiй гемолiтичнiй анемiї:
832. Чи запобiгає спленектомiя гемолiтичним кризам при анемiї, викликанiй гемолiзинами?
833. Лабораторнi ознаки природженої метгемоглобiнопатiї:
834. Дiагностика набутої гiпопластичної анемiї заснована на виявленнi:
835. Дiагностика аутоiмунної гемолiтичної анемiї заснована на:
836. Патогенетичнi фактори при хворобi Маркiафави-Мiкелi:
837. Температура тiла при загостреннi гемолiтичної анемiї з неповними тепловими агглютининами (градус Цельсія):
838. При яких формах придбаних гемолiтичних анемiй спостерiгається бiльш виразне збiльшення розмiрiв селезiнки:
839. При якій придбаній гемолiтичнiй анемiї спостерігаються мiкроциркуляторні розлади:
840. Пряма проба Кумбса використовується для визначення наявностi антитiл:
841. Непряма проба Кумбса використовується для визначення наявностi антитiл:
842. У яких випадках аутоiмунної гемолiтичної анемiї можлива негативна пряма проба Кумбса?
843. Дiагностика аутоiмунної гемолiтичної анемiї з тепловими гемолiзинами заснована:
844. Дiагностика хвороби Маркiафави-Мiкелi заснована:
845. Для якого виду гемолiтичної анемiї характерна наявнiсть двуфазних гемолiзинів Доната-Ландштейнера?
846. Основний метод лiкування аутоiмунних гемолiтичних анемiй
847. Основне мiсце утворення антиеритроцитних антитiл при гемолiтичнiй анемiї:
848. Iнтенсивнiсть жовтяницi при придбанiй гемолiтичнiй анемiї:
849. У яких випадках показанi iмунодепресанти для лiкування гемолiтичної анемiї?
850. Ефективнiсть спленектомiї при аутоiмуннiй гемолiтичнiй анемiї з повними холодовими агглютининами:
851. Найбiльш ефективний вид терапiї гемолiтичнiй анемiї з повними холодовыми агглютининами:
852. Причина пiдвищеного руйнування перелитих еритроцитiв при придбанiй гемолiтичнiй анемiї:
853. Критерiї клiнiко-гематологiчної ремiсiї набутої гемолiтичної анемiї:
854. Найбiльш iнформативнi тести для визначення посиленої гемолiтичнiй активностi селезiнки:
855. Лабораторнi ознаки парцiальної червоноклітинної аплазiї:
856. Патогенез парцiальної червоноклiтинної аплазiї пов'язаний з:
857. Колiрний показник при парцiальної червоноклiтиннiй гiпоплазии кiсткового мозку:
858. Який вид терапiї є найбiльш ефективним при парцiальнiй червоноклiтиннiй аплазiї?
859. Який вид терапiї є найбiльш ефективним при анемiї типу Фанконi?
860. В якому вiцi найбiльш часо розвивається анемiя Фанконi?
861. Характерна картина кiстковомозкового пунктата при анемiї Фанконi:
862. Вмiст залiза в сироватцi кровi при парцiальнiй червоноклiтиннiй аплазiї:
863. У якому вiцi найчастiше розвивається хвороба Даймонд-Блекфана?
864. Картина кровi при анемiї Даймонд-Блекфана:
865. Мiєлограма при анемiї Даймонд-Блекфана характеризується:
866. Найбiльш вiрогiдний патогенетичний механiзм розвитку анемiї Даймонд-Блекфана:
867. Найбiльш ефективний вид терапiї при анемiї Даймонд-Блекфана:
868. У якому вiцi найчастiше розвивається анемiя типу Ерлiха?
869. Клiнiчнi прояви анемiї типу Ерлiха:
870. Картина кровi при анемiї типу Ерлiха:
871. Колiрний показник при анемiї типу Фанконi:
872. Який синдром переважає в клiнiчнiй картинi при придбанiй гiпопластичнiй анемiї?
873. Картина кровi при гiпопластичнiй анемiї:
874. Картина кiсткового мозку при гiпопластичнiй анемiї:
875. Основний вид терапiї гiпопластичної анемiї:
876. Основна причина розвитку гемолiза у новонароджених при резус-конфлiктi:
877. Критичний рiвень непрямого бiлiрубiна, при якому розвивається ядерна жовтяниця плоду:
878. Вмiст гемоглобiну при важкiй формi гемолiтичнiй хворобi, новонародженого звичайно складає:
879. Критерiї дiагностики ступеня тяжкостi гемолiтичнiої хворобi новонароджених:
880. При I ступеню тяжкостi гемолiтичної хвороби новонароджених дiагностичнi критерiї:
881. II ступiнь тяжкостi гемолiтичної хвороби новорожеденных характеризується наступними клiнiко-лабораторними показниками:
882. III ступiнь тяжкостi гемолiтичної хвороби новонароджених характеризується наступними клiнiко-лабораторними показниками:
883. Дiагноз гемолiтичної хвороби новонародженого заснований на:
884. Картина кровi новонародженого при резус-конфлiктi:
885. Прогноз при гемолiтичнiй хворобi плоду i новонародженого з унiверсальним набряком:
886. Лiкування гемолiтичної хвороби новонароджених:
887. Найбiльш часта причина розвитку пароксизмальної холодової гемоглобiнурiї:
888. Якi антитiла викликають гемолiз при пароксизмальнiй холодовiй гемоглобiнурiї?
889. Iнтервал мiж переливаниями кровi при гемолiтичнiй хворобi новонароджених:
890. Лiкування пароксизмальної холодової гемоглобiнурiї:
891. Лабораторнi ознаки хвороби Маркiафави-Мiкелi:
892. Основний патогенетичний чинник хвороби Маркiафави-Мiкелi:
893. Найбiльш характерна клiнiчна ознака хвороби Маркiафави-Мiкелi:
894. Найбiльш часта причина смертi при хворобi Маркiафави-Мiкелi:
895. Вмiст гемоглобiну у хворих хворобою Маркiафави-Мiкелi:
896. Колiрний показник при пароксизмальнiй нiчнiй гемоглобiнурiї:
897. Осмотична резистентнiсть еритроцитiв при хворобi Маркiафави-Мiкелi:
898. Рiвень ретикулоцитiв при хворобi Маркiафави-Мiкелi:
899. Основний вид терапiї хвороби Маркiафави-Мiкелi:
900. Патогенез маршової гемоглобiнурiї:
901. Найбiльш частий симптом при маршовiй гемоглобiнурiї:
902. Патогенез гемолiза при опiковiй хворобi:
903. Лабораторнi ознаки дизеритропоетичної анемiї:
904. Морфологiчнi особливостi I типу дизеритропоетичної анемiї:
905. Морфологiчнi ознаки при II типi дизеритропоетичної анемiї:
906. Морфологiчнi особливостi при III типi дизеритропоетичних анемiй:
907. Найбiльш простий i доступний спосiб дiагностики серповидноклiтинної анемiї:
908. Лiкування серновидноклiтинної анемiї:
909. Основний патогенетичний чинник розвитку таласемiй:
910. Патогенез гiпопластичної анемiї пов'язаний з:
911. Клiнiчна картина депресiї кровотворення при гiпопластичної анемiї складається з:
912. Кiлькiсть ретикулоцитiв при надбанiй гiпопластичнiй анемiї:
913. Колiрний показник при гiпопластичнiй анемiї:
914. Чи характерне збiльшення селезiнки при гiпопластичнiй анемiї:
915. Основний метод дiагностики гiпопластичних анемiй:
916. Чи присутнi нормоцити в кровi при гiпопластичній анемiї:
917. Терапiя парціальних гiпоплазій кiсткового мозку:
918. Найбiльш ефективна терапiя придбаних гiпопластичних анемiй:
919. Вмiст залiза в сироватцi кровi при гiпопластичній анемiї:
920. Кiлькiсть ретикулоцитiв при хронiчнiй залiзодефiцитнiй анемiї:
921. По класифiкацiї Гельмейєра ретикулоцити при залiзодефiцитнiй анемiї представленi:
922. Де вiдбувається всмоктування залiза:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів