Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


6. Гастроентерологія

5. "Захворювання печiнки"


610. У центрi печiнкової дольки знаходиться:
611. У центрi ацинусу знаходиться:
612. Локалiзацiя простору Дiссе:
613. Не вiдноситься до лiмфатичної системи печiнки:
614. Участь печiнки в азотистому обмiнi полягає у:
615. Наявнiсть синдрому Жильбера-Мейленграхта пiдтверджує:
616. До iндикаторiв цитолiтичного синдрому не вiдноситься:
617. У мiкроворсинках бiлiарного полюсу гепатоциту мiстяться ферменти, крiм:
618. Етап лiпiдного обмiну, що вiдбувається за межами печiнки:
619. Дiагностичний тест, що НЕ вiдображує мезенхимально-запальний синдром:
620. До iндикаторiв порто-кавальної енцефалопатiї НЕ вiдноситься:
621. Iндикатор регенерацiї та пухлинного росту печiнки - це:
622. Синдром, НЕ ХАРАКТЕРНИЙ для хронiчного гепатиту:
623. Вирiшальне значення в процесi хронiзацiї гострого вiрусного гепатиту В має:
624. НЕ ВИКЛИКАЄ розвитку хронiчного гепатиту:
625. Ознака, що свiдчить ПРОТИ наявностi у хворого холестатичного синдрому:
626. Нетипово для хронiчного гепатиту з вираженою активнiстю:
627. НЕ МОЖНА вiднести до типових ознак аутоiмунного гепатиту:
628. Механiзм дiї глюкокортикостероїдiв:
629. НЕ ЯВЛЯЄТЬСЯ протипоказанням для призначення глiюкокортикостероїдiв при аутоiмунному гепатитi:
630. Головним у патогенезi надпечiнкової жовтяницi є:
631. Вмiст кон'югованого (прямого) бiлiрубiну в кровi пiдвищений при:
632. Яке з перелiчених захворювань НЕ приводить до розвитку цирозу печiнки?
633. Виявлення у кровi хворих при гепатитах та цирозах печiнки НВе антигену та ДНК вiруса гепатита В передбачає призначення:
634. Етiологiчним фактором цирозу печiнки НЕ може бути:
635. Лабораторним показником запально-некротичноi активностi цирозу печiнки є:
636. При цирозах печiнки спостерiгається:
637. Цироз печiнки вiдрiзняється вiд хронiчного гепатиту:
638. Порушення цитоархiтектонiки печiнкової дольки, характерне для цирозу печiнки може виникнути внаслiдок:
639. Обхiдний портальний кровообiг при цирозi печiнки зумовлює:
640. Макронодулярнi форми цирозу печiнки НЕ ХАРАКТЕРНI для:
641. Мiкронодулярнi форми цирозу печiнки НЕ ХАРАКТЕРНI для:
642. Етiологiчнi фактори цирозу:
643. До клiнiчних симптомiв стадiї С цирозу печiнки за Чайльдом-Пью НЕ ВIДНОСИТЬСЯ:
644. Основними лабораторними показниками запально-некротичної активностi цирозу печiнки є пiдвищення рiвня у сироватцi кровi:
645. Судинна декомпенсацiя при цирозi печiнки характеризується:
646. Хвороба Рандю-Ослера:
647. При початковiй стадiї (А за Чайльдом-Пью) цирозу печiнки диференцiйний дiагноз проводять з:
648. Найбiльш достовiрним методом диференцiйної дiагностики при раннiй стадiї цирозу печiнки є:
649. Гiперспленiзм супроводжується:
650. Проявом ендокринних порушень при цирозi печiнки є:
651. Вiдмiннi особливостi цукрового дiабету при цирозi печiнки:
652. Остеопороз при цирозi печiнки НЕ пов'язаний з:
653. До порушень у статевiй сферi при цирозi печiнки у чоловiкiв НЕ ВIДНОСИТЬСЯ:
654. До порушень у статевiй сферi у жiнок вiдноситься:
655. Синдром мальабсорбцiї у хворих на цироз печiнки розвивається внаслiдок:
656. Стiйка стеаторея при цирозi печiнки приводить до:
657. При наявностi лихоманки у хворих цирозом печiнки диференцiйний дiагноз слiд проводити з:
658. До лiкарських препаратiв, що мають гепатотоксичну дiю, вiдноситься:
659. У хворих цирозом печiнки лихоманка може бути зумовлена:
660. Наслiдком портальної гiпертензiї при цирозi печiнки є:
661. Ознаки портальної гiпертензiї у початковiй компенсованiй фазi:
662. Найбiльш iнформативним методом iнструментального дослiдження портальної системи є:
663. До портальної гiпертензiї приводить:
664. Основнi ознаки синдрому Бадда-Кiарi
665. Спленомегалiю можуть викликати:
666. Для гiперспленiзму НЕ ХАРАКТЕРНА:
667. Спленектомiя може ускладнюватися:
668. Патогенез асцита при цирозi печiнки пов'язан:
669. При набряково-асцитичному синдромi, що ускладнює цироз печiнки, НЕ вiдбувається:
670. Для набряково-асцитичного синдрому при цирозi печiнки характерно:
671. Вторинний гiперальдостеронiзм НЕ розвивається при:
672. Причиною гiперальдостеронiзму при цирозi печiнки найчастiше являється:
673. Збiльшення об'єму живота НЕ вiдбувається :
674. Асцит при цирозi печiнки слiд диференцiювати:
675. Асцитична рiдина при неускладненому асцитi i цирозi печiнки найчастiше являється:
676. При цирозi печiнки асцит може бути:
677. Геморагiчний асцит при цирозi печiнки:
678. Хворим цирозом печiнки при наявностi асциту показано призначення:
679. При цирозi печiнки з асцитом застосовують:
680. При цирозi печiнки з асцитом НЕ застосовують:
681. До калiйзберiгаючих дiуретикiв НЕ вiдносяться:
682. Клiнiчнi прояви гiпокалiємiї у хворих цирозом печiнки НЕ включають в себе:
683. При гiперкалiємiї у хворих цирозом печiнки НЕ призначають:
684. До калiйвмiщуючих продуктiв НЕ вiдносять:
685. До основних ускладнень дiуретичної терапiї при цирозi печiнки з асцитом НЕ вiдносяться:
686. До причин виникнення цирозу печiнки вiдносяться:
687. У хворих цирозом печiнки при наявностi асцита та гiпонатрiємiї необхiдно:
688. При гiпокалiємiї, викликанiй лiкуванням дiуретиками, хворим з асцитом НЕ проводять:
689. Гiперкалiємiя у хворих цирозом печiнки може бути викликана надмiрним введенням:
690. При гепаторенальному синдромi збiльшується:
691. Клiнiчнi прояви гепаторенального синдрому:
692. До заходiв профiлактики гепаторенального синдрома вiдносять:
693. При гепаторенальному синдромi ПРОТИПОКАЗАНО:
694. Клiнiчнi прояви асцита-перитонiта у хворих цирозом печiнки:
695. Ускладнення асцитичного синдрому при цирозi печiнки:
696. На фонi кровотечi при цирозi печiнки:
697. Гострi геморагiчнi ускладнення цирозу печiнки:
698. При кровотечi iз варикозно розширених вен стравоходу "НЕ використовують:
699. Розвитку печiнкової енцефалопатiї при цирозi печiнки сприяють:
700. Лiкувальний парацентез НЕ супроводжується:
701. Енцефалопатiя також може супроводжувати:
702. Для "печiнкової енцефалопатiї НЕ характерно:
703. Для лiкування печiнкової енцефалопатiї застосовують:
704. Для лiкування печiнкової енцефалопатiї використовують:
705. Для лiкування печiнкової енцефалопатiї найбiльш ефективне призначення:
706. Для лiкування цироза печiнки, ускладненого енцефалопатiєю НЕ використовують:
707. Печiнкова енцефалопатiя та кома НЕ можуть розвинутися при:
708. До основних токсинiв, що викликають печiнкову енцефалопатiю, вiдносять:
709. До несправжнiх нейротрансмiтерiв, що зумовлюють розвиток печiнкової енцефалопатiї, вiдносяться:
710. Амонiєгенез посилює:
711. Дiєта хворих з печiнковою енцефалопатiєю НЕ повинна вмiщувати:
712. Лiкувальнi заходи при цирозi печiнки визначаються:
713. Терапiя при неактивному компенсованому цирозi печiнки:
714. Звичайнi терапевтичнi дози фармпрепаратiв можуть обумовити токсичний ефект при:
715. Преднiзолон застосовується для лiкування:
716. Клiнiчно синдром вiдмiни глюкокортикоїдiв НЕ проявляється:
717. При тривалiй терапiї глюкокортикоїдами рекомендують:
718. Азатiоприн "НЕ протипоказаний:
719. До ефективних гепатопротекторiв, що використовуються при захворюваннях печiнки вiдносяться:
720. Ефективною дозою препаратiв, що мiстять есенцiальнi фосфолiпiди є:
721. До форм цироза печiнки, що викликанi генетично обумовленими ферментопатiями, НЕ "вiдносять:
722. Вiрусний цироз печiнки НЕ може розвинутися пiсля:
723. Жовтяниця вагiтних рiдше за все виникає в результатi:
724. Патогенетичне лiкування при гемохроматозi включає застосування:
725. Для верифiкацiї дiагнозу гепатолентикулярної дегенерацiї НЕ обов'язково:
726. Для лiкування хвороби Коновалова-Вiльсона звичайно застосовують:
727. При хронiчному гепатитi вiрусної етiологiї доцiльно призначити:
728. При хронiчнiй портосистемнiй енцефалопатiї НЕ доцiльно призначати:
729. Характернi ураження печiнки при неспецифiчному виразковому колiтi:
730. Альфа-фетопротеїн має важливе значення при злоякiсних пухлинах:
731. Печiнкова енцефалопатiя та печiнкова кома можуть ускладнити цироз печiнки при:
732. При первинному бiлiарному цирозi НЕ слiд вживати:
733. Iдiопатичний (первинний ) гемохроматоз:
734. Клiнiчнi прояви гемохроматозу:
735. Бронзовий дiабет - це синонiм:
736. Для пiдтвердження гемохроматозу необхiдно дослiдження:
737. Який показник найбiльш iнформативний для прогнозування "зростання печiнкової недостатностi:
738. Дослiдження бiоптату печiнки при синдромi Жiльбера ( доброякiсної гiпербiлiрубiнемiї):
739. При наявностi триади симптомiв : жовтяниця, лихорадка, озноб має мiсце:
740. Появу печiнкового запаху з ротової порожнини пов'язують перш за все з порушенням обмiну:
741. Для виявлення початкових стадiй порушень функцiї печiнки найбiльш iнформативними є:
742. Синдром внутрiшньопечiнкового холестазу НЕ супроводжується пiдвищенням в кровi:
743. Коньюгована гiпербiлiрубiнемiя має мiсце при:
744. Найбiльш iнформативнi для дiагностики синдрома печiнково-клiтинної недостатностi при гострому вiрусному гепатитi:
745. Печiнкова енцефалопатiя може ускладнити перебiг:
746. Провокують розвиток печiнкової енцефалопатiї при печiнковiй недостатностi:
747. До факторiв, що попереджують розвиток печiнкової енцефалопатiї та печiнкової "недостатностi, вiдносять:
748. У патогенезi печiнкової енцефалопатiї має значення:
749. Незамiнима амiнокислота метионiн:
750. Розвитку печiнкової енцефалопатiї НЕ сприяють:
751. До заходiв, що сприяють профiлактицi цирозу печiнки вiдносяться:
752. До захворювань судин печiнки НЕ вiдносять:
753. Причини аневризми печiнкової артерiї:
754. Клiнiка аневризми печiнкових артерiй залежить вiд:
755. При об'єктивному дослiдженнi для аневризми печiнкових артерiй найбiльш характерно:
756. Клiнiчним проявом аневризми печiнкової артерiї може бути:
757. У дiагностицi аневризми печiнкової артерiї найбiльш iнформативними є :
758. Причина "розвитку жовтяницi при аневризмi печiнкової артерiї:
759. Причини iнфаркту печiнки:
760. Розвитку iнфаркта печiнки не сприяє:
761. Завершення гострої непрохiдностi печiнкової артерiї НЕ залежить вiд:
762. Для iнфаркту печiнки не характернi:
763. Не використовуються в лiкуваннi iнфаркту печiнки:
764. Причиною пiлєтромбоза не являється:
765. Крiм воротної вени при пiлєтромбозi найбiльш часто вражаються:
766. В клiнiцi хронiчного пiлєтромбозу центральне мiсце посiдає:
767. Найбiльшу iнформацiю для дiагностики пiлєтромбоза дають данi:
768. Запiдозрити пiлєтромбоз можливо при наявностi:
769. Пiлєфлебiт - це:
770. До причин виникнення пiлєфлебiту НЕ вiдносяться:
771. Для пiлєфлебiту характернi:
772. До ускладнень пiлєфлебiту НЕ вiдносяться:
773. На приєднання до пiлетромбозу пiлєфлебiта вказує:
774. Основне мiсце в лiкуваннi хворих пiлєфлебiтом займає застосування:
775. Хвороба Кiарi та синдром Бадда-Кiарi - це захворювання:
776. Причина хвороби Кiарi:
777. Причини синдрому Бадда-Кiарi:
778. Для хвороби Бадда-Кiарi "та синдрому Бадда-Кiарi НЕ характернi:
779. Особлива вiдмiннiсть хвороби Кiарi вiд синдрому Бадда-Кiарi:
780. Основна клiнiчна ознака ураження печiнкових i портальних вен:
781. Для дiагностики портальної гiпертензiї використовуються данi:
782. При портальнiй гiпертензiї тиск у воротнiй венi:
783. В результатi метаболiзму етанола утворюється:
784. Вживання етанолу призводить до пiдвищеного утворення:
785. Токсична дiя етанолу пов'язана iз пiдвищеним утворенням:
786. Найбiльш специфiчна гiстологiчна ознака алкогольного гепатита:
787. Причинами жирового гепатозу являються:
788. Основна причина жирової iнфiльтрацiї печiнки при алкоголiзмi:
789. Жирову iнфiльтрацiю при алкогольних ураженнях печiнки необхiдно диференцiювати з жировою iнфiльтрацiєю при:
790. В клiнiцi жирової iнфiльтрацiї печiнки найбiльш характерно:
791. Розвиток диспепсичного синдрому при жировiй iнфiльтрацiї печiнки алкогольної етiологiї пов'язаний:
792. Диспепсичний синдром при жировiй iнфiльтрацiї посилюється при прийомi:
793. Повне виключення алкоголю при жировiй iнфiльтрацiї печiнки алкогольної етiологiї приводить до:
794. В лiкуваннi жирової iнфiльтрацiї печiнки алкогольної етiологiї основне мiсце займає:
795. В дiагностицi жирової iнфiльтрацiї печiнки найбiльш iнформативнi показники:
796. Для дiагностики жирової iнфiльтрацiї печiнки алкогольної етiологiї найбiльш iнформативнi наступнi iнструментальнi методи:
797. У розвитку алкогольного гепатиту має значення:
798. Алкогольну етiологiю гепатита не можна виключити:
799. При зiбраннi анамнезу у хворих хронiчними захворюваннями печiнки необхiдно вияснити:
800. Хронiчний алкогольний гепатит необхiдно диференцiювати з рiзними хворобами печiнки, КРIМ:
801. Синдром Цiве спостерiгається при:
802. Для синдрома Цiве НЕ характерно:
803. На вiдмiну вiд гострого вiрусного гепатита при гострому алкогольному гепатитi НЕ буває:
804. Найбiльш часто алкогольний хронiчний гепатит протiкає:
805. В залежностi вiд величини регенераторних вузлiв паренхiми печiнки алкогольний цироз може бути:
806. Стадiю компенсацiї патологiчного процесу при цирозi печiнки оцiнюють згiдно з критерiями Чальда-П'ю:
807. Одна з основних ознак, що дозволяє вiдрiзнити алкогольний цироз печiнки вiд алкогольного гепатиту:
808. Для алкогольного цирозу найбiльш характерно:
809. На алкогольну етiологiю цироза печiнки вказує:
810. Найбiльш iнформативний метод для дiагностики алкогольного цироза печiнки:
811. Основною патогенетичною ознакою вiдмiнностi формування цирозу печiнки вiд гепатиту є:
812. Згiдно з етiологiєю видiляють наступнi види цирозiв:
813. Етiологiчне лiкування алкогольного гепатиту:
814. Розвиток портальної гiпертензiї можливий при:
815. Схильнiсть до розвитку холелiтiазу характерна для хворих з :
816. Вiруснi гепатити ( А i В) - це захворювання :
817. Основний шлях передачi вiруса гепатиту А:
818. Основний шлях передачi вiруса гепатита В:
819. Основне мiсце первинної локалiзацiї вiруса гепатита А у людини:
820. У лiкуваннi фульмiнантних форм гострого гепатиту застосовують:
821. Дельта-вiрус являється причиною розвитку
822. Асоцiацiя вiруса гепатита В та дельта-вiруса:
823. Особливiсть епiдемiологiчного процесу при вiрусному гепатитi А та Е:
824. До вiрусоспецифiчних антигенiв вiруса гепатита В НЕ вiдносяться:
825. Форми iнфекцiйного процесу, що зустрiчаються при гострому вiрусному гепатитi:
826. По етiологiчнiй ознацi НЕ видiляють наступний гострий гепатит:
827. Найчастiше вiрусний гепатит А закiнчується:
828. Вiрусний гепатит В НЕ приводить до розвитку:
829. Для вiрусного гепатита А найбiльш характерна поява в кровi:
830. При безжовтяничнiй формi гострого вiрусного гепатиту ВIДСУТНI:
831. Який з маркерiв хронiчного вiрусного гепатиту В НЕ виявляється у кровi:
832. При жовтяничнiй формi вiрусного гепатиту НЕ спостерiгається:
833. Важкiсть вiрусного гепатиту визначається наявнiстю та вираженiстю:
834. Для прогнозування доброякiсностi протiкання вiрусного гепатиту характерно:
835. Зменшення розмiрiв печiнки на фонi вираженої клiнiки вiрусного гепатиту характерно для :
836. Для важких форм вiрусного гепатиту НЕ характерно:
837. Основним методом для дiагностики вiрусного гепатиту А "НЕ являється:
838. Вирiшальне значення для постановки дiагноза вiрусного гепатиту В має:
839. В продромальному перiодi вiруснi гепатити необхiдно диференцiювати:
840. Вiруснi гепатити в жовтяничний перiодi слiд диференцiювати:
841. В жовтушний перiод вiрусного гепатиту НЕ має необхiдностi проводити диференцiйний дiагноз:
842. Реконвалесценцiя при вiрусному гепатитi вважається подовженою при строках:
843. Протiкання гострого гепатиту обтяжують:
844. Дiєта хворих гострим гепатитом НЕ повинна "вмiщувати:
845. В жовтяничний перiод гострого гепатиту iз харчування слiд виключити:
846. При наростаннi явищ печiнково-клiтинної недостатностi харчування слiд редуцiювативати за рахунок:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів