Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


6. Гастроентерологія

4. "Захворювання жовчного мiхура та жовчевиводних шляхiв"


443. Жовчний мiхур знаходиться:
444. Жовчний мiхур в нормi:
445. Мiхуровий проток з'єднує:
446. Епiтелiй серединнопечiнкових протокiв:
447. Заповнення жовчного мiхура жовчю вiдбувається пiд впливом:
448. Жовчний мiхур приймає участь:
449. Основним гормоном, що регулює моторну евакуацiю i скорочення жовчного мiхура, являється:
450. В жовчному мiхурi з жовчю проходять наступнi змiни:
451. Утворення жовчi - це функцiя:
452. В мiжтравний перiод сфiнктер Оддi:
453. Сфiнктер Оддi розкривається пiд впливом:
454. Жовчнi кислоти в печiнцi синтезуються iз:
455. Кон'югацiя жовчних кислот вiдбувається:
456. Декон'югацiя жовчних кислот в основному вiдбувається:
457. Кон'югацiя жовчних кислот вiдбувається:
458. Жовчнi кислоти в кишечнику:
459. Для ентерогепатичної циркуляцiї жовчних кислот важливе значення має функцiональний стан:
460. Жовчнi кислоти приймають участь в травленнi:
461. Основна роль жовчних кислот в травленнi - це:
462. За допомогою жовчних кислот всмоктуються:
463. Жовчнi кислоти приймають участь у всмоктуваннi:
464. Жовчнi кислоти мають вплив на кишкiвник:
465. Загальний вплив жовчних кислот полягає у їх здатностi викликати
466. Первиннi дискiнезiї жовчного мiхура найчастiше виникають:
467. Ниючий постiйний бiль у правому пiдребер'ї найбiльш характерний для:
468. При пальпацiї органiв черевної порожнини для захворювань жовчного мiхура найбiльш характерне вiдчуття болючостi
469. Гiркий присмак у ротi - це, найбiльш типова ознака:
470. Хологенна дiарея - це типова ознака:
471. Диспепсичний синдром при захворюваннях жовчного мiхура пов'язаний з порушенням травлення:
472. Основна причина дискiнезiї жовчного мiхура:
473. Дискiнезiя жовчного мiхура - це:
474. Найбiльш характерна ознака гiпертонiчно-гiперкiнетичноi дискiнезiї жовчного мiхура
475. У межприступний перiод хворi з гiперкiнетичною дискiнезiєю частiше скаржаться на:
476. Розвиток дискiнезiї жовчного мiхура по гiпотонiчному типу часто пов'язаний з:
477. Гiпотонiя жовчного мiхура найбiльш часто спостерiгається при:
478. При гiперкiнетичнiй дискiнезiї жовчного мiхура, на вiдмiну вiд жовчнокам'яної хвороби не буває:
479. Часте сечовипускання при захворюваннях жовчного мiхура та жовчовивiдних шляхiв найбiльш характерне для:
480. Розвиток гiпотонiчної дискiнезiї жовчного мiхура у хворих з атрофiчними формами гастродуоденiту пов'язаний з:
481. Гiпертонiчний жовчний мiхур на рентгенiвських знiмках має форму:
482. Гiпотонiчний жовчний мiхур на рентгенiвських знiмках має форму:
483. Брадикардiя при захворюваннях жовчовивiдних шляхiв пов'язана з:
484. Тахiкардiя при хронiчних холециститах найчастiше пов'язана:
485. Для розвитку гострого холециститу необов'язково:
486. Гострий холецистит найбiльш часто розвивається:
487. Яким шляхом iнфекцiя не розповсюджується на жовчовивiднi шляхи?
488. Бактерiостатичнi та бактерициднi властивостi мають наступнi компоненти жовчi:
489. Напруження м'язiв у дiлянцi правого пiдребер'я характерне для:
490. Гострий катаральний холецистит по клiнiцi нагадує:
491. Розлитий бiль по всьому животу з напруженням м'язiв та позитивними симптомами подразнення очеревини при захворюваннях жовчного мiхура характерний для:
492. Тяжкiсть гострого холециститу визначається:
493. До ускладнень гострого холециститу не вiдносять:
494. Типова форма хронiчного холециститу:
495. У розвитку диспепсичного синдрому при холециститах найбiльш важливе значення має:
496. Фактор, що не сприяє холелiтiазу:
497. Фактор, що не приймає участь у розвитку холестеринового холелiтiазу:
498. Тяжкiсть хронiчного холециститу визначається:
499. Симптом Ортнера-Рашбе характерний для:
500. Приступ печiнкової колiки не ускладнюється:
501. Для диспепсичного синдрому при захворюваннях жовчовивiдних шляхiв не характерно:
502. Частота холелiтiазу залежить вiд:
503. Виникнення болю при жовчнокам'янiй хворобi зумовлене:
504. Причина жовтяницi при жовчнокам'янiй хворобi:
505. Причина пiдвищення ШОЕ при хронiчному холециститi:
506. Фактор нуклеацiї в жовчi - це:
507. Фактор нуклеацiї має значений для розвитку:
508. Холелiтiаз рiдко зустрiчається:
509. Механiзм збiльшення активностi лужної фосфатази при приступi печiнкової колiки пов'язаний з:
510. Висхiдний шлях iнфiкування жовчовивiдних шляхiв частiше всього можливий при:
511. Холестериновий холелiтiаз - це захворювання:
512. Пiгментнi каменi у жовчному мiхурi найчастiше утворюються внаслiдок:
513. Ознака вiдмiни гострого холециститу вiд хронiчного:
514. Гiркий смак у ротi у хворих хронiчними захворюваннями жовчного мiхура та жовчовивiдних шляхiв - це наслiдок:
515. Найбiльш типовий симптом механiчної жовтяницi, викликаної здавлюванням загального жовчного протоку:
516. З бiохiмiчних показникiв для механiчної жовтяницi найбiльш характерно:
517. В розвитку холелiтiазу найбiльш суттєву роль має:
518. Збiльшення вмiсту жовчних кислот в жовчi може викликати:
519. Iстинний холеретик:
520. Протипоказом для призначення холеретикiв є:
521. Холекiнетики протипоказанi при:
522. Хологенну дiарею викликає:
523. Концентрацiйна функцiя жовчного мiхура при проведеннi холеграфiї оцiнюється по:
524. Найбiльш iнформативним є наступний спосiб:
525. Для проведення холеграфiї найбiльш ефективними вважаються наступнi контрастнi речовини:
526. Фактор, що не сприяє холелiтiазу:
527. Пероральна холеграфiя не показана хворим:
528. Для успiшної пероральної холеграфiї важливе значення має:
529. Для внутрiшньовенної холеграфiї важливим є:
530. Моторно-евакуаторну функцiю жовчного мiхура при проведеннi холецистографiї оцiнюють по:
531. До основних рентгенологiчних ознак гiпотонiї жовчного мiхура не вiдносять:
532. Не дає тiнi на холецистограмi:
533. Для оцiнки функцiонального стану жовчного мiхура при дуоденальному зондуваннi не має значення:
534. Для гiперкiнетичної дискiнезiї жовчного мiхура при дуоденальному зондуваннi не характерно:
535. До опадкових елементiв при мiкроскопiї жовчi вiдносять:
536. В жовчi здорової людини не знаходять:
537. Мiкролiти це:
538. Наявнiсть мiкролiтiв свiдчить про:
539. При чому протипоказано проведення дуоденального зондування:
540. Дуоденальне зондування протипоказано хворим з:
541. Гiпохолiя це:
542. Основнi компоненти жовчi це:
543. Жовчнi кислоти синтезуються iз:
544. Основним ферментом стимулюючим перетворення холестерину в жовчнi кислоти є:
545. Первиннi жовчi кислоти - це жовчнi кислоти, що утворюються:
546. На синтез жовчних кислот має вплив:
547. Коньюгацiя жовчних кислот - це їх поєднання з:
548. Коньюгацiя жовчних кислот проходить в:
549. Деконьюгацiя жовчних кислот проходить в:
550. У здорової людини компоненти жовчi знаходяться:
551. Найбiльший вплив на синтез жовчних кислот має:
552. Високий рiвень жовчних кислот в кровi портальної вени:
553. Дисбактерiоз кишечника:
554. При дисбактерiозi в жовчi збiльшується вмiст:
555. В кровi жовчнi кислоти викликають:
556. В гепатоцитах жовчнi кислоти покращують видiлення:
557. В серединнопечiнкових протоках жовчнi кислоти:
558. Дезоксихолева кислота має здатнiсть:
559. Холестерин жовчi має властивостi:
560. В харчуваннi хворих з гiпотонiєю жовчного мiхура показано збiльшити кiлькiсть:
561. В харчуваннi хворих жовчнокам'яною хворобою слiд обмежити вживання:
562. Жовчнi кислоти в просвiтi кишечника:
563. Надлишок жовчних кислот в шлунково-кишковому каналi може викликати:
564. Зменшувати вмiст жовчних кислот в просвiтi кишечника мають здатнiсть:
565. При призначеннi антибiотикiв в лiкуваннi хворих з хронiчними холецистами враховуємо:
566. Антибактерiальна терапiя показана при холециститах, що перебiгають з:
567. Пiсля закiнчення курсу антибiотикотерапiю хворим слiд призначити:
568. Найбiльш ефективним при лiкуваннi хронiчного холециститу з пiдвищеними лiтогенними властивостями жовчi є призначення:
569. Лiтофальк найбiльш рацiонально призначати хворим з початковими стадiями:
570. Для успiшного розчинення холестеринових каменiв найбiльше значення має:
571. Пiсля закiнчення основного курсу терапiї препаратами жовчних кислот i позитивного результату /конкременти не регiструються при ультразвуковому дослiдженнi/ лiкування слiд:
572. Найнебезпечнiшим ускладненням медикаментозної лiтотрипсiї є:
573. Одним iз ускладнень медикаментозного розчинення холестеринових каменiв є розвиток:
574. Медикаментозна лiтотрипсiя показана хворим з:
575. При гiпотонiї жовчного мiхура найкраще призначати мiнеральнi води, багатi:
576. Електрофорез iз спазмолiтиками найбiльш показаний хворим:
577. Постхолецистектомiчний синдром це:
578. Пiсля холецистектомiї синтез жовчних кислот в печiнцi:
579. Наявнiсть тупого болю в правому пiдребер'ї, лихоманки у хворих з видаленим жовчним мiхуром може вказувати на:
580. Болi в верхнiй половинi живота з iррадiацiєю в поперек, нудота у хворих з видаленим жовчним мiхуром вказує на:
581. Найбiльш багатi пектином
582. Для формування постхолецистектомiчних синдромiв суттєве значення має:
583. При гiпотонiї великого дуоденального сосочку ПХЕС зумовлений:
584. При гiпертонiї великого дуоденального сосочку ПХЕС зумовлений:
585. При стенозуючому папiлiтi спостерiгається розвиток:
586. Найбiльш iнформативним для дiагностики стенозуючого папiлiту є:
587. Найефективнiший метод лiкування стенозуючого папiлiту є:
588. В позапечiнкових жовчних протоках у хворих з ПХЕС можуть утворюватись наступнi жовчнi каменi:
589. Пiсля холецистектомiї частота жовчнокам'яної хвороби:
590. Фебiхол призначають при:
591. Для хворих жовчнокам'яною хворобою найбiльш характерно:
592. Для механiчної жовтяницi у хворих жовчнокам'яною хворобою похилого вiку характерно:
593. Лiтофальк вiдносять до:
594. Тюбажi найбiльше ефективнi у хворих:
595. Для профiлактики холелiтiазу в рацiонi має значення:
596. При появi у хворого жовчнокам'яною хворобою частої блювоти, оперезуючих болей в верхнiй половинi живота можна запiдозрити:
597. Втрата апетиту i маси тiла у хворого жовчнокам'яною хворобою дозволяє запiдозрити:
598. Холестериноз жовчного мiхура це:
599. Кiлькiсть жиру в харчуваннi хворих через тиждень пiсля холецестектомiї складає:
600. Який iз антибiотикiв сприяє скороченню жовчного мiхура:
601. Випорожнення жовчного мiхура найбiльш iнтенсивне при вживаннi:
602. Лiтогеннi властивостi жовчi зростають:
603. В утвореннi жовчi приймають участь:
604. Скринiнговим методом для дiагностики захворювань жовчного мiхура є:
605. Ревматоїдоподiбна форма хронiчного холециститу найчастiше зустрiчається у:
606. Кiлькiсть легкозасвоюваних вуглеводiв в харчуваннi залежить вiд:
607. Есенцiальних фосфолiпiдiв багато в:
608. Якi iснують типи дiабетичної коми:
609. Для дiабетичної кетонової коми не характерна:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів