Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


56. Неврологія

8. "Захворювання вегетативної нервової системи"


899. Синонімом вегетативної нервової системи є:
900. У сегментарній вегетативній нервовій системі виділяють такі відділи:
901. Кількість нейронів, які входять до сегментарних вегетативних апаратів:
902. Вегетативні нейрони переважно закладені в:
903. Симпатична іннервація обличчя та шиї забезпечується з:
904. Симпатична іннервація верхніх кінцівок забезпечується з :
905. Симпатична іннервація тулуба забезпечується з:
906. Симпатична іннервація нижніх кінцівок забезпечується з:
907. Нейрони симпатичного відділу сегментарної вегетативної нервової системи здебільшого представлені в:
908. Нейрони парасимпатичного відділу сегментарної вегетативної нервової системи здебільшого представлені в:
909. Прегангліонарні вегетативні волокна в спинному мозку виходять разом із:
910. Симпатичний стовбур складається з:
911. Верхній шийний симпатичний вузол розташований:
912. Постгангліонарні волокна від верхнього шийного симпатичного вузла прямують до:
913. Гілки внутрішнього сонного сплетення направляються:
914. Постгангліонарні волокна від зірчастого вузла прямують до:
915. Волокна, що відходять від циліоспінального центру Будге направляються:
916. Сегментарний циліоспінальний центр Будге бере участь у забезпеченні:
917. Симпаталгії відрізняються від соматичних болів:
918. Парасимпатичні нейрони переважають у вузлах, які розташовані:
919. Симпатичні нейрони переважають у вузлах, які розташовані:
920. Прегангліонарні волокна є більш короткими, а постгангліонарні - більш довгими:
921. Прегангліонарні волокна є більш довгими, а постгангліонарні - більш короткими:
922. Грудний відділ симпатичного стовбура розташовується:
923. Великий черевний нерв утворюється з волокон:
924. Малий черевний нерв утворюється з волокон:
925. Великий черевний нерв утворюється на рівні:
926. Черевні нерви утворюють:
927. Люмбальний відділ симпатичного стовбура розташовані:
928. Сакральні симпатичні вузли розташовані:
929. Виключно симпатичну іннервацію мають:
930. Спінальні симпатичні центри для іннервації тазових органів розташовані:
931. Спінальні парасимпатичні центри для іннервації тазових органів розташовані:
932. З урахуванням даних онтогенезу ядра гіпоталамуса поділяють на:
933. До специфічних ядер гіпоталамуса належать:
934. Ерготропну функцію переважно забезпечує:
935. Трофотропну функцію переважно забезпечує:
936. Особливості передачі імпульсів по постгангліонарних парасимпатичних волокнах:
937. Особливість поширення парасимпатичного подразнення:
938. Ефекти симпатичного подразнення у порівнянні з парасимпатичним подразненням:
939. Функція специфічних ядер гіпоталамуса проявляється:
940. Функція неспецифічних ядер гіпоталамуса проявляється:
941. Здатність до нейрокринії характерна для:
942. Внаслідок подразнення структур лімбіко-ретикулярного комплексу виникає:
943. Схильність до брадикардії характерна для:
944. Схильність до тахікардії характерна для:
945. Схильність до артеріальної гіпотензії характерна для:
946. Схильність до артеріальної гіпертензії характерна для:
947. Активація симпатичної вегетативної системи сприяє:
948. Схильність до спазмів бронхів характерна для:
949. Посилена перистальтика кишечнику характерна для:
950. Гіпергідроз шкіряних покровів є характерним для:
951. Сухість шкіряних покровів є характерною для:
952. Розширення зіниць є характерним для:
953. Ортостатичний синкопальний стан - це:
954. Для симпато-адреналових вегетативних пароксизмів характерним є:
955. Для ваго-інсулярних вегетативних пароксизмів характерним є:
956. Для ураження шийного відділу симпатичного стовбура характерним є:
957. Для ураження середніх і нижніх грудних симпатичних вузлів характерним є:
958. Для ураження люмбального відділу симпатичного стовбура характерним є:
959. Для заднього шийного симпатичного синдрому характерним є:
960. До ознак ураження гіпоталамічної зони відносять:
961. При нецукровому діабеті спостерігається:
962. Синдром вегетативно-судинної дистонії може викликатися внаслідок:
963. Типи перебігу вегетативних розладів при вегетативно-судинній дистонії:
964. Вегетативні кризи протікають:
965. Вегетативно-судинна дистонія є:
966. Мігрень має спадковий характер:
967. Найчастіші клінічні прояви мігрені:
968. Сучасні підходи до лікування мігрені:
969. Форми мігрені, що підлягають стаціонарному лікуванню:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів