Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


56. Неврологія

5. "Захворювання периферичного відділу нервової системи"


461. До утворень периферичної нервової системи відносяться:
462. Спинномозковий нерв утворюється з:
463. Спинномозковий нерв ділиться на:
464. Функція білої сполучної гілки спинномозкового нерва:
465. З яких гілок спинномозкового нерва утворюються сплетення?
466. Функція задніх гілок спинномозкових нервів:
467. Не утворюють сплетення:
468. Передні гілки спинномозкових нервів утворюють такі сплетення, крім:
469. Міжреберний нерв - це:
470. Основні ознаки, що лежать в основі класифікації захворювань периферичної нервової системи, яка затверджена ВООЗ (1982):
471. Етіологічні чинники нейропатій:
472. Морфологічною основою ураження периферичних нервів є:
473. Класифікація нейропатій по клінічним проявам:
474. Основні клінічні ознаки полінейропатій проявляються наявністю:
475. Які розлади можуть виникати при ураженні нерва кінцівки?
476. У фазі випадіння функції рухових волокон нерва можуть виникати:
477. У фазі подразнення функції рухових волокон нерва можуть виникати:
478. У фазі подразнення функції чутливих волокон нерва можуть виникати:
479. У фазі випадіння функції чутливих волокон нерва можуть виникати:
480. Вегетативні розлади, які виникають при ураженні нерва або сплетення:
481. Вазомоторні розлади, які не є характерними для ураження нерва або сплетення:
482. Секреторні зміни, які виникають при ураженні нерва або сплетення:
483. Трофічні розлади, які виникають при ураженні нерва або сплетення:
484. Шийне сплетення утворюється:
485. Пальпація шийного сплетення здійснюється:
486. Нерви шийного сплетення іннервують:
487. М'язи, що піднімають надпліччя іннервуються:
488. Найдовший нерв, що формується із шийного сплетення:
489. Діафрагмальний нерв (п.рhrепісиs) іннервує:
490. До симптомів випадіння функції діафрагмального нерва (п.рhrепісиs) відносяться:
491. До симптомів подразнення діафрагмального нерва (п.рhrепісиs) відносяться:
492. До чутливих розладів при ураженні шийного сплетення відносяться:
493. Із задніх гілок шийних спинномозкових нервів утворені:
494. При двобічному ураженні шийного сплетення:
495. В утворенні плечового сплетення беруть участь:
496. Первинні пучки плечового сплетення утворені із спинномозкових нервів:
497. Первинні пучки плечового сплетення проходять:
498. Первинні пучки плечового сплетення діляться на гілки:
499. Первинні пучки плечового сплетення діляться на:
500. Вторинні пучки плечового сплетення розташовуються навколо:
501. Вегетативні волокна, що входять у плечове сплетення:
502. Плечове сплетення ділиться на:
503. Короткі гілки плечового сплетення відходять від:
504. Короткі гілки плечового сплетення іннервують:
505. Довгі гілки плечового сплетення відходять від:
506. Від надключичної частини плечового сплетення відходять:
507. До групи задніх нервів грудної клітки належать:
508. Короткі гілки плечового сплетення забезпечують:
509. До симптомів ураження коротких гілок плечового сплетення відносяться:
510. Латеральний вторинний пучок плечового сплетення утворює:
511. Задній вторинний пучок плечового сплетення утворює:
512. Медіальний вторинний пучок плечового сплетення утворює:
513. Пахвовий нерв (п.ахіllаrіs) утворюється з передніх гілок спинномозкових нервів:
514. Пахвовий нерв (п.ахіllаrіs) іннервує:
515. При ураженні пахвового нерва (п.ахіllаrіs) виникають:
516. Відведення руки до горизонтального рівня і вище забезпечують:
517. М'язово-шкірний нерв (п.mиsсиlосиtапеиs) утворюється з передніх гілок спинномозкових нервів:
518. М'язово-шкірний нерв (п.mиsсиlосиtапеиs) плеча іннервує:
519. Згинально-ліктьовий рефлекс випадає при ураженні:
520. М'язово-шкірний нерв (п.mиsсиlосиtапеиs) плеча забезпечує:
521. Внутрішній шкірний нерв плеча (п.сиtапеиs brасhіі mеdіаlіs) іннервує:
522. Ліктьовий нерв (п.иlпаrіs) утворюється з передніх гілок спинномозкових нервів:
523. Ліктьовий нерв (п.иlпаrіs) забезпечує:
524. До автономної зони чутливості ліктьового нерва (п.иlпаrіs) відносяться:
525. Компресія ліктьового нерва (п.иlпаrіs) можлива в:
526. При ураженні ліктьового нерва (п.иlпаrіs) виникає усе зазначене, за винятком:
527. При ураженні ліктьового нерва (п.иlпаrіs) виникають:
528. Серединний нерв (п.mеdіапиs) утворюється з передніх гілок спинномозкових нервів:
529. Пучки плечового сплетення, що утворюють серединний нерв (п.mеdіапиs):
530. Вегетативні волокна переважають у:
531. Компресія серединного нерва (п.mеdіапиs) можлива в:
532. Серединний нерв (п.mеdіапиs) забезпечує такі функції, крім:
533. При ураженні серединного нерва (п.mеdіапиs) виникають:
534. Зона автономної чутливості серединного нерва (п.mеdіапиs):
535. При ураженні серединного нерва (п.mеdіапиs) виникають:
536. Форма кисті при ураженні серединного нерва (п.mеdіапиs):
537. Променевий нерв (п.rаdіаlіs) утворюється з передніх гілок спинномозкових нервів:
538. Променевий нерв (п.rаdіаlіs) виконує переважно:
539. Променевий нерв (п.rаdіаlіs) забезпечує такі функції, крім:
540. Зона автономної чутливості променевого нерва (п.rаdіаlіs):
541. Тунельна компресія променевого нерва (п.rаdіаlіs) може виникати:
542. До ознак тотального ураження плечового сплетення відносять:
543. При ураженні верхнього первинного пучка плечового сплетення виникають наступні клінічні ознаки, за винятком:
544. При ураженні середнього первинного пучка плечового сплетення спостерігається:
545. При ураженні нижнього первинного пучка плечового сплетення спостерігається:
546. При ураженні верхнього первинного пучка плечового сплетення виникає параліч:
547. При ураженні верхнього первинного пучка плечового сплетення виникає параліч:
548. В утворенні поперекового сплетення беруть участь:
549. Нерви, що утворюються з поперекового сплетення:
550. Шкіру медіальної поверхні стегна іннервують:
551. Нерв, що є частиною рефлекторної дуги кремастерного рефлексу:
552. Функцію закладення ноги на ногу забезпечує:
553. Nеrvиs fеmоrаlіs утворюється з передніх гілок:
554. У складі пеrvиs fеmоrаlіs переважають:
555. Nеrvиs fеmоrаlіs здійснює зазначені функції, за винятком:
556. Зона чутливості пеrvиs fеmоrаlіs:
557. У реалізації колінного рефлексу бере участь:
558. При ураженні пеrvиs fеmоrаlіs спостерігається:
559. Nеrvиs fеmоrаlіs не страждає:
560. У складі латерального шкірного нерва стегна (п.сиtапеиs fеmоrіs lаtеrаlіs) переважають:
561. Компресія латерального шкірного нерва стегна (п.сиtапеиs fеmоrіs lаtеrаlіs) найбільш часто виникає:
562. До причин ураження латерального шкірного нерва стегна (п.сиtапеиs fеmоrіs lаtеrаlіs) відносяться:
563. При ураженні латерального шкірного нерва стегна (п.сиtапеиs fеmоrіs lаtеrаlіs) виникає:
564. Ураження зовнішнього шкірного нерва стегна (п.сиtапеиs fеmоrіs lаtеrаlіs) - це:
565. В утворенні сакрального сплетення беруть участь:
566. В утворенні сакрального сплетення (рlехиs sасrаlіs) беруть участь:
567. Сакральне сплетення (рlехиs sасrаlіs) ділиться на гілки:
568. Короткі гілки сакрального сплетення (рlехиs sасrаlіs) іннервують:
569. Короткі гілки сакрального сплетення (рlехиs sасrаlіs) забезпечують:
570. До довгих гілок сакрального сплетення (рlехиs sасrаlіs) відносяться:
571. Nеrvиs glиtеиs іпfеrіоr складається з:
572. При ураженні нижнього сідничного нерва (п.glиtеиs іпfеrіоr) не утруднені:
573. При ураженні верхнього сідничного нерва (п.glиtеиs sиреrіоr) утруднене:
574. Хода при двобічному паралічі верхнього сідничного нерва (п.glиtеиs sиреrіоr):
575. Nеrvиs іsсhіаdісиs утворюється з передніх гілок:
576. Найбільша кількість вегетативних волокон міститься у складі:
577. Кінцевими гілками пеrvиs іsсhіаdісиs є:
578. Соромітний нерв (п. риdепdиs) іннервує:
579. Розлади сечовипускання, дефекації і статевої діяльності можуть виникати при ураженні:
580. Анальний рефлекс може випадати при ураженні:
581. Задній шкірний нерв стегна (пеrvиs сиtапеиs fеmоrіs роstеrіоr) переважно складається:
582. Задній шкірний нерв стегна (пеrvиs сиtапеиs fеmоrіs роstеrіоr) утворюється:
583. Шкіра стегна не іннервується:
584. Шкіра гомілки іннервується:
585. При ураженні пеrvиs tіbіаlіs виникає:
586. При ураженні пеrvиs реrопеиs виникають:
587. Вважається, що серед захворювань хребта найбільш часто неврологічними проявами супроводжується:
588. Характерні риси остеохондрозу хребта:
589. У розвитку остеохондрозу:
590. У розвитку спондильозу переважає:
591. Характерні рентгенологічні ознаки остеохондрозу:
592. Характерні рентгенологічні ознаки спондильозу:
593. Основні синдроми, що входять до розділу "Вертеброгенні ураження" класифікації захворювань периферичної нервової системи (під редакцією І.П.Антонова):
594. При грижі диска можуть бути стисненими:
595. Виникнення рефлекторних синдромів при остеохондрозі обумовлене впливом змінених хребцевих структур на:
596. Варіанти рефлекторних синдромів при остеохондрозі:
597. Варіанти компресійних синдромів при остеохондрозі:
598. Подразнення від рецепторів уражених структур хребта при остеохондрозі, що викликає рефлекторні синдроми, не поширюються на:
599. При дискогенній компресії корінця в перший тиждень захворювання переважають:
600. Корінцевий синдром не є характерним для:
601. Клінічні прояви вертеброгенної компресії заднього корінця:
602. Виникнення болю, рефлекторних синдромів зумовлюють подразнення рецепторів зазначених утворень, крім:
603. Вертеброгенні рефлекторні синдроми шийного рівня:
604. Вертеброгенні рефлекторні синдроми поперекового рівня:
605. Дегенеративно-дистрофічні зміни хребта більш часто зустрічаються на:
606. Дискогенна компресія шийних корінців частіше виникає на рівні:
607. Дискогенна компресія попереково-крижових корінців частіше виникає на рівні:
608. Клінічні форми заднього шийного симпатичного синдрому:
609. Клінічні прояви іритативної форми заднього шийного симпатичного синдрому:
610. У хворого виникли короткочасні приступи інтенсивного болю в половині лиця, що тривають до декількох хвилин і можуть провокуватися жуванням, розмовою. Можливий діагноз:
611. У хворого повисла голова, утруднені її рухи назад та в сторони, спостерігається атрофія задніх м'язів шиї, трапецієподібних, груднино-ключично-соскоподібних м'язів по обидва боки. Уражено:
612. У хворого розвилася: слабість правої кисті, кисть звисає, неможливо відведення першого пальця, розгинання його кінцевої фаланги. Зниження больової чутливості 2 фаланги першого пальця. Уражено:
613. Після пологів у хворої розвинулись: звисаюча стопа, гіпотрофія та гіпотонія м'язів переднє-зовнішньої поверхні гомілки, порушення поверхневих видів чутливості на зовнішній поверхні гомілки і тильній поверхні стопи, степпаж. Уражено:
614. У хворого виник пекучий біль у кисті, яка стала набряклою та синюшною, ділянка узвишшя 1 пальця гіпотрофічна, неможливе протиставлення 1 пальця. Уражено:
615. У хворого після травми виникли: слабість у проксимальному відділі правої руки, обмеження активних рухів у плечовому та ліктьовому суглобах, рух кисті збережений. Діагноз:
616. При наявності анестезії у ділянці кінцевих фаланг 2-3 пальців руки, порушення м'язово-суглобної чутливості в кінцевій фаланзі 2 пальця, ураженим є:
617. У хворого "кігтиста" кисть, неможливе розведення 2 - 5 пальців і приведення 1 - 5 пальців, порушена чутливість у мізинці та по ульнарному краю кисті. Уражено:
618. У хворого виникли: оніміння і біль по переднє-зовнішній поверхні стегна, що посилюються в положенні стоячи, зниження больової чутливості по зовнішньо-передній поверхні стегна. Уражено:
619. У хворого виник біль на передній поверхні стегна, ослаблене згинання в кульшовому суглобі і розгинання гомілки, знизився колінний рефлекс. Уражено:
620. У хворої після пологів виникла слабість у нозі, різко ослаблене приведення ноги, не може покласти ногу на ногу, знизилась больова чутливість у нижній третині внутрішньої поверхні стегна. Уражено:
621. У хворого виникли: біль по задній поверхні стегна та гомілки, слабість розгинання і відведення в кульшовому суглобі, стопі, зниження больової чутливості по задній поверхні стегна та гомілки, випав ахілловий рефлекс. Уражено:
622. У хворого виникли: біль в сідничній ділянці, парез м'язів гомілки, випав ахіллов рефлекс, порушилась чутливість на заднє-зовнішній поверхні гомілки і стопи. Уражено:
623. У хворого стопа звисає, степпаж при ході, розлад чутливості на тильному боці стопи. Уражено:
624. У хворого виникли: біль по задній поверхні стегна і гомілки, порушення поверхневої чутливості по задній поверхні гомілки, випадіння ахіллова рефлексу, слабість згиначів стопи і пальців. Уражено:
625. У хворого виникли: біль по зовнішній поверхні стегна, гомілки і стопи, порушення чутливості на зовнішній поверхні гомілки і тильній поверхні стопи, слабість розгинання 1 пальця стопи, ахілов рефлекс збережений. Уражено:
626. У хворого виникли: стріляючий біль у ногах, переважно - по задній поверхні, гіпестезія поверхневих видів чутливості по задньобоковій поверхні ніг, асиметричний периферичний парез ніг, істинне нетримання сечі. Уражено:
627. У хворого виникли: біль у попереку з іррадіацією по передній поверхні стегна, симптом Вассермана, гіпестезія на внутрішній поверхні стегна, зниження колінного рефлексу. Уражено:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів