Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


56. Неврологія

2. "Клінічна анатомія та фізіологія нервової системи, топічна діагностика"


41. Найпершою істотою, яка має примітивну нервову систему є:
42. Будова нервової системи гідри:
43. Будова нервової системи хребетних:
44. Будова нервової системи хребетних
45. Плащеподібна частина мозку є розвинутою у:
46. Регуляція взаємозв'язків між організмом та зовнішнім .середовищем здійснюється смугастим тілом у:
47. Основою динаміки філогенезу великого мозку у ссавців є:
48. Нервова система розвивається з:
49. До мезодермальних утворень відносяться:
50. Нейрони розвиваються з:
51. Нейроглія і епендима розвиваються з:
52. Спинний мозок походить з:
53. З переднього відділу медулярної трубки утворюються:
54. При подальшому розвитку з первинних мозкових міхурів утворюється:
55. З переднього мозкового міхура формуються:
56. З кінцевого мозку формуються:
57. Порожнина кінцевого мозку утворює:
58. До складу проміжного мозку входять:
59. Порожнина проміжного мозку утворює:
60. З середнього мозку формуються:
61. Порожнина середнього мозку утворює:
62. З ромбовидного мозку формуються:
63. Мозочок формується з:
64. Нейрон - це:
65. Характерна особливість аксона:
66. Нейрон це:
67. Відповідно до закону динамічної поляризації нервовий імпульс розповсюджується:
68. Синапс - це:
69. До складу синапсу входить:
70. Збуджуючі синапси частіше утворюють:
71. Гальмівні синапси частіше утворюють:
72. Швидкість проведення імпульсу найбільша:
73. При валеровському переродженні нервове волокно, що відділене від клітини зазнає:
74. Суть сегментарної демієлінізації:
75. Астроцитарна глія та олігодендроглія складають:
76. Функції нейроглії такі, крім:
77. З мезенхімальної системи походять:
78. Іонну асиметрію між позаклітинною і внутрішньоклітинною рідиною підтримують:
79. Верхня межа спинного мозку - це:
80. У дорослих осіб нижня межа спинного мозку знаходиться:
81. Шийна частина спинного мозку складається:
82. Грудна частина спинного мозку складається:
83. Поперекова частина спинного мозку складається:
84. Крижова частина спинного мозку складається:
85. Сегмент спинного мозку - це:
86. Сегментарний апарат спинного мозку - це:
87. У відповідності до закону Белла-Мажанді:
88. Поперекові сегменти спинного мозку знаходяться на рівні:
89. Крижові сегменти спинного мозку знаходяться на рівні:
90. Ураження С5 сегмента спинного мозку може виникати внаслідок патології:
91. Ураження С3 сегмента спинного мозку може виникати внаслідок патології:
92. На рівні С4 хребця знаходиться:
93. При наявності ознак ураження Тh3 сегмента спинного мозку потрібно провести дослідження:
94. При наявності ознак ураження Тh3 корінця потрібно провести дослідження:
95. На рівні Тh3 хребця знаходиться:
96. Ураження Тh9 сегмента спинного мозку може виникати внаслідок патології:
97. При наявності ознак ураження L1 сегмента спинного мозку потрібно провести дослідження:
98. При наявності ознак ураження L1 корінця потрібно провести дослідження:
99. При наявності ознак ураження L4 сегмента спинного мозку потрібно провести дослідження:
100. При наявності ознак ураження L4 корінця потрібно провести дослідження:
101. Шийне потовщення утворено:
102. Поперекове потовщення утворено:
103. Мозковий конус (сопиs mеdиllаrіs) спинного мозку утворено:
104. Епіконус утворено:
105. Кінський хвіст - це:
106. Сегментарні порушення чутливості можуть виникати:
107. Клітини І нейрону всіх видів чутливості знаходяться:
108. В іннервації одного дерматому беруть участь:
109. В задньому корінці проходять:
110. Дисоційоване порушення чутливості - це:
111. Дисоційоване порушення чутливості виникає:
112. При ураженні заднього рогу спинного мозку виникає:
113. При ураженні передньої сірої спайки виникає:
114. Сегментарні порушення рухової функції можуть виникати:
115. До симптомокомплексу периферичного паралічу входять:
116. Запис стану рефлексів у вигляді D
117. Запис стану рефлексів у вигляді S>D означає:
118. Поверхневі рефлекси можуть:
119. До поверхневих рефлексів відносяться:
120. Дуга лопатково-плечового рефлексу замикається на сегментарному рівні:
121. Дуга згинально-ліктьового рефлексу замикається на сегментарному рівні:
122. Дуга розгинально-ліктьового рефлексу замикається на сегментарному рівні:
123. Дуга карпо-радіального рефлексу замикається на сегментарному рівні:
124. Дуга верхнього черевного рефлексу замикається на сегментарному рівні:
125. Дуга середнього черевного рефлексу замикається на сегментарному рівні:
126. Дуга нижнього черевного рефлексу замикається на сегментарному рівні:
127. Дуга кремастерного рефлексу замикається на сегментарному рівні:
128. Дуга колінного рефлексу замикається на сегментарному рівні:
129. Дуга підошовного рефлексу замикається на сегментарному рівні:
130. Дуга ахіллового рефлексу замикається на сегментарному рівні:
131. Дуга анального рефлексу замикається на сегментарному рівні:
132. Циліоспінальний центр Будге знаходиться:
133. Симпатичні волокна з циліоспінального центру Будге прямують:
134. Синдром Горнера виникає при ураженні циліоспінального центру Будге:
135. Для ураження циліоспінального центру Будге у фазі випадіння функції є характерним:
136. Для ураження циліоспінального центру Будге у фазі подразнення функції є характерним:
137. Спінальний центр ерекції та еякуляції знаходиться на сегментарному рівні:
138. Спінальний центр сечовиділення знаходиться на сегментарному рівні:
139. Кіркова іннервація спінальних центрів сечовиділення є:
140. Кірковий центр сечовиділення знаходиться:
141. Центральний тип порушення сечовиділення може проявлятися у вигляді:
142. Периферичний тип порушення сечовиділення може проявлятися у вигляді:
143. Затримка сечі може бути проявом:
144. Парадоксальне нетримання сечі (іsсhиrіа раrаdоха) може виникати:
145. Іпсопtіпепtіа иrіпае vеrа є проявом:
146. Іпсопtіпепtіа иrіпае іпtеrmіttепs є проявом:
147. У передньому канатику спинного мозку проходять:
148. У задньому канатику спинного мозку проходять:
149. У передньому канатику спинного мозку проходять:
150. У задньому канатику спинного мозку проходять:
151. У боковому канатику спинного мозку проходять:
152. Шлях Голля проводить імпульси м'язово-суглобової чутливості:
153. Шлях Бурдаха проводить імпульси м'язово-суглобової чутливості:
154. При ураженні шляхів Голля і Бурдаха справа на рівні сегмента С5 порушення м'язово-суглобової чутливості виникають:
155. Принцип ексцентричного розташування довгих провідників означає:
156. Принципи закону Ауербаха-Флатау поширюються на хід волокон:
157. При екстрамедулярному ураженні спинного мозку порушення поверхневої чутливості розповсюджуються:
158. При інтрамедулярному ураженні спинного мозку порушення поверхневої чутливості розповсюджуються:
159. Симптомокомплекс центрального паралічу складають:
160. Для ураження trасtиs соrtісоsріпаlіs lаtеrаlіs характерним є виникнення:
161. Виникнення мимовільних скорочень паретичних м'язів при спробі довільного скорочення інших, що функціонально з ними пов'язані, характеризують:
162. Виникнення мимовільних рухів паретичних кінцівок при сильному та досить тривалому напруженні м'язів здорових кінцівок характеризують:
163. Мимовільні рухи однієї кінцівки, які нагадують довільні рухи іншої кінцівки, характеризують:
164. До патологічних рефлексів флексорної групи відносяться:
165. До патологічних рефлексів екстензорної групи відносяться:
166. До патологічних стопних рефлексів больової групи відносяться:
167. До захисних рефлексів відносяться:
168. Епідуральний простір хребтового каналу знаходиться:
169. Субдуральний простір хребтового каналу знаходиться:
170. Субарахноїдальний простір хребтового каналу знаходиться:
171. При синдромі Броун-Секара справа має місце:
172. Клінічні прояви синдрому Броун-Секара при ураженні всіх сегментів поперекового потовщення справа:
173. При дисоційованому розладі чутливості в ділянці С6-С7 дерматомів, зниженні розгинально-ліктьового, згинально-ліктьового та карпо-радіального рефлексів з обох боків, ураження локалізоване:
174. Клінічні прояви ураження передньої сірої спайки в усіх сегментах шийного потовщення:
175. Клінічні прояви ураження передньої сірої спайки в усіх сегментах поперекового потовщення:
176. При поперечному ураженні всіх сегментів поперекового потовщення виникає:
177. При поперечному ураженні всього сопиs mеdиllаrіs виникає:
178. До стовбура головного мозку за ознаками анатомічної та синдромологічної спільності відносяться:
179. Поверхня варолієвого мосту, яка прикрита мозочком:
180. Рухові шляхи проходять здебільшого:
181. Ядра черепних нервів розташовані:
182. Підвищення пірамід розташоване в довгастому мозку:
183. Нижні оліви розташовані в довгастому мозку:
184. У ділянці довгастого мозку шлях Голля називається:
185. У ділянці довгастого мозку шлях Бурдаха називається:
186. У мозолі розташовані ядра ІІ нейронів:
187. У клиновидному горбику розташовані ядра ІІ нейронів:
188. Нижні оліви беруть участь у реалізації:
189. Додаткові оліви беруть участь у реалізації:
190. Верхні оліви беруть участь у реалізації:
191. Із довгастого мозку виходять корінці:
192. Із передньої бокової борозни довгастого мозку виходять корінці:
193. Із задньої бокової борозни довгастого мозку виходять корінці:
194. Корінець під'язичного нерва виходять у довгастому мозку:
195. Корінці язикоглоткового, блукаючого та додаткового нервів виходять у довгастому мозку:
196. Основна артерія проходить в основній борозні, яка розташована:
197. До черепних нервів бульбарної групи належить:
198. Черепні нерви, які мають ядра в довгастому мозку:
199. Черепні нерви, які мають ядра у варолієвому мосту:
200. Черепні нерви, які мають ядра в середньому мозку:
201. У довгастому мозку основа представлена:
202. У варолієвому мосту основа представлена:
203. У середньому мозку основа представлена:
204. Покриття середнього мозку (tесtиm) представлене:
205. Порожниною середнього мозку є:
206. Сільвієв водопровід з'єднує:
207. Медіальна петля в середньостовбуровому та верхньостовбуровому відділах це:
208. Ураження медіальної петлі в середньостовбуровому та верхньостовбуровому відділах справа супроводжується:
209. Медіальна петля направляється:
210. Волокна латеральної петлі закінчуються:
211. У середньому мозку розташовані:
212. Центральна сіра речовина, яка оточує сільвієв водопровід, бере участь:
213. Підкірковий зоровий центр розташований:
214. Підкірковий слуховий центр розташований:
215. При ураженні верхніх горбків чотиригорбикового тіла порушується:
216. При ураженні нижніх горбків чотиригорбикового тіла порушується:
217. Ретикулярна формація розташована:
218. При ураженні trасtиs соrtісоsріпаlіs у межах довгастого мозку ступінь вираженості пірамідних порушень:
219. При ураженні trасtиs соrtісоsріпаlіs у межах варолієвого мосту ступінь вираженості пірамідних порушень:
220. При ураженні trасtиs соrtісоsріпаlіs у межах середнього мозку ступінь вираженості пірамідних порушень:
221. Ступінь вираженості пірамідних порушень здебільшого переважає в руці або нозі при ураженні:
222. Тrасtиs tесtо-sріпаlіs утворює перехрест:
223. Тrасtиs rиbrо-sріпаlіs утворює перехрест:
224. При вогнищах у ділянці довгастого мозку здебільшого характерним є:
225. При вогнищах на межі довгастого мозку і варолієвого мосту здебільшого характерним є:
226. При вогнищах у верхніх відділах варолієвого мосту здебільшого характерним є:
227. При вогнищах у ділянці середнього мозку здебільшого характерним є:
228. Альтернуючі синдроми, які виникають при ураженні довгастого мозку:
229. Альтернуючі синдроми, які виникають при ураженні варолієвого мосту:
230. Альтернуючі синдроми, які виникають при ураженні середнього мозку:
231. Альтернуючий синдром Шмідта проявляється:
232. Альтернуючий синдром Авелліса проявляється:
233. Альтернуючий синдром Джексона проявляється:
234. При синдромі Джексона, який виник внаслідок ураження довгастого мозку справа, спостерігається:
235. При синдромі Джексона, який виник внаслідок ураження довгастого мозку зліва спостерігається:
236. При виникненні синдрому Валленберга-Захарченка спостерігається:
237. При виникненні синдрому Бріссо-Сікара спостерігається:
238. При виникненні синдрому Грене спостерігається:
239. При синдромі Вебера спостерігається:
240. При синдромі Фуа (Гільмана) спостерігається:
241. Клітини І нейрона нюхового нерва розташовані:
242. Волокна нюхового тракту перехрещуються:
243. Волокна нюхового тракту перехрещуються:
244. Клітини ІІ нейронів нюхової функції знаходяться:
245. Аксони нюхової цибулини складають:
246. Однобічна аносмія виникає:
247. Ураження нюхового кіркового центру з одного боку у фазі випадіння функції:
248. Ураження нюхового кіркового центру з одного боку у фазі подразнення функції:
249. Клітини І нейрона зорового нерва розташовані:
250. Жовта пляма це:
251. До підкіркових зорових центрів відносяться:
252. Перехрест зорових нервів здійснюють:
253. Частина волокон зорового нерва, яка не перехрещується:
254. Зорові волокна до перехреста утворюють:
255. Зорові волокна після перехреста утворюють:
256. Зоровий тракт містить волокна:
257. Волокна зорового тракту підходять:
258. При атрофії макулярних волокон може погіршуватися:
259. Волокна від жовтої плями вступають у зоровий нерв:
260. Синдром Фостера Кеннеді проявляється:
261. Первинна атрофія зорового нерва виникає:
262. Для початкової стадії ретробульбарного невриту зорового нерва характерним є:
263. При ураженні зорового нерва виникають:
264. Для скотоми типовим є:
265. Геміанопсію позначають:
266. Гетеронімна бітемпоральна геміанопсія виникає при ураженні:
267. Гетеронімна біназальна геміанопсія виникає при ураженні:
268. Гомонімна геміанопсія може виникати при ураженні:
269. При наявності гомонімної верхньої квадрантної геміанопсії патологічне вогнище може бути розташоване:
270. При ураженні зорового тракту макулярний зір у межах сліпої половини:
271. При ураженні латерального колінчастого тіла макулярний зір у межах сліпої половини:
272. При ураженні кіркового зорового центру макулярний зір у межах сліпої половини:
273. При трактусовій геміанопсії геміанопсична реакція зіниць:
274. При центральній геміанопсії геміанопсична реакція зіниць:
275. При ураженні зорового тракту геміанопсична реакція зіниць:
276. При ураженні латерального колінчастого тіла геміанопсична реакція зіниць:
277. При ураженні зорової променистості геміанопсична реакція зіниць:
278. При ураженні кіркового зорового центру геміанопсична реакція зіниць:
279. При ураженні правого зорового нерва:
280. При ураженні правого зорового нерва:
281. При симптомі Аргайла-Робертсона виникає:
282. Ядра окорухового нерва розташовані:
283. Окоруховий нерв іннервує:
284. Волокна для mиsсиlиs sрhіпсtеr риріllае виходять:
285. Волокна для mиsсиlиs сіlіаrіs виходять:
286. Внутрішня офтальмоплегія виникає при ураженні:
287. Зовнішня офтальмоплегія виникає при ураженні:
288. Проявами внутрішньої офтальмоплегії є:
289. Проявами зовнішньої офтальмоплегії є:
290. Початок клінічних проявів ураження окорухового нерва з птозу є характерним:
291. Швидке виникнення повного паралічу всіх м'язів ока, які іннервуються окоруховим нервом є більш типовим:
292. До симптомокомплексу ядерного ураження окорухового нерва у фазі подразнення функції входять:
293. Для однобічного над'ядерного ураження окорухового нерва характерним є:
294. Блоковий нерв іннервує:
295. Ядро блокового нерва розташоване:
296. Рухова частина трійчастого нерва іннервує:
297. При повному однобічному ураженні писlеиs trасtиs sріпаlіs пеrvі trіgеmіпі спостерігається:
298. У писlеиs sепsоrіиs рrіпсіраlіs пеrvі trіgеmіпі знаходяться:
299. У писlеиs trасtиs sріпаlіs пеrvі trіgеmіпі знаходяться:
300. При гіпалгезіі у внутрішній зоні Зельдера ураження локалізується:
301. При гіпалгезії у зовнішній зоні Зельдера ураження локалізується:
302. Кіркова іннервація писlеиs mоtоrіиs пеrvі trіgеmіпі:
303. Перша гілка трійчастого нерва виходить:
304. Друга гілка трійчастого нерва виходить:
305. Третя гілка трійчастого нерва виходить:
306. Ядро оковідвідного нерва розташоване:
307. Оковідвідний нерв іннервує:
308. Оковідвідний нерв проходить:
309. При ураженні оковідвідного нерва виникає:
310. При ураженні мостового центру погляду у фазі випадіння функції порушується сполучний погляд:
311. При ураженні мостового центру погляду у фазі випадіння функції спостерігається поворот погляду:
312. Лицевий нерв іннервує:
313. Внутрішнє коліно лицевого нерва розташоване:
314. Зовнішнє коліно лицевого нерва розташоване:
315. Миsсиlиs оrbісиlаrіs оrіs іннервується:
316. При ураженні лицевого нерва в мосто-мозочковому куті спостерігається:
317. При ураженні лицевого нерва до відходження пеrvиs реtrоsиs sиреrfісіаlіs mаjоr спостерігається:
318. При ураженні лицевого нерва на ділянці між відходженням пеrvиs реtrоsиs sиреrfісіаlіs mаjоr та пеrvиs stареdіиs виникає:
319. При ураженні лицевого нерва на ділянці між відходженням пеrvиs stареdіиs та сhоrdа tуmрапі виникає:
320. При ураженні лицевого нерва на ділянці після відходження сhоrdа tуmрапі виникає:
321. При однобічному над'ядерному ураженні лицевого нерва спостерігається:
322. Вестибулярний вузол розташований:
323. До ядер вестибулярного нерва відносяться:
324. Ядра вестибулярного нерва мають між собою:
325. Ністагм реалізується за допомогою:
326. Ністагм може виникати при ураженні:
327. Спіральний вузол відноситься:
328. Слуховий нерв відносяться:
329. Латеральна петля відноситься:
330. У реалізації функції слуху беруть участь:
331. Іsthmиs асиstісиs - це ділянка:
332. Для ураження звукосприймаючих структур більш характерним є погіршення слуху:
333. Для ураження звукопровідних структур більш характерним є погіршення слуху:
334. При однобічному ураженні слухових шляхів у внутрішній капсулі:
335. Через яремний отвір виходять:
336. Язикоглотковий нерв має:
337. До ядер язикоглоткового нерва відносяться:
338. Nисlеиs аmbіgииs має:
339. При однобічному периферичному ураженні язикоглоткового нерва гіпагевзія виникає:
340. При однобічному периферичному ураженні язикоглоткового нерва біль може локалізуватися:
341. До гілок язикоглоткового нерва відносяться:
342. Блукаючий нерв має у своєму складі:
343. До гілок блукаючого нерва відносяться:
344. При однобічному периферичному ураженні блукаючого нерва виникає:
345. При однобічному периферичному ураженні блукаючого нерва язичок відхиляється:
346. При периферичному ураженні правого блукаючого нерва виникає:
347. При периферичному ураженні лівого блукаючого нерва виникає:
348. Спінальне ядро додаткового нерва розташоване:
349. Додатковий нерв входить у порожнину черепа:
350. Додатковий нерв виходить із порожнини черепа:
351. Кіркова іннервація додаткового нерва є:
352. При периферичному однобічному ураженні додаткового нерва стає утрудненим поворот голови:
353. При периферичному ураженні додаткового нерва порушується іннервація mиsсиlиs stеrпосlеіdоmаstоіdеиs:
354. Кіркова іннервація під'язичного нерва є:
355. При однобічному периферичному ураженні під'язичного нерва виникає відхилення язика:
356. При периферичному ураженні правого під'язичного нерва виникає відхилення язика:
357. При однобічному периферичному ураженні під'язичного нерва виникає:
358. При однобічному над'ядерному ураженні під'язичного нерва язик відхиляється:
359. При однобічному над'ядерному ураженні під'язичного нерва порушується іннервація м'язів язика:
360. Псевдобульбарний параліч виникає:
361. Бульбарний параліч виникає при двобічному ураженні:
362. При псевдобульбарному паралічу глотковий рефлекс:
363. Зниження глоткового рефлексу є характерним:
364. У кожній півкулі мозочка представлена:
365. Зв'язок мозочка і варолієвого мосту здійснюється:
366. Зв'язок мозочка і середнього мозку здійснюється:
367. У середній ніжці мозочка проходять:
368. Шлях Флексіга проходить:
369. Шлях Говерса проходить:
370. Шляхи Говерса і Флексіга проходять:
371. Шляхи Говерса і Флексіга ідуть: :
372. При ураженні півкуль мозочка виникає:
373. Статико-локомоторна атаксія здебільшого характеризує ураження:
374. Динамічна атаксія здебільшого характеризує ураження:
375. Тремор при ураженні мозочка проявляється:
376. Інтенційний тремор виникає при:
377. Хитання в позі Ромберга виникає при:
378. При мозочковій атаксії зняття зорового контролю:
379. При мозочковій атаксії у позі Ромберга тулуб відхиляється:
380. Проявом ізольованого ураження черв'яка мозочка є:
381. Найбільшою частиною проміжного мозку є:
382. Таламічна система бере участь:
383. Зоровим горбом утворена:
384. Клітини ІІІ нейронів усіх видів чутливості розташовані:
385. До зорового горба підходять:
386. При ураженні зорового горба поріг сприйняття тактильних, больових та температурних подразників:
387. Гіперпатія виникає:
388. При ураженні зорового горба спостерігається:
389. Типовою атаксією для ураження зорового горба є:
390. При ураженні зорового горба прояви геміатаксії можуть мати риси:
391. При ураженні зорового горба контралатеральна гемігіпестезія звичайно буває:
392. При ураженні зорового горба розлади чутливості звичайно виявляються:
393. При ураженні зорового горба розлади чутливості звичайно виявляються:
394. При ураженні зорового горба межа гемігіпестезії звичайно:
395. При ураженні зорового горба звичайно виявляється:
396. Переднє стегно внутрішньої капсули лежить:
397. Заднє стегно внутрішньої капсули лежить:
398. У коліні внутрішньої капсули проходять:
399. У передньому стегні внутрішньої капсули проходять:
400. У задньому стегні внутрішньої капсули проходять: :


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів