Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


44. Кардіологія

2. "Некоронарогенні захворювання"


104. При лікуванні рестриктивної кардіоміопатії використовують всі вказані засоби, крім одного. Що неправильно?
105. Антибіотиком вибору при лікуванні помірно резистентного стрептококового ендокардиту вважають:
106. Критерії діагностики ідіопатичної ділятаційної кардіоміопатії:
107. Фактори ризику раптової смерті (РС) при гіпертрофічній кардіоміопатії: 1.Молодий вік. 2.Синкопальні стани в анамнезі. 3.Випадки РС родичів. 4.Значний градієнт тиску. 5.Шлуночкова тахікардія в анамнезі
108. Найбільш частою причиною здавлюючого перикардиту вважають:
109. Термінове призначення нестероїдних протизапальних засобів при гострому вірусному міокардиті:
110. Класифікація гіпертрофічної кардіоміопатії (по NУHА) по градієнту тиску: 1. І ступінь - до 25 мм рт.ст. 2. ІІ ступінь - до 36 мм рт.ст. 3. ІІІ ступінь - до 44 мм рт.ст. 4. ІУ ступінь - до 80 мм рт.ст
111. Причинами парадоксального пульсу при перикардиті є всі вказані, крім однієї, якої саме:
112. ЕхоКГ ознаки аортального стенозу: 1.Ущільнення, потовщення стулок АК, обмеження їх руху. 2.Потовщення стінок ЛШ. 3.Післястенотична ділятація аорти. 4.Подовження періоду вигнання ЛШ. 5.Збільшення трансаортального градієнту тиску
113. При якій з перелікованих форм некоронарогенних хвороб серця найбільше показано призначення вітамина В1:
114. Тактика призначення бета-адреноблокаторів при ділятаційній кардіоміопатії:
115. Хворим міокардитами з атріовентрикулярною блокадою І ст. серцеві глікозиди:
116. Найчастішим етіологічним фактором при інфекційному ендокардиті, на тлі вади серця є:
117. Найбільш важливою прогностичною ознакою при дифтерійному міокардиті вважають:
118. Для гострого перикардиту характерні перелічені ЕКГ зміни, крім:
119. Для здавлюючого перикардиту характерним є:
120. Можливість призначення глюкокортикостероїдів при лікуванні міокардитів:
121. Призначення верапамілу хворим на гіпертрофічну кардіоміопатію показано з метою: 1.Зменшення скоротливої здатності. 2.Периферичної вазоділятації. 3.Покращення діастолічного розслаблення. 4.Уповільнення АВ-провідності. 5.Впливу на метаболізм міокарду
122. У хв. 28 р. при ЕхоКГ обстеженні знаходять локальне потовщення стінок ЛШ, дилятацію порожнин шлуночків, локальну систолічну дисфункцію, внутрішньопорожнинні тромби, ущільнення пелюсток перикарду. Ваш діагноз:
123. Основним у лікуванні рестриктивної кардіоміопатії є:
124. Яке порушення ритму частіше зустрічається при гіпертрофічній кардіоміопатії:
125. Характерні ЕхоКГ ознаки тампонади серця включають всі переліковані фактори, крім одного:
126. Причини хронічної тампонади серця включають всі вказані, крім однієї. Що неправильно?
127. Призначення серцевих глікозидів у хворих на ділятаційну кардіоміопатію показано:
128. До першочергових методів лікування міокардиту відносяться: 1.Тривале обмеження навантаження. 2.Нестероїдні протизапальні засоби та глюкокортикостероїди. 3.Інгібітори АПФ. 4. Діуретики. 5. Антигістамінні засоби. 6. Серцеві глікозиди
129. Вірогідними методами діагностики міокардиту є: 1.Підвищення концентрації ензимів у крові. 2.Сцинтинграфія міокарда Gа 67 і Іп 111. 3.Підвищення титру антикардіальних антитіл. 4.Біопсія міокарда
130. Обмеження до трансплантації серця: 1.Розвиток серцевої декомпенсації у хворих міокардитом. 2. Легенева гіпертензія. 3. Вік більше 50 р. 4. Ожиріння
131. Найбільш вірогідний показник внутрішньосерцевої гемодинаміки при оцінці функції лівого шлуночка:
132. Показання до динамічної кардіоміопластики:
133. Бета-блокатори, найбільш доцільні для лікування хворих на ділятаційну кардіоміопатію: 1. Анаприлін. 2. Карведілол. 3. Надолол. 4.Метопролол. 5. Тімолол. 6. Бісопролол
134. Яке твердження відносно міксоми серця неправильне:
135. "Подвоєний поштовх на верхівці" та подвоєна "пульсова хвиля" виявляється:
136. Причини недостатності мітрального клапана при ДКМП: 1.Дисфункція папілярних м'язів. 2.Розтягування кільця клапана. 3.Негомогенність збудження міокарда. 4.Сповільнення передсердно-шлуночкової провідності. 5.Підвищення тиску наповнення ЛШ
137. Яка мета подвійної двокамерної електрокардіостимуляції у хворих на ДКМП при наявності передсердно-шлуночкової блокади лівої ніжки пучка Гіса та мітральної регургітації?
138. При лікуванні хв. ДКМП з важкою СН призначені дігоксин, діуретики і еналаприл 10 мг/добу. Через 36 г. відмічено зниження САТ із 110 до 95 мм Hg, а також збільшення креатиніна сироватки із 1,3 до 1,5 мг/дл. Яка корекція лікування потрібна:
139. Хворим обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією при лікування серцевої недостатності призначають:
140. Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, його систолічного перенавантаження та дистрофічних змін у міокарді реєструються в усіх вказаних випадках, крім:
141. Метою призначення інгибіторів АПФ і блокаторів ангіотензинових рецепторів при ДКМП є все вказане, крім одного:
142. Для гіпертрофії правого шлуночка характерні всі вказані ознаки, крім:
143. Тактика призначення серцевих глікозидів при гіпертрофічній кардіоміопатії:
144. У хв. ДКМП короткі пароксизми шлуночк. тахікардії і поліморф. екстрасист.,дилятація порожнин серця, ритм галопа, розширення вен шиї, набряки ніг, Nа-128, К-3.7. Ви призначили інгібітори АПФ, дігоксин, фуросемід, скоректували електроліти. Ваші плани:
145. Для немедикаментозного лікування гіпертрофічної кардіоміопатії застосовують усі нижчевказані методи, крім одного. Що неправильно? 1451,0"Транслюмінальна септальна міокардіальна абляція
146. Смерть від емболії легеневої артерії, внаслідок якої порушується прохідність лише одного стовбура легеневої артерії, обумовлена:
147. В кардіологічній клініці найбільш часте місце утворення тромбів при ТЕЛА:
148. Застосування гепаріну при ТЕЛА приводить до:
149. Методи немедикаментозного лікування ділятаційної кардіоміопатії включають всі перечислені, крім одного. Що неправильно?
150. Перед проведенням тромболітичної терапії при ТЕЛА діагноз найдостовірніше підтверджується даними:
151. В діагностиці ТЕЛА вирішальне значення мають:
152. Згідно рекомендаціям ВООЗ 1996 р. до групи специфічних уражень міокарда відносяться:
153. Який із вказаних термінів використовується в класифікації ВООЗ для визначення уражень міокарда невідомої етіології:
154. Який із вказаних термінів не входить у "Міжнародну класифікацію хвороб"?
155. Чи ідентичні поняття дифузний міокардит та міокардит Абрамова-Фідлера, згідно класифікації ВООЗ?
156. Для лікування та профілактики шлуночкової тахікардії при ділятаційній кардіоміопатії застосовують:
157. Для амілоїдоза серця характерно:
158. Для констриктивного перикардиту характерні всі наступні симптоми, крім одного. Що невірно?
159. У хворого на токсичний зоб ризик розвитку інфаркта міокарда:
160. Які із вказаних ЕКГ-ознак не є ознаками гострого міокардита?
161. Найбільш стійка ознака інфекційного ендокардиту:
162. Перикардит спостерігається при таких захворюваннях:
163. Найбільш часта причина перикардита:
164. Хронічний стискаючий перикардит виявляється при всіх вказаних нижче захворюваннях, крім:
165. Для хворого неревматичним міокардитом характерні наступні ураження суглобів:
166. До факторів, які знижують податливість лівого шлуночка при гіпертрофічній кардіоміопатії, відносяться всі вказані, крім одного: Що невірно?
167. При дифузному міокардиті будуть спостерігатися наступні фізикальні дані:
168. В діагностиці інфекційного ендокардиту у хворого з вадою серця важливу роль грає наявність:
169. Розвиток дилятації лівого шлуночка у хворих гіпертрофічною кардіоміопатією частіше спостерігається:
170. Показання до призначення антибактеріальної терапії при проведенні вторинної профілактики хворим з рецидивуючим протіканням інфекційно-алергічного міокардита:
171. При гіпертрофічній кардіоміопатії найбільш частий варіант гіпертрофії:
172. Яка із перелікованих комбінацій препаратів частіше всього застосовується при лікуванні міокардитів?
173. Основні препарати при інфекційному ендокардиті:
174. Для гіпертрофічної кардіоміопатії характерні:
175. Яка із вказаних ознак характерна для гіпертрофічної кардіоміопатії: 1)запаморочення, 2) загрудинна біль, 3)серцебиття, 4) задуха?
176. Гіпереозинофілія характерна для:
177. Характерне для ДКМП при аускультації:
178. При ділятаційній кардіоміопатії відмічається:
179. Ехокардіографічними ознаками гіпертрофічної кардіоміопатії з субаортальною обструкцією є всі нижчевказані, за винятком однієї. Що неправильно?
180. ЕхоКГ ознаки ексудативного перикардиту:
181. Наперстянку не застосовують при наступних ураженнях серця:
182. При гіпертрофічній кардіоміопатії виявляють наступні генетичні дефекти:
183. Якщо у хворого з рестриктивною кардіоміопатією з'являється лівошлуночкова недостатність, слід застосувати:
184. У хворого ексудативним перикардитом і великим випотом, при переході в колінно-ліктьове положення, знизу від кута лівої лопатки визначається:
185. Препарат вибору для лікування аритмій у хворих на ділятаційну кардіоміопатію є:
186. Доцільність призначення бета-адреноблокаторів хворим на гіпертрофічну кардіоміопатію:
187. Для ексудативного перикардиту характерно:
188. Яка тривалість попередньої тренувальної електрокардіостимуляції найширшого м'язу спини при динамічній кардіоміопластиці у хворих на ділятаційну кардіоміопатію?
189. Синдром ранньої реполяризації шлуночків:
190. Непрямі ЕхоКГ ознаки ступеня субаортального стенозу при гіпертрофічній кардіоміопатії включають всі вказані, крім однієї:
191. Препаратом вибору для лікування та профілактики шлуночкових тахіаритмій при гіпертрофічній кардіоміопатії є :
192. При якому варіанті розвитку серцевої недостатності найбільш сприятливий прогноз?
193. Хворим обстуктивною гіпертрофічною кардіміопатією при лікуванні серцевою недостатністю призначають:
194. Термін "міокардіодистрофія" вперше був запропонований:
195. Доцільність призначення серцевих глікозидів хворим на міокардит:
196. Розміри передсердь найбільші при:
197. Потовщення стінок лівого шлуночка можливе для всіх вказаних захворювань, крім одного: Що неправильно?
198. Функції перикарда:
199. В структурі етіологічних факторів інфекційних міокардитів основне місце займають:
200. У хворих на міокардит знаходять наступні аускультативні зміни:
201. Інфекційно-алергічний міокардит супроводжується вальвулітом:
202. В основі ррозвитку міокардіодистрофії лежить:
203. Парадоксальний пульс характерний для:
204. Застосування коригуючої специфічної гормональної терапії при лікуванні клімактеричної міокардіодистрофії:
205. Тривалість лікування важких форм міокардиту складає:
206. Профілактика загострень рецидивуючих форм міокардитів:
207. Найбільш доцільне призначення серцевих глікозидів у хворих на міокардіодистрофію у поєднанні з (у випадках розвитку СН):
208. Інфекційний ендокардит розвивається частіше всього при:
209. Найбільш часта причина смерті при інфекційному ендокардиті:
210. Яка із вказаних уроджених вад серця частіше всього приводить до інфекційного ендокардиту?
211. Ендокардит Лібмана-Сакса - це:
212. Стискаючий перикардит етіологічно може бути: 1) туберкульозним, 2) бактеріальним, 3) вірусним:
213. Найбільш помітні порушення наповнення шлуночків спостерігається при:
214. При ділятаційній кардіоміопатії конфігурація серця нагадує таку, що зустрічається при:
215. Систолічний шум при асиметричній гіпертрофії міжшлуночкової перетинки схожий на шум, який виникає при:
216. При гіпертрофічному підклапанному стенозі аорти не застосовують бета-адреноблокатори у зв'язку з їх позитивною інотропною дією:
217. Показання до призначення серцевих глікозидів при ділятаційній кардіоміопатії:
218. ЕхоКГ при ексудативному перикардиті дозволяє: 1.Кількість рідини в порожнині перикарду. 2.Ступінь порушення гемодинаміки. 3.Контролювати проведення перикардіоцентезу. 4.Виявити внутрішньоперикардіальні зрощення. 5.Вивчити товщину і щільність перикарду


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів