Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


43. Інфекційні хвороби

12. "ПОВІТРЯНО-КРАПЕЛЬНІ ІНФЕКЦІЇ"


1786. Епiдемiчнi спалахи грипозної iнфекцiї (грипу А) через 2-3 роки виникають у зв"язку з:
1787. Найбiльш iнтенсивно вiрус грипу репродукується:
1788. Вiрус грипу серед населення циркулює:
1789. Мiнливiсть вiрусу грипу обумовлена:
1790. Поява нових серопiдтипiв вiрусу грипу обумовлена:
1791. При вiрусно-бактерiальних ускладненнях грипу найбiльш ефективним є призначення:
1792. При лiкуваннi грипу паровi iнгаляцiї проводять:
1793. Оптимальнi умови для синтезу ендогенного iнтерферону:
1794. В розвитку iнфекцiйно-токсичного шоку при грипi провiдне значення має:
1795. При гiпертоксичних формах грипу глюкокортикостероiди:
1796. В першi днi грипозної iнфекцiї слизова оболонка дихальних шляхiв
1797. Причини вiрусно-бактерiальних ускладнень при грипi:
1798. Протигрипозний г-глобулiн визиває:
1799. Ремантадин при грипi А призначається:
1800. Лаферон при грипi:
1801. Лейкоцитарний альфа-iнтерферон при грипi спричиняє:
1802. Чим пояснюється сенсибiлiзуюча i мутагенна дiя вiрусу грипу:
1803. Риновiрусна iнфекцiя визивається:
1804. Секрецiя при риновiруснiй iнфекцiї:
1805. Гуморальний iмунитет при риновiруснiй iнфекцiї:
1806. Контагiознiсть риновiрусної iнфекцiї:
1807. Ведучий синдром при риновiруснiй iнфекцiї:
1808. Iнтоксикацiя при риновiруснiй iнфекцiї:
1809. Вiдмiннiсть парагрипозного вiд дифтерiйного крупу:
1810. Парагрипозний круп обумовлений:
1811. При парагрипi нижнi вiддiли дихального тракту вражаються:
1812. Пневмонiї при грипi бувають:
1813. Ведучi методи дiагностики парагрипу:
1814. Дiарея при аденовiруснiй iнфекцiї:
1815. Лiмфаденопатiя при аденовiруснiй iнфекцiї:
1816. Лiквор при аденовiрусному миненгiтi:
1817. Аденовiрус проявляє тропнiсть до:
1818. Ведучий механiзм передачi при аденовiрусному плiвчастому кон"юктивiтi:
1819. Ексудативна реакцiя при аденовiруснiй iнфекцiї:
1820. Гемограма при аденовiруснiй iнфекцiї:
1821. При лiкуваннi аденовiрусного кон"юнктивиту призначають:
1822. Механiзм зараження при рiзних формах аденовiрусної iнфекцiї
1823. Iнкубацiйний перiод при аденовiруснiй iнфекцiї:
1824. Респiраторно-синцитiальна iнфекцiя найбiльш частiше зустрiчається:
1825. При респiраторно-синцитiальнiй iнфекцiї у дiтей вражаються
1826. Вiрус грипу стiйкий:
1827. Найбiльш контагiозний перiод грипу:
1828. Епiдемiологiчнi пiдйоми захворюванностi грипом через 2-3 року спричененi:
1829. Специфiчна профiлактика грипу шляхом iмунiзацiї населення
1830. Профiлактика грипу в епiдемiчний перiод забезпечується:
1831. Мiнливiсть вiрусу грипу - антиген-дрейф :
1832. Перебiг грипу при нормальнiй iмунологiчнiй резистентностi органiзму:
1833. Перебiг грипу на фонi iмунодефiциту:
1834. Вiрус грипу володiє:
1835. Тропнiсть вiрусу грипу проявляється до:
1836. Важкiсть перебiгу грипозної iнфекцiї зумовлена:
1837. Iмунiтет при грипi:
1838. Смерть в результатi iнфекцiйно-токсичного шоку при грипi розвивається у
1839. Бактерiальнi ускладнення при грипi зустрiчаються частiше:
1840. Вiрусно-бактерiальнi пневмонiї при грипi розвиваються:
1841. Клiнiка грипу переважно проявляється:
1842. Видужання при грипi наступає внаслiдок:
1843. Аденовiрусна пневмонiя клiнiчно проявляється:
1844. Експрес-методи дiагностики грипу :
1845. Лiкування легких i середньоважких форм грипу забезпечується при призначеннях:
1846. При важких формах грипу показано призначення в першу чергу
1847. При бактерiальних ускладненнях грипу переважно призначають
1848. Експресс методи дiагностики грипу:
1849. Парагрипозна iнфекцiя клiнiчно проявляється:
1850. Iнтоксикацiя при парагрипi:
1851. Найбiльш частi ускладнення при парагрипi у дiтей :
1852. Характернi форми аденовiрусної iнфекцiї:
1853. Дiарея при аденовiруснiй iнфекцiї:
1854. Риновiрусна iнфекцiя характеризується:
1855. Форми риноiнфекцiї:
1856. Респiраторно-синцитiальна iнфекцiя викликає:
1857. Реовiрусна iнфекцiя протiкає у виглядi:
1858. Клiнiчнi прояви риноiнфекцiї:
1859. Доза протидифтерiйної антитоксичної сироватки при легкiй формi дифтерiї:
1860. Перша доза протидифтерiйної сироватки при середнiй степенi важкостi дифтерiї:
1861. Перша доза протидифтерiйної сироватки при тяжкiй формi дифтерiї
1862. Кратнiсть введення протидифтерiйної сироватки при неефективностi вiд першої дози:
1863. Перша доза протидифтерiйної сироватки при гипертоксичнiй формi дифтерiї:
1864. Серцевi глiкозиди в гострому перiодi токсичного дифтерiйного мiокардиту:
1865. Поширена форма дифтерiї носа:
1866. Комбiнована форма дифтерiї ротоглотки:
1867. При дифтерiї "iнших локалiзацiй" мазок на дифтерiйну паличку береться:
1868. Лабораторне пiдтверждення токсигенностi дифтерiйної палички при наявностi клiнiки i типових ускладнень дифтерiї:
1869. При антибiотикотерапiї в першу чергу зникають:
1870. Катаральна форма дифтерiї частiше зустрiчається:
1871. Наслiдок лiкування тяжкої форми дифтерiї в першу чергу визначається:
1872. Дифтерiйний мiокардит в першу чергу проявляється:
1873. При дифтерiї у осiб з видаленими мигдаликами налiт можна виявити:
1874. Фiбринозна плiвка при гипертоксичнiй формi дифтерiї:
1875. Вiдсоток рефрактерних осiб до щеплень:
1876. Пiсля введення притидифтерiйної сироватки фiбринознi плiвки i набряк тканин:
1877. Тактика ведення ангiн в вогнищi дифтерiйної iнфекцiї:
1878. Тактика лiкаря при ангiнах:
1879. Активне лiкарняне обстеження дома при ангiнах з термометрiєю, оглядом рото- i носоглотки, загальноклiничним оглядом:
1880. Видiлення нетоксигенного штаму дифтерiйної паличики у вогнищi iнфекцiї у хворих на ангiну:
1881. При позитивнiй внутрiшньошкiрнiй пробi на кiнський бiлок протидифтерiйна сироватка водиться:
1882. Санацiя носiїв нетоксигенної дифтерiйної палички декретованих груп населення:
1883. Одночасне призначення В-блокаторiв i антагонiстiв кальцiю при тахiаритмiях дифтерiйного генезу:
1884. Iнгiбитори протеолiзу при тяжкiй формi дифтерiї:
1885. Генез пiзнiх дифтерiйних мiокардитiв:
1886. Бактерiємiя при дифтерi :
1887. Для пiдтверждення дiагнозу дифтерiї серологiчнi тести враховуються:
1888. При позитивнiй внутрiшньошкiрнiй пробi на кiнський бiлок при дифтерiї вводять:
1889. При блискавичнiй формi дифтерiї антитоксична протидифтерiйна сироватка вводиться:
1890. Термiни ревакцiнацiї дифтерiї:
1891. Електрокардiографiя при тяжкiй формi дифтерiї проводиться:
1892. Особливостi перебiгу дифтерiйного крупу у дорослих:
1893. Дiагностика дифтерiї на фонi видалених мигдалин:
1894. Набряк клiтчатки пiдщелепної областi при дифтерiї свiдчить про:
1895. Тактика в/венної iнфузiоної терапiї при тяжкiй формi дифтерiї:
1896. Перевага антибiотикiв при дифтерiї:
1897. Фактори, якi впливають на прогноз лiкування дифтерiї:
1898. Який серотип дифтерiйної палички переважає в епiдемiю з 1990р.:
1899. Середня тривалiсть контагiозностi бiльшостi хворих на дифтерiю:
1900. Епiдемiчне значення носiїв нетоксигенної дифтерiйної палички:
1901. Джерелом iнфекцiї при дифтерiї можуть бути всi, окрiм:
1902. Механiзм зараження при дифтерiї:
1903. Причина збреження бактерiоносiїства при дифтерiї при умовах щеплень:
1904. При локалiзованiй формi дифтерiї розвивається запалення:
1905. При дифтерiї гортанi розвивається запалення:
1906. Важкiсть дифтерiйного крупу обумовляє ряд факторiв, окрiм
1907. Враження нирок при дифтерi:
1908. Перiод року, коли зменшується циркуляцiя дифтерiйного збудника
1909. Форма дифтерiї, яка представляє найбiльшу небезпеку для життя
1910. Яка система менш за все вражається при дифтерiї:
1911. Безпосередня причина смертi при гiпертоксичнiй формi дифтерiї
1912. Стеноз гортанi при дифтерiйному крупi обумовлює ряд факторiв, окрiм:
1913. Чи зустрiчаються тяжкi форми дифтерiї у дiтей раннього вiку
1914. Поширений дифтерiйний круп - це :
1915. Такi симптоми як кашель, нехватка повiтря, неспокiй, вимушене положення в ліжку, задишка; при дифтерiйному крупi - це:
1916. Симптоми стадії стенозу при дифтерійному крупі
1917. Симптоми передасфiксичної фази, якi потребують iнтубацiї:
1918. Форма дифтерiї, при якiй частiше виникають усладнення:
1919. При якiй формi дифтерiї можливе самовилiковування:
1920. Хворому 10 рокiв. Хворiє 8 днiв. Заложенiсть носа, токсикозу немає, температура нормальна. Носове дихання затруднене. Iз носових ходiв видiляється сукровичний слиз. Шкiра бiля носових ходiв мацерована
1921. Характернi змiни при дифтерiї ротоглотки:
1922. Антибiотики, до яких чутлива дифтерiйна паличка:
1923. Якщо процес одностороннiй i набряк шийної клiтчатки при дифтерiї доходить до середини шиї, яка форма дифтерiї:
1924. Як оцiнити важкiсть дифтерiї ротоглотки, якщо вражена i гортань
1925. Рiзке збiльшення i болючiсть пiдщелепних лiмфоузлiв розвивається:
1926. Найбiльш часте специфiчне усладнення дифтерiйного крупу:
1927. Чи розвивається мiокардит при дифтерiї ротоглотки комбiнованої форми:
1928. Прогностичне значення таких симптомiв, як блювота, "ритм галопа", болi в животi при дифтерiї:
1929. Особливостi розвитку дифтерiйного крупу у дiтей:
1930. До специфiчних ускладнень тяжкої форми дифтерiї вiдносяться всi, окрiм:
1931. Якщо у хворого з острiвцевою формою дифтерiї видiлений токсигенний штамм С. diphtherie:
1932. Мiнiмальний захисний рiвень дифтерiйного антитоксину в кровi
1933. Ведуча специфiчна терапiя при дифтерiї:
1934. Спосiб введення протидифтерiйної сироватки:
1935. Серцевi глiкозиди при дифтерiйному мiокардитi:
1936. Механiзм враження серця при дифтерiї:
1937. Послiдовнiсть розвитку парезiв при ускладненнi дифтерiї:
1938. Дифтерiя у вакцинованих:
1939. Специфiчна профiлактика дифтерiї:
1940. 20-й день хвороби, Т 38 град. С. Бiль в горлi при ковтаннi помiрна, мигдалики набряклi, багряноцианотичнi, налiт желеподiбної плiвки, пiсля зняття утворюється знову через декiлька годин на тому ж мiсцi, бiльш грубий:
1941. Для вiрусної пневмонiї характерно
1942. Механiзм передачi iнфекцiї при кору
1943. Перiод iзоляцiї хворих на кір
1944. Кiр являє особливу небезпеку для
1945. Вхiднi ворота для вiрусу кору
1946. Збудник кору та його стiйкiсть в навколишньому середовищi
1947. Джерело iнфекцiї при кору
1948. Тривалiсть заразностi хворого кором
1949. Симптоми характернi для iнфекцiйного мононуклеозу
1950. Змiни в периферiчнiй кровi при iнфекцiйному мононуклеозi
1951. Ускладнення, властивi для iнфекцiйного мононуклеозу
1952. Лiкувальнi заходи при важкiй формi iнфекцiйного мононуклеозу
1953. Висип у хворого на кiр з"являється
1954. У кого розвивається митигована форма кору
1955. Чи можливий розвиток крупу в першi днi кору i якого
1956. Чи можливий розвиток менiнгiту в раннiй перiод кору i якого
1957. Чи можливий розвиток менiнгiту в пiзнiй перiод кору
1958. Дисфункцiя кишечника при кору в перiод реконвалесценцiї
1959. Чи характернi ускладнення для кору
1960. Чи застосовуються антибiотики при лiкуваннi кору
1961. Туалет ротової порожнини при кору
1962. Специфiчна терапiя кору
1963. Перiод заразностi при краснусi
1964. Характер висипу при краснусi
1965. Характер розвитку висипу при краснусi
1966. Калiцтва плоду при краснусi розвиваються
1967. Термін iзоляцiї хворих на краснуху
1968. Якi системи i органи вражаються при епiдемiчному паротитi
1969. Механiзм проникнення збудника епiдемiчного паротиту в навколовушнi залози
1970. Чи заразний хворий з клiнiкою паротитного менiнгiту
1971. Положення голови, якщо вражена одна навколовушна залоза
1972. Швидкiсть розвитку пухлини в областi навколовушної залози при епiдемiчному паротитi
1973. Чи нагноюється навколовушна залоза при епiдемiчному паротитi
1974. Чи може бути специфiчний менiнгiт при епiдемiчному паротитi i його характер
1975. Чи характернi психiчнi розлади для епiдемiчного паротиту i їх характер
1976. Чи можливi враження внутрiшнього вуха при епiдемiчному паротитi
1977. Гостра печiнкова недостатнiсть при легiонельозi
1978. Клiнiчна форма легiонельозу в першу чергу характеризується
1979. Рентгенологiчнi змiни в легенях при легiонельозi проявляються
1980. Розсмоктування легеневих iнфiльтратiв при легiонельозi настає
1981. Смертi при легiонельозi передує
1982. Гостра ниркова недостатнiсть при легiонельозi
1983. Легiонельоз характеризується
1984. Змiни центральної нервової системи при легiонельозi
1985. Найбiльш поширенi методи дiагностики легiонельозу
1986. Легiонели найбiльш чутливi до
1987. Глюкокортикостероїди при легiонельозi
1988. Профiлактика легiонельозу
1989. До якої групи iнфекцiй вiдноситься легiонельоз
1990. Збудник легiонельозу вiдноситься до групи
1991. Джерелом легiонельозу являється
1992. Сприятливi умови для розмноження легiонел
1993. Головний механiзм передачi легiонел
1994. Первинна локалiзацiя легiонел в органiзмi
1995. Симбiотичний зв'язок легiонел встановлений з
1996. Кишковi прояви при легiонельозi
1997. Бактерiємiя при легiонельозi
1998. Умови, якi необхiднi для розвитку скарлатини при попаданнi стрептококу в органiзм
1999. Джерелом iнфекцiї при скарлатинi можуть бути всi, окрiм
2000. Тонус якого вiддiлу нервової системи пiдвищується на початку захворювання скарлатиною
2001. Якi фактори обумовлюють розвиток патологiчного процесу при скарлатинi
2002. Третiй тиждень захворювання скарлатиною - лихоманка, уртикарний висип, бiль в суглобах, лiмфаденiт, лiмфоцитоз - це
2003. Набряк губ, гiперемiя з трiщинами при скарлатинi
2004. Мiлiарний висип при скарлатинi
2005. Антибiотики при скарлатинi в начальний перiод
2006. Чи є змiни серцево-судинної системи при скарлатинi
2007. Гемограма при скарлатинi
2008. Лущення при скарлатинi
2009. Якого харатеру ускладнення розвиваються на 3-му тижнi захворювання при скарлатинi
2010. Профiлактика алергiчних ускладнень при скарлатинi
2011. Екзантема при скарлатинi
2012. Улюблене розташування висипу при скарлатинi
2013. Триада симптомiв, властива скарлатинi в першi днi захворювання
2014. Коли розвивається симптом "малинового язика" при скарлатинi
2015. При якiй формi скарлатини губи яскраво червонi, припухлi з трiщинами
2016. Атиповими формами скарлатини не являються
2017. Коли розвивається еозинофiлiя при скарлатинi
2018. Найчастiше ускладнення скарлатини зi сторони сечовидiльної системи
2019. Ускладнення при легкiй формi скарлатини
2020. Мiокардити при скарлатинi
2021. Симптом Фiлатова, ангiна, дрiбнокрапковий висип на гiперемiрованому тлi шкiри - це
2022. Антибiотики при скарлатинi
2023. Механiзм зараження при екстрабукальнiй формi скарлатини
2024. Заразнiсть хворих з екстрабукальною формою скарлатини
2025. Менiнгiт при вiтрянiй вiспi
2026. Висип при вiтрянiй вiспi
2027. Етапнiсть висипання при вiтрянiй вiспi
2028. Який фактор грає головну роль в патогенезi вiтряної вiспи
2029. Чи можлива вiдсутнiсть полiморфiзму висипу при вiтрянiй вiспi
2030. Перiод iзоляцiї хворих вiтряною вiспою
2031. Карантин для контактних при вiтрянiй вiспi
2032. Чи показанi антибiотики при вiтрянiй вiспi
2033. Коли розвивається рудиментарна форма вiтряної вiспи i чи вона контагiозна?
2034. Атаксiя i гiперкiнези при вiтрянiй вiспi
2035. Механiзм зараження вiтряною вiспою
2036. Можлива вiдсутнiсть полiморфiзму висипу при вiтрянiй вiспi
2037. Менiнгiт при вiтрянiй вiспi
2038. Збудник вiтряної вiспи
2039. Чи можлива полiорганна патологiя при вiтрянiй вiспi
2040. Геморагiчна форма вiтряної вiспи
2041. Чим обробляються елементи висипу при вiтрянiй вiспi
2042. Антибiотики при вiтрянiй вiспi
2043. Вальтрекс при Herpes Zoster
2044. Herpes Zoster - це
2045. Herpes Soster - це екзогенна iнфекцiя
2046. Чи контагiознi хворi Herpes Zoster
2047. В який перiод хворi на Herpes Zoster контагiознi?
2048. Чи буває емфiзема легень при типових формах коклюша
2049. Небезпечне ускладнення коклюша для грудних дiтей
2050. При коклюшi переважно вражаються
2051. До якої групи iнфекцiй вiдноситься коклюш
2052. Бактеремiя при коклюшi
2053. Мiсце перебування збудника коклюша
2054. Як проходить зараження коклюшем у дорослої людини
2055. Якi форми коклюша зустрiчаються у лiтних
2056. Якi ускладнення коклюша особливо небезпечнi для немовлят
2057. Температура при коклюшi
2058. Для якого вiку коклюш особливо небезпечний
2059. Кiлькiсть приступiв на добу при коклюшi середньої важкостi
2060. Найбiльш раннiй i достовiрний спосiб дiагностики коклюша
2061. В якому вiцi проводять щеплення проти коклюша?
2062. Чи потрiбнi антибiотики при коклюшi дiтям молодшого вiку
2063. Чи буває емфізема легень при коклюшi?
2064. При важкiй формi iнфекцiйного мононуклеозу використовують
2065. Ускладнення, типовi для iнфекцiйного мононуклеозу:
2066. Екзантема при iнфекцiйному мононуклеозi:
2067. Iнфекцiйний мононуклеоз вiдносять до:
2068. Характернi для iнфекцiйного мононуклеозу синдроми:
2069. Патологоанатомiчнi ознаки при iнфекцiйному мононуклеозi:
2070. Вкажiть симптом, не характерний для періоду розпалу iнфекцiйного мононуклеозу
2071. Для iнфекцiйного мононуклеозу не характерно:
2072. Ускладнення, властивi iнфекцiйному мононуклеозу:
2073. Якi з вказаних лiкарських засобiв не призначають при важкiй формi iнфекцiйного мононуклеозу?
2074. Збудник iнфекцiйного мононуклеозу:
2075. Для якого захворювання характернi слiдуючi симптоми: лихоманка, збiльшення всiх лiмфовузлiв, ангiна, гепатолiєнальний синдром, лiмфомоноцитоз бiльше 65%, червона кров без особливостей?
2076. Гемограма при iнфекцiйному мононуклеозi:
2077. Менiнгiт при iнфекцiйному мононуклеозi:
2078. Чи потрiбно призначати глюкокортикостероїди хворим з важким пребiгом iнфекцiйного мононуклеозу?
2079. Вiроцити (атиповi мононуклеари) при iнфекцiйному мононуклеозi - це змiненi:
2080. Чи потрiбно проводити промивання шлунково-кишкового тракту хворим iнфекцiйним мононуклеозом?
2081. В дiагностицi iнфекцiйного мононуклеозу використовують реакцiю
2082. Для якого захворювання характернi: лейкоцитоз,лiмфомоноцитоз, атиповi мононуклеари 10% i бiльше?
2083. Мiелограма при iнфекцiйному мононуклеозi:
2084. Реакцiї Пауля-Бунеля, Гоффа-Бауера, використовують для дiагностики
2085. Чи показанi кортикостероїди при важкому перебiгу мононуклеозу i доза?
2086. Який вiрус викликає iнфекцiйний мононуклеоз?
2087. Тропiзм вiрусу iнфекцiйного мононуклеозу:
2088. Якi форми захворювання розвиваються при проникненні в організм грудної дитини вірусу Епштейна-Барр?
2089. Який механiзм передачi збудника iнфекцiї при iнфекцiйному мононуклеозi?
2090. Чи показано переливання кровi хворим з iнфекцiйним мононуклеозом
2091. Якi групи лiмфатичних вузлiв передусiм i в бiльшому ступенi збiльшуються при iнфекцiйному мононуклеозi?
2092. Нагноення лiмфатичних вузлiв при iнфекцiйному мононуклеозi:
2093. Характеристика зiву при iнфекцiйному мононуклеозi:
2094. Симптоми, характернi для iнфекцiйного мононуклеозу:
2095. Змiни в периферичнiй кровi при iнфекцiйному мононуклеозi
2096. Ускладнення, властивi iнфекцiйному мононуклеозу:
2097. Терапiя важких форм iнфекцiйного мононуклеозу:
2098. До якої групи iнфекцiй належить iнфекцiйний мононуклеоз?
2099. Симптом, характерний для iнфекцiйного мононуклеозу:
2100. Симптоми, характернi для iнфекцiйного мононуклеозу:
2101. Змiни в периферичнiй кровi при iнфекцiйному мононуклеозi:
2102. Ускладнення, властивi iнфекцiйному мононуклеозу:
2103. Лiкувальнi заходи при важкiй формi iнфекцiйного мононуклеозу
2104. До якої групи iнфекцiй належить iнфекцiйний мононуклеоз?
2105. Симптом, характерний для iнфекцiйного мононуклеозу:
2106. Iнфекцiйний мононуклеоз, це
2107. Симптом, характерний для iнфекцiйного мононуклеозу
2108. Симптоми, найбiльш характернi для iнфекцiйного мононуклеозу
2109. Сполучення симптомiв, властиве iнфекцiйному мононуклеозу
2110. Клiнiчнi форми iнфекцiйного мононуклеозу
2111. Патологоанатомiчнi ознаки при iнфекцiйному мононуклеозi


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів