Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


43. Інфекційні хвороби

11. "ЗООНОЗИ"


1666. Системи, якi частiше бувають ураженi при гострому бруцельозi
1667. Найбiльш частi клiнiчнi форми бруцельозу:
1668. Серологiчна реакцiя, яка використовується для дiагностики бруцельозу
1669. Чи проводиться вакцинотерапiя при бруцельозi?
1670. Заразнiсть хворого на бруцельоз
1671. Заразнiсть хворого на гострий бруцельоз
1672. Який з вказаних механiзмiв передачi хламiдiй вiдсутнiй при орнiтозi?
1673. При орнiтозi найменше епiдемiологічне значення мають:
1674. Збудник орнiтозу:
1675. Збудник орнiтозу найбiльше чутливий до:
1676. Резервуар та джерело iнфекцiї при орнiтозi:
1677. Iнкубацiйний перiод при орнiтозi:
1678. Типова форма орнiтозу:
1679. Тривалiсть збереження антитiл в сироватцi кровi при гострому орнiтозi:
1680. Тривалiсть збереження антитiл при хронiчнiй формi орнiтозу:
1681. Гемограма при пневмонiчнiй формi орнiтозу:
1682. Формування хронiчних форм орнiтозу не залежать вiд:
1683. Ворота iнфекцiї при орнiтозi без ураження легенів:
1684. Чи може при орнiтозi розвиватися менiнгiт i який?
1685. Чи може бути безсимптомна форма орнiтозу?
1686. Тривалiсть перебування хламiдiй в органiзмi людини при хронiчних формах захворювання:
1687. Чи характернi рецидиви для орнiтозу?
1688. Основний метод дiагностики орнiтозу?
1689. Дiагностичний титр РЗК при орнiтозi:
1690. Найбiльш ефективнi антибiотики при орнiтозi:
1691. Профiлактичнi заходи в вогнищi орнiтозу:
1692. Тривалiсть антибiотикотерапiї при орнiтозному менiнгiтi:
1693. Чи попереджує етiотропна терапiя при орнiтозi рецидиви i хронiзацiю процесу?
1694. Гормонотерапiя при орнiтозi:
1695. Лiкування рецидивних, затяжних, хронiчних форм орнiтозу:
1696. Диспансеризацiя хворих, якi перенесли орнiтозну iнфекцiю:
1697. До якого роду збудникiв вiдноситься токсоплазма?
1698. Кiнцевий хазяїн токсоплазми
1699. Промiжний хазяїн токсоплазми
1700. Гостра форма токсоплазмозу розвивається при зараженнi
1701. Хронiчна форма токсоплазмозу розвивається при зараженнi
1702. Iмунiтет при токсоплазмозi
1703. Септичнi форми токсоплазмозу розвиваються
1704. Найчастiше дефекти розвитку плоду розвиваються при зараженнi токсоплазмою у:
1705. Вроджений токсоплазмоз розвивається при
1706. Внутрiшньошкiрна проба з токсоплазмiном має:
1707. РЗК з токсоплазменим антигеном свiдчить про:
1708. Етiотропна терапiя токсоплазмозу найбiльш ефективна при:
1709. Перспективнi етiотропнi препарати при токсоплазмозi
1710. Вториннi вогнища розмноження при токсоплазмозi формуються:
1711. При латентнiй формi токсоплазмозу в органiзмi людини знаходяться:
1712. Iмунiтет при токсоплазмозi
1713. Життєдiяльнiсть токсоплазми в цистах
1714. Анатомiчний дефект пiсля розсмоктування цисти токсоплазми
1715. Латентнi форми вродженого токсоплазмозу розвиваються при iнфiкуваннi
1716. Перспективнi етiотропнi препарати при гострому токсоплазмозi
1717. При хронiчному токсоплазмозi етiотропнi препарати ефективнi:
1718. В який перiод лептоспiрозу частiше всього можна чекати розвитку iнфекцiйно-токсичного шоку?
1719. Для лептоспiрозної iнфекцiї характерно все, крiм:
1720. У лiкуваннi лептоспiрозу всi положеня вiрнi, крiм:
1721. У хворого на лептоспiроз пiсля введенння 12 млн ОД пенiцилiну розвилась реакцiя Яриша-Гексгеймера (тахiкардiя, лихоманка); через добу температура нормалiзувалася. Ваша тактика
1722. У хворого на лептоспiроз пiсля введення пенiцилiну рiзко пiдвищилась температура до 40 град, виникли тахiкардiя і задишка. Це:
1723. Захворювання, для якого характернi: iнтоксикацiя, жовтяниця, мiалгії, пiдвищення бiлiрубiну кровi (переважно прямого), наявнiсть в сечi жовчних пiгментiв, цилiндрiв, бiлку; в кровi: лейкоцитоз, пiдвищена ШЗЕ
1724. Лептоспiроз вiдноситься до
1725. Збудники лептоспiрозу вiдносяться до
1726. Збудник, який зустрiчається часто i викликає нерiдко тяжкi форми лептоспiрозу
1727. Критерiй, який дозволяє думати про сприятливий наслiдок лептоспiрозу
1728. Характенi для лептоспiрозу змiни в сечi i кровi
1729. Захворювання, з якими потрiбно диференціювати лептоспiроз
1730. Основний метод дiагностики лептоспiрозу
1731. Основнi критерiї важкостi при лептоспірозi
1732. Для лептоспiрозу характернi всi вказанi патологоанатомiчнi ознаки, крiм:
1733. Не характерно для початкового перiоду лептоспiрозу
1734. Біль в литкових та iнших м'язах при лептоспiрозi обумовлений:
1735. Методи лабороторної дiагностики лептоспiрозу
1736. Найбiльш характернi змiни гемограми при лептоспірозi
1737. Ускладнення, характернi для лептоспiрозу
1738. Яке найбiльш характерне поєднання симптомiв при лептоспірозi?
1739. Передусiм i важче вражаються при лептоспірозi
1740. До специфiчних ускладнень лептоспiрозу не вiдносяться
1741. Менiнгіт, який розвивається на початку лептоспiрозу
1742. Який метод дiагностики знайшов широке використання при лептоспiрозі?
1743. Безжовтяничні форми лептоспiрозу можуть мати важкий перебiг
1744. Хворi лептоспірозом небезпечнi для оточуючих
1745. Симптоми, які характернi для полiуричного перiоду лептоспiрозу
1746. Порушення електролiтного обмiну в полiуричний перiод лептоспірозу
1747. Найкращий терапевтичний ефект вiд введення протилептоспiрозного гама-глобулiну отримується в
1748. Ураження нирок при лептоспірозi супроводжується розвитком набрякiв
1749. В основi геморагiчного синдрому, який розвивається при лептоспiрозi, лежить
1750. Безжовтяничнi форми лептоспiрозу
1751. Тривалiсть iнкубацiйного перiоду при лептоспiрозi
1752. Початковий перiод лептоспiрозу характеризується
1753. Характер температури при лептоспiрозi
1754. Жовтяниця при лептоспiрозi частiше всього розвивається
1755. Екзантема при лептоспiрозi
1756. Герпес при лептоспiрозi
1757. Перший тиждень захворювання: висока лихоманка, нейтрофiльний лейкоцитоз, збiльшення ШЗЕ, рiзкi болi в м"язах, набряк i гiперемiя обличчя, субiктеричнiсть склер, нирковий синдром
1758. У хворого виражена жовтяниця, iнтоксикацiя, м"язевi болi, олiгурiя, пiдвищення бiлiрубiну кровi, в сечi уробiлiн (+), цилiндри, бiлок, лейкоцитоз 13000, ШЗЕ 42 мм в год
1759. При лептоспiрозi джерелом iнфекцiї не являється
1760. Лептоспiри потрапляють в органiзм людини різними шляхами, крім:
1761. Механiзм зараження при лептоспiрозi
1762. Не передається iнфекцiя при лептоспiрозi
1763. Лептоспiри мiстять
1764. Пiк пiдйому лептоспiрозу на протязi року
1765. Чи розвивається на мiсцi проникнення лептоспiр запальний процес?
1766. Iмунiтет при лептоспiрозi
1767. Лептоспiри рухливi?
1768. Антибiотики, до яких чутливi лептоспiри
1769. Мiсце паразитування лептоспiр у вражених органах
1770. Ведучi ланки патогенезу при лептоспiрозi
1771. Найбiльш патогенний для людини тип бруцел:
1772. Шляхи зараження людини бруцельозом:
1773. Заразнiсть хворого бруцельозом для оточуючих та механiзм iнфiкування:
1774. Основнi фактори патогенезу бруцельозу:
1775. Реакцiя Бюрне при бруцельозi свiдчить про:
1776. Тривалiсть гострого бруцельозу:
1777. Для хронiчного бруцельозу характерно:
1778. Якi антибiотики застосовують при гострому бруцельозi?
1779. Антигiстамiннi препарати при бруцельозi:
1780. Вакцинотерапiя при бруцельозi:
1781. Iмунологiчна реакцiя, яка вказує на активну форму бруцельозу
1782. Для лiкування хронiчних форм бруцельозу не використовують
1783. Система, яка уражується при бруцельозi рiдко:
1784. Для гострого бруцельозу не характерно:
1785. Лабораторнi дослiдження, якi необхiднi для визначення активностi при хронiчному бруцельозi:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів