Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


43. Інфекційні хвороби

1. "КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ"


1. Харчові продукти, які найчастіше призводять до харчових токсикоінфекцій:
2. Лiкування харчових токсикоінфекцій необхідно починати з
3. Категорії осіб, які підлягають обстеженню на носiйство стафілококу:
4. Якi клiнiчнi ознаки не характернi для харчових токсикоiнфекцiй:
5. При лiкуваннi хворих на харчовi токсикоiнфекцiї приймають все, крiм
6. Токсинами ентеропатогенної кишечної палички являються всi перерахованi, крiм
7. Захворiв гостро, через одну годину пiсля прийому холодцю: слабкiсть, головокружiння, рiжучого характеру бiль в епiгастральнiй дiлянцi, нудота, блювота, три рази рясний, смердючий, рiдкий стiлець, температура тiла 38 град. С
8. Антигенна структура ешерихiй
9. Група ешерихiй, яка частiше викликає патологiю у дiтей перших мiсяцiв життя
10. Джерелом iнфекцiї при сальмонельозоподiбному ешерiхiозi можуть бути всi, крiм:
11. Нехарактерний шлях передачi iнфекцiї при ешерихiозi
12. Група ЕПКП (ентеропатогенної кишечної палички), яка частiше приводить до генералiзацiї
13. В основi патологiчного процесу при ешерихiозi лежить
14. Тип ексикозу, який частiше розвивається при ешерихiозi
15. Характернi ознанаки нейротоксикозу
16. Основнi клiнiчнi ознаки вододефiцiтного типу ексикозу
17. Клiнiчнi ознаки гiпокалiемiї
18. Група ешерихiй, якi продукують ентеротоксин
19. Чи передається при ешерiхiозi iмунiтет вiд матерi плоду
20. Гостре бактерiоносiйство при ешерихiозi
21. Генералiзованими формами ешерихiозу є всi перерахованi, крiм
22. Дiагноз " ешерiхiоз" встановлюється на основi
23. При ешерихiозi не госпiталiзуються
24. Дiєта при ешерихiозi
25. Бiопрепарати при ешерихiозi застосовуються
26. Антибiотикотерапiя при ешерихiозi у дорослих
27. Найбiльш ефективне сполучення етiотропної терапiї при гастроiнтестiнальних формах ешерiхiозу:
28. Як проводиться регiдратацiя у дiтей при гастроентеритичнiй формi ешерiхiозу середньої важкостi
29. Якi розчини використовуються при проведеннi регiдтатацiї через рот при ешерихiозi?
30. ЕПКП (ентеропатогенна кишечна паличка) не мiстить
31. Кишкове захворювання, при якому часто є ураження суглобiв
32. Синдром Рейтера при iєрсинiозi:
33. Абдомiнальнi форми iєрсiніозу
34. Генералiзованi форми кишкового iєрсiнiозу - кiлька варiантiв перебiгу, крiм:
35. Клiнiка жовтяничної форми кишечного iєрсінiозу:
36. Форма кишечного iєрсінiозу, при якiй частiше розвивається зневодження
37. Вторинно-вогнещевi форми кишечного iєрсінiозу
38. Варiант гастроiнтестинальної форми кишечного iєрсінiозу, який найчастiше зустрiчається:
39. Чи можна поставити дiагноз кишечного iєрсінiозу на основi клiнiки
40. Чи втягуються в патологiчний процес хробаковидний вiдросток при iєрсинiозi та характер змiн в ньому
41. Збудник iєрсінiозу
42. Джерелом iєрсiнеозу не являються
43. Ворота iнфекцiї при iєрсінiозi
44. Характер ускладнень при iерсінiозi
45. Для пiдтвердження дiагнозу гастроентеритичної форми iєрсінiозу необхiдно
46. Причина розвитку дiарейного синдрому при iєрсінiозi
47. Найефективнiшi препарати для лiкування iєрсінiозу
48. Препарати для спецефiчної профiлактики iєрсінiозу
49. Основнi критерiї виписки з стацiонару хворих на ботулiзм
50. Продукти якi можуть привести до розвитку ботулiзму
51. Вкажiть нехарактернi для ботулiзму симптоми:
52. Вкажiть нехаректернi для ботулiзму ускладнення
53. Для лiкування ботулiзму не використовується
54. Тип нейротоксину, який визиває найважчi форми ботулiзму
55. Найбiльш вiрогiдний метод лабораторної дiагностики при ботулiзмi
56. Основний специфiчний засiб для лiкування хворих на ботулiзм
57. Температура при ботулiзмi
58. Найбiльш частi причини зупинки дихання при ботулiзмi
59. Показання для переводу хворих на ботулiзм на IВЛ
60. Ботулiзм у дорослих не розвивається при споживаннi харчового продукту, який мiстить
61. Кiлькiсть найчастiших клiнiчних форм ботулiзму
62. Особливостi взаємодiї збудника ботулiзму з макроорганiзмом
63. Джерело iнфекцiї при харчовому ботулiзмi
64. Фактор, який визначає рiзницю мiж серотипами (сероварами) збудникiв ботулiзму
65. Середовище згубне для збудника ботулiзму
66. Тип збудника, який мiстить прототоксин
67. Продукти, якi рiдко являються факторами передачi ботулiзму
68. Типи гiпоксiй, якi виникають при ботулiзмi
69. Скiльки рiзних гiпоксiй виникає при ботулiзмi
70. Вид обмiну нервової клiтини, який перш за все порушується при ботулiзмi
71. Причина порушення передачi iмпульсу з нерва на м'язи при ботулiзмi
72. Характернi змiни шлунково-кишкового тракту при ботулiзмi
73. Найбільш частою причиною смерті при ботулізмі являється
74. Який інкубаційний період при ботулізмі найбільш несприятливий
75. Для якого захворювання характерно: порушення зору (подвоєння), утруднення ковтання та мови, сухiсть в ротi, стиснення за грудиною, слабкiсть в м'язах, ясна свiдомiсть, нормальна температура
76. Неврологiчне порушення при ботулiзмi починаються з
77. Яка важкiсть перебiгу ботулiзму, якщо у хворого є: мiдрiаз, анiзокорiя, птоз, диплопiя, сухiсть в ротi, утруднене дихання, афонiя, слабкiсть в м'язах
78. Одна лiкувальна доза полiвалентної сироватки при ботулiзмi
79. Кiлькiсть сироватки, метод введення та тривалiсть лiкування при середнiй важкостi перебiгу ботулiзму
80. Максимальна тривалiсть введення лiкувальної сироватки в разi тяжкого перебiгу ботулiзму
81. Яким розчином проводять промивання шлунку при ботулiзмi
82. Чи потрiбно хворим на ботулiзм призначати iнгiбiтори холiнестерази
83. Чи показано введення стрiхнiну хворим на ботулiзм важкого перебiгу
84. Найефективнiшiй антибiотик при ботулiзмi
85. Консервованi продукти, в яких скорiше всього накоплюється ботулотоксин
86. Вегетативнi форми Cl. botulinum найбiльш чутливi до
87. Антибiотикотерапiя при черевному тифi
88. Збудник сьомої пандемiї холери
89. Фактори вiрулентностi збудника холери
90. Серовари збудика Ель-Тор
91. Холера вiдноситься до
92. Найбiльш характерна патогенетична ланка в розвитку холери
93. Мiсце локалiзацiї холерного вiбрiона в органiзмi людини
94. Найбiльш iмовiрний характер стiльця при холерi
95. Захворювання, при якому спостерiгаться найбiльш виражена дегiдрацiя органiзму
96. Матерiал, з якого можна виділити холернi вiбрiонi вiд хворого
97. Препарати, якi часто використовуються для лiкування холери
98. Характерним ускладненням для холери являється
99. Механiзм зараження при холерi
100. Яка пандемiя холери iснує в теперiшнiй час
101. Ведучий збудник холери 90-х рокiв
102. Ведучий шлях передачi холери, який призводить до широкого розповсюдження
103. Джерело iнфекцiї при холерi
104. Найбiльше епiдемiологiчне значення при холерi має
105. Вiковий контингент при холерi
106. Сезоннiсть захворювання на холеру
107. Iмунiтет при холерi
108. Середовище, яке сприяє розмноженню холерного вiбрiона
109. Холерний вiбрiон переносить
110. Вкажiть ступiнь дегiдратацiї при холерi: Т тiла 34-35 град.С, шкiра суха, холодна, збирається в складки, риси обличчя загостренi, живiт запалий, рiзкий цiаноз, судоми, гикавка, АТ не визначається, вiдсутiй пульс, анурiя, шок
111. Характер випорожень при холерi
112. Змiни бiохiмичних тестiв при холерi
113. Блювота при холерi
114. Ступiнь дегiдратацiї у хворого на холеру: стiлець до 10 разiв, рясний, повторна блювота, спрага, слабкiсть, захриплiсть голосу, зниження тургору тканин, Т 37град.С, пульс прискорений, дiурез понижений, короткочаснi судоми литкових м'язiв
115. Нормальна вiдносна щiльнiсть плазми
116. Iндекс гематокриту в нормi
117. Вкажiть показники гематокриту та вiдносної щiльностi плазми кровi при 11 ступенi дегiдратацiї
118. Гемодинамiчнi порушення при холерi обумовленi:
119. Змiни в периферiчнiй кровi при холерi
120. Який фактор холерного вiбрiону вiдiграє головну роль в розвитку дегiдратацiї
121. Для регiдратацiйної терапї при холерi використовують
122. Iнкубацiйний перiод при холерi
123. Чи буває при холерi Ель-Тор вiбрiоносiйство
124. Для дiагностики холери використовують всi вказанi методи крiм:
125. Для бактерiоогiчного пiдтвердження дiагнозу холери беруть рiзний матерiал, окрiм:
126. Данi епiданамнезу, якi можна використати для постановки попереднього дiагнозу холери
127. Основнi вимоги до виписки осiб, якi перехворiли на холеру
128. Метод введення глюкозоелектролiтних розчинiв при холерi, якщо є зневодження 1-го ступення
129. Iмунiтет пiсля щеплення анатоксин-холерогеном
130. Який це розчин, якщо в 1 лiтрi води його мiститься NaCl - 3,5г, KC1-2,5г, цитрату Na - 2,9, сухої глюкози 10 г
131. Регiдратацiйна терапiя при ІІ ступенi зневоднення проводиться
132. Швидкiсть введення глюкозо-електролiтного розчину через рот при 1 та 11 ступенi зневоднення
133. Причина припинення проносу у хворих на важку форму холери
134. Iнфузiя колоїдних розчинiв при холерi на початку лiкування
135. До колоїдних розчинiв не вiдноситься
136. Препарати вазоконстрiкторної та кардiотонiчної дiї при гiповолемiчному шоцi
137. Критерiї вiдмiни внутрiшньовенної iнфузiї при ексикозi 3-4 ст
138. Для вирахування кiлькостi рiдини, яку необхiдно ввести хворим на холеру, необхiдно знати декiлька показникiв, окрiм
139. Холерний вiбрiон не чутливий до:
140. Сольовий розчин для пероральної регiдратацiї при холерi дається
141. Лiкування вiбрiоносiїв при холерi
142. У хворих, якi перенесли холеру для контрольного обстеження береться
143. Вiдновлений дiурез -це:
144. Репродукцiя холерного вiбрiона в органiзмi людини вiдбувається
145. При пiдозрi на холеру беруть всi дослiдження окрiм
146. Вкажiть ступiнь зневоднення, якщо стiлець рясний, водянистий до 10-ти разiв на добу, бурчання в животi, спрага, язик, сухий, пульс 90 за хвилину, температура тiла 37,1град
147. Вкажiть ступiнь дегiдратацiї, якщо вiдносна щiльнiсть плазми 1,036-1,038, iндекс гематокриту складає 0,65г/л
148. Найбiльш характернi ознаки клiнiки шигельозiв
149. Копроцитограма при гострiй дизентерiї середньої важкостi
150. Тривалiсть клiнiчних проявiв при легкий формi гострої дизентерiї
151. Слизова дистального вiдрiзку товстої кишки при гострiй дизентерiї середньої важкостi повнiстю вiдновлюється морфологiчно та функцiлнально за
152. Дiарея при гострiй дизентерiї пояснюється
153. Больовий синдром при дизентерiї пояснюється
154. Лiкування хворих при важкiй формi шигельозу
155. Тривалiсть дiєтотерапiї при гострій дизентерiї тяжкого перебiгу
156. Змiни слизової оболонки товстої кишки при тяжкому перебiгу гострої дизентерiї на 2 день хвороби
157. Найбiльш характернi змiни слизової оболонки товстої кишки при важкому перебiгу дизентерiї Григор'єва-Шига в розпал захворювання
158. Найбiльш характернi змiни слизової оболонки товстої кишки при хронiчнiй формi дизентерiї
159. Збудник, який частiше викликає важкi форми дизентерiї та розвиток шоку
160. Вид збудника дизентерiї, при якому клiнiчна картина нерiдко починається по типу харчової токсикоiнфекцiї
161. Механiзм зараження при дизентерiї Зонне
162. Вид шигел, який сприяє розвитку переважно колiтичної форми шигельозу
163. Який збудник дизентерiї продукує екзотоксин
164. Ускладнення при хронiчнiй формi дизентерiї
165. Внаслiдок загоєння виразок при шигельозах вiдбуваються
166. Препарати, якi рекомендуються при тяжкому перебiгу шигельозу
167. Тривалiсть гострої форми дизентерiї (морфологiчно)
168. Вид збудника, який обумовлює розвиток найбiльш важких форм шигельозу
169. Симтоми колiтичної форми шигельозу
170. Характер стiльця при шигельозі
171. Змiни слизової оболонки прямої та сигмовидної кишок при ректороманосконiї у хворих при гострому шигельозі в розпал захворювання
172. Клiничний варiант шигельозу: переймистi болi внизу живота, тенезми, частий рiдкий стiлець з невиликою кiлькiстю слизу та кровi
173. При лiкуваннi хронiчного шигельозу не використовують
174. Для пiдтвердження дiагнозу гострого шигельозу достатньо
175. У хворого довгий час кишкове захворювання з частими загостреннями. При ректороманоскопiї- вогнища запалення, виразки, якi загоюються, в калi цисти амеби з 12 ядрами
176. Ведучий патогенетичний фактор в розвитку хронiчних колiтiв
177. Найбiльш часта локалiзацiя патологiчного процесу при неспецифiчному виразковому колiтi
178. Основнi функцiональнi порушення при хронiчних колiтах
179. Не характернi симтоми для хронiчних колiтiв
180. Ведучi клiнiчнi симптоми виразкового колiту, окрiм:
181. Позакишковi прояви виразкового колiту
182. Патологiя товстого кишечника, при якiй розвивається його деформацiя
183. Для виразкового колiту характерно все окрiм:
184. Який обмiн страждає при виразковому колiтi
185. При виразковому колiтi використовують всi методи окрiм
186. Виразковий колiт необхiдно диференціювати з низкою захворювань, окрiм
187. Для лiкування виразкового колiту використоють низку препаратiв, окрiм
188. Iмунокорекцiя при неспецифiчному виразковому колiтi проводиться
189. Хворим на неспецифiчний виразковий колiт не показанi
190. Патогенетичними факторами порушення перистальтики кишечника при колiтах являються всi, окрiм
191. Ведучi патогенетичнi фактори розладу травлення при колiтах
192. Патогенетична терапiя при виразковому колiтi включає все, крiм
193. Лабораторнi показники при виразковому колiтi
194. Причини розвитку хронiчних колiтiв
195. Роль аутоiмунних процесiв в розвитку хронiчних колiтiв
196. Функцiї кишечника, якi порушуються при хронiчних колiтах
197. Для хронiчного колiту характернi всi вказанi признаки, крiм
198. Чи характерно для хронiчних колiтiв наявнiсть алергiчних проявiв
199. У хворого стiлець до 15 разiв за добу, рiдкий, з кров'ю та гноєм, шкiра блiда, кахексiя, субфебрилiтет, тахiкардiя, гiпотонiя, колоноскопiя: ураження слизової оболонки товстої кишки. Визначити анатомiчну форму ВК
200. Основне джерело iнфекцiї при вiрусних дiареях
201. Шляхи передачi iнфекцiї при вiрусних дiареях
202. Вiруснi дiареї не викликаються
203. Дiагноз "Вiрусна дiарея" виставляється на основi
204. Для якого вiку найбiльш характернi вiруснi дiареї
205. Контагiознiсть ротавiрусної iнфекцiї
206. Важкий стан при ротавiруснiй дiареї обумовлений
207. Гемоколiт при ротавiруснiй дiареї
208. Пора року, коли вiдмiчається рiст ротавiрусних гастроентеритiв
209. Клiнiчнi особливостi вiрусних дiарей
210. Вмiст протея в кишечнику здорових людей
211. В кишечнику здорової людини дрiжжеподiбнi грибки роду Candida
212. Чи може бути дисбактерiоз у здорової людини та його причина
213. Дисбактерiоз при гострих кишкових захворюваннях
214. Дисбактерiоз при захворюваннях шлунково-кишкового тракту неiфекцiйної прирорди розвивається
215. Чи розвивається дисбактерiоз при гормоно терапiї, при використаннi цитостатикiв
216. Антибiотикотерапiя сприяє розвитку дисбактерiозу
217. Ведучi клiнiчнi ознаки дисбактерiозу кишечника
218. Мiкрофлора кишечника, стiйка до антибiотикiв
219. Вiддiл шлунково-кишкового тракту, якiй мiстить менше всього мiкроорганiзмiв
220. Анаеробнi бактерiї
221. Облiгатна, постiйна мiкрофлора кишечника
222. Роль нормальної мiкрофлори кишечника включає все, крiм
223. Дисбактерiоз частiше всього розвивається, якщо антибiотики вводять
224. Для другої стадiї дисбактерiозу характерно
225. Для 4 стадiї дисбактерiозу характерно
226. Крайня ступiнь дисбактерiозу
227. Прояви кандидозу видимих слизових
228. Вiсцеральний кандидоз - це
229. Початковi прояви кандидозного стоматиту та глоситу
230. При дисбактерiозi краще призначати
231. При якому ступенi дисбактерiозу отримують добрий результат вiд дiєтичного лiкування
232. При якому дисбактерiозi призначаються антибактерiальнi препарати
233. Роль фруктiв (абрикоси, яблука, смородина, гранат) в розвитку дисбактерiозiв
234. Вплив овочiв (морква, часник, цибуля, перець) на перебiг дисбактерiозу
235. Чи можна призначати антибiотики при дисбактерiозi
236. Чи показанi антигiстамiннi препарати при дисбактерiозi
237. Вiтамiни при дисбактерiозi
238. Ферментнi препарати при дисбактерiозi
239. Чи показанi бiопрепарати при дисбактерiозi та умови їх використання
240. Кишечний кандидоз вiдноситься до захворювань:
241. При лiкуваннi вiсцерального кандидозу використовують
242. Для дiагнозу кандидосепсису важливо видiлення гриба при посiвi з
243. Форма дисбактерiозу кишечника, яка виникає у людей з добрим механiзмом захисту (нормальна робота печiнки, повноцiнна секрецiя травних залоз, добра опiрнiсть (сопротивляемость) кишечника та iн
244. Чи може при дисбактерiозi виникнути сепсис та при якiй формi
245. Чи призначають антибiотики в разi кандидозного сепсису
246. Вуглеводиста їжа при дисбактерiозi
247. Причина розвитку псевдомембранозного ентероколiту
248. Чи використовуються антибiотики при розвитку кандидозного дисбактерiозу кишечника
249. Чи використовують антибiотики для лiкування основного захворювання при наявностi кандидозу слизової оболонки рота
250. Лiкування кандидозного дисбактерiозу кишечника
251. Лiкування хворих на протейний дисбактерiоз кишечника
252. Для лiкування дисбактерiозу кишечника 111-1V ступення, зумовленого синьогнійною паличкою призначають все, крiм
253. Для лiкування хворих на стафiлококовий дисбактерiоз кишечника 111-ступеня дають все, крiм
254. Принципи лiкування анафiлактичного шоку включають все, окрiм
255. Методи профiлактики алергiчних ускладнень хiмiотерапiї включають все, окрiм
256. До ведучих медикаментозних засобiв для лiкування алергiчних проявiв вiдносяться всi, окрiм
257. Типи iмунологiчних реакцiй, якi приводять до розвитку клiники анафiлактичного шоку, набряку Квiнке, кропивницi
258. Лiкарськi речовини, до яких частiше всього розвивається алергiя
259. В яких тканинах та клiтинах вiдбуваються перетворення лiкiв в организмi людини
260. Фактори, якi сприяють розвитку медикаментозної алергiї
261. Яка патологiя не входить до алергiчних реакцiй негайного типу
262. Не входять в основнi ланки патогенезу гострої дихальної недостатностi при анафiлактичноку шоцi
263. Розвитку бронхоспазму та iнших проявiв анафiлактичного шоку сприяють рiзнi речовини, окрiм
264. Фактор, який не впливає на пiдвищення активностi бiологiчно активних речовин при анафiлактичному шоцi
265. Перед призначенням медикаментозних речовин необхiдно враховувати все, окрiм
266. Рiзниця мiж хiмiотерапiєю та фармакотерапiєю
267. Основнi напрямки в лiкуваннi iнфекцiйних хвороб
268. Препарати, якi не дiють на бактерiальних збудникiв iнфекцiйних хвороб
269. До препаратiв, якi дiють на вiруси вiдносяться всi, окрiм
270. Принципи призначення антибiотикiв
271. Фактори, якi мають значення при виборi антибактерiальних препаратiв всi, окрiм
272. Фактор, який не впливає на вибiр фармокопрепаратiв
273. Умови, якi не дають позитивного ефекту вiд використання хiмiопрепаратiв
274. Причини клiнiко-лабораторних розходжень в ефективностi хiмiпрепаратiв
275. Бажанi форми взаємодiї хiмiопрепаратiв
276. При сполученнi антибiотикiв з похiдними нiтрофурану
277. Бажане сполучення антибактерiальних препаратiв
278. Послiдовнiсть призначення антибiотикiв при iнфекцiйно-токсичному шоцi (при черевному тифi, менiнгококовiй iнфекцiї)
279. Хiмiопрепарати бактерицидної дiї всi, окрiм
280. Бактерiостатичнi препарати
281. Препарати вузького спектру дiї
282. Препарати широкого спектру дiї всi, окрiм
283. Препарати, якi добре проникають через гематоенцефалiчний бар'єр
284. Препарати, якi погано всмоктуюьться з шлунково-кишкового тракту
285. Препарати, якi добре проникають внутрiшньоклiтинно
286. Вагiтним при наявностi у них iнфекцiйних захворювань краще призначати
287. Шляхи подолання резистентностi в процесi хiмiотерапiї включають все, окрiм
288. Не пiдвищують неспецифiчну та iмунологiчну резистентнiсть органiзму
289. Найбiльш ефективний глюкокортикоїд
290. Задачi iнфузiйної терапiї включають все, окрiм
291. Найбiльш частi, ускладення при вживаннi пенiцилiнiв
292. Найбiльш часто лiкарську (медикаментозну) хворобу визивають
293. Найбiльш частi прояви побiчної дiї амiноглiкозидiв
294. Побiчна дiя подовженого та частого використання левомiцетину
295. Якi iмуноглобулiни вiдiграють ведучу роль в патогензi алергiчних реакцiй?
296. Нормальне травлення у здорової людини
297. Яка форма сальмонельозу частiше всього розвивається при зараженнi через м'ясний продукт, який зберiгається на протязi 5 годин при кiмнатнiй температурi
298. Атигенна структура сальмонел
299. Якi типи сальмонел частiше зустрiчаються в останнiй час
300. Стiйкiсть сальмонел в навколишньому середовищi
301. Сальмонели вiдносяться до
302. Якi типи шоку частiше розвиваюься при сальмонельозi?
303. Дегiдратацiйний шок розвивається при зниженнi об'єму венозного звороту
304. Клiнiчне та бактерiологiчне одуження при гастроiнтенстинальних формах сальмонельозу наступає
305. Чи має сальмонела токсин та який
306. Iнфекцiйно-токсичний шок частiше розвивається при формi сальмонельозу
307. Для постановки дiагнозу при спорадичних випадках сальмонельозу
308. Шоковий iндекс-це спiввiдношення чатстоти пульсу до максимального тиску, його величина при шоцi 1-11 ступеня
309. Чи потрiбно промивати шлунок при гастроiнтенстинальних формах сальмонельозу, як i чим:
310. Чи використовується регiдрон при гастроiнтестiнальних формах сальмонельозу, навiщо i як
311. Форми сальмонельозу, при яких проводиться внутрiшньовенна регiдратацiя сольовими розчинами
312. Перебiг сальмонельозу у дiтей раннього вiку
313. Гостре носiйство при сальмонельозi
314. Сальмонельоз у людей похилого вiку
315. Чи використовуються ентеросорбенти (аеросил, полісорб, сіллард та iн.) в лiкуваннi сальмонельозу
316. При лiкуваннi важких гастроiнтестiнальних форм сальмонельозу використовують
317. Етiотропна терапiя при iнтестiнальних формах сальмонельозу проводиться
318. Лiкування сальмонельозного носiйства
319. Джерело iнфекцiї при сальмонельозi
320. Для сальмонельозної iнфекцiї властивi всi вказанi форми, окрiм
321. До больових мiсць при сальмонельозi ("сальмонельозний трикутник") вiдноситься все, окрiм
322. Не характерно для клiнiчних ознак гастроiнтестiнальної форми сальмонельозу
323. Клiнiчнi ознаки тифоподiбної форми сальмонельозу включають все, окрiм
324. Не характернi клiнiчнi ознаки септичної форми сальмонельозу
325. При якому захворюваннi характерна наявнiсть тонiчних та клонiчних судом
326. Основний шлях передачi збудникiв iнфекцiї при сальмонельозi
327. Варiант генералiзованої форми сальмонельозу
328. Чи проводиться специфiчна профiлактика холери?
329. Симптоми, нехарактернi для хронiчних колiтiв
330. Гемодинамiчнi порушення при холерi обумовленi
331. Типовi симптоми початкової стадiї холери
332. Синонiм розчину Фiлiпс-2
333. Склад розчину Фiлiпс-1, який використовують при важких кишечних захворюваннях
334. Пiд якою назвою випускається нашою промисловiстю розчин Фiлiпс-1
335. Критерiями оцiнки адекватностi i ефективностi терапiї у хворого на важку форму холери являються всi перерахованi, за виключенням
336. Для ботулотоксину характерно все, окрiм
337. Раннi типовi ознаки ботулiзму
338. При використаннi протиботулiнiчної сироватки все вiрно, окрiм
339. Язик при черевному тифi
340. Збудник черевного тифу
341. Найчастiше джерело черевнотифозної iнфекцiї
342. Чи можливi епiдспалахи черевного тифу
343. Через якi продукти частiше виникає зараження черевним тифом
344. Якi показники в аналiзi кровi характернi для черевного тифу
345. Специфiчнi ускладнення при черевному тифi
346. Стiлець при черевному тифi
347. Найдостовiрнiший метод лабороторної дiагностики черевного тифу на першому тижнi хвороби
348. Основнi лiкувальнi засоби при черевному тифi
349. Марення при черевному тифi
350. Причина перфоративного перитонiту при черевному тифi
351. Причини розеольозного висипу при черевному тифi
352. Клiнiчнi ознаки черевного тифу всi, крiм
353. Черевний тиф вiдносять до групи iнфекцiй
354. Паличка Еберта росте на
355. Антиген вiрулентностi палички Еберта
356. Сприятливi умови зовнiшнього середовища для палички Еберта
357. Згубнi фактори паличка Еберта всi, крiм
358. Бактерiофаги при черевному тифi викликають
359. Механiзм зараження черевним тифом
360. Черевний тиф не передається:
361. Джерело iнфекцiї черевного тифу
362. У хворих на черевний тиф максимальна контагiознiсть в перiодi:
363. Бактерiоносiйство при черевному тифi:
364. Гостре носiйство палички Еберта
365. Яке формується бактерiоносiйство при черевному тифi?
366. Видiлення збудника при хронiчному черевнотифозному бактерiоносiйствi
367. Черевний тиф важче перебiгає при:
368. Найбiльшу епiдемiологiчну небезпеку при черевному тифi представляють хворi
369. Вхiднi ворота палички Еберта
370. Iнфiкуюча доза паличка Еберта обумовлюється
371. Паличка Еберта в iнкубацiйному перiодi не накопичується в
372. Перiоду первинних проявiв черевного тифу вiдповiдає
373. Первинна сенсибiлiзацiя антигенами палички Еберта наступає:
374. Черевнотифозний ендотоксин не дiє на:
375. Вториннi вогнища розмноження палички Еберта при черевному тифi
376. Черевнотифознi гранульоми не утворюються в
377. Некротичнi ускладнення при черевному тифi наступають
378. Якi фактори не обумовлюють некротичнi змiни лiмфоїдного апарату при черевному тифi
379. Найбiльш частi ускладнення черевного тифу на першому тижнi хвороби
380. Не характернi ускладнення черевного тифу на четвертому тижнi хвороби
381. Деформацiя кишечника пiсля регенерацiї черевнотифозних виразок
382. Iнкубацiйинй перiод при черевному тифi обумовлений
383. В типових випадках черевний тиф починається
384. Шкiрнi покриви в перiодi розпалу черевного тифу:
385. Змiни серцево-судинної системи в розпалi черевного тифу
386. Не характернi змiни органiв черевної порожнини при черевному тиф?
387. Зовнiшнiй вигляд хворого в перiод розпалу черевного тифу:
388. Формула кровi при черевному тифi:
389. Якi форми перебiгу частiше бувають при "сучасному" черевному тифi?
390. Перфорацiї кишечника при "стертих" формах черевного тифу:
391. Замаскованi" форми черевного тифу:
392. Неспецифiчнi ускладнення черевного тифу всi, крiм:
393. Лабораторний дiагноз черевного тифу
394. До етiотропних препаратiв при черевному тифi не вiдносяться
395. При хронiчному бактерiоносiйстві черевнотифозної палички робiтники декретованих груп до роботи
396. Найбiльш ефективний курс антибiотикотерапiї при черевному тифi:
397. Робiтники декретованих груп, якi перенесли черевний тиф з диспансерного облiку
398. Препарати вибору при лiкуваннi хронiчного носiйства черевнотифозної палички:
399. Кишкова кровотеча i перфорацiя кишечника при паратифi В
400. Лiкування хронiчних бактерiоносiїв черевнотифозної палички Еберта:
401. При лiкуваннi черевного тифу не призначається:
402. Паратиф А клiнiчно частiше перебiгає в виглядi:
403. При обстеженнi живота у хворих черевним тифом вiдмiчається все, крiм:
404. В кровi при черевному тифi не характерна наявнiсть:
405. При виписуваннi хворого черевним тифом проводять всi дослiдження крiм:
406. Умови виписки хворих на черевний тиф включають все, крiм:
407. При лiкуваннi хворих на черевний тиф не проводиться:
408. Клiнiчнi ознаки черевного тифу всi, крiм:
409. Черевний тиф вiдносять до групи iнфекцiй:
410. Палочка Еберта росте на:
411. Етiотропна терапiя черевного тифу
412. Курс антибiотикотерапiї при черевному тифi:
413. Постiльний режим хворим на черевний тиф призначають:
414. При помiрнiй кишковiй кровотечi при черевному тифi проводиться:
415. При перфорацiї кишечника проводиться:
416. Виписка хворих на черевний тиф проводиться
417. Раннi ознаки кишкової кровотечi при черевному тифi:
418. У кого частiше формується хронiчне бактерiоносiйство при черевному тифi?
419. Деформацiя кишечника пiсля видужання вiд черевного тифу:
420. В типових випадках черевний тиф починається:
421. Симптом Падалки при черевному тифi характеризується:
422. Причина блiдостi обличчя при черевному тифi:
423. Як проявляється початковий перiод паратифу А:
424. Характеристика висипу при паратифi А:
425. Гепатолiєнальний синдром при паратифi А виявляється:
426. Партиф В вiдноситься до групи:
427. Паратиф В в типових випадках починається:
428. Клiнiчнi прояви паратифу В частiше бувають:
429. Характеристика висипу при паратифi В:
430. Симптоми не характернi для черевного тифу:
431. Що слiд призначати хворому на черевний тиф?
432. Причини колапсу при черевному тифi на першому тижнi хворби
433. Ведучий фактор в розвитку патологiчного процесу при черевному тифi:
434. Який клiнiчний симптом найбiльш типовий в дiагностицi черевного тифу?
435. Сезоннiсть черевного тифу
436. З якими захворюваннями диференцирують черевний тиф
437. Пульс при черевному тифi:
438. Характер головного болю при черевному тифi:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів