Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


40. Епідеміологія

4. "Кишкові інфекції"


206. Морфологічна різниця між збудником черевного тифу і паратифів А і В базується на
207. Можливість диференціації збудників черевного тифу і паратифів А і В
208. У хронічних бактеріоносіїв виявляються
209. Максимальний термін виживання збудників черевного тифу в харчових продуктах
210. При пастеризації молока /65(С/ збудники черевного тифу гинуть через
211. Місцем розмноження черевнотифозних бактерій в організмі людини є
212. Інкубаційний період при черевному тифі становить
213. Найбільш ефективним методом лабораторної діагностики в перші дні захворювання на черевний тиф є
214. При хронічному бактеріоносійстві вірогідніше всього збудника черевного тифу можна виявити
215. З метою діагностики реакцію непрямої гемаглютинації /РНГА/ можна використовувати при черевному тифі, починаючи з
216. Мінімальні діагностичні титри сироватки в РНГА при черевному тифі
217. Оптимальні терміни забору матеріалу для дослідження копро- і уринокультур при черевному тифі
218. Період максимальної заразності хворого на черевний тиф
219. Період "гострого" реконвалесцентного бактеріоносійства при черевному тифі обмежується
220. Найбільш епідеміологічно небезпечним джерелом збудника черевного тифу є
221. Частота формування хронічного бактеріоносійства при черевному тифі
222. Сезонність черевного тифу для країн з помірним кліматом
223. Найбільш частий шлях передачі черевного тифу в сучасний період
224. Госпіталізація хворого на черевний тиф
225. Чи можна виписати хворого на черевний тиф в період реконвалесценції без його бактеріологічного обстеження
226. Особи, які перехворіли на черевний тиф, знаходяться на обліку і періодичному обстеженні бактеріологічно
227. Працівники харчових підприємств, які перехворіли черевним тифом, обстежуються бактеріологічно
228. Особи, які спілкувалися з хворим на черевний тиф
229. З метою профілактики черевного тифу використовується
230. Розрізняють біовари холерних вібріонів
231. Класифікація холерних вібріонів за Хейбергом враховує
232. Розрізняють серовари холерних вібріонів
233. Джерелом збудника при холері може бути
234. Механізм передачі збудника холери
235. Ведучий шлях передачі холери
236. Сезонний підйом захворюваності на холеру відмічається у
237. Контингент хворих при занесенні холери на інтактні території
238. Холерні вібріони утворюють
239. Тривалість максимального інкубаційного періоду при холері складає
240. Спостереження за тими, що спілкувались із хворим на холеру, встановлюють на
241. Обстеження тих, що спілкувались із хворим на холеру, проводять
242. Для діагностики холери найбільше практичне значення має
243. Термін диспансерного спостереження за перехворілими на холеру
244. Вкажіть епідеміологічні особливості УП пандемії холери
245. Як повестись з особою, яка спілкувалася з хворим на холеру
246. Чи входить в комплекс заходів боротьби з холерою дезінсекція
247. Яким способом обробляють посуд для відбору матеріалу при бактеріологічному дослідженні на холеру
248. Як доставляють фекалії для бактеріологічного дослідження на холеру, якщо час доставки перевищує 2 години
249. Проти яких комах в комплексі заходів боротьби з холерою проводиться дезінсекція
250. При виділенні НАГ-вібріонів від хворих на ГКІ заходи у вогнищі інфекції проводяться як при
251. Які продукти найбільш часто можуть служити фактором передачі холерного вібріона
252. Які клінічні форми Ель-Тор являють найбільшу епідеміологічну небезпеку
253. Які види госпіталів повинні бути у вогнищі ОНІ
254. Вакцинація в комплексі заходів боротьби з холерою
255. Галофільними вібріонами являються такі види мікроорганізмів з роду Vibrio
256. Зараження людини галофільними вібріонами відбувається внаслідок
257. Парагемолітичний вібріон екологічно зв'язаний
258. Яка концентрація парагемолітичних вібріонів в Іг риби є небезпечною для людини
259. Інфекції, викликані V.parahaemolyticus, частіше зустрічаються в
260. Чи добре переносять низькі температури галофільні мікроорганізми
261. Розширення показань для госпіталізації хворих на дизентерію Зонне
262. Матеріалом для лабораторного обстеження, з метою підтвердження діагнозу "дизентерія", є
263. Зібраний нативний матеріал для дослідження на дизентерію повинен доставлятись в лабораторію
264. При затримці доставки в лабораторію для дослідження на дизентерію блювотні маси і промивні води шлунку вміщують
265. Медичне спостереження за тими, хто спілкувався з хворими на дизентерію, триває
266. Фагування осіб, що спілкувалися з хворим на дизентерію
267. Хто вирішує питання про госпіталізацію або залишення хворого на дизентерію вдома
268. При дизентерії епідобстеження квартирного осередку проводиться
269. Діти, що відвідують ДЗ і проживають у сім'ях, де є хворі на дизентерію
270. Особи, що поступають на роботу в харчові і прирівнені до них підприємства і установи, підлягають бактеріологічному обстеженню
271. При залишенні хворого на дизентерію вдома поточна дезінфекція проводиться силами
272. В квартирних осередках дизентерії одноразовому бакобстеженню підлягають
273. Від роботи і відвідування дитячих закладів на період лабораторного обстеження декретований контингент
274. При виникненні захворювань на дизентерію, пов'язаних з продукцією певного підприємства його роботи
275. При виникненні захворювань на дизентерію, причиною яких є продукція певного підприємства
276. Епідобстеження дизентерії в квартирному осередку проводиться
277. Епідобстеження дизентерії в квартирному осередку проводиться
278. Найчастіше захворювання на кампілобактеріоз у людини викликають такі види збудників
279. Головним шляхом передачі збудника кампілобактеріозу є
280. Додатковими шляхами передачі збудника кампілобактеріозу є
281. Факторами передачі збудника кампілобактеріозу можуть бути
282. Головною формою інфекційного процесу при кампілобактеріозі у тварин є
283. Людина, хвора на кампілобактеріоз, може бути джерелом збудника для оточуючих
284. Головний метод лабораторної діагностики кампілобактеріозу
285. Збудник вірусного гепатиту
286. Антигенна структура вірусу гепатиту А
287. Стійкість збудника вірусного гепатиту А
288. Джерело збудника вірусного гепатиту А
289. Період найбільшої заразності хворого на ВГА
290. Шляхи проникнення збудника вірусного гепатиту А в організм людини
291. Максимальний інкубаційний період при ВГА
292. Механізм передачі при ВГА
293. Вікові групи населення, які максимально уражуються ВГА
294. Фактори, що сприяють поширенню ВГА
295. Фактори, що сприяють поширенню ВГА
296. Фактори, що сприяють поширенню ВГА
297. Сезонність вірусного ГА
298. Постінфекційний імунітет при ВГА
299. Лабораторний діагноз ВГА підтверджується
300. Лабораторний діагноз ВГА підтверджується
301. Імуноглобулін вводиться /профілактика ВГА/
302. Імуноглобулін вводиться /імунопрофілактика ВГА/
303. Імуноглобулін вводиться /імунопрофілактика ВГА/
304. Спостереження за епідемічним осередком ВГА проводиться протягом
305. Епідемічний процес при ВГА на сучасному етапі характеризується
306. Передсезонна імуноглобулінопрофілактика ВГА дітям проводиться
307. Чи може вірусний гепатит А бути внутрішньолікарняною інфекцією
308. Одним з критеріїв гострого перебігу вірусного гепатиту є
309. Головні причини осінньої сезонності ВГА
310. Групами ризику при ВГА є
311. Найбільша кількість спалахів ВГА пов'язана з
312. Чому ВГА віднесено до так званих "некерованих" інфекцій
313. Актуальність проблеми поліомієліту визначається
314. На величину економічних витрат впливає
315. Сучасний тип епідпроцесу при поліомієліті в Україні являє собою
316. Збудник поліомієліту відноситься до родини
317. До ентеровірусів відносяться
318. Збудниками поліомієліту є
319. Вірус поліомієліту чутливий до дезрозчинів
320. Вірус поліомієліту довго виживає при низьких температурах в продуктах, воді
321. Матеріалом для лабораторної діагностики поліомієліту є
322. Джерелом збудника поліомієліту можуть бути
323. Виділення вірусу поліомієліту з фекаліями триває
324. Виділення вірусу поліомієліту із слизу верхніх дихальних шляхів триває
325. Які бувають клінічні форми поліомієліту
326. Домінуючий механізм передачі збудника поліомієліту
327. Передача збудника поліомієліту відбувається через
328. Для профілактики поліомієліту в Україні використовуються вакцини
329. Жива рідка вакцина Себіна вводиться по
330. Первинна вакцинація проти поліомієліту має бути завершена
331. Виникненню захворювань на поліомієліт сприяє
332. Який захід найбільш ефективний в контролі епідпроцесу при поліомієліті
333. Епіднагляд при поліомієліті включає
334. Чи можуть бути паралітичні захворювання обумовлені іншими ентеровірусами
335. Визначіть, які з перелічених інфекцій можуть бути етіологічно пов'язані з ентеровірусами
336. Домінуючим механізмом передачі вірусу при інфекціях, пов'язаних з іншими ентеровірусами, є
337. Домінуючим джерелом збудника при ентеровірусних інфекціях є
338. Ротавіруси людини належать до групи
339. Чи має значення для епідпроцесу при ротавірусному гастроентериті професійний фактор
340. Для ротавірусного гастроентериту характерна сезонність
341. Хворі на ротавірусний гастроентерит найбільш заразні протягом
342. Збудник ротавірусного гастроентериту належить до роду
343. Ротавірусний гастроентерит людини-це
344. Джерелом збудника ротавірусного гастроентериту може бути хворий, вірусоносій
345. За механізмом передачі ротавірусний гастроентерит належить до групи інфекцій
346. Шляхи зараження людини ротавірусним гастроентеритом
347. Чи стійкий збудник ротавірусного гастроентериту до дії природних факторів і загальновживаних дезінфектантів
348. На ротавірусний гастроентерит переважно хворіють діти віком до 2 років
349. Чи є специфічна профілактика ротавірусного гастроентериту
350. Чи є специфічна терапія ротавірусного гастроентериту
351. Комплекс протиепідемічних заходів в осередку ротавірусного гастроентериту включає
352. Комплекс заходів епіднадзору за ротавірусним гастроентеритом включає
353. Збудники сальмонельозів належать до родини
354. За О-антигеном сальмонели розподіляються на
355. За Н-антигеном сальмонели розподіляються на
356. Генетичними маркерами сальмонел вважають такі ознаки
357. Джерелом збудника сальмонельозів для людини можуть бути
358. Чи може хвора на сальмонельоз людина стати джерелом збудника для оточуючих
359. Головний шлях передачі збудника сальмонельозу
360. Головний шлях передачі збудника сальмонельозу при внутрішньолікарняних спалахах
361. Хронічні бактеріоносії виділяють збудник сальмонельозу довше за
362. За епідеміологічними показаннями обстеженню на сальмонельоз серед тих, хто спілкувався з хворим, підлягають
363. Виписка з лікарні робітників харчових підприємств та осіб, що можуть бути до них прирівнені, здійснюється після
364. Особи, що не виділяють сальмонел при виписці з лікарні
365. При встановленні бактеріоносійства у працівників громадського харчування більше 3 місяців вони
366. Для діагностики сальмонельозів можуть бути застосовані такі лабораторні дослідження
367. Імунітет після перенесеної сальмонельозної інфекції
368. Епідеміологічне і соціальне значення ботулізму визначається
369. Збудник ботулізму
370. Вегетативні форми збудника ботулізму гинуть за 30 хвилин
371. Спори збудника ботулізму гинуть за 2 години при
372. Скільки типів токсину продукує збудник ботулізму
373. Які клінічні форми ботулізму розрізняють
374. Який з типів ботулінічного токсину викликає захворювання з найбільшим показником летальності
375. Після перенесеного захворювання на ботулізм до повторного захворювання зберігається стан
376. Найбільш сприйнятливим середовищем для розмноження і токсиноутворення збудника ботулізму є
377. Лабораторна діагностика ботулізму базується на
378. Лабораторному дослідженню для постановки діагноза "ботулізм" підлягають
379. Чи становить епідемічну небезпеку хворий на ботулізм
380. В розвитку захворювання на ботулізм найважливішу роль відіграють
381. Чи треба додавати консерванти в проби, взяті для лабораторного дослідження на наявність ботулінічного токсину або мікроба
382. Виявлення ботулінічного токсину і визначення його типу здійснюється за допомогою реакції
383. Тетраанатоксин являє собою суміш
384. Пентаанатоксин включає суміш анатоксинів
385. Секстаанатоксин являє собою суміш анатоксинів
386. Протиботулінічні сироватки необхідно зберігати при температурі
387. Протиботулінічні сироватки, що були заморожені і розморожені, але не змінили своїх фізичних властивостей
388. З профілактичною метою протиботулінічну сироватку здоровим людям вводять
389. Введення сироватки хворим на ботулізм продовжується
390. Епіднагляд при ботулізмі включає
391. За якої рН середовища неможливе накопичення ботулотоксину в харчових продуктах
392. Який із збудників ботулізму здатен розмножуватись при температурі +3(С-5(С
393. Що залишиться в харчовому продукті, який став чинником передачі ботулізму, якщо його прокип'ятити протягом 15 хвилин
394. Профілактичні заходи при ботулізмі включають
395. З яким типом токсину пов'язують "м'ясний" ботулізм /ковбаса, шинка, консерви/
396. З яким типом токсину пов'язують "рибний" ботулізм /риба в'ялена, копчена, балик/
397. З яким типом токсину повязують "рослинний" ботулізм /мариновані гриби, овочі, фрукти/
398. Заходи в осередках ботулізму передбачають
399. Збудником бруцельозу людини можуть бути
400. В якому середовищі бруцели виживають довше
401. Під впливом яких дезінфектантів бруцели гинуть протягом 30 хвилин
402. Що таке "міграція бруцел"
403. Вхідні ворота бруцел в організм людини
404. Чи можна за допомогою проби Бюрне розпізнати зараження бруцельозом і поствакцинну алергію
405. Для діагностики бруцельозу застосовують
406. Чи виникає перехресний імунітет при зараженні різними видами бруцел
407. Джерелом збудника бруцельозу є
408. Найбільш небезпечні для людини бруцели
409. Шляхи передачі бруцельозу у людини
410. Епідеміологічні особливості сучасного бруцельозу в світі
411. Заходи боротьби з бруцельозом
412. Ті, що перехворіли на бруцельоз, знаходяться на диспансерному обліці
413. Масові щеплення проти бруцельозу проводяться
414. Назвіть періодичність обстеження корів на бруцельоз, якщо вони виділені для постачання молоком ДЗ та лікарень
415. Назвіть сучасний режим пастеризації молока
416. Протягом якого часу повинні зберігатися термограми в лабораторії молокозаводів
417. Тривалість інкубаційного періоду при бруцельозі у людини зумовлена
418. Чи можуть бути джерелом збудника бруцельозу для людей собаки, кішки, коні, птахи, дикі тварини
419. Що частіше зустрічається в Україні: зараження людини бруцельозом від
420. Епідеміологічне значення харчових продуктів як чинника передачі бруцельозу визначається
421. Збудник кишкового ієрсиніозу належить до роду
422. Збудник псевдотуберкульозу належить до роду
423. Збудники ієрсиніозів здатні розмножуватись при температурі від
424. Оптимальною температурою для інкубування ієрсиній є
425. Головним джерелом збудника псевдотуберкульозу є
426. Основним джерелом збудника кишкового ієрсиніозу є
427. Провідне значення як фактору передачі y. Psevdotuberculosis належить
428. Провідне значення як фактору передачі y.enterocolytica належить
429. На псевдотуберкульоз хворіють переважно
430. На кишковий ієрсиніоз хворіють переважно
431. Збільшення захворюваності на псевдотуберкульоз відмічається у
432. Збільшення захворюваності на кишковий ієрсиніоз відмічається у
433. Домінуючим синдромом при кишковому ієрсиніозі є враження
434. Інкубаційний період при кишковому ієрсиніозі в більшості випадків становить
435. Інкубаційний період при псевдотуберкульозі в більшості випадків становить
436. Найбільш часто при групових захворюваннях на псевдотуберкульоз спостерігається
437. Спільними симптомами для всіх клінічних форм псевдотуберкульозу є
438. Перехресний імунутет при псевдотуберкульозі і кишковому ієрсиніозі
439. Людина, хвора на кишковий ієрсиніоз, небезпечна для оточуючих в якості джерела збудника
440. Результати бактеріологічного дослідження на ієрсиніози можуть бути отримані
441. При серологічних дослідженнях на ієрсиніози застосовують
442. Основні заходи профілактики псевдотуберкульозу повинні бути спрямовані на запобігання
443. Бактеріологічний контроль плодів, фруктів, зелені та інвентарю овочесховищ на псевдотуберкульоз проводять
444. Чи проводиться бактеріологічне обстеження працівників при виникненні захворювань на ієрсиніоз в дитячому закладі
445. Медичний нагляд за членами колективу і обслуговуючим персоналом в осередку псевдотуберкульозу проводять протягом
446. Лептоспіри тривалий час зберігаються в оточуючому середовищі при рН
447. Лептоспіри тривалий час зберігаються в оточуючому середовищі при
448. Патогенні лептоспіри належать до виду
449. Джерелом збудника лептоспірозу для людини можуть бути
450. Головними носіями лептоспір в антропургічних осередках є
451. Головними носіями лептоспір в природних вогнищах є
452. Лептоспіри можуть потрапити в організм людини
453. Шляхи передачі збудника інфекції при лептоспірозі
454. Кожний випадок клінічно явного лептоспірозу потребує лабораторного підтвердження специфічними методами
455. Мікроскопія цитратної крові, посіви крові на живильні середовища, зараження кров'ю хворих на лептоспіроз лабораторних тварин проводиться з
456. За допомогою реакції мікроаглютинації /РМА/ антитіла проти лептоспір у хворого виявляються,починаючи вже з
457. Титри антитіл у хворого на лептоспіроз досягають максимуму частіше на
458. Госпіталізація при лептоспірозі
459. Ізоляція осіб, що спілкувалися з хворим на лептоспіроз
460. Медичний нагляд при лептоспірозі проводиться з метою
461. Захворювання людей на лептоспіроз частіше спостерігаються в
462. Диспансерний нагляд за особами, що хворіли на лептоспіроз, здійснюється протягом
463. Диспансерне обстеження осіб, що хворіли на лептоспіроз, здійснюється протягом
464. При диспансерному нагляді за особами, що хворіли на лептоспіроз, лабораторно досліджується
465. Вакцинація проти лептоспірозу в системі профілактичних заходів розцінюється як
466. Щеплення проти лептоспірозу проводять
467. Імунітет після перенесеного лептоспірозу
468. Лістеріоз відноситься до
469. Лістерії зберігаються при низькій температурі на зерні протягом
470. В молоці в умовах холодильника лістерії зберігаються
471. Лістерії проникають в організм людини через
472. Найбільша сприйнятливість до лістеріозу притаманна
473. Чи може при лістеріозі вражатися плід
474. Чи може лістеріоз набувати хронічного перебігу
475. Який вид імунітету при лістеріозі відіграє вирішальну роль
476. Джерелом лістеріозної інфекції є
477. Чи може бути джерелом збудника хвора на лістеріоз людина
478. Передача лістеріозу можлива
479. Чи має місце професійне зараження лістеріозом тваринників та ветеринарних спеціалістів
480. Ветеринарно-санітарні заходи при лістеріозі включають
481. Профілактичні заходи при лістеріозі включають
482. Основу лабораторної діагностики лістеріозу становить
483. В тваринницьких господарствах, раніше неблагополучних з лістеріозу, серологічне обстеження тварин повинно проводитись
484. Збудник орнітозу відноситься до
485. До хламідійних інфекцій відносяться
486. Зараження людей збудником "хвороби кошачих подряпин"відбувається
487. Чи має місце передача від людини до людини збудника зоонозної хламідійної інфекції
488. Збудник орнітозу не втрачає активності у висушеному стані протягом
489. Клінічні форми перебігу орнітозу
490. В результаті перенесеного орнітозу виникає імунітет
491. Постановка діагнозу орнітозу і виявлення неблагополуччя в господарстві базується на
492. Джерелом збудника орнітозу можуть бути
493. Стійкість осередків орнітозу визначається
494. Назвати конкретні механізми зараження людини орнітозом
495. Яких типів бувають спалахи орнітозу
496. Профілактичні заходи при орнітозі передбачають
497. Протиепідемічні заходи при орнітозі
498. Нагляд за тими, хто спілкувався з хворою на орнітоз птицею, проводиться протягом
499. Засоби масової специфічної профілактики орнітозу


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів