Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


306. Судово-медична токсикологія

11. "Речовини, що ізолюються з біологичного матеріалу полярными розчинниками"


579. Похідні 1,4-бензодіазепіну надходять на незаконний ринок з
580. Згідно з наказом Комітету Контролю за наркотиками при МОЗ України, похідні бензодіазепіну за дією відносяться до речовин
581. До небезпечних психотропних речовин відносять
582. До небезпечних психотропних речовин відносять
583. До психотропних речовин, згідно приказу Комітету Контролю за наркотиками при МОЗ України, відносять
584. В процесі метаболізму похідних 1,4-бензодіазепіну можуть проходити реакції
585. Похідні 1,4-бензодіазепіну короткої дії мають період напіввиведення (в годинах)
586. Похідні 1,4-бензодіазепіну середньої дії мають період напіввиведення (в годинах)
587. До методів скринінгу на 1,4-бензодіазепіни належать методи
588. Виявлення похідних 1,4-бензодіазепіну та їх метаболітів за реакцією Браттона-Маршала використовують у випадку, якщо вони при кислотному гідролізі утворюють речовини, які містять
589. Для визначення похідних 1,4-бензодіазепіну кислотний гідроліз не можна використовувати в таких об'єктах
590. Які з перелічених речовин не заважають виявленню похідних 1,4-бензодіазепіну та їх метаболітів після кислотного гідролізу методом ТШХ в системі толуол (проявник - реактив Браттона-Маршала)
591. До методів, що підтверджують наявність похідних 1,4-бензодіазепіну, при токсикологічному аналізі відносять
592. Для кількісного визначення похідних бензодіазепіну найпридатнішим методом є
593. Похідні 1,4-бензодіазепіну (крім солей)
594. Загальною реакцією виявлення нітразепаму, оксазепаму, феназепаму є реакція
595. Наявність у молекулі оксазепаму, нітразепаму, феназепаму амідної групи надає їм властивості
596. Хлордіазепоксид, діазепам проявляють властивості
597. Які властивості проявляє оксазепам
598. Метаболізм похідних 1,4-бензодіазепіну здійснюється за рахунок реакції
599. При позитивному результаті дослідження похідних 1,4-бензодіазепіну за продуктами гідролізу
600. Перевага дослідження похідних 1,4-бензодіазепіну за амінобензофенонами (перший напрямок) полягає в тому,що визначається
601. Висновок про виявлення і визначення похідних 1,4-бензодіазепіну проводиться при дослідженні за
602. При ТШХ-скринінгу похідні 1,4-бензодіазепіну можна виявити після екстрагування органічними розчинниками з розчину
603. Виявлення продуктів гідролізу похідних 1,4-бензодіазепіну за утворенням азобарвника базується на наявності в їх структурі
604. Виявлення на хроматограмі похідних 1,4-бензодіазепіну за допомогою реактива Драгендорфа будується на наявності в структурі
605. При ТШХ-скринінгу похідні 1,4-бензодіазепіну після гідролізу можна виявити за
606. При ТШХ-скринінгу похідні бензодіазепіну у вигляді нативних речовин можна виявити на хроматограммі за допомогою
607. УФ-спектр похідних бензодіазепіну в кислому середовищі міняється за допомогою
608. Зрушення максимуму вбирання в УФ-ділянці спектру у похідних бензодіазепіну в лужному середовищі обумовлені
609. Які з похідних бензодіазепіну при ТШХ-скринінгу можуть перейти в органічний розчинник із кислого екстракту
610. Похідні 1,4-бензодіазепіну мають достатньо довгий період напіввиведення за рахунок
611. Які представники похідних 1,4-бензодіазепіну мають однаковий продукт гідролізу (амінофенон - АХБ)
612. Ізолювання похідних 1,4-бензодіазепіну з тканин і органів для дослідження за нативними сполуками і метаболітам можна проводити
613. Дослідження похідних 1,4-бензодіазепіну за нативними сполуками і метаболітам (ІІ напрямок) дозволяє
614. Похідні 1,4-бензодіазепіну можна виявити на хроматограмі реактивамі
615. При позитивному результаті дослідження на наявність похідних 1,4-бензодіазепіну за амінобензофенонами
616. В якості об'єктів судово-токсткологічного дослідження на дігітоксин беруть
617. В якості об'єктів судово-токсикологічного дослідження на полярні серцеві глікозиди беруть
618. Строфантин К изолюють з білогічного матеріалу
619. Дигоксин ізолюють з біологічного матеріалу
620. Дигітоксин изолюють з біологічного матеріалу
621. Основними фрагментами в структурі серцевих гликозидів є
622. Карденоліды за хімічною природою є
623. Серцеві глікозиди, що містять в 10 положенні стероїдного фрагменту альдегідну групу відносять до
624. Серцеві глікозиди, які містять в 10 положенні стероїдного фрагменту метильну групу відносять до
625. Витяг з біоматеріалу при дослідженні на Строфантин К підлягає очистці
626. Неполярні серцеві глікозиди потрапляючи до організму
627. Неполярні серцеві глікозиди при надходженні до організму
628. Кількісне визначення Строфантину К в судово-токсикологічному аналізі проводятя фотометрично за
629. Строфантин К відносять до серцевих глікозидів
630. Серцеві глікозиди ізодлюються з біологічного матеріалу
631. Зберіганність карденолідів в біологічному матеріалі практично повна протягом
632. При виявленні серцевих глікозидів необхідно провести додаткове дослідження на
633. З реактивів проявлення серцевих гликозидів в методі ТШХ аналогічне забарвлення дасть
634. Глікозиди наперстянки в організмі
635. Фотометричне визначення карденолідів основане на їх реакції з
636. Для якісного визначення карденолідів на хроматограмі використовують
637. Експрес-тестування зразка на наявність опію проводять
638. Експрес-тестування зразка на наявність опію можна провести
639. Експрес-тестування зразка на наявність морфіну можна провести
640. Експрес-тестування зразка на наявність кодеїну можна провести
641. Експрес-тестування зразка на наявність героїну можна провести
642. Експрес-тестування зразка на наявність амфетамінів можна провести
643. Експрес-тестування зразка на наявність канабіноїдів можна провести
644. Алкалоїди за хімічними властивостями є
645. Серед алкалоїдів відомі
646. Більшість основ алкалоїдів добре розчиняються у
647. Більшість солей алкалоїдів ,як правило, добре розчиняються у
648. При екстрагуванні алкалоїдів з біологічного матеріалу додавання кислоти приводить до
649. Утворення осаду з загальноосадовими реактивами
650. При проведеннї дослідження екстракту утворилися осади з 3-4 осадовими реактивами. Це свідчить про наявність у витягу
651. Реакції з загальноалкалоїдними реактивами мають
652. Пахікарпін ізолюють з біологічного матеріалу
653. Пахікарпін за хімічною природою є
654. Пахікарпін за структурою належить до похідних
655. Якісне виявлення пахікарпіну проводять
656. Залишок після упарювання хлороформної витяжки з лужного витягу має вигляд маслянистої рідини. Це вказує на
657. Утворення йодовісмутатів є специфічною реакцією на
658. Пахікарпіну йодид добре розчиняється у
659. Резерпін ізолюють з біологічного матеріалу
660. Резерпін за хімічною природою є
661. Резерпін за структурою є похідним
662. При спеціальному завданні на резерпін біоматеріал підкислюють
663. При спеціальному завданні на резерпін витяжка з біоматеріалу підлягає очистці
664. Резерпін при надходженні до організму
665. Димедрол за хімічною природою є
666. Для ізолювання димедролу з біологічного матеріалу використовують
667. Димедрол краще ізолюється з біологічного матеріалу методом
668. Виявлення димедролу в судово-токсикологічному дослідженні проводять за
669. Кількісне визначення димедролу в судово-токсикологічному дослідженні проводять спектрофотометрично за
670. Для кількісного визначення димедролу необхідно користуватись
671. Ефедрин за хімічною природою належить до
672. Екстракцію ефедрину проводять органічними розчинниками з розчинів, які мають рН
673. Попередньою реакцією на фенілалкіламіни є взаємодія з
674. Екстракцію ефедрону проводять органічними розчинниками з розчинів, які мають рН
675. Для ізолювання ефедрину з біологічного матеріалу використовують
676. Ефедрин за хімічною структурою відносять до алкалоїдів
677. Сеча є основним об'єктом дослідження на ефедрин, оскільки він
678. Екстракцію ефедрину проводять органічними розчинниками з розчинів , які мають середовище
679. Створення середовища для екстракції ефедрину із сечі проводять
680. Виявлення ефедрину в судово-токсикологічному аналізі проводять
681. Термін зберігання ефедрину в незаконсервованому біологічному матеріалі складає
682. Ефедрон за своєю хімічною природою є продуктом
683. Для ізолювання ефедрону з біологічного матеріалу використовують
684. Екстракцію ефедрону проводять органічними розчинниками з розчинів, які мають середовище
685. Лужне середовище для ізолювання ефедрону з сечі створюють за допомогою
686. При дослідженні сечі з лужним рН на фенілалкіламіни вони переважно представлені
687. При дослідженні сечі з лужним рН на ефедрин, його ізолюють у вигляді
688. Виявлення ефедрину в сечі може свідчити про вживання
689. Виявлення ефедрону в судово-токсикологічному аналізі проводять
690. Основним метаболітом ефедрону в біологічному матеріалі є
691. Атропін за хімічною природою належить до
692. Для ізолювання атропіну з біологічного матеріалу використовують
693. Екстракцію атропіну проводять з водних витяжок, які мають рН
694. Екстракцію атропіну проводять з водних витяжок, які мають середовище
695. Реакція Віталі-Морена в судово-токсикологічному аналізі
696. Атропін зберігається у незаконсервованому біологічному матеріалі протягом
697. Атропін за хімічною структурою є похідним
698. Скополамін за хімічною структурою належить до похідних
699. Скополамін за хімічною природою налеить до
700. Для ізолювання скополаміну з біологічного матеріалу використовують
701. Ідентифікація скополаміну в судово-токсикологічному аналізі проводиться
702. Кокаїн за хімічною структурою належить до похідних
703. Екстракцію кокаїну (основа середньої сили(рКа=8,4)) органічними розчинниками проводять при рН 8,0 оскільки
704. Кокаїн за хімічною природою належить до
705. Для ізолювання кокаїну з біологічного матеріалу використовують
706. Ідентифікацію кокаїну в судово-токсикологічному дослідженні проводять
707. Екгонін витягається органічними розчинниками
708. Кокаїн зберігається в незаконсервованому біологічному матеріалі протягом
709. Кінцевим продуктом метаболізму кокаїну в організмі є
710. Екгонін не екстрагується органічними розчинниками з водних витяжок, тому що
711. Висновок про отруєння опієм роблять при виявленні в біологічному матеріалі
712. Назвіть алкалоїди опію, які екстрагуються з кислих водних витяжок
713. Висновок про отруєння омнопоном роблять при відсутності меконової кислоти та виявленні
714. Морфін за хімічною природою належить до
715. Хімічні властивості морфіну обумовлені наявністю в його структурі
716. Із організму основна кількість морфіну виводиться
717. Для ізолювання морфіну при судово-токсикологічному дослідженні використовують
718. Ідентифікацію морфіну в судово-токсикологічному дослідженні проводять
719. Назвіть реактив, який дозволяє відрізнити морфін від кодеїну
720. Виявлення в біологічному матеріалі морфіну
721. Морфін за хімічною структурою належить до похідних
722. Кодеїн за хімічною структурою належить до похідних
723. Для ізолювання кодеїну з біологічного матеріалу використовують
724. Кодеїн за хімічною природою належить до
725. Для запобігання втратам морфіну в судово-хімічному дослідженні проводять гідроліз глюкуроніду
726. Морфін не екстрагується з лужного витягу
727. Ідентифікацію кодеїну в судово-токсикологічному аналізі проводять
728. Героїн за хімічною структурою є
729. Які об'єкти дослідження на морфін можуть бути представлені
730. Назвіть об'єкти дослідження, в яких накопичується морфін при зловживанні препаратом
731. При неможливості дослідження на кокаїн невідкладно об'єкти підлягають консервації
732. Час початку дослідження на кокаїн
733. Опіати спроможні накопичуватися у волоссі, де вони присутні у вигляді
734. При зловживанні в волоссі можуть накопичуватися
735. Героїн при надходженні до організму переважно метаболізує до
736. Для ізолювання діоніну з біологічного матеріалу використовують
737. Діонін за хімічною природою належить до
738. Діонін за хімічною структурою належить до похідних
739. Реактивами для виявлення ефедрину в методі ТШХ служать
740. Основним метаболітом кодеїну в біоматеріалі є
741. Які з наведених нижче алкалоїдів є похідними тропану?
742. Реакція з солями міді та сірководнем на ефедрин є
743. Який алкалоїд дає з реактивом Маркі зелене забарвлення
744. Папаверин за хімічною структурою належить до похідних
745. Для ізолювання папаверину з біологічного матеріалу використовують
746. Наркотин переходить в меконін під дією
747. Для ідентифікації меконіну використовують
748. Папаверин за хімічною природою належить до
749. Ідентифікацію папаверину проводять
750. Наркотин за хімічною структурою належить до похідних
751. Для ізолювання наркотину з біологічного матеріалу використовують
752. Наркотин за хімічною природою належить до
753. Ідентифікації наркотину у витягу з біологічного матеріалу заважає
754. Морфін при ідентифікації наркотину відокремлюють розчиненням у
755. Ідентифікація наркотину проводиться реакцією
756. Для ізолювання промедолу з біологічного матеріалу використовують
757. Промедол за хімічною природою належить до
758. Ідентифікацію промедолу проводять
759. Меконова кислота в опії знаходиться у стані
760. Меконова кислота за хімічними властивостями є
761. Алкалоїди в опії присутні у вигляді солей кислот
762. Які об'єкти дослідження на меконову кислоту переважно беруть
763. Меконову кислоту екстрагують органічними розчинниками з водних витяжок, які мають середовище
764. Для ізолювання меконової кислоти використовують
765. Екстрагування меконової кислоти з біологічного матеріалу переважно проводить
766. Ідентифікацію меконової кислоти проводять
767. Які сполуки визначають при дослідженні на наявність опію
768. Дослідження на наявність наркотину проводять при виявленні
769. Новокаїн ізолюють з біологічного матеріалу
770. Якісне виявлення новокаїну проводять
771. Амітриптилін за хімічною природою є
772. Амітриптилін ізолюють з біологічного матеріалу
773. Амітриптилін в організмі переважно метаболізує до
774. Виявлення амітриптиліну проводять
775. Виявлення нортриптиліну проводять
776. Кількісне визначення амітриптиліну в судово-токсикологічному дослідженні проводять методом
777. Екстракційно- фотометричне визначення амітриптиліну проводять за
778. Основним метаболітом кодеїну в організмі є
779. Героїн при надходженні до організму
780. Виявлення в сечі тільки морфіну може свідчити про вживання
781. Канабіноїди за хімічною природою є
782. З канабіноїдів наркотичну дію мають
783. Тетрагідроканабінол за хімічними властивостями є
784. Які об'єкти при судово-токсикологічному дослідженні на канабіноїди можуть бути представлені
785. Відбір проб з губ, а також пальців рук та долоней при дослідженні на канабіноїди проводять ватним тампоном, змоченим
786. Витяг канабіноїдів з ватних тампонів проводять
787. Екстракція канабіноїдів із слини і змивів з порожнини рота проводять з додаванням натрію хлориду для
788. Реакція на канабіноїди з міцним синім Б проводиться у середовищі
789. Реакції, що використовують для прояву канабіноїдів при ТШХ визначенні, є
790. Ідентифікація канабіноїдів реакцією з міцним синім Б основана на утворенні
791. Тетрагідроканабінол при довгому вживанні спроможний накопичуватися
792. Виявлення канабіноїдів у змивах з поверхні рук
793. Модифікований метод ізолювання токсичних речовин Стаса-Отто має переваги
794. Модифікований метод ізолювання токсичних речовин Стаса-Отто має недоліки
795. Метод ізолювання токсичних речовин за Васил'євою має переваги через
796. Метод ізолювання токсичних речовин за Васил'євою має недоліки, тому що мало придатний
797. Для очищення витягів із біоматеріалу можуть бути використані
798. Екстракцію похідних фенотіазину органічними розчинниками проводять при рН 10-13 тому, що їх основи мають властивості
799. Аміназин може бути ймовірно виявленим у трупному матеріалі, що зберігався при температурі нижче +15 градусів (у месяцах)
800. Перебіг метаболізму похідних фенотіазина відбувається за рахунок реакцій
801. При негативному результаті яких кольорових реакцій дослідження на аміназин у біологічному матеріалі закінчують
802. Основні властивості у похідних фенотіазину найбільше виражені за рахунок
803. Похідні фенотіазину виявляють з такими реактивами
804. Негативне судово-токсикологічне значення надається попередній пробі в сечі на фенотіазини з
805. УФ-спектри нативних похідних фенотіазину зумовлені електронною структурою
806. УФ-спектри нативних похідних фенотіазину
807. В результаті окислення похідних фенотіазину утворюються
808. Спектральні характеристики метаболітів фенотіазину розрізняються за рахунок
809. При ТШХ-скринінгу екстракцію похідних фенотіазину проводять
810. Виявлення похідних фенотіазину при хроматографуванні в тонких шарах проводять за допомогою реактивів
811. При ТШХ-скринінгу на одній хроматографічній пластинці поряд з похідними фенотіазину можна визначати такі речовини
812. Найбільш повно похідні фенотіазину ізолюються з тканин і органів
813. Очищення витягу похідних фенотіазину з органів проводять
814. Виявлення похідних фенотіазину реакціями забарвлення з концентрованою сірчаною або формалінсірчаною кислотами засновується на наявності в структурі їх молекули
815. Неможливе фотометричне визначення через нестійке фарбування з концентрованою сірчаною кислотою речовин
816. Які похідні фенотіазину можна відрізнити реакціями пофарбування з концентрованою сірчаною кислотою, реактивом Маркі від інших представників цієї групи
817. Перед екстракцією похідних фенотіазину з біорідин органічними розчинниками проводять попереднє нагрівання на киплячій водяній бані при рН=13, тому що
818. Дослідження методом хроматографії в тонкому шарі сорбенту на наявність похідних фенотіазину у гнилому біоматеріалі недоцільне, тому що
819. Нативний аміназин виявляють за УФ-спектрами при ізолюванні зі
820. Тіоридазин не можна визначати фотометрично у видимій ділянці спектру реакцією з концентрованою сірчаною кислотою, тому що він
821. Найбільш селективним реактивом для виявлення похідних фенотіазину є
822. Барбітурати надходять на незаконний ринок в результаті
823. Барбітурати - кислоти розчиняються у
824. Барбітурати ефективніше екстрагуються
825. Які основні шляхи метаболізму барбітуратів
826. Чи можливо визначити ступінь інтоксикації похідніми барбітурової кислоти за концентрацією в сечі
827. Барбітурати мають терапевтичний рівень
828. Етап гідролізу при виявленні барбітуратів у біологічних об'єктах
829. Ізолювання барбітуратів з трупного біологічного матеріалу можна проводити
830. При дослідженні гнильно-розкладеного біологічного матеріалу, який містить барбітурати, очистку проводять методами
831. Усі барбітурати дають однаковий результат
832. Для прояве барбітуратів на хроматограммі використовують реактиви
833. До речовин кислого характеру, які мають токсикологічне значення, відносять
834. До речовин слабко-основного характеру, які мають токсикологічне значення, відносять
835. Реакція взаємодії барбітуратів з дифенілкарбазоном та солями ртуті є пробою яка
836. Барбітурати-кислоти не розчиняються у
837. При підготовці до кількісного відзначення барбітуратів, хроматографування проводять з використанням мітчика
838. Попередню пробу в сечі на барбітурати проводять з використанням
839. Реакція взаємодії барбітуратів з дифенілкарбазоном та солями ртуті є пробою яка
840. Похідні барбітурової кислоти є
841. При рН межах від 9 до 10 барбітурати знаходяться у таутомірній формі
842. При спеціальному завданні ізолювання похідних барбітурової кислоти з трупного матеріалу проводять
843. При спеціальному завданні на бензонал ізолювання з трупного матеріалу проводять
844. За рахунок яких властивостей ізолювання барбітуратів з трупного біологічного матеріалу основане на витягу підлуженою водою
845. Виявлення похідних барбітурової кислоти на хроматограмі за допомогою ртуті (ІІ) сульфату основане на наявності в структурі
846. Екстракційне очищення витягу для визначення похідних барбітурової кислоти є обов'язковим для дослідження
847. Додаткове екстракційне очищення витягу при визначенні похідних барбітурової кислоти необхідне при
848. Кінцеве заключення про виявлення барбітуратів роблять при одержанні позитивних результатів
849. Бензонал виявляють в біологічному матеріалі у вигляді
850. При виявленні барбітуратів за загальним ходом дослідження доцільно проводити дослідження приватним методом (ізолювання підлуженою водою)
851. Барбітурати-солі не розчиняються у
852. Які продукти утворюються при гідролізі бензоналу поряд з бензойною кислотою
853. Після реекстракції лугою при дослідженні на похідні барбтурової кислоти хлороформну фазу досліджують на речовини
854. Ноксирон є нерозчинним у
855. Ноксирон екстрагують органічними розчинниками з водних розчинів
856. При ТШХ-дослідженні на ноксирон хроматограму обробляють розчином
857. За рахунок якої функціональної групи ноксирон дає характерну реакцію з солями кобальту
858. Характерні кристали при перекристалізації з сірчаної кислоти дають
859. Попередня проба на наявність ноксирону в сечі проводиться за допомогою реактива
860. Похідні піразолону за загальним перебігом дослідження екстрагують органічними розчинниками з водних витяжок
861. При спеціальному дослідженні на похідні піразолону екстракцію органічними розчинниками проводять з розчину
862. При ТШХ-дослідженні на похідні піразолону судово-негативне значення має обробка хроматограми реактивами
863. Для виявлення похідних піразолону при ТШХ-дослідженні хроматограму обробляють реактивами
864. Похідні пурину за загальним ходом дослідження екстрагують органічними розчинниками з водних витяжок
865. Похідні пурину при ТШХ-дослідженні виявляють на хроматограмі реактивами
866. Виявлення похідних пурину на хроматограмі реактивом Драгендорфа основано на присутності в структурі
867. Виявлення саліцилової кислоти на хроматограмі за допомогою розчину заліза(ІІІ) хлориду основано на наявності в структурі
868. При спеціальному завданні на дослідження похідних саліцилової кислоти їх екстрагирують органічними розчинниками з водних витяжок
869. Попередня проба на наявність саліцилової кислоти в сечі і крові проводиться за допомогою реактивів
870. Які основні продукти метаболізму дає фенацетин
871. Фенацетин належить до похідних
872. Фенацетин за продуктами кислотного гідролізу можна виявити реакціями утворення
873. Попередня проба на наявність фенацетину в сечі основана на реакції утворення
874. Попередня проба в сечі на фенацетин основана на визначенні
875. Виявлення похідних піразолону на хроматограммі за допомогою розчину йоду в калію йодиді основано на реакції


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів