Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


3. Анестезіологія

8. "Клінічна фізіологія печінки"


763. Сталий об'єм кровi в печiнцi в нормi порівняно з ОЦК становить:
764. У нормi перфузiя печiнки здiйснюється артерiальною i венозною кров'ю вiдповiдно:
765. Густина кисню, що надходить до печiнки за рахунок артерiальної та венозної кровi, в нормi становить вiдповiдно:
766. Насичення киснем кровi ворiтної вени в нормi становить:
767. Вкажiть на неправильнi положення щодо участi печiнки у вуглеводному обмiнi:
768. Печiнка вiдiграє велику роль у синтезi:
769. У нормi основними мiсцями утворення амонiю в органiзмi є:
770. Роль печiнки в жировому обмiнi полягає у:
771. Печiнка є основним мiсцем синтезу:
772. Лiпотранспортнi механiзми в печiнцi активуються пiд впливом таких речовин, як:
773. Лiпотранспортнi механiзми в печiнцi стають слабшими пiд впливом:
774. Про зменшення участi печiнки в холестериновому обмiнi достовiрнiше свiдчить:
775. Визначте правильне твердження щодо участi печiнки в жировому обмiнi:
776. У якiй з перерахованих внутрiшньоклiтинних структур гепатоцита вiдбувається ензиматична iнактивацiя бiльшої частини гормонiв, лiкарських речовин, токсичних речовин та отрут?
777. Неспецифiчну "ензимну iндукцiю" бiотрансформацiї ксенобiотикiв у печiнцi викликають:
778. Процеси кон'югацiї сульфатом i глюкуронiдом токсичних речовин у печiнцi роблять їх бiльш:
779. Ключове положенне в циклi сечовиноутворення в печiнцi займає:
780. Синтез сечовини в органiзмi людини вiдбувається у:
781. Формування жовчi в гепатоцитах вiдбувається в:
782. Головним чинником, який визначає об'єм жовчi, що продукується печiнкою, є:
783. Крiм води в жовчi мiститься найбiльша кiлькiсть:
784. Уробiлiн:
785. Уробiлiноген:
786. Утворення бiлiрубiн-моноглюкуронiду та бiлiрубiн-диглюкуронiду вiдбувається в:
787. Фермент УДФ-глюкуронiлтрансфераза здiйснює:
788. Причиною розвитку жовтяницi за тривалого застосування амiназину є:
789. Неспецифiчна "ензимна iндукцiя" посилює токсичнiсть:
790. Жирова iнфiльтрацiя печiнки та її функцiональна недостатнiсть може виникнути:
791. Вкажiть найбiльш гепатотоксичнi лiкарськi засоби з перерахованих нижче:
792. Найчастiше медикаментозний гепатит розвивається пiсля застосування:
793. У хворого з захворюванням печiнки:
794. Пiсля перев'язки воротної вени:
795. Дезiнтоксикацiйна функцiя печiнки у здорових людей найнижча у вiцi:
796. При захворюваннях печiнки:
797. При захворюваннях печiнки застосовувати мiорелаксанти слiд обережно у випадках, коли у хворого є:
798. Найбiльш раннi симптоми захворювання печiнки:
799. Найнесприятливiша ознака при захворюваннi печiнки:
800. У хворого з тривалою гемолiтичною жовтяницею почала збiльшуватися фракцiя прямого бiлiрубiну в кровi. Це може свiдчити про:
801. Для раннього етапу повної механiчної жовтяницi властивi такi змiни:
802. Для пiзнiх етапiв механiчної жовтяницi властивi такi змiни:
803. У задавнених випадках часткової обтурацiйної жовтяницi у хворого визначається:
804. У хворого з паренхiматозною жовтяницею спостерiгається зниження фракцiї прямого бiлiрубiну з одночасним збiльшенням непрямого та уповiльненням реакцiї з дiазореактивом Ерліха. Це свiдчить про:
805. Пiдвищення фракцiї прямого бiлiрубiну при паренхiматознiй жовтяницi зумовлено:
806. Якщо при паренхiматознiй жовтяницi превалює збiльшення вмiсту непрямого бiлiрубiну i пiдвищується активнiсть трансамiназ у плазмi кровi, то:
807. Якщо при паренхiматознiй жовтяницi превалює збiльшення фракцiї прямого бiлiрубiну, то:
808. При паренхiматознiй жовтяницi показники бiлiрубiну в кровi можуть бути:
809. Суттєве збiльшення вмiсту аспартатамiнотрансферази (АСТ) у хворого з жовтяницею ймовiрно пов'язано з:
810. Для диференцiйної дiагностики жовтяницi може бути корисною оцiнка таких показникiв:
811. У хворого з паренхiматозною жовтяницею в сечi виявляють:
812. Для вираженої гемолiтичної жовтяниці властиво:
813. Тимолова проба може бути високоiнформативною для диференцiйної дiагностики мiж:
814. Одноразове введення холiнхлориду,особливо в поєднаннi з нiкотиновою кислотою, еуфiлiном, аскорбiновою кислотою може бути використане для диференцiйної дiагностики мiж жовтяницею:
815. Сульфанiламiди у хворих з тяжким ураженням печiнки можуть:
816. У хворого в комi внаслiдок печiнкової енцефалопатiї властивi такi розлади:
817. Поява у хворого iз захворюванням печiнки гiпоальбумiнемiї у поєднаннi з гiперпротеїнемiєю вказує на:
818. Пiдвищення iмуноглобулiнiв понад 40% у фракцiї глобулiнiв може бути ознакою:
819. Продукцiйна азотемiя може розвиватися у хворого з:
820. Гiперпродукцiйна азотемiя може розвиватися у хворого з:
821. Зниження концентрацiї сечовини на фонi продукцiйної азотемiї у хворого з тяжким захворюванням печiнки свiдчить про:
822. У нормi азот сечовини в структурi залишкового азоту плазми кровi становить:
823. У хворого з гiперпродукцiйною формою азотемiї виявляється:
824. У хворого з помiрним гемолiзом визначається:
825. Уробiлiноген у сечi ймовiрно не буде у випадках:
826. Зеленувато-бурий колiр осаду сечi є наслiдком:
827. Телеангiоектазiї з'являються у хворих з цирозом печiнки внаслiдок:
828. У хворого збiльшена й ущiльнена печiнка. Жовтушностi немає. При дослiдженнi функцiї печiнки порушень не виявлено. Ймовiрний дiагноз:
829. Метилмеркаптан, який зумовлює специфiчний запах "печiнки, що розкладається" у хворих з тяжкою недостатнiстю печiнки, утворюється у надлишку в результатi порушення обмiну:
830. Розвитковi енцефалопатiї у хворих з тяжкою недостатнiстю печiнки сприяє порушення обмiну таких амiнокислот, за винятком:
831. У хворих з тяжкою недостатнiстю печiнки тканини органiзму як додаткове джерело енергiї використовують такi амiнокислоти:
832. Поряд з амонiємiєю тяжким порушенням функцiї ЦНС при ураженнi печiнки сприяють також:
833. Визначте найефективнiший метод пiдвищення кисневого балансу печiнки за нормального серцевого викиду:
834. Призначення глiкокортикоїдiв доцiльно у випадках:
835. Рiвень амонiемiї у хворих з тяжкою недостатнiстю печiнки може знизити:
836. Метою введення аргiнiну хлориду при тяжкiй недостатностi печiнки є:
837. Застосування яблучної кислоти обгрунтовано у випадках:
838. Для пригнiчення амонiогенезу у травному каналi у хворих iз захворюваннями печiнки (особливо при кровотечах у травний канал) можна при-значати:
839. Для припинення нападiв психомоторного збудження у хворого з печiнковою енцефалопатiєю перевагу слiд вiддавати таким препаратам:
840. Для лiкування хворого з гострою недостатнiстю печiнки при концентрацiї альбумiну плазми кровi 32 г/л доцiльнiше призначати:
841. Порiвняно iз звичайними розчинами амiнокислот адаптованi розчини типу "Амiностерил-Hepar":
842. Призначаючи глiкокортикоїди хворим з тяжким ураженням печiнки, доцiльно їх поєднувати з:
843. Введення холiнхлориду хворим з тяжким ураженням печiнки може:
844. У хворого з жовтяницею:
845. Застосування фенобарбiталу та седуксену не показано бiльш нiж за добу до передбачуваного наркозу:
846. При захворюваннях печiнки застосовувати мiорелаксанти слiд обережно у випадках:
847. Виберiть правильнi положення:
848. У хворого iз захворюванням печiнки:
849. Хворому з гострим гепатитом:
850. Для хворого iз захворюванням печiнки оптимальна анестезiологiчна допомога:
851. Підвищення якого печінкового ферменту в кровi визначається у хворих з обструкцiєю жовчних шляхiв?
852. Пiд час холецистектомiї найчастiше ушкоджують:
853. У людини основним шляхом метаболiзму азоту з амiнокислот є сечовиноутворення в печiнцi. Якi з перерахованих ферментiв беруть участь у цьому процесi?
854. Яка сполука є найважливiшим алостеричним активатором глiколiзу в печiнцi?
855. Гліконеогенез у печiнцi з аланiну потребує участi:
856. Усi перерахованi нижче ускладнення часто трапляються у хворих з хронiчною гемолiтичною анемiєю, за винятком:
857. Для цирозу печiнки властивi такi ознаки:
858. Якi з перерахованих нижче заходiв є найефективнiшими для зниження амонiємiї при енцефалопатiї, зумовленiй захворюванням печiнки?
859. Стiнка жовчних капiлярiв печiнки утворена:
860. Печiнка:
861. Для визначення тяжкостi недостатностi печiнки слід враховувати:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів