Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


3. Анестезіологія

4. "Кровообіг. Шок. Інфузійно-трансфузійна терапія"


190. Яка частина загального об'єму кровi мiститься у венах?
191. За нормального кровообiгу найбiльший об'єм кровi мiститься в:
192. В якiй дiлянцi серцево-судинної системи змiна тиску на 10 мм рт.ст викликає найбiльшi змiни серцевого викиду?
193. За ЦВТ можна робити висновок про всi показники, за винятком:
194. Збiльшення венозного повернення до серця зумовлює:
195. Ознака правошлуночвої недо-статностi:
196. Вкажiть на неправильне твердження:
197. Автоматизм серця пiдвищується:
198. Якщо капiлярний гiдростатичний тиск (ГТ) становить 28 мм рт.ст, iнтерстицiальний ГТ = 6 мм рт.ст, колоїдно-осмотичний тиск (КОТ) кровi - 24 мм рт.ст., КОТ iнтерстицiальної рiдини - 10 мм рт.ст, то ефективний фiльтрацiйний тиск становить:
199. Функцiю провiдностi серця по-кращують:
200. Збудливiсть мiокарда пiдвищують iони:
201. Електрокардiографiя з навантаженням:
202. У випадках внутрiшньошлуночкової блокади спостерiгається:
203. Пiдвищення тиску в правому передсердi, яке не перевищує фiзiологiчних меж:
204. Ритмiчна активнiсть сінусово вузла, яка залежить вiд рiвня метаболiзму в клiтинах пейсмекера, пригнiчується у випадках:
205. У хворого зi свiжим iнфактом мiокарда виникли шлуночковi екстрасистоли (9-10 за 1 хв). Лiкування:
206. Потреба мiокарда в киснi знижується при:
207. Сила скорочень серця визначається кiнцево-дiастолiчним об'ємом шлуночка, якщо ЦВТ не перевищує:
208. Якщо АТ становить 160/100 мм рт.ст., то середнiй АТ:
209. Вiнцевий кровотiк пiд час гiпервентиляцiї:
210. Ефект застосування пропранололу, за винятком:
211. Виражений спазм вiнцевих артерiй викликають:
212. Найбiльше венозне повернення до лiвої половини серця спостерiгається пiд час:
213. Ступiнь переднавантаження залежить вiд перерахованих чинникiв, за винятком:
214. Хворий похилого вiку масою тiла 60 кг в момент закiнчення хiрургiчної операцiї. В якому випадку є показання до внутрiшньовенного введення 1л рiдини?
215. Вiнцевий кровотiк визначається головним чином:
216. Можливi похибки пiд час визначення АТ неiнвазивним методом:
217. Хворий 40 рокiв у минулому не скаржився на стан здоров'я, вiдчув сильний загрудинний бiль, втратив свiдомiсть. Пiд час огляду пульс 50 за 1 хв, АТ 90/50 мм рт.ст., серце не збiльшене. На ЕКГ передсердний ритм 110 за 1 хв, а шлуночковий - 50/хв, взаємозв'я
218. Рiвень дiастолiчного АТ визначається головним чином:
219. Виберiть неправильне положення щодо вiнцевого кровотоку:
220. Що звичайно не визначається при cor pulmonale (легеневому серцi) та серцевiй слабкостi:
221. Гемодинамiчнi ефекти, якi виникають при ректокардiальному рефлексi:
222. Електрична кардiоверсiя є показаною у випадках:
223. Миготлива аритмиiя у пацiєнтiв з хворобою Паркiнсона - Вольфа - Уайта може бути вкрай небезпечною, якщо буде ще один шлях, який забезпечує дуже швидку реакцiю шлуночкiв. Якi з перелiчених лiкарських засобiв можуть бути небезпечними для хворого (можуть збi
224. Властива i рання гемодинамiчна реакцiя у вiдповiдь на гiпоксемiю:
225. Механiзми зниження пiдвищеного внутрiшньочерепного тиску при гiпервентиляцiї:
226. На рiвень артерiального тиску впливають такi чинники:
227. Кардiореспiраторна недостатнiсть при крайньому ожирiннi, як правило, полягає у:
228. Артерiальна гiпертензiя не є характерною для:
229. Причиною систолiчної гiпертензiї зi збiльшенням пульсового тиску може стати вся перерахована нижче патологiя, крiм:
230. Локалiзацiєю мiксоми серця найчастiше є:
231. Систолiчну i дiастолiчну артерiальну гiпертензiю спричиняють перерахованi нижче стани, за винятком:
232. Стани, при яких розвивається артерiальна гiпотензiя зi зниженням пульсового тиску, зниженням ЦВТ i тахiкардiєю:
233. Стимуляцiя барорецепторiв у системi судин високого тиску викликає:
234. Усе перераховане є чинником ризику розвитку перiоперацiйного iнфаркту мiокарда, за винятком:
235. Гемодинамiчнi ефекти, властивi для ваговагального рефлексу:
236. Артерiальна гiпертензiя зi збiльшенням пульсового тиску i тахiкардiєю виникє при:
237. У хворої 40 рокiв джерелом тромбоемболiї артерiй гомiлки було:
238. Виберiть неправильнi вiдповiдi:
239. Середнiй артерiальний тиск - це:
240. Розвиток ортостатичної артерiальної гiпотензiї можливий при всiх перерахованих станах, за винятком:
241. Артерiальна та венозна гiпотензiя з тахiкардiєю розвивається при всiх перерахованих нижче станах, крiм:
242. Виберiть неправильну вiдповiдь. Якщо у хворого АТ=120/90 мм рт.ст., МОС=5л/хв, а ударний об'єм = 50 мл, то:
243. Найімовірнішою причиною синусової брадикардiї є:
244. Причиною брадикардiї можуть бути всi перерахованi нижче стани,за винятком:
245. Шлуночкова екстрасистолiя розвиваєтья при всiх перерахованих станах, за винятком:
246. Хворому, який стаждає на мiтральний стеноз з миготливою тахiаритмiєю, протипоказано застосування:
247. Лiдокаїну гiдрохлорид застосовують для усунення:
248. Напад пароксизмальної передсердної тахiкардiї може бути припинений застосуванням наступних препаратiв i заходiв, за винятком:
249. Припинення нападу парoксизмальної тахiкардiї може бути досягнуто застосуванням таких препаратiв, за винятком:
250. При лiкуваннi стiйкої шлуночкової тахiаритмiї пiсля введення болюсної дози лiдокаїну гiдрохлориду (1-1.5 мг/кг) пiдтримувальна його доза:
251. На нормальнiй ЕКГ для кожного серцевого циклу:
252. До вiдхилення електричної осi влiво на ЕКГ призводить:
253. Зубець Р на ЕКГ вiдповiдає:
254. Подовження на ЕКГ iнтервалу P-R бiльше 0,2 с спостерiгається при:
255. На нормальнiй ЕКГ бiльша частина шлуночкового комплексу є позитивною:
256. Iнтервал P-Q на електрокардiограмi:
257. У пацiєнта пiд час передоперацiоного огляду частота скрочень серця становила 44 за 1 хв. Пiсля навантаження знизилася до 40 за 1 хв. Пульс ритмiчний. Це може бути ознакою:
258. Пiд час катетеризацiї у практично здорової людини виявлено, що тиск дорiвнює 26/12 мм рт.ст, насичення кровi киснем - 60%. Кiнець катетера, ймовірно, розмiщений у:
259. Cерцевий викид як правило зменшується у перерахованих ситуацiях, крiм:
260. Серцевий викид зменшується при:
261. Зниження серцевого викиду може настати при збiльшеннi:
262. При недостатностi серця з явищами застою в малому колi кровообiгу спостерiгаються такi симптоми, за винятком:
263. Ознакою правошлуночкової недостатностi серця є:
264. Вкажiть на патофiзiологiчнi чинники, якi викликають розвиток гострої декомпенсацiї серцевого м'яза:
265. Гостра лiвошлуночкова недостатнiсть може проявитися перерахованими нижче станами, за винятком:
266. У багатодiтної жiнки з варикозним розширенням вен скарги на бiль у лiвiй гомiлцi, що з'явилися 3 днi тому. Пiд час огляду: на гомiлцi пальпується ущiльнена болiсна вена с почервонiнням шкiри над нею. Тактика:
267. При правошлуночковiй недостатностi серця розвивається:
268. Гострий набряк легень може розвинутися внаслiдок:
269. У хворих з хронiчною недостатнiстю серця життєва ємнiсть легень:
270. У випадках недостатностi аортального клапана:
271. Пусковим чинником у механiзмi розвитку набряку легень у хворих з мiтральним стенозом є:
272. Хворий похилого вiку скаржиться на задишку, яка з'явилася пiд час сну. Пiд час обстеження: блiдо-цiанотичне забарвлення шкiри, тони серця глухi, тахiкардiя, АТ=180/110 мм рт.ст., тахiпное, жорстке дихання з вологими хрипами з обох бокiв. Ваш дiагноз:
273. У разi розвитку набряку легень у хворого з лiвошлуночковою недостатнiстю серця показано застосування:
274. У хворого 60 рокiв курця зi стажем раптово виник бiль у правiй нижнiй кiнцiвцi пiсля нападу кашлю. Три тижнi тому перенiс гострий iнфаркт мiокарда. Кiнцiвка побiлiла, пульс a. femoralis не пальпується. Найімовірнiший дiагноз:
275. Глюкагон впливає на скоротливу функцiю мiокарда:
276. Позитивна iнотропна дiя препарату означає, що вiн:
277. Показання для призначення серцевих глiкозидiв:
278. Скоротливу здатнiсть мiокарда пiдвищують:
279. Найчастiшим симптомом легеневої емболiї без iнфаркту легень є:
280. Призначення серцевих глiкозидiв протипоказане при всiх перерахованих нижче станах, крiм:
281. Хворому з нападом серцевої астми показано застосування зазначеного, крiм:
282. Вкажiть на патологiчнi стани, при яких застосування серцевих глiкозидiв не є показаним:
283. Типова локалiзацiя петехiй у випадках жирової емболiї:
284. Наведенi положення щодо кровотоку i метаболiзму в мiокардi правильнi, за винятком:
285. Виберiть неправильну вiдповiдь:
286. Який з перерахованих чинникiв не впливає суттєво на вiнцевий кровотiк?
287. Якi клiнiчнi ознаки можуть свiдчити про розвиток iнфаркту мiокарда в ранньому пiсляоперацiйному перiодi?
288. Для синдрому гострої iшемiї кiнцiвки властивi такi ознаки:
289. Який з перерахованих симптомiв є найпомiтнiшим, а iнодi єдиним у разi емболiї легеневої артерiї, яка викликає iнфаркт легень?
290. Комплекс невiдкладних заходiв у випадку тромбоемболiї стегнової артерiї складається з таких, за винятком:
291. Типовими клiнiчними проявами жирової емболiї є всi перерахованi нижче, за винятком:
292. У випадках тампонади серця спостерiгаються перерахованi нижче ознаки, за винятком:
293. У випадках повiтряної емболiї легеневої артерiї виникають всi перерахованi ознаки, за винятком:
294. У випадках повiтряної емболiї легеневої артерiї укладення хворого на лiвий бiк може врятувати йому життя внаслiдок:
295. У випадках повiтряної емболiї артерiй великого кола кровообiгу спостерiгаються такi симптоми:
296. Ознаками повiтряної емболiї легеневої артерiї є всi перерахованi нижче, за винятком:
297. Повiтряна емболiя:
298. Лiкувальнi заходи у випадках повiтряної емболiї легеневої артерiї:
299. Жирова емболiя, ймовірно, може розвинутися пiсля:
300. Типовi симптоми жирової емболiї:
301. Розвиток жирової емболiї може бути при таких станах, за винятком:
302. Для гострого iшемiчного синдрому кiнцiвок властивi:
303. Зазначте з наведених нижче суперечливi твердження:
304. Етiопатогенетичнi чинники виникнення непритомностi:
305. Пульсовий тиск пiд час судинного колапсу:
306. Невiдкладна допомога у разi раптової втрати свiдомостi (непритомностi):
307. Який об'єм кровi (у вiдсотках до маси тiла) має молода здорова людина?
308. Збiльшення об'єму циркулюючої кровi визначається при таких станах, за винятком:
309. Яке з наведених порушень може бути причиною збiльшення вмiсту рiдини в тканинах ?
310. Наслiдок зменшення загального периферичного судинного опору:
311. Загальний периферичний судинний опiр:
312. Стани,при яких значно порушується мiкроциркуляцiя:
313. Збiльшення рiзницi мiж ректальною температурою i температурою шкiри виникає у таких випадках:
314. Для шоку властивi всi перерахованi нижче змiни у мiкроциркуляторному руслi, за винятком:
315. Що з перерахованого є загальним для всiх форм шоку?
316. Серед причин шоку можна видiлити всi перерахованi нижче, за винятком:
317. Для яких з наведених видiв шоку вже на раннiх стадiях є властивою депресiя мiокарда:
318. Для яких видiв шоку iнфузiя альбумiну є протипоказаною?
319. Пiд час шоку пiдвищується секрецiя гормонiв:
320. Пiд час тяжкого шоку одночасно функцiонує капiлярних петель:
321. Якi з наведних чинникiв є основними причинами недостатностi мiокарда пiд час гiповолемiчного шоку?
322. Якi з наведених положень вiдповiдають дiйсностi?
323. Загрожує життю:
324. Якi ознаки властивi для геморагiчного шоку:
325. Гостра крововтрата супроводжується такими змiнами, за винятком:
326. Пiсля гострої крововтрати протягом кiлькох хвилин:
327. Пiсля гострої крововтрати:
328. Якi з наведених чинникiв властивi для гiповолемiчного шоку?
329. Показники при госпiталiзацiї хворого з кровотечею наступнi: PS-130 за 1хв, АТ-70/50 мм рт.ст., частота дихання - 34 за 1хв, загальмованiсть. Яка попередня оцiнка крововтрати:
330. Критичним для перфузiї головного мозку є середнiй АТ:
331. За вiдсутностi гiповолемiї при нормальнiй компенсацiї серцево-судинної системи порушення транспорту кисню до тканин спричинить зниження гемоглобiну до:
332. Пiд час геморагiчного шоку такi чинники сприяють пiдвищеню АТ, за винткоям:
333. Одним з компенсаторних механiзмiв гострої крововтрати є пiдвищення тонусу прекапiлярних судин, внаслiдок чого:
334. У процесi компенсацiї крово-втрати не бере участi механiзм:
335. Серед наведених рекомендацiй пiд час геморагiчного шоку зазначте правильнi:
336. Застосування препаратiв, якi мають судинорозширювальний ефект (альфа-адреноблокатори, нiтрати) протипоказанi пiд час шоку у випадках:
337. Який приорiтет у послiдовностi поповнення вутрiшньосудинних факторiв у разi тяжкого геморагiчного шоку:
338. Для лiкування хворих з геморагiчним шоком правильними є наступнi положення, за винятком:
339. Яке з перерахованих iнфузiйних середовищ найефективнiше пiдвищує АТ?
340. Декстрани можуть викликати розлади коагуляцiї, якщо їх вводити в дозах не менше:
341. Декстран-40 (реополiглюкiн):
342. Усе перераховане може стати причиною швидкої смертi у разi ураження шиї, крiм:
343. У випадку неприпиненої кровотечi у пацiєнта с розривом селезiнки i втратою кровi до 20% ОЦК рекомендується переливання:
344. Усi перерахованi стани можуть бути ускладненням перелому кiсток таза, крiм:
345. Усе перераховане вiдносно герiатричної травми правильно, крiм:
346. Усе перераховане трапляється у випадках гострої тампонади осердя (перикарда), крiм:
347. У випадках гострої тампонади осердя (перикарда) потрiбно:
348. Найнебезпечнiшою реакцiєю на переливання несумiсної кровi, вiд якої пацiєнт може вмерти протягом 2-6 днiв, є:
349. Консервована кров мiстить адекватну кiлькiсть:
350. Якщо консервована кров зберiгається протягом 10 днiв, то:
351. Раннiми симптомами трансфузiї несумiсної кровi є:
352. Якi фактори консервованої кровi довготривалих строкiв зберiгання знижують її здатнiсть до транспорту кисню ?
353. Препарати кальцiю, якi вводять у великих кiлькостях при масивних гемотрансфузiях:
354. Вiрогiдними причинами тканинної гiпоксiї при опiках є всi перерахованi чинники, за винятком:
355. Вкажiть на неправильне твердження:
356. Гiповолемiю можна очiкувати у хворих з:
357. Хворого доставлено з ножовими пораненнями грудей у тяжкому станi. Неспокiйний, цiаноз шкiри, тони серця глухi, вени шиї переповненi, PS=130 за 1хв., АТ=70/55 мм рт. ст. Причиною тяжкостi стану ймовірно є:
358. Шок, який проявляється зниженням АТ, спазмом периферичних судин, тахiкардiєю, пiдвищенням ЦВТ, є типовим у випадках:
359. Причинами кардiогенного шоку можуть бути всi зазначенi стани, крiм:
360. Порушення тканинної перфузiї пiд час кардiогенного шоку супроводжуються перерахованими порушеннями, крiм:
361. Яка клiнiчна ознака не є характерною для кардiогенного шоку?
362. Пiд час кардiогенного шоку розвиваються всi перерахованi гемодинамічнi порушення, крiм:
363. Пульсовий тиск пiд час кардiогенного шоку:
364. Заходи етiопатогенетичної терапiї пiд час кардiогенного шоку:
365. Вкажiть на неефективнi або небезпечнi заходи лiкування пiд час кардiогенного шоку:
366. Гiповолемiчний шок внаслiдок травми звичайно супроводжується:
367. Пацiєнта госпiталiзовано через годину пiсля автотравми.Стан тяжкий. Свiдомiсть ясна.Тони серця не прослуховуються. PS=116 за 1 хв. АТ=75/40 мм рт.ст. Перкуторно справа над грудною клiткою тимпанiт. Аускультативно -дихання справа немає. Ваш дiагноз:
368. Який з перерахованих станiв супроводжується зниженням опору периферичних судин?
369. Перевагами допамiну перед норадреналiном при артериальній гiпотензiї є:
370. Жирова емболiя:
371. Тяжкий опiк може спричинити:
372. Вкажiть на мiнiмальний об'єм крововтрати, яка найчастiше проявляється клiнiкою шоку:
373. Найкращим показником адекватного вiдновлення об'єму циркулюючої кровi пiсля травми є:
374. Ймовiрнiсть розвитку клiнiчно значимої реакцiї несумiсностi кровi становить:
375. Свiжозамороженi еритроцити можуть зберiгатися:
376. Який з названих препаратiв кровi найчастiше може бути джерелом сифiлiсу для реципiєнта?
377. Чоловiку 65 рокiв пicля автомобiльної катастрофи з систолiчним АТ 60 мм рт.ст. перелито 1,5л кровi О (I) групи, Rh(-) та 3 л р-ну Рiнгер-лактату. Потiм з'ясувалося, що його група кровi А (II) та Rh(+). Який препарат найбiльше пiдходить для подальшої транс
378. Дiвчину 18 рокiв пiсля автомобiльної катастрофи госпiталiзовано у станi шоку. Їй перелито 3 л цiльної кровi О(1)Rh(-) протягом 30 хв. Пiсля трансфузiї перших 1,5 л АТ пiднялося до 85/50 мм рт.ст. Протягом наступних 15 хв перелито ще 1,5л, але АТ поступов
379. Жiнка 23 рокiв отримувала тотальне парентеральне харчування (15% розчин глюкози та iнтралiпiд) протягом 3 тижнiв з приводу тяжкої форми хвороби Крона, призначено планову операцiю. Перебiг операцiї без суттєвої кровотечi. Через 5 год операцiї у хворої вiдм
380. Переваги гiдрооксиетиленового крохмалю (рефортан) над декстраном для поповнення об'єму плазми:
381. Параметри консервованої в цитрат-фосфат-декстрозному консервантi кровi протягом 28 днiв, яка зберiгалася при 40oС, крiм:
382. Класичнi прояви гемотрансфузiйної реакцiї у хворого в умовах загальної анестезiї:
383. Кров можна вводити одночасно з такими розчинами для iнфузiї:
384. У хворих, якi отримали 1,5л пiдiгрiтої кровi протягом години:
385. Пiд час гемолiтичної трансфузiйної реакцiї потребується негайне введення наведених препаратiв, за винятком:
386. Положення, що характеризують гемолiтичну трансфузiйну реакцiю:
387. Якє положення вiдносно iнфузованих еритроцитiв є неправильним?
388. Про групи кровi АВО:
389. Вкажiть на неправильне положення стосовно перехресної проби на сумiснiсть кровi:
390. Найчастiшою iнфекцiєю, яка передається з кров'ю, що переливають, є:
391. Зберiгання кровi:
392. Можливi визначення масивної трансфузiї:
393. Масивна трансфузiя:
394. При зберiганнi кровi:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів