Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


3. Анестезіологія

17. "Водно-електролітний баланс"


1692. Вкажiть на правильну сталу величину вiдсоткового вмiсту води в так званiй знежиренiй масi тiла (маса худого тiла):
1693. Виберiть положення, що правильно вiдбиває змiни вмiсту води вiдносно маси тiла у людей з рiзним вмiстом жиру в органiзмi:
1694. Якi положення правильно вiдбивають розподiл води у новонароджених?
1695. Виберiть правильнi положення:
1696. Зовнiшньоклiтинна рiдина вiдносно до загальної маси тiла становить у молодої здорової людини:
1697. З вiком вiдносний вмiст води в органiзмi людини:
1698. У нормi вмiст води в органiзмi залежить:
1699. Новонародженi та дiти схильнi до водних перевантажень внаслiдок:
1700. Зовнiшньоклiтинна рiдина вiдрiзняється вiд внутришньоклiтинної тим, що вона мiстить:
1701. В поняття третього водного простiру входить:
1702. Вкажiть на оптимальну потребу води нормальної дорослоi людини:
1703. Вкажiть на шляхи фiзiологiчних втрат води, що впливають на її потребу в органiзмi:
1704. Тривало iснуючi зовнiшнi норицi жовчних шляхiв небезпечнi в першу чергу внаслiдок втрат органiзмом:
1705. До гормонiв, що беруть участь у регуляцiї водно-електролiтного обмiну, належать:
1706. Якi з наведених гормональних речовин беруть участь у пiдтримцi балансу рiдини в органiзмi?
1707. Вкажiть на межi нормальних коливань молярної концентрацiї плазми:
1708. Вкажiть, за яким з наведених бiохiмiчних показникiв може визначатися низька осмолярнiсть плазми кровi?
1709. У хворого при вмiстi в кровi Na-146 ммоль/л, К-4,6 ммоль/л, глюкози-7,0 ммоль/л, сечовини-5ммоль/л осмоляльнiсть плазми кровi становить 262 мосм/кг. Ваш висновок:
1710. Концентрацiя калiю в сироватцi кровi:
1711. Виберiть правильнi положення:
1712. У хворого, якого госпiталiзовано до вiддiлення IТ, при вмiстi в кровi Na-146 ммоль/л, К-4,6 ммоль/л, глюкози-7,0 ммоль/л, сечовини-5 ммоль/л визначили осмолярнiсть плазми становить 280 мосмоль/л. Ваш висновок:
1713. Электролiтний склад iнтерстицiйної рiдини суттєво вiдрiзняється вiд електролiтного складу внутрiшньосудинної рiдини за вмiстом:
1714. Оснoвними внутрiшньоклiтинними катiонами є:
1715. Для нормального функцiонування клiтини спiввiдношення концентрацiї зовнiшньолiтинного i внутрiшньоклiтинного натрiю має становити в неактивному станi:
1716. У нормi спiввiдношення концентрацiї зовнiшньолiтинного i внутрiшньоклiтинного калiю становить:
1717. Концентрацiя калiю в плазмi кровi у нормi становить:
1718. Концентрацiя калiю в еритроцитах у нормi становить:
1719. Середня добова потреба органiзму дорослого в калiї становить:
1720. Виберiть правильнi положення, що стосуються обмiну калiю:
1721. Ознаки гiпокалiйгiстiї виявляються на ЕКГ за дефiциту калiю:
1722. Вкажiть ЕКГ-ознаки гiпокалiйгiстiї:
1723. Вкажiть на критичну концентрацiю калiю, за якої можуть виникнути смертельнi порушення серцевого ритму:
1724. Вкажiть на бiологiчнi ефекти гiпокалiемiї в органiзмi людини:
1725. У поляризацiйному розчинi оптимальне спiввiдношення калiю та магнiю для корекцiї електролiтних порушень має бути:
1726. Який вплив на електролiтний баланс здiйснює втрата функцїi кори надниркових залоз?
1727. У пiсляоперацiйному перiодi добова потреба натрiю хлориду становить у средньому:
1728. У хворого на пневмонiю концентрацiя натрiю в плазмi кровi 170 ммоль/л. Гiпернатрiємiя пов'язана з:
1729. Для якого з наведених нижче станiв властивi такi показники електролiтiв плазми кровi: натрiй - 138 ммоль/л, калiй - 3 ммоль/л, гiдрогенкарбонат(НСО3) - 10 ммоль/л, хлор - 118 ммоль/л?
1730. Добова потреба органiзму дорослого в кальцiї становить у средньому:
1731. Iонiзована фракцiя кальцiю в плазмi кровi у нормi становить:
1732. Концентрацiя iонiзованого кальцiю пiдвищується у випадках:
1733. Синдром гiпокальцiємiї розвивається за концентрацiї загального кальцiю в плазмi кровi:
1734. Причинами гiперкальцiємiї можуть бути всi перерахованi нижче стани, за винятком:
1735. Найчастiшою причиною гiперкальцiємiї є:
1736. Пiдвищення концентрацiї кальцiю в плазмi кровi при гiперсекрецiї паратприну супроводжується:
1737. Вкажiть, якi з перерахованих засобiв можна використовувати пiд час гiперкальціємiчної кризи:
1738. Вкажiть на найчастiшу причину розвитку загрозливої гiпокальцiємiї у дорослих:
1739. Визначте характернi особливостi судомного синдрому, зумовленого гiпокальцiємiєю:
1740. У станi гипотонiчної дегiдратацiї:
1741. Причинами розвитку гiпотонiчної дегiдратацiї можуть бути:
1742. Першими клiнiчними ознаками гiпотонiчної дегiдратацiї є:
1743. У хворих з гiпотонiчною дегiдратацiєю для лiкування доцiльно використовувати:
1744. Найчастiшими причинами iзотонiчної дегiдратацiї є такi чинникии, за винятком:
1745. У станi iзотонiчної дегiдратацiї:
1746. Для корекцiї iзотонiчної дегiдратацiї перевагу слiд вiддавати iнфузiям:
1747. Найчастiшими причинами розвитку гiпертонiчної дегiдратацiї є:
1748. У разi гiпертонiчної дегiдратацiї:
1749. У випадках гiпертонiчної дегiдратацiї:
1750. У випадках гiпертонiчної дегiдратацiї в першу чергу показано переливання:
1751. З наведених формул виберiть правильну для розрахунку дефiциту рiдини при гiпертонiчнiй дегiдратацiї:
1752. Виберiть неправильну вiдповiдь. Для гiпертонiчної гiпергiдратацiї властивi клiнiчнi ознаки:
1753. Причинами розвитку гiпотонiчної гiпергiдратацiї можуть бути:
1754. Для корекцiї гiпокальцiємiї використовують:
1755. Для корекцiї гiпотонiчної гiпергiдратацiї використовують:
1756. Коригуючи дефiцит калiю у хворих з дiабетичним кетоацидозом, слiд керуватися такими положеннями, за винятком:
1757. З наведених гуморальних чинникiв найбiльше посилює всмоктуванiсть кальцiю в кишках:
1758. Для нормокальцiємiчної (за загальним вмiстом кальцiю) респiраторно-алкалозної тетанiї властивi такi показники, за винятком:
1759. Для шлункової алкалозної (хлоропривної) тетанiї властивi такi змiни, за винятком:
1760. Для гiпопаратиреоїдної тетанiї властивi такi змiни, за винятком:
1761. Для тетанiї, яка розвивається внаслiдок дефiциту кальциферолу (вiт. D), властивi такi змiни, за винятком:
1762. Для стеаторейної тетанiї властивi такi змiни, за винятком:
1763. Вкажiть на застосування лiкарських засобiв у випадках тяжкої гiперкальцiємiї:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів