Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


3. Анестезіологія

13. "Клінічна фармакологія"


1158. Сучаснi теорiї пояснюють механiзм дiї загальних анестетикiв:
1159. До ефектiв першого проходження лiкарської речовини належить:
1160. Системна доступнiсть препарату визначається кiлькiстю лiкарської речовини, яка:
1161. Нирковий клiренс лiкарської речовини:
1162. Найважливiшим органом трансформацiї лiкарських речовин в органiзмi є:
1163. Галотан за своєю структурою належить до:
1164. Фторотан швидко викликає :
1165. Галотан зберiгається:
1166. Галотан (фторотан):
1167. Мiнiмальна альвеолярна концентрацiя (МАК) для галотану становить:
1168. Тривала iнгаляцiя фторотану збiльшує його токсичну дiю на органiзм внаслiдок:
1169. Вибухонебезпечними є такнi сумiшi, за винятком:
1170. До препаратiв, якi пiдвищують мозковий кровообіг, належать:
1171. Усi перерахованi чинники можуть пiдвищити МАК для iнгаляцiйних анестетикiв, за винятком:
1172. Iзофлюран:
1173. Вплив iзофлюрану на серцево-судинну систему:
1174. Фiзичнi властивостi iзофлюрану:
1175. Кожний з наведених препаратiв є ефiром, крiм:
1176. Енфлюран:
1177. Енфлюран:
1178. Севофлюран:
1179. Севофлюран:
1180. Глибина iгаляцiйного наркозу залежить вiд таких чинникiв, за винятком:
1181. Початок хiрургiчної стадiї наркозу ефiром краще виявляється за:
1182. Пiдтримання хiрургiчної стадiї загальної анестезiї ефiром потребує його iнгаляцiї у такiй концентрацiї, об`ємних часток (об.%):
1183. Бiотрансформацiя та видiлення дiетилового ефiру з органiзму вiдбувається:
1184. Найсильнiшим iнгаляцiйним анестетиком з наведених нижче є:
1185. Iнгаляцiя дiазоту оксиду з киснем у спiввiдношеннi 3 : 2 зумовлює зменшення:
1186. Оптимальною концентрацiєю дiазоту оксиду в сумiшi з киснем для максимальної анальгезiї за умови збереження контакту з хворим є:
1187. Дiазоту оксид викликає:
1188. Дiазоту оксид:
1189. Анестезiя сумiшшю дiазоту оксиду (66%) та кисню:
1190. Вкажiть на правильнi твердження, якi стосуються барбiтуратiв:
1191. рН 2.5% розчину тiопентал-натрiю становить:
1192. Ефект введення тiопентал-натрiю:
1193. Тiопентал-натрiй у безпечних дозах викликає:
1194. Ефект тiопентал-натрiю в гiпнотичних дозах:
1195. Застосування тiопентал-натрiю протипоказано у випадках:
1196. Припинення дiї тiопентал-натрiю пiсля введення зумовлено:
1197. У пацiєнта з гострим болем введення 80 мг тiопентал-натрiю викликає:
1198. Iн'єкцiя тiопентал-натрiю спричинюється до залежного вiд дози:
1199. Пiсля невипадкового введення 15 мл 2% розчину тiопентал-натрiю в епiдуральний простiр можна очiкувати:
1200. У разі випадкового внутрiшньоартерiального введення тiопентал-натрiю слiд:
1201. Найвластивiшими для тiопентал-натрiю як анестетика є такi ознаки, за винятком:
1202. Причиною пригнiчення дихання при внутрiшньовенному введеннi барбiтуратiв у субанестетичних i анестетичних дозах є:
1203. Дегiдробензперидол (дроперидол) є:
1204. Дроперидол, який застосовується для нейролептанальгезiї, має дiю:
1205. Тривалiсть дiї дроперидолу становить:
1206. Внутрiшньовенне введення 10 мг дроперидолу у дорослого в горизонтальному положеннi на спинi як правило викликає:
1207. Судинорозширювальнi властивостi дроперидолу пов'язанi з:
1208. Внутрiшньовенне введення натрiю оксибутирату викликає:
1209. Кетамiну (калiпсолу) властивi такi ефекти, крiм:
1210. Кетамiн (калiпсол) є:
1211. При внутрiшньовенному введеннi кетамiн (калiпсол) викликає:
1212. Кетамiн (калiпсол) має такi властивостi, за винятком:
1213. Для внутрiшньовенного введення в наркоз калiпсолом (кетамiном) потрiбна доза:
1214. Ефект кетамiну (калiпсолу) на функцiю серцево-судинної системи:
1215. Пiсля iн'єкцiї калiпсолу в розрахованiй дозi очi у хворого залишаються вiдкритими, спостерiгається незначний нiстагм, мимовiльнi рухи кiнцiвок. Це свiдчить про те, що:
1216. Введення кетамiу (калiпсолу):
1217. Стан наркозу кетамiном (калiпсолом) характеризується:
1218. Кетамiн (калiпсол):
1219. Очiкуванi змiни у станi серцево-судинної системи пiсля введення кетамiну:
1220. Сибазон (седуксен, реланiум):
1221. Сибазон (седуксен), який застосовується для загальної анестезiї, здiйснює такi ефекти, за винятком:
1222. Дiазепам (валiум, седуксен, сибазон) у великих дозах викликає:
1223. Похiднi бензодiазепiну, якi введено внутрiшньовенно:
1224. Мiдазолам:
1225. Пропофол /рекофол/ є:
1226. Пропофол (рекофол):
1227. Доза пропофолу (рекофолу) для ввiдного наркозу для дорослих (I - II ASA), мг/кг:
1228. Пiдтримувальна доза пропофолу (рекофолу) для дорослих (I - II ASA), мг/кг/год:
1229. З якими засобами для наркозу несумiсне застосування пропофолу (рекофолу)?
1230. Протягом якого термiну пiсля застосування пропофолу (рекофолу) не слiд сiдати за кермо автомобiля, год?
1231. Ймовiрнi небажанi ефекти пропофолу (рекофолу):
1232. Пропанiдид (сомбревiн) викликає такi ефекти, за винятком:
1233. Сомбревiн (пропанiдид):
1234. Внутрiшньовенне введення альтезину викликає:
1235. Похiднi опiатiв викликають:
1236. Морфiн у разi використання його як основного компоненту загальної анестезiї при операцiях на серцi викликає такi ефекти, за винятком:
1237. Артерiальна гiпотензiя, спричинена введенням морфiну, зумовлена:
1238. Застосування морфiну у великих дозах для внутрiшньовенної анестезiї:
1239. Ригiднiсть, яка iнодi спостерiгається пiсля введення таламоналу (дроперидол з фентанiлом):
1240. Промедол:
1241. Якi з наведених препаратiв є антагонiстами наркотичних анальгетикiв?
1242. Препаратом, який здiйснює змiшану агонiстантагонiстичну дiю на опiатнi рецептори, є:
1243. Чистим антагонiстом наркотичних анальгетикiв є:
1244. Альфентанiл:
1245. Суфентанiл:
1246. У хворих з початковим нормальним станом кровообiгу вiд'ємний iнотропний ефект викликають:
1247. Рацiональними поєднаннями лiкарських засобiв для внутрiшньовенної анестезiї вважають:
1248. Синтез ацетилхолiну охоплює все перераховане, за винятком:
1249. Чинники, якi впливають на фармакокiнетику мiорелаксантiв, за винятком:
1250. Найчутливiшими до дiї м'язових релаксантiв є:
1251. Ознаки деполяризуючої блокади, за винятком:
1252. Хвiорий 19 рокiв надiйшов до операцiйної на 12-й день пiсля опiку 40% поверхнi тiла для пересадки шкiри. Iндукцiя в наркоз тiопентал-натрiєм, сукцинiлхолiн введено для iнтубацiї трахеї. На ЕКГ у хворого - фiбриляцiя шлуночкiв. Найiмовiрнiша причина:
1253. До антибiотикiв, якi подовжують нервово-м'язову блокаду, належать такi, за винятком:
1254. М'язовим релаксантом стероїдної структури є:
1255. Найчастiшим порушенням ритму серця у вiдповiдь на повторне введення сукцинiлхолiну є:
1256. Введення сукцинiлхолiну в дозi 1 мг/кг може супроводжуватися такими ускладненнями, за винятком:
1257. Пiдвищення внутрiшньочерепного тиску в разi використання сукцинiлхолiну:
1258. Ботулiнiчний токсин впливає на нервово-м'язову передачу шляхом:
1259. Доза сукцинiлхолiну (дитилiну) при поверхневiй загальнiй анестезiї:
1260. Фiбриляцiї, якi виникають пiсля iн'єкцiї сукцинiлхолiну, з'являються спочатку у:
1261. Сукцинiлхолiн слiд застосовувати з великою обережнiстю при всiх перерахованих станах, за винятком:
1262. При введеннi сукцинiлхолiну дозою 1 мг/кг спостерiгаються такі ефекти, за винятком:
1263. Пiсля введення сукцiнiлхолiну ймовiрними є такi ефекти, за винятком:
1264. Найчастiшим видом порушення ритму серця пiсля введення повторної дози сукцинiлхолiну є:
1265. Пiдвищення внутрiшньоочного тиску пiсля введення сукцинiлхолiну залежить вiд:
1266. Взаємодiя недеполяризуючого мiорелаксанту та ацетилхолiну на мiоневральному синапсi полягає в:
1267. Який з наведених нижче препаратiв блокує нiкотиноподiбну дiю ацетилхолiну?
1268. Усi зазначенi препарати мають антагонiстичну дiю на недеполяризуючу нервово-м'язову блокаду, за винятком:
1269. Побiчнi ефекти застосування d-тубокурарину:
1270. Дiю недеполяризуючих мiорелаксантiв може бути посилено одночасним застосуванням:
1271. Панкуронiум:
1272. Tракрiум (атракурiум):
1273. Атракурiум (тракрiум) є мiорелаксантом:
1274. Векуронiум (норкурон):
1275. У хворого пiсля операцiї не вiдновлюється самостiйне дихання. Анестезiя, яка йому проводилася: тiопентал-натрій, N2O/O2, недеполяризуючий мiорелаксант i фентанiл. рН=7.20, рСО2=54, pО2=85. Температура тiла 32° С. Чинники, вiд яких залежить доза неостигмiн
1276. У хворого, якого доставлено для негайної ортопедичної операцiї, концентрацiя в плазмi кровi сечовини - 32 ммоль/л, калiю - 6.0 ммоль/л. Мiорелаксантом вибору для iнтубацiї трахеї є:
1277. Хворому, якому пiд час операцiї мiорелаксацiя проводилась ардуаном, введено неостигмiн у дозi 3 мг. Через 6 хв в дихальних шляхах велика кiлькiсть бiлих пiнистих видiлень. Засобом вибору є:
1278. Хворий, який страждає на мiастенiю gravis:
1279. Пiд час проведення операцiї на верхньому поверсi черевної порожнини та вiсцеральної тракцiї слiд очiкувати:
1280. У випадках апное, що виникає внаслiдок передозування недеполяризуючих мiорелаксантiв, слiд починати застосування:
1281. Пiдвищення внутрiшньоочного тиску, як правило, виникає при застосуваннi:
1282. Пiдвищення внутрiшньочерепного тиску пiсля введення сукцинiлхолiну пояснюється:
1283. Особливої обережностi слiд дотримуватись, використовуючи мiорелаксанти у випадках:
1284. Вивiльнення гiстамiну внаслiдок застосування деяких мiорелаксантiв може призвести до:
1285. Виберiть не властивий для дiї серцевих глiкозидiв ефект:
1286. Для серцевих глiкозидiв властивi всi перерахованi ефекти, за винятком:
1287. З перерахованих серцевих глiкозидiв до групи конвалiї належить:
1288. Виберiть правильне положення:
1289. Застосування серцевих глiкозидiв у хворих з недостатнiстю серця викликає перерахованi ефекти, за винятком:
1290. Вкажiть на препарат з перерахованих нижче з найбiльшим латентним перiодом дiї:
1291. Проявом iнтоксикацiї серцевими глiкозидами є:
1292. Передозування серцевих глiкозидiв може призвести до перерахованих порушень, крiм:
1293. У випадках iнтоксикацiї серцевими глiкозидами використовують:
1294. Серед наведених положень щодо ефекту натрiю нiтропрусиду, вкажiть на неправильні:
1295. Вкажiть на неправильну вiдповiдь стосовно нiтроглiцерину:
1296. Вкажiть на ефекти, властивi нiтроглiцерину:
1297. Арфонад:
1298. Еуфiлiн (амiнофiлiн):
1299. Iзопротеренол (iзадрин):
1300. Ефедрин:
1301. У хворого пiд впливом терапевтичних доз хлорпромазину (амiназину) спостерiгається:
1302. Тривале використання хлорпромазину (амiназину) може викликати такi ускладнення, за винятком:
1303. Атропiну сульяат вводять разом з прозерином при декураризацiї для запобiгання:
1304. Атропiн дiє на парасимпатичну нервову систему через:
1305. Введення атропiну сульфату може викликати такi ефекти, за винятком:
1306. Премедикацiя iз застосуванням лiкарських засобiв, якi блокують слиновiддiлення:
1307. Холiнергiчнi ефекти викликають усi перерахованi речовини, за винятком:
1308. М-холiномiметичний ефект мають такi речовини:
1309. Дiя прозерину:
1310. Фiзостигмiн (езерин) знижує вплив на ЦНС:
1311. Тахiфiлаксiя (зниження чутливостi) розвивається при застосуваннi:
1312. Виберiть правильнi положення, щодо блокаторiв кальцiєвих каналiв:
1313. Блокатори кальцiєвих каналiв (верапамiл, нiфедипiн та iншi) застосовуються у випадках:
1314. Верапамiл (iзоптин) як антагонiст кальцiю:
1315. Норадреналiну гiдротартрат викликає всi перерахованi ефекти, за винятком:
1316. Найчастiшими причинами смертi у випадках передозування адреналiну є:
1317. Застосування бета-адреноблокуючих речовин протипоказане у випадках:
1318. Селективний aльфа-1-адреноблокуючий ефект серед перерахованих засобiв має:
1319. Пропранолол (анаприлiн, обзидан, iндерал):
1320. Дiя бета-адреноблокаторiв при артерiальнiй гiпертензiї полягає у:
1321. Показаннями для призначення бета-адреноблокаторiв є перерахованi стани, за винятком:
1322. Вкажiть на побiчнi ефекти бета-адреноблокаторiв:
1323. Вкажiть на неправильне твердження:
1324. Пропранолол (анаприлiн, iндерал, обзидан):
1325. Пропранолол (анаприлiн, iндерал, обзидан) призначають для лiкування з приводу:
1326. Нiфедипiн, блокатор кальцiєвих каналiв:
1327. У випадках приймання трициклiчних антидепресантiв:
1328. Фармакологiчна дiя кеторолаку трометамiну (кеторолу) зумовлена:
1329. Клiнiчнi ефекти кеторолаку трометамiну (кеторолу), за винятком:
1330. Фармакодинамiчнi ефекти кеторолаку трометамiну (кеторолу):
1331. Дозу кеторолаку трометамiну (кеторолу) треба коригувати у:
1332. Показання до застосування кеторолаку трометамiну (кеторолу), за винятком:
1333. За умови поєднаного застосування з кеторолаку трометамiном (кеторолом) дозу наркотичних анальгетикiв можна зменшити на:
1334. Кеторолак трометамiн:
1335. Кеторолак трометамiн порiвняно з морфiном:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів