Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


2. Алергологія

18. "Медикаментозна алергія та її прояви"


796. З лiкарських препаратiв медикаментозний анафiлактичний шок найчастiше викликають:
797. З антибiотикiв анафiлактичний шок найчастiше викликають:
798. Антибiотики: бензилпенiциллiн, метiцилiн, ампiцилiн, карбенiцилiн, цепорiн:
799. Загальною антигенною детермiнантою в антибiотикiв пенiциллiнового ряду є:
800. Препарати: новокаїн, параамiносалiцилова кислота, норсульфазол, сульфозiн, сульфадiмезiн уросульфан, бутамiд, букарбан, хлорпрокамiд, цикламiд, гiпотiазид, фуросемiд, дiакарб:
801. Сульфанiламiднi препарати мають загальну антигенну детермiнанту з:
802. Амiназин має загальну антигену детермiнанту з:
803. Ступiнь i темп сенсибiлiзацiї при медикаментознiй алергiї (МА) залежать вiд:
804. Медикаментозна алергія, як правило розвивається:
805. Медикаментозна алергiя частiше розвивається в осiб:
806. Медикаментозна алергiя частiше розвивається у:
807. Можливiсть розвитку медикаментозної алергiї пiдвищується при введеннi речовини:
808. В основi патогенезу медикаментозної алергiї лежать реакцiї:
809. У патогенезi медикаментозної ї алергiї задiянi iмуноглобулiни класу:
810. Чи впливає хiмiчна структура лiкарського препарату на клiнiчну картину i перебiг медикаментозної алергiї?
811. Для клiнiчних проявiв медикаментозної алергiї характернi:
812. Чи характернi для медикаментозної алергiї такi клiнiчнi прояви: анафілактичний шок, реакцiя типу сироваткової хвороби, кропив'янка i набряк Квiнке, шкiрнi висипання, васкулiти, лихоманка, еозинофiлiя, системний червоний вовчак
813. Чи характернi для шкiрних уражень при медикаментознiй алергiї сверблячка, макульознi, уртикарнi, екзематознi висипання?
814. Зазначте найбiльш характернi термiни появи шкiряних висипань пiсля прийому медикаментозних алергенiв:
815. Елiмiнацiя медикаментозного алергену:
816. Препарати, що найчастіше викликають контактний дерматит:
817. Зазначте алерген, що входить в якостi консерванту i стабiлiзатора до складу косметичних кремiв i лосьонів:
818. При сенсибiлiзацiї до етiлендiамiну /клiнiчна картина контактного дерматиту/ можлива перехресна алергiчная реакцiя з:
819. Припинення контакту з препаратами, що викликали контактний дерматит, призводить до помiтного полiпшення в середньому через:
820. Зазначте лiки, що часто викликають фотоалергiчнi реакцiї:
821. Зазначте лiки, що часто викликають фiксованi дерматити:
822. Зазначте основнi клiнiчнi прояви при медикаментозних алергiчних дерматитах:
823. Зазначте характернi гiстологiчнi ознаки медикаментозного васкулiту:
824. Чи характернi для медикаментозного васкулiту еозинофiлiя i прискорена ШОЕ?
825. Зазначте препарати, що найчастіше викликають медикаментозну лихоманку:
826. Еозинофiлiя кровi найчастiше виникає при лiкуваннi:
827. Поява стiйкої еозинофiлiї i наростання її в ходi лiкування:
828. Зазначте препарати, що найчастіше викликають системний червоний вовчак:
829. Чи характернi для медикаментозного системного червоного вовчака такi клiнiчнi прояви: слабiсть, лихоманка, артрит, ураження серозних оболонок та шкiри , лiмфаденопатiя?
830. Пiсля вiдмiни препарату у хворого на медикаментозний системний червоний вовчак полiпшення звичайно наступає через:
831. Яке медикаментозне ураження легень виникає найчастіше:
832. Найбiльш часто бронхоспазм виникає при введеннi лiкарських речовин:
833. Чи можуть ферментнi препарати /трипсин, хiмотрипсин, панкреатин, ацетилцистеїн, пітуiтрин/ викликати бронхоспазм:
834. Можливiсть розвитку гострого медикаментозного екзогенного альвеоліту пiдвищується при введеннi:
835. Розвиток еозинофiльного iнфiльтрату можуть викликати:
836. Розвиток iнфiльтративно-фiброзних уражень (IФУ) легень виникає пiсля введення:
837. Медикаментознi ураження печiнки виникають :
838. При медикаментозній алергії найчастiше розвивається:
839. Пiсля елімінації медикаментозного алергену стан печiнки звичайно нормалiзується через:
840. Прогноз медикаментозного гепатиту:
841. Медикаментознi ураження нирок частiше мають генез:
842. Якi лiкарськi препарати найчастiше викликають алергiчнi ураження нирок:
843. У патогенезi алергiчних уражень нирок основне значення має механiзм:
844. Основнi клiнiчнi симптоми ураження нирок:
845. Гiстологiчнi змiни, характернi для алергiчного ураження нирок:
846. При медикаментознiй алергiї iзольоване ураження міокарду зустрiчається:
847. Для медикаментозного мiокардиту характернi:
848. Змiни ЕКГ при медикаментозному мiокардитi є, в основному:
849. Ураження органiв травлення при медикаментознiй алергiї зустрiчаються:
850. Препарати, що викликають частiше iнші алергiчнi ураження шлунково-кишкового тракту:
851. Для медикаментозної алергiї характернi такi ураження шлунково-кишкового тракту:
852. Виникнення апластичної анемiї при медикаментознiй алергiї обумовлено, в основному:
853. При iмунологічному типі медикаментозних гемопатiй має мiсце ушкодження:
854. Препарати, котрi найбiльш часто викликають медикаментозну алергiчну анемiю:
855. У патогенезi медикаментозної алергiчної анемiї беруть участь iмунглобулiни класiв:
856. Медикаментозна алергiя викликається алергiчними реакцiями:
857. Лiкарськi препарати,якi частiше за iнших викликають алергiчну гранулоцитопенiю:
858. Для клiнiчної картини алергiчної гранулоцитопенiї характернi:
859. При відміні препарату на раннiх стадiях медикаментозної алергiчної гранулоцитопенiї прогноз для життя:
860. Зазначте препарат, який частiше за iнших викликає розвиток алергiчної тромбоцитопенiї:
861. Для клiнiчної картини алергiчної тромбоцитопенiї характерно:
862. Для алергiчної тромбоцитопенiї характернi змiни таких показникiв:
863. Лiкарськi препарати, при застосуваннi яких можливий розвиток ексфолiативного дерматиту:
864. Лiкарськi препарати, на фонi яких можливий розвиток токсичного епiдермального некрозу /синдрому Лайелла/:
865. Лiкарськi препарати, що провокують розвиток злоякісної бульозної еритеми /синдрому Стівенса-Джонсона/:
866. Лiкарськi препарати, що провокують розвиток нодозної еритеми:
867. Основне значення в постановцi дiагнозу медикаментозної алергiї мають результати:
868. Чи може бути при постановцi шкiряних дiагностичних проб розвиток шокових реакцiй iз смертельним наслiдком?
869. Основними показниками до постановки шкiряних дiагностичних проб iз лiкарськими препаратами є:
870. При крайній необхiдностi постановки шкiряних алергiчних проб в осiб iз анафiлактичним шоком у минулому варто починати з проби:
871. Розведення антибiотикiв при постановцi шкiряних алергiчних проб складає:
872. Результати шкiряних алергологiчних проб враховуються по:
873. Негативнi результати шкiряних алергологiчних проб:
874. Для дiагностики контактного алергiчного дерматиту застосовуються алергологiчнi тести:
875. Провокацiйнi тести з лiкарськими препаратами застосовуються тiльки у випадку крайньої необхiдностi в умовах спецiалiзованого алергологічного вiддiлення:
876. Найчастіше в якостi провокацiйного використовується тест:
877. Обов'язковою умовою лiкування хворих на медикаментозну алергiю є припинення введення препарату, що викликав алергiчну реакцiю?
878. При лiкуваннi хворих на медикаментозну алергiю в гострому перiодi застосовуються:
879. Загальнi профiлактичнi мiри при медикаментознiй алергiї:
880. Iндивiдуальнi профiлактичнi мiри при медикаментознiй алергiї:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів