Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


14. Дієтологія

3. "Актуальні питання клінічних аспектів харчування і дієтології"


349. До аліментарних захворювань відносять слідуючі, крім:
350. Аліментарні фактори ризику являються причинним фактором розвитку слідуючіх захворювань, за винятком:
351. Який із перерахованих нижче видів непереносимості харчів являє собою дійсну харчову алергію:
352. Ензими /ферменти/ це :
353. Ензимопатії це порушення активності ферментів, пов'язані з:
354. Прості ферменти складаються із:
355. Складні ферменти складаються із:
356. В стані простатичної групи /коферменту/ можуть бути всі перераховані, крім:
357. Активність ферментів залежить від усього перерахованого, крім:
358. В патогенезі вроджених ензимопатій основну роль відіграє . все перераховане, крім :
359. В патогенезі придбаних ензімопатій ензимні порушення виникають вторинно, внаслідок всього що перераховано, крім:
360. Аліментарні харчові ензимопатії зв'язані з усіма перерахованими причинами, крім :
361. Діагностика ензимопатій передбачає все, крім :
362. До ензимопатій, пов'язаних з вуглеводним обміном, відносяться:
363. До ензимопатій, пов'язаних з обміном білку відносяться:
364. До ензимопатій, пов'язаних з ліпідним обміном відносяться:
365. До основних принципів лікування ензимопатій за допомогою харчування відносяться всі, крім :
366. Причинами розповсюдження алергічних захворювань являються все, крім:
367. До гістомінолібераторів відносяться слідуючі продукти:
368. Харчову алергію викликають слідуючі продукти, крім:
369. Харчова алергія означає:
370. Із білків молока найбільш виражену алергічну дію мають:
371. При харчовій алергії до коров'ячого молока його можна замінити:
372. При термічній обробці сирих яєць алергічна активність:
373. Харчова алергія частіше розвивається:
374. До харчових продуктів, що містять багато гістаміну відносяться слідуючі, крім:
375. Сприяють розвитку харчової алергії слідуючі фактори, крім:
376. Для постановки діагнозу харчової алергії суттєве значення має все перераховане, крім :
377. Клінічні прояви харчової алергії характеризуються:
378. При призначенні гіпоалергенної дієти продукти з антигенними властивостями:
379. При призначенні гіпоалергенної дієти кількість вуглеводів, повареної солі, рідини:
380. Неспецифічними подразниками із перерахованих продуктів не являються:
381. Гіпоалергенна дієта містить жирів не більше:
382. При призначенні гіпоалергенноі дієти солодощі та продукти із борошна:
383. Гіпоалергенна дієта це:
384. Гіпоалергенна дієта не повинна включати:
385. При складанні гіпоалергенної дієти виключають все, крім:
386. До нетрадиційних методів лікувального харчування відносять слідуючі, крім:
387. До вегетаріанства відносять харчовий, режим, що включає продукти:
388. Розвантажувально-дієтична терапія передбачає повне голодування:
389. Розвантажувально-дієтична терапія має дію:
390. Методика розвантажувально-дієтичної терапії включає слідуючі заходи, крім, :
391. До продуктів, які вступають у взаємодію з ліками і формують синерічну або антагоністичну відповідь є всі, крім :
392. До продуктів, які вміщують велику кількість тіаміну відносять все, крім:
393. До продуктів, що не рекомендують приймати одночасно з амідопіріном, протидіабетичними ліками, тетрацикліном і іншими ліками, із-за можливості утворювання нітрозамінів, відносяться:
394. До харчових продуктів, які необхідно збільшити в раціоні хворого, що отримує лікування анаболічними стероїдними гормонами, відносять слідуючі, крім :
395. До харчових продуктів, які повинні бути обмежені в раціоні хворого, який на протязі довгого часу отримує гормональну терапію /преднізолоном/, відносять слідуючі крім:
396. Механізм дії іонізуючого випромінювання на організм зводиться до всіх нижче перерахованих, крім:
397. Найбільш чутливими до іонізованого випромінювання являються слідуючі тканини, крім :
398. Менш чутливі до дії іонізуючого опромінювання всі перераховані тканини, крім:
399. Більш 90% радіонуклідів поступають в організм людини:
400. До найбільш небезпечних короткоживучих радіонуклідів відносяться:
401. До найбільш небезпечних довгоживучих радіонуклідів відносяться всі, крім:
402. Радіонукліди потрапляють в організм по слідуючім харчовим ланцюгам, крім:
403. До рослинних продуктів, накопичуючих радіонукліди із надр землі в збільшених кількостях відносяться всі, крім:
404. Конкурентним антагоністом радіоактивного стронцію являється:
405. Конкурентним антагоністом радіоактивного цезію являється:
406. Антиоксидантними властивостями володіють всі перераховані нутрієнти, крім:
407. До продуктів, що мають велику кількість вітамінів з антиоксидантними властивостями відносять всі перераховані, крім:
408. До продуктів, що мають велику кількість кальцію, який є конкурентним антагоністом радіоактивного стронцію, відносяться всі перераховані, крім:
409. До продуктів, що мають велику кількість калію конкурентного антагоніста радіоактивного цезію відносяться всі перераховані, крім:
410. До продуктів, що вміщують велику кількість пектину, який може зв'язувати і виводити радіонукліди, відносять все перераховане, крім:
411. До факторів, що сприяють виникнення ракових захворювань відносяться всі, крім
412. Розвиток канцерогенезу в значній мірі залежить від стану перерахованих нижче факторів, за винятком:
413. До мінеральних речовин, що мають найбільшу антиокисну дію відносяться :
414. Селену найбільше міститься у:
415. До природних інгібіторів нітрозування відносять все перераховане, крім:
416. До природних індукторів багатоцільових оксидаз мікросом відносять все перераховане, крім:
417. Трансжирів багато в:
418. Нормалізаторами мікрофлори являються всі перераховані продукти, крім:
419. До захисних факторів від ракових захворювань відносяться:
420. Основні принципи профілактики онкологічних захворювань включають все перераховане, крім :
421. Основні вимоги до харчового раціону для людей, що мають схильністю до онкологічних захворювань, крім:
422. Виникненню атеросклерозу не сприяє:
423. Розвитку атеросклерозу сприяє все, крім:
424. У хворих атеросклерозом проникливість судинної стінки:
425. У хворих атеросклерозом згортання крові:
426. Гіперліпопротеїдемія, тип І характеризується:
427. При гіперліпопротеїдемії обмежуємо все, крім:
428. Гіперліпопротеїдемія тип II-а характеризується:
429. В харчуванні хворих з II - а типом гіперліпопротеідемії обмежуємо:
430. Гіперліпопротеїдемія, тип II-б характеризується:
431. При гіперліпопротеїдемії, тип II-б слід обмежити слідуючі продукти, крім:
432. Гіперліпопротеїдемія тип III характеризується наявністю:
433. Дієтичні рекомендації для хворих гіперліпопротеїдемією III типу передбачають:
434. Гіперліпопротеїдемія ІУ типу характеризується всім за виключенням:
435. В дієті при гіперліпопротеїдемії ІУ - типу обмежуємо все, крім:
436. Для гіперліпопротеїдемії V-типу характерно все, крім:
437. Дієтичні рекомендації для хворих гіперліпопротеїдемією V типу передбачають все перераховане, крім:
438. Дефіцит магнію в раціоні:
439. Дефіцит кальцію в раціоні:
440. При загостренні гіпертонічної хвороби 1 ст. гіпохлоридна дієта призначається строком на:
441. При загостренні гіпертонічної хвороби II ст. з переходом в III ст. використовується дієта:
442. Добова потреба в магнії для дорослих складає:
443. В магнієвій дієті вміст магнію складає:
444. Магнієва дієта рівень холестерину в крові:
445. При хронічній недостатності кровообігу найбільш значні зміни проходять в:
446. При хронічній недостатності кровообігу найчастіше спостерігається
447. До продуктів багатих калієм відносять:
448. Калієва дієта найбільш ефективна при:
449. Добова потреба калію складає:
450. Максимальна кількість калію в дієті може бути :
451. Підвищене введення калію з раціоном викликає:
452. Дієта Кареля найбільш ефективна для хворих з:
453. Основою дієти Кареля являється:
454. Ефект від дієти Кареля наступає на:
455. Строк перебування хворого на дієті Кареля:
456. Значне обмеження натрію призначається при:
457. Помірне обмеження натрію призначається при захворюваннях сердцево-судинної системи на:
458. При гіпертонічній хворобі з атеросклерозом показана дієта:
459. Збагачення дієт солями магнію проводять за рахунок:
460. Що не характерно для дієти при атеросклерозі:
461. Якщо у хворих атеросклерозом в крові збільшений рівень холестерину, то в дієті слід:
462. При високих показниках тригліцеридів слід:
463. Вміст білку при антисклеротичній дієті складає:
464. Вміст жиру при антисклеротичній дієті складає:
465. Вміст вуглеводів при антисклеротичній дієті складає:
466. Для хворого з набряками найбільш ефективною буде розвантажувальна дієта із:
467. Хворим з недостатністю кровообігу не слід в харчування включати консерви, так як вони:
468. В перші 1-3 дні гострого інфаркту міокарда дозволяються прийом:
469. На 3-й день після гострого інфаркту міокарда хворому призначають:
470. В перший тиждень після гострого інфаркту міокарда хворому дозволяють все, крім:
471. Кількість білку в раціоні через 1 тиждень після перенесеного інфаркту міокарда складає:
472. Кількість жиру в раціоні через 1 тиждень після перенесеного інфаркту міокарда складає:
473. Кількість вуглеводів через тиждень після перенесеного інфаркту міокарда складає:
474. Об'єм вільної рідини через тиждень після перенесеного інфаркту міокарда складає:
475. Кількість білку через 2 тижні після інфаркту міокарда складає:
476. Кількість жиру в дієті через 2 тижні після перенесеного інфаркту міокарда складає:
477. Кількість вуглеводів в дієті через 2 тижні після перенесеного інфаркту міокарда складає:
478. Об'єм вільної рідини через 2 тижні після інфаркту міокарда складає:
479. Кількість білку через 1 місяць після інфаркту міокарда складає:
480. Кількість жиру в дієті через 1 місяць після інфаркту міокарда складає:
481. Кількість вуглеводів в дієті через 1 місяць після інфаркту міокарда складає:
482. Об'єм вільної рідини в дієті через 1 місяць після інфаркту міокарда складає:
483. Для хворих з хронічною недостатністю кровообігу використовують дієти:
484. Антисклеротична дієта впливає на всі види обміну речовин, за виключенням:
485. В дієті хворих атеросклерозом тваринні жири повинні бути:
486. В дієті хворих атеросклерозом повинні переважати:
487. Надлишок вуглеводів в харчуванні викликає все, крім:
488. Підвищення згортання крові не викликає все, крім:
489. В антипротисклеротичній дієті не обмежують:
490. В дієті хворих атеросклерозом підвищують:
491. В дієті хворих атеросклерозом не підвищують:
492. Хворим атеросклерозом не рекомендують:
493. Найбільш гіпохолестеринемічним ефектом володіють:
494. Із молочних продуктів хворим з атеросклерозом найкраще вживати:
495. Найбільші гіпохолестеринемічні властивості у:
496. Холестерину немає в:
497. Малі дози алкоголю на атеросклероз:
498. У кардіологічних хворих переїдання не викликає:
499. Розвитку гіпертонії не сприяє:
500. Альдостерон не впливає:
501. Патогенез гіпертонічної хвороби включає все, крім:
502. Солі магнію мають таку властивість:
503. Магнієва дієта призначається при:
504. Основним джерелом магнію є:
505. Найбільше солі міститься в:
506. Продукти, багаті калієм:
507. Причиною гострого інфаркту міокарда є слідуючі ураження коронарних судин за винятком:
508. До ішемічної хвороби серця відносять все, крім:
509. Розвитку стенокардії сприяють:
510. Виходи стенокардії яка виникла вперше:
511. Інфаркту міокарда сприяють, крім:
512. Кардіосклероз викликається:
513. Атеросклерозу сприяють вказані захворювання, крім:
514. Атеросклеротичний процес включає слідуючі стадії, крім:
515. Найчастіше атеросклеротичні зміни локалізуються в:
516. Профілактика атеросклерозу повинна починатися у слідуючій віковий період:
517. При хронічний нирковій недостатності порушується виділення:
518. До продуктів білкового обміну, що підвищуються при хронічній нирковій недостатності відносять все, за виключенням:
519. Основні принципи дієти при хронічний нирковій недостатності, крім:
520. У хворих хронічним нефритом кількість білку в дієті:
521. Кількість білку в харчуванні збільшується у хворих нефротичним синдромом, якщо вони приймають:
522. Причиною фосфатів є збільшене виділення з сечею перечисленного за винятком:
523. При фосфатурії ми обмежуємо введення:
524. Оксалати кальцію найбільше випадають при рН сечі:
525. В період гострого нефриту призначається:
526. При гострому нефриті чай з цукром і соки можуть бути призначеними на строк не більше:
527. В перші дні при гострому нефриті використовують все, крім:
528. Із овочів при гострому нефриті використовують:
529. В харчуванні хворих гострим нефритом можна використовувати все, крім:
530. В перші дні при гострому нефриті кількість води:
531. Для покращання смаку страв при гіпохлоридній дієті рекомендується додати в страви все перечисленне, крім:
532. Кількість води хворим гострим гломерулонефритом в перші 2-3 дні складає:
533. Білок хворим гострим гломерулонефритом не можна вводити за рахунок:
534. При гострому нефриті доцільно призначати 2-3 цукрових дні, кількість цукру складає:
535. Кількість рідини з цукром в цукровий день для хворих гострим гломерулонефритом складає:
536. При хронічній нирковій недостатності квота білку в харчуванні:
537. При хронічній нирковій недостатності не обмежують:
538. Вміст білку в раціоні хворих гострим нефритом через 2-3 дні від початку захворювання складає:
539. Вміст жиру в дієті хворих гострим нефритом в перші дні захворювання складає:
540. Вміст вуглеводів в дієті хворих гострим нефритом складає:
541. Додавання кухонної солі в перші дні гострого нефриту:
542. Кількість рідини в дієті хворого гострим нефритом відповідає:
543. Вміст білку в дієті хворих гострим нефритом при стиханні загострення складає:
544. Вміст жиру в дієті хворих гострим нефритом при стиханні загострення складає:
545. Вміст вуглеводів в дієті хворих гострим нефритом при стиханні загострення складає:
546. Вміст білку в дієті хворих хронічним нефритом без ХНН складає:
547. Вміст жиру в дієті хворих хронічним нефритом складає:
548. Вуглеводів в дієті хворих хронічним нефритом міститься:
549. При сечокам'яній хворобі слід обмежити:
550. При загостренні сечокам'яної хвороби із раціону слід виключити все, крім:
551. При уратурії сечу за допомогою дієти слід:
552. При уратах в харчуванні слід обмежити:
553. При уратурії виключають:
554. При оксалурії не рекомендують відвар:
555. При оксалурії слід із харчування виключити:
556. При оксалурії виключають:
557. При фосфатурії рН сечі за допомогою дієти слід змінити в:
558. При фосфатурії в дієті слід обмежити:
559. Які продукти повинні переважати в дієті хворих з фосфатурією:
560. До чинників ризику, які провокують розвиток цукрового діабету відноситься все перелічене, крім:
561. При цукровому діабеті порушено:
562. До дієти хворого цукровим діабетом надаються слідуючі вимоги, крім:
563. Хворі цукровим діабетом повинні отримувати їжу:
564. Хворі цукровим діабетом повинні отримувати більшу частину вуглеводів:
565. При підраховуванні добової енергетичної цінності раціону необхідно зважати на всі перелічені чинники, крім:
566. Якщо на пробній дієті у хворого цукровим діабетом не наступає компенсації на протязі 3-5 днів, необхідно:
567. Цукрова цінність їжі - це :
568. До продуктів, які являються джерелом харчових волокон, відносять все перелічене, крім:
569. Високий вміст харчових волокон мають всі перелічені нижче продукти, крім:
570. Для хворих цукровим діабетом рекомендовані всі перелічені продукти на основі молока, крім :
571. У добовому раціоні хворого цукровим діабетом вміст повареної солі повинен складати:
572. Хворим цукровим діабетом у стані компенсації не повинні обмежуватись у харчуванні:
573. Зменшення енергетичної цінності раціону для хворих цукровим діабетом здійснюється за рахунок зменшення:
574. При схильності до кетозу в раціоні хворих цукровим діабетом зменшують кількість:
575. При наявності лейкопенії хворим цукровим діабетом у раціоні змінюють кількість:
576. Кількість білка в харчуванні хворих цукровим діабетом становить:
577. Кількість вуглеводів в харчуванні хворих цукровим діабетом становить:
578. Кількість жирів в харчуванні хворих цукровим діабетом становить:
579. Добовий раціон хворого цукровим діабетом містить вільної рідини:
580. При тіреотоксикозі енергоцінність раціону повинна бути:
581. Вміст білка у раціоні хворого тіреотоксикозом повинен бути:
582. Вміст жирів у раціоні хворого тіреотоксикозом повинен бути:
583. При гіпотиреозі енергоцінність раціону повинна бути:
584. Вміст білка у раціоні хворого гіпотиреозом повинен бути:
585. Вміст вуглеводів у раціоні хворого гіпотиреозом повинен бути:
586. Вміст жирів у раціоні хворого гіпотиреозом повинен бути:
587. До захворювань обміну речовин відносяться:
588. Ожирінню не сприяють слідуючі аліментарні фактори:
589. Ожиріння підвищує ризик виникнення:
590. Основними факторами, які викликають ожиріння, являються всі перелічені, за винятком:
591. Ожиріння частіше розвивається при перевазі в раціоні:
592. Основними принципами дієтотерапії ожиріння являються слідуюче крім:
593. У хворих ожирінням в умовах стаціонару максимально допустима редукція раціону складає:
594. При ожирінні хворий повинен отримувати їжу в день:
595. Якого з перелічених принципів не слід дотримуватись при ожирінні:
596. При ожирінні не рекомендують:
597. Які з перелічених продуктів та блюд рекомендують хворим ожирінням:
598. При ожирінні недоцільно використовувати:
599. При ожирінні кількість рідини:
600. У раціоні хворих ожирінням кількість повареної солі:
601. Кількість білка в харчуванні хворих ожирінням складає:
602. Кількість жирів в харчуванні хворих ожирінням складає:
603. У хворого ожирінням з супутнім холециститом не використовують розвантажний день:
604. У жінки 37 років маса тіла перевищує нормальну на 9%. Як оціните стан харчування пацієнтки ?
605. Як Ви розціните стан харчування жінки 42 років, у якої маса тіл на 20% вище, ніж нормальна:
606. Жінка 29 років, зріст 170 см, Фактична маса тіла 96 кг. Нормальна маса тіла за таблицею 64 кг. Надлишок складає 32 кг, або 30%. Як Ви розціните стан харчування цієї жінки?:
607. Які з перелічених продуктів Ви рекомендуєте обмежити в харчуванні чоловіка 38 років, який має зріст 185 см, а масу тіла 104 кг?:
608. В розвитку цукрового діабету має значення:
609. В харчуванні хворих цукровим діабетом необхідним є достатня кількість слідуючіх жирних кислот, крім:
610. В харчуванні хворих цукровим діабетом необхідно збільшити вживання:
611. В харчуванні хворих з наднирниковою недостатністю слід збільшити вживання:
612. Ожиріння -це захворювання:
613. При ожирінні:
614. Енергетичні затрати людини включають затрати на:
615. На енергетичний обмін впливає все, крім:
616. При ожирінні толерантність адіпоцитів до інсуліну:
617. Успішне лікування ожиріння:
618. В харчуванні хворих з наднирниковою недостатністю кількість повареної солі має складати:
619. В основі подагри лежить порушення:
620. Серед тваринних продуктів пуринів багато в, крім:
621. Серед рослинних продуктів пуринів багато в, крім:
622. При подагрі об'єм вільної рідини:
623. При загостренні подагри призначається:
624. При ендемічному зобі в харчування слід включати:
625. При захворюваннях паращитовидних залоз з підвищеною функцією в харчуванні слід збільшити вживання:
626. При захворюваннях паращитовидних залоз зі зниженою функцією в харчуванні слід збільшити все крім:
627. Найбільш характерний симптом для захворювань стравоходу:
628. При рефлюкс езофагиті з харчування виключають все крім:
629. Швидке наростання дисфагії найбільш характерне для:
630. Для діагностики захворювань стравоходу важливими є дані:
631. При хронічних езофагітах в харчуванні слід збільшити продукти багаті:
632. Кровотечу із стравоходу можуть дати захворювання, крім:
633. Після стравохідної кровотечі слід призначати дієту, що включає:
634. Останній прийом їжі у хворих з рефлюкс езофагитом повинен бути:
635. Рефлюксу сприяє все крім:
636. Роль шлункового соку в травленні:
637. Основним ферментом шлункового соку є:
638. Найдовше в шлунку буде затримуватись:
639. Виражений стимулюючий ефект на шлункову секрецію буде мати:
640. При призначенні дієти хворим з хронічним гастритом першорядне значення має:
641. Для субкомпенсованого хронічного гастриту із секреторною недостатністю найбільш характерним є:
642. Для хронічного гастриту з атрофією слизової в стадії декомпенсації найбільш характерно:
643. При хронічному гастриті з секреторною недостатністю слід дотримуватись слідуючіх принципів, крім:
644. При хронічному гастриті з секреторною недостатністю слід уникати прийому:
645. Основним принципом дієти при хронічних гастритах з секреторною недостатністю є:
646. Основним принципом дієти при хронічному гастриті з атрофією слизовоі ахілією є:
647. Хворих хронічним гастритом з секреторною недостатністю рекомендують вживання, крім:
648. Хворим хронічним гастритом з секреторною недостатністю дозволяють бульйон з, крім:
649. Основною причиною виразкової хвороби серед перечисленного є:
650. Для виразкової хвороби найбільш характерно:
651. До збудників шлункової секреції відносять все, крім:
652. При загостренні виразкової хвороби, слід рекомендувати:
653. В стадії стійкої ремісії хворі виразковою хворобою повинні:
654. Хворим виразковою хворобою молодого віку в дієті слід збільшити вживання:
655. Хворим виразковою хворобою похилого віку в харчуванні слід зменшити вживання:
656. Кількість білку в харчуванні хворих виразковою хворобою в стадії загострення становить:
657. Кількість жиру в харчуванні хворих виразковою хворобою становить:
658. Кількість вуглеводів в харчуванні хворих виразковою хворобою становить:
659. Вміст хлориду натрію в харчуванні хворих виразковою хворобою:
660. При виразковій хворобі з супутнім хронічним панкреатитом в харчуванні:
661. При виразкової хворобі, ускладненій кровотечею:
662. При виразковій хворобі, ускладненій стенозом воротаря:
663. При виразковій хворобі не рекомендують:
664. При виразковій хворобі з обстипаційним синдромом в харчуванні:
665. Принципи дієтотерапії хворих виразковою хворобою включає все, крім:
666. В стадії загострення хворим виразковою хворобою рекомендують слідуючі страви, крім:
667. Для діагностики виразкової хвороби найбільш інформативними є дані:
668. Невиразкова диспепсія це:
669. В лікуванні хворих з невиразковою диспепсією враховуємо:
670. До функціональних пострезекційних синдромів відносять:
671. До органічних пострезекційних синдромів не відносять:
672. В розвитку демпінг-синдрому має значення:
673. При демпінг синдромі має місце порушення:
674. При гіпер-гіпоглікемічного синдромі у хворих після резекції шлунка характерно:
675. Причиною анатомозиту є:
676. Для діагностики синдрому привідної петлі найбільш інформативні дані:
677. В розвитку демпінгової реакції приймають участь:
678. Основні клінічні прояви демпінгової реакції розвиваються:
679. Клінічні прояви гіпер-гіпоглікемічного синдрому з'являються:
680. Синдром привідної петлі розвивається після операції:
681. Основний клінічний симптом синдрому привідної петлі це:
682. Демпінг синдром це:
683. В розвитку синдрому привідної петлі має значення:
684. Найбільш виражену демпінгову реакцію викликає прийом:
685. Демпінгову реакцію найчастіше викликає:
686. При легкій ступені важкості демпінг синдрому має місце порушення:
687. При демпінг синдромі середньої ступені важкості має місце порушення:
688. Для порушень білкового обміну у хворих демпінг синдрому характерно:
689. Для порушень ліпідного обміну у хворих з демпінг синдромом характерно:
690. Гіповітамінози при демпінг синдромі виникають внаслідок:
691. Найчастіше у хворих з резекцією шлунка порушується обмін:
692. Дефіцит заліза у хворих після резекції шлунка виникає внаслідок:
693. При демпінг синдромі легкої ступені важкості з харчування виключають:
694. Кількість вуглеводів в харчуванні хворих демпінг синдром легкої ступені важкості складає:
695. Кількість білку в харчуванні хворих демпінг синдромом легкої ступені важкості складає:
696. Кількість жиру в харчуванні хворих демпінг синдромом легкої ступені важкості складає:
697. Кількість вуглеводів в харчуванні хворих демпінг синдромом середньої ступені важкості складає:
698. Кількість білку в харчуванні хворих демпінг синдромом середньої ступені важкості:
699. Кількість жиру в харчуванні хворих демпінг синдромом середньої ступені важкості складає:
700. Кількість вуглеводів в харчуванні хворих демпінг-синдромом важкої ступені важкості складає:
701. Кількість білку в харчуванні хворих демпінг-синдромом важкої ступені важкості складає:
702. Кількість жиру в харчуванні хворих демпінг-синдромом важкої ступені важкості складає:
703. Тваринний білок має властивість:
704. Жири їжі:
705. Прийом їжі при демпінг-синдромі починають з:
706. Об'єм одноразово прийнятої рідини при демпінг-синдромі:
707. Для визначення ступені важкості демпінг-синдрому враховують:
708. Для визначення ступені важкості синдрому приводної петлі враховують:
709. При синдромі привідної петлі в харчуванні обмежуємо:
710. Анемія у хворих після резекції шлунка є:
711. В харчуванні хворих пострезекційною анемією слід збільшити вживання:
712. Залізо найкраще засвоюється з:
713. Вміст білку в харчуванні хворих пострезекційною анемією складає:
714. Найчастішим постваготомним синдромом є:
715. Селективна проксимальна ваготомія це:
716. При операціях селективної ваготомії часто розвивається:
717. Причинами постваготомної діареї є:
718. Харчування хворих з постваготомною діареєю повинно включати все, крім:
719. При загостренні хронічного ентериту в харчуванні обмежують:
720. При загостренні хронічного ентериту в перші дні рекомендують все крім:
721. В харчуванні хворих хронічним ентеритом рекомендують:
722. При зловживанні продуктами, багатими тваринним білком, може розвинутись:
723. При надмірному вживанні продуктів, багатих клітковиною розвивається:
724. Синдром подразненого кишечника, це:
725. Для функціональної діареї характерно все, крім:
726. При функціональному запорі має місце:
727. При синдромі подразненого кишечника з харчування вилучають все, крім:
728. При глюатеновій ентеропатії не рекомендовано:
729. При аліментарній алергії не рекомендовано вживати:
730. При оцінці харчового стану необхідні слідуючі показники, крім:
731. Найчастішою причиною гострого панкреатиту, є:
732. Гострий панкреатит при порушеннях харчування розвивається на фоні всіх перелічених станів, крім:
733. При гострому панкреатиті спостерігається:
734. Зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози стимулює все крім:
735. В період гострих проявів панкреатину:
736. При призначенні хворим з цирозом печінки сечогінних препаратів в дієту слід включати додатково всі слідуючі продукти, крім:
737. При розвитку печінкової коми призначають парентерально:
738. Збудниками зовнішньосекреторної функції підшлункової залози є все, крім:
739. До речовин пригноблюючих зовнішньо секрецію підшлункової залози відносять:
740. Основні елементи лікування хворого гострим панкреатитом це:
741. При гострому панкреатиті після відміни режиму голодування можна дозволити хворому:
742. В перші дні після гострого панкреатиту хворим назначають все, крім:
743. Кількість білку після перенесеного гострого панкреатиту чи загострення хронічного в перші 10-12 днів складає:
744. Кількість білку в харчуванні хворих хронічним панкреатитом в стадії ремісії складає:
745. Кількість вуглеводів в харчуванні хворих хронічним панкреатитом в стадії ремісії:
746. Кількість жиру в харчуванні хворих хронічним панкреатитом в стадії неповної ремісії жир в харчуванні забезпечується за рахунок:
747. Хворим хронічним панкреатитом в стадії ремісії кількість жиру в харчуванні становить:
748. Жири забезпечуються за рахунок перерахованого крім:
749. З продуктів багатих білком хворим хронічним панкреатитом рекомендовано прийом перечисленного крім:
750. Серед молочних продуктів при хронічному панкреатиті, слід надати перевагу:
751. Способи приготування їжі для хворих хронічним, панкреатитом:
752. Серед напоїв для хворих хронічним панкреатитом можна рекомендувати все, крім:
753. Жовчні кислоти впливають на кишечник слідуючім чином:
754. Гіркий присмак у роті, це типовий признак:
755. Хологенна діарея - це типовий признак:
756. Дискинезія жовчного міхура, це:
757. При гиперкінетичній дискинезії жовчного міхура на відміну від жовчнокам'яної хвороби не буває:
758. Назвіть фактор, не сприяючи холелітіазу:
759. При гострому холециститі в перші два дні назначають:
760. При підозрі на калькульозний холецистит в харчуванні не обмежують:
761. При гіпотонії жовчного міхура рекомендують все, крім:
762. Спазм сфінктеру Одді не викликають:
763. При холециститах з проносами не рекомендують:
764. При виході із печінкової коми рекомендують слідуючу кількість білка:
765. При розвитку прекоматозного стану , при цирозі печінки, не виключають з харчування:
766. Холестериновий холелітіаз - це хвороба:
767. Пігментні каміння у жовчному міхурі частіше всього бувають внаслідок:
768. Гострий холецистит від хронічного відрізняє:
769. Гіркий смак у роті у хворих хронічними захворюваннями жовчного міхура та жовчовивідних шляхів є наслідком:
770. При лікуванні холестеринового холелітіаза крім медикаментів які розчиняють жовчне каміння, необхідними умовами є:
771. Для профілактики, гіпотонії жовчного міхура в їжі найбільш важливим є:
772. Для дієтичної профілактики холелітіаза важливим є:
773. При гіпотонії жовчного міхура в раціоні повинна бути збільшена кількість продуктів, збагачених:
774. При гіперкінетичної дискинезії жовчного міхура в їжі обмежують:
775. Особливістю ліпотропно-жирової дієти являється:
776. Для хворих з гострим холециститом дозволені всі перелічені продукті, крім:
777. В їжі хворих хронічним холециститом кількість вуглеводів повинна бути:
778. Кількість моносахарів в харчуванні хворих хронічним холециститом складає:
779. Кількість жиру в раціоні зменшуємо при:
780. При хронічному холециститі в поєднанні з хворобами шлунково-кишкового тракту рекомендується включати в дієту:
781. При захворюваннях печінки не рекомендується включати в раціон:
782. При захворюваннях гепатобіліарної системи вміст білку в раціоні становить:
783. Кількість жиру в харчуванні хворих хронічним холециститом складає:
784. Зросту захворювання хронічним холециститом сприяють всі слідуючі причини, крім:
785. Жовчні кислоти приймають участь в травленні:
786. Головна роль жовчних кислот в травленні, це все крім:
787. З допомогою жовчних кислот всмоктується все, крім:
788. Жовчні кислоти приймають участь у всмоктуванні:
789. Літогенною не є дієта, що містить велику кількість:
790. Умовами, що сприяють випаданню холестерину в осадок є все, крім:
791. Зниженню холато-холестеринового коефіцієнта сприяє все, крім:
792. При загостренні хронічного калькульозного холециститу слід призначати всі медикаменти, крім:
793. При жовчозастійному синдромі кількість рослинної олії в раціоні:
794. Ліпотропний варіант дієти повинен включати слідуючі продукти:
795. Продуктом , що не містить магній є:
796. Призначення магнієвої дієти не показано, при:
797. Хворі з захворюваннями печінки та жовчного міхура повинні отримувати їжу:
798. Об'єм рідини при хронічних холециститах складає:
799. При хронічному токсичному гепатиті в раціоні слід збільшити:
800. При жировому гепатозі необхідно назначати дієту:
801. При цирозі печінки в стадії компенсації із гіпопротеїнемією кількість білка в раціоні повинна бути:
802. В жовтушний період гострого гепатиту із їжі слід виключити:
803. При наростанні проявів печінково-клітинної недостатності в харчуванні слід обмежити вміст:
804. Найчастішою причиною хронічних гепатитів є:
805. В діагностиці хронічних вірусних гепатитів найбільш інформативним є:
806. Гострий вірусний гепатит С:
807. Активність процесу в печінці оцінюється по:
808. Білоксинтетична функція печінки оцінюється по:
809. Для цитолітичного синдрому при захворюваннях печінки характерно:
810. Синдром Жильбера це:
811. Синдром портальної гіпертензії це все, крім:
812. Синдром портальної гіпертензії, характерний для:
813. При цирозі печінки в стадії декомпенсації кількість повареної солі в раціоні повинна бути:
814. При цирозі печінки в стадії декомпенсації кількість рідини:
815. При печінкової комі із раціону не виключають:
816. В дієті хворих захворюваннями печінки та жовчного міхура тваринного жиру повинно бути:
817. Співвідношення тваринного та рослинного жиру в ліпотропножировому варіанті дієти повинно бути:
818. Хворим з захворюваннями печінки рекомендовано:
819. До хімічних та біологічних забруднень їжі відносять:
820. Для профілактики променевих уражень в харчовий раціон слід включати продукти; крім:
821. В адаптаційну дієту для осіб уражених іонізуючими випромінюваннями обов'язково слід включати:
822. При гіперкаліємії у хворих цирозом печінки не призначають:
823. До калійвміщуючих продуктів не відносять:
824. До основних ускладнень діуретичної терапії при цирозі печінки з асцитом не відносять:
825. До причин виникнення цирозу печінки відносять:
826. У хворих цирозом печінки при наявності асциту та гіпонатріємії необхідно:
827. При гіпокаліємії, викликаної лікуванням діуретиками, хворим з асцитом не проводять:
828. При гепаторенальному синдромі наростає:
829. Клінічні прояви гепаторенального синдрому:
830. При гепаторенальному синдромі ПРОТИПОКАЗАНО:
831. На фоні кровотечі при цирозі печінки:
832. При кровотечі із варікозно розширених вен стравоходу не використовують:
833. Розвитку печінкової енцефалопатії при цирозі печінки сприяють:
834. Появу печінкового запаху з ротової порожнини пов'язують перш за все з порушенням обміну:
835. Для виявлення початкових стадій порушень функції печінки найбільш інформативними є:
836. Синдром внутрішньопечінкового холестазу не супроводжується підвищенням в крові:
837. Найбільш інформативні для діагностики синдрому печінково-клітинної недостатності при гострому вірусному гепатиті:
838. Печінкова енцефалопагія може ускладнити перебіг:
839. Провокують розвиток печінкової енцефалопатії при печінковій недостатності:
840. До фактору, що попереджує розвиток печінкової енцефалопатії та печінкової недостатності, відносять:
841. У патогенезі печінкової енцефалопатії має значення:
842. Незамінима амінокислота метіонін:
843. Розвитку печінкової енцефалопатії не сприяють:
844. До заходів, що сприяють профілактиці цирозу печінки відносять:
845. Причинами жирового гепатозу є:
846. Основна причина жирової інфільтрації печінки при алкоголізмі:
847. Жирову інфільтрацію при алкогольних ураженнях печінки необхідно диференціювати з жировою інфільтрацією при:
848. В клініці жирової інфільтрації печінки найбільш характерно:
849. Розвиток диспепсичного синдрому при жировій інфільтрації печінки алкогольної етіології пов'язаний:
850. Диспепсичний синдром при жировій інфільтрації посилюється при прийомі:
851. Повне виключення алкоголю при жировій інфільтрації печінки алкогольної етіології призводить до:
852. В лікуванні жирової інфільтрації печінки алкогольної етіології основне місце належить:
853. В діагностиці жирової інфільтрації печінки найбільш інформативні показники:
854. Для діагностики жирової інфільтрації печінки алкогольної етіології найбільш інформативні наступні інструментальні методи:
855. У розвитку алкогольного гепатиту має значення:
856. Алкогольну етіологію гепатиту не можна виключити:
857. При зібранні анамнезу у хворих хронічними захворюваннями печінки необхідно вияснити:
858. На відміну від гострого вірусного гепатиту при гострому алкогольному гепатиті НЕ буває:
859. Найбільш часто алкогольний хронічний гепатит протікає:
860. Одна з основних ознак, що дозволяє відрізнити алкогольний цироз печінки від алкогольного гепатиту:
861. Порушення імунної системи людини, викликані ВІЛ, пов'язані із зменшенням популяції чи субпопуляції:
862. НЕ ДОКАЗАНА участь у передачі ВІЛ через:
863. Згідно рекомендацій ВООЗ до умовно виділених відносяться форми ВІЛ:
864. НЕ ВІДНОСИТЬСЯ до харчових токсикоінфекцій:
865. Найбільш інформативним при постанові діагнозу сальмонельозу є:
866. Для інтестинальної форми сальмонельозу характерно:
867. Найбільш поширена в наш час форма сальмонельозу:
868. НЕ характерна для сальмонел властивість:
869. Інформативно для диференційної діагностики тифоїдної форми сальмонелльозу та черевного тифу:
870. Який із перерахованих методів обробки їжі протидіє виникненню харчової токсикоінфекції:
871. НЕ характерно для харчової токсикоінфекції, викликаної стафілококами:
872. Ентеропатогенні кишечні палички чутливі:
873. Метод лікування при сальмонельозі:
874. Протей швидко гине:
875. Звичайно НЕ викликає стафілококові токсикоінфекції:
876. НЕ типово для стафілококової токсикоінфекції:
877. Протей найбільш чутливий:
878. НЕ бувають причиною зараження ботулізмом:
879. НЕ типовий для ботулізму синдром:
880. Найбільш еффективно при ботулізмі:
881. Найбільш небезпечними у відношенні розповсюдження холери є:
882. НЕ діють згубно на холерний вібріон:
883. При гострій дизентерії переважно уражається:
884. Типові прояви дизентерії:
885. Ускладненнями гострої дизентерії може бути:
886. В організмі людини розвиток патологічного процесу викликають:
887. Гельмінтози, що протікають з міграцією личиночної форми паразитів по кровоносним та лімфатичним судинам:
888. При яких гельмінтозах необхідно дослідити мокроту:
889. При яких гельмінтозах необхідно дослідити дуоденальний вміст:
890. При яких гельмінтозах необхідно дослідити перианальний соскоб:
891. В якому матеріалі виявляються яйця при опісторхозі:
892. На чому базується лабораторна діагностика трихінельозу:
893. Можуть активно проникати через шкіру та слизові оболонки інвазивні личинки:
894. НЕ мають антигенних властивостей:
895. НЕ відноситься до алергічних реакцій швидкого типу:
896. НЕ відноситься до антитіло продуцентів:
897. НЕ відноситься до алергічних реакцій швидкого типу:
898. НЕ відносяться до алергічних реакцій уповільненого типу:
899. НЕ мають антигенних властивостей наступні компоненти молока:
900. В значній мірі знижуються антигенні властивості при кип'ятінні:
901. Клітини слизової оболонки кишки, що виробляють антитіла-імуноглобуліни:
902. НЕ можна застосовувати при анафілактичному шоці:
903. НЕ відповідають гіпосенсибілізуючій дієті:
904. НЕ сприяють профілактиці харчової алергії:
905. Харчову алергію до молока слід диференціювати з:
906. За виключенням харчової алергії, непереносимість злакових може бути при:
907. Всмоктування в кров не повністю розщеплених білкових продуктів, що викликають харчову алергію, не пов'язано з:
908. НЕ приймає участі у розвитку клінічної симптоматики харчової алергії:
909. НЕ суттєво для діагностики харчової алергії:
910. Лікувальна дія глюкокортикостероїдних гормонів при алергічній реакції НЕ пов язана з механізмами:
911. НЕ являється яєчним алергеном:
912. Лікувальні засоби, що НЕ впливають на імунологічну стадію алергічної реакції:
913. Харчова алергія НЕ може викликати:
914. Для виявлення харчової алергії НЕ являється суттєвим:
915. Елімінаційна дієта з виключенням хлібних злаків може містити:
916. Після проведення провокаційної проби /прийняття продукту-алергена/ в крові хворих на харчову алергію відбуваються зміни:
917. Для діагностики глютенової ентеропатії має значення:
918. При глютеновій ентеропатії НЕ слід виключати продукти із:
919. Основні клінічні симптоми глютенової ентеропатії (вкажіть неправильну відповідь):
920. Основна причина глютенової хвороби полягає у:
921. В діагностиці глютенової ентеропатії найбільш суттєве значення має:
922. До методів розпізнавання дисахаридазної недостатності НЕ відносяться:
923. Глютенову хворобу необхідно диференціювати із наступними захворюваннями:
924. Після провокаційного тесту з навантаженням гліадіном при глютеновій ентеропатії:
925. Механізм розвитку діареї при лактозній недостатності:
926. Вкажіть механізм діареї при лактозній недостатності:
927. При недостатності лактази пронос з'вляється після вживання:
928. До проявів лактозної недостатності не відносять:
929. Для синдрому мальабсорбції не характерно:
930. Порушення білкового обміну при синдромі мальабсорбції не проявляються:
931. Порушення обміну жиру при малабсорбції не супроводжується:
932. До причин доліхоколону не відносять:
933. Лікування доліхоколону не передбачає:
934. Основною причиною болі при синдромі подразненої кишки є:
935. Синдром подразненої кишки слід диференціювати з:
936. Розвитку запорів сприяє:
937. Гетерогенний кал (перші порції - тверді, послідуючі- рідкої консистенції) буває при:
938. Гіпотонічний запор не характерний для:
939. Для запору при гіпотонічній дискінезії характерно:
940. Для функціональної діареї не характерно:
941. Для хронічного коліту не характерно:
942. Для хворих на хронічний коліт характерно:
943. Для копрограми здорової людини не характерно:
944. Для копрограми хворих хронічним колітом характерно:
945. Найбільш інформативним методом дослідження хворих на хронічний коліт є:
946. Хворим на хронічний коліт застосовують:
947. На початкових стадіях НВК вражає:
948. Слизова оболонка у вигдяді "булижної мостової" характерна для:
949. Діагноз НВК не підтверджується якщо:
950. Основний симптом при НВК:
951. До ускладення НВК не відносять:
952. Для НВК характерно все, крім:
953. Препаратом вибору при НВК є:
954. Для легкого протікання НВК характерно:
955. До причин метеоризму не відносять:
956. Для соматичних захворювань характерні слідуючі стани і синдроми, крім:
957. В товстій кишці проходять:
958. Причинами хронічного коліту буває:
959. Для важкого перебігу хронічного коліту характерно все, крім:
960. Для синдрому кишкової диспепсії у хворих на хронічний коліт не характерно:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів