Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


12. Неврологія (спеціаліст)

5. "Захворювання периферичної нервової системи"


513. До утворень периферичної нервової системи відносяться:
514. Спінальний нерв утворюється:
515. Спінальний нерв ділиться:
516. Функція білої з'єднувальної гілки:
517. З яких гілок спінального нерва утвориться сплетіння?
518. Функція задніх гілок спінальних нервів:
519. Не утворюють сплетіння:
520. Передні гілки спінальних нервів утворять такі сплетіння, крім:
521. Розлади при ураженні нерва кінцівки:
522. Вкажіть симптоми, характерні для випадіння функції рухових волокон нервів, сплетінь:
523. Характерні симптоми при подразненні рухових волокон:
524. Характерні розлади для подразнення чутливих волокон нерва, сплетіння:
525. Вкажіть симптоми, характерні для випадіння функції чутливих волокон нерва, сплетіння:
526. Вегетативні порушення при ураженні нерва, сплетіння:
527. Вкажіть судинні розлади, не характерні для уражень нерва, сплетіння:
528. Секреторні зміни при ураженні нерва або сплетіння:
529. Трофічні розлади при ураженні нерва або сплетіння:
530. Шийне сплетіння утвориться:
531. Шийне сплетіння варто пальпувати:
532. Нерви шийного сплетіння інервують:
533. Самий довгий нерв шийного сплетіння:
534. Діафрагмальний нерв інервує:
535. До симптомів ураження діафрагмального нерва відносяться:
536. До симптомів подразнення діафрагмального нерва відноситься:
537. До чуттєвих розладів при ураженні шийного сплетіння відносяться:
538. Нерви, утворені з задніх гілок шийних спінальних нервів:
539. Гілки спинномозкових нервів, що беруть участь в утворенні плечового сплетіння:
540. Первинні пучки плечового сплетіння:
541. Первинні пучки плечового сплетіння проходять:
542. Первинні пучки плечового сплетіння діляться на гілки:
543. Первинні пучки плечового сплетіння діляться на гілки:
544. Вторинні пучки плечового сплетіння розташовуються навколо:
545. Вегетативні волокна, що входять у плечове сплетіння:
546. Плечове сплетіння ділиться на частини:
547. Короткі гілки плечового сплетіння відходять:
548. Короткі гілки плечового сплетіння інервують:
549. Довгі гілки плечового сплетіння відходять:
550. Короткі нерви, що відходять від надключичної частини плечового сплетіння:
551. Задні грудні гілки плечового сплетіння утворюють:
552. Короткі гілки плечового сплетіння забезпечують:
553. Від підключичної частини плечового сплетіння починається:
554. Аксілярний нерв інервує:
555. Симптоми ураження коротких гілок плечового сплетіння:
556. Симптоми при ураженні аксілярного нерва:
557. Відведення руки до горизонтального рівня і вище забезпечують:
558. М'язово-шкірний нерв плеча інервує:
559. М'язово-шкірний нерв плеча забезпечує:
560. М'язово-шкірний нерв плеча забезпечує:
561. Внутрішній шкірний нерв плеча інервує:
562. Ліктьовий нерв забезпечує:
563. До автономної зони чутливості ліктьового нерва відноситься:
564. Ліктьовий нерв може ущемлятися:
565. До симптомів ураження ліктьового нерва відносяться всі перераховані, за винятком:
566. До рухових порушень при ураженні ліктьового нерва відноситься:
567. Пучки плечового сплетіння, що утворюють серединний нерв:
568. Переважна функція серединного нерва:
569. Компресія серединного нерва можлива:
570. Серединний нерв забезпечує такі функції, крім:
571. До основних симптомів ураження серединного нерва відносяться:
572. Зона автономної чутливості серединного нерва:
573. До рухових порушень при ураженні серединного нерва відноситься:
574. Форма кисті при ураженні серединного нерва:
575. У променевому нерві переважає:
576. Променевий нерв забезпечує такі функції, крім:
577. Автономна зона чутливості променевого нерва:
578. М'язи, що піднімають надпліччя інервуються:
579. До характерних рівнів можливого здавлення променевого нерва - тунельні синдроми - відносяться:
580. До ознак тотального ураження плечового сплетіння відносяться:
581. До симптомів ураження верхнього первинного пучка плечового сплетіння відносяться такі, за винятком:
582. До ознак ураження середнього первинного пучка плечового сплетіння відноситься:
583. До ознак ураження нижнього первинного пучка плечового сплетіння відносяться:
584. Параліч, що виникає при ураженні верхнього первинного пучка плечового сплетіння:
585. Параліч, що виникає при ураженні нижнього первинного пучка плечового сплетіння:
586. Міжреберний нерв - це:
587. Які гілки, яких спінальних нервів беруть участь в утворенні поперекового сплетінняі
588. До нервів, що утворюються з поперекового сплетіння відносяться:
589. Шкіру медіальної поверхні стегна інервують:
590. Нерв, що є частиною рефлекторної дуги кремастерного рефлексу:
591. Нерв, що забезпечує закидання ноги на ногу:
592. Волокна, що переважають у стегновому нерві:
593. Стегновий нерв здійснює такі функції, за винятком:
594. Зона чутливості стегнового нерва:
595. Колінний рефлекс забезпечує:
596. До ознак ураження стегнового нерва відносяться:
597. Стегновий нерв не страждає:
598. Для якого захворювання характерні сегментарні розлади чутливості в сполученні з дизрафічним статусомі
599. Зовнішній шкірний нерв стегна переважно складається:
600. Найбільш часте здавлення зовнішнього шкірного нерва стегна можливе:
601. До причин ураження зовнішнього шкірного нерва стегна відносяться:
602. До симптомів захворювання зовнішнього шкірного нерва стегна відносяться:
603. Захворювання зовнішнього шкірного нерва стегна - це:
604. У утворенні крижового сплетіння беруть участь:
605. Спинно-мозкові нерви, що беруть участь в утворенні крижового сплетіння:
606. Крижове сплетіння ділиться на гілки:
607. Короткі гілки крижового сплетіння інервують:
608. Короткі гілки крижового сплетіння інервують:
609. Довгі гілки крижового сплетіння:
610. Нижній сідничний нерв складається з:
611. При ураженні нижнього сідничного нерва не утруднене:
612. При ураженні верхнього сідничного нерва з однієї сторони утруднене:
613. Хода при двосторонньому паралічі верхнього сідничного нерва:
614. Найбільша кількість вегетативних волокон входить у:
615. Кінцеві гілки сідничного нерва:
616. Соромітний нерв інервує:
617. Розлад сечовипускання, дефекації і статевої діяльності наступає при ураженні:
618. Анальний рефлекс випадає при ураженні:
619. Задній шкірний нерв стегна переважно складається:
620. Задній шкірний нерв стегна відходить:
621. Шкіра стегна не інервується:
622. Шкіра гомілки інервується:
623. Основні ознаки, що лежать в основі класифікації захворювань периферичної нервової системи:
624. Причини невропатій:
625. Патоморфологічні зміни при невропатіях:
626. Класифікація невропатій по переважних ознаках:
627. Основні прояви поліневропатій:
628. Ураження хребта, що часто супроводжуються неврологічними проявами:
629. Характерні риси хребцевого остеохондрозу:
630. У розвитку остеохондрозу первинно:
631. Характерні рентгенологічні ознаки остеохондрозу:
632. Головні синдроми, що складають класифікацію неврологічних проявів остеохондрозу (і.П.Антонова):
633. При грижі диска здавлюються:
634. Виникнення рефлекторних синдромів при остеохондрозі обумовлено:
635. Рефлекторні синдроми при остеохондрозі:
636. Подразнення від рецепторів грижі диска, кісткових розростань, що обумовлюють рефлекторні синдроми не поширюється:
637. У натягнутому і придушеному корінці виникає:
638. Клінічні прояви компресії заднього корінця:
639. Виникнення болей, рефлекторних синдромів зумовлює подразнення таких рецепторів тканин, крім:
640. Рівні вертеброгенних поразок:
641. До вертеброгенних рефлекторних синдромів шийного рівня відносяться:
642. Вертеброгенні рефлекторні синдроми попереково-крижового рівня:
643. Рівні найбільше частих і виражених дегенеративно-дистрофічних змін хребта:
644. Корінці, що часто піддаються компресії, на шийному рівні при остеохондрозі:
645. Корінці, що часто ушкоджуються, на попереково-крижовому рівні при остеохондрозі:
646. Дефанс на патологічну імпульсацію міжхребцевого диска шийного відділу, унковертебрального суглоба виникає в:
647. Після перебув.на протязі у хворої з'явились болі в завушн.обл., через добу перестало закрив.лів. око, рот перетягнуло праворуч, рідка їжа стала вилив.з рота. Надути щоки і свиснути не може. Сльозотеча з лів.ока. Рівень ураження:
648. Короткочасні приступи інтенсивного болю в лівій половині обличчя, що тривають декілька хвилин або секунд, провокуються жуванням, розмовою. Ймовірний діагноз?
649. У хворого голова звисає, утруднені її рухи у сторони. Атрофія задніх м'язів шиї, трапецієподібних, грудинно-ключично-сосцевидних м'язів по обидва боки. Уражено:
650. У хв. розвинулась слабк. прав. кисті, кисть звисає, неможливе відвед. вел. пальця, розгин. його кінц. фаланги. Зниження больової чутливості 2 фаланги великого пальця. При даній симптоматиці уражені:
651. У післярод. період у жінки з'явил. утрудн. розгин. стопи, стопа звисає, вираж. гіпотон. м'язів на передн.-зовн. поверх. гомілки. Поруш. поверх. види чутлив. на зовн. поверх.гомілки і тильн.поверх. стопи. Хода "півняча". Уражений:
652. Кисть набрякла, синюшна. Область узвишшя великого пальця гіпотрофічна, неможливо протиставлення 1 пальця. Хворий скаржиться на пекучі болі в дистальному відділі руки. Уражений:
653. У хворого із травмою після автомоб. катастрофи виникли слабкість у правій руці, плече опущене, активні рухи в плечовому суглобі відсутні, у лікт. суглобі - обмежене згинання. Рухи кисті в повному обсязі. Правильний діагн.:
654. У хворого опущене праве плече, утруднений поворот голови вліво, грудинно-ключично-сосковидний і трапецієподібний м'язи атрофовані. Уражені:
655. Черепні нерви довгастого мозку, що мають односторонню коркову інервацію:
656. У хворого язик при висовуванні відхилений вліво, у лівій половині язика фібрілярні посмикування, ліва половина язика атрофічна, стоншена. Уражені:
657. У результаті пухлинного процесу виявилися ураженими всі нерви, що проходять через яремний отвір. Які?
658. Слабкість мімічних м'язів усієї правої половини супроводжується гіперакузисом, сльозотечею і зниженням смаку на передніх 2/3 язика справа. Осередок ураження:
659. У хворого виявляється внутрішній отит справа, невралгія І-ї гілки правого трійчастого нерва, диплопія, косоокість правого ока до середини. Ймовірний синдром:
660. У хворого вертикальна косоокість параліч погляду нагору, двосторонній полуптоз, млявість зіничних реакцій. Локалізація ураження:
661. У хворого птоз, мідріаз, екзофтальм, комбінована офтальмоплегія справа. Уражений нерв:
662. У хворого, що страждає цукровим діабетом, виникло двоїння при погляді вправо. При огляді: збіжна косоокість за рахунок правого ока, око не може відвести назовні. Уражений нерв:
663. Згинально-ліктьовий рефлекс втрачається при ураженні:
664. Анестезія в області кінцевих фаланг 2, 3 пальців руки, порушення м'язово-суглобної чутливості в кінцевої фаланзі 2 пальця. Уражений нерв:
665. У хворого "пазуриста кисть", неможливо розведення 2-5 пальців і приведення 1-5 пальців, порушена чутливість у мізинці і ульнарному краї кисті. Уражені:
666. Протягом міс. у хвор. - оніміння, терпкість і болі по передн.-зовн. поверх. стегна, що посил. в полож. стоячи. Ділянка зниження больової чутлив. по зовн.-передн. поверх.стегна. Період. ці прояви посилюються. Уражені:
667. У хворого при ходьбі стала підкошуватися права нога, виникнули болі по передній поверхні стегна. Ослаблено згинання в тазостегновому суглобі і розгинання гомілки. Знижений колінний рефлекс справа. Уражені:
668. У хворої після пологів виникла слабкість у нозі, не могла покласти ногу на ногу, різко ослаблене приведення. Знижено болючу чутливість у нижній третині внутрішньої поверхні стегна. Уражені:
669. У Б. болі по задн. поверх. стегна, гомілки, слабк. розгин. і відвед. в тазобедр. суглобі, стопі, пальцях. Зниж. больов. чутлив. по задн. поверх. стегна, передній, зовн. і задн. поверх. гомілки, стопи. Не виклик. ахілів р-с. Уражено:
670. Оніміння по зовн. поверх. прав.гомілки, болі в ягодич.обл., звис.стопа, слаб. згинач. і розгинач. пальців, немає ахіл. р-са, поруш. чутлив. по задн.-зовн. поверх. гомілки і стопи. Поруш. суглоб.-м'яз. чутл. в пальцях ноги. Уражений:
671. У хворого стопа звисає, хода типу "степаж", розлад чутливості на тильній стороні стопи. Уражені:
672. У хворого болі по задній поверхні стегна і гомілки. Порушення поверхневої чутливості по задній поверхні гомілки і підошовної-стопи. Ахілів рефлекс утрачений. Слабість згиначів пальців і стопи. Уражені:
673. У хворого болі по зовнішній поверхні стегна, гомілки і стопи. Розлад чутливості на зовнішній поверхні гомілки і тильній поверхні стопи. Слабість розгинання великого пальця ноги. Уражені:
674. У хворого "стріляючі" болі в ногах, більше по задній поверхні, гіпестезія поверхневих видів чутливості по задньобоковій поверхні ніг різноманітної інтенсивності. Периферичний парез ніг. істинне нетримання сечі. Уражені:
675. Причиною корінцевого синдрому НЕ є:
676. Односторонню аносмію можна спостерігати при ураженні:
677. У Б. болі в попереку з ірад. по перед.поверх.стегна. Хворіє 3 міс. Поперек. лордоз зглаж., обмеж.рухів в поперек.відділі+с-м Васерм., гіпестезія по внутр.поверх. стегна. Зниж. колін. р-с. Болюча перкусія L2-L3. імов. синдроми:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів