Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


12. Неврологія (спеціаліст)

2. "Топічна діагностика уражень нервової системи"


40. Верхня межа спинного мозку:
41. Нижня межа спинного мозку:
42. Макроскопічна будова спинного мозку:
43. Які утворення складають передній корінець спинного мозкуі
44. Функція переднього корінця спинного мозку:
45. Що таке задній корінець спинного мозкуі
46. Функція заднього корінця спинного мозку:
47. Сегмент спинного мозку - це:
48. На рівні яких сегментів сіра речовина спинного мозку утворює бічні рогиі
49. Розрізняють такі відділи спинного мозку:
50. На рівні 3 шийного хребця знаходиться:
51. Рівню 4 шийного сегмента відповідає:
52. Рівню 3 грудного хребця відповідає:
53. Рівню 5 грудного сегмента відповідає:
54. Рівню 10 грудного сегмента відповідає:
55. Поперекові сегменти розташовуються:
56. ХІІ грудний і І поперековий хребці відповідають:
57. Розташуванню поперекових, крижових і куприкових сегментів відповідають:
58. Кінський хвіст - це сукупність:
59. Кінський хвіст інервує:
60. Центральний канал спинного мозку являє собою:
61. Міжхребцевий ганглій розташовується:
62. Де розташовані тіла І нейронів больової і температурної чутливості:
63. Де розташовані ІІ нейрони вібраційної, тактильной чутливості і суглобово-м'язового почуття:
64. Де розташовані тіла ІІ нейронів больової і температурної чутливості:
65. У зоровому бугрі розташовані тіла ІІІ нейронів таких видів чутливості:
66. Медіальна петля - це:
67. Спиноталамічний шлях починається від:
68. Який нейрон чутливого аналізатора робить перехрест:
69. Що відбувається зі спиноталамічним шляхом на межі з варолієвим мостомі
70. Від яких ядер черепних нервів приєднуються аксони до медіальної петлі:
71. Де закінчуються волокна медіальної петлі:
72. Де закінчуються ІІІ нейрони усіх видів чутливостіі
73. Яку частину внутрішньої капсули складає сукупність ІІІ нейронів усіх видів чутливості:
74. Сегментарний тип розладу чутливості буде спостерігатися при ураженні:
75. Дисоційований розлад чутливості буде спостерігатися при ураженні:
76. Провідникові розлади чутливості можливі при ураженні:
77. Не буває болю при ураженні:
78. Больовий синдром виникає при ураженні:
79. При ураженні заднього корінця спостерігається:
80. При ураженні спиноталамічного шляху на рівні спинного мозку буде:
81. До ознак ураження внутрішньої капсули не відноситься:
82. Яка із перерахованих ознак не характерна для броун-секаровського паралічу:
83. У хворого патологічні стопні рефлекси. Що ураженоі
84. Які сегменти спинного мозку утворюють шийне потовщенняі
85. Які сегменти утворюють поперекове потовщення:
86. Які сегменти утворять конус спинного мозку
87. Які сегменти спинного мозку утворюють епіконусі
88. Які сегменти спинного мозку формують ціліоспинальний центр:
89. Хворий скаржиться на хиткість при ходьбі, відчуття ходьби по траві, прострілюючі болі в ногах, втрата суглобово-м'язової чутливості в нижніх кінцівках. Що ураженоі
90. Пухлина спинного мозку, що викликала атрофічний параліч і фібрілярні посмикування м'язів руки, синдром Горнера і втрату чутливості руки певніше за все буде розташовуватися:
91. У хворого після удару ножем розвилася слабк. у прав.нозі. У прав.нозі втрачена глибока чутл., зліва провідникова і темп. аналгезія від рівня Д11 донизу. Центр. параліч правої ноги. Визначити рівень ураження:
92. У наслідок травми хребта у хворого виникло поперечне ураження спинного мозку на рівні L1 - L3 сегментів. Які розлади сечовипускання будуть у хворогоі
93. До ознак випадання функції ціліоспинального центру Будге відносяться:
94. До ознак симптомокомплекса Клода Бернара-Горнера не відноситься:
95. Як називається симптомокомплекс подразнення ціліоспинального центру Будге:
96. Які м'язи інервує війчасто-спинальний центр Будге:
97. Симптомокомплекс Клода Бернара-Горнера буває при:
98. У яких сегментах спинного мозку розташовані спинальні центри іннервації тазових органів:
99. Корковий центр сечовипускання розташований у:
100. У складі яких шляхів проходять волокна з кори до спинального центру сечовипускання:
101. Порушення сечовипускання центрального типу виникає при:
102. Порушення сечовипускання периферичного типу істинне нетримання сечі - виникає при ураженні:
103. Види центральних розладів сечовипускання:
104. Затримка сечовипускання розвивається:
105. Парадоксальне нетримання сечі є частіше слідством:
106. Ознаки парадоксального нетримання сечі:
107. Неврогенна затримка сечовипускання може:
108. Ознаки періодичного нетримання сечі:
109. Які рухи можна визначати в людиниі
110. Як називається шлях рухового аналізатора, що забезпечує довільні рухи:
111. Зі скількох нейронів складається основний шлях рухового аналізатора, що забезпечує довільні рухиі
112. Моторику визначає:
113. Головні афферентні системи, що визначають моторику:
114. Що виникає при ураженні кортикомускулярного шляху на будь-якому рівніі
115. Для ураження центрального рухового нейрона характерно:
116. Для ураження периферичного рухового нейрона характерно:
117. Повільне тонічне розгинання 1 пальця і віялоподібна розбіжність інших пальців у відповідь на подразнення підошовної поверхні стопи - це:
118. Розгинання 1 пальця стопи у відповідь на проведення пучкою 1 пальця обстежуючого по передній поверхні гомілки уздовж внутрішнього краю великогомілкової кістки - це:
119. Розгинання 1 пальця при здавленні литкового м'яза - це:
120. Розгинання великого пальця при здавленні ахілового сухожилля - це:
121. Швидке підошовне згинання пальців стопи у відповідь на уривчасті удари по дістальних фалангах пальців це:
122. Швидке підошовне згинання ІІ-V пальців при постукуванні по тилу стопи в області ІІІ-ІV плюснєвих кісток - це:
123. Швидке підошовне згинання ІІ-V пальців стопи при ударі молоточком по підошовній стороні стопи ближче до пальців - це:
124. Патологічні рефлекси больової групи:
125. Патологічні рефлекси больової групи з'являються:
126. Для ураження передніх рогів спинного мозку характерно:
127. Кількісні види зміни чутливості:
128. Якісні види зміни чутливості:
129. Перекручення сприйняття подразнення /доторкування - як біль, холод - як тепло/ це:
130. Ненормальні відчуття, виникаючі без одержання подразнення ззовні - це:
131. Типи розладів чутливості, що зустрічаються в неврологічній практиці:
132. При ураженні задніх рогів спинного мозку спостерігається:
133. Вкажіть, який синдром виникає при половинному ураженні спинного мозку:
134. Для броун-секаровського паралічу характерно:
135. По яких ознаках визначається рівень ураження спинного мозку
136. При повному поперечному ураженні спинного мозку у верхньошейному відділі виникає:
137. Для повного поперечного ураження спинного мозку на рівні шийного потовщення характерно:
138. При повному поперечному ураженні спинного мозку в грудному відділі /ТhІІІ - ТhХІІ/ спостерігається:
139. До ознак повного поперечного ураження спинного мозку на рівні поперекового потовщення відносяться:
140. До ознак ураження епіконуса спинного мозку відносяться:
141. При ураженні конуса спинного мозку виникає:
142. До ознак ураження кінського хвоста відносяться:
143. Сегменти, що інервують шийну мускулатуру:
144. Мускулатуру верхніх кінцівок інервують сегменти:
145. Мускулатуру тулуба інервують сегменти:
146. Діафрагму інервують сегменти:
147. М'язи, що випрямляють хребет, інервують сегменти:
148. М'язи нижніх кінцівок інервують сегменти:
149. Периферичний параліч внаслідок ураження клітин передніх рогів виникає при:
150. Периферичний параліч у результаті ураження клітин передніх рогів виникає при:
151. З чим граничить довгастий мозок:
152. На вентр. і бічній поверхні довгастого мозку розташовані:
153. На дорсальній поверхні довгастого мозку розташовані:
154. Які доцентрові провідні шляхи проходять через довгастий мозок:
155. Які відцентрові провідні шляхи проходять через довгастий мозок:
156. Ядра яких черепних нервів розташовані в довгастому мозку:
157. Ядра яких черепних нервів розташовані в довгастому мозку:
158. Які ядра, крім черепних нервів, знаходяться в довгастому мозку:
159. Які життєво важливі центри розташовані в довгастому мозку і до якої частини вегетативної нервової системи вони відносятьсяі
160. У хворого порушення смаку на задній третині язика, втрата чутливості глотки і задньої третини язика, утруднення при ковтанні твердої їжі. Що ураженоі
161. До функції язикоглоткового нерва відноситься:
162. У хворого часті приступи смикаючого болю у мигдалику, у корені язика, вусі, глотці, що супроводжуються слинотечею, особливо при їжі, розмові, ковтанні. Що цеі
163. Гіпогевзія /агевзія/ виникає при ураженні:
164. Парагевзія виникає при патологічному вогнищі в:
165. Блукаючий нерв має волокна:
166. Параліч голосової зв'язки виникає при ураженні:
167. До ознак одностороннього ураження блукаючого нерва відносяться:
168. При двосторонньому ураженні блукаючого нерва виникає:
169. До ознак ураження блукаючого нерва не відноситься:
170. Порушення ковтання при ураженні блукаючого нерва проявляється:
171. При порушенні ковтання уражені:
172. При осиплості голоса уражені:
173. До каудальної групи відносяться:
174. Функція під'язичного нерва:
175. До ознак глоссоплегії відносяться:
176. При односторонноьму ураженні ядра під'язичного нерва виникає:
177. Бульбарний параліч виникає при:
178. Псевдобульбарний параліч виникає при:
179. До ознак бульбарного паралічу відноситься:
180. До ознак бульбарного паралічу не відноситься:
181. Характерні ознаки псевдобульбарного паралічу:
182. До ознак псевдобульбарного паралічу не відноситься:
183. Для ураження ядра ХІІ пари черепних нервів характерно:
184. Для ураження корінця додаткового нерва характерно:
185. Гомолатеральний параліч м'язів язика, контрлатеральний геміпарез - це:
186. Гомолатеральний периферичний параліч половини язика, м'якого піднебіння і голосової зв'язки, контрлатеральна геміплегія - це:
187. Дисфагія, дизартрія, гомолатеральна геміанестезія обличчя, с.Горнера, гомолатеральна мозочкова дисфункція, ністагм, контрлатеральна геміанестезія тулуба - це:
188. Дисфагія, дизартрія, дисфонія, атрофія і фасцикулярні посмикування м'язів язика, втрачений глотковий рефлекс - це:
189. Дисфагія, дизартрія і часта втрата емоційного контролю - це:
190. Найбільш часті причини розвитку синдрому Валлєнберга-Захарченко:
191. Характерні риси інтрамедулярного бульбарного синдрому:
192. Характерні ознаки екстрамедулярного бульбарного синдрому /бульбарного поліневрита/:
193. У хворого із паратонзилярним абсцесом справа утруднене ковтання, гіпалгезія м'якого піднебіння глотки і гортані справа, справа же парез м'якого піднебіння, гортані, голос. зв'язки, грудинно-ключично-сосцевидного м'яза. Де вогнище
194. Гомолатерально парез м'язів м'якого піднебіння, глотки, язика, голосової зв'язки, трапецієподібної і грудинно-ключично-сосцевидного м'яза, контрлатерально - центральний геміпарез, це:
195. До ознак ураження ретикулярної формації мозкового стовбура відносяться:
196. Ураження додаткового нерва буває при:
197. Ураження під'язичного нерва спостерігається при:
198. Ураження блукаючого нерва буває при:
199. Подразнення блукаючого нерва буває при:
200. Параліч голосової зв'язки - ураження поворотного нерва буває при:
201. Псевдобульбарний параліч спостерігається при:
202. Ядра яких черепних нервів розташовуються у мосту мозку:
203. Ознаки ураження рухового ядра трійчастого нерва:
204. Тризм спостерігається при:
205. Невралгія трійчастого нерва:
206. Для невралгії трійчастого нерва характерно:
207. Лицьовий параліч може бути при:
208. Сегментарні зони анестезії /по Зельдеру/ виникають при ураженні:
209. До ознак ураження ядра лицьового нерва відносяться:
210. Правобічний лагофтальм, симптом Белла, із цієї ж сторони відсутні скорочення м'язів обличчя /брови, чола, щоки, рогу рота/. Який характер паралічу м'язів обличчя
211. Рухові ядра яких черепних нервів мають двосторонні зв'язки з корою:
212. Внутрішнє коліно лицьового нерва розташоване в:
213. Зовнішнє коліно лицьового нерва розташоване в:
214. Синдром Ханта спостерігається при ураженні:
215. "Велика гусяча лапка" відноситься до системи:
216. "Мала гусяча лапка" відноситься до системи:
217. Прозопоплегія справа, геміпарез зліва - це:
218. Периферичний параліч мімічних м'язів і зовнішнього прямого м'яза ока /із збіжною косоокістю/ справа, лівосторонній геміпарез - це:
219. Лицьовий геміспазм справа, центральний геміпарез зліва - це:
220. Рецидивуюче ураження лицьового нерва у сполученні із значними набряками обличчя /верхньої губи/ і складчастим язиком - це:
221. Прозоплегія із сухістю ока, зниженням слуху і болем в обличчі справа, горизонтальний ністагм, дисметрія справа, втрата смаку на передніх 2/3 язика виникає при:
222. Прозоплегія, біль у вусі і всієї половини обличчя, герпетичні висипання в зовнішньому слуховом проході, на вушній раковині, барабанній перетинці і відповідній половині язика виникає при:
223. Біль і герпетичні висипання на обличчі, кератит, різка болючість тригеминальних точок виникає при:
224. Прозопоплегія, сухість ока, глухота, втрата смаку на передніх 2/3 язика виникає при ураженні лицьового нерва:
225. Прозоплегія, сухість ока, гіперакузія, втрата смаку на передніх 2/3 язика виникає при ураженні лицьового нерва в:
226. Прозоплегія, сльозотеча, гіперакузія, втрата смаку на передніх 2/3 язика виникає при ураженні лицьового нерва в:
227. Прозоплегія, сльозотеча, порушення смаку на передніх 2/3 язика виникає при ураженні лицьового нерва в:
228. Прозоплегія і сльозотеча виникають при ураженні лицьового нерва в:
229. До ознак центрального паралічу мімічних м'язів відносяться:
230. Тригемінальну невралгію необхідно диференціювати з:
231. Тригемінальну невралгію необхідно диференціювати з:
232. Односторонній периферичний параліч м'язів обличчя буває при:
233. Односторонній периферичний параліч м'язів обличчя буває при:
234. Двосторонне ураження лицьового нерва виникає при:
235. Назвіть ядра слухового аналізатора:
236. Де розташовані ядра слухового аналізатора:
237. Назвіть ядра вестибулярного нерва:
238. Де виходить слуховий нерв із мозкуі
239. Латеральна петля закінчується:
240. Односторонній розлад слуху виникає при ураженні:
241. При односторонньому ураженні латеральної петлі виникає:
242. При односторонньому ураженні внутрішніх колінчатих тіл виникає:
243. При односторонньому ураженні звивини Гешля, верхньої скроневої звивини виникає:
244. Негативний симптом Рінне свідчить про:
245. Позитивний симптом Рінне свідчить про:
246. Латералізація сприйняття звука в здорову сторону при пробі Вебера свідчить:
247. Латералізація сприйняття звука в хвору сторону при пробі Вебера свідчить:
248. Якщо різко знижене сприйняття низьких тонів /шепітна мова/, значить гіпоакузія пов'язана з ураженням:
249. При ураженні вестибулярного аналізатора виникає:
250. Волокна від вестибулярних ядер йдуть:
251. Для вестибулярної атаксії характерно:
252. З порожнини черепа відвідний нерв виходить через:
253. До ознак ураження відвідного нерва відноситься:
254. Ураження відвідного нерва виникає при:
255. Де розташовується мозочокі
256. Ураження мозочка супроводжуються розладом:
257. До ознак ураження мозочка відноситься:
258. У мозочковій системі існують перехрести:
259. При ураженні мозочка мозочкові порушення спостерігаються на:
260. При ураженні червоного ядра екстрапірамідні і мозочкові порушення виникають на:
261. До ознак ураження мозочка відносяться:
262. Форми атаксій:
263. При ураженні черв'яка мозочка виникає:
264. При ураженні півкулі мозочка:
265. Для сенситивної атаксії характерно:
266. Сенситивна /задньостовпова/ атаксія виникає при ураженні:
267. При ураженні медіальної петлі сенситивна атаксія супроводжується:
268. Таламічний варіант сенситивної атаксії супроводжується:
269. Корковий варіант сенситивної атаксії може супроводжуватись:
270. Розлад координації переважає при ураженні:
271. Розлад рівноваги переважає при ураженні:
272. Вестибулярна атаксія виникає при ураженні:
273. Основні прояви хвороби Мен'єра:
274. Лобова атаксія характеризується:
275. "Лисяча хода" характерна для:
276. Мозочкова атаксія виникає при:
277. До середнього мозку відносяться:
278. Горби чотиригорбикового тіла зі спинним мозком пов'язані:
279. Як називається перехрест тектоспинального шляхуі
280. У підставі ніжок мозку проходять шляхи:
281. У ніжці мозку розташовані:
282. Ядра окорухового нерва розташовані на рівні:
283. Ядра блокового нерва розташовані на рівні:
284. До системи окорухового нерва відносяться:
285. До ознак ураження окорухового нерва відноситься:
286. Внутрішня офтальмоплегія спостерігається при ураженні:
287. Зовнішня офтальмоплегія виникає при ураженні:
288. Повна офтальмоплегія виникає при ураженні:
289. Ураження окорухового нерва виникає при:
290. Гомолатеральна офтальмоплегія, контрлатеральний геміпарез - це:
291. Гомолатеральна офтальмоплегія, контрлатерально інтенційний тремор і атетоідні рухи кінцівок це:
292. Гомолатеральний лицьовий параліч, контрлатеральний геміпарез - це:
293. Параліч погляду на стороні лицьового паралічу, контрлатеральний геміпарез - це:
294. Ізольований параліч блокового нерва:
295. При реакції зіниць Арджілл-Робертсона спостерігається:
296. Внутрішня офтальмоплегія розвивається при ураженні:
297. Зовнішня офтальмоплегія розвивається при ураженні:
298. Альтернуючі синдроми Вебера, Бенедикта, Фуа, Клода відносяться до:
299. Альтернуючі синдроми Мійар-Гублера, Фовілля, Гасперіні відносяться до:
300. Альтернуючі синдроми Джексона, Авелліса, Шмідта відносяться до:
301. Задній подовжній пучок починається від:
302. Симптоми ураження заднього подовжнього пучка виникають при:
303. Зміна зору при ураженні заднього подовжнього пучка:
304. Осередок ураження при порушенні співдружніх рухів очей догори та додолу:
305. Вертикальний парез погляду, порушення конвергенції очних яблук, частковий двосторонній птоз - це:
306. Відхилення очного яблука донизу і досередини на стороні вогнища, а на іншій стороні - догори і назовні - це:
307. До проміжного мозку відносяться:
308. На клітинах ядер зорового горба закінчуються:
309. Функціональне значення зорового горба:
310. При ураженні зорового горба контрлатерально вогнища спостерігається:
311. При подразненні і частковому ураженні зорового горба виникає:
312. Головні утворення гіпоталамічної області:
313. До основних фізіологічних функцій гіпоталамічної області відносяться:
314. Гіпоталамічна область складає:
315. У латеральних колінчатих тілах закінчуються:
316. У медіальних колінчатих тілах закінчуються:
317. Центр поєднаного повороту голови й очей в протилежну сторону знаходиться:
318. Центр Брока знаходиться:
319. При ураженні центру Брока виникає:
320. При ураженні центру Верніке виникає:
321. Центр Верніке знаходиться:
322. Зорова агнозія або "щиросердечна сліпота" виникає при ураженні:
323. Амнестична афазія виникає при ураженні:
324. Аграфія виникає при ураженні:
325. Алексія виникає при ураженні:
326. Апраксія з двох сторін у "правші" виникає при ураженні:
327. Втрата спроможності робити складні цілеспрямовані дії при відсутності паралічу і інкоординації рухів - це:
328. Астереогнозія виникає при ураженні:
329. Невпізнання предмета надотик /із закритими очима/ це:
330. Неусвідомлення свого дефекту /паралічу/ це:
331. Розлад схеми тіла, невпізнання частин власного тіла - це:
332. Відчуття наявності пододаткових кінцівок і зайвих частин тіла - це:
333. Псевдоастереогноз виникає при ураженні:
334. Аутотопагнозія, анозогнозія, псевдополімелія виникають при ураженні:
335. Апраксія в лівій руці /у "правші"/ виникає при ураженні:
336. Нюхові і смакові галюцинації виникають при ураженні:
337. Хворий /"правша"/ розуміє звернену до нього мову, але не може говорити. Де вогнищеі
338. Хворий /"правша"/ багато і неправильно говорить, не розуміє зверненої промови. Де вогнищеі
339. Хворий скаржиться на те, що періодично бачить "блискітки, іскри, зірки". Де вогнищеі
340. У хворого періодичні судомні напади починаються з клонічних судом у лівій нозі, потім у всій половині тіла. Де вогнищеі
341. У хворого періодичні судомні напади починаються з клонічних судом у лівій нозі, потім у всій половині тіла. Як називаються такі нападиі
342. У хворого зниження пам'яті і критики до свого стану, неохайність, ейфорія, морія, хапальний рефлекс Янішевського, астазія-абазія, центр. геміпарез. Де вогнище?
343. Порушення нюху на стороні вогнища і синдром Фостера-Кеннеді характерний для ураження:
344. Первинна атрофія зорового нерва на стороні вогнища, застійний диск зорового нерва на протилежній стороні характерний для:
345. Судомні напади в хворого починаються з повороту голови й ока вліво, надалі судоми генералізуються. Де вогнищеі
346. Геміпарестезія з гіперпатією, аферентний парез, астереогнозія, анозогнозія, апраксія можуть виникати при ураженні:
347. Хворий знає призначення предметів, але не може їх назвати, мова його бідна, іменниками. Як називається симптом?
348. Сенсорна афазія, слухові галюцинації, епілептичні напади, стан "ніколи не баченого", "ніколи не чутого" можуть розвиватися при:
349. Альтернуючий синдром "верхній Вебер" виникає:
350. Синдром "верхній Вебер" свідчить:
351. Невпізнання звуків /гавкіт собаки, стукіт годинника, дзенькіт ключів/ характерно для:
352. Симптоми ураження внутрішньої поверхні потиличної частки:
353. Верхня квадрантна геміанопсія спостерігається при ураженні:
354. Нижня квадрантна геміанопсія спостерігається при ураженні:
355. Ознаки ураження зовнішньої поверхні потиличної частки:
356. Заднє адверсивне поле знаходиться:
357. Коркова проекційна область нюхового аналізатора розташована:
358. Медіобазальні частини півкуль відносяться до:
359. Морфологічний субстрат, що складає головну частину лімбічної системи:
360. Основні функції лімбічної системи:
361. Внутрішня капсула складається з:
362. Утворення, між якими проходять шляхи, що складають внутрішню капсулу:
363. Переднє стегно внутрішньої капсули складають шляхи:
364. Коліно внутрішньої капсули складають шляхи:
365. Заднє стегно внутрішньої капсули складають шляхи:
366. Для ураження внутрішньої капсули характерно:
367. Чи будуть зміни слуху при ураженні внутрішньої капсули:
368. До периферичної частини нюхового аналізатора умовно відносяться:
369. До центральної частини нюхового аналізатора умовно відносяться:
370. Види неврогенних розладів нюху:
371. Розлади нюху, що складають кількісні зміни:
372. Розлади нюху, що складають якісні зміни:
373. Одностороня аносмія виникає при ураженні:
374. Зоровий нерв це:
375. Зоровий нерв виходить із порожнини черепа через:
376. Сhіаsmа орtісоrиm - це перехрест зорових волокон:
377. Зорові волокна після перехреста утворять:
378. Зоровий тракт підходить до:
379. Зорова променистість закінчується:
380. Для ураження зорового нерва характерні зміни:
381. Для скотоми характерно порушення:
382. Геміанопсія виникає при ураженні:
383. При ураженні якого утворення виникає гомонімна геміанопсія?
384. Гетеронімна бітемпоральна геміанопсія виникає при ураженні:
385. При бурхливо наростаючій внутрішньочерепній гіпертензії можуть виникнути:
386. Характерні ознаки застійного диска зорового нерва:
387. Характерні ознаки неврита зорового нерва:
388. Характерні ознаки первинної атрофії зорового нерва:
389. До атрофії зорового нерва можуть призвести:
390. Локальні зміни зорового аналізатора при ураженні дорзальної поверхні кори потиличної частки:
391. Екстрапірамідну систему складають:
392. Роль екстрапірамідної системи - це забезпечення:
393. Утворення кінцевого мозку, що відносяться до екстрапірамідної системи:
394. Утворення проміжного мозку, що відносяться до екстрапірамідної системи:
395. З точки зору еволюції сочеподібне ядро ділиться на:
396. Смугасте тіло складають:
397. Палідарну систему складають:
398. Яке головне аферентне утворення, що зумовлює функцію стриопалідарної системиі
399. Ядерні утворення середнього мозку, що відносяться до екстрапірамідної системи:
400. Еферентні шляхи екстрапірамідної системи закінчуються на:
401. Екстрапірамідні утворення в довгастому мозку:
402. Розлади при ураженні екстрапірамідної системи:
403. Для ураження неостриарної системи характерний:
404. Для ураження палидарної системи характерний:
405. Які біологічно складні рефлекси забезпечує підкіркаі
406. Симптоми гіпертонічно-гіпокінетичного синдрому:
407. Характеристика палідарного м'язового тонусу:
408. Гіпертонічно-гіпокінетичений синдром виникає при ураженні:
409. Гіпотонічно-гіперкінетичний синдром виникає при ураженні:
410. Бідність рухів при ураженні палидарної системи характеризується:
411. Характерні ознаки зміни мови при ураженні палідарної системи:
412. Які фізіологічні сінкінезії зменшуються або зникають при ураженні палеостріатумаі
413. Синоніми синдрому палідарного ураження:
414. Які основні риси ураження стріарного відділуі
415. Які типи гіперкінезів виникають при ураженні стріатум?
416. Характерні риси хореїчних гіперкінезів:
417. Які характерні риси гемібалізмуі
418. Гемібалізм виникає при ураженні:
419. Причини ураження Луїсового тіла:
420. Швидкі безладні скорочення різноманітних м'язів без вираженого локомоторного ефекту - це:
421. Характерні риси торсіонного спазму:
422. Характерні ознаки локалізованого спазму:
423. Розвиток синдрому паркінсонізму характерний для:
424. Загальні прояви екстрапірамідних гіперкінезів:
425. Гіпотонічно-гіперкінетичний синдром спостерігається при:
426. Повільні тонічні "червоподібні" рухи в пальцях рук характерні для:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів