Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


118. Терапевтична стоматологія (спеціаліст)

6. "Хвороби слизової оболонки роту"


650. Змiни епiтелiю СОПР, що характеризують порушення зроговiння:
651. Змiни епiтелiю СОПР, що характеризують порушення зроговiння:
652. Змiни епiтелiю СОПР, що характеризують порушення зроговiння:
653. До ексудативних змiн в епiтелiї СОПР належать:
654. До ексудативних змiн в епiтелiї СОПР належать:
655. До ексудативних змiн в епiтелiї СОПР належать:
656. До ексудативних змiн в епiтелiї СОПР належать:
657. До ексудативних змiн в епiтелiї СОПР належать:
658. До ексудативних змiн в епiтелiї СОПР належать:
659. До ексудативних змiн в епiтелiї СОПР належать:
660. До гiпертрофiчних змiн в епiтелiї СОПР належать:
661. До гiпертрофiчних змiн в епiтелiї СОПР належать;
662. До первинних елементiв належать:
663. До первинних елементiв належать:
664. До первинних елементiв належать:
665. До первинних елементiв належать:
666. До первинних елементiв належать:
667. До первинних елементiв належать:
668. До первинних елементiв належать:
669. До первинних елементiв належать:
670. Вторинними елементами вважають:
671. Вторинними елементами вважають:
672. Вторинними елементами вважають:
673. Вторинними елементами вважають:
674. Вторинними елементами вважають:
675. Вторинними елементами вважають:
676. Вторинними елементами вважають
677. Вторинними елементами вважають:
678. Вторинними елементами вважають:
679. Виникненню лейкоплакiї СОПР сприяють:
680. Iнфекцiйне захворювання, за якого лейкоплакiя з"являється як симптом або синдром:
681. Iнфекцiйне захворювання, за якого лейкоплакiя з"являється як симптом або синдром його:
682. Iнфекцiйне захворювання, за якого лейкоплакiя 3"являється як симптом або синдром його:
683. Кератоз та гiпертрофiю протокiв малих слинних залоз на слизовiй оболонцi пiднебiння виявляють при формi лейкоплакiї
684. Некротичне ураження СОПР, що розвивається внаслiдок судинних i трофiчних порушень, спричинених анаеробно-клостридiальною iнфекцiєю:
685. Наявнiсть щiльних брудно-сiрих плiвок на слизовiй оболонцi зiва, мигдаликiв, яснах, язицi. Характерний солодкуватий запах, збiльшення i болючiсть пiдщелепних лiмфовузлiв бувають при:
686. Захворювання СОПР, яке не належить до групи травматичних уражень
687. Поява некротичної ангiни одночасно з висипкою на шкiрi, "малиновий" язик, трiщини на губах дають пiдставу поставити дiагноз:
688. На СОПР i червонiй облямiвцi губiв у бiльшостi випадкiв розвивається рак:
689. Захворювання алергiчної природи, що має гострий циклiчний перебiг, схильне до рецидивiв, проявляється полiморфiзмом висипань на СОПР та шкiрi:
690. Одним iз симптомiв дифузного нейродермiту є хейлiт:
691. Якi ознаки дозволяють вiдрiзнити пухирчатку вiд пемфiгоїда?
692. Що лежить в основi класифiкацiї захворювань СОПР М.Ф.Данилевського i спiвавт. /1998/
693. Оптимальна комбiнацiя лiкувальних заходiв при плоскiй формi лейкоплакiї
694. Внутрiшньоепiтелiально або субепiтелiально локалiзуються
695. Iнфiльтративний елемент ураження
696. Порожнинний елемент ураження
697. Лусочка, кiрка, налiт - це утворення
698. Первинний елемент ураження
699. Первинний елемент ураження
700. Первинний елемент ураження
701. Первинний елемент ураження
702. Вторинний елемент ураження
703. Вторинний елемент ураження
704. Вторинний елемент ураження
705. Вторинний елемент ураження
706. Лiнiйний дефект тканини
707. Пiсля гоєння афти залишається
708. Топографiя виразки
709. Дефект слизової оболонки порожнини рота в межах епiтелiального шару - це
710. Обмежена змiна кольору слизової оболонки
711. Дегенеративнi змiни клiтин шипуватого шару, що супроводжуються розплавленням мiжклiтинних зв"язкiв - це
712. При якому патологiчному процесi в слизовiй оболонцi рота клiнiчно визначається симптом Нiкольського
713. Патологiчний процес у слизовiй оболонцi рота, що не порушує процесу зроговiння епiтелiю
714. Патологiчний процес у слизовiй оболонцi рота, що порушує процес зроговiння епiтелiю
715. Неспецифiчна резистентнiсть слизової оболонки рота визначається за методом
716. Найбiльшою здатнiстю до фагоцитозу в порожнинi рота володiють клiтиннi елементи кровi
717. Реакцiя органiзму на фiзiологiчнi подразники, що не вiдповiдає нормi, проявляється у дитячому вiцi i належить до аномалiй конституцiї
718. Гостра механiчна травма можлива в разi
719. Клiнiчнi прояви гострої механiчної травми
720. При гострiй травмi передусiм потрiбно
721. Хронiчна механiчна травма нiколи не проявляється у виглядi
722. При декубiтальнiй виразцi в типових випадках виявляються
723. До виникнення коагуляцiйного некрозу СО /який проявляється наявнiстю щiльної плiвки бурого, жовтого або сiро-бiлуватого кольору при вираженому запаленнi/ призводить опiк:
724. До виникнення колiквацiйного некрозу СО /глибокий некроз всiх шарiв слизової оболонки, пiсля вiдторгнення некротизованих тканин оголюються болючi виразки/ призводить опiк:
725. При опiках, спричинених кислотами, використовують:
726. При опiках, спричинених кислотами, використовують:
727. Характер регiонарних лiмфатичних вузлiв при декубiтальнiй виразцi
728. Характер регiонарних лiмфовузлiв при раковiй виразцi
729. Для диференцiальної дiагностики ракової виразки з декубiтальною проводять дослiдження
730. Симптоматичне лiкування виразки нез"ясованої етiологiї проводять протягом
731. При лiкуваннi травматичної ерозiї призначають препарати
732. Епiтелiзуючi препарати застосовують для лiкування таких травматичних пошкоджень слизової оболонки рота
733. При опiках, спричинених кислотами, використовують:
734. При опiках, спричинених лугами, використовують:
735. Протеолiтичнi ферменти застосовують для обробки
736. При лейкоплакiї уражується
737. Етiологiчнi чинники лейкоплакiї
738. На лейкоплакiю хворiють переважно
739. Дуже рiдко лейкоплакiя спостерiгається у:
740. Улюбленi осередки локалiзацiї лейкоплакiї
741. Гiстологiчно при лейкоплакiї визначаються
742. Додатковий метод дослiдження для уточнення дiагнозу лейкоплакiї
743. Елемент ураження при простiй формi лейкоплакiї
744. Елементи ураження при верукознiй формi лейкоплакiї
745. Причини, що сприяють переходу простої форми лейкоплакiї в верукозну або ерозивну
746. Для простої форми лейкоплакiї не характернi
747. Скарги при ерозивнiй формi лейкоплакiї
748. Характернi для простої форми лейкоплакiї скарги
749. При верукознiй лейкоплакiї виявляють на слизовiй оболонцi рота
750. Верукозну форму лейкоплакiї диференцiюють з
751. Верукозну форму лейкоплакiї диференцiюють з
752. Ерозивну форму лейкоплакiї диференцiюють з
753. Просту форму лейкоплакiї диференцiюють з
754. Найменш небезпечна для злоякiсного переродження форма лейкоплакiї
755. Чи належить лейкоплакiя до передракових захворювань
756. До якої форми передраку належить лейкоплакiя
757. Пiд час встановлення дiагнозу злоякiсного новоутворення використовують
758. Не слiд вважати ознакою злоякiсної лейкоплакiї
759. Лiкувальнi заходи при простiй лейкоплакiї
760. Лiкувальнi заходи при верукознiй лейкоплакiї
761. Лiкувальнi заходи при ерозивнiй формi лейкоплакiї
762. Тривалiсть консервативного лiкування при ерозивнiй формi лейкоплакiї
763. Повний ефект вiд активного консервативного лiкування плоскої форми лейкоплакiї
764. Тривалiсть активного консервативного лiкування при верукознiй формi лейкоплакiї
765. При санацiї порожнини рота хворим на лейкоплакiю категорично протипоказано
766. Прояви лейкоплакiї за умови усунення подразника
767. Первинний елемент при вiрусному ураженнi слизової оболонки порожнини рота
768. Морфологiчний елемент, який нiколи не зустрiчається при гострому герпетичному стоматитi
769. В основi утворення пухирця лежить патологiчний процес
770. При герпетичному стоматитi пухирцi на слизовiй оболонцi локалiзуються в
771. Симптом Нiкольського при простому герпесi позитивний
772. Пiд час дослiдження матерiалу з ерозiй або пухирцiв при герпесi виявляють клiтини
773. При герпетичних ураженнях виявляють
774. Ознака, не характерна для герпетичного стоматиту
775. Для дiагностики герпетичного стоматиту використовують
776. Для дiагностики герпетичного стоматиту проводять
777. Пiдщелепний лiмфаденiт передує виникненню вiрусної iнфекцiї: в ротi
778. Гострий герпетичний стоматит проявляється
779. Пiсля гострого герпетичного стоматиту залишається стiйкий iмунiтет
780. Гострий герпетичний стоматит диференцiюють з
781. Оперiзуючий лишай диференцiюють за характером болю з
782. Клiнiчнi ознаки, що дозволяють диференцiювати герпангiну та гострий герпетичний стоматит
783. Ящур проявляється
784. Хронiчний рецидивуючий герпетичний стоматит проявляється
785. Обтяж. спадков. вiдносно герпесвiрусної iнфекцiї, частi гострi "простуднi" захворюв., хронiчнi недуги дихальн. системи, ураж. очей вiрусним кон'юнктивiтом чи блефаритом, наявнiсть подразн. слизової обол. - чинники ризику щодо виникнення
786. Ефективну дiю щодо профiлактики рецидиву герпетичного стоматиту виявляє
787. Латентна герпетична iнфекцiя може активiзуватися в разi
788. Призначення всередину противiрусних препаратiв показане при
789. Для обробки ерозiй в першi днi захворювання на гострий герпетичний стоматит застосовують мазь
790. До iмуностимуляторiв належать
791. До iмунодепресантiв належать
792. Ацикловiр, бонафтон, iнтерферон - препарати
793. Вiтамiн В1 в iн'єкцiях призначають при
794. Якi види мiкроорганiзмiв домiнуюь при виразково-некротичному гiнгiво-стоматитi Венсана
795. Фузобактерiї належать до
796. Характерний морфологiчний елемент при виразково-некротичному гiнгiво-стоматитi Венсана
797. Ознака, яка не є характерною для виразково-некротичного гiнгiво-стоматиту Венсана
798. Виразково-некротичний гiнгiво-стоматит диференцiюють з
799. Для симптоматичного виразкового гiнгiвiту /при лейкозi, агранулоцитозi/ не є характерним
800. Додатковий метод дослiдження, який застосовують для дiагностики виразково-некротичного гiнгiво-стоматиту Венсана
801. Для лiкування виразкового гiнгiво-стоматиту Венсана не слiд застосовувати препарати
802. Санацiю порожнини рота у хворих на виразково-некротичний гiнгiво-стоматит Венсана проводять
803. Методи фiзiотерапевтичного лiкування виразково-некротичного гiнгiво-стоматиту
804. Яка з форм пухирчатки має найтяжчий перебiг
805. Акантолiтичнi клiтини патогномонiчнi для справжньої пухирчатки
806. Виникнення пухирiв з геморагiчним вмiстом безпосередньо пiсля травми слизової оболонки рота у хворих iз серцево-судинною патологiєю, вiдсутнiсть ознак запалення навколо пухирiв i їх швидка епiтелiзацiя характернi для
807. Поява болючих пухирiв на мiсцi травми, швидка епiтелiзацiя ерозiй, що утворилися пiсля руйнування пухиря, характернi для
808. Рубцевi змiни на слизовiй оболонцi рота дає форма пухирчатки
809. Червоний плоский лишай зустрiчається переважно у
810. Основний морфологiчний елемент при червоному плоскому лишаї
811. Топографiя папули
812. Чи залишаються рубцевi змiни пiсля папули
813. Гiстологiчнi змiни епiтелiю, не характернi для червоного плоского лишаю
814. Червоний плоский лишай локалiзується в порожнинi рота переважно на слизовiй оболонцi:
815. Пiд час обстеження хворого на червоний плоский лишай проводять
816. Характернi скарги при типовiй формi червоного плоского лишаю
817. Характернi скарги при ерозивно-виразковiй формi червоного плоского лишаю
818. Наявнiсть бiлувато-рожевих або бiлувато-сiрих папул, що трохи пiдвищуються над рiвнем слизової оболонки порожнини рота, схильнi до зливання у виглядi мережива i локалiзуються в заднiх вiддiлах щiк, язика - характерна ознака
819. Типову форму червоного плоского лишаю треба диференцiювати з
820. Гiперкератотичну форму червоного плоского лишаю треба диференцiювати з
821. Ерозивно-виразкову форму червоного плоского лишаю треба диференцiювати 3
822. Трiада ознак /ерозивно-виразкова хвороба ЧПЛ, цукровий дiабет, гiпертонiя/ характерна для синдрому:
823. Лiкування при типовiй формi червоного плоского лишаю
824. Лiкування при виразково-ерозивнiй формi червоного плоского лишаю
825. Чи є протипоказанням до видалення нижнього зуба III ст. Рухомостi наявнiсть ерозiй, що довго не гояться, на слизовiй оболонцi щоки вiдповiдно до цього зуба при червоному плоскому лишаї
826. Чи може червоний плоский лишай злоякiсно перероджуватися
827. Клiнiчнi форми червоного плоского лишаю, схильнi до малiгнiзацiї
828. Вид грибiв при кандидозi
829. Гриб Кандида в нормi є флорою
830. Гриб Кандида розвивається у середовищi
831. На фонi зниження iмунологiчної реактивностi органiзму i мiсцевого iмунiтету дрiжджоподiбнi гриби можуть спричинити ураження СОПР
832. Працiвники консервної промисловостi , пенiцилiнового заводу, кондитерських пiдприємств частiше хворiють на
833. Сприяють виникненню кандидозу
834. Сприяють виникненню кандидозу
835. Для дiагностики кандидозу проводять
836. Зшкрiбок для дослiдження на наявнiсть грибiв беруть
837. Виявлення в бактерiологiчному препаратi одиничних клiтин гриба свiдчить про кандидоз
838. Матерiал для бактерiологiчного дослiдження беруть
839. Сухiсть в порожнинi рота, печiння слизової оболонки, посилення болю пiсля гострої iжi, надмiрний бiлий налiт i яскрава гiперемiя невкритих нальотом дiлянок слизової оболонки рота - характернi клiнiчнi ознаки
840. Хронiчний атрофiчний кандидоз треба диференцiювати з алергiчною реакцiєю на пластмасу
841. При кандидозному глоситi мiсцево призначають таблетки септефрилу для смоктання
842. Для лiкування плiснявки застосовують
843. Антибiотик протикандидозної дiї
844. Кандидозну заїду лiкують
845. Препарати для лiкування кандидозу
846. Засоби гiгiєни, якi використовують при кандидозi
847. Помилка, якої припустилися при лiкуваннi хворого на кандидоз
848. Для лiкування кандидозу не треба застосовувати
849. Елемент ураження при хронiчному рецидивуючому афтозному стоматитi
850. Типова локалiзацiя АФТ при хронiчному рецидивуючому афтозному стоматитi
851. Причиною хронiчного рецидивуючого афтозного стоматиту може бути
852. Клiнiчнi ознаки хронiчного рецидивуючого афтозного стоматиту
853. Хронiчний рецидивуючий афтозний стоматит треба диференцiювати з
854. Групи препаратiв, якi використовують для лiкування хронiчного рецидивуючого афтозного стоматиту
855. Для лiкування хронiчного рецидивуючого афтозного стоматиту застосовують
856. Хронiчний рецидивуючий афтозний стоматит пiддається лiкуванню легко
857. Прогноз при хронiчному рецидивуючому афтозному стоматитi
858. У перiод ремiсiї хронiчного рецидивуючого афтозного стоматиту проводять
859. У перiод ремiсiї хронiчного рецидивуючого афтозного стоматиту проводять
860. Рiзко виражена афтозна висипка на слизовiй оболонцi порожнини рота, рецидивуючий папiон-iрит,афтозно-виразкова висипка на зовнiшнiх статевих органах, патергiя шкiри щодо травм - це
861. На глосодинiю частiше хворiють
862. Загальнi чинники, що сприяють розвитку глосодинiї
863. Мiсцевi чинники, що сприяють розвитку глосодинiї
864. Глосодинiя - захворювання з переважанням порушень нервової системи
865. При глосодинiї палiння СОПР пiд час їди
866. При глосодинiї переважно уражається нервова система
867. Погiршення сну, плаксивiсть, канцерофобiя, фiксованiсть на своїх вiдчуттях - характернi скарги хворих
868. Хворий скаржиться на палiння в дiлянцi язика, нижньої губи, твердого пiднебiння i глотки. Пiд час огляду виявлена незначна атрофiя сосочкiв язика. Дiагноз
869. При глосодинiї нiколи не спостерiгається
870. Об'єктивнi змiни при глосодинiї
871. Методи дослiдження, якi застосовують при дiагностицi глосодинiї
872. Характер регiонарних лiмфовузлiв при глосодинiї
873. Серед клiнiчних ознак, що характернi для глосодинiї, назвiть указану помилково
874. Глосодинiю диференцiюють з
875. Для лiкування глосодинiї доцiльно застосовувати
876. Методи, якi застосовують для мiсцевого лiкування глосодинiї
877. Лiкувальнi заходи, якi застосовуються при глосодинiї
878. Фiзметоди, якi застосовуються при глосодинiї
879. Фiзметоди, якi застосовуються при глосодинiї
880. Патоморфологiчна ознака, характерна для багатоформної ексудативної еритеми
881. При багатоформнiй ексудативнiй еритемi пухирi утворюються
882. Симптом Нiкольського при багатоформнiй ексудативнiй еритемi
883. Для багатоформної ексудативної еритеми характернi
884. Багатоформна ексудативна еритема може проявитися iзольовано в порожнинi рота
885. При багатоформнiй ексудативнiй еритемi елементи ураження на шкiрi локалiзуються на
886. Ознаки багатоформної ексудативної еритеми
887. При дiагностицi багатоформної ексудативної еритеми провiдними є данi дослiджень
888. У гострий перiод багатоформної ексудативної еритеми пiд час обстеження хворого проводять
889. Багатоформну ексудативну еритему належить вiдносити до групи хвороб
890. Для багатоформної ексудативної еритеми характерна
891. Один з характерних елементiв ураження при багатоформнiй ексудативнiй еритемi
892. Характерний елемент ураження при багатоформнiй ексудативнiй еритемi
893. Характерний елемент ураження при багатоформнiй ексудативнiй еритемi
894. Характерний елемент ураження при багатоформнiй ексудативнiй еритемi
895. Який тип запалення превалює при багатоформнiй ексудативнiй еритемi
896. Для багатоформної ексудативної еритеми характерна картина кровi
897. У зшкребку з ерозiї при багатоформнiй ексудативнiй еритемi виявляють
898. У перiод ремiсiї багатоформноi ексудативної еритеми
899. При багатоформнiй ексудативнiй еритемi цикл розвитку хвороби триває
900. Найчастiше провокує розвиток багатоформної ексудативної еритеми
901. Залежнiсть характеру перебiгу багатоформної ексудативної еритеми вiд давностi захворювання
902. Багатоформну ексудативну еритему диференцiюють з
903. Токсико-алергiчний епiдермонекролiз, що проявл. тяжким загальн. станом, ураж. слизової оболонки рота i шкiри навколо очей, статевих органiв у виглядi опiкоподiбн. еритем з пухирями та ерозiями. Симптом Нiкольського рiзко позитивний. Це
904. Для лiкування токсико-алергiчної форми багатоформної ексудативної еритеми в гострий перiод не слiд призначати
905. У продромальний перiод багатоформної ексудативної еритеми призначають
906. Показання до призначення кортикостероїдiв при багатоформнiй ексудативнiй еритемi
907. Побiчнi симптоми кортикостероїдної терапiї нiколи не проявляються у виглядi
908. Раптове пiдвищення температури тiла, погiршення загального стану, масивнi крововиливи на слизовiй оболонцi й шкiрi, гiперплазiя i некроз ясен, лiмфаденiт, бiль в iнтактних зубах та щелепах - характернi клiнiчнi ознаки
909. Серед раннiх клiнiчних симптомiв гострого лейкозу в порожнинi рота нiколи не спостерiгаються
910. Пiд час пальпацiї виявленi збiльшенi пiдщелепнi, шийнi, потиличнi лiмфовузли. Яке дослiдження потрiбне передусiм
911. Анемiя, тромбоцитопенiя, лейкоцитоз, лейкемiчний провал, поява низькодиферецiйованих лейкоцитiв /гемоцито-, мiєлобластiв, ретикулярних клiтин/ - типова картина кровi при
912. Гострий лейкоз диференцiюють з
913. Тип агранулоцитозу, визначений помилково
914. Кольоровий показник кровi перевищує 1,0 при
915. Рiзке зниження рiвня гемоглобiну й кольорового показника при нормальному i незначно зниженому вмiстi еритроцитiв характерне для анемiї
916. При гiпохромнiй анемiї величина кольорового показника
917. При гiперхромнiй анемiї величина кольорового показника
918. Анемiя Аддiсона-Бiрмера може зумовлюватися
919. Першочергове дослiдження хворого з яскраво-червоним "полiрованим" язиком
920. Змiни, не характернi для В12 /фолiєво/-дефiцитної анемiї
921. Захворювання кровi, для якого характерним є Гентеровський язик
922. Наведений аналiз кровi /Нв-86 г/л, ер. - 2,4 х 10**12 /л, КП - 1,1, ретикулоцити - 2%, зустрiчаються мегалобласти/ характерний для анемiї
923. Анемiя, що характеризується рiзким зниженням кiлькостi еритроцитiв /до 1 х 10**12/л/, Нв та пiдвищенням кольорового показника /до 1,4-1,5/
924. Головнi заходи, якi застосовують для лiкування В12 /фолiєво/-дефiцитної анемiї в стадiї загострення
925. Анемiя, що характеризується еритролейкотромбоцитопенiєю
926. Виражена анемiя, лейкопенiя, тромбоцитопенiя в поєднаннi з виразково-некротичним гiнгiво-стоматитом можуть бути симптомами
927. Аналiз кровi /Нв-50 г/л, ер. - 1,6 х 10**12 /л, КП-1,2, ретикулоцити - 2%, лейкоцити - 1,6 х 10**9/л, тромбоцити - 30 х 10**9/л/ характерний для анемiї
928. Для якого захворювання кровi характернi: еритроцитоз /6-7 млн./, Нв - вiд 160 до 240 г/л, ШОЕ - 1-2 мм/год, тромбоцитоз /400-600 тис./
929. Симптом, характерний для еритремiї /хвороби Вакеза/
930. Форма гемофiлiї, що спостерiгається у чоловiкiв i жiнок
931. Форма гемофiлiї, зумовлена дефiцитом VIII чинника /антигемофiльного глобулiну/
932. Форма гемофiлiї, зумовлена дефiцитом IX чинника /кристмас-чинника/
933. До природженого геморагiчного дiатезу, етiологiчним чинником якого є вiдсутнiсть у кровi хворого антигемофiльного глобулiну А,В або С, належить
934. Найбiльш ефективний гемостатичний засiб при тромбоцитопенiчнiй пурпурi /хворобi Верльгофа/:
935. Хвороба Фiлатова-Пфейфера /iнфекцiйний мононуклеоз/ - це захворювання:
936. При наявностi яких симптомiв дiагностують "гальваноз"
937. Червонувато-цiанотичний вiдтiнок шкiри, особливо обличчя, долонь, цiаноз губiв, симптом Купермана /цiаноз м'якого i блiдiсть твердого пiднебiння/, тотальна гiперплазiя клiтинних елементiв кiсткового мозку /панцитоз/ характернi для
938. Виразково-некротичний стоматит у поєднаннi з вираженою блiдiстю шкiри i видимих слизових оболонок, пiдвищення температури, загальна слабкiсть, значне збiльшення лiмфовузлiв /шийних, пiдщелепних та iн./ Можуть бути проявом
939. Найхарактернiшi змiни в загальному аналiзi кровi при алергiї
940. Характернi змiни язика при гiпоацидному гастритi
941. Характернi змiни язика при гiперацидному гастритi
942. При виразковiй хворобi шлунка та дванадцятипалої кишки виявляють
943. Характернi змiни язика при хронiчному колiтi i ентероколiтi
944. За наявностi складчастого язика потрiбно
945. Застосування кератолiтичних засобiв показане при
946. Ромбоподiбний глосит може перебiгати у формi
947. Трiада ознак /стiйкий набряк губiв- макрохейлiт, парез лицьового нерва i складчастий язик/ характерна для
948. Найвiрогiднiшою теорiєю, що пояснює етiологiю синдрому Мiлькерсона-Розенталя, є
949. Дифузне запалення губiв з утворенням ерозiй, трiщин з ущiльненою основою, що виникає внаслiдок впливу на губи вiтру, температури, забрудненого пилом повiтря, пiдвищеної сухостi - хейлiт
950. Атопiчний хейлiт вiдносять до захворювань губiв
951. Одним iз симптомiв дифузного нейродермiту є хейлiт
952. Хронiчне, довготривале захворювання губiв, не схильне до ремiсiї або самовилiковування i здатне злоякiсно перероджуватися
953. Хiрургiчне усунення дiлянки ураження показане при хронiчному хейлiтi
954. Хейлiт Манганоттi характеризується появою на червонiй облямiвцi губiв
955. Рання дiагностика первинного сифiлiсу грунтується на даних
956. Первинний сифiлiс на слизовiй оболонцi порожнини рота проявляється як
957. Слизова оболонка порожнини рота уражується при вторинному сифiлiсi
958. Найрiдкiснiша форма вторинного сифiлiсу, що спостерiгається на слизовiй оболонцi рота - сифiлiд
959. Iнфекцiйна хвороба, що уражує порожнину рота i має чотири перiоди перебiгу - iнкубацiйний, первинний, вторинний i третинний
960. Перiод сифiлiсу, що триває в середньому 3-4 тижнi
961. Перiод сифiлiсу, що триває в середньому 6-7 тижнiв
962. Перiод сифiлiсу, що триває в середньому 3-5 рокiв
963. Перiод сифiлiсу, що триває десятки рокiв
964. Первинний шанкр при сифiлiсi диференцiюють з
965. Характер регiонарних лiмфатичних вузлiв при сифiлiсi рецидивному
966. Для папульозного сифiлiсу характернi
967. Третинний сифiлiс проявляється на слизовiй оболонцi рота у виглядi
968. Трiада Гетчiнсона /паренхiматозний кератит, гетчiнсонiвськi зуби, лабiринтна глухота/, навколоротовi рубцi, сiдлоподiбний нiс, шаблеподiбнi гомiлки, кисетоподiбнi першi моляри i iкла - характернi клiнiчнi ознаки сифiлiсу
969. Первинний елемент ураження при туберкульозному вовчаку слизової оболонки рота
970. Гiгантськi клiтини Пирогова-Лангганса виявляють при цитологiчному дослiдженнi
971. Метод дослiдження, який використовують при дiагностицi туберкульозного вовчака слизової оболонки порожнини рота
972. Метод дослiдження, який використовують при дiагностицi туберкульозного вовчака слизової оболонки порожнини рота
973. Симптом, характерний для туберкульозного вовчака слизової оболонки порожнини рота
974. При первинному туберкульозi слизової оболонки порожнини рота пiдщелепнi лiмфатичнi вузли
975. При туберкульозному вовчаку люпоми, розпадаючись, утворюють виразку 3
976. Для виразки при мiлiарно-виразковому туберкульозi характернi
977. При колiквативному туберкульозi /скрофулодермi/ виразка гоїться з утворенням рубця
978. Яка форма вторинного туберкульозу при ураженнi слизової оболонки порожнини рота перебiгає, як правило, на тлi негативних туберкулiнових проб
979. Первинний туберкульоз губiв i слизової оболонки порожнини рота перебiгає на тлi туберкулiнових реакцiй
980. Захворювання, спричинене ретровiрусом, з вибiрковим ураженням т-системи iмунiтету /лiмфоцити, т-лiмфоцити, х-макрофаги/ i нервових клiтин
981. Симптомокомплекс - збiльшення лiмфовузлiв, тривала гарячка, хронiчна дiарея, прогресуюче схуднення, хронiчнi гноячковi i запальнi ураження шкiри i слизових оболонок, пневмонiя, стiйка до звичайної терапiї - характерний для
982. Найiмовiрнiшi хвороби, якi проявляються появою в порожнинi рота кандидозу, виразково-некротичних процесiв, герпетичної висипки, м'якої лейкоплакiї, саркоми Капошi
983. Поява на слизовiй оболонцi порожнини рота саркоми Капошi характерна для
984. Для дiагностики СНIДу в порожнинi рота не iнформативнi
985. Якщо пiд час огляду хворого виникла пiдозра захворювання на СНIД, треба
986. Хвороба Фордайса - це
987. Головнi симптоми хвороби Ослера
988. Хвороба Ослера в порожнинi рота проявляється
989. Серед характерних симптомiв, що складають синдром полiморфної гамартоми /хвороби Каудена/, нiколи не спостерiгаються
990. При пiгментно-сосочковiй дистрофiї
991. При пiгментно-сосочковiй дистрофiї
992. Серед головних симптомiв, що характернi для синдрому Пейтца-Єгерса-Турена, не спостерiгається
993. Симптом, що не є характерним для гранульоматозу Вегенера
994. Меланоцитнi невуси
995. Симптом, що нiколи не спостерiгається серед головних симптомiв ангiдротичної ектодермальної дисплазiї
996. Реактивнiсть - це
997. Найвища реактивнiсть i резистентнiсть органiзму спостерiгається у вiцi
998. Iмунологiчну реактивнiсть вважають
999. Центральнi органи iмунної системи
1000. Центральнi органи iмунної системи
1001. Центральнi органи iмунної системи
1002. Периферичнi органи iмунної системи
1003. Периферичнi органи iмунної системи
1004. Периферичнi органи iмунної системи
1005. Головний чинник специфiчного антимiкробного захисту органiзму в порожнинi рота
1006. Неспецифiчнi чинники захисту слини
1007. Iмуноглобулiни, що мiстяться в порожнинi рота
1008. Iмуноглобулiни, що мiстяться в порожнинi рота
1009. Iмуноглобулiни, що мiстяться в порожнинi рота
1010. Головну захисну функцiю в порожнинi рота виконує
1011. Якi утворення слизової оболонки рота синтезують iмуноглобулiни а /IqA/?
1012. Клiтини, що беруть участь у iмуннiй вiдповiдi
1013. Клiтини, що беруть участь у iмуннiй вiдповiдi
1014. Клiтини, що беруть участь у iмуннiй вiдповiдi
1015. До обов'язкових тестiв при первинному iмунологiчному дослiдженнi не належать
1016. Не є проявом iмунної недостатностi
1017. Не поглиблюють iмунну недостатнiсть пiд час патогенетичного лiкування хронiчних хвороб медикаментознi препарати
1018. Колiквацiйний некроз тканин виникає у разi опiку
1019. Ступiнь розладiв у тканинах пiд дiєю термiчної, механiчної травми не залежить вiд
1020. Травмiвна дiя електроструму не залежить вiд
1021. Найбiльший опiр електричному струму має
1022. Найменший опiр електроструму має
1023. Найнебезпечнiше радiоактивне опромiнення сумарною дозою
1024. Доза радiоактивного опромiнення в рентгенах, що спричиняє гостру променеву хворобу


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів