Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


117. Радіологія-діагностика (спеціаліст)

4. "Рентгенодіагностика захворювань органів черевної порожнини і заочеревинного простору"


480. Верхня межа глотки знаходиться на рiвнi:
481. Перехiд глотки в стравохiд знаходиться на рiвнi:
482. Максимальна ширина стравоходу у разi тугого заповнення барiєвою суспензiєю:
483. Детальне вивчення стравоходу можливо в положеннi хворого:
484. Для найкращого виявлення складок слизової оболонки стравоходу хворого дослiджують:
485. Детальне вивчення складок слизової оболонки стравоходу можливо в положеннi хворого:
486. Перше фiзiологiчне звуження стравоходу знаходиться на рiвнi:
487. Друге фiзiологiчне звуження стравоходу знаходиться на рiвнi:
488. Третє фiзiологiчне звуження стравоходу знаходиться на рiвнi:
489. Четверте фiзiологiчне звуження стравоходу знаходиться на рiвнi:
490. Тонус стравоходу визначають:
491. В нормi в стравоходi спостерiгається:
492. Правобiчна аорта змiщує стравохiд:
493. Дослiдження стравоходу в умовах природної контрастностi застосовується для дiагностики:
494. Методика Iванової-Подобєд допомагає виявити:
495. Стiйке звуження просвiту стравоходу характерно для:
496. У разi ахалазiї кардiї просвiт стравоходу:
497. Звужена дiлянка у разi ахалазiї кардiї локалiзується:
498. Морфологiчнi симптоми езофагiту виявляються пiд час:
499. У разi хронiчного езофагiту складки слизової оболонки стравоходу:
500. Виразкова порожнина в стравоходi частiше локалiзується у сегментi:
501. Варикозне розширення вен стравоходу частiше локалiзується:
502. Хiмiчнi опiки стравоходу частiше уражають:
503. Тракцiйнi дивертикули стравоходу частiше виникають в сегментi:
504. Пульсiйнi дивертикули стравоходу виникають у результатi:
505. Стороннi тiла стравоходу частiше локалiзуються в:
506. Плоскi стороннi тiла розташовуються в стравоходi у площинi:
507. Для неускладненого пульсiйного дивертикулу стравоходу характерна форма:
508. Для дивертикулу стравоходу, ускладненого дивертикулiтом, характерно:
509. Яка доброякiсна пухлина стравоходу зустрiчається частiше:
510. Складки слизової оболонки у разi доброякiсних пухлин стравоходу:
511. У разi доброякiсних пухлин стiнка стравоходу на рiвнi пухлини:
512. Значне дифузне розширення стравоходу характерно для:
513. Для ендофiтної ракової пухлини стравоходу характерно:
514. Для екзофiтної ракової пухлини стравоходу характерно:
515. У разi ендофiтної ракової пухлини стравоходу рельєф слизової оболонки:
516. У разi екзофiтної ракової пухлини стравоходу рельєф слизової оболонки:
517. Туге заповнення склепiння шлунка барiєвою суспензiєю можливо в положеннi хворого:
518. Для тугого заповнення вихiдного вiддiлу шлунка барiєвою суспензiєю найвигiднiшим положенням хворого є:
519. Для вивчення складок слизової оболонки шлунка застосовується:
520. В рентгенiвському зображеннi контур малої кривини шлунка у нормi:
521. Перистальтика нормотонiчного шлунка починається на рiвнi:
522. Максимальна кiлькiсть перистальтичних хвиль у нормi водночас може досягати:
523. У разi функцiональних порушень шлунка за гiпертонiчним типом перистальтика починається на рiвнi:
524. У випадку функцiональних порушень шлунка за гiпотонiчним типом перистальтика починається на рiвнi:
525. У разi функцiональних порушень шлунка за гiпотонiчним типом спазми:
526. Для функцiональних порушень шлунка за гiпертонiчним типом характерна перистальтика:
527. Для функцiональних порушень шлунка за гiпотонiчним типом характерна перистальтика:
528. Для функцiональних порушень шлунка за гiпотонiчним типом характерна евакуацiя:
529. Для диференцiювання функцiональних порушень i морфологiчних змiн шлунка найефективнiша методика:
530. У разi надмiрного розвитку слизової оболонки шлунка його складки:
531. Найтиповiша локалiзацiя надмiрного розвитку складок слизової оболонки шлунка:
532. Надмiрний розвиток складок слизової оболонки шлунка необхiдно диференцiювати з:
533. У випадку хронiчного гастриту складки слизової оболонки шлунка:
534. У початковiй фазi розвитку хронiчного ригiдного антрального гастриту складки слизової оболонки пiлорусної частини шлунка:
535. Для хронiчного ригiдного антрального гастриту характерно:
536. В гострiй стадiї виразкової хвороби форма виразкової порожнини є:
537. Запальний вал навколо виразкової порожнини спостерiгається у стадiї:
538. Функцiональна конвергенцiя складок спостерiгається у разi виразкової хвороби у стадiї:
539. У разi виразкової хвороби шлунка рубцева конвергенцiя складок спостерiгається у стадiї:
540. У разi виразкової хвороби функцiональнi порушення шлунка за гiпертонiчним типом характернi для стадiї:
541. Надмiрний розвиток слизової оболонки шлунка слiд диференцiювати з:
542. У разi виразкової хвороби функцiональнi порушення шлунка за гiпотонiчним типом характернi для стадiї:
543. У разi виразкової хвороби функцiональнi порушення шлунка за змiшаним типом характернi для стадiї:
544. У разi рубцевої деформацiї тiла шлунка типу <пiскового годинника> евакуаторна функцiя:
545. Деформацiя типу <кисетного шлунка> виникає внаслiдок рубцювання виразки, що iснувала в:
546. Для якої деформацiї шлунка характерний залишок барiєвої суспензiї в ньому через 24 години пiсля її прийому:
547. Через 24 години пiсля прийому барiєвої суспензiї у шлунку хворого на декомпенсований стеноз виявляється:
548. Для виявлення вiльного газу в черевнiй порожнинi у разi перфорацiї виразки шлунка хворого доцiльно дослiджувати:
549. Для виявлення вiльного газу в черевнiй порожнинi у разi перфорацiї виразки шлунка хворого доцiльно дослiджувати в положеннi:
550. Для перфорацiї виразки шлунка характерною ознакою є:
551. У разi перфорацiї виразкової порожнини газовий пухир шлунка:
552. Характерна рентгенологiчна ознака пенетрацiї виразки шлунка:
553. У разi пенетрацiї виразки в пiдшлункову залозу виразкова порожнина:
554. У раннiй перiод росту ендофiтної форми раку шлунка складки слизової оболонки на рiвнi пухлини :
555. У разi екзофiтної форми раку шлунка складки слизової оболонки на рiвнi пухлини:
556. Симптом дефекту наповнення характерний для форми раку:
557. Як змiнюється перистальтика на рiвнi ураження у випадку ракової пухлини шлунка:
558. Пiсля якої операцiї на шлунку може виникнути синдром привiдної кишки?
559. Яке захворювання шлунка характеризується ригiднiстю складок слизової оболонки?
560. Рак шлунка вкрай рiдко уражає:
561. Рак шлунка найчастiше локалiзується на:
562. Який частина шлунка уражається раковою пухлиною зрiдка?
563. Найефективнiшою методикою визначення еластичностi склепiння шлунка є:
564. Множиннi дефекти наповнення 0, 5-1 см в дiаметрi правильної округлої форми з чiткими контурами i гладкою поверхнею на тлi незмiненої слизової оболонки є ознаками:
565. Одинокий дефект наповнення у шлунку розмiром 2 см i бiльше, неправильної округлої форми, з хвилястою поверхнею i широкою основою є ознакою:
566. Шлунок має збiльшений об'єм, вихiдний вiддiл подовжений i звужений, основа цибулини увiгнута, в пiлорусi i препiлорусному вiддiлi складки не простежуються, Ваш висновок:
567. Антральний вiддiл шлунка концентрично звужений, контури його нерiвнi, стiнки ригiднi, пiлорус зяяє, складки слизової оболонки не можна простежити, Ваш висновок:
568. Повне спорожнення тонкої кишки вiд барiєвої суспензiї у нормi настає через:
569. Яка методика найефективнiша для вивчення морфологiчних змiн товстої кишки?
570. Повне контрастування товстої кишки пiсля перорального прийому барiєвої суспензiї у нормi настає через:
571. Найiнформативнiша методика рентгенодiагностики хронiчного колiту:
572. Яка методика протипоказана у разi дослiдження хворих на неспецифiчний виразковий колiт?
573. Пiд час якого ускладнення виразкової хвороби виникає напруга передньої черевної стiнки?
574. Яке ускладнення може виникнути у хворих на неспецифiчний виразковий колiт у разi подвiйного контрастування товстої кишки пiд час iригоскопiї?
575. Виразкова порожнина в цибулинi дванадцятипалої кишки у гостру фазу захворювання має форму:
576. Для хронiчної виразки цибулини дванадцятипалої кишки найхарактернiшим є:
577. З яким захворюванням товстої кишки найчастiше необхiдно диференцiювати спазми в дiлянках анатомiчних сфiнктерiв?
578. Дивертикули дванадцятипалої кишки найчастiше виникають у:
579. Найтиповiша рентгенологiчна ознака злоякiсної пухлини дванадцятипалої кишки:
580. З якої частини кишечнику у бiльшостi випадкiв починається запальний процес у разi неспецифiчного виразкового колiту?
581. Пiд час хвороби Крона запальний процес найчастiше уражає :
582. Типова ознака хвороби Крона пiд час iригоскопiї:
583. Характерна ознака хвороби Крона пiд час iригоскопiї:
584. Найефективнiше положення хворого пiд час оглядової рентгеноскопiї у разi пiдозри на кишкову непрохiднiсть:
585. Рентгенологiчна ознака хвороби Крона пiд час ретроградного заповнення товстої кишки барiєвою суспензiєю:
586. Клiнична ознака, що дозволяє вiдрiзнити рак слiпої чи висхiдної ободової кишки вiд раку низхiдної чи сигмоподiбної ободової кишок?
587. Найхарактернiша ознака раку товстої кишки екзофiтного типу росту пiд час iригоскопiї:
588. У разi метастазування раку товстої кишки найчастiше уражаються:
589. Полiпи товстої кишки найчастiше локалiзуються у:
590. Найефективнiша методика рентгенологiчного дослiдження полiпiв товстої кишки:
591. Найтиповiшi змiни протокiв пiдшлункової залози у разi панкреатиту:
592. У разi пiдозри на об'ємний процес в пiдшлунковiй залозi рентгенологiчне дослiдження доцiльно починати з:
593. В якiй частинi пiдшлункової залози найчастiше локалiзується злоякiсна пухлина?
594. Яка вiдстань у нормостенiкiв мiж задньою поверхнею тiла шлунка i передньою поверхнею тiл поперекових хребцiв у нормi?
595. Яка побiчна рентгенологiчна ознака збiльшення об'єму пiдшлункової залози спостерiгається пiд час дослiдження шлунка в бiчнiй проекцiї?
596. Кут мiж поздовжнiми вiсями нирок:
597. Середнi розмiри довжини нирок на урограмi у дорослих:
598. Середнiй розмiр ширини нирок на урограмi у дорослих:
599. Рентгенологiчна методика, що дозволяє оцiнити функцiональний стан нирок:
600. Оптимальна концентрацiя контрастної речовини для проведення ретроградної пiєлографiї:
601. Оптимальна кiлькiсть мiлiлiтрiв контрастної речовини для ретроградної пiєлографiї:
602. Основний недолiк ретроградної пiєлографiї:
603. Основна перевага ретроградної пiєлографiї щодо внутрiшньовенної урографiї:
604. Методика, що дозволяє найбiльш детально визначити положення, форму i величину нирок:
605. Основна перевага внутрiшньовенної урографiї перед ретроградною пiєлографiєю:
606. Яка методика контрастування нирок найчастiше ускладнюється пiєлоренальним рефлюксом?
607. Антеградну пiєлографiю застосовують у разi:
608. Наявнiсть тiнi всього сечоводу на екскреторнiй урограмi вказує на:
609. Основна мета пiдготовки хворого до проведення внутрiшньовенної урографiї:
610. Якi кiстковi орiєнтири дозволяють бiльш певно визначити положення нирок?
611. Тiнь якої нирки на урограмi розташована вище у бiльшостi випадкiв?
612. Фiзiологiчне змiщення нирок щодо висоти тiла поперекового хребця:
613. Поздовжня вiсь нирки спрямована:
614. Перегини сечоводу характернi для:
615. Яка рентгенологiчна ознака порожнинної системи нирок характерна для набряково-iнфiльтративної фази хронiчного пiєлонефриту?
616. Яка рентгенологiчна ознака характерна для змiн порожнинної системи нирок в фазi рубцювання у разi хронiчного пiєлонефриту?
617. Найхарактернiша рання рентгенологiчна гострого пiєлонефриту:
618. Стеноз чи обтурацiя якого вiддiлу нирки найчастiше зумовлює гiдрокалiкоз?
619. Який тип будови мисочки ранiше спричиняє атрофiю ниркової паренхiми внаслiдок стiйкого порушення вiдпливу сечi?
620. Яка методика є провiдною у разi пiдозри на нефроптоз?
621. Про сечокам'яну хворобу на оглядовiй рентгенограмi свiдчить:
622. Оптимальна методика дiагностики сечокам'яної хвороби:
623. Концентрацiя рентгеноконтрастної речовини для висхiдної цистографiї:
624. Найiнформативнiша рентгенологiчна методика дiагностики аплазiї нирки:
625. Яка рентгенологiчна ознака спостерiгається на боцi ниркової колiки на висотi приступу?
626. Рiвень закупорки чи стенозу, що спричиняє двобiчну дилятацiю ниркових порожнин:
627. Найiнформативнiша методика для дiагностики ниркового папiлярного некрозу?
628. Оптимальною рентгенологiчною методикою для виявлення оклюзивних ниркових каверн є:
629. Яка рентгенологiчна ознака не характерна для гiпернефроїдного раку нирки?
630. Характерна рентгенологiчна ознака об'ємного утворення нирки у разi його поверхневої локалiзацiї в кiрковiй речовинi:
631. Характерна рентгенологiчна ознака об'ємного утворення нирки у разi його росту в бiк мозкової речовини?
632. Чим зумовленi додатковi згини сечоводу у разi об'ємного утворення нирки?
633. Чим зумовлене вiдхилення довгої вiсi нирки у разi її пухлини?
634. Характерна рентгенологiчна ознака пухлини мисочки:
635. Клiнiчна ознака, що вiдрiзняє гематурiю у разi пухлини:
636. Оптимальна методика для диференцiювання солiтарної кiсти вiд солiдного об'ємного утворення нирки :
637. Кiльцеподiбне звапнення в паренхiмi нирки бiльш характерне для:
638. Туберкульозне ураження частiше виникає:
639. Яка рентгенологiчна ознака характерна для туберкульозу сечоводу?
640. Який вид звапнення характерний для туберкульозних каверн?
641. Який вид звапнення характерний для сосочкового некрозу нирки?
642. Який вид звапнення характерний для розпаду злоякiсних пухлин нирки?
643. Який вид звапнення характерний для ниркового конкременту?
644. Який вид звапнення характерний для казеозного розпаду нирки /звапнена нирка/?
645. Яка рентгенологiчна ознака не характерна для туберкульозу сечового мiхура?
646. Яких розмiрiв пухлини сечового мiхура краще виявляються на пневмоцистограмi нiж на цистограмi?
647. Найiнформативнiша методика для визначення еластичностi стiнок сечового мiхура:
648. Осадкову пневмоцистографiю доцiльно застосувати у разi пiдозри на:
649. Найхарактернiша рентгенологiчна ознака ендофiтного раку сечового мiхура:
650. Найхарактернiша рентгенологiчна ознака екзофiтного раку сечового мiхура:
651. Яка стриктура уретри виникає пiсля iнструментальної травми?
652. Об'єм сiм'явиносного пухирця у нормi:
653. У разi якого захворювання органiв малого тазу найдоцiльнiша тазова артерiографiя?
654. Гiстеросальпiнгографiя не дає оптимальної дiагностичної iнформацiї у разi:
655. Гiстеросальпiнгографiя протипоказана у разi:
656. Основне показання застосування водорозчинних контрастних речовин для гiстеросальпiнгографiї:
657. Зображення яких органiв i структур можна отримати на оглядовiй рентгенограмi малого таза?
658. Який газ недоцiльно використовувати для пневмопельвiографiї?
659. На рiвнi яких хребцiв виявляється тiнь тiла матки?
660. У разi яких захворювань не змiнюється положення тiла матки?
661. Ознака однорогої матки на гiстеросальпiнгограмi:
662. Найтиповiша рентгенологiчна ознака туберкульозу маткової труби:
663. Рентгенологiчна ознака туберкульозу шийки матки:
664. Характерна ознака хронiчного неспецифiчного запалення матки i маткових труб на гiстеросальпiнгограмi:
665. Найiнформативнiша методика дослiдження у разi хорiонепiтелiоми:
666. Найхарактернiша ознака iнтрамуральних мiом на бiконтрастнiй гiнекограмi:
667. Який контингент жiнок частiше хворiє на рак тiла матки?
668. Найхарактернiшi рентгенологiчнi ознаки раку тiла матки:
669. Яка гiстологiчна форма позаорганних пухлин заочеревинного простору найчастiше зустрiчається у дiтей?
670. Яка позаорганна пухлина частiше локалiзується в крижово-куприковiй дiлянцi?
671. В якому вiцi у дiтей частiше зустрiчаються позаорганнi заочеревиннi пухлини?
672. Якi клiнiчнi прояви не типовi для злоякiсних неврогенних пухлин заочеревинного простору у дiтей?
673. В якiй частинi заочеревинного простору i малого таза частiше локалiзуються злоякiснi неврогеннi пухлини у дiтей?
674. У якi органи i тканини найчастiше метастазують злоякiснi невриноми?
675. В якому напрямку не вiдхиляються нирка i сечовiд у разi заочеревинних i позаорганних пухлин?


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів