Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


112. Стоматологія

6. "6. Терапевтична стоматологія"


871. Періодонтит - це:
872. Ширина періодонтальної щілини нормально функціонуючого зуба на нижній щелепі в середньому складає:
873. Ширина періодонтальної щілини нормально функціонуючого зуба на верхній щелепі в середньому складає:
874. У зв'язку з патологічним процесом чи може змінювати періодонт свою ширину ? :
875. Періодонт починає розвиватися:
876. Середні величини ширини періодонта не змінюються при:
877. Розвиток періодонта відбувається за рахунок:
878. Особливістю тканин періодонта є наявність:
879. По локалізації гранульоми розрізняють:
880. Періодонтит у переважній більшості випадків має походження:
881. Який шлях проникнення інфекції в періодонт переконливо не доведений ? :
882. Болі при гострому серозному періодонтиті:
883. Припухлість м'яких тканин при гострому серозному періодонтиті:
884. При гострому серозному періодонтиті зміни на рентгенограмі:
885. Болі при гострому гнійному періодонтиті:
886. Слизова оболонка альвеолярного відростка при гострому гнійному періодонтиті:
887. Чи з'являється набряк м'яких тканин при гострому гнійному періодонтиті? :
888. Чи страждає загальний стан хворого при гострому гнійному періодонтиті ? :
889. При гострому гнійному періодонтиті чи є зміни в аналізах крові хворого ? :
890. При гострому гнійному періодонтиті зміни на рентгенограмі:
891. Хронічні періодонтити розрізняють:
892. Симптоматика хронічного гранулюючого періодонтиту:
893. Симптоматика гострого гнійного періодонтиту:
894. Симптоматика хронічного гранулематозного періодонтиту:
895. Розміри гранульоми не перевищують:
896. Розміри кістогранульоми ? :
897. Помилки, що не належать до консервативного лікування періодонтитів:
898. У молочних зубах яка форма хронічного періодонтиту переважає ? :
899. У багатокореневих зубах у різних коренів молочного зуба чи можуть бути неоднакові форми хронічного запалення ? :
900. Гранулююча форма періодонтиту у дітей частіше, ніж у дорослих може супроводжуватися:
901. Гострий періодонтит рідше спостерігається в:
902. Загострення хронічного періодонтиту менше виражене в:
903. Для періодонтитів, що протікають у людей похилого віку нехарактерним є:
904. Реплантація і резекція верхівки кореня зуба не може бути використана у:
905. Який основний метод хірургічного лікування періодонтитів проводиться в людей похилого віку ? :
906. При ускладненні періодонтиту гострим серозним періоститом чи необхідно проводити періостотомію ? :
907. Антибактеріальна терапія в хворих з загостренням хронічного періодонтиту:
908. Реплантація зуба - це:
909. Гемісекція зуба - це:
910. Ампутація зуба - це:
911. Коронаро-радікулярна сепарація - це:
912. Показання до резекції верхівки кореня зуба - це:
913. Протипоказання до резекції верхівки кореня зуба - це:
914. Коли виникає остеоїдний тип зрощення настомленого зуба з альвеолою ? :
915. Періодонтальний тип зрощення настомленого зуба з альвеолою виникає при:
916. Періодонтально-фіброзний тип зрощення настомленого зуба з альвеолою виникає при:
917. Шляхи проникності емалі:
918. Структурні одиниці, не властиві дентину:
919. Чи є дентин живою тканиною?
920. У нормі звапненню в дентині піддаються колагенові волокна:
921. Відмінність між первинним і вторинним дентином:
922. Взаємовідношення між утворенням вторинного дентину і каріозного процесу:
923. Показники електроодонтометрії у здорових зубах:
924. Оптимальна норма вмісту фтору в питній воді:
925. Карієсрезистентні зони на поверхні бічних зубів:
926. Для виникнення каріозного процесу необхідно:
927. До місцевих карієсогенних чинників відносять:
928. До чинників ризику виникнення карієсу не варто відносити:
929. У ділянці білої каріозної плями виявлено:
930. Карієсрезистентність емалі визначається за допомогою:
931. Загальні чинники, що обумовлюють виникнення карієсу зубів:
932. Для гострого поверхневого карієсу характерно:
933. При середньому карієсі порожнина:
934. Морфологічні зміни, характерні для карієсу в стадії білої плями (початкового карієсу):
935. Поверхневий карієс диференціюють із:
936. Процеси підповерхневої демінералізації емалі при карієсі в стадії плями:
937. Ремінералізуюча терапія ефективна при карієсі в стадії плями у вигляді:
938. Hе використовують для ремінералізуючої терапії початкового карієсу:
939. Ураження бічної поверхні різців та іклів відноситься до:
940. Ураження карієсом сліпої ямки бічних різців відноситься до класу:
941. Порожнини, розташовані на контактних поверхнях премолярів і молярів, відносяться до класу:
942. Порожнини, розташовані на контактних поверхнях різців, іклів із зовнішнього кута і ріжучого краю, відносяться до класу:
943. Порожнини, розташовані на жувальній поверхні молярів, відносяться до класу:
944. Порожнини, розташовані в пришийковій ділянці всіх груп зубів, відносять до класу:
945. Порожнини, розташовані в ділянці фісур премолярів і молярів, відносять до класу:
946. Дані ЕОД при гострому глибокому карієсі:
947. При глибокому карієсі хворі скаржаться на біль:
948. Глибокий карієс диференціюють із:
949. Основний принцип формування каріозних порожнин:
950. Основний принцип препарування каріозних порожнин:
951. Герметики використовують для:
952. Правила накладення ізолюючої прокладки для амальгами. Прокладка повинна:
953. Ізолюючим прокладкам не властиві функції:
954. Для лікувальних прокладок при гострому глибокому карієсі використовують:
955. Матеріали для лікувальних прокладок при глибокому карієсі повинні мати:
956. Полікарбоксилатний цемент використовують для:
957. Hедоліки силікатних цементів:
958. Основні недоліки силіко-фосфатних цементів:
959. Переваги амальгами:
960. Високий ступінь адгезії композитних пломбувальних матеріалів досягається за рахунок:
961. Помилки, що виникають при пломбуванні каріозних порожнин І класу за Блеком:
962. Помилки, можливі при пломбуванні каріозних порожнин:
963. Причини потемніння пломби після пломбування зуба композитним матеріалом:
964. Хворому із множинним карієсом призначають:
965. Хворому із множинним карієсом призначають:
966. Hайбільш характерні помилки препарування каріозних порожнин І класу за Блеком:
967. Специфічні клітини, які властиві пульпі зуба:
968. Одонтобласти знаходяться в:
969. Клітинний шар пульпи, що містить фібробласти, гістіоцити, плазматичні клітини, лімфоцити, моноцити:
970. Клітинний шар пульпи, що містить одонтобласти:
971. Чи є в пульпі лімфатичні судини?
972. До функцій, властивих пульпі зуба, не варто відносити:
973. Які зі станів пульпи найчастіше безсимптомні?
974. Hайбільш імовірні форми дентиклів, здатні викликати інтенсивний біль, нерідко невралгічного характеру:
975. До етіологічних чинників гострого пульпіту не варто відносити подразники:
976. Метод, показаний при діагностиці гострого пульпіту:
977. Методи дослідження, що дозволяють диференціювати гострі форми пульпіту від загострення хронічних:
978. Установивши діагноз гангренозного пульпіту, проводять:
979. Електрозбудливість пульпи при пульпіті:
980. Дані електроодонтометрії при гострому пульпіті:
981. Дані електроодонтометрії при хронічному гангренозному пульпіті:
982. До яких значень за даними електроодонтометрії знижена електрозбудливість пульпи зуба при дифузному пульпіті:
983. Для гострого дифузного пульпіту характерно:
984. Гострий дифузний пульпіт диференціюють із:
985. Гострий дифузний пульпіт диференціюють із:
986. Для хронічного гангренозного пульпіту характерні:
987. Характерні клінічні ознаки хронічного гіпертрофічного пульпіту:
988. Характерні клінічні ознаки хронічного гіпертрофічного пульпіту:
989. Хронічний гіпертрофічний пульпіт необхідно диференціювати із:
990. Хронічний гіпертрофічний пульпіт диференціюють із:
991. Для лікування пульпи з випадково розкритим рогом пульпи при препаруванні каріозної порожнини з приводу карієсу у призовника показана:
992. При ускладненому переломі коронки моляра зі значним оголенням пульпи у підлітка застосовують:
993. Метод вітальної ампутації пульпи застосовують при:
994. Показання до вітальної екстирпації пульпи:
995. Протипоказання до проведення вітальної екстирпації:
996. Метод лікування гострого гнійного пульпіту:
997. Hайбільш раціональний метод лікування хронічного фіброзного пульпіту в молодому віці при закритій порожнині зуба і центрально розташованій каріозній порожнини:
998. Оптимальний метод лікування при випадковому розкритті пульпи багатокореневого зуба:
999. Застосування біологічного методу лікування пульпіту показано при локалізації каріозної порожнини на:
1000. Лікарські речовини, які застосовуються для лікування пульпіту біологічним методом:
1001. Кортикостероїди використовують в ендодонтичній практиці для:
1002. При лікуванні пульпіту в зубі з каріозною порожниною, яка локалізується в пришийковій ділянці, виник опік ясен миш'яковою кислотою. Потрібно:
1003. При перфорації дна порожнини зуба під час лікування пульпіту необхідно:
1004. Після лікування пульпіту біологічним методом почав наростати біль під час накушування на зуб. Hеобхідно:
1005. У якій тканині зубощелепної системи знаходяться окситаланові волокна?
1006. При пульпіті, який раніше лікувався ампутаційним методом із подальшим накладанням муміфікуючої пасти, паст, що містять кальцій, або інших паст, у разі виникнення болю необхідно:
1007. При болі у зубі, що з'явився внаслідок надлишкового виведення резорцин-формалінової пасти за верхівку під час лікування пульпіту, необхідно:
1008. При болях, що виникають внаслідок надлишкового виведення фосфат-цементу за верхівку зуба, необхідно:
1009. Після накладання миш'яковистої пасти при лікуванні гострого гнійного пульпіту інтенсивність болю різко посилилася, необхідно:
1010. Біль від гарячого в зубі, який раніше лікувався з приводу пульпіту, можливий у разі:
1011. Епітеліальні утвори, які виявляються в періодонті зубів:
1012. Ширина періодонтальної щілини зуба людини:
1013. Пластична функція періодонта здійснюється за рахунок:
1014. Лімфатичні судини періодонта:
1015. Причиною періодонтиту може бути супутнє захворювання:
1016. Чи можливий розвиток верхівкового періодонтиту зуба без порушення цілісності його коронки?
1017. Для гострого гнійного періодонтиту не характерно:
1018. При хронічному фіброзному періодонтиті показник ЕОД зуба:
1019. Хронічний фіброзний періодонтит необхідно диференціювати з:
1020. Метод дослідження, найбільш інформативний для діагностування хронічного фіброзного періодонтиту:
1021. Hа рентгенограмі при фіброзному періодонтиті виявляють:
1022. Для діагностування хронічного гранулематозного періодонтиту найбільш інформативний метод дослідження:
1023. Основа лікування стоматиту курців:
1024. Лікування вісмутового стоматиту:
1025. Лікування туберкульозного вовчука:
1026. Призначити лікування глоссодинії:
1027. Кровливість ясен. Нездужання, субфебрильна температура, утруднений прийом їжі. Об'єктивно: ясневий край, верхівки міжзубних пиптиків вкриті грязно-сірим нальотом. Краї виразок нерівні, підриті. Поставте діагноз:
1028. Загальне нездужання, підвищена температура. На 2-3 день з'явилися міхурці на слизовій. Об'єктивно: на слизовій болючі ерозії, по периферії який є шматки епітелію. У зішкрябі з дна міхурців - балонуючі клітини. Діагноз:
1029. Наявність ерозій на слизовій оболонці язика. Об'єктивно: безболісні ерозії розміром 1-2-х копійчані монети, покриті сірувато-білим нальотом. Підщелепні лімфатичні вузли збільшені, щільні, безболісні. Поставте діагноз:
1030. Підвищена температура, слабість, інтенсивні невралгічні болі лівої половини обличчя. На слизовій щоки і піднебіння зліва - окремі дрібні міхурці і кільцеподібні групи міхурців на гіперемованому фоні. Ерозії з фестончастими краями. Діагноз
1031. Причина стоматиту курців:
1032. Етіологічний чинник ртутного стоматиту:
1033. Призначте лікування ртутного стоматиту:
1034. Інкубаційний період для первинного сифілісу складає:
1035. Сифілітичний склераденіт відрізняється від банального (бактеріального) лімфаденіту:
1036. Відмінність туберкульозного лімфаденіту від сифілітичного склераденіту:
1037. Сифілітична виразка клінічно виглядає:
1038. Посттравматична виразка клінічно виглядає:
1039. Ракова виразка шкіри клінічно виглядає:
1040. Туберкульозна виразка клінічно виглядає:
1041. Актіномікотична виразка клінічно виглядає:
1042. Трофічна виразка клінічно виглядає:
1043. Вторинний сифіліс характеризується появою:
1044. Вторинний рецидивуючий сифіліс характеризується:
1045. Вторинна поразка щелепно-лицевої області не виникає при потрапленні туберкульозної інфекції:
1046. До туберкульозу частіше схильні:
1047. Патоморфологічні зміни при туберкульозі не залежать від:
1048. На якій стадії запального процесу в тканинах з'являються специфічні для туберкульозу клітини ? :
1049. Специфічні для туберкульозу клітини:
1050. Патоморфологічно туберкульозний лімфаденіт не буває
1051. Характерна ознака туберкульозного лімфаденіту:
1052. Первинний туберкульоз шкіри характеризується появою:
1053. Туберкульозний вовчук характеризується появою:
1054. Скрофулодерма (колікваційний туберкульоз) характеризується появою:
1055. Міліарно-виразковий туберкульоз характеризується появою:
1056. Диссемінований міліарний туберкульоз обличчя характеризується появою:
1057. Папуло-некротичний туберкульоз характеризується появою:
1058. Туберкульоз щелеп виникає:
1059. Клінічно туберкульоз щелеп нагадує:
1060. Рентгенологічно туберкульоз щелепи виявляється:
1061. Які актіноміцети мають більшу патогенність ? :
1062. Піогенна (банальна) мікрофлора:
1063. Які клітини є характерними для актіномікозного процесу? :
1064. При поразці слинних залоз актіномікозна гранульома утворюється:
1065. Шкірна форма актіномікозу ділиться на:
1066. Підшкірна форма актіномікозу ділиться на:
1067. Підшкірно-м'язова форма актіномікозу характеризується:
1068. Актіномікоз лімфатичних вузлів протікає:
1069. По методу Сутєєва Г.О. актінолізат уводять:
1070. По методу Асніна Д.І. актінолізат уводять:
1071. Скільки разів у тиждень вводять актінолізат при лікуванні актіномікозу? :
1072. Актіноміцетна полівалентна вакцина (АПВ) вводиться хворому:
1073. Чи можливо прискорення курсу імунотерапії при проведенні лікування актіномікозу в хворих ? :
1074. Схема введення актіноміцетної полівалентної вакцини хворим актіномікозом:
1075. Схема проведення методу лікування актіномікозу по Сутєєвій Т.Г.:
1076. Схема лікування актіномікозу по Сутєєву Г.О.:
1077. Схема лікування актіномікозу по Асніну Д.І.:
1078. Реінфекція - це:
1079. Суперінфекція - це:
1080. Чи можуть мікобактерії бичачого виду бути причиною розвитку туберкульозу і яким шляхом вони потрапляють в організм людини ? :
1081. Туберкульоз може уражати:
1082. Первинна туберкульозна поразка щелепно-лицевої області:
1083. Первинна туберкульозна поразка щелепно-лицевої області виникає при потрапленні мікобактерії:
1084. Глибина зубоясенної кишені при пародонтиті легкого ступеня:
1085. Глибина зубоясенної кишені при пародонтиті середнього ступеня:
1086. Патологічна рухливість зубів І-ІІ ступеня спостерігається при пародонтиті:
1087. Резорбція кісткової тканини міжзубної перетинки при пародонтиті середнього ступеня складає:
1088. Форми клінічного плину гінгівіту ?
1089. Показанням до кюретажу у глибина зубоясенної кишені:
1090. Показанням до гінгівотомії чи можуть бути поодинокі пародонтальні абсцеси ?
1091. Недолік гінгівотомії ?
1092. Показання до радикальної гінгівектомії ?
1093. При якій гінгівектомії розтин роблять на 2 мм нижче глибини кісткових кишень ?
1094. Хто запропонував при клаптевих операціях створювати навколо кожного зуба "муфти - манжети" шляхом накладення П-подібних швів ?
1095. Хто запропонував заповнювати кісткові кишені сумішшю алогенних кісткових ошурок і кісткового мозку ?
1096. Френотомія - це:
1097. При вестибулопластиці чи проводиться розтин або відшаровування окістя від кістки ?
1098. Який розтин проводиться при усуненні обмежених (післяопераційних) деформацій присінка порожнини рота, що утворився у фронтальному відділі ?
1099. Правдива діастема спостерігається:
1100. Несправжня діастема спостерігається:
1101. У хворого є оголення шийок і коренів зубів до 1/3 їхньої довжини, на рентгенограмі - зниження висоти міжзубних перетинок на 1/3 їхньої величини і руйнація кортикальних платівок, що обмережують їх. Якого ступеня пародонтоз у хворого ?
1102. Є оголення кореня зуба на 1/2 його довжини, зниження висоти міжзубних перетинок на таку ж величину, рухливість зубів І ступеня. Якого ступеня пародонтоз у хворого ?
1103. Є оголення кореня зуба більш половини його довжини, зниження висоти міжзубних перетинок наполовину і більше, рухливість зубів ІІ-ІІІ ступеня. Якого ступеня пародонтоз у хворого ?
1104. Пародонтоз якого ступеня не ускладнюється запаленням ясен ?
1105. Синдром Папійона-Лефевра - це:
1106. Хвороба Хенда-Шюмера-Крісчена - це:
1107. Хвороба Лютера-Зіве - це:
1108. Недоліком кюретажу є:
1109. Поєднана травма - це:
1110. Як часто зустрічаються ізольовані травми м'яких тканин, стосовно всіх ушкоджень щелепно-лицевої області ?
1111. Дезоксігемоглобін зафарбовує шкіру при крововиливі в:
1112. У який колір вердогемоглобін зафарбовує шкіру при крововиливі ?
1113. У який колір гемосидерин зафарбовує шкіру при крововиливі ?
1114. Садно - це :
1115. Як називається рана, при одержанні котрої відбулося розчавлювання і розриви тканин ?
1116. Чи бувають поразки шкіри при лейкоплакії?
1117. Які спеціальні методи дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу "кандідозний стоматит"?
1118. Призначення яких препаратів можна вважати етіотропним при кандідозі?
1119. Справжній чорний волосатий язик відрізняється від хибного:
1120. Збільшення губ (особливо верхньої), парез лицьового нерва і складчастий язик характерні для:
1121. Який розмір фізіологічної рухливості зубів?
1122. Які морфологічні структури забезпечують амортизуючу функцію періодонта?
1123. Які морфологічні структури забезпечують амортизуючу функцію пародонта?
1124. Основний механізм фармакологічної дії пентоксилу і метацилу:
1125. Основний механізм фармакологічної дії пентоксилу і метацилу:
1126. Чи підвищують вітаміни А та С усталеність організму до інфекції?
1127. Чи володіють вітаміни В1, В2, В6 антигеморрагічною дією?
1128. Потрібно чи диференціювати декубітальну виразку з туберкульозною поразкою?
1129. Потрібно чи диференціювати декубітальну виразку із сифілісом порожнини рота?
1130. У постановці діагнозу "сифіліс" є головним:
1131. З якою ціллю використовується вакуумна гематома в хворих пародонтитом?
1132. З якою ціллю використовується вакуумна гематома в хворих пародонтозом?
1133. Чи можливо сполучення в один день гідромассажу ясен водою, насиченою вуглекислотою і електрофорезу?
1134. Ціль використання проби Кулаженко:
1135. Які клітини характерні для злоякісної міхурниці?
1136. Що є збудником сифілісу?
1137. Реакція на перкусію зуба в хворого гострим загальним пульпітом:
1138. Реакція на перкусію зуба в хворого хронічним фіброзним періодонтитом:
1139. Реакція на перкусію зуба в хворого хронічним грануломатозним періодонтитом:
1140. Реакція на перкусію зуба в хворого хронічним періодонтитом, що загострився:
1141. Реакція на перкусію зуба в хворого маргінальним періодонтитом:
1142. Реакція зуба на температурні подразники в хворого гострим гнійним пульпітом:
1143. Реакція зуба на температурні подразники в хворого хронічним фіброзним періодонтом:
1144. Реакція зуба на температурні подразники в хворого хронічним періодонтом, що гранулює:
1145. Зондування дна каріозної порожнини зуба в хворого гострим частковим пульпітом:
1146. Хвора, що страждає гіпертонією, під час прийому поскаржилася на головний біль, запаморочення, нудоту, ниючий біль у серці, з'явилася блювота. Пульс 64 пошт. у хв., ритмічний, напружений. АТ 200/150 мм.рт.ст. Пам'ять збережена. Діагноз:
1147. На вестибулярній поверхні 1( білі матові плями розміром 0,2 на 0,25 см, податливі при зондуванні, безболісні. Реакція на температурні подразники негативна. Поставити діагноз:
1148. Чинники, що носять агресивний характер у виникненні карієсу:
1149. Чи впливає вік на лікувальну тактику гострого початкового карієсу?
1150. Механізм дії місцевої флюоризації:
1151. Які пасти стимулюють дентиноутворення?
1152. Основна ознака гострого початкового карієсу:
1153. Основна ознака хронічного поверхневого карієсу:
1154. Чи можлива регенерація дентину?
1155. Чи можлива регенерація емалі?
1156. Який із симптомів є основним у диференціальній діагностиці початкового карієсу і флюорозу?
1157. Метод лікування травматичного пульпіту:
1158. Метод лікування хронічного гангренозного пульпіту:
1159. Метод лікування хронічного простого пульпіту, ускладненого періодонтитом:
1160. Метод лікування гострого гнійного пульпіту:
1161. Метод лікування хронічного гіпертрофічного пульпіту:
1162. Періодонтальна щілина - це простір:
1163. Рентгенологічна картина при хронічному грануломатозному періодонтиті:
1164. Рентгенологічна картина при хронічному гранулюючому періодонтиті:
1165. Яка основна ознака клиноподібного дефекту?
1166. Гіпоплазія може бути спадковим захворюванням?
1167. Гіпоплазія уражає зуби молочного прикусу?
1168. При гіпоплазії спостерігаються зміни в дентині зуба?
1169. При гіпоплазії спостерігаються зміни в цементі зуба?
1170. При гіпоплазії спостерігаються зміни в пульпі зуба?
1171. Зуби Гетчинсона. Яка група зубів схильна до цієї аномалії?
1172. При патологічної стертості зуба спостерігається гіперестезія?
1173. Чим краще запломбувати кореневий канал молярів після повної екстирпації пульпи (девітальної)?
1174. Чи можна застосовувати фосфат-цемент для постійних пломб?
1175. Чи можна застосовувати фосфат-цемент для постійних пломб?
1176. Зазначте основну медико-технічну вимогу до матеріалів для прокладок:
1177. Зазначте основну медико-технічну вимогу до матеріалів для прокладок?
1178. Який інструмент використовується для малотравматичної ампутації пульпи лівого нижнього моляра при вітальному методі у дитини 8 років?
1179. Яким має бути розчин піромекаїну (у %) для аплікації при біологічному методі лікування пульпіту тимчасових зубів?
1180. Яка ознака дозволяє відрізнити хронічний гранулюючий періодонтит ІІІ стадії в ділянці першого нижнього моляра у дитини 4,5 років від хронічного гранулюючого періодонтиту ІІ стадії?
1181. Яка нехарактерна ознака гострого гнійного пульпіту, ускладненого періодонтитом, лімфаденітом першого нижнього моляра у дитини 4 років?
1182. Які ознаки гострого гнійного періодонтиту постійного сформованого зуба?
1183. Які ознаки гострого гнійного періодонтиту постійного несформованого зуба?
1184. Яка нехарактерна ознака гострого гнійного періодонтиту постійного сформованого зуба?
1185. Які ознаки гострого серозного періодонтиту верхнього бічного різця у дитини 12 років?
1186. Які винятки із умов біологічного методу лікування пульпіту постійних зубів?
1187. Які показання до вітальної ампутації в постійних зубах?
1188. Які умови проведення вітальної ампутації в постійних зубах?
1189. Що не є показанням до вітальної екстирпації пульпи постійних зубів?
1190. Які лікарські препарати застосовуються для зупинки кровотечі при лікуванні пульпіту постійних зубів вітальними методами?
1191. Які пломбувальні кореневі матеріали можна використовувати для вітальної екстирпації пульпи центрального верхнього різця у дитини 10 років?
1192. Яка межа консервативного лікування хронічних періодонтитів у дітей?
1193. Які етапи лікування періодонтиту за Магидом І.А.?
1194. Після загоєння ерозивного стоматиту:
1195. Поставте діагноз на підставі таких клінічних ознак: гострий початок, підвищення температури, дрібнозернисті бородавки на слизовій оболонці порожнини рота, що виступають над поверхнею слизової порожнини рота
1196. У хворого підвищення температури, порушення загального стану, гіперемія зіва, набряк мигдалин, сіруваті плівки, що щільно сидять, на мигдалинах і слизовій. Поставте діагноз:
1197. У хворого гостре порушення загального стану, підвищення температури, катаральний стоматит, у дистальних відділах порожнини рота і шкіри висипка, малиновий язик. Поставте діагноз:
1198. У хворого нездужання, підвищення температури, висипка на шкірі. На слизовій піднебіння - енантема, на слизовій щік - плями червоного кольору з опалесцентним відтінком. Поставте діагноз:
1199. У хворого гостре порушення загального стана, підвищення температури, катаральний гінгіво-стоматит, жовтушність піднебіння, нижньої поверхні язика, склер, шкіри. Поставте діагноз:
1200. У основу діагностики лишаю, що оперізує, покладені:
1201. Характерні ознаки лишаю, що оперізує:
1202. До якої форми передраку належить лейкоплакія?
1203. Яка з форм лейкоплакії являє найбільшу погрозу в змісті переродження?
1204. Чи залишаються рубцеві зміни після руйнації папули?
1205. До якої форми передрака належить червоний плоський лишай?
1206. До якої групи захворювань належить багатоформна ексудативна еритема?
1207. Який елемент поразки характерний для багатоформної ексудативної еритеми?
1208. Який тип запалення превалює при багатоформній ексудативній еритемі?
1209. Основна клінічна ознака багатоформної ексудативної еритеми:
1210. Чи потребують хворі ексфоліативним хейлітом диспансерного спостереження?
1211. До якої форми передрака належить хейліт Магнанотті?
1212. Характерні ознаки синдрому Мелькерсона-Розенталя?
1213. Захворюванням якої природи є червоний вовчук?
1214. Анамнез: після прийому амидопірину хворий відзначив сверблячку, почуття незручності, збільшення в обсязі губи, язика. Об'єктивно: збільшення губи, язика, безболісність при пальпації. Ваш діагноз:
1215. Чи вірно твердження: "Ерозивно-виразкова форма червоного плоського лишаю є облігатним передраком"?
1216. Чи вірно твердження: "Хвороба Боуена є облігатним передраком"?
1217. Чи вірно твердження: "Хейліт Манганотті належить до облігатних передракових захворювань"?
1218. При гострому афтозному стоматиті афти:
1219. Раптово виникає глибокий набряк губ, щік, язика, повік.Набряк тримається від декількох годин до 2-3 днів, потім безвісти зникає.Хворі відзначають відчуття напруженості тканин, сверблячку, іноді озноб.Поставити діагноз:
1220. Сіфілитична виразка порожнини рота:
1221. Краї сифілітичної виразки:
1222. При наявності сифілітичної виразки регіонарні лімфатичні вузли:
1223. Дно ракової виразки:
1224. Які захворювання призводять до мікростомії?
1225. Чим обумовлене виникнення хвороби Верльгоффа?
1226. Чи можлива малігнізація ділянок поразки в хворих десквамативним глосситом?
1227. Виразка гоїться:
1228. Чи болюча при доторкуванні декубітальна виразка?
1229. Чи супроводжується ерозивний стоматит зміною стану організму?
1230. Чи змінюється загальний стан організму при ящері?
1231. Болісні ерозії при ящурі?
1232. Чи супроводжується загальними змінами епідемічний паротит?
1233. Зміни язика, відомі в літературі за назвою "малиновий язик" з'являються при:
1234. Плями Філатова-Копліка з'являються при:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів