Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


108. Функціональна діагностика

6. "ЕКГ при ішемічній хворобі серця"


571. ЕКГ ознакою трансмуральної ішемії міокарда під диферентним електродом є:
572. При трансмуральній ішемії міокарда реципрокними змінами ЕКГ є:
573. ЕКГ ознакою субендокардіальної ішемії міокарда під диферентним електродом є:
574. ЕКГ ознакою субендокардіального ураження міокарда під диферентним електродом є:
575. ЕКГ ознакою субепікардіального ураження міокарда під диферентним електродом є:
576. При субепікардіальному ураженні міокарда реципрокними змінами ЕКГ є:
577. ЕКГ ознаками "ішемічного" зміщення сегмента SТ є всі перераховані, за винятком:
578. ЕКГ ознакою трансмурального ураження міокарда під диферентним електродом є:
579. При трансмуральному ураженні міокарда реципрокними змінами ЕКГ є:
580. При великовогнищевому ІМ патологічний зубець Q характеризує:
581. Депресія сегмента SТ вважається реципрокною при появі:
582. Форма зміщення сегмента SТ внаслідок ранньої реполяризації шлуночків:
583. При субендокардіальній ішемії міокарда реципрокними змінами ЕКГ є:
584. Поява патологічного зубця Q характерна для:
585. Тривалість гострої стадії великовогнищевого ІМ за даними ЕКГ становить:
586. Тривалість найгострішої стадії ІМ за даними ЕКГ становить:
587. Тривалість підгострої стадії ІМ за даними ЕКГ становить:
588. При великовогнищевому ІМ зміни сегмента SТ характеризують:
589. При великовогнищевому ІМ зміни зубця Т характеризують:
590. Реєстрація патологічного зубця Q, сегмента SТ на ізолінії і негативного зубця Т характерна для ІМ в стадії:
591. Реєстрація патологічного зубця Q, елевації сегмента SТ і негативного зубця Т характерна для ІМ в стадії:
592. Реєстрація патологічного зубця Q, глибокого негативного зубця Т і сегмента SТ на ізолінії характерна для:
593. Для великовогнищевого ІМ давністю до 3-х тижнів характерно:
594. Для великовогнищевого ІМ давністю до 72 годин характерно:
595. Для великовогнищевого ІМ давністю від 4-х тижнів до 2-х місяців характерно:
596. Для великовогнищевого ІМ давністю 1 рік характерно:
597. Для гострої стадії великовогнищевого ІМ характерні перераховані зміни ЕКГ, за винятком:
598. Графіку інтрамурального ІМ найбільш повно характеризують:
599. Для гострого дрібновогнищевого ІМ характерно:
600. Для рубцевої стадії великовогнищевого ІМ характерні вказані зміни ЕКГ, за винятком:
601. Для підгострої стадії великовогнищевого ІМ характерні вказані зміни ЕКГ, за винятком:
602. Найбільш характерною ознакою трансмурального ІМ є:
603. Для великовогнищевого передньосептального ІМ характерно:
604. Для діагностики передньосептального ІМ інформативні відведення:
605. Ознаки гострого великовогнищевого ІМ зареєстровані у відведеннях V1-V3, Апtеrіоr за Небом. ЕКГ зміни характерні для:
606. Ознаки гострого великовогнищевого ІМ зареєстровані у відведеннях І, аvL, V1-6, Апtеrіоr, Іпfеrіоr за Небом. ЕКГ зміни характерні для:
607. Через 24 години після інтенсивного ангінозного нападу на ЕКГ у відведеннях V1-4 реєструються комплекси QRS типу QS, підйом сегмента SТ по типу монофазної кривої. Ваше заключення:
608. Для діагностики поширеного переднього ІМ найбільш інформативні відведення:
609. Для діагностики ІМ передньо-верхівкової ділянки лівого шлуночка найбільш інформативні відведення:
610. Для діагностики високого переднього ІМ інформативні відведення:
611. Для діагностики бокового ІМ інформативні відведення:
612. Для діагностики високого бокового ІМ інформативні відведення:
613. Ознаки великовогнищевого ІМ зареєстровані у відведеннях ІІ, ІІІ, аvF, Dоrsаlіs за Небом , відведеннях за Слопаком. Ці зміни характерні для:
614. Ознаки великовогнищевого ІМ зареєстровані у відведеннях ІІ,ІІІ,аvF. Ці зміни характерні для:
615. ЕКГ ознаки ІМ у відведеннях V7-9, Dоrsаlіs за Небом і за Слопаком характерні для:
616. На ЕКГ: патологічний зубець Q, елевація сегмента SТ з переходом у негативний зубець Т у відведеннях V7-9, Dоrsаlіs за Небом, відведеннях за Слопаком. Це характерно для:
617. Для діагностики задньодіафрагмального ІМ інформативні відведення:
618. Для діагностики задньобазального ІМ інформативні відведення:
619. Через три доби після інтенсивного ангінозного нападу тільки у відведенні аvL реєструються ознаки гострого великовогнищевого ІМ. Це характерно для:
620. При гострому задньобазальному ІМ реципрокні зміни реєструються у відведеннях:
621. При ІМ високих відділів передньобокової стінки лівого шлуночка інформативні відведення:
622. При підозрі на високий передньобоковий ІМ необхідно додатково записати відведення:
623. При гострому задньонижньому ІМ реципрокні зміни реєструються у відведеннях:
624. На фоні інтенсивного болю за грудниною на ЕКГ у відведеннях V1-V3 реєструється збільшення амплітуди зубців R і Т, депресія сегмента SТ. Ці зміни характерні для:
625. Реципрокні ЕКГ ознаки гострого задньонижнього ІМ:
626. Реципрокні ЕКГ ознаки гострого задньобазального ІМ:
627. У відведеннях І, ІІ, аvL, V5-6, Іпfеrіоr за Небом реєструються ознаки:
628. Інфаркт міокарда правого щлуночка частіше розвивається при:
629. Додатковими ЕКГ відведеннями для діагностики ІМ високих відділів передньобокової стінки лівого шлуночка є:
630. При локалізації некрозу в передньо-боковій стінці лівого шлуночка сумарний вектор деполяризації шлуночків направлений до:
631. При локалізацїч некрозу в нижніх відділах задньої стінки лівого шлуночка сумарний вектор деполяризації шлуночків направлений до:
632. При локалізації некрозу в задньобазальній ділянці лівого шлуночка сумарний вектор деполяризації шлуночків направлений до:
633. Якщо зона ішемічного ураження локалізована в субендокардіальних відділах передньої стінки лівого шлуночка вектор сегмента SТ відхиляється до:
634. При субепікардіальному ішемічному ураженні передньої стінки лівого шлуночка вектор сегмента SТ відхиляється до:
635. Високий позитивний зубець Т в грудних відведеннях може бути ознакою перерахованих станів, за винятком:
636. Для постінфарктної аневризми серця не є характерним:
637. Типи ЕКГ динаміки при повторному ІМ усі перераховані, за винятком:
638. Псевдопозитивна динаміка ЕКГ при розвитку повторних ІМ характеризується перерахованими ознаками, за винятком:
639. Інфаркт передсердь найчастіше виникає при локалізації некротичного ураження в:
640. Для інфаркту передсердь характерні перераховані зміни, за винятком:
641. ІМ відрізняється від гострого перикардиту:
642. Минуло 4 місяці після перенесеного ІМ. На ЕКГ: QS V1-5, SТ вище ізолінії, двофазний зубець Т V1-5 з перевагою негативної фази. Стан хворого задовільний. Ваше заключення:
643. Через 6 місяців після перенесеного ІМ на ЕКГ: QS V1-4, SТ на ізолінії, слабонегативний Т V1-4. Самопочуття хворого задовільне. Ваше заключення:
644. Минуло 1,5 місяця після розвитку інтенсивного ангінозного нападу. На ЕКГ: QS V1-4, SТ V1-4 на ізолінії, Т V1-4 глибокий, негативний, гостровершинний. Ваше заключення:
645. Після розвитку ІМ минуло три тижні. На ЕКГ: QS V1-5, SТ V1-5 вище ізолінії, дугою оберненою вгору, Т V1-5 двофазний з перевагою позитивної фази. Пульсація в прекардіальній ділянці. Ваше заключення:
646. Через 4 доби після інтенсивного нападу загруднинного болю на ЕКГ: QR ІІ,ІІІ, аvF, підйом сегмента SТ ІІ,ІІІ, аvF. Ваше заключення:
647. Через 12 годин після нападу загруднинного болю на ЕКГ: негативні зубці Т ІІ, ІІІ, аvF, V5-6, Dоrsаlіs за Небом,які збереглися на протязі місяця. Ваше заключення:
648. Напади стискаючого загруднинного болю в спокої і при навантаженні виникли гостро 1,5 місяця назад. На ЕКГ: QS V1-4, SТ V1-4 на ізолінії, Т V1-4 негативний, більше 5 мм, гострокінцевий. Ваше заключення:
649. На попередній ЕКГ: QS V1-3, SТ V1-3 на ізолінії, Т V1-3 слабонегативний. Через 6 міс. на фоні нападу загруднинного болю на ЕКГ: QS V1-5, підйом SТ V1-5 у вигляді монофазної кривої. Ваше заключення:
650. Після нападу пекучого болю за грудниною на ЕКГ: Q ІІ, ІІІ, аvF > R ІІ, ІІІ, аvF, елевація сегмента SТ, негативний зубець Т ІІ, ІІІ, аvF. Ваше заключення:
651. На протязі останнього місяця у хворого значно зросла кількість нападів стенокардії напруги, з'явилася стенокардія спокою. Після інтенсивного больового нападу на ЕКГ: негативний, більше 7 мм гострокінцевий Т V2-6. Ваше заключення:
652. Під час нападу стискаючого болю за грудниною на ЕКГ: елевація сегмента SТ ІІІ, аvF, депресія SТ V2-4. Через 10 годин вказані зміни відсутні. Це характерно для:
653. Через 12 годин після розвитку нападу стискаючого болю за грудниною на ЕКГ: зниження амплітуди зубців R V4-6, негативні зубці Т V4-6, що зберігалися на протязі місяця. Ваше заключення:
654. Після припинення нападу пекучого болю за грудниною, що тривав більше 4 годин, на ЕКГ: зубці R V1-3 збільшені, амплітуда R V6 знижена, депресія SТ V1-3 до 2 мм, підйом SТ V6 до 1 мм. Визначіть локалізацію ураження:
655. Через 6 годин після нападу стискаючого болю за грудниною на ЕКГ: QRS аvL типу QR, підйом сегмента SТ до 2 мм. Для уточнення локалізації ураження необхідно зареєструвати:
656. Через 6 годин після нападу пекучого болю за грудниною на ЕКГ: QRS аvL типу QR, елевація SТ аvL до 2 мм. Можна думати про ІМ:
657. Через тиждень після гострого трансмурального ІМ передньоперегородкової-верхівкової ділянки під час нападу інтенсивного болю на ЕКГ: QS V1-5, патологічний зубець Q V6, елевація SТ V2-V6 у вигляді монофазної кривої. Ваше заключення:
658. На ЕКГ QІІ,ІІІ,аVF; SТ на ізолінії, слабонегативний Т. Після нападу болю за грудниною на ЕКГ: QS V2-4, підйом SТ V2-4 у вигляді монофазної кривої. Зміни у відведеннях ІІ, ІІІ,аvF відсутні. Ваше заключення:
659. Через добу після виникнення ІМ на ЕКГ: QS ІІ,ІІІ, аvF, підйом сегмента SТ. Стан хворого тяжкий. Об'єктивно - збільшена печінка, набряки нижніх кінцівок. Для уточнення зони ураження необхідно зареєструвати:
660. При великовогнищевому передньоперегородковому ІМ, ускладненому повною блокадою ЛНПГ, комплекси QRS мають форму:
661. При трансмуральному передньоперегородковому і верхівково-боковому ІМ, ускладненому повною блокадою ЛНПГ комплекси QRS мають форму:
662. При ізольованому трансмуральному ІМ бокової стінки лівого шлуночка і повній блокаді ЛНПГ у відведеннях v5-6 реєструється комплекс QRS у вигляді:
663. Поява широкого термінального зубця Sv5-6 у хворих з трансмуральним ІМ передньобокової стінки лівого шлуночка і повною блокадою ЛНПГ обумовлена:
664. При гострому великовогнищевому передньоперегородковому ІМ, ускладненому повною блокадою ЛНПГ, у відведеннях V1-3 можуть спостерігатися перераховані зміни SТ-Т, за винятком:
665. Вкажіть зміни SТ-Т при гострому трансмуральному передньоверхівковому і боковому ІМ на фоні повної блокади ЛНПГ:
666. ЕКГ ознаками гострого великовогнищевого задньодіафрагмального ІМ в поєднанні з повною блокадою ЛНПГ є всі перераховані, за винятком:
667. ЕКГ ознаками вогнищевого ураження задньої стінки лівого шлуночка на фоні повної блокади ЛНПГ є:
668. Блокада передньоверхньої гілки ЛНПГ може імітувати перераховані локалізації ІМ, за винятком:
669. Одним із діагностичних ознак задньодіафрагмального ІМ в рубцевій стадії на фоні блокади передньоверхнього розгалуження ЛНПГ є:
670. Зубець Q при блокаді задньонижнього розгалуження ЛНПГ може імітувати:
671. Блокада задньонижнього розгалуження ЛНПГ значно перебільшує графіку:
672. ЕКГ діагностику великовогнищевого ІМ лівого шлуночка блокада ПНПГ:
673. Можливі варіанти положення сегмента SТ у відведеннях V1-2 при гострому передньоперегородковому ІМ на фоні повної блокади ПНПГ:
674. Синдром WРW може маскувати існуючий ІМ, якщо:
675. Зменшенню або зникненню графіки феномена WРW сприяють проби з:
676. Зменшенню або зникненню графіки феномена WРW сприяють перераховані проби, за винятком проби з:
677. При діагностиці задньобазального ІМ інформативними є відведення:
678. При поширеному субепікардіальному ураженні задньобазальної стінки лівого шлуночка вектор сегмента SТ направлений до:
679. При задньому ІМ, на відміну від гострої емболії легеневої артерії, наявні:
680. Після припинення нападу стискаючого болю за грудниною на ЕКГ: QRS V2-3 типу Rs, депресія SТ V2-3 до 2 мм. Для уточнення топіки ураження необхідно зареєструвати відведення:
681. При діагностиці гострої стадії великовогнищевого передньоперегородкового ІМ на фоні повної блокади ЛНПГ слід враховувати:
682. ЕКГ ознаками гострого великовогнищевого задньодіафрагмального ІМ в поднанні з повною блокадою ЛНПГ при вертикальному положенні електричної осі серця є:
683. Появі хибних ознак передньоперегородкового ІМ при блокаді передньоверхнього розгалуження ЛНПГ сприяє:
684. При гострому великовогнищевому передньоперегородковому ІМ і повній блокаді ПНПГ комплекс QRS V1-V2 має форму:
685. При гострому великовогнищевому передньобоковому ІМ і повній блокаді ПНПГ комплекс QRS V5-6 має форму:
686. Згідно клініко-анамнестичних даних для ІМ найбільш характерним є:
687. Аритмогенними факторами при гострому ІМ є:
688. Якість і тривалість життя хворих на ІМ підвищують:
689. До ускладнень аневризми серця слід віднести всі перераховані, за винятком:
690. Обмежити зону ІМ дозволяють:
691. Компенсаторними реакціями при ІМ є:
692. Розмір ІМ залежить від:
693. Ускладненнями ІМ правого шлуночка є всі перераховані, за винятком:
694. Факторами, що вказують на поганий прогноз при нестабільній стенокардії є:
695. Найбільш частими причинами виникнення суправентрикулярних аритмій при гострому ІМ є перераховані, за винятком:
696. Найбільш частим ускладненням гострого ІМ в перші години є:
697. При гострому ІМ прогноз несприятливий, якщо спостерігається:
698. Діагноз гострого ІМ встановлюється при наявності:
699. Макроскопічні зміни в міокарді при ІМ починають з'являтися через:
700. На несприятливий прогноз при ІМ вказує:
701. Клінічними ознаками ІМ правого шлуночка є перераховані, за винятком:
702. Про розвиток вогнищевих змін міокарду на фоні повної блокади ЛНПГ свідчать всі перераховані ознаки, за винятком:
703. Вкажіть види асинергій при гострому ІМ:
704. Після розвитку гострого ІМ пік активності КФК в плазмі відмічається через:
705. Несприятливими прогностичними факторами при дрібновогнищевому ІМ є:
706. Після розвитку гострого ІМ пік активності ЛДГ в плазмі відмічається через:
707. При ІМ в сиворотці крові першим зростає рівень активності:
708. Після розвитку гострого ІМ ферментний "пік" активності АСТ відмічається через:
709. Підвищення яких із 5 фракцій ЛДГ найбільш характерно для гострого ІМ:
710. Активність якого із клітинних ензимів зростає в пізніх стадіях гострого ІМ:
711. Яке ускладнення найчастіше зустрічається при дрібновогнищевому ІМ ?
712. Причинами розвитку кардіогенного шоку при гострому ІМ можуть бути:
713. Серед ранніх /перші години/ ускладнень ІМ ведучим є:
714. Рецидивуючий перебіг ІМ найчастіше спостерігається при:
715. Причинами розвитку ІМ є:
716. Клітинне ураження при гострій ішемії міокарда виникає через:
717. Причиною передньоперегородкового ІМ є оклюзія:
718. Основною ознакою, що відрізняє дрібновогнищевий інфаркт міокарда від нестабільної стенокардії, є:
719. ІМ правого шлуночка найчастіше зустрічається:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів