Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


104. Урологія

3. "3. Семіотика і методи діагностики в урології."


62. Основна проба на індивідуальну витривалість до рентгенконтрасної речовини:
63. Оптимальний термін проведення проби перед екскреторною урографією:
64. Розрахунок кількості контрастної речовини для екскреторної урографії:
65. Найбільш безпечна рентгенконтрастна речовина для екскреторної урографії:
66. Лікування реактивних станів після введення йодних препаратів:
67. Показники сечовини для виконання екскреторної урографії:
68. Найбільш інформативний метод діагностики пухлини нирки:
69. Найбільш точні методи оцінки сукупної діяльності нирок:
70. Азотовідальна здатність нирок найбільш точно визначається:
71. Найбільш точні та фізіологічні проби для визначення концентраційної здатності нирки:
72. Найбільш точний сучасний метод діагностики функціонального стану кожної нирки окремо:
73. Найбільш інформаційні функціональні навантажувальні проби для нирок:
74. Кліренс ендогенного креатиніну - це критерії оцінки:
75. Хромоцистоскопія - це оцінка:
76. Кліренс ендогенного креатиніну показує:
77. Найбільш інформативні методи діагностики стану ниркової гемодинаміки:
78. Найбільш інформативні методи вивчення електролітно-обмінної здатності нирок:
79. Найбільш інформативний метод оцінки уродинаміки верхніх сочових шляхів:
80. Найбільш точний метод вивчення уродинаміки верхніх сечових шляхів:
81. Найточніший метод оцінки скорочувальної здатності м'яза, який виштовхує сечу:
82. Найбільш ефективний метод оцінки фертильності чоловіків:
83. Нормальна кількість сперматозоїдів в 1 мл:
84. Перший ступінь олігоспермії:
85. Другий ступінь олігозооспермії:
86. Третій ступінь олігозооспермії:
87. Азооспермія - це повна відсутність в еякуляті:
88. Аспермія - це цілковита відсутність в еякуляті:
89. Час розрідження еякулята у нормі:
90. Збільшення часу розрідження еякулята:
91. Зкорочення часу розрідження еякулята вказує на:
92. Нормальна частка живих сперматозоонів в 1 мл еякулята:
93. Нормальна частка вмісту змінених форм сперматозоонів в 1 мл еякулята:
94. Нормальна частка вмісту клітин сперматогенеза в 1 мл еякулята:
95. Енергетичний потенціал сперматозоонів забезпечується:
96. Основні методи вивчення еректильної фази копулятивного акту у чоловіків:
97. Основні показники реофалографії в оцінці еректильного компоненту копулятивного акту у чоловіків:
98. Кількість лейкоцитів у нормальному секреті передміхурової залози:
99. Якісні методи діагностики андрогенної насиченості організму:
100. Відділки нефрона, які забезпечують максимальне окислення сечі:
101. Максимальне окислення сечі переважно відбувається за рахунок виділення:
102. Добове виділення титрованих кислот:
103. Добове виділення аміаку:
104. Добове виділення титрованих кислот:
105. Загальна кислотність добової сечі:
106. Нормальні межі амонійного коефіцієнта:
107. Нирковий плазмообіг можливо визначити за допомогою:
108. Нормальні показники клубочкової фільтрації по Ребергу-Тареєву - кліренс ендогенного креатиніну:
109. Нормальний час канальцевої секреції (Тмакс) на радіоізотопній реограмі:
110. Нормальні часові показники канальцевої секреції (Тмакс) на радіоізотопній реограмі:
111. Найважливіше протипоказання до екскреторної урографії:
112. Найважливіше протипоказання до екскреторної урографії:
113. Оптимальна модифікація екскреторної урографії:
114. Протипоказання до ретроградної уретеропієлографії:
115. Оптимальна кількість контрастної речовини для екскреторної урографії:
116. Оптимальний метод для введення кисню в заочеревинну клітковину:
117. Оптимальна кількість кисню при проведенні пневморетроперітонеума:
118. Найбільш характерні ознаки пухлини нирки на екстреторній урограмі:
119. Найбільш безпечний метод діагностики пієлонефриту вагітних:
120. Оптимальний склад очисних клизм при підготовці хворих до рентгендосліджень сечової системи:
121. При підготовці хворих до рентгендосліджень використовують дієту:
122. Особливості водного режиму при підготовці екскреторної урографії:
123. При проведенні екскреторної урографії слід врахувати:
124. Оптимальна проба на переносимість йодовмісних рентгенконтрастних речовин:
125. Час проведення найбільш інформативної проби на переносимість йодовмісних препаратів:
126. При виникненні ускладнень під час введення рентгенконтрастної речовини в вену призначають:
127. Головні прояви запальних захворювань нирок та сечових шляхів:
128. Строки виявлення лейкоцитурії при пієлонефриті:
129. Максимально допустима кількість лейкоцитів сечі у здорової людини:
130. Оптимальний спосіб забору сечі для загального клінічного дослідження:
131. Строки дослідження сечі від моменту забору:
132. Зміни в сечі при довгому її збереженні:
133. Умови довгого зберігання сечі:
134. Недоліки загального дослідження сечі:
135. Найменш обтяжувальний для медперсоналу та хворого метод килькісного підрахунку лейкоцитів сечі:
136. Нормальна кількість лейкоцитів в сечі по Каковському-Аддісу:
137. Нормальна кількість лейкоцитів сечі по Нечипоренко:
138. Нормальна кількість лейкоцитів сечі по Амбурже:
139. Показання до кількісного дослідження лейкоцитурії:
140. Кількісний підрахунок лейкоцитів проводиться в основному:
141. Початкова (ініціальна) лейкоцитурія свідчить і про:
142. Тотальна лейкоцитурія свідчить про:
143. Термінальна лейкоцитурія свідчить про:
144. Спосіб виявлення ниркової лейкоцитурії:
145. Про ниркову лейкоцитурію свідчить:
146. Виявлення клітин Штейнгайнера-Мальбіна в сечі свідчать про:
147. Асептична піурія - це:
148. У хворого виявлена асептична піурія. Попередній діагноз:
149. Явна ознака гематурії:
150. Відомо, що кров в сечі може з'явитися лише на короткий час і в подальшому довгий час не з'являється - тактика лікаря:
151. Спосіб забору сечі для дослідження на наявність еритроцитів:
152. Кількість еритроцитів в сечі у здорової людини:
153. Найбільш вірогідне джерело кровотечі при наявності бесформених сгутків в сечі:
154. При сечовипусканні виявляються червеподібні згустки. Найбільш вірогідне джерело кровотечі:
155. У хворого з'явилась біль, а потім кров в сечі (больова гуматурія). Передбачувальний діагноз:
156. Кров в сечі з'являється в будь-який період доби. Найбільш вірогідний діагноз:
157. Кров в сечі з'являється в кінці робочого дня. Попередній діагноз:
158. Кров в сечі з'являється на тлі уявного благополуччя (безбольова гематурія). Попередній діагноз:
159. Безрезультативні позиви на сечовипускання, тенезми після тотальної гематурії свідчать про:
160. У хворого початкова (ініціальна) гематурія. Попередній діагноз:
161. У хворого тотальна гематурія. Попередній діагноз:
162. У хворого термінальна гематурія. Попередній діагноз:
163. Явна ознака гломерулярної гематурії:
164. Одна з достовірних ознак негломерулярної гематурії:
165. У хворого есенціальна гематурія. Попередній діагноз:
166. Тактика лікаря при надходженні хворого з тотальною гематурією на санпропускник:
167. Явні ознаки гемоглобинурії:
168. Найбільш часті причини гемоглобинурії:
169. кількість білка у сечі здорової людини за добу:
170. Білки в нирці здорової людини фільтруються з молекулярною масою:
171. Природа білка при істиній протеінурії:
172. Походження білка при несправжній протеінурії:
173. У хворого в сечі визначається низькомолекулярний тканинний білок, що вийшов з інших органів. Механізм даної протеінурії:
174. У хворого в сечі високомолекулярний білок. Клубочкова фільтрація не порушена. Джерело протеінурії:
175. Клінічне значення протеінурії:
176. Найбільш часті клінічні прояви протеінурії:
177. У хворого в сечі виявлені гіалінові циліндри. Передбачувальний патологічний процес:
178. У хворого в сечі вільні зерністі циліндри. Передбачувальний патологічний процес:
179. Олігурія - це:
180. Механізм виникнення олігурії:
181. Поліурія - це:
182. Поліурія найбільш вірогідна при:
183. Механізм виникнення поліурії при захворюванні нирок:
184. Найбільш часті причини постійної протеінурії:
185. Найбільш часті причини постійної поліурії:
186. Анурія - це:
187. Анурія, що найбільш часто спостерігається в урологічних стаціонарах:
188. Анурія, що найбільш часто спостерігається в реанімаційних відділеннях:
189. Найбільш часта причина преренальної анурії:
190. Найбільш часта причина секреторної анурії:
191. Найбільш часта причина екскреторної анурії:
192. На одній з нирок проведена операція. В післяопераційному періоді немає сечі в сечовому міхурі. Вид анурії:
193. Утворення водневих іонів в нирках проводиться:
194. Рівень реакції сечі визначається:
195. Клінічне значення визначення сумарного вмісту водневих іонів в сечі:
196. Стійке збільшення рН сечі свідчить про:
197. Стійке зниження рН сечі свідчить про:
198. Коливання питомої ваги сечі у здорової людини за добу:
199. Питома вага сечі - це:
200. Гіпоізостенурія - це:
201. Найбільш часта причина гіпоізостенурії:
202. При гіпоізостенурії найбільш виражено страждає в нирках:
203. Зміни кількості сечі при гіпоізостенурії:
204. Характер болю під час ниркової коліки:
205. Причина ниркової коліки:
206. Локалізація болю при захворюванні нирки:
207. Локалізація болю при захворюванні сечового міхура:
208. Локалізація болю при захворюванні передміхурової залози:
209. Найчастіша причина виникнення болю при патології сечового міхура:
210. Характер болю при хронічному запальному процесі нирки:
211. Характер болю при хронічному уростазі в чашечно-мисковій системі:
212. Зміни сечі в момент виникнення ниркової коліки:
213. Механізи виникнення гематурії при приступі ниркової коліки:
214. Причина виникнення істиної протеінурії при приступі ниркової коліки:
215. У хворого єдина нирка. Кількісні зміни сечі при приступі ниркової коліки:
216. У хворого болі виникли раптово, в правій чи в лівій поперековій ділянці. Нудота, можливі поклики на блювання. Сечовипускання часте, змін в сечі немає. Попередній діагноз:
217. У хворого болі виникли раптово в правій поперековій ділянці з іррадіацією вниз по передній поверхні тіла. Нудота, поклики на блювання. Попередній діагноз:
218. Акт сечовипускання у здорової людини:
219. Поллакіурія - це:
220. Частота сечовипускання у здорової дорослої людини:
221. Продовження акту сечовипускання у здорової людини:
222. Кількість сечі, що залишається в сечовому міхурі після сечовипускання у здорової людини:
223. Найчастіші причини поллакіурії внаслідок урологічних захворювань:
224. Найчастіша причина денної поллакіурії:
225. Причини нічної поллакіурії:
226. Найчастіша вроджена причина затрудненого сечовипускання:
227. Найчастіша набута причина затрудненого сечовипускання:
228. Причина болю в сечівнику на початку сечовипускання:
229. Причина болю в сечівнику в кінці сечовипускання:
230. Причини болю сечівнику на всьому протязі сечовипускання:
231. Характерна особливість істиного нетримання сечі:
232. Причина істиного нетримання сечі:
233. При екстрофії сечового міхура і тотальній епіспадії сеча виділяється:
234. При ектопії вічка сочоводу сеча виділяється:
235. Причини несправжнього нетримання сечі:
236. Причини нетримання сечі:
237. Характерні особливості легкого ступеня нетримання сечі:
238. Характерні особливості нетримання сечі середнього ступеня:
239. Характерні особливості важкого ступеню нетримання сечі:
240. Найбільш характерні особливості гострої затримки сечовипускання:
241. Найбільш точний метод визначення залишкової сечі:
242. Залишкова сеча - це:
243. Для визначення наявності залишкової сечі необхідно:
244. Найчастіші причини затримки сечовипускання у чоловівік:
245. Причина виникнення ниркової недостатності при хронічній затримці сечі:
246. Причини виникнення пієлонефриту при затримці сечовипускання:
247. Цистоскопічна картина при хронічній затримці сечовипускання:
248. Явна ознака хронічної затримки сечовипускання за даними цистографії:
249. Причина виникнення болю в нирках при затримці сечовипускання:
250. У хворого хронічна повна затримка сечі внаслідок гіперплазії простати передміхурової залози. Найбільш оптимальний спосіб відведення сечі з сечового міхура:
251. Протипоказання до катетеризації сечового міхура з метою евакуації сечі:
252. Найчастіше ускладнення катетеризації сечового міхура:
253. Коли виникає необхідність у проведенні дослідження прихованої лейкоцитурії (піурія)?
254. Найбільш поширена методика діагностики латентної лейкоцитурії:
255. Спосіб взяття сечі для дослідження на латентну лейкоцитурію по Нечипоренко:
256. Основна ознака пальцевого ректального дослідження простати:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів