Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


103. Трансфузіологія

1. "Трансфузiологiя"


1. Нормативи вилучення плазми у донорiв при мануальному плазмаферезi за рiк?
2. Яка одноразова доза кроводачi є повною i загальновизнаною у всьому свiтi?
3. Для чого необхiдно дотримуватися принципу застосування компонентiв та препаратiв кровi: "Один донор - один хворий"?
4. Тривалiсть життя еритроциту в середньому:
5. Скiльки груп кровi нараховується по всiх системах антигенiв людини?
6. Про що свiдчить виявлення в сироватцi антитiл до антигену системи резус?
7. Скiльки необхiдно виконати iндивiдуальних проб на сумiснiсть при гемотрансфузiї?
8. Що виявляє позитивна холодова проба на iндивiдуальну сумiснiсть при гемотрансфузiях?
9. Що виявляє позитивна теплова або з колоїдними розчинами проба на сумiснiсть при гемотрансфузiях?
10. Яке значення в трансфузiйнiй практицi має рiзновид антигену А?
11. Яке значення в трансфузiологiчнiй практицi має умовний розподiл на резус-позитивних i резус-негативних осiб?
12. Чому не визначають перед трансфузiєю групу кровi за системами Келл-Челлано, MN, Ss, Даффi та iн.?
13. Якi причини невдач при пересадцi органiв i тканин зустрiчаються частiше?
14. Термiн зберiгання еритроцитної маси при температурi +40 С на консервантi глюгiцир?
15. Граничний термiн зберiгання заморожених еритроцитiв, придатних для трансфузiй?
16. Допустимий термiн зберiгання вiдмитих еритроцитiв при температурi +40 С?
17. Яку кiлькiсть кровi, еритроцитної маси або плазми беруть для виконання бiологiчної проби?
18. Якi початковi клiнiчнi симптоми ускладнення, що пов'язане з переливанням несумiсної за системою АВО кровi?
19. У яких випадках виправдане переливання цiльної кровi?
20. Чому не вiдбуваються ускладнення при переливаннi до 500 мл О/I/ групи кровi хворим з А/II/ i В/III/ групами кровi?
21. Про що свiдчить позитивна бiологiчна проба?
22. Що в основному необхiдно виявити при макроскопiчнiй оцiнцi якостi консервованої кровi?
23. Якi основнi переваги має еритроцитна маса в порiвняннi з цiльною кров'ю?
24. Якi головнi переваги вiдмитих еритроцитiв?
25. Яка трансфузiя кровi найбiльш безпечна?
26. Основнi показання до застосування свiжозамороженої плазми
27. Причини обмеження показань до застосування прямого переливання кровi
28. Переваги аутогемотрансфузiй перед переливанням донорської кровi
29. Допустимий для реiнфузiї термiн перебування в серозних порожнинах кровi, що вилилася
30. На чому заснована лiкувальна дiя плазмаферезу?
31. Якi трансфузiйнi засоби можуть надати оптимальний гемостатичний ефект при гiпокоагуляцiйнiй кровотечi?
32. Якi препарати стимулюючої дiї краще рекомендувати для лiкування в'ялопротiкаючих гiпорегенераторних захворювань?
33. Якi трансфузiйнi засоби краще усувають порушення мiкроциркуляцiї?
34. Якi транфузiйнi засоби мають кращi дезiнтоксикацiйнi властивостi?
35. Основна задача трансфузiйної терапiї при гострiй крововтратi
36. Основна задача трансфузiйної терапiї опiкового шоку
37. Основнi препарати для трансфузiйної терапiї опiкового шоку?
38. Кiлькiсть втраченої рiдини, що характеризує тяжкий ступiнь дегiдратацiї
39. Основна причина розвитку гiпертонiчної дегiдратацiї
40. Основна причина розвитку гiпотонiчної гiпергiдратацiї
41. Якi розчини в основному вводяться при гiпотонiчнiй дегiдратацiї?
42. Що вiдноситься до хiрургiчних методiв дезинтоксикації?
43. Якi трансфузiйнi засоби частiше використовують для керованої гемодiлюцiї?
44. Найбiльш оптимальний спосiб гемотрансфузiї
45. Основнi заходи в профiлактицi ДВЗ-синдрому
46. Основне в профiлактицi синдрому гомологiчної кровi
47. Основне в профiлактицi заражень гепатитами i ретровiрусами в трансфузiологiї
48. У якiй кiлькостi вводиться полiглюкiн для бiологiчної проби?
49. Найбiльш ефективнi препарати кровi при стафiлококовому сепсисi у дорослих хворих
50. Основнi особливостi дитячого органiзму i трансфузiйної терапiї в педiатрiї
51. Чи показана гемотрансфузiя при залiзодефiцитнiй анемiї?
52. Основне в картинi кровi природженої мiкросфероцитарної гемолiтичної анемiї
53. Основний метод лiкування гемофiлiчного кризу при гемофiлiї А
54. Оптимальнi дози свiжозамороженої плазми при лiкуваннi ДВЗ-синдрому
55. Основне в пiдготовцi хворих на полiцитемiю до оперативних втручань
56. При якому геморагiчному дiатезi характерне виникнення гемартрозiв
57. При якому геморагiчному дiатезi вiдмiчається припухлiсть суглобiв
58. Для якого геморагiчного синдрому характерно подовження часу згортання кровi
59. Якi iз зазначених захворювань є спадковими
60. Якi основнi особливостi профiлактики i лiкування ускладнень пiсляоперацiйного перiоду у гематологiчних хворих
61. Основне лiкування iдiопатичної тромбоцитопенiчної пурпури /хвороба Верльгофа/
62. Дефiцит якого фактора має мiсце при гемофiлiї А
63. Дефiцит якого фактора має мiсце при гемофiлiї В
64. Основний метод лiкування спадкової мiкросфероцитарної гемолiтичної анемiї /хвороба Мiнковського-Шоффара/
65. Якi основнi показання для застосування крiопреципiтату
66. Найбiльш характернi лабораторнi ознаки iдiопатичної тромбоцитопенiчної пурпури
67. Тривалiсть життя еритроцита в середньому:
68. Яка з анемiй, як правило, є гiпохромною?
69. Причиною якого захворювання може стати анкiлостомiдоз?
70. Система гемостазу має наступні види регуляцiї:
71. Прямi переливання кровi:
72. Яку частину маси тiла складає вода у дорослих здорових людей
73. Яка частина всiєї води органiзму знаходиться у внутрiшньоклiтинному секторi
74. Яка частина всiєї води органiзму знаходиться в судинному руслi
75. Який вiдсоток маси тiла складає об'єм циркулюючої кровi /ОЦК/
76. Основнi показання до використання розчинiв альбумiну
77. Основнi побiчнi реакцiї на введення розчинiв альбумiну
78. Якi кровозамiнники мають здатнiсть переносити кисень
79. Якi препарати найбiльш ефективнi для парентерального живлення
80. Якi кровозамiнники мають найбiльш виразну гемодинамiчну дiю
81. Якi кровозамiнники мають найбiльш виразну дезiнтоксикацiйну дiю
82. Яка основна мета проведення керованої гемодилюцiї пiд час операцiї
83. Основнi протипоказання до застосування керованої гемодилюцiї
84. Найбiльш важливi методи профiлактики пiсляоперацiйних тромбоемболiчних ускладнень
85. Найбiльш важливi причини пiдвищеного операцiйного ризику у гематологiчних хворих
86. Основне в патогенезi розвитку синдрому масивних гемотрансфузiй
87. Необхiдна тривалiсть антигемофiльної терапiї у хворих на гемофiлiю пiсля операцiї
88. Якi антигемофiльнi препарати показанi при лiкуваннi гемофiлiї В
89. Перiод активностi антигемофiльного глобулiну А - УШ фактору в органiзмi
90. Перiод активностi антигемофiльного глобулiну В -фактору IX в органiзмi
91. Необхiднi заходи перед операцiєю у хворих на гемофiлiю
92. Чи можлива гемофiлiя А у жiнок?
93. Основнi змiни в коагулограмi хворих на гемофiлiю пiд час криза
94. Найбiльш характернi особливостi кровоточивостi i крововиливiв при гемофiлiї
95. Основнi особливостi iнгiбiторних форм гемофiлiї /наявнiсть антитiл до факторiв УШ i IХ/
96. Основнi заходи щодо профiлактики iнфекцiйних i вiрусних захворювань при гемотрансфузiях
97. Коли повинна вiдбиратися сироватка кровi у хворого для виконання проби на сумiснiсть за резус фактором
98. Термiн збереження активностi тромбоцитiв i лейкоцитiв в консервованiй кровi
99. Основнi показання до застосування препарату фібриногену
100. Термiн зберiгання лiофiлiзованого крiопреципiтату при температурi +4 - +8°С
101. Яку кiлькiсть кровi або еритроцитної маси вводять при виконаннi бiологiчної проби у дiтей вiд п'яти до десяти рокiв
102. Назвiть прокоагулянти вiтамiн-К-залежного комплексу
103. Яку кiлькiсть кровi або еритроцитної маси переливають при виконаннi бiологiчної проби у дiтей до двох рокiв
104. Яким методом переливають кров пiд час проведення бiологiчної проби
105. Кiлькiсть антигенiв кровi людини
106. Яку кiлькiсть кровi або еритроцитної маси переливають при виконаннi бiологiчної проби у дiтей вiд 10 до 14 рокiв
107. Прокоагулянти протромбiнового комплексу
108. Кiлькiсть антигенних систем кровi людини
109. Назвiть ферментнi прокоагулянти
110. Органiзм усуває гiповолемiю самостiйно, якщо дефiцит ОЦК не перевищує:
111. Яка кiлькiсть кровi знаходиться в капiлярнiй системi
112. Цитратна інтоксикація є можливою при трансфузії із швидкістю понад 60 мл/хв наступних середовищ:
113. При ДВЗ-синдромi переливання еритроцитної маси показано, якщо рiвень гемоглобiну становить
114. Який трансфузiйний засiб, що вмiщує еритроцити, є оптимальним для корекцiї анемiї при ДВЗ-синдромi
115. Яка кiлькiсть кровi знаходиться у венознiй системi
116. Назвiть основнi ознаки гiперкалiемiї з боку серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту
117. Яка кiлькiсть кровi знаходиться в артерiальнiй системi
118. Який вид гiпоксiї є переважаючим при втратi до 20 - 25% ОЦК
119. Який вид гiпоксiї є переважаючим при втратi бiльш за 30% ОЦК
120. Назвiть еритроцитне середовище, яке в найбiльшiй мiрi позбавлено тромбоцитiв, лейкоцитiв i бiлкiв плазми
121. Скiльки вiдомо антигенних систем еритроцитiв
122. Гемотрансфузiю прийнято вважати масивною, якщо хворому протягом 24 годин перелито:
123. Назвiть оптимальну швидкiсть переливання тромбоцитних середовищ
124. При яких рiвнях гемоглобiну i гематокриту показано переливання еритроцитвмiщуючих середовищ
125. Назвiть критичний рiвень зниження концентрацiї загального бiлка в плазмi кровi
126. Термiн зберiгання гепаринiзованої кровi при температурi +4 - +2°С
127. Яку консервовану кров, що зберiгається при температурi +4 - +2° С, називають "свiжою"
128. Назвiть оптимальну швидкiсть переливання лейкоцитних середовищ /гранулоцитів/
129. Назвiть критичний рiвень зниження концентрацiї альбуміну в кровi
130. Яка кiлькiсть кровi знаходиться у великому колi кровообiгу
131. Переливання якої кiлькостi тромбоцитiв прийнято вважати як разову терапевтичну ефективну дозу
132. Назвiть критичний рiвень зниження вмiсту тромбоцитiв в кровi
133. Укажiть основну ознаку, що свiдчить про ефективнiсть тромбоцитотерапiї
134. Про що свiдчить збiльшення числа тромбоцитiв в кровi хворого через одну годину пiсля трансфузiї тромбоцитної маси?
135. Про що свiдчить збiльшення числа тромбоцитiв в кровi хворого через 24 години пiсля трансфузiї тромбоцитної маси?
136. Скiльки тромбоцитiв можна в середньому отримати з 450 - 500 мл цiльної донорської кровi?
137. Абсолютним протипоказанням до всiх вiдомих методiв заготовки аутогенних трансфузiйних середовищ є:
138. На скiльки збiльшується ОЦП пiсля iнфузiї 400 мл полiглюкiну
139. Яка кiлькiсть кровi знаходиться в малому колi кровообiгу?
140. Назвiть основний механiзм антитромботичної дiї великих доз полiглюкiну
141. Назвiть критичний рiвень зниження систолiчного артерiального тиску
142. При яких захворюваннях i станах iнфузiї полiглюкину вiдносно протипоказанi?
143. Яку кiлькiсть рiдини залучає в судинне русло з iнтерстицiю 1 г декстрану?
144. Дайте визначення поняттю "свiжозаморожена плазма"
145. Яка дiя полiглюкiну?
146. Який кровозамiнник в найбiльшому ступеню утрудняє визначення групової приналежностi кровi?
147. Назвiть найбiльш часте ускладнення при переливаннi великих доз полiглюкiна?
148. На скiльки мл збiльшується ОЦП при iнфузiї 400 мл реополiглюкiна?
149. Назвiть найбiльш ефективнi iнфузiйнi середовища для усунення дефiциту iнтерстицiальної рiдини?
150. Назвiть оптимальну швидкiсть введення гiдролiзатiв бiлка i розчину амiнокислот
151. При якому рiвнi систолiчного АТ клубочкова фiльтрацiя припиняється?
152. Скiльки антигенiв входить до складу антигенної системи НLА?
153. Якi посттрансфузiйнi iмуннi ускладнення називають прямими?
154. Якi посттрансфузiйнi iмуннi ускладнення називають зворотнiми?
155. Укажiть частоту утворення антилейкоцитарних та антитромбоцитарних антитiл при переливаннi хворому цiльної кровi, сумiсної за системами АВО i Резус
156. Скiльки антигенних систем локалiзується на плазмових бiлках?
157. При якому рiвнi систолiчного АТ процес природної гемодилюцiї припиняється?
158. Скiльки антигенних систем виявлено на тромбоцитах?
159. В яких групах кровi за системою АВО зустрiчаються екстрааглютинiни?
160. Чи можна переливати резус-позитивнi донорськi еритроцити хворим, у яких не визначена резус належнiсть?
161. Назвiть основнi наслiдки переливання холодної кровi через катетер в центральнi вени
162. Укажiть терапевтичну ефективну добову дозу амiнокапронової кислоти
163. Назвiть основну клiнiчну ознаку цитратної iнтоксикацiї
164. Укажiть дiаметр пор фiльтрiв стандартних одноразових гемотрансфузiйних систем
165. Якi розмiри бiльшостi мiкроагрегатiв, що утворюються в консервованiй кровi при її зберiганнi?
166. Назвiть найбiльш ефективний i простий метод видалення мiкроагрегатiв з консервованої кровi
167. Яка сполука є регулятором спорiдненостi гемоглобiну до кисню?
168. Укажiть вмiст 2,3-ДФГ на третю добу зберiгання кровi при температурi +4 - +2°С?
169. У скiльки разiв збiльшується концентрацiя калiю на третю добу зберiгання кровi при температурi +4 - +2° С?
170. Яку консервовану кров, що зберiгається при температурi +4 - +2° С, називають "старою"?
171. Назвiть основний наслiдок переливання кровi, що мiстить велику кiлькiсть уламкiв клiтинних мембран гемолiзованих еритроцитiв:
172. Який час зберiгаються фiзiологiчнi властивостi тромбоцитiв в консервованiй кровi при температурi +4 - +2° С?
173. До яких наслiдкiв може привести переливання кровi, що мiстить велику кiлькiсть вiльного гемоглобiну, на фонi ацидозу?
174. Дайте визначення поняттю "компоненти кровi"
175. На скiльки вiдсоткiв здатнi виконувати киснево-транспортну функцiю еритроцити кровi, що зберiгалися три доби при температурi +4 - +2° С?
176. В скiльки разiв збiльшується концентрацiя амiаку на третю добу зберiгання консервованої кровi при температурi +4 - +2° С?
177. Укажiть основну причину гемолiзу еритроцитiв в консервованiй кровi
178. До якого часу руйнуються тромбоцити консервованої кровi при температурi +4 - +2° С?
179. Який час зберiгається фагоцитарна функцiя гранулоцитiв консервованої кровi при температурi +4 - +2° С?
180. Як змiнюються антигеннi властивостi зруйнованих формених елементiв кровi при її зберiганнi?
181. За якими антигенними системами здiйснюють пiдбiр пари "донор - реципiєнт" при переливаннi середовищ, що мiстять лейкоцити
182. Скiльки часу зберiгається життєздатнiсть В- i Т-лiмфоцитiв консервованої кровi при температурi +4 - +2° С?
183. Чи проводиться при переливаннi свiжозамороженої плазми проба на групову сумiснiсть?
184. Чи допустиме повторне заморожування свiжозамороженої плазми?
185. Назвiть основне протипоказання до переливання лейкоцитарних середовищ
186. Чи можна переливати хворому свiжозаморожену плазму iншої групи?
187. Назвiть основну, присутню на лейкоцитах, антигенну систему
188. Укажiть граничний термiн зберiгання кровi, консервованої на цитроглюкофосфатi, при температурi +4 - +2° С
189. Назвiть основне протипоказання до переливання середовищ, що мiстять тромбоцити
190. За якими антигенними системами здiйснюється пiдбiр пари "донор - реципiєнт" при необхiдностi багаторазових трансфузiй тромбоцитної маси?
191. Якi трансфузiйнi засоби, що мiстять альбумiн, є iзотонiчними?
192. Який розчин альбумiну є гiперонкотичним?
193. Для чого головним чином використовується плазма, отримана при плазмафарезi?
194. Найбiльш цiннi компоненти кровi, що отримуються за допомогою плазмаферезу
195. Найбiльш небезпечнi можливi типи побiчних реакцiй при плазмаферезi
196. Максимальний об'єм плазми (разом з консервантом), що отримують при плазмаферезi вiд одного донора, не повинна перевищувати за рiк
197. Найбiльш важливi лабораторнi тести при обстеженнi донорiв для плазмаферезу
198. Чи є виправданим застосування альбумiну при наступних захворюваннях:
199. Найбiльш небезпечнi побiчнi реакцiї на розчини людського альбумiну
200. Основнi заходи профiлактики ускладнень, якi виникають при введеннi розчинiв альбумiну
201. Препаратами кровi комплексної дiї є:
202. Яка сировина частiше використовується для виробництва альбумiну?
203. Якi найбiльш важливi параметри потрiбно виявляти при контролi якостi розчинiв альбумiну?
204. Вiд чого головним чином залежить стабiльнiсть розчинiв альбумiну?
205. Яка температура необхiдна для заморожування плазми (в ° С)?
206. Чи можна використовувати для лiкування гемофiлiї А свiжу цiльну кров та плазму?
207. Яка мiнiмальна кiлькiсть кровi достатня для зараження гепатитом В?
208. Який мiнiмальний рiвень гемоглобiну допускається для донорiв кровi?
209. Який максимальний термiн придатностi свiжозамороженої плазми, як джерела фактора VШ?
210. Якi фактори є вирiшальними при виробництвi крiопреципiтату?
211. Якi найважливiшi критерiї контролю якостi крiопреципiтату?
212. При якому рiвнi фактора VIII гемофiлiя протiкає у важкiй формi?
213. Який рiвень фактора VIII вiдповiдає гемофiлiї середньої важкостi?
214. При якому рiвнi фактора VIII гемофiлiя протiкає в легкiй формi?
215. У якiй дозi вводиться крiопреципiтат для визначення його активностi способом in vivo?
216. Якi найбiльш небезпечнi безпосереднi побiчнi реакцiї на крiопреципiтат Ф.VIII?
217. Якi найбiльш важливi переваги лiофiлiзованого крiопреципiтату Ф.VIII?
218. Найбiльш небезпечнi можливi вiддаленi реакцiї i ускладнення на препарати Ф.VIII?
219. Вихiдна сировина для приготування факторiв згортання, що залежать вiд вiтамiну К
220. Фактори згортання кровi, що залежать вiд вiтамiну К
221. Основнi показання до призначення концентрованого протромбiнового комплексу РРSВ
222. Препаратами кровi стимулюючої дiї є:
223. Препаратами кровi iмунологiчної дiї є:
224. Iмуноглобулiн людини антистафiлококовий показаний:
225. Основнi лiкувальнi властивостi протеїну
226. Розчин протеїну показаний для корекцiї:
227. Основнi лiкувальнi властивостi альбумiну:
228. Чому не можна вводити внутрішньовенне препарати iмуноглобулiнiв, призначених для внутрiшньом'язового введення?
229. Основнi заходи, необхiднi при плануваннi iмунiзацiї донорiв
230. Основнi умови використання плацентарного матерiалу для отримання нормального iмуноглобулiну
231. Якi показання до використання препарату нормального iмуноглобулiну людини
232. У яких ситуацiях ефективно використовується iмуноглобулiн проти антигену Rho /Д/?
233. Найбiльш частi реакцiї на внутрiшньом'язовi препарати iмуноглобулiнiв
234. Найбiльш важливi умови зберiгання iмуноглобулiнiв
235. Якi найважливiшi задачi клiнiчної трансфузiологiї
236. Найважливiшi задачi органiзацiйної i виробничої трансфузiологiї
237. Основний принцип сучасної клiнiчної трансфузiологiї
238. Яка токсична доза цитрату:
239. Який найбiльш широко поширений стабiлiзатор кровi?
240. Якi речовини найчастiше використовуються, як консервант кровi:
241. Який мiнiмальний об'єм аутокровi для операцiї можна заготовляти у дiтей вiком вiд 5 до 10 років:
242. Яка кiлькiсть цитрату натрiю мiститься в 100 мл глюгіциру?
243. Яка кiлькiсть лимонної кислоти мiститься в 100 мл гемоконсерванту "Цитроглюкофосфат"?
244. Переваги двоетапного методу заготовки кровi
245. Яка кiлькiсть глюкози мiститься в 100 мл гемоконсерванту "Глюгіцир"?
246. Яка кiлькiсть гепарину необхiдна для стабiлiзацiї 1 л кровi?
247. Як довго можна зберiгати гепаринiзовану кров?
248. Яка величина є мiжнародним критерієм придатностi для трансфузiї середовищ, що мiстять еритроцити?
249. Якi метаболiти частiше застосовуються для продовження термiну зберiгання консервованих еритроцитiв?
250. Яка основна перевага гемоконсерванту Циглюфад?
251. У якому видi частiше застосовуються консервованi еритроцити?
252. У яких випадках користуються перехресним методом визначення групи кровi?
253. Яким трансфузiйним середовищем краще лiкувати гiпоксію, викликану гострою крововтратою?
254. Який час зберiгається кисневотранспортна функцiя кровi на консервантi Глюгіцир?
255. Який час зберiгається достатня концентрацiя 2,3-ДФГ в кровi, консервованiй на Цитроглюкофосфатi?
256. У якому трансфузiйному середовищi менше мiкроагрегатiв?
257. Головнi переваги методу крiоконсервування еритроцитiв
258. Яка температура вважається ультранизькою для заморожування компонентiв кровi?
259. Максимальний час зберiгання кровi, що призначена для видiлення тромбоцитiв та лейкоцитiв, складає:
260. Максимальний час зберiгання кровi, що призначена для отримання еритроцитної маси, складає:
261. Максимальний час зберiгання кровi, що призначена для отримання крiопреципiтату, складає:
262. Максимальний час зберiгання кровi, що призначена для отримання свiжозамороженої плазми, складає:
263. Термiн зберiгання кровi, що призначена для виготовлення з плазми препаратiв (окрiм крiопреципiтату) повинно бути:
264. Заготовка кровi вiд донора при проведеннi плазмаферезу здiйснюється:
265. Оптимальним варiантом заготовки консервованої кровi для проведення тромбоцитаферезу є взяття кровi:
266. Для контролю стерильностi кiлькiсть проб консервованої кровi, що заготовлена у склянки, складає (вiд кiлькостi заготовлених склянок):
267. Якщо кiлькiсть склянок заготовленої кровi складає менш нiж 100, то на бактерiологiчний контроль беруть (зразкiв):
268. Еритроцитну масу вiдбирають на бактерiологiчний контроль на початку, в серединi та наприкiнцi роботи виробничого боксу в стерильнi сухi склянки:
269. Нативну плазму вiдбирають на бактерiологiчний контроль на початку, в серединi та наприкiнцi роботи виробничого боксу в стерильнi сухi склянки:
270. Крiопреципiтат вiдбирають на бактерiологiчний контроль на початку, в серединi та наприкiнцi роботи виробничого боксу в стерильнi сухi склянки:
271. Компоненти кровi, заготовленi у полiмернi контейнери, вiдбирають на бактерiологiчний контроль по ( зразку):
272. Розчини альбумiну, протеїн, фiбриноген, полiбiолiн, тромбiн, фiбринолiзин, препарати iмуноглобулiнiв, амiнокровiн вiдбирають на бактерiологiчний контроль на початку, в серединi та наприкiнцi розлиття:
273. Для контролю стерильностi консервованої кровi, її компонентiв, препаратiв застосовують тiльки:
274. Для контролю стерильностi кровозамiнникiв та консервуючих розчинiв застосовують тiльки:
275. Якi речовини, що входять до складу консервуючих розчинiв, проникають в еритроцит i приймають участь в його метаболiзмi
276. До рецептури консервуючого розчину "Глюгiцир" входять:
277. Максимальний термiн зберiгання кровi, яка заготовлена на гемоконсервантi "Глюгiцир" складає:
278. Максимальний термiн зберiгання еритроцитної маси, яка одержана з кровi, консервованої розчином "Глюгiцир", складає:
279. Крайнiй термiн зберiгання розморожених вiдмитих еритроцитiв при 2+6°С складає (годин пiсля їх вiдтаювання):
280. Максимально допустимi термiни зберiгання аутокровi при температурi 4-6°С:
281. Крайнiй термiн зберiгання свiжозамороженої плазми при температурi мінус 30° С та нижче складає:
282. Заготовляють кров у виїздних умовах:
283. Тромбоцитаферез виконується:
284. Препаратами кровi комплексної дiї є:
285. Препаратами кровi фiбринолiтичної дiї є:
286. Альбумiн виготовляють у вигляді:
287. Молекулярна маса альбумiну:
288. 1 г альбумiну зв'язує води:
289. До складу протеїну входять:
290. Основнi компоненти крiопреципiтату:
291. Основнi лiкувальнi властивостi крiопреципiтату:
292. Одна доза замороженого крiопреципiтату повинна мiстити:
293. Одна доза сухого крiопреципiтату повинна мiстити:
294. За об'ємом одна доза крiопреципiтату складає:
295. Заморожений крiопреципiтат вiдтаюють при температурi не вище 35-37° С:
296. У замороженому станi крiопреципiтат зберiгають при температурi (в °С):
297. Активнiсть антигемофiльного глобулiну у замороженому крiопреципiтатi зберiгається:
298. Основним активним компонентом препарату "Iмуноглобулiн людини нормальний" є:
299. Iмуноглобулiн людини нормальний вводять в дозi:
300. Iмуноглобулiн людини антистафiлококовий застосовують:
301. Препаратами кровi iмунологiчної дiї є:
302. Основнi лiкувальнi властивостi альбумiну:
303. Кровозамiнниками гемодинамiчної дiї є:
304. Кровозамiнниками гемодинамiчної дiї є:
305. Введений полiглюкiн циркулює в судинному руслi:
306. Полiглюкiн застосовують для корекцiї:
307. Максимальна доза полiглюкiну на одне введення складає:
308. Методика проведення бiологiчної проби при введеннi полiглюкiну:
309. Реополiглюкiн є розчином декстрану з середньою вiдносною молекулярною масою:
310. Введений реополiглюкiн циркулює в судинному руслi:
311. Основнi лiкувальнi властивостi реополiглюкiну:
312. Максимальна доза реополiглюкiну на одне введення:
313. Розчин "Трисоль" є показаним при:
314. Кровозамiнники дiляться на слідуючи групи:
315. Регулятори водно-сольової та кислотно-лужної рiвноваги
316. Середнiй об'єм циркулюючої кровi дорослої людини на 1 кг маси тiла складає:
317. Середнiй об'єм циркулюючої плазми у дорослої людини на 1 кг маси тiла складає:
318. Нормальний гематокритний показник у чоловiкiв в середньому дорiвнює:
319. Нормальний гематокритний показник у жiнок в середньому дорiвнює:
320. Кiлькiсть кровi, що знаходиться в нормальних умовах в артерiальному руслi, вiд загального ОЦК складає:
321. Кiлькiсть кровi, що знаходиться в нормальних умовах у венознiй системi, вiд загального ОЦК складає:
322. Кiлькiсть кровi, що знаходиться в нормальних умовах у капiлярах, вiд загального ОЦК складає:
323. Загальна кiлькiсть кровi в зонi мiкроциркуляцiї в нормi складає:
324. Вмiст загального бiлка в плазмi кровi дорiвнює:
325. Загальна кiлькiсть циркулюючого бiлка в середньому дорiвнює:
326. Загальна кiлькiсть циркулюючого альбумiну дорiвнює:
327. 1 г циркулюючого альбумiну зв'язує води:
328. 1 г циркулюючих глобулiнiв зв'язує води:
329. Межi норми рН артерiальної кровi:
330. Межi норми рН венозної кровi:
331. При нормальнiй насиченостi кровi киснем 1 г гемоглобiну транспортує наступну його кiлькiсть:
332. Основним компенсаторним механiзмом для збереження рiвня ефективного транспорту кисню при анемiях є:
333. Загальний об'єм води в органiзмi чоловiкiв вiд маси тiла складає:
334. Загальний об'єм води в органiзмi жiнок вiд маси тiла складає:
335. Рiвень креатинiну в сироватцi в нормi у дорослих:
336. Рiвень загального бiлiрубiна в сироватцi кровi в нормi:
337. Рiвень глюкози в кровi в середньому:
338. Лiкувальний ефект трансфузiй еритроцитної маси обумовлений в основному наступною дiєю на органiзм реципiєнта:
339. При трансфузiях тромбоцитної зависi основною лiкувальною дiєю є:
340. При трансфузiях лейкоцитної маси основною лiкувальною дiєю є:
341. Переливання вiдмитих еритроцитiв має перевагу в порiвняннi з iншими гемотрансфузiйними засобами тому, що:
342. Якi найважливiшi показники визначаються при спостереженнi лiкарем хворого пiсля гемотрансфузiї?
343. Що можна зробити для зменшення в'язкостi еритроцитної маси у разi необхiдностi?
344. Чи допустимо проводити гемотрансфузiї хворим з крововиливом в мозок, набряком легень, серцевою i нирковою декомпенсацiєю?
345. Чи необхiдне проведення бiологiчної проби при переливаннi замороженої плазми?
346. Чи проводять бiологiчну пробу при переливаннi тромбоцитної маси?
347. Чи можна зберiгати гемотрансфузiйнi препарати пiсля розгерметизацiї флакона, мiшка?
348. Протипоказання до трансфузiйної терапiї залежать:
349. Основнi заходи профiлактики ускладнень, якi виникають з причини несумiсностi за системою АВО?
350. Вiд чого залежить ступiнь тяжкостi посттрансфузiйного ускладнення при несумiсностi кровi за системою АВО?
351. Поповнення втрати плазмових прокоагулянтiв i тромбоцитiв необхiдно вже при крововтратi:
352. Волемiчний коефiцiєнт консервованої донорської кровi:
353. Волемiчний коефiцiєнт плазми консервованої кровi:
354. Волемiчний коефiцiєнт 5% розчину альбумiну:
355. Волемiчний коефiцiєнт 5% розчину глюкози приблизно:
356. У яких випадках найчастiше розвиваються ускладнення, пов'язанi з несумiснiстю за резус-фактором?
357. Для адекватного вiдшкодування масивної крововтрати в ургентнiй хiрургiї i травматологiї загальний об'єм трансфузiйних засобiв по вiдношенню до розмiру крововтрати повинен складати:
358. При крововтратi до 20% ОЦК вона повинна бути поповнена гемотрансфузiєю:
359. При крововтратi до 20-30% ОЦК об'єм еритроцитвмiщуючих засобiв в трансфузiйнiй терапiї повинен складати:
360. При крововтратi бiльш 30% ОЦК об'єм еритроцитвмiщуючих засобiв в трансфузiйнiй терапiї повинен складати:
361. При крововтратi 20-30% ОЦК доза еритроцитної маси повинна бути не менш нiж (мл/кг маси тiла):
362. Показання для гемотрансфузiї пiд час операцiї:
363. Киснева ємнiсть кровi може бути орiєнтиром для визначення показань до гемотрансфузiї пiд час операцiї. Якi дослiдження необхiдно провести для визначення кисневої ємностi кровi:
364. Показання до внутрiшньоартерiальної гемотрансфузiї пiд час операцiї:
365. Якi найважливiшi правила застосування розчину калiю хлориду (3% або 7,5%)?
366. При лiкуваннi хронiчних анемiчних станiв введення еритроцитвмiщуючих трансфузiйних засобiв необхiдно при рiвнi гемоглобiну:
367. Трансфузiї еритроцитвмiщуючих трансфузiйних засобiв небезпечно:
368. Показанням до трансфузiї тромбоцитної маси для досягнення гемостатичного ефекту є:
369. Нормальний вмiст натрiю в плазмi здорової людини:
370. Нормальний вмiст калiю в плазмi здорової людини:
371. При легкому ступеню дегiдратацiї дефiцит води в органiзмi:
372. При середньому ступеню дегiдратацiї дефiцит води в органiзмi:
373. При важкому ступеню дегiдратацiї дефiцит води в органiзмi:
374. Смертельною є гостра втрата води органiзмом в об'ємi:
375. Гiпертонiчна дегiдратацiя приводить:
376. Для гiпертонiчної гiпергiдратацiї властиво:
377. Гiпотонiчна дегiдратацiя супроводжується:
378. Гiпотонiчна гiпергiдратацiя приводить тiльки:
379. Несумiснiсть антигенiв яких систем частiше спричиняє iмунологiчнi ускладнення?
380. В чому найбiльша небезпека багаторазових гемотрансфузiй?
381. Яка з зазначених програм може бути використана для лiкування гiпертонiчної дегiдратацiї:
382. Яка з зазначених програм може бути використана для лiкування гiпотонiчної дегiдратацiї:
383. Чому не можна переливати плазму iншої (за системою АВО) групи кровi?
384. Протипоказання до iнфузiї 0,9% розчину натрiю хлориду:
385. Найбiльш важливi антигеннi системи еритроцитiв людини
386. Скiльки основних фенотипiв груп кровi видiляють в iзосерологiчнiй системi АВО на основi чотирьох основних антигенiв /А1, А2, В i 0/?
387. Протипоказання до iнфузiї розчинiв натрiю гiдрокарбонату:
388. Час циркуляцiї перелитих еритроцитiв донора в руслi реципiєнта
389. Скiльки пiдгруп має група 0/I/ системи АВО?
390. Iнфузiї 5% розчину глюкози показанi при лiкуваннi:
391. Протипоказання до iнфузiї 5% розчину глюкози є:
392. До сироваткових систем кровi вiдносяться:
393. Системи антигенiв АВО i резус вiдносяться до:
394. Антигени систем Кiдд, Даффi, Келл-Челлано, Лютеран, резус вiдносяться до:
395. Антигени системи Хg, P, MNSs, резус, АВО вiдносяться до:
396. Пiсля переливання контейнер (пляшка) з залишками трансфузiйного середовища зберiгаються в холодильнику протягом:
397. Найбiльшу кiлькiсть антигенiв системи HLA мають:
398. Рiвень гемоглобiну в кровi хворого, при якому можлива заготовка аутокровi, не повинен бути:
399. Мiнiмальна кiлькiсть лейкоцитiв в кровi хворого, при якiй можлива заготовка аутокровi:
400. Для заготiвлi аутокровi у хворого повинно бути тромбоцитiв:
401. У хворого на анемiю за умовою, що iншi показники гомеостазу не змiненi, може бути заготовлена:
402. Заготовка аутоплазми можлива при рiвнi в кровi хворого бiлка
403. При аутогемотрансфузiї проводяться контрольнi дослiдження та проби на сумiснiсть:
404. Цитратна iнтоксикацiя можлива при трансфузiї з швидкiстю понад 60 мл/хв наступних середовищ:
405. Провiдним в патогенезi цитратної iнтоксикацiї є:
406. При перших ознаках цитратної iнтоксикацiї необхiдно:
407. Гемолiтичне ускладнення виникає при трансфузiї:
408. Основним компонентом гемолiтичного посттрансфузiйного ускладнення треба вважати:
409. Наявнiсть гемолiтичного посттрансфузiйного ускладнення пiдтверджується такими дослiдженнями:
410. Попередження розвитку ДВЗ-синдрому при гемолiтичному посттрансфузiйному ускладненнi досягається:
411. Що приймається за одну серiю рiдких препаратiв?
412. Що приймають за одну серiю висушеної продукцiї?
413. Основнi лiкувальнi властивостi протеїну:
414. Як утворюється нумерацiя кожного препарату?
415. Iмуноглобулiни вводять:
416. Який iснує порядок представлення виробництвом продукцiї у ВТК
417. На основi якої документацiї ВТК здiйснює контроль якостi?
418. Основнi роздiли фармакопейних статей по контролю якостi препаратiв
419. Який документ про якiсть препарату видає ВТК?
420. Що вважати забракованою продукцiєю?
421. Яка доля забракованої продукцiї /серiї/?
422. Який iснує порядок оформлення переробленої серiї?
423. Що входить в поняття бiологiчний контроль?
424. Чому необхiдно здiйснювати контроль на пiрогеннiсть?
425. Яка природа пiрогенiв?
426. Який бiохiмiчний склад пiрогенов?
427. Що таке МПД?
428. Яка частiше за все клiнiчна картина пiрогенних реакцiй у людини?
429. Якi тварини найбiльш чутливi до пiрогенiв?
430. Для яких препаратiв обов'язковий тест на пiрогеннiсть?
431. Як проводять випробування на пiрогеннiсть?
432. Як проводять випробування на токсичнiсть?
433. Задачi лабораторiй Державного контролю
434. Якi iснують види Державного контролю?
435. хто дає дозвiл СПК на серiйний випуск препаратiв кровi?
436. Основний фактор пошкодження клiтин при заморожуваннi?
437. Основний фактор, що зумовлює анабiоз клiтин кровi при крiоконсервуваннi
438. Умови стiйкостi ядерних клiтин кровi i кiсткового мозку до ультранизької температури
439. Умови стiйкостi еритроцитiв до ультранизької температури
440. При якiй температурi зберiгання клiтин є бiльш тривалим (в °С)?
441. Допустимi норми вiльного гемоглобiну в суспензiї розморожених вiдмитих еритроцитiв?
442. При якiй температурi води (в °С) проводиться вiдтаювання еритроконцентрату?
443. Найбiльш поширений метод крiоконсервування еритроцитiв з глiцерином?
444. Який найбiльш поширений крiопротектор використовується для крiоконсервування кровi?
445. Яка мiнiмальна кiлькiсть мiєлокарiоцитiв повинна бути при пересадцi аутологiчного кiсткового мозку?
446. Термiни зберiгання кiсткового мозку в рiдких середовищах для клiнiчного застосування
447. Як називаються речовини, якi входять до складу захисних розчинiв i оберiгають клiтини вiд пошкодження при заморожуваннi?
448. Якi крiопротектори вiдносяться до iнтрацелюлярних?
449. Якi крiопротектори вiдносяться до екзоцелюлярних?
450. Режими заморожування для ядромiстких клiтин кровi i кiсткового мозку
451. За допомогою якого експрес-методу проводиться оцiнка життєздатностi клiтин кiсткового мозку для клiнiчного застосування?
452. Найбiльш важливий функцiональний тест оцiнки життєздатностi клiтин кiсткового мозку?
453. Алергiчна реакцiя при трансфузiйнiй терапiї проявляється:
454. Лiкування алергiчної реакцiї при посттрансфузiйному ускладненнi потребує:
455. Реакцiї та ускладнення при трансплантацiї аутологiчного кiсткового мозку
456. Безпосереднi реакцiї, що найчастiше зустрiчаються при трансплантацiї алогенного кiсткового мозку?
457. Показання для заготiвлi аутологiчного кiсткового мозку?
458. хто бiльш пiдходить бути донором кiсткового мозку?
459. Якi дослiдження найбiльш важливi у потенцiйних донорiв кiсткового мозку?
460. Найбiльш швидкий i спрощений спосiб вiдмиття еритроцитiв вiд глiцерину
461. Термiн зберiгання розморожених вiдмитих еритроцитiв?
462. Яка кiнцева концентрацiя глiцерину в еритроцитах при повiльному заморожуваннi /вiд -40° до -80° С/?
463. Основна перевага методу повiльного заморожування еритроцитiв в електрорефрижераторi?
464. Що зобов'язаний перевiрити лiкар перед переливанням вiдмитих розморожених еритроцитiв?
465. Одна з основних переваг застосування розморожених еритроцитiв в клiнiцi?
466. Показання до застосування розморожених вiдмитих еритроцитiв?
467. Основний принцип деглiцеринiзацiї /вiдмиття/ еритроцитiв
468. Концентрацiя глiцерину в захисному розчинi для заморожування еритроцитiв при температурi - 196° С
469. Анафiлактичний шок при посттрансфузiйному ускладненнi проявляється :
470. Найчастiшi показання до трансплантацiї кiсткового мозку?
471. Який крiопротектор входить в захисний розчин для крiоконсервування лейкоцитiв?
472. Найбiльш ефективний метод консервування i зберiгання лейкоцитiв
473. Якi реакцiї можуть виникати пiсля трансфузiї розморожених еритроцитiв?
474. Допустимий загальний вмiст вiльного гемоглобiну в дозi кровi, що переливається
475. Який крiофiлактик не вiдмивають /не видаляють/ пiсля розморожування клiтин кровi та кровотворної тканини?
476. Яка середня кiлькiсть мiєлокарiоцитiв повинна бути при пересадцi свiжозаготовленого алогенного кiсткового мозку?
477. Ким були вiдкритi групи кровi людини системи АВО?
478. Скiльки i якi iснують групи кровi людини системи АВО i як вони означаються?
479. Найбiльш зручнi способи визначення груп кровi людини
480. Якi антигени груп кровi людини системи АВО Вам вiдомi?
481. Яку групу кровi можуть мати дiти, що народилися вiд батька з групою кровi А /II/ i матерi з групою кровi В /III/?
482. Що називають кров'яними химерами?
483. У яких ситуацiях частiше спостерiгається явище кров'яного химеризма?
484. Ким вiдкритi антигени системи Резус?
485. Скiльки основних антигенiв системи Резус?
486. Груп кровi за системою Резус вiдомо:
487. Антигени системи Резус позначаються за номенклатурою Вiнера наступними символами:
488. Який антиген мається на увазi пiд термiном резус-фактор?
489. Яке спiввiдношення резус-позитивних i резус-негативних осiб серед українського населення?
490. Який реципiєнт вважається резус-позитивним?
491. Який донор вважається резус-позитивним?
492. Який донор вважається резус-негативним?
493. Основна властивiсть антигенiв системи Резус, що має значення в клiнiчнiй практицi
494. Вiд чого залежить частота сенсибiлiзацiї антигенами системи Резус?
495. Чи iснують природнi антитiла системи Резус?
496. Якi основнi шляхи iзоiмунiзацiї антигенами системи Резус?
497. Як визначаються антитiла при наявностi феномена зони?
498. Кого називають "небезпечним" донором?
499. Кого називають "небезпечними" реципiєнтом?
500. У яких випадках проводиться iндивiдуальний пiдбiр кровi?
501. Якi системи еритроцитарних антигенiв крiм АВО i Резус, мають важливе значення в трансфузiологiї?
502. Як визначити наявнiсть в сироватцi кровi хворого антитiл до рiдкiсних антигенiв?
503. Чим пояснюється феномен Томсена?
504. Донори резус-негативної групи кровi мають фенотипи:
505. Яка роль антигенiв HLA в органiзмi?
506. Як виявляються HLA антигени?
507. Клiнiчне значення антигенiв системи HLA
508. Причини виникнення гемолiтичної хвороби новонароджених
509. Клiнiчне значення антигенiв тромбоцитiв
510. Значення антигенної диференціації плазмових бiлкiв кровi
511. Основнi джерела отримання анти-HLA-сироватки
512. З чим частiше за все пов'язанi гемолiтичнi посттрансфузiйнi ускладнення?
513. З чим частiше за все пов'язані посттрансфузiйнi ускладнення негемолiтичного типу?
514. Що частiше є збудником ВIЛ-iнфекцiї?
515. Можливi шляхи походження ВIЛ
516. Чутливi до ВIЛ клiтини
517. Хто є джерелом СНIДу?
518. Шляхи передачi ВIЛ-iнфекцiї
519. Бiологiчнi рiдини iнфiкованої людини, в яких виявлено ВIЛ або його бiлки
520. Чи можна iнфiкуватися ВIЛ при /частiше за все/:
521. Iнкубацiйний перiод при ВIЛ-iнфекцiї
522. Iнкубацiйний перiод при СНIДi
523. Якi системи органiзму людини переважно уражаються при ВIЛ-iнфекцiї?
524. Деякi клiнiчнi симптоми, що дозволяють запiдозрити ВIЛ-iнфекцiю
525. Повторнi та опортунiстичнi iнфекцiї, а також злоякiснi пухлини, що найчастiше зустрiчаються при СНIДi
526. Якi бiологiчнi рiдини ВIЛ-iнфiкованої людини представляють найбiльшу небезпеку?
527. Методи i черговiсть обробки медичного iнструментарiю
528. Як правильно iнтерпретувати результати дослiдження сироватки людини в IФА?
529. хто вiдноситься до групи ризику по ВIЛ-iнфекцiї?
530. Термiни з моменту iнфiкування ВIЛ до того часу, коли людина стає заразною
531. Якi компоненти або препарати кровi можуть служити чинниками передачi ВIЛ?
532. Чи можна переливати неперевiрену на ВIЛ кров?
533. Коли можна лабораторно дiагностувати ВIЛ у iнфiкованого донора?
534. В нашiй країнi дiагностика ВIЛ-iнфекцiї заснована на виявленнi
535. Якi методи використовуються для масового обстеження населення на ВIЛ-iнфекцiю в практицi охорони здоров'я?
536. Якi принципи лабораторної дiагностики ВIЛ-iнфекцiї у донора при скринiнговому обстеженнi?
537. Якi препарати кровi пiдлягають контролю на ВIЛ?
538. Причини отримання псевдонегативних результатiв при дослiдженнi сироватки кровi на ВIЛ
539. Причини отримання псевдопозитивних результатiв
540. Як правильно вiдiбрати кров на дослiдження на ВIЛ i якi термiни доставки в лабораторiю?
541. Якi основнi аспекти проблеми ВIЛ-iнфекцiї?
542. Найбiльш ефективнi способи профiлактики ВIЛ-iнфекцiї, реальнi на сьогоднiшнiй день?
543. Чи можуть активнi донори давати кров безоплатно?
544. Скiльки разiв максимально можуть здавати кров активнi донори?
545. Якi мiнiмальнi iнтервали мiж здаваннями кровi у активних донорiв?
546. Вiковi критерiї, по яких дозволяється бути донором
547. Чи може донор резерву бути зарахований в активнi донори?
548. Чи отримують грошову компенсацiю донори резерву?
549. Де частiше за все вiдбувається взяття кровi у донорiв резерву?
550. Скiльки разiв звичайно дають кров донори родичi?
551. Яким може бути донор резерву за бiологiчними ознаками?
552. Термiн зберiгання в ОПК карток донорiв-родичiв
553. хто визначає дозу кроводачi?
554. Допустима максимальна разова доза кроводачi в нашiй країнi
555. На який час робиться перерва пiсля п'яти кроводач протягом року?
556. Чи дозволяється одномоментне взяття кровi у донора з грошовою компенсацiєю i безоплатного?
557. Яка документацiя заводиться при зарахуваннi активних донорiв та їх облiку?
558. Де зберiгаються Iндивiдуальнi донорськi картки активних донорiв?
559. Який час зберiгається в архiвi документацiя активного донора, що не дає кров бiльш двох рокiв?
560. Яка документацiя заводиться на донора резерву?
561. Яку пiдписку зобов'язаний дати активний донор при зарахуваннi?
562. Скiльки зберiгається в архiвi Облiкова картка донора?
563. Чому не допускається сумiсництво донорами кроводач в декiлькох установах служби кровi?
564. Якi донори оглядаються лікарем - венерологом?
565. Якi донори повиннi представляти довiдки з полiклiнiки вiд епiдемiолога, вiд дерматолога i гiнеколога?
566. У яких донорiв щорiчно необхiдно робити аналiз кровi, сечi, рентген грудної клiтини?
567. Якi показники гемоглобiну допустимi у донорiв - жiнок?
568. Якi показники гемоглобiну допустимi у донорiв -чоловiкiв?
569. Яка швидкiсть зсiдання еритроцитiв допустима у донорiв - жiнок?
570. Яка швидкiсть зсiдання еритроцитiв допустима у донорiв - чоловiкiв?
571. Якi дослiдження обов'язково проводяться у донора перед взяттям кровi?
572. Через який час пiсля пологiв жiнка може бути донором?
573. Коли дозволяється здавання кровi пiсля закiнченнi менструацiї?
574. Через який час дозволяється здавання кровi пiсля щеплення проти сказу?
575. Що обов'язково отримує донор пiсля кроводачi?
576. Якi захворювання є протипоказанням до донорства не залежно вiд давностi?
577. У якому випадку трансфузiї кровi i плазми протягом останнього року не є протипоказанням до донорства?
578. У яких випадках наявнiсть в анамнезi повторних викиднiв, мертвонароджень не є протипоказанням до донорства?
579. При яких захворюваннях можливе взяття кровi через мiсяць пiсля видужання?
580. При якому показнику кiлькостi еритроцитiв донор-чоловiк допускається до кроводачi?
581. При якому показнику кiлькостi еритроцитiв донор - жiнка допускається до кроводачi?
582. При якiй кiлькостi тромбоцитiв дозволяється взяття кровi у донора?
583. При якiй кiлькостi лейкоцитiв донор допускається до здавання кровi?
584. Як визначається група кровi донора за системою АВО?
585. Скiльки разiв визначається група кровi у донора за одне вiдвiдування?
586. Скiльки разiв визначається резус-належнiсть кровi у активного донора?
587. За скiльки етапiв проводиться як перше, так i друге визначення резус-належностi кровi у донорiв?
588. Яких донорiв зараховують до резус-негативних?
589. Який результат серологiчної реакцiї /на сифiлiс/ не є протипоказанням до донорства?
590. Що необхiдно зробити у разi виявлення в сироватцi кровi донора антигену гепатиту В?
591. Куди заносяться вiдомостi про групу кровi з флаконiв супутникiв при масовiй заготiвлi кровi у безоплатних донорiв?
592. У яких випадках у донорiв проводиться дослiдження на бруцельоз?
593. Якi показники кiлькостi паличкоядерних нейтрофiлiв допустимi для донора?
594. Якi показники кiлькостi еозинофiлiв допустимi для донора?
595. Якi показники кiлькостi лiмфоцитiв допустимi для донора?
596. Чи може донор здавати кров без документа, що засвiдчує його особистiсть?
597. Якi вимоги повиннi бути обов'язковими для всiх кровозамiнникiв?
598. Якi вимоги до всiх кровозамiнникiв не є обов'язковими?
599. Якi змiни в органiзмi не повиннi викликати кровозамiнники?
600. Що є основною складовою частиною кровозамiнникiв на основi декстрану?
601. Яким за концентрацiєю розчином декстрану є полiглюкiн?
602. Яким за молекулярною масою декстраном є реополiглюкiн?
603. Яким за концентрацiєю розчином декстрану є реополiглюкiн?
604. Антигени - це речовини, якi:
605. Якi речовини несуть ознаки генетичної чужерiдностi та викликають в органiзмi специфiчнi iмунологiчнi реакцiї?
606. Якi речовини не можуть бути антигенами?
607. Який порядок початку перевiрки якостi препаратiв для ВТК?
608. Який за походженням препарат iмуноглобулiну є бiльш ефективним?
609. Який за походженням препарат iмуноглобулiну може викликати бiльш сильну алергiчну реакцiю?
610. Який за походженням препарат iмуноглобулiну дає бiльш швидке надходження i тривалу циркуляцiю антитiл?
611. Як вiдбувається формування донорського контингенту для отримання антисиньогнiйної плазми?
612. Джерела отримання антисиньогнiйних i антипротейних препаратiв кровi
613. До якого класу iмуноглобулiнiв вiдносяться антитiла синьогнiйної палички i протея?
614. У яких установах здiйснюється масова заготiвля кровi?
615. Клiнiчнi ознаки ускладнень пiсля переливання iнфiкованої кровi
616. Якi мiкроорганiзми викликають посттрансфузiйнi реакцiї?
617. Профiлактика iнфiкування кровi
618. Основнi чинники, що забезпечують стерильнiсть кровi?
619. Критерiї чистоти бактерiологiчного i виробничих боксiв перед початком роботи при дослiдженнi обсiменьоностi повiтря
620. Критерiї чистоти бактерiологiчного i виробничих боксiв пiсля роботи при дослiдженнях бактерiйної обсiменьоностi повiтря
621. Якими розчинами необхiдно провести змиви шкiри ліктьових згинiв донорiв на стерильнiсть пiсля обробки їх антисептиками, що мiстять хлор або йод?
622. Який середнiй термiн експлуатацiї бактерицидної лампи?
623. Тривалiсть безперервної роботи операцiйної на СПК i ВПК не повинна перевищувати:
624. хiмiчнi тести для контролю режиму роботи повiтряних стерилiзаторiв
625. хiмiчнi тести для контролю режиму роботи парових стерилiзаторiв
626. Бiологiчнi тест-об'єкти для контролю режиму роботи парових стерилiзаторiв?
627. Укажiть бiологiчнi тест-об'єкти, що використовуються для контролю режиму роботи повiтряних стерилiзаторiв?
628. Термiни зберiгання простерилiзованого матерiалу в коробках /бiксах/ або в подвiйнiй упаковцi з тканини
629. Укажiть термiни зберiгання простерилiзованого матерiалу в коробках /бiксах/ або в подвiйнiй упаковцi з тканини в асептичних умовах
630. Якi умови iнкубацiї бактерiологiчних посiвiв при контролi стерильностi гемотрансфузiйних середовищ?
631. Якi гемотрансфузiйнi середовища, що випускаються на СПК не пiдлягають контролю на стерильнiсть?
632. Межi коливань ШОЕ у жiнок (мм/годину) в нормi
633. Що необхiдно робити лiкарю при наявностi панаглютинацiї, тобто неможливостi визначити групу кровi хворого за системою АВО?
634. У яких випадках результат визначення групи кровi (стандартними сироватками) розцiнюється як АВ(IV)?
635. Який результат при визначеннi групи кровi дає можливiсть встановити 0(I) групу кровi?
636. Який результат при визначеннi групи кровi цолiклонами дає можливiсть встановити 0(I) групу кровi?
637. Який результат при визначеннi групи кровi цолiклонами дає можливiсть встановити групу кровi АВ (IV)?
638. Якi основнi переваги методики проби на сумiснiсть за резус-фактором Rh0 (Д) з використанням 33% розчину полiглюкiну?
639. Яка з проб на сумiснiсть за резус-фактором найбiльш проста у виконаннi?
640. Основнi показання до переливання еритроцитної маси
641. Коли особливо доцiльно переливання еритроцитної маси малих термiнiв зберiгання?
642. Якi абсолютнi протипоказання до переливання еритроцитної маси?
643. Чи можуть групи кровi змiнюватися протягом життя людини?
644. Чи можуть бути присутнiми в кровi людини однотипнi аглютиногени i аглютинини одночасно?
645. При якiй температурi проводять визначення груп кровi за системою АВО (в °С)?
646. Чи необхiдно лiкарю робити проби на сумiснiсть при переливаннi iндивiдуально пiдiбраної кровi?
647. Найбiльш доступна тактика при появi антитромбоцитарних антитiл i необхiдностi трансфузiй тромбоцитної маси
648. Основнi протипоказання до переливання свiжозамороженої плазми
649. У яких випадках вдаються до переливання свiжозаготовленої "теплої" кровi?
650. Найбiльш важливi особливостi кровi новонароджених
651. Якi особливостi методiв визначення груп кровi у новонароджених?
652. У чому основна перевага гемоконсерванту Цитроглюкофосфат перед Глюгiциром?
653. Термiни зберiгання гемоконсервантiв Глюгiцир i Цитроглюкофосфат
654. Умови стерилiзацiї гемоконсерванту Глюгіцир:
655. Як стерилiзують гемоконсервант цитроглюкофосфат?
656. Склад гемоконсерванту Глюгiцир
657. Який рН розчину Глюгіцир?
658. Яка вода використовується для приготування гемоконсервантiв?
659. У яких випадках допустимо переливання кровi 0 (I) групи хворим iнших груп кровi?
660. У яких випадках допустимо переливати плазму iншої групи?
661. Чи допустиме переливання тромбоцитної маси iншої групи кровi?
662. Чому не можна переливати плазму iншої групи кровi?
663. Яка частина донорiв 0 (I) групи ("унiверсальнi" донори) може мiстити iмуннi антитiла анти-А ("небезпечнi" донори)?
664. Чи можна переливати кров "унiверсального" донора дiтям?
665. Яким хворим частiше за все необхiдний iндивiдуальний пiдбiр кровi?
666. Чи обов'язково виконувати контрольнi дослiдження i проби на сумiснiсть при переливаннi iндивiдуально пiдiбраних вiдмитих еритроцитiв?
667. Чи можна пiдiбрати для хворого абсолютно сумiсну донорську кров?
668. Чи можна перенести данi про групу кровi з донорських документiв в iсторiю хвороби?
669. Чи допустимо перенести в iсторiю хвороби з паспорта данi про групу кровi та резус-належнiсть?
670. Чи обов'язкова перед гемотрансфузiею перевiрка групи кровi за системою АВО реципiєнта i донора?
671. Яка основна перевага еритроцитної зависi перед еритроцитною масою?
672. Яку кiлькiсть тромбоцитiв можна отримати вiд одного донора методом тромбоцитаферезу?
673. Яку кiлькiсть тромбоцитiв можна отримати з 500 мл консервованої кровi?
674. Якi препарати кровi можна вiднести до препаратiв комплексної дiї?
675. Лiкування безбiлкових набрякiв i пов'язаних з цим порушень мiкроциркуляцiї i центральної гемодинамiки
676. При гiпопротеiнемiї вiдбувається в основному:
677. Зниження онкотичного тиску при гiпопротеiнемiї приводить головним чином до:
678. Причина утворення набрякiв при гiпопротеiнемiї
679. При дефiцитi яких плазмових факторiв згортання дiє препарат РРSВ?
680. Генетичний дефект при гемофiлiї А передається за типом
681. Спадковий дефект вiд хворого на гемофiлiю А передається:
682. Гострi гемартрози при гемофiлiї А найчастiше вражають суглоби:
683. Нирковi кровотечi у хворих на гемофiлiю А частiше виникають:
684. Спадковий дефект складної структури фактора VIII при хворобi Вiллебранда:
685. Якi показники коагулограми можуть бути використанi для дiагностики хвороби Вiллебранда?
686. Основний метод лiкування кровотечi при хворобi Вiллебранда:
687. Функцiональна дефектнiсть тромбоцитiв при хворобi Вiллебранда виявляється:
688. Який процентний вмiст фактора VIII визначає важку клiнiчну течiю гемофiлiї А?
689. Найбiльш оптимальний метод трансфузiйної терапiї гемофiлiї В
690. Препарати, що використовуються як дезагреганти при ДВЗ-синдромi
691. Методи гравiтацiйної хiрургiї, що використовуються при геморагiчному васкулiтi (хвороба Шенляйн-Геноха)
692. Основнi методи терапiї геморагiчного синдрому, який зумовлений антикоагулянтами непрямої дiї
693. Морфологiчнi змiни кровi, найбiльш характернi для ДВЗ-синдрому
694. Якi основнi засоби застосовуються при лiкуваннi ДВЗ-синдрому?
695. Якi iнгiбiтори протеаз показанi при лiкуваннi ДВЗ-синдрому?
696. Основнi клiнiчнi прояви геморагiчного синдрому при хворобi Верльгофа (IТП)
697. Розмiри селезiнки при хворобi Верльгофа (IТП)
698. Кiлькiсть мегакарiоцитiв кiсткового мозку при хворобi Верльгофа (IТП)
699. Геморагiчний синдром при терапiї антикоагулянтами непрямої дiї зумовлено порушенням синтезу факторiв згортання:
700. Межi гiпофiбриногенемiї (г/л), при яких може бути показане застосування препарату фібриногену
701. Межi коливання тромбiнового часу (по Перлiку) у здорових осiб (сек)
702. Межi коливань протромбiнового iндексу (%) у здорових осiб
703. Межi коливання вмiсту фібриногену в плазмi (г/л) у здорових осiб
704. Межi коливань показника ретракцiї кров'яного згустку (%) у здорових осiб
705. Межi коливань часу кровотечi (по Дюке) у здорових осiб (хв)
706. Який тип кровоточивостi характерний для придбаної патологiї коагуляцiйного гемостазу?
707. До базисних методiв дослiдження судинно-тромбоцитарного гемостазу вiдносяться:
708. До методiв дослiдження тромбоцитопенiчної кровотечi вiдносяться
709. Межi коливань часу згортання кровi (метод Лі-Уайта) у здорових осiб (хв)
710. Послiдовнiсть реакцiй при первинному судинно-тромбоцитарному гемостазi (адгезiя - I, агрегацiя - II, реакцiя вивiльнення - III):
711. До природних антикоагулянтiв вiдносяться
712. Який тип кровоточивостi характерний для патологiї судинно-тромбоцитарного гемостазу?
713. Який тип кровоточивостi характерний для природженої патологiї коагуляцiйного гемостазу?
714. Функцiональний стан фагоцитарної ланки iмунiтету при аутоiмунних захворюваннях
715. Бiологiчнi iмуномодулюючi препарати
716. У реакцiї iмунної вiдповiдi органiзму беруть участь
717. Яким методом визначається кiлькiсть сироваткових iмуноглобулiнiв?
718. До пухлинних захворювань iмунної системи вiдносяться
719. Кiлькiсть сироваткових iмуноглобулiнiв при аутоiмунних захворюваннях
720. Межi коливань числа еозинофiлiв у лейкограмi у дорослих (%) в нормi
721. Межi коливань числа базофiлiв у лейкограмi у дорослих (%) в нормi
722. Межi коливань вмiсту моноцитiв у лейкограмi у дорослих (%) в нормi
723. Межi коливань вмiсту лiмфоцитiв у лейкограмi у дорослих (%) в нормi
724. Межi коливань кiлькостi тромбоцитiв в аналiзi кровi у дорослих (х10^9/л) в нормi:
725. Межi коливання кiлькостi лейкоцитiв в аналiзi у дорослих (х10^9/л) в нормi:
726. Межi коливань вмiсту паличкоядерних нейтрофiлiв у лейкограмi у дорослих (%) в нормi
727. Межi коливань вмiсту сегментоядерних нейтрофiлiв у лейкограмi у дорослих (%) в нормi
728. Межi коливань кiлькостi гемоглобiну (г/л) у жiнок в нормi
729. Межi коливань колiрного показника у дорослих в нормi
730. Межi коливань кiлькостi ретикулоцитiв в аналiзi кровi у дорослих (%) в нормi
731. Межi коливань ШОЕ (мм/год) у дорослих чоловiкiв в нормi
732. Iмуноцити дозрiвають в Т-лiмфоцити у:
733. До субпопуляцiї Т-лiмфоцитiв вiдносяться:
734. Межi коливань кiлькостi гемоглобiну (г/л) в кровi чоловiкiв в нормi
735. Клiтина-родоначальниця тромбоцитопоезу:
736. Колiрний показник в першi днi у новонароджених:
737. Кiлькiсть лейкоцитiв в першi днi у новонароджених (х10^9/л):
738. Кiлькiсть лейкоцитiв наприкiнцi першого тижня у новонароджених (х10^9/л):
739. Межi коливань кiлькостi еритроцитiв (х10^12/л) у жiнок в нормi
740. Центральним органом iмунної системи є:
741. Iмуноглобулiни синтезуються в:
742. Iмуноцити дозрiвають в В-лiмфоцити у:
743. Родоначальною клiтиною кровотворної системи є:
744. Клiтина-родоначальниця еритроїдного ряду:
745. Де утворюються лiмфоїднi клiтини?
746. Кiлькiсть гемоглобiну у новонароджених (г/л) в нормi
747. Кiлькiсть еритроцитiв у новонароджених (х10^12/л) в нормi
748. Кiлькiсть еритроцитiв у дiтей 5-6 мiсяцiв (х10^12/л) в нормi
749. Межi коливань кiлькостi еритроцитiв (х10^12/л) у чоловiкiв в нормi
750. Кiлькiсть гемоглобiну у дiтей вiком 5-6 мiсяцiв (г/л) в нормi
751. Найбiльш iнформативнi ознаки посттрансфузiйної реакцiї легкого ступеня
752. Головнi ознаки посттрансфузiйної реакцiї важкого ступеня
753. Чи гарантує багаторазове вiдмивання еритроцитiв вiд можливостi зараження гепатитом?
754. Для практичної лiкувальної установи бiльш доступне крiоконсервування при:
755. При гемолітичному посттрансфузійному ускладненні мають місце наступні зміни у гемограмі:
756. Чим розчиняють фiбриноген?
757. Найбiльш демонстративний i доступний критерiй морфологiчної цiлiсностi еритроцитiв
758. На чому засновується можливiсть застосування еритроцитiв пiзнiх термiнiв зберiгання при хронiчнiй анемiї?
759. Найбiльш висока ефективнiсть i практична безпека при лiкуваннi анемiй досягається застосуванням
760. Пiдготовка операцiйної до заготiвлi кровi повинна бути закiнчена:
761. Межi нормального вмiсту вiльного гемоглобiну в еритроцитнiй масi (зависi)
762. Допустима концентрацiя вiльного гемоглобiну в розморожених еритроцитах при переливаннi до 1 л
763. Що таке вiдмитi еритроцити?
764. Якими розчинами вiдмивають еритроцити?
765. Скiльки разiв необхiдно вiдмивати еритроцити?
766. Якi розчини використовуються для еритроцитної зависi?
767. Максимальний час зберiгання кровi, вiдiбраної для видiлення тромбоцитiв та лейкоцитiв, складає:
768. Що таке "свiжоцитратна кров"?
769. Термiн зберiгання свiжоцитратної кровi:
770. Оптимальний термiн переливання свiжоцитратної кровi пiсля заготiвлi:
771. Що таке еритроцитна завись?
772. Оптимальнi дози крiопреципiтату при лiкуваннi невеликих кровотеч при гемофiлiї А (одиниць / 1 кг маси тiла на добу)
773. Спосiб введення крiопреципiтату
774. Дози крiопреципiтату при важких гемартрозах, великих мiжм`язових гематомах (одиниць / 1 кг маси тiла на добу)
775. Дози крiопреципiтату при великих травмах, оперативних втручаннях, крововиливах в мозок та iн. (одиниць / 1 кг маси тiла на добу)
776. Препарати для лiкування гемофiлiї С:
777. Доза плазми, що вводиться при гемофiлiї С (мл/1 кг маси тiла на добу):
778. Частота введення плазми при гемофiлiї С:
779. При якiй групi кровi за резус-фактором у матерi i плода можливий конфлiкт?
780. При якому спiввiдношеннi груп кровi за системою АВО частiше за все може розвинутися гемолiтична хвороба новонародженого?
781. Умови розвитку гемолiтичної хвороби новонародженого за рiдкiсними антигенам еритроцитiв
782. Основна причина розвитку гемолiзу при гемолiтичнiй хворобi новонародженого
783. Найбiльш ефективна терапiя придбаних апластичних анемiй
784. Змiни в кровi в першу добу гострої крововтрати
785. Чи необхiдне проведення бiологiчної проби при трансфузiї плазми
786. Дiагноз гемолiтичної хвороби новонародженого заснований на:
787. Лiкування гемолітичної хвороби новонародженого:
788. Яке класифiкацiйне найменування має гемолiтична хвороба новонародженого вiдносно iмунного механiзму гемолізу?
789. Який груповий конфлiкт дає найбiльш виразну клiнiку гемолiтичної хвороби новонародженого?
790. Чи показана гемотрансфузiйна терапiя при В12-дефiцитнiй анемiї?
791. Пряма проба Кумбса використовується для визначення наявностi антитiл
792. Непряма проба Кумбса використовується для визначення наявностi антитiл:
793. Основне мiсце утворення антиеритроцитарних антитiл при гемолiтичнiй анемiї:
794. Основна причина розвитку залiзодефiцитної анемiї у жiнок:
795. Основна причина розвитку дефіциту залiза у чоловiкiв:
796. Який бiлок є основним транспортним бiлком при обмiнi залiза в органiзмi?
797. До якої фракцiї бiлкiв плазми вiдноситься трансферин?
798. Час виявлення достовiрних лабораторних ознак постгеморагiчної анемiї
799. Гостра постгеморагічна анемiя є:
800. Невiдкладнi заходи при гострiй крововтратi:
801. Визначення поняття гiпохромної анемiї
802. Змiни в розмiрах окремих еритроцитiв у хворого:
803. Пойкiлоцитоз - це стан, при якому спостерiгається:
804. Полiхроматофiлiя еритроцитiв є показником:
805. Анемiя - це:
806. Яка сполука мiстить основну частину залiза в органiзмi?
807. Принципи лiкування залiзодефiцитної анемiї
808. У яких випадках необхiднi гемотрансфузiї при залiзодефiцитнiй анемiї?
809. Чи впливає лiкувальний плазмаферез на розвиток геморагiчних проявiв при початковiй нормальнiй кiлькостi тромбоцитiв?
810. Чи знижується достовiрно рiвень фiбриногену пiсля проведеного лiкувального плазмаферезу?
811. Характер гiпопротеiнемiї пiсля лiкувального плазмаферезу
812. Яку кiлькiсть плазми отримують з дози (500 мл) донорської кровi?
813. Яка температура зберiгання консервованої кровi, призначеної для видiлення тромбоцитiв (в °С)?
814. Для лiкувального плазмаферезу головним чином необхiдно:
815. Ефективнiсть iнтенсивного лiкувального плазмаферезу досягається при видаленi:
816. Чи можливо провести лiкувальний плазмаферез при наявностi у хворого гiповолемiї?
817. Для широкого використання iнтенсивного лiкувального плазмаферезу частiше за все застосовуються:
818. Допустимий об'єм ексфузiї кровi в полiмерний контейнер за один етап переривчастого плазмаферезу
819. Важлива умова для проведення iнтенсивного лiкувального плазмаферезу
820. При лiкувальному плазмаферезi з видаленням бiльше нiж 1,5 л плазми плазмозамiщення проводиться:
821. При лiкувальному плазмаферезi пiсля видалення бiльш нiж 2,5 л плазми плазмозамiщення проводиться:
822. Яке значення має швидкiсть ексфузiї при лiкувальному переривчастому плазмаферезi?
823. Оптимальна швидкiсть ексфузiї при лiкувальному плазмаферезе:
824. Для профiлактики ускладнень у хворих, якi схильнi до гемодинамiчних ускладнень, пiд час лiкувального плазмаферезу рекомендується:
825. Чи може виникнути цитратна iнтоксикацiя пiд час лiкувального плазмаферезу?
826. Найбiльш простий i доступний метод ефективного екстракорпорального очищення кровi
827. Чи iснують абсолютнi протипоказання до проведення лiкувального плазмаферезу?
828. Найбiльш важливi принципи призначення до лiкувального плазмаферезу:
829. Найбiльш зручний варiант роздiлення кровi пiсля центрифугування при проведеннi лiкувального плазмаферезу:
830. Реінфузiя аутоеритроцитів при лiкувальному плазмаферезі звичайно проводиться:
831. Заготовка кровi у донора при проведеннi плазмаферезу здiйснюється:
832. Збiдненою лейкоцитами вважається еритроцитна маса, з якої видалені лейкоцитiв вiд початкової кiлькостi:
833. Найбiльш важливi показання до застосування еритроцитної маси, збiдненої лейкоцитами i тромбоцитами
834. Оптимально для заготiвлi еритроцитної маси, збiдненої лейкоцитами i тромбоцитами, використовувати консервовану кров або еритроцитну масу, що зберiгалася:
835. Для одержання еритроцитної маси i плазми з консервованої кровi, заготовленої в склянi пляшки, використовується режим центрифугування:
836. Для одержання еритроцитної маси i плазми з консервованої кровi, заготовленої в полiмернi контейнери, використовується режим центрифугування:
837. Для одержання плазми, збагаченої тромбоцитами, потрiбен режим центрифугування (прискорення, час, температура):
838. Розчин, що застосовується для вiдмивання еритроцитiв, збiднених лейкоцитами i тромбоцитами:
839. Еритроцитная маса, збiднена лейкоцитами i тромбоцитами (ЕМОЛТ), готується:
840. Для приготування еритроцитної маси, збiдненої лейкоцитами i тромбоцитами (ЕМОЛТ) з свiжозаготовленої консервованої кровi (до однiєї доби зберiгання) вiдмиття проводиться:
841. Режим центрифугування при заготiвлi еритроцитної маси, збiдненої лейкоцитами i тромбоцитами (ЕМЗЛТ) з еритроцитної маси:
842. Вiдмивання еритроцитiв проводять:
843. Для одержання концентрату тромбоцитiв iз збагаченої тромбоцитами плазми потрiбен режим центрифугування (прискорення, час, температура):
844. Аспирацiя плазми з кровi закiнчується, коли залишається плазми над еритроцитами:
845. Для контролю стерильностi кiлькiсть проб консервованої кровi, заготовленої в пляшки, складає (вiд числа заготовлених пляшок):
846. Тромбоцитну масу отримують:
847. Тромбоцитну масу отримують:
848. Найбiльш ефективний метод видiлення тромбоцитної маси:
849. Який час зберiгання кровi, вiдiбраної для видiлення тромбоцитiв пiсля заготiвлi вiд донора?
850. Для отримання антигемофiльних препаратiв з свiжозамороженої плазми кров повинна зберiгатися з моменту заготiвлi:
851. Ким складаються попереднi списки осiб, бажаючих здати кров безоплатно?
852. хто здiйснює виклик активних донорiв для кроводачi?
853. У списки осiб, бажаючих здати кров безоплатно, заносяться:
854. хто готує i розгортає пункт заготiвлi кровi?
855. У чому перевага заготiвлi кровi у виїзних умовах?
856. Чи допускається використання консервуючих розчинiв, приготовлених на СПК, а не заводського виробництва?
857. Якщо кiлькiсть пляшок заготовленої кровi менше 100, то на бактерiологiчний контроль направляють (зразків):
858. Еритроцитну масу вiдбирають на бакконтроль на початку, в серединi та наприкiнцi роботи виробничого боксу в стерильнi сухi пляшки:
859. Бактерiологiчному контролю не пiдлягають наступні компоненти кровi:
860. Чи передбачається для заготiвлi кровi на виїздi примiщення для вiдпочинку i надання допомоги донорам у разi непритомностi?
861. Що насамперед необхiдно забезпечити при розмiщеннi робочих мiсць виїзної бригади СПК?
862. З якого розрахунку планується розмiщення донорських мiсць в операцiйнiй на виїздi?
863. Чим проводять вологе прибирання в операцiйнiй на виїздi?
864. Дезинфiкуючi засоби для обробки в операцiйнiй предметiв, що контактують зi стерильним матерiалом:
865. Нативну плазму вiдбирають на бактерiологiчний контроль на початку, в серединi i наприкiнцi роботи виробничого боксу в стерильнi сухi пляшки:
866. Оптимальна тривалiсть перебування донора на пунктi заготiвлi кровi:
867. хто несе особисту вiдповiдальнiсть за зберiгання заготовленої кровi на виїздi?
868. Крiопреципiтат вiдбирають на бактерiологiчний контроль на початку, в серединi i наприкiнцi роботи виробничого боксу в стерильнi сухi пляшки:
869. Основна робота реєстратора у виїзних умовах:
870. Основна робота лаборанта виїзної бригади
871. Хто в основному спостерiгає за станом донора пiд час кроводачi?
872. Хто здiйснює первинну паспортизацiю заготовленої кровi?
873. Основний обов'язок лiкаря-терапевта перед взяттям кровi:
874. Основна задача ексфузiонiста (лiкаря, медсестри):
875. хто герметизує флакони з кров'ю i готує до подальшого транспортування?
876. Шкiра ліктьового згину донора обробляється розчином антисептика:
877. Чи обов'язково ексфузiонiсту надiвати стерильнi гумовi рукавички?
878. Лiкар, вiдповiдальний за трансфузiйну терапiю в лiкувальному закладi, призначається при наявностi числа лiжок в лiкарнi:
879. Тривалiсть безперервної роботи операцiйної для заготiвлi кровi:
880. В лiкувальному вiддiленнi лiкарнi призначається лiкар, вiдповiдальний за трансфузiйну терапiю, при кiлькостi лiжок у вiддiленнi:
881. Вiдкриту поверхню гумової пробки флакона з гемоконсервантом обробляють:
882. Голки воздуховоду i вiд системи для взяття кровi рекомендується вводити у флакон з консервантом:
883. Змонтованi флакони з консервантом i з флаконами-супутниками вмiщують на пiдставку, розташовану вiдносно рiвня ліктьового згину донора:
884. Джгут накладається на руку донора вище за ліктьового згину на:
885. Для чого пляшка з консервуючим розчином повинна пiд час взяття кровi знаходитися в схиленому положеннi?
886. Що обов'язково необхiдно зробити при змiнi повiтряного фiльтра або замiнi непрохiдного повiтропроводу в зв'язку з припиненням надходження кровi?
887. При правильному накладеннi джгута i правильно виконанiй венепункцiї кров повинна поступати у пляшки:
888. При невдачi повторну венепункцiю на iншiй руцi проводять:
889. При невдачi повторну венепункцiю на iншiй руцi проводять:
890. У разi повторної невдачi венепункції:
891. Донору, якому здiйснена венепункція, але з рiзних причин кров не заготовлена:
892. Кабiнети трансфузiйної терапiї повиннi бути органiзованими:
893. Використанi системи для взяття кровi i вiдпрацьованi ватно-марлевi тампони:
894. Заготовлена кров дослiджується на активнiсть аланiнамiнотрансфераз (АлАТ), якщо вона:
895. Заготовлена кров з пiдвищеним рiвнем амiнотрансфераз (скринiнг-метод) може бути використана:
896. Особи-донори, у яких пiдвищений рiвень амiнотрансфераз:
897. Результати випробування кровi записує в журнал i донорськi документи:
898. Якщо виявлена невiдповiднiсть мiж фактичною кiлькiстю кровi та вказаною на етикетцi, то кров:
899. Двократна обробка шкiри ліктьового згину донорiв проводиться з iнтервалом:
900. Температурний режим зберiгання консервованої кровi на СПК контролюється i фiксується в спецiальному журналi:
901. Флакони з консервованою кров'ю в залежностi вiд її групової i резус-належностi на СПК повиннi зберiгатися:
902. Основний обов'язок експедитора перед видачею компонентiв кровi:
903. Пункти переливання кровi органiзуються в наступних лiкувально-профiлактичних закладах:
904. Перевага "модифiкованої кровi" перед цiльною консервованою кров'ю:
905. Оптимальнi термiни клiнiчного застосування концентрату тромбоцитiв:
906. Перевiрка роботи центрифуг для фракцiонування кровi проводиться iнженером:
907. Який гематокритний об'єм еритроцитної маси, отриманої методом спонтанного осадження еритроцитiв?
908. Який гематокритний об'єм еритроцитної маси, отриманої методом центрифугування кровi?
909. Основне показання до переливання тромбомаси:
910. Критерiй оцiнки ефективностi терапiї тромбомасою:
911. Вмiст фактора VIII в крiопреципiтатi сухому повинен бути:
912. Умови зберiгання крiопреципiтату сухого:
913. Термiн придатностi крiопреципiтату сухого при правильному зберiганнi:
914. Вмiст фактора VIII в крiопреципiтатi замороженому повинен бути:
915. Для збереження антигемофiльної активностi плазма повинна:
916. Препарат "Фiбриноген" можна зберiгати при температурi вiд 2 до 10° С на протязі:
917. Фiбриноген розчинюється:
918. Пiсля отримання крiопреципiтату плазма, що залишилася, може бути використана:
919. Коли проводиться опромiнювання бактерицидними лампами примiщення боксу?
920. Фiбриноген повинно розчинювати:
921. Фiбриноген слiд використати після розчинення не пiзнiше:
922. Максимальна добова доза фiбриногену складає:
923. В препарат "Тромбiн" входять:
924. Протипоказанням до донорства є:
925. Якi бiлки в основному мiстяться в препаратi Полiбiолiн?
926. Найбiльш повно про дiагноз "Вiрусний гепатит В" говорить виявлення:
927. Гемограма у активних донорiв повинна визначатись:
928. Припустима нижня межа вмiсту загального бiлка у донорiв плазми та клiтин кровi:
929. Припустима верхня межа показника активностi аланiнамiнотрансферази у донорiв:
930. Кiлькiсть тромбоцитiв у донорiв повинна бути:
931. Мiнiмально допустима кiлькiсть тромбоцитiв у донорiв повинна бути:
932. Яка звичайно тривалiсть життя перелитих тромбоцитiв в кров'яному руслi пацiєнта?
933. Тривалiсть життя перелитих тромбоцитiв при наявностi у хворого антитромбоцитарних антитiл складає:
934. ШОЕ у донорів-жiнок повинна бути:
935. ШОЕ у донорів-чоловiкiв повинна бути:
936. Крiм фактора VIII, крiопреципiтат мiстить:
937. Мiнiмальний вмiст еритроцитiв у донорів-жiнок повинен бути:
938. Наявнiсть в початковiй сировинi хільозу i пiдвищеного вмiсту бiлiрубiну не перешкоджає отриманню з нього:
939. Мiнiмальний вмiст еритроцитiв у донорів-чоловiкiв повинен бути:
940. З 1 л плазми отримують 10% альбумiну в кiлькостi (мл):
941. Для iнактивацiї вiрусу гепатиту препарат Альбумiн прогрiвають (пастеризують):
942. Мiнiмально допустимий вмiст гемоглобiну у донорiв-жiнок повинен бути:
943. Мiнiмально допустимий вмiст гемоглобiну у донорiв-чоловiкiв повинен бути:
944. У донорів клiтин кровi при неапаратному цитаферезi на вiдмiну вiд донорiв кровi при первинному дослiдженнi додатково необхiдними є:
945. Донорами клiтин кровi може бути здорова людина вiком:
946. Осадок фракцiї IV бiлкiв плазми може бути використаний для отримання:
947. Максимальна доза плазмоексфузiї при апаратному плазмаферезi:
948. Максимальна разова доза плазми, яку отримують при двократному плазмаферезi, складає:
949. Максимальна разова доза плазми, яку отримують при однократному плазмаферезi, складає:
950. Двукратний плазмаферез здiйснюється з iнтервалом:
951. Однократний плазмаферез здiйснюється з iнтервалом:
952. Максимальний об'єм плазми, отриманий вiд донора, не повинен перевищувати разом з гемоконсервантом:
953. Найчастiшою причиною дефiциту вітаміну В12 є:
954. Найчастiша причина залiзодефiцитної анемiї
955. При В12-дефiцитнiй анемії з'являється:
956. При залiзодефiцитних анемiях з'являється:
957. Рiзницю в формi еритроцитiв називають:
958. Мiнiмальна разова доза антистафiлококового iмуноглобулiну на 1 кг маси тiла:
959. Основнi показання до застосування iмуноглобулiну противогрипозного:
960. Основнi показання до призначення iмуноглобулiну людини нормального:
961. Рiзницю в розмiрах еритроцитiв називають:
962. З якої сировини готують протигрипозний iмуноглобулiн?
963. Що приймається за одну дозу протигрипозного iмуноглобулiну?
964. Переливання свiжозамороженої плазми буде ефективним гемостатичним засобом при лiкуваннi:
965. При лiкуваннi тромбоцитопенiчної пурпури буде ефективним:
966. Для виявлення тромбоцитопенiї необхiдно визначити:
967. Найбiльш частою причиною геморагiчних дiатезiв є:
968. Для якого захворювання найбiльш характерно подовження часу згортання кровi:
969. Синдром телеангiектазiй слизової порожнини роту, язика, губ разом з шлунково-кишковими кровотечами - це:
970. Найбiльш частими формами тромбоцитопенiй є:
971. Змiшаний тип кровоточивостi характерний:
972. Васкулiтно-пурпурний тип кровоточивостi найбiльш характерний:
973. Змiшаний тип кровоточивостi найбiльш характерний:
974. Гематомний тип кровоточивості найбiльш характерний:
975. Синячковий тип кровоточивостi найбiльш характерний:
976. Гематомний тип кровоточивостi найбiльш характерний:
977. Рiдкий стан циркулюючої кровi забезпечують:
978. Рiвень антигемофiльного глобулiну А в нормi:
979. Протромбiновий iндекс в нормi:
980. Вмiст фібриногену в нормi:
981. Фактор Вiллебранда утворює комплекс з фактором згортуючої ланки:
982. Фактор Хагемана за Мiжнародною номенклатурою називають фактором:
983. Проконвертин за Мiжнародною номенклатурою називають фактором:
984. За Мiжнародною номенклатурою антигемофiльний глобулiн А визначають, як фактор:
985. За Мiжнародною номенклатурою фактор Кристмаса визначають, як фактор:
986. За Мiжнародною номенклатурою iонiзований кальцiй визначають, як фактор:
987. За Мiжнародною номенклатурою протромбiн визначають, як фактор:
988. За Мiжнародною номенклатурою фiбриноген визначають, як фактор:
989. За Мiжнародною номенклатурою фактор Стюарта-Прауера визначається, як фактор:
990. За Мiжнародною номенклатурою проакцелерин визначають, як фактор:
991. Розрахунок потреби азотистих речовин при парентеральному живленнi проводиться:
992. Швидкiсть введення жирових емульсiй при парентеральному живленнi:
993. Швидкiсть введення гiпертонiчних розчинiв глюкози при парентеральному живленнi:
994. Препарати для парентерального живлення вводяться:
995. Основнi показання до призначення сольових (кристалоїдних) розчинiв:
996. Яка величина крововтрати не вимагає вiдшкодування?
997. Яка величина крововтрати може бути компенсована тiльки кровозамiнниками?
998. Крововтрата понад 30% ОЦК повинна бути компенсована:
999. При геморагiчному шоку I ступеня крововтрата досягає:
1000. При крововтратi бiльш нiж 40% ОЦК необхiдно переливання крові в дозі не менше (мл/кг маси тiла):
1001. Негемолiтичнi посттрансфузiйнi ускладнення можливi при трансфузiї:
1002. Негемолiтичнi постттрансфузiйнi ускладнення проявляються:
1003. Алергiчна реакцiя пiд час трансфузiйної терапiї проявляється:
1004. Лiкування анафiлактичного шоку повинно бути спрямовано:
1005. Основнi мiрi профiлактики негемолiтичних ускладнень:
1006. Зараження реципiєнта iнфекцiйними захворюваннями можливо при трансфузiях:
1007. Еритроцитвміщуючі трансфузійні середовища при крововтраті більш 40% ОЦК в загальному об'ємі трансфузійної терапії повинні складати:
1008. Безпосередньо перед трансфузією концентрату тромбоцитів необхідно:
1009. Посттрансфузiйнi негемолiтичнi ускладнення при гемотрансфузiї, несумiсної за антигенами лейкоцитiв та тромбоцитiв, можуть мати мiсце тiльки при наявностi в кровi хворого:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів