Атестація лікарів на категорію, атестація лікарів-спеціалістів


100. Токсикологія

1. "Токсикологія."


1. Токсичні речовини найбільш часто потрапляють до організму:
2. Всмоктування токсичних речовин при пероральних отруєннях відбувається в основному в:
3. Поверхня всмоктування легеневих альвеол дорівнює:
4. У верхніх дихальних шляхах частки розміром до 10 мкм затримуються на:
5. У альвеолах частки розміром 1-2 мкм затримуються на:
6. Транспорт заліза в організмі здійснюється:
7. Свинець в основному циркулює в:
8. Обсяг розподілу токсичних речовин залежить від таких чинників, КРІМ:
9. Тотальний кліренс токсичних речовин складається з таких основних частин, КРІМ:
10. Цитохром р-450 - це:
11. До токсичного впливу фосфорорганічних інсектицидів більш чутливі:
12. До токсичного впливу інсуліну більш чутливі
13. До токсичного впливу окису вуглецю більш чутливі
14. Клінічна картина при отруєнні ФОС найшвидше розвивається при:
15. До токсичного впливу морфіну більш чутливі
16. До токсичного впливу барбітуратів більш чутливі
17. Під час вагітності токсичність отрут
18. Під час менструації токсичність отрут
19. До гіпоксичного впливу отрут більш чутливі
20. З 15-00 до 3-00 у печінці відбувається
21. З 3-00 до 15-00 у печінці відбувається
22. Максимальний вміст глюкози в крові відзначається в:
23. Мінімальний вміст цукру в крові відзначається в:
24. Внутрішнє середовище організму з 3-00 до 15-00 має:
25. Внутрішнє середовище організму з 15-00 до 3-00 має:
26. Вміст гемоглобіну крові в організмі максимальний між:
27. Вміст гемоглобіну крові в організмі мінімальний між:
28. Дія гіпоксичних речовин найбільш виражена:
29. Дія "кров'яних отрут" найбільш виражена:
30. Алергічна реакція на речовину визначається:
31. В умовах високого атмосферного тиску токсичність окису вуглецю:
32. В умовах високого атмосферного тиску токсичність опіоїдів:
33. При помірному ультрафіолетовому опроміненні організму токсичність етанола:
34. При помірному ультрафіолетовому опроміненні організму токсичність метанола:
35. Дія іонізуючої радіації під впливом опіоїдів:
36. Дія іонізуючої радіації під впливом важких металів:
37. Фосген і діфосген мають дію:
38. Іприт і люїзит мають дію:
39. Синільна кислота має дію:
40. Зарин і зоман мають дію:
41. ВZ(би-зет) і LSD мають дію:
42. Миш'яковистий водень - це речовина з переважною дією на:
43. Ізоніазід - це лікарська речовина з переважною дією на:
44. Під впливом наркотичних речовин потреба мозку в кисні
45. В умовах гіпоксії в мозковій тканині розвивається
46. Клінічні прояви гіпоксії головного мозку починають проявлятися при зниженні мозкового кровотоку на
47. Отруєння хініном проявляэться переважною дією на
48. Зі слів хворого, після прийому 30 таблеток фенобарбіталу пройшло 4 години. Хворий знаходиться у повній свідомості. Чи можливий розвиток симптомів отруєння в наступному?
49. Яке твердження є невірним по відношенню до пацієнтів з суїцидальними спробами?
50. При використанні бемегріда і коразола потреба мозку в кисні:
51. При використанні камфори і кордіаміну потреба мозку в кисні:
52. При отруєннях судомними отрутами (стрихнін, ізоніазід та ін.), введення аналептиків
53. При розвитку центрального холінолітичного синдрому в результаті отруєнь атропіноподібними речовинами найбільш показане введення:
54. Під час галюцинаторного періоду алкогольного делірія у хворих в крові значно підвищується рівень
55. Лікування токсичного набряку мозку в першу чергу повинно бути спрямоване на:
56. Лікувальна дія внутрішньовенно введеної сечовини припиняється через
57. При центральних порушеннях дихання, що супроводжують набряк мозку, ШВЛ повинна проводитися в режимі
58. Краниоцеребральна гіпотермія внутришньочерепну гіпертензію:
59. Синдром малого викиду при екзотоксичному шоці зумовлений такими причинами, КРІМ:
60. До інвазивних методів дослідження гемодинаміки відносяться нижчевказані, КРІМ:
61. До неінвазивних методів дослідження гемодинаміки відносяться вищевказані, КРІМ:
62. Відносна гіповолемія як основний чинник розвитку екзотоксичного шоку відзначається при отруєннях
63. Абсолютна гіповолемія як основний чинник розвитку екзотоксичного шоку відзначається при отруєннях
64. Лікування отруєння етиленгліколем здійснюється внутрішньовенним введенням розчину:
65. Після орального отруєння лугами рекомендується:
66. Отруєння щавлевою кислотою виявляється:
67. При важкому передозуванні сірчано-ртутною маззю показане:
68. При отруєнні сірчаною кислотою найбільш ефективно промивання шлунка здійснюється:
69. Етанол, як антидот показаний при отруєнні:
70. Ацетілцистеїн рекомендується в якості антидота при отруєнні:
71. Реактиватор холінестерази аллоксим застосовується при отруєннях
72. Промивання шлунка через зонд при гострому оральном отруєнні невідомим токсикантом рекомендується здійснювати:
73. Форсований діурез для лікування гострого отруєння проводиться:
74. Гемодіаліз найбільш ефективний при отруєннях:
75. Лікування гострого хімічного отруєння починається:
76. При інгаляції продуктів горіння пластмас чинниками, що спричиняють ушкодження, можуть бути:
77. Початкові ознаки гострого отруєння діхлоретаном включають:
78. Основна причина смертності при отруєннях діхлоретаном - це:
79. При гострому отруєнні хлорованими вуглеводнями перша допомога полягає в проведенні вищевказаних мір, КРІМ:
80. При гострому отруєнні діхлоретаном найбільш доцільно застосовувати в гострому періоді такі методи активної детоксикації:
81. Рання ознака шоку :
82. При анафілактичному шоці показане :
83. Клінічні ознаки гіповолемічного шоку І ступеня :
84. Клінічні ознаки гіповолемічного шоку ІІ ступеня :
85. Клінічні ознаки гіповолемічного шоку ІІІ ступеня :
86. Зниження ОЦК супроводжується :
87. Для непрямого визначення цілості капілярного кровотоку використовують:
88. Першорядним заходом при інтенсивній терапії гіповолемічного шоку є :
89. Найбільш важливим на початку ІТ анафілактичного шоку є введення :
90. При важких формах анафілактичного шоку невідкладна допомога полягає:
91. Важкість стану при крововтраті залежить від :
92. Визначте методи оцінки ступеня гіповолемії :
93. До розвитку синдрому шокової легені призводять :
94. У постраждалого в стані шоку АТ - 70 мм рт.ст., пульс 140 хв. Примірний об'єм крововтрати по шоковому індексу
95. Тривалість дії дісульфірама (антабуса) після останнього його прийому:
96. Дісульфірам (антабус) після прийому алкоголю сприяє накопиченню в організмі в основному:
97. Напрямок протишокової терапії визначають основні патофізіологічні механізми шоку :
98. При зниженні капілярної перфузії розвиваються :
99. При шоковій легені порушуються :
100. Ацетальдегід, що накопичився в організмі після прийому етанола, на тлі дісульфірама в першу чергу токсично діє на:
101. Накопичення ацеталдегіда в організмі після прийому етанола на фоні дісульфірама призводить до розвитку:
102. Ознаки коми при менінгітах:
103. Основні ознаки коми при менінгітах :
104. Симптоми гіперглікемічної коми :
105. Токсична доза метанола:
106. Смертельна доза метанола для дорослої людини:
107. Метанол в організмі метаболізується переважно до:
108. Після прийому метанола екскреція його легенями і нирками продовжується:
109. Алкогольдегідрогеназа має більшу спорідненість до:
110. Метаболіти метанолу в організмі - формолова кислота і формальдегід, виявляють найбільш виражену токсичну дію на:
111. Токсичні метаболіти етилового спирту викликають:
112. Як антидот при отруєнні метиловим спиртом внутрішньовенно вводиться:
113. Ізопропіловий спирт викликає інтоксикацію, клінічно схожу з отруєнням:
114. Летальна доза етіленгліколя для дорослих:
115. Індекс шока (по Альговеру) не повинний перевищувати
116. Клінічні ознаки коми І ступеня :
117. Клінічні ознаки коми ІІ ступеня :
118. Клінічні ознаки коми ІІІ ступеня :
119. Клінічні ознаки коми ІV ступеня :
120. Цілі інтубації трахеї :
121. Після передозування аміназіна рекомендується вводити:
122. Після отруєння щавлевою кислотою рекомендується прийом:
123. Ознаки клінічної смерті :
124. Основні ознаки зупинки діяльності серця :
125. Про ефективність зовнішнього масажу серця свідчать :
126. Внутрішньосерцеве введення препаратів провадиться :
127. Гіпоксія в першу чергу призводить до змін із боку :
128. Захист мозку від гіпоксії може бути досягнутий:
129. Характерні ознаки смерті мозку (децеребрації):
130. Важкість розвитку необоротних станів організму визначається :
131. Остаточний діагноз припинення діяльності серця грунтується на :
132. При гострій крововтраті протягом перших хвилин
133. Клінічні прояви ГДН при отруєннях ФОІ :
134. Кардіотоксичну дію гіперкаліємії можна уривати застосуванням :
135. При гіперкаліємії спостерігається :
136. Самий надійний критерій ефективності дихання :
137. Етіленгліколь в організмі метаболізується до:
138. Фізостигмін (езерін) - це:
139. Синдром малого серцевого викиду розвивається в першу чергу в результаті
140. Найбільш інформативним показником діяльності серця серед перелічених:
141. Стан функції нирок у постреанімаційному періоді визначається:
142. Причини розвитку серцевої декомпенсації в постреанімаційному періоді:
143. Основні напрямки серцево-легеневої реанімації
144. Дофамін відноситься до групи :
145. Ранні ознаки ГНН токсичного генезу:
146. Операція є одним із заходів реанімаційної допомоги при
147. Раціонально в хворих із високим внутричерепним тиском:
148. Можливі ускладнення інтубації :
149. Плазмозамінники виявляють свою первинну дію за допомогою :
150. Для поліпшення реологічних властивостей крові призначають :
151. Флюмазеніл (аноксат) - це:
152. Вага розвитку необоротних станів визначається
153. Остаточний діагноз припинення діяльності серця грунтується на :
154. Відсутність свідомості в хворого після відновлення діяльності серця говорить про:
155. Для лікування набряку мозку використовують :
156. Аміностигмін - це:
157. Периферичний кровообіг поліпшується при :
158. Показання для проведення прямого масажу серця :
159. Найбільш характерні симптоми менінгококкового менінгіту :
160. При значному передозуванні парацетамолу показано:
161. Основні ознаки абсцесу головного мозку :
162. Основні симптоми пухлини головного мозку :
163. На догоспитальному етапі при підозрі на менінгококовий менінгіт варто ввести :
164. Критерії відміни антибіотиків при менінгітах :
165. Для уривання судом і психомоторного збудження при менінгітах можна вводити :
166. При инфекційно-токсичному шоці з явищами наднирникової недостатньості при гнійних менінгітах вводять :
167. Медикаменти психотропного ряду переважно діють на:
168. При отруєнні опіоїдами спостерігається :
169. При отруєнні атропіноподібними речовинами середньої ваги спостерігається:
170. Анілін - це
171. Чадний газ в основному діє на :
172. Отруєння етиленгліколем можливо
173. Етіленгліколь первинно діє на
174. Чемерицева настоянка в основному діє на
175. При отруєнні діхлоретаном спостерігається:
176. При отруєнні алкоголем середнього ступеню спостерігається:
177. Аспіраційні отруєння етілированим бензином частіше всього ускладнюються :
178. При отруєннях верапамілом частіше всього зустрічаються :
179. До специфічних гепатотоксичних отрут відносяться:
180. До нефротоксичних отрут відносяться:
181. До специфічних кардіотоксичних отрут відносяться:
182. Солі ртуті при гострих отруєннях переважно діють на :
183. При отруєнні оцтовою есенцією розвивається :
184. Основні патогенетичні ланки екзотоксичного шоку при отруєннях діхлоретаном :
185. При екзотоксичному шоці в результаті отруєння діхлоретаном показане введення:
186. Дія блідої поганки :
187. Отруєння мухомором характеризується:
188. Атропін - це
189. Пероральні отруєння камфорою характеризується:
190. Отруєння аспіріном характеризується :
191. При отруєнні аніліном у крові утвориться :
192. За механізмом "летального синтезу" відбувається отруєння :
193. Швидкість всмоктування отрут із шлунка :
194. Після отруєння сполуками свинцю показане пероральное призначення:
195. Після отруєння сполуками свинцю показане пероральное призначення:
196. При отруєннями сполуками заліза антидотом вибору є:
197. Залужнення плазми проводять під контролем :
198. При потраплянні ФОС на шкіру, її варто обробляти :
199. При отруєнні беладонною необхідно вводити:
200. Гемодіаліз при гострих отруєннях невідомим токсикантом найбільш ефективний
201. Промивання шлунка проводиться тільки
202. При отруєнні настоянкою дурману необхідно вводити:
203. Промивання шлунка показано при отруєннях:
204. Промивання шлунка показано при отруєннях:
205. При важкому отруєнні метанолом найбільш ефективні:
206. Антидотами фосфорорганічних інсектицидів є:
207. При отруєнні ізоніазідом для спеціального лікування застосовується:
208. Вазелінова олія показана при отруєннях:
209. При отруєннях діхлоретаном антидотом є:
210. При вираженому шоці при отруєннях діхлоретаном показане :
211. При отруєнні фенобарбіталом показане:
212. Антидоти блідої поганки :
213. Антидоти етіленгліколя :
214. Антидоти метанола :
215. При отруєннях серцевими глікозидами показане введення:
216. Гемодіаліз показаний при отруєнні :
217. Антидот наркотичних засобів :
218. При отруєннях оцтовою есенцією показане:
219. Який з нижчеперерахованих методів відноситься до метода екстракорпоральної детоксикації:
220. При інгаляційних отруєннях необхідно :
221. При розвитку гострої ниркової недостатності показане:
222. Найбільш ефективний метод для лікування гострих отруєнь аміназіном :
223. При передозуванні гепаріна необхідно введення :
224. Антидоти при отруєннях метгемоглобіноутворювачами :
225. Етиловий спирт є антидотом:
226. При гострих отруєннях сполуками свинцю в якості антидота застосовують:
227. При гострих отруєннях сполуками заліза в якості антидота найбільш ефективний:
228. При пероральних отруєннях хлористим барієм шлунок необхідно промити водою з:
229. Промивання шлунка розчином перманганата калію показано при отруєнні :
230. При передозуванні бромидів необхідно вводити :
231. При отруєнні синільною кислотою і цианідами необхідно промити шлунок розчином:
232. При отруєнні щавлевою кислотою для лікування застосовуються:
233. Гемодіаліз при гострих отруєннях ефективний
234. Після важкого отруєння тетраетилсвинцем:
235. Залужнення плазми при форсованому діурезі забезпечує:
236. Антидотом вибору при отруєнні сполуками талію є:
237. Антидотом вибору при отруєнні сполуками ртуті є:
238. При отруєнні сполуками кадмію в якості антидота рекомендується:
239. Визначте частоту надавлювань при зовнішньому масажі серця у дорослих:
240. Після отруєння сполуками миш'яку в якості антидота застосовується:
241. Визначте критерії ефективності непрямого масажу серця
242. Найважливіший препарат для внутрисерцевого введення при серцево-легеневій реанімації :
243. На ЕКГ раптово з'явилася дрібнохвильова фібриляція. Що потрібно почати?
244. Перед виконанням електричної дефібриляції для підвищення її ефективності в/в варто ввести :
245. Перша спроба дефібриляції у дорослих проводиться напругою :
246. Ваші можливі призначення хворому в перші 10-30 хв. після успішної реанімації :
247. Якщо дефібриляція серця неефективна, заряд дефибриллятора збільшується на :
248. Інтубацію трахеї проводять для :
249. Визначте причини гіперкаліємії:
250. При гіперкаліємії спостерігається :
251. При гіперкаліємії показані :
252. Застосування 100% кисню протягом тривалого часу при дихальній недостатності викликає:
253. Визначте можливі ускладнення інтубації після введення м'язових релаксантив:
254. Визначте основні причини припинення діяльності серця
255. Визначте основні ознаки припинення кровообігу
256. Визначте додаткові ознаки припинення кровообігу
257. Основні ознаки гострого припинення кровообігу це :
258. Визначте найважливіші прийоми серцево-легеневої реанімації
259. Яке положення варто надати хворому перед початком серцево-легеневої реанімації ?
260. Що характерно для непрямого масажу серця ?
261. При проведенні зовнішнього масажу серця у дорослих долоні слід розташувати :
262. Які ускладнення можуть спостерігатися при проведенні ШВЛ методом "рот до рота"?
263. Про ефективність зовнішнього масажу серця свідчать :
264. З яких розумінь при зупинці серцевої діяльності хворому вводять натрія гідрокарбонат ?
265. Визначте показання до ШВЛ в умовах швидкої допомоги :
266. З якою метою застосовуються повітропроводи в умовах швидкої допомоги :
267. Основна приналежність для проведення інтубації трахеї :
268. Який клинок кращий для інтубації хворих із довгою і тонкою шиєю ?
269. Який клинок кращий для інтубації гладких хворих із короткою і широкою шиєю ?
270. Який з нижчеперелічених методів має найбільше значення при проведенні краніо-церебральної реанімації:
271. Які препарати попередять важкі ушкодження структур мозку при проведенні СЛР ?
272. Ціль застосування прийому Селліка ?
273. Тривалість клінічної смерті в звичайних умовах складає :
274. Найбільш важливий чинник неефективності дефібриляції ?
275. Після отруєння сполуками миш'яку в якості антидота застосовується:
276. Які ускладнення можуть виникнути при застосуванні венозних катетерів ?
277. Назвіть основні ознаки важкої ізольованої черепно-мозкової травми :
278. Ціль застосування шкали Глазго ?
279. Визначте клінічні ознаки, які використовуються у шкалі Глазго
280. Назвіть заходи, що необхідно проводити на догоспитальному етапі у постраждалих із важкою черепно-мозковою травмою :
281. Після отруєння етиленгліколем для антидотного лікування дається:
282. Який із перерахованих препаратів для парентерального харчування протипоказаний хворим із важкою черепномозгової травмою ?
283. Які заходи необхідно провести негайно при напруженому пневмотораксі хворому зі збереженим самостійним диханням?
284. Кардіотоксична дія гіперкаліємії уривається застосуванням :
285. Визначте причини шлуночкової екстрасистолії :
286. У жінки 25 років у стані еклампсичної коми на висоті судомного нападу настало припинення дихання з вираженою клінікою гіпоксичної гіпоксії. У Вас не виявилося пристосувань для проведення ШВЛ. Ваші дії ?
287. Жінка 60 років із надлишковою масою тіла раптово знепритомніла. Настало припинення дихання, пульсу немає. При проведенні ШВЛ шкіра і видимі слизові залишаються цианотичними. Які заходи необхідно провести для посилення видиху ?
288. При отруєнні якими речовинами характерно гостре порушення зору ?
289. Які дії, із погляду тимчасових витрат, можна віднести до другорядних при діагностуванні КЛІНІЧНОЇ СМЕРТІ?
290. Максимально припустимий час для відновлення прохідності дихальних шляхів при СЛР?
291. Чи припустимо починати ШВЛ із початкової інтубації при СЛР в умовах "швидкої допомоги"?
292. Максимально припустимий час на спробу інтубації при проведенні СЛР ?
293. Визначте середній вихідний рівень ХОД при апаратній ШВЛ дорослому чоловікові :
294. Визначте середній вихідний об'єм окремого вдиху при апаратній ШВЛ дорослому чоловікові :
295. Визначте співвідношення вдмухувань повітря і компресій грудної клітини (зовнішній масаж серця) при проведенні серцево-легеневої реанімації 1 особою :
296. Визначте співвідношення вдмухувань повітря і компресій грудної клітини (зовнішній масаж серця) при проведенні серцево-легеневої реанімації 2 особами :
297. Максимально тривала перерва в проведенні зовнішнього масажу серця при СЛР для проведення інших заходів ?
298. Під час проведення СЛР відновилася ритмічна пульсація артерій. Чи потрібно продовжувати ШВЛ до відновлення спонтанного дихання ?
299. Дихальний мішок в апараті АН - 8 служить для :
300. Головна умова можливості початку транспортування при наданні допомоги хворому в стані клінічної смерті?
301. Який інтервал введення кардіостимулюючих препаратів при СЛР ?
302. Після отруєння блідою поганкою хворому рекомендується вводити:
303. Для спеціального лікування отруєння блідою поганкою рекомендується:
304. Антидотом метанола є:
305. Налоксон - це:
306. Фізостигмін - це:
307. Налтрексон і налмефен - це:
308. Метиленова синь у дозі 1-2 мг/кг застосовується як антидот при отруєнні:
309. Методом вибору при лікуванні важкого отруєння чадним газом є:
310. До реактиваторів холінестерази відносяться:
311. Визначте протипоказання до застосування морфіну:
312. Визначте показання до застосування морфіну :
313. Коли варто очікувати максимального пригнічення дихання при в/в введенні МОРФІНУ ?
314. Коли варто очікувати максимального пригнічення дихання при в/м введенні МОРФІНУ ?
315. Визначте максимальну разову дозу 50% анальгіну дорослому при парентеральном введенні :
316. Протипоказання до нейролептаналгезії в терапевтичній практиці :
317. Визначте компоненти, що НЕ входять до складу БАРАЛГІНУ :
318. Вид загальної анестезії, при якій пригнічення свідомості і больової чутливості визивається сполученням седативного, транквілізуючого та аналгезуючого ефектів ?
319. Методика загальної анестезії, при якій захист від травми досягається застосуванням центральних аналгетиків і нейролептиків ?
320. Натрію оксібутират це :
321. Чи є поява тризма жувальної мускулатури,тремора кінцівок, підвищення м'язового тонусу у відповідь на введення ДРОПЕРІДОЛА екстрапірамідною реакцією ?
322. Чи можна уривати екстрапірамідну реакцію на введення дроперідола седуксеном?
323. До реактиваторів холінестерази відносяться:
324. Тривалість наркозу при одномоментному застосуванні НАТРІЯ ОКСІБУТИРАТУ
325. Які ускладнення можливі при анестезії НАТРІЯ ОКСІБУТІРАТОМ ?
326. Які ускладнення можливі при анестезії ТИОПЕНТАЛОМ НАТРІЯ ?
327. Які ускладнення можливі при анестезії кетаміном (кетанестом, каліпсолом)?
328. До реактиваторів холінестерази відносяться:
329. До реактиваторів холінестерази відносяться:
330. Антидотне лікування отруєнь цианідами включає:
331. Звичайна тривалість стадії збудження при наркозі ЗАКИСОМ АЗОТУ ?
332. Чи можна поєднати дачу фторотана з ЗАКИСОМ АЗОТУ ?
333. Успішно реанімованих хворих найбільш доцільно транспортувати під седацією:
334. Чи потрібно виводити з наркозу жінок із установленим діагнозом еклампсії під час перевезення між лікустановами ?
335. Для антидотного лікування отруєнь діхлоретаном застосовують:
336. При якій напрузі з'являються мітки струму при ЕЛЕКТРОТРАВМІ ?
337. Чи обов'язковий безпосередній контакт із струмонесучим предметом для одержання ЕЛЕКТРОТРАВМИ?
338. Радіус небезпечної зони навколо електродроту, що впав, складає :
339. Чи потрібна при електротравмі легкого ступеня госпіталізація ?
340. Через який час при температурі повітря 00 С навколо поверхні тіла постраждалого в умовах нерухомості охолодження буде смертельним ?
341. Постраждалий загальмований, критика оцінки свого стану знижена, промова скандована, рухи сковані, спроможність до самостійного пересування збережена. АТ підвищено, дихання -N. Визначте клінічний ступінь охолодження :
342. Постраждалий різко загальмований, поза "людини, що скорчилася," самостійні рухи неможливі. Шкірні покрови бліді, мають мармуровий відтінок.ЧСС до 40 за 1 хв. Дихання рідкісне,поверхневе. Визначте клінічний ступінь охолодження:
343. Постраждалий без свідомості. зіниці звужені, реакція на світло ослаблена або відсутня. Судоми, тризм жувальної мускулатури. АТ не визначається. Дихання рідкісне, періодично ритм Чейн-Стокса. Визначте клінічний ступінь охолодження :
344. Ваші заходи при наданні допомоги постраждалому із загальним охолодженням (окрім загального зігрівання):
345. Чи є необхідність введення антиагрегантів при наданні допомоги постраждалому з відмороженнями ?
346. Визначте неприпустимі заходи догоспитального етапу при наданні допомоги постраждалому з тепловим ударом :
347. Яке утоплення частіше всього розвивається в сильно забрудненій воді ?
348. Визначте вид утоплення, що розвивається на госпітальному етапі :
349. Визначте вид утоплення, що найбільш часто зустрічається:
350. Які заходи потрібні при проведенні допомоги потопаючим на догоспитальному етапі?
351. Чи обов'язкова госпіталізація постраждалого після витягу з води, якщо спостерігалася тільки короткочасна утрата свідомості ?
352. Успішний результат реанімаційних заходів можливий,якщо перебування під водою при істиному утопленні не перевищує :
353. Успішний результат реанімаційних заходів можливий,якщо перебування під водою при синкопальному утопленні не перевищує :
354. Який метод лікування вважається основним у хворих, що перенесли странгуляційну асфіксію?
355. При отруєнні чадним газом розвивається :
356. При порушенні прохідності дихальних шляхів, а також низькому парціальному тискові кисню у вдихуваному повітрі розвивається :
357. При отруєнні цианідами розвивається :
358. Антидот гепаріна:
359. Антидот синкумара:
360. АНТИактиватор фібринолізу:
361. Інгібітор плазміну:
362. Про що свідчить перехід тахіпное в брадіпное (8-10 у 1 хв) при лікуванні гострої дихальної недостатності ?
363. Транспортування хворого з гострою дихальною недостатністю І-ІІ ст. повинні провадитися :
364. Транспортування хворого з гострою дихальною недостатністю в несвідомому стані повинно провадитися :
365. Визначте ознаки, важливі для раннього розпізнавання синдрому Риттер-Лайелла :
366. Для отруєнь якими речовинами характерний міоз ?
367. Для отруєнь якими речовинами характерний виражений рум'янець ?
368. Назвіть ознаку, патогномонічну при отруєнні БАРБІТУРАТАМИ середнього ступеня у дітей :
369. Назвіть ознаку, патогномонічну при отруєнні САЛІЦИЛАТАМИ середнього ступеня у дітей :
370. Назвіть ознаку, патогномонічну при отруєнні похідними ОПІЮ середньої ваги у дітей :
371. Назвіть ознаку, патогномонічну при отруєнні ФОСФОРОРГАНІЧНИМИ ІНСЕКТИЦИДАМИ середньої ваги у дітей :
372. Визначте тривалість латентного періоду при отруєнні гастроентеротропними і нейротропними отрутними грибами :
373. Визначте тривалість латентного періоду при отруєнні гепатонефротропними отрутними грибами :
374. Нікотинова кислота - це:
375. Назвіть симптоми, що вказують на мускариноподібне отруєння нейротропними отрутними грибами :
376. Аспірін - це:
377. Визначте специфічний антидот для надання допомоги при мускариноподібному отруєнні нейротропними отрутними грибами :
378. Яка доза бензину, прийнята всередину, може викликати важке отруєння ?
379. Для якого токсиканта служить антидотом налоксон?
380. Для якого токсиканта служить антидотом унітіол ?
381. Для якого токсиканта служить антидотом аллоксим?
382. Для якого токсиканта служить антидотом фізостигмін ?
383. Для якого токсиканта служить антидотом протаміна сульфат ?
384. Для якої отрути служить антидотом етиловий спирт ?
385. При отруєнні якими речовинами характерно гостре порушення зору ?
386. При отруєнні якими речовинами характерні ЕПІЛЕПТИФОРМНІ ПРИПАДКИ ?
387. Визначте препарати, які використовуються для надання допомоги при отруєнні серцевими глікозидами :
388. Стрептокіназа - це:
389. Яку кількість рідини потрібно ввести одномоментно для промивання шлунка ?
390. Який антидот використовується при передозуванні амітриптіліну:
391. Чи можно промивати шлунок при отруєнні неорганічними кислотами ?
392. З якою метою у воду для промивання шлунка в дітей додають поварену сіль?
393. Визначте середню дозу атропіну у дорослих, яка застосовується на догоспитальному етапі в хворих з отруєннями ФОС важкого ступеню?
394. Чим Ви будете промивати шлунок при отруєнні бензином ?
395. Чи можна давати молоко, яєчний білок при отруєнні плямовивідниками ?
396. НЕ є міроприємствами першої допомоги при отруєнні грибами :
397. Визначте дозування ДІЕТІКСИМА при отруєнні ФОС середнього ступеню важкості
398. При отруєнні неорганічними кислотами для промивання шлунка протипоказане застосування :
399. При отруєнні ФОС після проведення діагностичної атропинової проби у хворих НЕ розвивається:
400. При проведенні інтенсивної терапії у хворих із гострим отруєнням ФОС показане:
401. У якості реактиваторів холінестерази при отруєннях ФОС вводяться такі лікарські засоби, ЗА ВИНЯТКОМ:
402. Хворим із гострими отруєннями ФОС на догоспитальному етапі лікування необхідно провести таку терапію:
403. Клінічна картина отруєння мухомором обумовлена дією:
404. При пероральному отруєнні препаратами ріжка показані:
405. При отруєнні блідою поганкою характерно розвинення
406. Ураження печінки і нирок при отруєнні блідою поганкою відбувається внаслідок вплива на них:
407. Для лікування гострих отруєнь блідою поганкою показані такі лікувальні заходи:
408. При гострому отруєнні блідою поганкою показане:
409. Зміїні отрути містять:
410. Після укусу отрутної змії частіше за все може розвитися:
411. Надання допомоги після укусу змії включає:
412. У залежності від перебігу захворювання після укусу змії хворому проводиться:
413. Гостре отруєння спиртами включає отруєння перерахованими сполуками:
414. Хворий на протязі 7 днів змащував поверхню шкіри з лікувальною метою сірою ртутною маззю. Витрачено 200 г мазі. Визначте які з перерахованих вище синдромів у нього найбільш ймовірні при надходженні в клініку:
415. Антидотна терапія при отруєннях неорганічними сполуками ртуті здійснюється:
416. Сполуки важких металів і миш'яку при потраплянні до організму призводять до:
417. Гостре отруєння органічними сполуками свинцю виявляється нижчевказаними ознаками:
418. У ранньому періоді токсикогенної стадії гострого отруєння сполуками важких металів і миш'яку найбільш показане таке лікування:
419. Отруєння сполуками міді може викликати:
420. При гострому отруєнні міддю в якості антидота найбільш показані:
421. Клінічна картина гострого хімічного отруєння найбільш швидко розвивається після надходження токсиканта:
422. При оральному отруєнні марганцевокислим калієм:
423. При отруєнні борною кислотою для лікування використовують:
424. Лужний форсований діурез показаний при отруєнні:
425. коматозний стан, що розвився раптово, у раніше здорової молодої людини вірогідніше за все обумовлений:
426. На третю добу після гострого отруєння ФОС при низьких цифрах холінестерази необхідно:
427. Які сторонні ефекти спостерігаються після прийому великих доз саліцилатів:
428. Промивання шлунку при гострому пероральному хімічному отруєнні стимулюванням блювоти ПРОТИПОКАЗАНЕ:
429. Промивання шлунка в хворого у свідомості після гострого перорального отруєння стимулюванням блювоти ПОКАЗАНЕ:
430. Сібазон у великих дозах викликає:
431. Лікування отруєння етиленгліколем /антифрізом/ здійснюється внутрішньовенним введенням розчинів:
432. При гострому оральном хімічному отруєнні хворому в комі на місці нещасного випадку рекомендується:
433. Після отруєння метгемоглобіноутворювачами при перетворенні 30% гемоглобіну в метгемоглобін у постраждалого з'являється:
434. Після орального прийому великої кількості оцтової кислоти розвивається:
435. Клінічна картина гострого перорального отруєння ФОС обумовлена:
436. Токсична дія етіленгліколя обумовлена:
437. Хворий 19 років у несвідомому стані доставлений у відділення реанімації. Глибока кома, депресія дихання, відсутність больової реакції, широкі зіниці. Дифдіагноз із:
438. Токсична реакція на введення лідокаїна виявляється:
439. Бемегрід:
440. Жінка 30 років поступила у відділення реанімації в коматозному стані після отруєння люміналом. Розвилася регургитація, аспірація шлункового вмісту. Бронхоскопія в даному випадку:
441. Гемодіаліз ефективний при:
442. При отруєнні атропіном спостерігається:
443. Хворий, принявший всередину 2 г фенобарбіталу, поступив у відділення в коматозному стані. При надходженні - більшість рефлексів живі. Які лікувальні заходи проводити:
444. Які клінічні ознаки спостерігаються при важкому отруєнні новокаїном:
445. Найбільш ефективні препарати для лікування дихальних порушень при отруєнні барбітуратами:
446. Першими заходами при розвитку токсичної реакції до місцевих анестетиків є:
447. Через декілька днів після отруєння барбітуратами найбільш частою причиною летального виходу є:
448. Міокардіальні ефекти передозування дигіталісу усуваються застосуванням:
449. Жінка 34 років доставлена у відділення реанімації через 2 години після прийому 3 г етамінала-натрія. Які клінічні прояви найбільш ймовірні у цієї пацієнтки?:
450. Кардіотоксичну дію мають:
451. Дроперідол, застосовуємий для нейролептаналгезії діє на:
452. Передозування фенацетіну викликає:
453. Антагоністи кальцію застосовуються для лікування:
454. Стимуляцію бета 2-адренорецепторів викликає:
455. До альфа-адреноблокаторів відносяться:
456. Зниження тонусу симпатичної нервової системи досягається застосуванням:
457. Який судинний доступ більш переважний при проведенні гемосорбції:
458. Чи обов'язкове передопераційне підготування при проведенні гемосорбції:
459. Який із методів екстракорпоральної детоксикації переважніше для видалення білковозв'язаних токсинів:
460. Який із методів екстракорпоральної детоксикації найбільш ефективний для лікування гіпергідратації:
461. Які насоси по крові переважніше для проведення гемосорбції:
462. Гемосорбенти якого типу відносяться до синтетичних:
463. Гемосорбенти якого типу відносяться до сорбентів із природних матеріалів:
464. Які сорбенти виготовляються з абрикосових кісточок:
465. Який гемосорбент виготовляється із синтетичних смол:
466. Який гемосорбент є найбільш широкопористим:
467. Для видалення низкомолекулярних токсинів переважніше сорбенти:
468. Для видалення крупномолекулярних токсинів кращі сорбенти:
469. Серед ускладнень гемосорбції виділяють такі, КРІМ:
470. Менша кількість ускладнень спостерігається при застосуванні:
471. Передгемосорбційна підготовка в першу чергу повинна бути спрямована на:
472. Основні компоненти передгемосорбційної підготовки такі, КРІМ:
473. Явища імунодепресії після гемосорбції можна знизити проведенням:
474. Застосування для передопераційного підготування декстранів
475. При проведенні гемосорбції в хворих із гострими отруєннями діхлоретаном проведення під час сеансу постійної инфузії:
476. За допомогою якого методу активної детоксикації можна безпосередньо регулювати кислотно-основний стан хворого:
477. Ускладненнями ультрафіолетового опромінення крові можуть бути такі, КРІМ:
478. На принципі розведення засноване застосування:
479. На принципі сорбції засноване застосування:
480. На принципі діалізу засноване застосування:
481. На принципі фільтрації засноване застосування:
482. При екзотоксичному шоці після отруєння діхлоретаном відзначається депонування крові в:
483. При екзотоксичному шоці після отруєння фосфорорганічними інсектицидами відзначається депонування крові в:
484. При екзотоксичному шоці після отруєння снотворними медикаментами відзначається депонування крові в:
485. У хворих з екзотоксичним шоком відзначається розвиток:
486. До стадій ДВЗ-синдрома відносяться такі, КРІМ:
487. Синільна кислота викликає гіпоксію:
488. Наркотичні речовини (опіати) викликають гіпоксію:
489. Чадний газ викликає гіпоксію:
490. Гіпербарична оксигенація ефективна при отруєннях:
491. Основний клінічний синдром при гострих отруєннях діхлоретаном, що визначає летальний вихід у першу добу після отруєння:
492. Основний клінічний синдром при гострих отруєннях діхлоретаном, що визначає смертельний вихід на 3-4 добу після отруєння:
493. При отруєннях снотворними медикаментами важка гепатопатія зустрічається:
494. При важких отруєннях хлорованими вуглеводнями гепатопатія зустрічається:
495. Абсолютним показанням для проведення гемодіалізу є:
496. Абсолютним показанням для проведення гемосорбції є важке отруєння:
497. Абсолютним протипоказанням для проведення гемосорбції є:
498. Гемосорбція доцільна при отруєннях:
499. При гемосорбції на крупнопористих вуглях із крові сечовина видалиться:
500. Сібазон відноситься до похідних:
501. До бензодіазепінів відносяться:
502. До бензодіазепінів відносяться такі препарати, за винятком:
503. Бензодіазепіни відносяться до:
504. Бензодіазепіни застосовуються для самолікування:
505. Бензодіазепіни викликають:
506. Бензодіазепіни:
507. Бензодіазепіни застосовуються в анестезіології:
508. Фармакологічні ефекти бензодіазепінів обумовлені їхньою дією на
509. Механізм дії бензодіазепінів на синаптичну передачу пов'язаний найбільш з трансмембраним переміщенням:
510. Бензодіазепіни найбільш діють на такі рецептори:
511. Вплив бензодіазепінових похідних на ГАМК-рецептори викликає:
512. Антидотом при отруєнні бензодіазепінами є:
513. Специфічним антидотом після отруєння бензодіазепінами є:
514. Похідні бензодіазепінів в основному метаболізуються:
515. бензодіазепіни, що потрапили до організму, в основному:
516. Бензодіазепіни в терапевтичних дозах виявляють виражену дію:
517. Побічна дія антидота бензодіазепінових, ФЛЮМАЗЕНІЛА, часто може проявитися:
518. Лікування передозування бензодіазепіновим антидотом флюмазенілом не потребує:
519. Індивідуальна чутливість до бензодіазепінів:
520. Клінічні ознаки отруєння бензодіазепінами:
521. Ознаки отруєння бензодіазепінами розвиваються після прийому дорослими:
522. Гостре отруєння бензодіазепінами виявляється:
523. Ознаками гострого отруєння бензодіазепінами будуть:
524. Клініка передозування бензодіазепінів характеризується:
525. Симптоми гострого отруєння бензодіазепінами включають:
526. Після значного передозування бензодіазепінів з'являються:
527. Коматозний стан після гострого отруєння бензодіазепінами, найбільш мабуть, може продовжуватися:
528. Звикання до бензодіазепінів після тривалого їхнього застосування:
529. Коматозний стан після отруєння бензодіазепінами супроводжується:
530. Кома, обумовлена передозуванням бензодіазепінів супроводжується:
531. Коматозний стан після отруєння бензодіазепінами супроводжується:
532. Кома,обумовлена передозуванням бензодіазепінів, супроводжується:
533. Прийом етанола на фоні передозування бензодіазепінів:
534. Поєднання отруєння бензодіазепінів з фенотіазінами:
535. Інтоксикація бензодіазепінів в комбінації з фенотіазінами:
536. Бензодіазепіни при передозуванні:
537. Бензодіазепіни:
538. Інтоксикація бензодіазепінами:
539. Поєднання отруєння бензодіазепінів з барбітуратами:
540. Інтоксикація бензодіазепінами в комбінації з барбітуратами:
541. Основними напрямками лікування гострого отруєння бензодіазепінами є:
542. У якості антидота при гострому отруєнні бензодіазепінами найбільш ефективний:
543. Хворому в комі в перші години після орального отруєння бензодіазепінами рекомендується:
544. При підозрі на гостре отруєння бензодіазепінами:
545. У перші години після важкого гострого отруєння бензодіазепінами з екстракорпоральних методів детоксикації показані:
546. Клофелін відноситься до:
547. Клофелін викликає:
548. Клофелін застосовується:
549. Небажані сторонні ефекти клофеліну включають:
550. Клофелін є гіпотензивним засобом вибору для людей, які:
551. Гостре пероральне отруєння клофеліном зустрічається частіше всього:
552. Основні фармакологічні ефекти клофеліна включають:
553. Центральні альфа 2-адренорецептори розташовані:
554. Стимуляція альфа 2-адренорецепторів клофеліном викликає:
555. Інтоксикація клофеліном викликає:
556. Передозування клофеліном супроводжується:
557. Для гострого отруєння клофеліном характерні:
558. Інтоксикація клофеліном викликає:
559. Передозування клофеліном призводить до:
560. Діагноз отруєння клофеліном підтверджується:
561. Лікарські засоби, застосовувані для лікування гострого отруєння клофеліном включають:
562. Для лікування гострого отруєння клофеліном використовуються:
563. Синдром відміни розвивається після припинення прийому:
564. Для синдрому відміни клофеліна характерні:
565. З метою лікування синдрому відміни клофеліна використовуються:
566. Клофелін застосовується як компонент анестезії:
567. До нейролептичних засобів відносяться:
568. До похідних фенотіазіну відносяться:
569. Похідні фенотіазінів використовуються:
570. Похідні фенотіазіну використовувалися для проведення:
571. Для фармакологічної дії фенотіазінів характерні такі ефекти:
572. Фенотіазіни пригнічуючи діють на ЦНС шляхом вплива в першу чергу на:
573. Фенотіазіни викликають:
574. Фенотіазіни"
575. Токсична доза аміназіна:
576. Смертельна доза аміназіна:
577. До фенотіазінових похідних:
578. У результаті гострого передозування фенотіазінових розвиваються:
579. Основними причинами смерті після гострого отруєння фенотіазіновими є:
580. Ознаками гострого отруєння фенотіазіновими є:
581. Для гострого важкого передозування фенотіазінів характерні:
582. Дискінезії після передозування фенотіазінів виявляються:
583. Артеріальна гіпотензія після передозування фенотіазінових обумовлена:
584. Дія фенотіазінових на серцево-судинну систему при їхньому передозуванні виражається:
585. Інтоксикація великими дозами фенотіазінів супроводжується:
586. Симптомами передозування фенотіазінових є:
587. Тривале застосування фенотіазінових викликає:
588. Побічні ефекти лікування фенотіазіновими включають:
589. Фенотіазінові повинні призначатися з обережністю хворим:
590. Лікування хворих у комі внаслідок гострого отруєння фенотіазіновими проводиться:
591. При передозуванні фенотіазінових рекомендується:
592. Аритмії,обумовлені передозуванням фенотіазінових, лікуються:
593. У перші години після гострого отруєння фенотіазіновими найбільш ефективно застосування:
594. До похідних бутирофенону відносяться:
595. Похідні бутирофенона застосовуються:
596. Похідні бутирфенона відносяться до:
597. Для проведення НЛА дроперідол застосовується разом із:
598. Ефекти дроперідола на ЦНС здійснюються, у першу чергу, шляхом його впливу на:
599. Дроперідол діє на синапси:
600. Дроперідол викликає ефект:
601. Дроперідол:
602. Дроперідол:
603. Введення дроперідола небезпечно хворим із геморагічним шоком внаслідок:
604. Для проведення НЛА дроперідол показаний хворим:
605. Дроперідол:
606. Дроперідол:
607. До барбітуратів тривалої дії відносяться:
608. До барбітуратів з ультракороткою дією відносяться:
609. До барбітуратів середньої тривалості відносяться:
610. Этамінал-натрію відноситься:
611. Важке отруєння барбітуратами найбільш ефективно лікується після інтоксикації:
612. Найбільш чутливі до барбітуратів такі тканини організму:
613. Найбільш чутливі до барбітуратів нижчевказані утворення головного мозку, за винятком:
614. Механізм дії барбітуратів зумовлений впливом на такі структури НС:
615. Седативно-гіпнотична дія барбітуратів, в основному, обумовлена їхнім впливом на:
616. Кардіоваскулярні ефекти барбітуратів включають нижчевказані, за винятком:
617. Стимуляція дихання СО2 і гіпоксія після передозування барбітуратів:
618. Яке з приведених нижче положень є хибним? Барбітурати при передозуванні:
619. Барбітурати:
620. Барбітурати:
621. Виберіть хибне положення, що стосується барбітуратів. Барбітурати:
622. При лікуванні гострого отруєння барбітуратами форсований лужний діурез найбільш ефективний"
623. Седативна доза барбітуратів"
624. Токсична доза фенобарбіталу дорослому:
625. Летальна доза фенобарбіталу дорослому дорівнює:
626. Після важкого передозування барбітуратів з'являються такі симптоми за винятком:
627. При ізоелектролінії на ЕЕГ після гострого отруєння барбітуратами:
628. Після відновлення свідомості в хворого з інтоксикацією барбітуратами:
629. Везикулярні або бульозні висипання на еритематозній основі в місцях контакту стичних поверхонь шкіри:
630. Постійні залишкові церебральні ушкодження після барбітурової коми:
631. Яке з приведених нижче положень є хибним?Толерантність до барбітуратів обумовлена:
632. Виберіть хибне положення, що стосується толерантності до лікарських засобів:
633. Яке з приведених нижче положень є хибним?
634. Перехресна толерантність розвивається:
635. Перехресна толерантність не розвивається:
636. Придбана у відношенні до барбітуратів толерантність проходить
637. Ознаки хронічної інтоксикації барбітуратами включають нижчевказані, за винятком:
638. Прояви хронічної інтоксикації барбітуратами включають такі симптоми, за винятком:
639. Абстинентний синдром до барбітуратів після раптової їхньої відміни:
640. Абстинентний синдром після припинення прийому барбітуратів:
641. Абстинентний синдром після припинення прийому барбітуратів:
642. Ознаки відміни барбітуратів через 12-16 годин включають нижчевказані, за винятком:
643. Ознаки відміни барбітуратів через 12-16 годин включають нижчевказані, за винятком:
644. Синдром відміни барбітуратів включає такі прояви, за винятком:
645. Синдром відміни барбітуратів довготривалої дії з'являється:
646. Яке з приведених нижче положень є хибним? Синдром відміни барбітуратів довготривалої дії
647. Після закінчення лікування хворого із суїцидальною інтоксикацією барбітуратами:
648. Виберіть хибне положення, що стосується лікування отруєння барбітуратами, В основу лікування гострого отруєння барбітуратами закладене:
649. Ендотрахеальна інтубація:
650. Інтервал між інтоксикацією барбітуратами і початком інтенсивної терапії:
651. екскреція барбітуратів:
652. Форсований діурез при лікуванні гострого отруєння барбітуратами найбільш ефективно забезпечується:
653. Лікування гострого отруєння барбітуратами починається:
654. Форсований діурез при лікуванні гострого отруєння барбітуратами у дорослих вважається ефективним при сечовиділенні:
655. Форсований діурез при лікуванні гострого отруєння барбітуратами варто вважати ефективним при діурезі:
656. Форсований діурез при лікуванні гострого отруєння барбітуратами варто вважати ефективним при діурезі у дорослого:
657. Реабсорбція барбітуратів у звитих ниркових канальцях:
658. Іонізовані форми барбітуратів:
659. Залужнення сечі:
660. Яке з приведених нижче положень хибне?
661. Для проведення форсованого лужного діурезу використовується:
662. Форсований лужний діурез застосовується:
663. Форсований лужний діурез при лікуванні гострого отруєння барбітуратами довготривалої дії, у першу чергу потребує:
664. Гемодіаліз показаний:
665. барбітурати довготривалої дії:
666. Барбітурати довготривалої дії:
667. Найбільш часто зустрічається отруєння із суїцидальною метою:
668. Яке з приведених положень є хибним?
669. Час півіснування барбітуратів довготривалої дії, у плазмі крові при гострому отруєнні:
670. Завдяки гемодіалізу при гострому отруєнні фенобарбіталом період його напівіснування в плазмі крові знижується:
671. Найбільше ефективним методом екстракорпоральної детоксикації при передозуванні фенобарбіталом буде:
672. З метою попередження абстинентного синдрому після прийому барбітуратів довготривалої дії:
673. Концепція барбітуратного автоматизму:
674. Вихід гострого отруєння барбітуратами в першу чергу залежить від:
675. Коматозний стан після гострого отруєння фенобарбіталом може максимально продовжуватися:
676. Гіпоксія й артеріальна гіпотензія:
677. Трициклічні антидепресанти:
678. Трициклічні антидепресанти:
679. Трициклічні антидепресанти:
680. До трициклічних антидепресантів відносяться такі препарати, за винятком:
681. Трициклічні антидепресанти виявляють зазначену дію, за винятком:
682. Трициклічні антидепресанти застосовуються для лікування нижчеперелічених станів, за винятком:
683. Основні небажані сторонні ефекти трициклічних антидепресантів включають нижчевказані, за винятком:
684. Ефект трициклічних антидепресантів максимально виявляється:
685. Амінна гіпотеза дії трициклічних антидепресантів обумовлена їхньою дією на такі нейромедіатори, за винятком:
686. Виберіть хибне положення, що стосується норадреналіна. Норадреналін:
687. Яке з приведених нижче положень є хибним? Норадреналін інактивується після виділення в синаптичну щілину шляхом:
688. Яке з приведених положень є хибним?Трициклічні антидепресанти:
689. Нижчезазначені ефекти характерні для трициклічних антидепресантів, за винятком:
690. Трициклічні антидепресанти:
691. Кардіоваскулярна токсичність передозування трициклічних антидепресантів обумовлена нижчезазначеними чинниками, за винятком:
692. Прямі кардіотоксичні ефекти трициклічних антидепресантів обумовлені такою дією, за винятком:
693. Токсична доза трициклічних антидепресантів для дорослого:
694. Потенційно смертельна доза трициклічних антидепресантів для дорослого:
695. При відсутності анамнезу попередній клінічний діагноз передозування трициклічних антидепресантів може бути поставлений на підставі нижчеперелічених ознак, за винятком:
696. Рухова функція шлунково-кишкового тракту після інтоксикації трициклічнихи антидепресантами:
697. Промивання шлунка після перорального отруєння трициклічнихи антидепресантами ефективно:
698. Лікування порушення функції серця після гострого передозування трициклічними антидепресантами починається з введення:
699. Фізостигмін вводиться дорослому після інтоксикації трициклічнихи антидепресантами в дозі:
700. При важкій життєзагрожуючій аритмії після передозування трициклічних антидепресантів рекомендується таке, за винятком:
701. Найбільш ефективно при лікуванні гострого отруєння трициклічнихи антидепресантами застосування:
702. Ураження печінки хімічними речовинами виникає внаслідок:
703. Ушкодження печінки хімічними речовинами виявляється:
704. Ушкодження печінки токсикантами може бути результатом:
705. Ураження печінки частіше всього буває результатом гострого отруєння такими токсикантами, за винятком:
706. Побічну гепатотоксичну дію найбільш часто виявляють такі антибіотики:
707. Ушкодження печінки може бути обумовлене:
708. Структурне ушкодження печінки токсикантами виражається:
709. Найбільш часто ушкодження печінки після гострого хімічного отруєння може проявлятися такими змінами, за винятком:
710. Причиною жирового переродження печінки можуть бути такі чинники, за винятком:
711. Після гострого хімічного отруєння токсичний вплив на серце може бути обумовлеий такими чинниками, за винятком:
712. Кардіотоксичність лікарських засобів обумовлена такими чинниками, за винятком:
713. Морфологічно ушкодження міокарда лікарськими засобами виявляються такими змінами, за винятком:
714. При передозуванні хінідіну:
715. Після передозування препаратів наперстянки:
716. Пригнічення скорочувальної спроможності міокарда можуть викликати такі лікарські засоби, за винятком:
717. Синдром застійної кардіоміопатії, зумовлений токсичним міокардитом, можуть викликати нижчевказані лікарські засоби, за винятком:
718. Токсичний некроз міокардіальних клітин буває:
719. Токсичний коагуляційний некроз міокардіальних клітин розвивається:
720. Коагуляційний некроз міокардіальних клітин розвивається:
721. Некроз міокарда зі смугами розвивається:
722. Некроз міокарда зі смугами розвивається:
723. Некроз міокарда зі смугами розвивається внаслідок таких причин, за винятком:
724. Застосування пероральних протизапліднювальних засобів може призвести до розвитку інфаркту міокарда внаслідок таких механізмів, за винятком:
725. Емболізацію коронарних артерій можуть викликати нижчевказані речовини, за винятком:
726. Ішемічне ушкодження міокарда найбільш часто спостерігається при таких патологічних станах, за винятком:
727. Для алергічного міокардиту, викликаного лікарськими засобами, характерні такі ознаки, за винятком:
728. Алергичні міокардіти найбільш часто викликають такі лікарські речовини, за винятком:
729. Васкуліти, обумовлені реакцією гіперчутливості, найбільш часто можуть викликати нижчевказані лікарські засоби, за винятком:
730. Для токсичного хімічного міокардиту характерні такі морфологічні ознаки, за винятком:
731. Розвиток токсичного міокардиту можуть обумовити такі лікарські засоби, за винятком:
732. ФОС викликають:
733. Отруєння атропіноподібними сполуками призводить до розвитку:
734. У постгангліонарних синапсах парасимпатичної нервової системи медіатором порушення є:
735. У постгангліонарних синапсах симпатичної нервової системи нейропередавачем є:
736. Ацетилхолін є нейропередавачем у нижчеперелічених синапсах, за винятком:
737. Ацетилхолін є медіатором збудження в нижчеперелічених структурах, за винятком:
738. Ацетилхолін руйнується:
739. Нервово-м'язові синапси скелетних м'язів:
740. Постгангліонарні синапси парасимпатичної нервової системи:
741. У гангліях симпатичної нервової системи переважають:
742. До холінергичних речовин відносяться нижчевказані, за винятком:
743. До антихолінергичних засобів відносяться такі, за винятком:
744. Основним нейропередавачем у постгангліонарних синапсах симпатичної нервової системи є:
745. Норадреналін руйнується:
746. Норадреналін у синаптичній щілині в основному руйнується:
747. Норадреналін після впливу на рецептор:
748. Порушення бета-1 адренергічних рецепторів призводить до таких ефектів, за винятком:
749. альфа-2 адренорецептори розташовані переважно:
750. Стимуляція альфа-1 адренорецепторів призводить до таких наслідків, за винятком:
751. Стимуляцція альфа 2 адренорецепторів викликає нижчевказані ефекти, за винятком:
752. Стимуляція альфа -2 адренорецепторів:
753. Порушення допамінергічних рецепторів призводить до таких ефектів, за винятком:
754. Інервацію тільки симпатичною нервовою системою мають такі утворення в організмі, за винятком:
755. Картина гострого отруєння алкалоїдами беладонни розвивається після передозування нижчеперелічених засобів, за винятком:
756. Картина гострого отруєння алкалоїдами беладонни розвивається після передозування таких засобів, за винятком:
757. Порушення орієнтації спостерігається після прийому атропіну в дозі:
758. Марення спостерігається після прийому атропіну в дозі:
759. Смертельна доза атропіна для дорослого:
760. Атропін переважно діє:
761. Блювота після отруєння атропіноподібними засобами спостерігається:
762. Ознаки гострого отруєння атропіноподібними включають такі, за винятком:
763. Ознаки гострого отруєння алкалоїдами беладонни включають такі, за винятком:
764. У першу чергу отруєння атропіноподібними варто диференціювати з:
765. Найбільш характерними ознаками отруєння алкалоїдами беладонни з боку серцево-судинної системи будуть такі, за винятком:
766. Для отруєння атропіноподібними засобами характерні такі симптоми, за винятком:
767. У постраждалого внаслідок отруєння алкалоїдами беладонни спостерігаються нижчевказані симптоми, за винятком:
768. Антидотна терапія гострого отруєння атропіноподібними засобами найбільш ефективна застосуванням:
769. Алкалоїди беладонни викликають коматозний стан:
770. Розвиток коматозного стана після отруєння атропіноподібними засобами:
771. Екстракорпоральні методи детоксикації після отруєння алкалоїдами беладонни:
772. Гемосорбція і гемодіаліз найбільш ефективні після прийому високих доз атропіноподібних засобів:
773. Значення гемосорбції і плазмаферезу в лікуванні гострих отруєнь алкалоїдами беладонни:
774. Дімедрол відноситься до інгибіторів:
775. Антигистамінні засоби інгибітори Н1-рецепторів абсорбуються в шлунково-кишковому тракті:
776. Детоксикація після передозування інгибіторів Н1-рецепторів відбувається в основному:
777. До інгибіторів Н1-рецепторів відносяться нижчевказані засоби, за винятком:
778. До інгибіторів Н2-рецепторів відносяться такі препарати, за винятком:
779. Інгібітори Н1-рецепторів виявляють такі ефекти, за винятком:
780. Визначте неправильні положення щодо інгибіторів Н1-рецепторів:
781. Назвіть помилкову відповідь щодо фармакодинаміки інгибіторів Н1-рецепторів:
782. Токсична доза антигистамінних дітям перших років життя:
783. Пероральна летальна доза дімедрола або діпразіна дорослому коливається між:
784. Ознаками передозування середнього ступеню інгибіторів Н1-рецепторів будуть нижчевказані, за винятком:
785. Отруєння інгибіторами Н1-рецепторів може викликати такі симптоми, за винятком:
786. Окис вуглецю:
787. Отруєння окисом вуглецю сприяє утворенню в організмі:
788. Гемоглобін має більшу спорідненість:
789. У результаті отруєння чадним газом розвивається:
790. Окис вуглецю комбінується з нижчезазначеними середовищами організму, за винятком:
791. Безсимптомно протікає утворення карбоксигемоглобіну
792. Смертельним є рівень карбоксигемоглобіна:
793. Вміст розчиненого в плазмі крові кисню після отруєння чадним газом:
794. Найбільш ефективним лікуванням отруєння чадним газом буде:
795. Після лікування отруєння чадним газом:
796. Метгемоглобіноутворення можуть викликати нижчевказані речовини, за винятком:
797. Метгемоглорбіноутворення можуть викликати такі лікарські засоби, за винятком:
798. Метгемоглорбіноутворення можуть викликати нижчевказані лікарські засоби, за винятком:
799. Метгемоглорбіноутворення є результатом:
800. Вжиток психоактивних речовин без формування психічної і фізичної залежності - це:
801. Усвідомлювана або неусвідомлювана потреба вживання психоактивної речовини для зняття напруги і досягнення стану комфорту - це :
802. Комплекс психопатологічних, вегетативних, неврологічних і соматичних розладів, що з'являються слідом за припиненням систематичного вжитку психоактивної речовини - це :
803. Спроможність переносити токсичні дози психоактивної речовини (наркотику) - це :
804. Для отруєння яким видом наркотиків найбільш характерні: полохливість, підвищена чутливість до різких сигналів, готовність до індукованих ефектів, тахікардія, мідріаз, гіпертензія, тремор, почуття голоду і спраги, що чергується із сном ?
805. Для отруєння яким видом наркотиків найбільш характерна: поява симптомів внутричерепної гіпертензії - менінгеальні знаки, мідріаз, тремор, порушення координаторних проб, гіпергідроз, підвищене АТ і схильність до судинної дистонії ?
806. Для отруєння яким видом речовин найбільш характерне: порушення акомодації, виражена сухість слизових, мідріаз, тахікардія, підвищення температури тіла
807. Для отруєння яким видом сполук найбільш характерна: невмотивована веселість, агресивність, хаотична рухова активність, дизартрія, атаксія, порушення координації, брадікардія, мідріаз, гіперсалівація ?
808. Для отруєння яким видом наркотиків найбільш характерні: збудження, головний біль, пітливість, цианоз, міоз, помірна гіпотензія, рідкий стілець, можливе припинення дихання ?
809. При інтоксикації яким видом наркотиків небезпечно введення аміназіна, тізерцина ?
810. При інтоксикації яким видом наркотиків показане введення морфіну ?
811. Визначте препарати, застосовувані при уриванні інтоксикації опіоїдами :
812. Основний патогенетичний момент у розвитку гострих алкогольних психозів ?
813. Захворювання внутрішніх органів, нервової системи на грунті тривалого зловживання алкоголем без ознак психічного захворювання :
814. Захворювання, що визначається психічною і фізичною залежністю від алкоголю, непереборним (хворобливим) потягом до нього :
815. Клініка важкого делірія, судомні припадки з клонічною і тонічною фазами, виражені диспепсичні розлади, гіперкінези, анізокорія, ністагм, патологічні рефлекси. Гіпотензія, хвилеподібна лихоманка, порушення ритму дихання - це:
816. При проясненні свідомості після важкого делірія -дезорієнтація, помилкові спогади, неможливість запам'ятовування
817. Що називають множинним травматичним ушкодженням ?
818. Що називають поєднаним травматичним ушкодженням ?
819. Що називають комбінованим травматичним ураженням ?
820. Індекс шока по Альговеру визначається як :
821. Визначте ступінь порушення свідомості в постраждалого - збережені реакції, команди не виконує, вітальні функції збережені ?
822. Антидот при передозуванні трициклічних антидепресантів:
823. При передозуванні дімедрола як неспецифічний антидот застосовується:
824. Після отруєння етиленгліколем рекомендується вводити препарати, ЗА ВИНЯТКОМ:
825. При отруєнні борною кислотою показано введення засобів, ЗА ВИНЯТКОМ:
826. При отруєнні клофеліном рекомендується вводити препарати, ЗА ВИНЯТКОМ:
827. До фосфорорганічних речовин відносяться
828. Основний механізм дії фосфорорганічних речовин
829. До реактиваторів холінестерази відносяться
830. Місцевоушкоджуюча та загальнорезорбтивна дія більш характерна при отруєннях:
831. Опіки тканин травного тракту в сполученні з газовою емболією судин мозку, серця характерні для отруєнь
832. Розвиток сліпоти характерний для отруєнь
833. Колікваційний некроз утвориться при впливі
834. Діхлоретан відноситься до групи
835. При отруєнні аніліном головним у патогенезі є утворення
836. При передозуванні гепаріна в якості антидота застосовується
837. При отруєнні атропіном у якості антидота застосовується
838. При отруєнні водорозчинними солями барію для запобігання їхнього всмоктування всередину необхідно давати
839. При отруєнні водорозчинними солями барію розвивається
840. Загальнорезорбтивна дія на організм розвивається при отруєнні
841. Яка з перелічених кислот має тільки місцевоподразнюючу дію, не викликаючи загальнорезорбтивного ефекту
842. При гіперкаліємії найбільш ефективно
843. При розвитку гострої гіперкаліємії необхідно термінове проведення
844. Кардіотоксичну дію мають:
845. Передозування фенацетіна викликає:
846. Який судинний доступ переважніше при проведенні гемосорбції:
847. Атропін може зменшити всі перераховані симптоми отруєння фосфороорганічними сполуками, КРІМ:
848. Всі перераховані симптоми зазвичай бувають при інтоксикації симпатоміметиками, КРІМ:
849. Який із методів екстракорпоральної детоксикації найбільш ефективний для лікування гіпергідратації:
850. Які насоси по крові переважніше для проведення гемосорбції:
851. Активоване вугілля ефективно зв'язує всі названі препарати, КРІМ:
852. Всі названі твердження відносно артеріальної гіпотензії, обумовленої передозуванням трициклічних антидепресантів, правільні, КРІМ:
853. Трициклічні антидепресанти мають всі перераховані фармакологічні властивості, КРІМ:
854. Всі перераховані симптоми передозування трициклічних антидепресантів корегуються відповідно слідуючими методами лікування, КРІМ:
855. Найбільш ефективний засіб для зменшення широкого комплексу QRS на ЕКГ, зумовленого передозуванням трициклічних антидепресантів:
856. При порушенні прохідності дихальних шляхів, низькому парциальному тискові кисню у вдихуваному повітрі розвивається :
857. При отруєнні цианідами розвивається :
858. Який засіб найбільш придатний для літієвої інтоксикациї важкого ступеня ?
859. Хворий стурбований, скаржиться на нестачу повітря. Шкірні покрови бліді, вологі.Частота дихальних рухів 25-30 у 1 хв. Невеличка артеріальна гіпертензія. Який ступінь ГДН Ви визначите ?
860. Хворий збуджений, профузний піт, цианоз. Частота дихальних рухів 35-40 у 1 хв. Тахікардія 120-140 у 1 хв. Який ступінь ГДН Ви визначите ?
861. Хворий у комі, плямистий цианоз. Частота дихальних рухів більше 40 у 1 хв. Виражена тахікардія, артеріальна гіпотензія. Який ступінь ГДН Ви визначите ?
862. Про що свідчить перехід тахіпное в брадіпное (8-10 у 1 хв) при лікуванні гострої дихальної недостатності ?
863. Транспортування хворого з гострою дихальною недостатністю І-ІІ ст. повинно провадитися :
864. Транспортування хворого з гострою дихальною недостатністю в несвідомому стані повинний провадитися :
865. При отруєнні тіурамами важкість стану значно збільшується при одночасному прийомі великих кількостей
866. Який гемосорбент є найбільш широкопористим:
867. Для видалення низкомолекулярних токсинів переважніше сорбенти:
868. Для видалення крупномолекулярних токсинів кращі сорбенти:
869. Серед ускладнень гемосорбції виділяють такі, КРІМ:
870. Менша кількість ускладнень спостерігається при застосуванні для гемосорбції:
871. Які дії найважливіші в лікуванні отруєння барбітуратами важкого ступеня?
872. Які з перерахованих опіоїдів можуть бути причиною судом:
873. Всі ствердження відносно пацієнта, який прийняв велику кількість ізопропанолу (ізопропіленового спирту), вірні, КРІМ:
874. Що з перерахованого необхідно зробити в першу чергу, починаючи терапію інтоксикації метаном?
875. Всі названі нижче заходи показані для лікування збудження при гострому отруєнні амфетамінами, КРІМ:
876. У хворого з передозуванням фенциклідину можуть з'являтися перераховані симптоми, за винятком:
877. При інтоксикації саліцилатами важкого ступеня можуть виникати такі порушення, за винятком:
878. Всі перераховані твердження відносно проведення залужнення при інтоксикації саліцилатами справедливі, за виключенням:
879. Всі вказані твердження відносно токсичної дії ацетамінофену вірні, виключаючи:
880. При заковтуванні керосину починати лікування слід з:
881. При отруєнні ФОС нікотиноподібні ефекти будуть такими, КРІМ:
882. Всі перераховані прояви виникають після прийому великих доз теофеліну, за винятком:
883. При екзотоксичному шоці після отруєння фосфорорганічними інсектицидами відзначається депонування крові в:
884. При екзотоксичному шоці після отруєння снотворними медикаментами відзначається депонування крові в:
885. У хворих із екзотоксичеким шоком відзначається розвиток:
886. До стадій ДВЗ-синдрома відносяться такі, КРІМ:
887. Синільна кислота викликає гіпоксію:
888. Наркотичні речовини (опіати) викликають гіпоксію:
889. Чадний газ викликає гіпоксію:
890. Гіпербарична оксигенація ефективна при отруєннях:
891. Основний клінічний синдром при гострих отруєннях діхлоретаном, що визначає летальний вихід у першу добу після отруєння:
892. Основний клінічний синдром при гострих отруєннях діхлоретаном що визначає смертельний вихід на 3-4 добу після отруєння:
893. При отруєннях снотворними медикаментами важка гепатопатія зустрічається:
894. При важких отруєннях хлорованими вуглеводнями гепатопатія зустрічається:
895. Абсолютним показанням для проведення гемодіалізу є:
896. При значному передозуванні бета-адреноблокаторів єдиним, найбільш ефективним препаратом може бути
897. У 16-річної дівчини з нещодавно виявленою позитивною туберкуліновою пробою виникли судоми, які не купірувались призначенням діазепаму. Батьки хворої повідомили, що знайшли дома порожній флакон від ізоніазиду. Найбільш придатною терапією буде:
898. Що з перерахованого є найбільш характерним для dеlіrіиm trеmепs
899. При гемосорбції на крупнопористих вуглях із крові сечовина видалиться:
900. Смертельним вміст метгемоглобіна крові може бути:
901. Як антидот при лікуванні отруєння метгемоглобіноутворювачами вводиться:
902. Найбільш ефективно при отруєнні чадним газом:
903. Доза метиленової синьки для лікування отруєння метгемоглобіноутворювачами:
904. Метиленова синька у відсутність метгемоглобіна:
905. Токсичні ефекти метиленової синьки, як антидота, виникають після введення її в дозі:
906. Ознаки передозування метиленової синьки включають такі, за винятком:
907. Лікування отруєння метгемоглобіноутворювачами при утриманні метгемоглобіна крові 20%:
908. Молоді гриби блідої поганки більше всього схожі на:
909. Їстивні гриби:
910. Інтоксикація після вжитку з їжею гриба блідої поганки обумовлена дією:
911. Інтоксикація після вжитку з їжею гриба блідої поганки обумовлена дією:
912. У дорослого картину гострого отруєння викликає:
913. Гострий гастродуоденіт після вжитку з їжею гриба блідої поганки розвивається внаслідок дії:
914. Деструкцію клітин, особливо печінки, нирок, мозку, серцевого м'яза і капілярів викликають переважно:
915. Фалотоксини діють через:
916. Аманітотоксини діють:
917. Порушення водно-електролітного обміну і кислотно-основного стану через 12 годин після прийому блідої поганки обумовлені, в основному, дією:
918. Період позірного благополуччя після прийому з їжею гриба блідої поганки розвивається на:
919. Ураження паренхиматозних органів після отруєння грибом блідої поганки розвивається:
920. Гостра серцево-судинна недостатність у першу добу після отруєння грибом блідої поганки зумовлена, головним чином:
921. Олигоанурія в першу добу після отруєння грибом блідої поганки головним чином обумовлена:
922. Фалотоксини, які утримуються в грибі блідої поганки уражають нижчевказані органи, за винятком:
923. Коматозний стан після отруєння грибом блідою поганкою розвивається внаслідок таких причин, за винятком:
924. Ураження капілярів після отруєння грибом блідою поганкою може призвести до таких ускладнень, за винятком:
925. Біохімічні показники плазми крові при отруєнні грибом блідою поганкою включають нижчевказані, за винятком:
926. Диференціальний діагноз отруєння грибом блідою поганкою проводиться з нижчезазначеними захворюваннями, за винятком:
927. Для лікування отруєння грибом блідою поганкою застосовуються такі лікарські засоби, за винятком:
928. Для лікування отруєння грибом блідою поганкою застосовуються такі методи, за винятком:
929. Смертельна доза горілки, випитої менше, ніж за 1 год. для дорослого складає:
930. Посмертні зміни в хворих після хронічного вжитку алкоголю включають такі, за винятком:
931. Патологічні зміни після гострого фатального отруєння етанолом включають нижчевказані, за винятком:
932. Біла гарячка лікується нижчезазначеними лікарськими засобами, за винятком:
933. Для лікування гострого отруєння етанолом застосовуються нижчевказані засоби, за винятком:
934. Причинами отруєння сполуками свинцю можуть бути нижчевказані джерела, за винятком:
935. Свинець, що потрапив до організм, адсорбується в основному на поверхні:
936. Найбільша кількість свинцю акумулюється в організмі при потраплянні його через:
937. Абсорбція свинцю в шлунково-кишковому тракті посилюється при дефіциті в організмі таких хімічних елементів, за винятком:
938. За добу при збереженій функції нирок у людини може виділиться із сечею не більш:
939. Свинець,після його надходження в організм, в основному депонується:
940. Свинець з організму в основному виділяється:
941. При гострому оральном отруєнні сполуками свинцю в першу чергу уражаються нижчевказані органи і тканини, за винятком:
942. Час напівіснування свинцю в м'яких тканинах організму:
943. Час напівіснування свинцю в кістковій тканині організму:
944. Токсична дія свинцю буде спостерігатися при надходженні його в організм дорослого за добу в кількості:
945. Смертельна доза для дорослої людини абсорбованого свинцю:
946. Виберіть неправильне положення щодо токсичного дії свинцю на організм людини при гострому отруєнні їм:
947. Визначте на зрадливу ознаку гострого інгаляційного отруєння тетраетилсвинцем:
948. Отруєння сполуками свинцю в дітей викликає такі симптоми, за винятком:
949. Ензиматичні отрути, подібні свинцю, уражають у першу чергу:
950. Що являє собою хіміко-токсикологічний аналіз?
951. Які речовини можуть бути названі токсикантами?
952. Методи визначення токсичних елементів (важкі метали)
953. Що вивчає токсикодинаміка?
954. Що вивчає токсикокинетика?
955. Задача скринінг-теста (попередні проби)
956. Виявлення цианідів у біологічних пробах провадиться
957. Перетворення цианідів в організмі відбувається шляхом
958. Визначення формальдегіда провадиться
959. Метаболізм формальдегіда відбувається шляхом
960. Виявлення метанола провадиться
961. Продукти перетворення метанола в організмі
962. Методи виявлення етилового спирту і його сурогатів
963. Найбільш поширені сурогати етилового спирту
964. Метаболізм етанола в організмі відбувається шляхом
965. Методи визначення ацетону
966. Метаболізм ацетону в організмі
967. Особливості метаболізму ізопропилового спирту
968. Методи визначення хлорованих вуглеводнів
969. Визначення етиленгліколя
970. Методи виявлення барбітуратів
971. Шляхи виведення барбітуратів
972. Визначення алкалоїдів, похідних ксантіна (кофеїн, теобромін, теофілін)
973. Шляхи виведення алкалоїдів, похідних ксантіна
974. Які групові реакції застосовуються в хіміко-токсикологічному аналізі для визначення алкалоїдів
975. Групові методи визначення алкалоїдів групи опію
976. Роздільне визначення алкалоїдів групи опію
977. За допомогою яких реакцій можна виявити морфін і кодеїн і відрізнити їх між собою
978. Особливості метаболізму морфіну і кодеїну
979. Швидкість виведення морфіну і кодеїну з організму
980. Специфічні методи виявлення алкалоїдів групи атропіну
981. Шляхи виведення алкалоїдів групи атропіну з організму
982. Які непрямі показники є тестом при отруєнні нітрітами і нітратами
983. Специфічні методи виявлення алкалоїдів групи ефедріна
984. Методи визначення лікарських речовин, похідних бензодіазепіну
985. Особливості метаболізму похідних бензодіазепіну
986. Визначення гіпотензивних засобів (клофелін, раунатін) у біологічному матеріалі таке:
987. Визначення психотропних медикаментів групи фенотіазіна провадиться шляхом
988. Методи визначення фосфорорганічних з'єднань у біологічному матеріалі такі:
989. Яка речовина, що утвориться в організмі, є доказом отруєння чадним газом
990. Методи кількісного визначення карбоксигемоглобіна
991. Для проведення гемофільтрації використовуються
992. Отруєння ацетоном викликає
993. Випадання волосся характерно для отруєнь
994. Екзотоксичний шок як правило носить характер шоку
995. Використання унітіола при отруєннях кардіотоксичними речовинами
996. Найбільш ефективним методом лікування отруєнь хлористим барієм являється
997. Ультрафіолетове опромінення крові в перші години отруєнь хлорованими вуглеводнями
998. Ультрафіолетове опромінення крові в перші години отруєнь фосфорорганічними інсектицидами
999. Ультрафіолетове опромінення крові в перші години отруєнь барбітуратами
1000. При отруєнні бензодіазепінами гемосорбція
1001. Диференціальний діагноз гострого отруєння сполуками свинцю проводиться з такими захворюваннями, за винятком:
1002. При клініці гострого отруєння сполуками свинцю:
1003. Отруєння сполуками свинцю підтверджують такі результати досліджень, за винятком:
1004. Після передозування аміназіна рекомендується вводити:
1005. Після передозування бутирофенонів (галоперідола і дроперідола) рекомендується:
1006. Після отруєння щавлевою кислотою рекомендується прийом:
1007. До саморобно виготовляємого героїну в якості домішок можуть додавати такі речовини, КРІМ:
1008. Зметою діагностики опійної наркоманії іноді застосовуть:
1009. З боку офтальмологічних порушень при отруєнні кокаїном характерні:
1010. при передозуванні кокаїну як функціональний антогоніст може бути використний:
1011. Амфетаміни, як непрямі адреномиметики, сприяють вивільненю таких нейромедіаторів ЦНС, КРІМ:
1012. Передозування амфетамінів по їх впливу на серцево-судинну систему найчастіше проявляється:
1013. При лікуванні передозування амфетамінів застосовуються такі препарати, КРІМ:
1014. Елімінації амфетамінів сприяє:
1015. Елімінації фенциклідінів сприяє
1016. Основною діючою речовиною, яка міститься у препаратах коноплі (гашиш, маріхуана) і викликає наркотичне сп'яніння - є:


Атестація  лікарів  проводиться   з   метою   підвищення
відповідальності  за ефективність і якість роботи,  раціональнішої
розстановки  кадрів   фахівців   з   урахуванням   їх  професійної
майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є
важливою  формою   морального   та   матеріального   стимулювання,
спрямована  на  удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я
щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

Загружается, подождите...
Аттестация врачей. Тестовые вопросы и ответы.



© 2006–2007 Медицина та Охорона Здоров'я - Атестація Лікарів